Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень — грудень 2014)
стаття-список у проєкті Вікімедіа
У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 вересня по 31 грудня 2014 року (включно).
|
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Список загиблих 1 вересня — 31 грудня 2014 року ред.
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Вересень ред. | |||||
| 1280 |  |
 Наумов Вадим Олександрович |
18 вересня 1992, Козятин Вінницька область. Солдат строкової служби, снайпер 8 роти 3 батальйону 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України, в/ч 3027, колишній спецпідрозділ МВС «Барс» (Нові Петрівці). Екс-гітарист козятинського метал-гурту «AroS». Залишились батьки. | 1 вересня 2014 | 1 вересня після того, як ворог напав на колону військових під селом Василівка (Старобешівський район) Донецької області, по рації передав командиру, що поранений в ногу. Коли прийшло підкріплення, Вадима не знайшли. Майже через три місяці його тіло було виявлене пошуковцями в одному з моргів Донецька. Вадим загинув від гострої кровотечі від наскрізного поранення в стегно. Після проведення експертизи ДНК похований 23 грудня у Козятині.[1] |
| 1281 |  |
Бакульманов Олег Васильович (Псевдо «Ленін») |
21 вересня 1963, Стаханів Луганська область. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». | 1 вересня 2014 | Загинув вночі у бою в с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.[2] |
| 1282 |  |
Андрієць Олег Анатолійович |
23 квітня 1973, Одеса. Майор, начальник відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу 26 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Залишилася дружина і 14-річна дочка. | 1 вересня 2014 | О 21-й годині прикордонний наряд на автомобілі «УАЗ» у районі села Саханка поблизу міста Маріуполь вступив у бойове зіткнення із загоном бойовиків, які, за словами очевидців, під'їхали до перехрестя з боку Новоазовська на двох танках і БТРе. Прикордонники викликали підкріплення з батальйону «Азов» та до його приходу стримували натиск противника. Внаслідок бою 1 прикордонник загинув та 3 отримали поранення.[3][4] Репортери «Громадського» зняли репортаж на місці бою.[5][6][7] |
| 1283 |  |
Борисенко Олександр Олегович |
28 березня 1993, Рівне. Старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Грав на гітарі, із хлопцями співали рок, виступали на сцені. 2011 року закінчив Технічний коледж Національного університету водного господарства і природокористування. Хотів стати пожежником, тому спочатку пішов служити за контрактом до лав ЗСУ. У березні 2014 року його підрозділ перекинули на Херсонщину, охороняти адміністративний кордон з окупованим Кримом, у червні прийняв свій перший бій вже на Луганщині. Залишилися батьки, молодша сестра та наречена. | 1 вересня 2014 | Поблизу села Круглик (Лутугинський район) Луганської області підрозділ Олександра потрапив в оточення і прийняв бій з переважаючими силами ворога, зайнявши кругову оборону. Близько 12:00, відбиваючи атаку, Сашко отримав несумісне з життям тяжке поранення, його доставили у військовий шпиталь, однак врятувати життя бійця не вдалося. Похований у Рівному на алеї «Небесної Сотні» кладовища «Нове».[8] |
| 1284 | |
Лукашук Андрій Степанович |
21 січня 1986, Преображенка (Чаплинський район) Херсонська область. Проживав у місті Київ. Солдат, механік-водій танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Шкільні роки Андрія пройшли у с. Курівка Хмельницької області, там проживає його мати. Під час строкової служби служив у караулі Президента. Працював на київському підприємстві ПАТ завод ЗБК «Бетон Ковальської». 19 червня був мобілізований Святошинським військкоматом. Залишилась дружина і двоє синів, 2009 та 2013 року народження. | 1 вересня 2014 | Загинув близько 5:00 внаслідок численних кульових поранень, отриманих у бою. Поховали Андрія 6 вересня в селі Курівка на Хмельниччині.[9] |
| 1285 | |
Русаловський Сергій Миколайович |
29 лютого 1972, Турчинівка Чуднівський район Житомирська область. Солдат, старший стрілець, заступник командира бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась дружина та троє дітей. | 1 вересня 2014 | Загинув у районі Лутугине під Луганськом. За іншими даними біля міста Щастя. Похований у селі Турчинівка.[10] |
| 1286 |  |
Колодій Зеновій Іванович |
28 листопада 1993, Львів. Солдат 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Закінчив Вище технічне училище № 20. У 2012 році проходив службу в десантних військах. | 1 вересня 2014 | Загинув під час бойових дій на сході України. Поховали Зеновія 8 вересня на полі почесних поховань № 76 на Личаківському кладовищі.[11] |
| 1287 |  |
Женжеруха Володимир Михайлович |
22 вересня 1972, Юрківка (Звенигородський район) Чернігівська область. Прапорщик, інструктор з водіння взводу забезпечення навчального процесу військової частини А1414 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). В зоні АТО був відряджений до 1-ї танкової бригади. | 1 вересня 2014 | Загинув біля смт Георгіївка (смт) під Луганськом. Під час розвідки шляхів виведення танків з-під Луганська військові потрапили під обстріл (або підірвались на «розтяжці»). Перебував у списку розшуку. Похований у селищі Десна.[12] |
| 1288 |  |
Ротозій Дмитро Віталійович |
29 вересня 1993, Городня Чернігівська область. Молодший сержант, командир танку 3 взводу 7 роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Призваний за мобілізацією 17 березня у званні молодшого сержанта, за час боїв отримав звання старшого сержанта, в свої 20 років став командиром танку, брав участь у деблокуванні Луганського аеропорту. Залишилися мати, сестра. | 1 вересня 2014 | Загинув біля смт Георгіївка (смт) під Луганськом. Під час розвідки шляхів виведення танків з-під Луганська військові потрапили під обстріл (або підірвались на «розтяжці»). Був разом із Володимиром Женжерухою. Перебував у списку зниклих безвісти, за експертизою ДНК ідентифікований серед загиблих. Похований 29 серпня 2015 року в Городні.[13] |
| 1289 |  |
Білець Петро Васильович |
28 травня 1986, Нетреба (Рокитнівський район) Рівненська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). У хлопця лишилися мати та наречена. | 1 вересня 2014 | Загинув 22 серпня[14] поблизу Іловайська, але офіційною датою смерті вважають 01.09.2014 (з напису на хресті). Його тіло довго ідентифіковували, згодом виникли проблеми із доставкою тіла загиблого військовослужбовця до рідного села.[15] |
| 1290 |  |
Захарчук Олександр Петрович |
1 вересня 1990, Житомирська область. Проживав у смт Олишівка Чернігівська область. Боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Виріс у багатодітній сім'ї без батька. Активний учасник Революції Гідності, 22-ї сотні Самооборони Майдану. Після київського Майдану поїхав добровольцем на фронт, де кілька місяців захищав Батьківщину. Залишилися дружина та 6-місячний син. | 1 вересня 2014 | Повернувся з фронту у відпустку. У свій день народження покінчив життя самогубством, поховали Олександра в Олишівці 3 вересня.[16] |
| 1291 |  |
Коломієць Віталій Валентинович (Позивний «Танкіст») |
21 травня 1970, Стеблів Черкаська область. Проживав у місті Біла Церква на Київщині. Кулеметник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». 1987 року вступив у Танкове училище. З 1990 по 1994 рік працював в органах МВС, а з 1994 року був приватним підприємцем. Брав активну участь у Революції Гідності. З квітня 2014 року став членом ВО «Свобода». Залишилось три доньки. | 1 вересня 2014 | Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Поховали Віталія в Білій Церкві на головній алеї Сухоярського цвинтаря біля монумента жертвам фашистського терору.[17] |
| 1292 | |
Лук'янченко Володимир Валерійович (Позивний «Терапевт») |
12 липня 1964, Красний Луч Луганська область. Мешкав у Донецьку. Лейтенант медичної служби, військовий лікар групи медичного забезпечення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. | 1 вересня 2014 | Зник під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Останній раз виходив на зв'язок 1 вересня, перебував у селі Червоносільське, де його переховували місцеві мешканці. Селяни розповіли, що російські терористи ходили по хатах і шукали українських солдатів. Володимира знайшли і вивезли. Він їм повідомив, що він лікар. Телефон працював до 6 вересня, але ніхто не відповідав. Перебував у списках полонених.[18] 3 лютого 2017 року нагороджений орденом посмертно.[19] |
| 1293 | |
Марчук Олександр Григорович |
5 листопада 1988, Новоград-Волинський Житомирська область. Лейтенант, командир 3-го механізованого взводу 5-ї роти 2-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Новоград-Волинський промислово-економічний технікум та Національний університет біоресурсів і природокористування, де навчався на факультеті енергетики і автоматики. На університетській військовій кафедрі отримав спеціальність командира взводу обслуговування і ремонту електрообладнання бронетанкової техніки. Призваний у першу хвилю мобілізації навесні. Залишились батьки та дружина. | 2 вересня 2014 | Загинув у районі Лутугине (Луганська область). Поховали Олександра 4 вересня у Новоград-Волинському на Алеї Слави міського кладовища по вул. Чехова.[20] |
| 1294 |  |
Артюх Юрій Іванович |
4 серпня 1980, Київ (район Дарниця). Сержант, боєць 12-го батальйону територіальної оборони Збройних Сил України «Київ» (м. Київ). Будівельник за професією, студент механіко-машинобудівного інституту НТУУ «КПІ». Відбув у зону проведення АТО 14 травня 2014 року. | 2 вересня 2014 | Отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу оборонних позицій взводного опорного пункту в районі Червоний Яр міста Луганськ.[21][22] |
| 1295 | |
Сусваль Петро Остапович |
26 грудня 1990, Сусваль (село) Волинська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). | 2 вересня 2014 | Помер у Дніпровському госпіталі, не приходячи до свідомості після важкого поранення в боях під висотою Савур-Могила на Донеччині.[23] |
| 1296 | |
Шептицький Ігор Олексійович (Псевдо «Шип») |
22 листопада 1968, Київ. Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишилась дружина та 10-річний син. | 3 вересня 2014 | Помер від тяжкого поранення, отриманого під час мінометного обстрілу поблизу м. Донецька.[24] |
| 1297 |  |
Осипов Микола Іванович |
4 серпня 1968, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». З місця обстрілу вивезли 9 загиблих та сильно обгорілі останки ще 6 бійців, які потребують ідентифікації. Ще один вважається зниклим безвісти.[25][26] |
| 1298 | |
Бей Віталій Миколайович |
4 грудня 1983, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Випускник Військового інституту Ракетних військ та артилерії ім. Б. Хмельницького 2004 р. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26] |
| 1299 | |
Брисенко Богдан Миколайович |
30 вересня 1993, Лебедин Сумська область. Молодший сержант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. У 2010 році закінчив Вище професійне училище лісового господарства, працював верстатником та муляром у ТОВ «Укртранспневматика», в травні 2012 був призваний на строкову військову службу, з 2013 року служив за контрактом. Залишились батьки та брат-близнюк. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Похований в Лебедині.[25][27] |
| 1300 | |
Андра Руслан Романович |
8 квітня 1994, Суми. Сержант, військовослужбовець 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26] |
| 1301 | |
Завальний Ігор Юрійович |
3 червня 1992, Суми. Молодший сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26] |
| 1302 | |
Переяслов Володимир Євгенович |
23 серпня 1983, Стецьківка (Сумський район) Сумська область. Старший солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26] |
| 1303 | |
Авраменко Сергій Григорович |
24 серпня 1977, Ромни Сумська область. Сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25] |
| 1304 | |
Матвієвський Іван Володимирович |
25 серпня 1986, Зіньків Полтавська область. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Коли почалася війна, добровольцем пішов захищати Україну. В мирному житті обрав професію кухаря. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][28] |
| 1305 | |
Вихристюк Сергій Григорович |
9 вересня 1976, Добра Маньківський район Черкаська область. З трьох років проживав у с. Пустовійтове Глобинський район Полтавська область. Прапорщик, командир евакуаційного відділення взводу МТЗ 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. До мобілізації працював водієм у АФ «Пустовійтове». Мобілізований у березні. Залишилися мама, дружина та двоє синів, 16 і 6 років. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][29] |
| 1306 | |
Куценко Сергій Вікторович |
4 грудня 1981, Суми. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][26] |
| 1307 | |
Площик Роман Вікторович |
9 березня 1980, Ромни Сумська область. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][30] |
| 1308 | |
Буйвало Олександр Миколайович |
18 липня 1986, Товста (Білопільський район) Сумська область. Старший сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Служив у полку 6 років. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Ідентифікований в 2018 році за ДНК знайдених решток тіла, поряд були знайдені залишки маршового двигуна реактивного снаряда зі збереженим серійним номером. Прощання 16.08.2018 у Сумах[25][31][32] |
| 1309 | |
Колот Микола Миколайович |
1 травня 1977, Миколаївка (Буринський район) Сумська область. Солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Ідентиікований за експертизою ДНК.[25]Похований 3 квітня 2015 року в с. Миколаївка, Буринського р-ну, Сумської обл. |
| 1310 | |
Грибеник Сергій Вікторович |
18 квітня 1988, Кулішівка (Недригайлівський район) Сумська область. Солдат, старший механік-водій 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Мобілізований у березні 2014 року. Залишилися мати і сестра. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 26 травня 2015 року в с. Кулешовка.[25][33] |
| 1311 | |
Шовтута Олександр Іванович |
21 жовтня 1984, Недригайлів Сумська область. Старший солдат 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Не ідентифікований.[25] |
| 1312 | |
Калюжний Олексій Володимирович |
9 жовтня 1989, Суми. Молодший сержант 9-й артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Закінчив Сумський професійний ліцей харчових технологій і торгівлі. Призваний за мобілізацією у березні. | 3 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу, близько 22:30 базовий табір 27-го полку біля селища Побєда (Новоайдарський район) поблизу Старобільська (Луганська область) було обстріляно з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч». Вважався зниклим безвісти, ідентифікований у березні 2015 року за експертизою ДНК. 26 березня поховання воїна на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.[25][34] |
| 1313 |  |
Козак Борис Сергійович |
31 травня 1990, Київ. Невдовзі родина переїхала до с. Прихідьки Пирятинський район Полтавська область. Старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом підрозділу 156-го зенітно-ракетного полку Повітряних Сил ЗС України, м. Авдіївка Донецька область. Після школи продовжив навчання у Пирятинській філії Європейського університету. Був призваний на строкову службу до ЗС України у травні 2011 року, потім продовжив службу за контрактом. | 3 вересня 2014 | Загинув біля с. Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Зенітники вирушили на допомогу бійцям батальйону «Дніпро-1», які потрапили в засідку на автошляху Авдіївка — Донецьк. Завдяки надання вогневої підтримки за допомогою зенітної установки ЗУ-23-2, встановленої на автомобілі «Урал», засідка була знищена. Борис загинув у бою від снайперської кулі під час обстрілу автомобіля.[35] Внесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради, Указом Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 р., нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[36] |
| 1314 |  |
Ставський Віталій Миколайович |
3 вересня 1991, Костопіль Рівненська область. Молодший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Вихованець Костопільського обласного ліцею-інтернату спортивного профілю, чемпіон України-2007, майстер спорту з греко-римської боротьби. Із жовтня 2011 року проходив службу за контрактом у військовій частині А0284 (Львів). | 3 вересня 2014 | Загинув у день свого народження під час атаки російських бойовиків на аеропорт Луганська, який десантники обороняли кілька місяців.[37] |
| 1315 | |
Ухарський Федір Валерійович |
17 вересня 1976, Тептіївка Богуславський район Київська область. Прапорщик резерву, офіцер взводу інструкторів в/ч 3066 Північного ОТО Національної гвардії України. Пішов добровольцем на фронт. Залишилася молода дружина і двоє неповнолітніх дітей. | 3 вересня 2014 | 28 серпня потрапив у засідку поблизу міста Дебальцеве (Донецька область) та отримав тяжкі поранення від вибуху міни. Від отриманих поранень помер у Харківському військовому шпиталі.[38] |
| 1316 |  |
Камаганцев Анатолій Валерійович |
21 липня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, лінійний наглядач 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору». 1985 року родина переїхала в Амурську область, де проживала у військовому містечку. 1987 року батько Анатолія загинув на будівництві Байкало-Амурської магістралі, і сім'я повернулася до Кривого Рогу, а з 1995 року переїхала до села Грузьке (Криворізький район). 1997 року Анатолій пішов працювати різноробочим рільничої бригади № 2 КСП Новолозуватське. В селі Лозуватка закінчив курси тракториста. Строкову службу проходив на Одещині. Працював у Криворізькому таксопарку водієм. Закінчив курси електромонтера і працював на підприємствах Кривого Рогу. Мобілізований 14 червня 2014 року. | 3 вересня 2014 | Загинув у районі міста Іловайськ (Донецька область) під час обстрілу механізованої колони. Похований в с. Грузьке.[39] |
| 1317 | |
Шик Олександр Геннадійович |
1 липня 1981, Чернігів. Старший сержант, навідник-оператор танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Мобілізований у березні. Працював будівельником. Не одружений. | 4 вересня 2014 | Загинув у ніч на 4 вересня близько 2-ї години від осколкового ураження під час обстрілу з РСЗВ «Смерч» поблизу с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області, снаряд влучив у танк.[40][41] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42] |
| 1318 | |
Безгубченко Сергій Борисович |
7 січня 1989, Сухополова Прилуцький район Чернігівська область. Солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Призвався на військову службу за частковою мобілізацією 19 березня 2014 року. | 4 вересня 2014 | Загинув у зоні АТО у ніч з 3 на 4 вересня біля с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області під час обстрілу.[40][43] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42] |
| 1319 | |
Ющенко Володимир Михайлович |
24 серпня 1991, Чернігів. Солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Мобілізований 19 березня. Був гарним технічним спеціалістом, і його хотіли залишити в Гончарівському готувати техніку, але він поїхав на передову. Не одружений. | 4 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу із РСЗВ «Смерч» у ніч із 3 на 4 вересня у селі Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.[40][44] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42] |
| 1320 | |
Задоянчук Олег Іванович |
10 липня 1971, Хабаровськ РРФСР. Солдат 12-го батальйону територіальної оборони міста Київ. Призваний за мобілізацією 29.08.2014 р. Проживав у місті Київ. Журналіст інформаційного агентства «Укрінформ». У 1995 році закінчив Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, політична журналістика. Працював в інформагентстві УНІАН, був головним редактором «Післямови», редактором проекту «Обличчя світу», випусковим редактором новин «Нового каналу», «5 каналу», ТСН, СІТІ. | 4 вересня 2014 | У ніч на 4 вересня російські збройні формування з ракетного комплексу «Смерч» знищили табір батальйону в с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.[45] За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42] |
| 1321 | |
Ощепков Олексій Вікторович |
30 серпня 1974, Київ. Старший лейтенант 12-го батальйону територіальної оборони (Київ). Залишились дружина та троє дітей. | 4 вересня 2014 | У ніч на 4 вересня російські збройні формування з ракетного комплексу «Смерч» обстріляли табір батальйону в с. Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області. Більша частина особового складу була відведена з табору напередодні. Загинули двоє бійців батальйону, понад 20 отримали поранення, знищена техніка, що залишилась.[46] (По втратах — в коментарях на Фейсбук-сторінці батальйону.[47]) За словами очевидців обстріл вівся з території РФ.[42][48]. |
| 1322 | |
Трохимчук Євген Олександрович |
24 листопада 1992, Українка (Жовтневий район) Миколаївська область. Молодший лейтенант, командир взводу 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ. У 2014 році цього року закінчив МНУ імені В. О. Сухомлинського. Мріяв бути військовим, поки служив у Жовтневому райвійськкоматі, 7 разів писав заяву на відправлення в зону АТО, але рапорт йому підписали тільки на 8-й раз, на початку серпня. Поруч із Євгеном у батальйоні служив і його батько. | 4 вересня 2014 | У Краматорську перекинулась БРДМ, на броні якої знаходилось декілька бійців, у результаті чого двоє з них загинули.[49][50] |
| 1323 | |
Іванов Анатолій Анатолійович |
5 вересня 1976, Радушне Криворізький район Дніпропетровська область. Сержант, військовослужбовець десантно-розвідувальної роти 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ. | 4 вересня 2014 | У Краматорську перекинулась БРДМ, на броні якої знаходилось декілька бійців, у результаті чого двоє з них загинули.[49][51] |
| 1324 |  |
Григорюк Кирило Олександрович |
24 січня 1989, Херсон. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Після закінчення школи вступив до Херсонської державної морської академії. У 2013 році поїхав до Іспанії, але як тільки почалася війна, повернувся на Батьківщину. В липні 2014 добровольцем прибув до Херсонського військкомату. | 4 вересня 2014 | Загинув під Донецьком, під час виконання бойового завдання.[52] |
| 1325 | .png) |
|
1984, Донецька область. Старший прокурор прокуратури Донецької області. | 4 вересня 2014 орієнтовна дата |
Був захоплений бойовиками-кавказцями терористичної організації «ДНР» на трасі біля Зугресу (Донецька область). Через кілька днів, 4 вересня, тіло прокурора бойовики привезли до місця проживання його матері. На тілі були чисельні кульові поранення та ознаки жорстоких катувань.[53] |
| 1326 | |
Писарук Сергій Миколайович |
15 квітня 1986, Піддубці (Луцький район) Волинська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Сергія одним з перших мобілізували в АТО. Спочатку він служив гранатометником, потім працював водієм БТР, зрештою пересів на «УРАЛ» і возив боєприпаси. Сергій був слюсарем і в зоні АТО займався також ремонтом техніки. Залишилась дружина і 9-місячний син.[54] | 4 вересня 2014 | За повідомленням Самооборони Волині, хлопець вже їхав у відпустку, але авто з солдатами, яких везли додому, розстріляли терористи.[55] За інформацією інших джерел, на блок-посту біля с. Орли (Покровський район) у Дніпропетровській області, бійці спецроти міліції «Січеслав» намагалися зупинити автомобіль «ВАЗ» для перевірки документів, але водій не виконав сигнали щодо зупинки транспортного засобу та почав погрожувати міліціонерам застосуванням бойової гранати. У відповідь міліціонери відкрили вогонь на ураження, у підсумку — водій загинув. За документами — ним виявився військовослужбовець 51-ї бригади ЗС України, рядовий, 28-річний Писарук. У його машині виявили дві бойові гранати: Ф-1 і РГД-5. Порушено кримінальне провадження за ст. 115 «Умисне вбивство» КК України.[56][57] |
| 1327 |  |
Гуц Сергій Сергійович |
20 серпня 1990, Лугини Житомирська область. Старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади, служив за контрактом з 2009 року. Залишилися батьки та старший брат. Його батько також захищає суверенітет України у східних областях. | 4 вересня 2014 | Загинув на сході України, виконуючи військовий обов'язок у зоні проведення антитерористичної операції.[58] |
| 1328 |  |
Тарасенко Юрій Геннадійович |
21 жовтня 1974, Черкаси. Молодший сержант, зенітник 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишились дружина та 4 дітей. | 4 вересня 2014 | Близько 4:30 отримав травму, несумісну з життям, поблизу села Павлівка (Мар'їнський район) Донецької області внаслідок збройного нападу із засідки російських бойовиків.[59] |
| 1329 |  |
Яковенко Денис Олександрович |
9 квітня 1989, с. Чаган, Семипалатинська область Казахстан. Проживав у Ніжині Чернігівська область. Старший солдат, снайпер-розвідник 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2». З 1996 року по 2006 рік навчався в Ніжинській ЗОШ І—ІІІ ступенів № 7. 10 травня 2014 року добровільно пішов на військову службу за частковою мобілізацією. З початку подій в Іловайську, Денис за власної ініціативи перервав відпустку і відбув у район проведення АТО. Залишилась дружина. | 4 вересня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями під Дебальцеве (Донецька область). Дениса поховали на Троїцькому кладовищі Ніжина.[40][60] |
| 1330 |  |
Попов Володимир Геннадійович |
23 березня 1993, Якимівка (смт) Запорізька область. Старший солдат, механік-радіотелефоніст 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця». Після строкової служби в армії працював у Борисполі під Києвом. Призваний за мобілізацією влітку. | 5 вересня 2014 | Загинув вранці в результаті мінометного обстрілу в районі с. Заїченко Новоазовського району. Бійці 23-го БТО з танкістами рушили у бік Новоазовська і, пройшовши Комінтернове, потрапили під масований обстріл. Володимир їхав на броні танку, коли в нього влучив снаряд.[61] Тіло бійця було захоронене в селі Заїченко. Після довгих перемовин 24 жовтня його вдалося вивезти до запорізького моргу.[62] Після проведення експертизи ДНК воїна поховали в смт Якимівка 1 грудня.[63] |
| 1331 | |
Демидов Юрій Геннадійович |
3 лютого 1983, Радивонівка Якимівський район Запорізька область. Солдат, гранатометник 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця». | 5 вересня 2014 | Загинув вранці в результаті мінометного обстрілу в районі с. Заїченко Новоазовського району. Бійці 23-го БТО з танкістами рушили у бік Новоазовська і, пройшовши Комінтернове, потрапили під масований обстріл. Юрій їхав на броні танку, коли в нього влучив снаряд.[61] Тіло бійця було захоронене в селі Заїченко Новоазовського району. Після довгих перемовин 24 жовтня його вдалося вивезти до запорізького моргу.[62] Після проведення експертизи ДНК воїна поховали 28 листопада в с. Родіонівка.[64] |
| 1332 | |
Комар В'ячеслав Степанович |
26 квітня 1984, Новомиколаївський район Запорізька область. Старший солдат, командир відділення 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця». | 5 вересня 2014 | Загинув вранці в результаті мінометного обстрілу в районі с. Заїченко Новоазовського району. Бійці 23-го БТО з танкістами рушили у бік Новоазовська і, пройшовши Комінтернове, потрапили під масований обстріл. Ситуація в цьому районі загострилась після 25 серпня із вторгненням російських військ на півдні Донецької області.[61] |
| 1333 |  |
Бардась Сергій Миколайович |
1 лютого 1976, Катеринівка Кіровоградська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 2-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією у липні 2014 року. | 5 вересня 2014 | Загинув поблизу села Комінтернове (Волноваський район Донецька область). Перебував у списках зниклих безвісти. Навесні 2015 року ідентифікований серед загиблих. 26 травня захисника поховали у Кривому Розі.[65] |
| 1334 | |
Юркевич Андрій Михайлович (Позивний «Грізлі») |
18 квітня 1982, 33 роки, Білозірка (Лановецький район) Тернопільська область. Проживав у м. Тернопіль. Командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Член УНСО. Активний учасник Революції Гідності, витягував поранених з вул. Інститутської 20 лютого.[66] Залишилась дружина. В сюжеті «Громадське» Андрій «Грізлі» розповідав про героїчні подвиги свого товариша та вітав українців із Днем Незалежності.[67] |
5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68][69] Поминальні служби відбулися 11 вересня у с. Підгороднє Тернопільського району та в Архікатедральному соборі Тернополя, похований на Микулинецькому цвинтарі.[70] |
| 1335 | |
Вишневський Олег Анатолійович (Позивний «Вишня») |
21 серпня 1978, Луцьк. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Без батька залишився п'ятирічний син. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.[68][71][72]. |
| 1336 | |
Атаманчук Андрій Вікторович (Позивний «Атаман») |
6 травня 1978, Червоноград Львівська область. Проживав у Луцьку з 2012 року. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був активним учасником Революції Гідності у складі Автомайдану. Залишились 7-річний син та 13-річна донька. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.[68][71][73][72]. |
| 1337 | |
Богуш Андрій Васильович |
18 березня 1977, Чернігів. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був гарним майстром по дереву. Брав активну участь у Революції Гідності. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68][74] |
| 1338 | |
Коломієць Федір Федорович (Позивний «Шахтар») |
9 квітня 1981, Алчевськ Луганська область. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Він служив у Збройних Силах України. Був активним учасником Революції Гідності, пізніше пішов добровольцем до батальйону «Айдар». | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] У зв'язку з ситуацією в рідному Алчевську близькі загиблого попросили поховати його в Західній Україні. Похований 12 вересня на Микулинецькому кладовищі в Тернополі поряд із бойовим побратимом Андрієм Юркевичем, який загинув у тому ж бою.[75] |
| 1339 | |
Хомяк Дмитро Валерійович |
11 листопада 1993, Луцьк. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». З багатодітної родини, де виховувалось 7 дітей. Зниклий безвісти.[76] |
5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Після бою диверсанти продемонстрували тіла та документи вбитих Андрія Юркевича та Дмитра Хомяка. Мати не визнає своїх синів загиблими.[68][77] |
| 1340 | |
Хомяк Володимир Валерійович |
9 серпня 1990, Луцьк. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». З багатодітної родини, де виховувалось 7 дітей. Рідний брат Дмитра Хомяка. Зниклий безвісти.[76] |
5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Мати не визнає своїх синів загиблими.[68][77] |
| 1341 | |
Король Юрій Васильович (Позивний «Король») |
21 грудня 1978, Заріччя (Іршавський район) Закарпатська область. Солдат, сапер-розвідник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишились мати, дружина та три доньки, старшій 14 років, а двом близнючкам по 9. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.[78][79] Після ідентифікації за експертизою ДНК 12 лютого 2015 року воїна перепоховали на батьківщині.[80] |
| 1342 | |
Кондратюк Юрій Володимирович |
18 лютого 1984, Борщів (Радомишльський район) Житомирська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Зниклий безвісти. |
5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Проводиться експертиза ДНК.[78] |
| 1343 | |
Скиба Олександр Сергійович (Позивний «Термінатор») |
5 січня 1974, Сутиски Тиврівський район Вінницька область. Командир розвідгрупи «Вікінги» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював у міліції, звільнився через астму. Займався громадською діяльністю. Був активним учасником Революції Гідності. Член громадського формування з охорони громадського порядку «Патріоти Тиврівщини». З початком АТО добровольцем пішов на фронт. Залишились батьки та сестра. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Впізнаний за експертизою ДНК серед похованих у Старобільську невідомих героїв. 7 лютого 2015 року з воїном прощались на Майдані у Києві (в статті за посиланням помилково названий Андрієм).[81] 8 лютого 2015 року Олександра перепоховали у рідному селищі.[82] |
| 1344 | |
Стулов Олексій Валерійович (Позивний «Гвоздь») |
1 січня 1991, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 2 відділення 1-го взводу 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Закінчив Криворізький професійний гірничо-електро-механічний ліцей. З 2009 по 2011 рік працював на шахті «Жовтневий» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». З початком АТО пішов добровольцем на фронт. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО, імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Після проведення експертизи ДНК 10 липня 2015 року воїна перепоховали на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.[78][83] |
| 1345 | |
Якимчук Владислав Сергійович (Позивний «Шаман») |
22 квітня 1996, 18 років, Бердичів Житомирська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилася мати. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.[68] Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.[78] У січні 2016 року упізнаний за експертизою ДНК.[84] |
| 1346 | |
Якубовський Назар Олександрович (Позивний «Назарчик») |
20 грудня 1996, 17 років, село Шаровечка, Хмельницька область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». У серпні сказав матері, що поїхав шукати роботу в Києві, а сам відправився на фронт. Юний патріот не був офіційно оформлений у батальйоні. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий герой АТО. Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 року. Волонтери зі Старобільська зібрали кошти на цинкову труну для бійця, щоб доставити його до Хмельницького[78][85]. 25 березня 2015 року з бійцем попрощались у Києві на Майдані Незалежності, 26 березня в Хмельницькому. Перепоховали Назара на кладовищі рідного села[86]. |
| 1347 | |
Шалатовський Вадим Володимирович |
5 березня 1983, Пасічна (Старосинявський район) Хмельницька область. Проживав у м. Хмельницький. Старший солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Займався спортом. Строкову службу проходив у повітрянодесантних військах. Активний учасник Революції Гідності. Під час другої хвилі мобілізації залишив свій бізнес і пішов на фронт. Із серпня 2014 року брав участь у бойових діях у зоні АТО. Залишилася дружина, син та донька.[87] | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Був похований у Старобільську як невідомий герой АТО, у березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК[88]. 25 березня 2015 року з бійцем попрощались у Києві на Майдані Незалежності, 26 березня перепохований у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове[86]. |
| 1348 | |
Пархоменко Сергій Леонідович (Позивний «Рейнджер»/«Пархом») |
11 серпня 1975, Суми. Солдат, гранатометник, боєць розвідгрупи 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Закінчив Сумський національний аграрний університет, мав фах бухгалтера. Працював у приватних фірмах. Під час Революції Гідності був активним учасником сумського Майдану, в лютому 2014 року чергував на блок-постах під Сумами. У квітні з початком формування 15-го БТО «Суми» записався добровольцем до батальйону, згодом перейшов в «Айдар», щоб воювати за Україну на передовій. Залишилася дружина та 3-річний син. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Була інформація, що Сергій з важким пораненням у живіт потрапив до бойовиків у Луганськ, з листопада ніяких звісток про нього не було. У червні 2015 року тіло Сергія знайшли за експертизою ДНК у 1-му морзі м. Дніпра. Поховання 15 червня 2015 року на Центральному кладовищі Сум на Алеї Почесних громадян.[89] |
| 1349 | |
Рожков Дмитро Анатолійович (Позивний «Димок») |
10 червня 1979, Котовськ Одеська область. Солдат, кулеметник, боєць розвідгрупи 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Активний учасник Революції Гідності, був у 12-й сотні Самооборони Майдану. Під час подій у Києві отримав поранення, після лікування у Львові одразу поїхав на східний фронт. Брав участь у боях за Щастя і Металіст під Луганськом. Поблизу Лутугине був поранений, лікувався у Харкові, і знову вирушив на передову. Залишилася мати. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Дмитро вважався зниклим безвісти. В лютому 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що він загинув і похований під Старобільськом як невідомий герой АТО, матері воїна видали свідоцтво про смерть.[90] |
| 1350 | |
Кумецький Віктор Володимирович (Позивний «Кум») |
11 лютого 1973, Луцьк Волинська область. Старший сержант, боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював водієм у «Максим-таксі». Одним з перших пішов добровольцем захищати Батьківщину, пізніше, вже на Луганщині, оформив мобілізацію через Сватівський військкомат. Залишилися дружина та двоє дітей, 13 і 17 років. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Віктор вважався зниклим безвісти. В серпні 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що Віктор загинув і похований під Старобільськом як невідомий герой АТО. 23 вересня 2015 року воїна перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.[91] |
| 1351 | |
Білоус Олександр Севаст'янович (Позивний «Льотчик») |
12 серпня 1966, Ковель Волинська область. Проживав у м. Київ. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Закінчив льотне училище у Ставрополі. Підполковник СБУ у відставці. Залишилася дружина та двоє дітей. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68]. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих біля Старобільська невідомих Героїв АТО. 04.09.2019 проведено ексгумацію. 05.09.2019 перепохований у Луцьку[92] |
| 1352 | |
Грибков Сергій Миколайович (Позивний «Прокурор») |
1 жовтня 1981, Луцьк Волинська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Молодший радник юстиції. Закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки. З 2005 працював в органах прокуратури Володимира-Волинського, Луцька та Волинської області, остання посада — прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області. У липні 2014 взяв відпустку і добровольцем пішов на фронт, 28.08.2014 був оформлений у батальйон через Сватівський РВК. Неодружений, залишилися батьки. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68] Був похований під Старобільськом як невідомий солдат, упізнаний за експертизою ДНК. Перепохований 08.04.2016 на Алеї почесних поховань луцького міського кладовища у селі Гаразджа.[93] |
| 1353 | |
Сльота Володимир Васильович |
16 травня 1967, Кожухівка (Теплицький район) Вінницька область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Активний учасник Революції Гідності, з перших днів на Майдані, був у 7-й сотні Самооборони Майдану. Приїхавши додому, вступив до ГФ «Народна самооборона» Теплицького району. Потім пішов добровольцем на фронт. Близьких рідних немає, залишилася двоюрідна сестра. | 5 вересня 2014 | Російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами[68] Був похований під Старобільськом у могилі невідомого героя АТО під № 257, в подальшому був упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання пройшло 19 квітня 2016 року в с. Кожухівка.[94] |
| 1354 | |
Слісенко Михайло Михайлович (Позивний «Сєдой») |
28 травня 1958, 56 років, проживав у с. Боровиця (Чигиринський район) Черкаська область. Водій, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Молодість Михайла пройшла на Донеччині, там він працював шахтарем, мав сім'ю. Потім розлучився з дружиною, приїхав на Черкащину, донька залишилась з мамою. Кваліфікований водій, працював на будівництві. Пішов добровольцем до батальйону «Айдар» у липні 2014 року. Залишилися мати 95 років, дочка 18 років, двоюрідна сестра з дитиною інвалідом. Зниклий безвісти. За повідомленням на сторінці батальйону у Фейсбук, в машині було 23 бійці батальйону (група Грізлі з 2-ї роти «Захід» і група Термінатора «Вікінги»), трьом із пораненнями вдалося вибратися до своїх, троє потрапили в полон (Іван Ісик в полоні помер, Микола Аніщенко звільнений у листопаді, Михайло Слісенко вбитий у полоні). 9 вересня останки бійців було вивезено з поля бою, 5 з них було ідентифіковано. Тіла бійців, які не вдалося ідентифікувати, поховали з військовими почестями у Старобільську 1 жовтня. Станом на 5 вересня 2015 року ідентифікованими є 14 загиблих воїнів батальйону, інші вважаються зниклими безвісти.[95] |
7 вересня 2014 | Російські диверсанти (ДРГ «Русич») здійснили атаку із засідки на бійців батальйону під Луганськом поблизу с. Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів, в одній з машин вибухнув бензобак. Потім російські бойовики добивали поранених пострілами. Станом на 11 вересня після важких перемовин з російськими бойовиками вдалося вивезти з місця бою останки тіл бійців (батальйону Айдар і десантників 80-ї аеромобільної бригади). Судмедексперти встановили їх кількість — 33, проводиться ідентифікація. Серед них можуть бути і воїни з інших підрозділів.[68] 14 жовтня терористи передали в районне ТМО Старобільська тіла двох айдарівців, які були в полоні і померли у Луганську. Один з них Іван Ісик (помер 14.09), другий невстановлений (помер 06.09).[96] Є свідки загибелі Михайла, після двох днів у полоні його (та розвідника зі Львова з позивним «Борода») підвісили наручниками на спортивній перекладині та забили до смерті. Рідні Михайла через суд доводять, що він загинув у полоні луганських терористів.[97] |
| 1355 | |
Степула Руслан Іванович |
14 квітня 1983, Костільники Бучацький район Тернопільська область. Солдат 5-ї аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Руслан пішов до армії добровольцем, рідним казав, що служить у Львові. Залишились батьки, брат, дружина та 6-річна донька. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя. За результатами бою 5 військовослужбовців загинули, 19 зникли безвісти (один БТР підірвався на фугасі і з'їхав у лісосмугу, залишившись на місці бою).[98] Група двічі потрапляла у ворожу засідку, з однієї вдалось вирватись, а в другій граната влучила у БТР, де перебував Руслан. Похований 11 вересня у с. Костільники[99] |
| 1356 | |
Гаврилюк Анатолій Петрович |
11 листопада 1980, Корець Рівненська область. Прапорщик, командир взводу 5-ї аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишилась дружина та донька. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] Анатолій загинув у бою. Похований 9 вересня в Корці.[100] |
| 1357 | |
Лемещук Іван Михайлович |
20 січня 1993, Гайки-Ситенські Радивилівський район Рівненська область. Сержант, головний сержант-командир відділення, заступник командира взводу 2-ї роти 5-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Кременецький лісотехнічний коледж. Після строкової служби в армії вирішив залишитись за контрактом у десантних військах. У зоні АТО перебував із серпня. Не одружений, залишились батьки. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] Ворожий снаряд влучив у бойову машину, в якій був Іван. 11 вересня 21-річного воїна поховали в селі Ситне.[101] |
| 1358 | |
Бродяк Степан Миколайович |
14 лютого 1985, Ясениця-Сільна Дрогобицький район Львівська область. Молодший сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Закінчив Ясеницьку середню школу, Бориславське професійно-технічне училище, служив в армії у підрозділах спецпризначення в Кропивницькому, а в серпні 2014 року — мобілізований у 80-ту аеромобільну бригаду. Залишилась дружина, 6-річна донька та 1-річний син. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] В незахищений решітками БТР попав кумулятивний снаряд, трьох бійців, які перебували на борту, розірвало. Степан у цей момент був посередині, він прийняв на себе решту енергії вибуху, тим самим зберіг життя трьох воїнів, що сиділи навпроти, вони були важко поранені, але живі. Поховали Степана 12 вересня в Ясениці-Сільній на почесному місці біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці.[102] |
| 1359 | |
Сова Іван Васильович |
19 січня 1976, Бригадирівка (Радивилівський район) Рівненська область. Молодший сержант, старший навідник гранатомета 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишились батьки, брат та дружина. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя.[98] Іван загинув у бою. Похований 9 вересня в Бригадирівці.[103] |
| 1360 | |
Воробель Іван Володимирович |
11 травня 1981, Кам'янки (Підволочиський район) Тернопільська область. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та по інерції проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти. Після бою доля 19 бійців лишилася невідомою. Знайдені на місці боїв тіла були поховані під Старобільськом разом із невпізнаними «айдарівцями» 1 жовтня 2014 року.[98] Іван вважався зниклим безвісти. Знайдений за експертизою ДНК та 1 лютого 2015 року похований у рідному селі.[104] |
| 1361 | |
Бражнюк Віктор Михайлович |
23 серпня 1981, Броди Львівська область. Молодший сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади. Був мобілізований наприкінці липня 2014 року, 26 серпня зі своїм підрозділом був переведений під Новоайдар. З 2 по 4 вересня 2014 року брав участь у боях. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Віктор вважався зниклим безвісти. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом. 30 березня 2015 року перепохований на місці почесних поховань, поряд з іншими загиблими учасниками АТО в м. Броди.[105] |
| 1362 | |
Федус Микола Миколайович |
29 вересня 1995, 18 років, Йоничі Жовківський район Львівська область. Солдат, гранатометник 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Рава-Руський професійний ліцей. Служив у Збройних силах України за контрактом. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом. 15 липня 2015 року перепохований на цвинтарі у Старому Селі.[106] |
| 1363 | |
Соломчук Володимир Володимирович |
30 жовтня 1992, Деражня Хмельницька область. Старший солдат, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі, та 14 лютого 2015 року перепохований у Деражні.[107] |
| 1364 | |
Ващук Олексій Олександрович |
22 травня 1980, Львів. Старший сержант, військовослужбовець 5-ї аеромобільної десантної роти 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишились батьки, сестра та племінниця. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Старобільськом. Перепохований 29 серпня 2016 року на Личаківському цвинтарі у Львові.[108] |
| 1365 | |
Боднар Сергій Володимирович |
20 жовтня 1995, Івано-Франківськ. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. Поховання № 234 на кладовищі під Старобільськом.[109] |
| 1366 | |
Симпович Роман Володимирович |
Сержант, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК. Поховання № 247 на кладовищі під Старобільськом.[110] |
| 1367 | |
Корнач Сергій Сергійович |
Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Зниклий безвісти.[76] |
5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК. Поховання № 236 на кладовищі під Старобільськом. |
| 1368 | |
Пилипчук Юрій Юрійович |
13 травня 1991, Корделівка Калинівський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. Кадровий офіцер. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Залишилися батьки. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98] Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих під Старобільськом. Вважається, що згорів у БТР. 23 вересня 2016 року Юрія перепоховали у с. Корделівка.[111] |
| 1369 | |
Слободян Едуард Геннадійович |
29 травня 1986, Гринчук Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Молодший сержант, кулеметник 5-ї роти 2-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Мобілізований 01.08.2014. Після навчання на Яворівському полігоні, наприкінці серпня, вже був на Луганщині. Залишилась мати. | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але БТР № 129 підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98][112] Для Едуарда це був перший бій. Ідентифікований у березні 2018 за кількома експертизами ДНК серед загиблих, похованих під Старобільськом. Перепохований 14.04.2018 на кладовищі Кам'янця-Подільського, на Алеї слави.[113] |
| 1370 | |
Турчин Михайло Степанович |
22 листопада 1979, Озеряни (Галицький район) Івано-Франківської області. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. В червні 2014 добровільно прийшов у Галицький РВК, але був призваний лише в серпні 2014. Відомо, що підрозділ Михайла 30 серпня прибув у селище Побєда (Новоайдарський район) | 5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски. Десантники після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але БТР № 129 підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти.[98][112]. Вважався зниклим безвісти. У лютому 2016 рішенням Галицького райсуду був визнаний померлим. Лише після третьої ДНК-експретизи останків у 2020 було отримано 99 % збіг. Перепохований 21.02.2020 у с. Озеряни[114]. |
| 1371 ... 1375 |
|
|
Військовослужбовці 80-ї окремої аеромобільної бригади. Зниклі безвісти: лейтенант Петрівський (Петровський) Ігор Петрович, молодший сержант Гураль Олег Володимирович, солдат Цікайло Степан Ярославович[76], солдат Ватаманюк Сергій Миколайович, солдат Підгайний Микола Йосипович. Вважаються такими, що перебувають у полоні: капітан Кондрацький Віталій Володимирович, солдат Гринюк Микола Володимирович, солдат Клим'юк Олександр Юрійович.[115][116] |
5 вересня 2014 | Колона військових у складі 5 БТР і 2 танків, що рухалась із селища Металіст (Слов'яносербський район) до міста Щастя (Луганська область), близько 16:30 потрапила у засідку між селами Стукалова Балка та Цвітні Піски, під обстріл з двох боків із лісосмуги. Десантники зайняли кругову оборону і після короткочасного бою пройшли засідку на техніці в напрямку Щастя, але один БТР підірвався на фугасі, з'їхав у кювет та по інерції проїхав через лісосмугу, за якою зупинився. У машині перебувала більшість військовослужбовців 3 взводу 5 роти батальйону, які зникли безвісти. Після бою доля 19 бійців лишилася невідомою. Знайдені на місці боїв тіла були поховані під Старобільськом разом із невпізнаними «айдарівцями» 1 жовтня 2014 року.[98] Прим. У Старобільську 1 жовтня поховали 28 неупізнаних героїв, з них орієнтовно 14 айдарівців та 14 бійців ЗСУ. |
| 1376 | |
Степанченко Дмитро Андрійович |
24 травня 1970, Уссурійськ РРФСР. Проживав у Луганську. Майор, заступник командира батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). У 1990 році закінчив Новосибірське вище командне училище. Служив у Гончарівському на Чернігівщині. | 5 вересня 2014 | Був смертельно поранений у бою під Луганськом у районі с. Стукалова Балка та Шишкове. Похований у Луганську.[117] |
| 1377 | |
Власенко Дмитро Миколайович |
25 жовтня 1990, Стара Басань Бобровицький район Чернігівська область. Солдат, гранатометник механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Після закінчення школи навчався у технічному коледжі у м. Київ, де потім працював на одному з авторемонтних підприємств слюсарем. У 2009—2010 роках проходив строкову військову службу у Харкові. Певний час працював у Старобасанській загальноосвітній школі-інтернаті. Мобілізований 19 березня 2014 року. | 5 вересня 2014 | Загинув у бою під Луганськом у районі с. Стукалова Балка та Шишкове. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК у серпні 2015 року. Похований у селі Стара Басань.[118] |
| 1378 | |
Норенко Андрій Петрович |
28 серпня 1980, Ярославка (Бобровицький район) Чернігівська область. Солдат, гранатометник механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Залишився син. | 5 вересня 2014 | Загинув у бою під Луганськом в районі с. Стукалова Балка та Шишкове. Вважався зниклим безвісти. За даними Книги пам'яті, потрапив у засідку біля с. Крута Гора та був вбитий у полоні терористами. Тіла чотирьох військовослужбовців знайдені у братській могилі поблизу с. Раївка[119]. |
| 1379 |  |
Малашняк Андрій Володимирович |
26 вересня 1984, Львів (Білогорща). Старший солдат 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля». | 5 вересня 2014 | Зник після бою під Луганськом поблизу села Шишкове (Слов'яносербський район). За словами побратимів, був поранений. Також була інформація, що Андрій потрапив у полон (з чотирма іншими бійцями батальйону) і перебуває у лікарні.[120] Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 30 жовтня 2015 року воїна поховали у Львові на кладовищі Білогорщі.[121] Прим. Після того бою зник безвісти і молодший лейтенант Калиновський Павло Олександрович[122]. За даними Книги пам'яті, бійці батальйону «Воля» та 1-ї ОТБр потрапили у засідку біля с. Крута Гора. Калиновський і Малашняк (з бат. «Воля»), та Власенко і Норенко з 1-ї бригади були застрелені у полоні терористами. |
| 1380 |  |
Шанський Андрій Миколайович |
27 червня 1979, Мирне (Тельманівський район) Донецька область. Проживав у м. Чернігів. Капітан, старший офіцер відділення організації служби з охорони громадського порядку Північного територіального управління Національної гвардії України. Виріс у сім'ї військового, яка часто переїжджала, до школи пішов у Чернігові. Закінчив технікум і працював єгерем у Красилівському лісництві, вступив до Львівського державного лісотехнічного університету на заочне відділення. Після строкової служби у Внутрішніх військах вирішив перейти на контракт у спецпідрозділ ВВ «Барс». Дванадцять років прослужив в органах правопорядку. У 2005—2007 роках у складі Спеціального миротворчого підрозділу служив у Косово, досконало володів англійською мовою. Залишились батьки, дружина та брат. | 5 вересня 2014 | Повертаючись з блокпостів поблизу міста Маріуполь (Донецька область) військовий наряд потрапив у засідку в районі смт Тельманове та був обстріляний з двох боків. Андрій був смертельно поранений осколками. В бою загинули 5 бійців Нацгвардії, ще 12 отримали поранення.[123][124][125] Під час відкриття меморіальної дошки в Чернігові 13 грудня було зачитано наказ командувача Національної гвардії України про присвоєння капітану Андрію Шанському чергового військового звання майора (посмертно) та вручено погони батькові героя.[126] |
| 1381 | |
Лавріненко Петро Григорович |
12 квітня 1979, Харків. Капітан, командир 2-ї роти 1-ї оперативної бригади Національної гвардії України, військова частина 3027 (Київ), спецпідрозділ «Барс». Служив з 1997 року, учасник бойових дій у Косово, де отримав контузію, але продовжив службу. Пройшов усі звання від солдата до капітана. | 5 вересня 2014 | Загинув внаслідок обстрілу колони українських силовиків поблизу м. Маріуполь Донецької області.[123] |
| 1382 | |
Спащенко Юрій Вікторович |
11 грудня 1994, 19 років, Петропавлівка (Братський район) Миколаївська область. Молодший сержант, командир відділення 2-ї роти 1-ї оперативної бригади Національної гвардії України, військова частина 3027 (Київ), спецпідрозділ «Барс». Призваний на строкову службу. | 5 вересня 2014 | Загинув поблизу м. Маріуполь Донецької області при виконанні службово-бойового завдання в зоні проведення АТО. Похований на кладовищі с. Петропавлівка з усіма військовими почестями.[127] |
| 1383 | |
Кобринюк Микола Миколайович |
25 лютого 1995, 19 років, Шельпахівка Христинівський район Черкаська область. Молодший сержант, старший кулеметник БТР 2-ї роти 1-ї оперативної бригади Національної гвардії України, військова частина 3027 (Київ), спецпідрозділ «Барс». У жовтні 2013 року був призваний на службу до лав Збройних сил України. Служив у Черкаській і Київській області, але подав рапорт, щоб його відправили до Маріуполя. | 5 вересня 2014 | Загинув у бою поблизу м. Маріуполь Донецької області від кулі снайпера.[128] |
| 1384 | |
Звінник Олександр Іванович |
25 серпня 1991, Київ (Дніпровський район). Солдат, водій БТР стрілецької роти Київської конвойної бригади Північного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3066. | 5 вересня 2014 | Отримав смертельні поранення під час обстрілу російськими бойовиками в районі міста Маріуполь поблизу смт Тельманове (Донецька область). Похований у м. Києві, на Лісовому кладовищі.[129][130] |
| 1385 | |
Хуторний Юрій Миколайович |
8 жовтня 1981, Ярославка (Бобровицький район) Чернігівська область. Старший солдат, старший стрілець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське на Чернігівщині). | 5 вересня 2014 | Помер у Харківському військовому госпиталі від поранень, які отримав 29 серпня в результаті артилерійського обстрілу біля м. Іловайськ Донецької області.[131] |
| 1386 |  |
Дробний Денис Євгенович |
1 березня 1984, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, санінструктор 74-го окремого розвідувального батальйону 6-го гвардійського армійського корпусу (Черкаське). Закінчив медичне училище. На фронт пішов добровольцем. Залишились батьки та сестра. | 5 вересня 2014 | Загинув під час виконання розвідгрупою бойового завдання в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Коли Денис зачепив розтяжку, спрацював вибуховий пристрій. Він загинув, прикривши своїм тілом інших бійців. Поховали Дмитра на Алеї Слави на кладовищі Соцміста у Дніпродзержинську.[132] |
| 1387 | |
Комаристий Андрій Валерійович |
16 травня 1994, Нововолинськ Волинська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив вище професійне училище, займався спортом, працював підземним електрослюсарем на шахті № 1 «Нововолинська». У листопаді 2013 року пішов на військову службу за контрактом. | 5 вересня 2014 орієнтовна дата |
Не уточнено. Звістка про його загибель з"явилася 5 вересня, похований 08.09.2014 у м. Нововолинськ.[133] |
| 1388 | |
Філоненко Максим Валерійович |
12 квітня 1977, Квітневе (Жовтневий район) Миколаївська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). 15 березня добровольцем пішов захищати Батьківщину. Залишилися батьки. | 5 вересня 2014 | Загинув поблизу смт Мирне (Волноваський район) Донецької області. Похований у с. Засілля Жовтневого району.[134][135] |
| 1389 |  |
Лубенець Вадим Іванович |
28 грудня 1972, Нікополь Дніпропетровська область. Боєць 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Мобілізований 2 травня 2014 року. Працював в охоронних фірмах. Залишились батьки-пенсіонери. | 5 вересня 2014 орієнтовна дата |
Під час охорони блок-постів в районі м. Курахове (Донецька область), в одному з боїв отримав травму шийного хребця та був госпіталізований. В результаті травми розпочався швидкопрогресуючий рак та 1 серпня Вадима відправили до дому. Від хвороби він помер (дату не уточнено).[136] |
| 1390 |  |
Ткаченко Олександр Анатолійович |
29 березня 1991, Харків. Лейтенант, командир взводу піхоти 22-го батальйону територіальної оборони Харківської області. Призваний за мобілізацією у квітні. Сирота, мати померла, коли Олександру було 10 років, він жив у сім'ї дяді. Навчався в Харківській національній Академії міського господарства. Військове звання отримав після 2,5 років військової кафедри при ХПІ. | 6 вересня 2014 | Був важко поранений 31 липня під час обстрілу з РСЗВ «Град» з території Росії. Позиції військових були в кількох кілометрах від кордону поблизу с. Нижня Вільхова в Луганській області. В окоп біля Олександра влетів снаряд. Більше місяця лікарі боролися за його життя. Помер о 4-й ранку 6 вересня в реанімаційному відділенні Головного військового клінічного госпіталю МО України (м. Київ).[137] |
| 1391 | |
Свідерський Іван Іванович |
1 вересня 1983, Сусолів Самбірський район Львівська область. Молодший сержант, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Залишились двоє дітей. | 6 вересня 2014 | 1 вересня отримав важке поранення в голову під Луганськом. Після лікування в Харківському військовому госпіталі, його перевезли в м. Київ. Лікарі боролись за його життя, але після декількох операцій, вранці 6 вересня, він помер.[138] |
| 1392 |  |
Близнюк Володимир Володимирович |
28 серпня 1988, Чернігів. Старший солдат, помічник гранатометника 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1». Закінчив музичну школу, строкову службу проходив у Внутрішніх військах. Працював бригадиром у приватній фірмі і вчився заочно у Чернігівській філії Московського державного відкритого університету ─ Українсько-Російського інституту, незабаром мав отримати диплом, мріяв зробити юридичну кар'єру. Був учасником Революції Гідності. Після окупації Криму пішов добровольцем захищати Україну, в лавах батальйону перебував з кінця квітня. | 6 вересня 2014 | Загинув під час дії «режиму припинення вогню», в смт Станиця Луганська (Луганська область). Бійці були на бойовому чергуванні, коли у підвіконня будинку, де вони знаходилися, влучила міна. Володимира вбило осколками. Похований на чернігівському міському кладовищі Яцево.[139] |
| 1393 |  |
Беженар Дмитро Олександрович |
5 серпня 1987, Самбір Львівська область. Військовослужбовець 7-го полку армійської авіації (Сухопутні війська Збройних Сил України). Був призваний до ЗС України, як водій, під час третьої хвилі часткової мобілізації. | 6 вересня 2014 орієнтовна дата |
Ніс службу поблизу м. Луганськ, підвозив бійцям на передову боєприпаси. Там і обірвалося його життя. Загинув у зоні проведення АТО під час припинення вогню.[140] |
| 1394 | |
Глухов Юрій Валерійович |
12 листопада 1993, Новоград-Волинський Житомирська область. Старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом, навідник-оператор механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). | 6 вересня 2014 | 31 серпня у результаті бойових дій під час виходу з оточення Юрій отримав поранення. Військовослужбовця доставили в Харківський військовий госпіталь, де він перебував у важкому стані. 6 вересня серце 20-річного бійця зупинилося.[141] |
| 1395 | |
Буряк Анатолій Миколайович |
5 червня 1968, Володькова Дівиця Чернігівська область. Капітан, командир мотострілецького взводу 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Закінчив Київську сільськогосподарську академію за спеціальністю агроном. З липня 2010 року обіймав посаду керуючого у Лосинівському відділенні сільськогосподарського підприємства «Агропрогрес». 19 березня був призваний до військової частини А1815. Залишилось троє дітей. | 6 вересня 2014 | Загинув поблизу міста Щастя поблизу Луганська.[142] Видання «Информатор» повідомляло, що 7 вересня позиції сил ЗСУ в Щасті обстріляли російські снайпери-диверсанти, був вбитий один військовослужбовець.[143] |
| 1396 | |
Лємешов Михайло Федорович |
21 листопада 1972, Петрашівка (Віньковецький район) Хмельницька область. Проживав у м. Харків. Прапорщик, головний сержант взводу 22-го батальйону територіальної оборони Харківської області. Після закінчення школи, проходив строкову службу в армії, потім залишився служити за контрактом у Василькові Київської області. По закінченні контракту переїхав до Харкова. У квітні був мобілізований. Залишився 16-річний син. | 6 вересня 2014 | За повідомленням Віньковецької райради, загинув у вересні під Іловайськом. Захищаючи Україну, отримав поранення в голову, несумісне із життям. За даними Книги пам'яті, загинув в районі смт Новоайдар (Луганська область). Похований 11 вересня в рідному селі.[144] За повідомленнями у ЗМІ, 7 вересня знайшли мертвим прапорщика з 22-го батальйону, родом з Хмельниччини, поряд із ним лежав автомат Калашникова. Попередньо подія кваліфікована як самогубство, також військова прокуратура розглядає версію необережного поводження зі зброєю. За версією співслужбовців загиблого, у нього не витримала психіка через те, що він побачив у зоні АТО.[145] |
| 1397 | |
Рябий Віталій Вікторович (Позивний «Бобер») |
2 травня 1989, Чернігів. Сержант, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). На фронт пішов добровільно, перебував в зоні АТО більше трьох місяців. Закінчив комерційний технікум. Понад чотири роки був у лавах чернігівського націоналістичного руху. Віталій напівсирота, родичів у нього в Чернігові немає. | 7 вересня 2014 | Віталій з товаришем прикривали відхід основної тактичної групи під Луганськом неподалік мосту через річку Сіверський Донець приблизно о 4:30 ранку. Обоє хлопців отримали поранення в бою з російською розвід-диверсійною групою, яку вони знешкодили. Віталій втратив багато крові, коли підійшла підмога, його доправили до лікарні в м. Щастя, де йому провели складну операцію, але вдень його стан погіршився і він помер.[146] |
| 1398 |  |
Лоскот Євген Олександрович (Позивні «Баха», «Локоть», «Дамба-22»)  |
22 червня 1983, Чернігів. Мешкав в смт Десна (Козелецький район). Капітан, заступник командира з озброєння розвідувальної роти 1-ї ОТБр. Випускник ОІСВ (2006). Звільнився з лав ЗСУ 2011 року. З 2010 член ВО «Свобода». Активний учасник Революції Гідності, Автомайдану. 21.03.2014 мобілізований як доброволець. Залишились дружина та син. Герой України (2017, посмертно). |
7 вересня 2014 | З двома бійцями на БМП атакували польовий командний пункт противника, використавши ефект неочікуваності. В останній момент бойову машину підбив ворожий танк. Поранений офіцер вступив у бій в оточенні на закинутій фермі поблизу с. Весела Гора (Слов'яносербський район), коли закінчились набої, підірвав себе гранатою. Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 09.09.2015 в смт Десна[147]. |
| 1399 | |
Агапов Олександр Леонідович |
15 березня 1987, Новгородка Кіровоградська область. Солдат, механік-водій танку 4-ї танкової роти 2-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади ЗС України, Кривий Ріг. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. | 7 вересня 2014 | Загинув під час оголошеного перемир'я, беручи участь у військових діях на Сході країни, поблизу м. Маріуполь Донецької області.[148] |
| 1400 |  |
Добровик Євген Михайлович |
12 жовтня 1989, Дунаївці Хмельницька область. Сержант, командир відділення 8-го окремого полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький). Закінчив 9 класів міської школи № 2, продовжив навчання на Черкащині, куди переїхав до бабусі. Після школи повернувся на батьківщину та вступив до Подільського Державного Аграрно-технічного Університету, де здобув освіту за напрямком «Фінанси і кредит». У 2011 році вступив на військову службу за контрактом та продовжував навчання на заочній формі. З початком військових дій на сході України у складі полку був направлений у зону АТО. | 8 вересня 2014 | Був важко поранений 4 вересня під час виконання бойового завдання в Луганській області. Помер у Львівському військовому госпіталі.[149] |
| 1401 | |
Андрієнко Юрій Олександрович |
18 жовтня 1993, Сінне (Краснопільський район) Сумська область. З дитинства мешкав у с. Велика Рибиця. Солдат 5-ї окремої Слобожанської бригади Східного ОТО Національної гвардії України (Харків). Вступив на контрактне навчання на юридичний факультет Сумського національного аграрного університету, але провчившись рік, залишив університет. Почав працювати водієм і готувався до вступу до Національної академії СБУ. 2013 року був призваний на строкову службу, яку проходив у в/ч № 3009 внутрішніх військ, на посаді техніка на стрілецькому полігоні ВВ у Криму під Сімферополем. Після окупації Криму російськими військами, Юрій виїхав з півострові разом з тими військовослужбовцями, хто залишився вірним присязі і Українському народові. Продовжив служити у Харкові, брав участь у «зачистках» Харкова від проросійських сепаратистів у березні — квітні, потім Слобожанську бригаду перекинули на Донбас, в район Слов'янська і Краматорська. Залишилися батьки і молодша сестра. | 8 вересня 2014 | Загинув у ніч на 8 вересня на блокпосту поблизу гори Карачун, смт Ясногірка під Краматорськом (Донецька область). Тіло Юрія було знайдене всередині блокпоста зі слідами автоматної черги. Похований у с. Велика Рибиця.[150] |
| 1402 | |
Максименко Олександр Олександрович |
20 січня 1990, Володимир-Волинський Волинська область. Старший лейтенант, оперуповноважений прикордонної оперативно-розшукової групи відділу прикордонної служби «Біловодськ» Державної прикордонної служби. Випускник Національної академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького 2011 року. Залишилась молода вагітна дружина. | 9 вересня 2014 | Троє прикордонників загинули і двоє поранені в результаті підриву на фугасі біля села Нижньобараниківка (Біловодський район Луганська область). Прикордонний наряд супроводжував знімальну групу телекомпанії ІРТА. Біловодський район ніколи не був окупований терористами, тому відповідальність за інцидент, найімовірніше, лежить на диверсійних групах російських найманців.[6][151] |
| 1403 | |
Лук'янцев Юрій Олександрович |
1 червня 1979, Бараниківка (Біловодський район) Луганська область. Прапорщик, дільничний інспектор відділення дільничних інспекторів відділу прикордонної служби «Біловодськ» Державної прикордонної служби. Залишилась дружина та 6-річна донька. | 9 вересня 2014 | Троє прикордонників загинули і двоє поранені в результаті підриву на фугасі біля села Нижньобараниківка (Біловодський район Луганська область). Прикордонний наряд супроводжував знімальну групу телекомпанії ІРТА. Біловодський район ніколи не був окупований терористами, тому відповідальність за інцидент, найімовірніше, лежить на диверсійних групах російських найманців.[6][151][152] |
| 1404 | |
Кузнєцов В'ячеслав Михайлович |
30 червня 1975, Циркуни Харківська область. Старшина відділу прикордонної служби «Біловодськ» Державної прикордонної служби. Призваний за мобілізацією. Залишилась дружина, 5-річна донька та маленький син. | 9 вересня 2014 | Троє прикордонників загинули і двоє поранені в результаті підриву на фугасі біля села Нижньобараниківка (Біловодський район Луганська область). Прикордонний наряд супроводжував знімальну групу телекомпанії ІРТА. Біловодський район ніколи не був окупований терористами, тому відповідальність за інцидент, найімовірніше, лежить на диверсійних групах російських найманців.[6][151][153] |
| 1405 | |
Баран Сергій Петрович |
17 жовтня 1970, Богданівка (Ніжинський район) Чернігівська область. Молодший сержант, начальник складу МТЗ 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Після школи вчився у Ніжинському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність механізатора. Строкову службу проходив у Туркменістані прикордонником, де був поранений, повернувся до дому. Працював у господарстві КСП імені Прядка. 28 квітня був мобілізований. Залишилася дружина, двоє синів, 1994 і 2001 р. н., і донька 2006 р. н. | 9 вересня 2014 | 19 серпня Сергія тяжко поранило осколками під час обстрілу з РСЗВ «Град» у Луганській області. Спочатку вояка лікували в Харківському госпіталі, згодом перевезли у Львів, де він переніс кілька операцій. Стан пораненого залишався тяжким, і врешті серце не витримало. 9 вересня герой пішов із життя. Поховали Сергія 11 вересня на кладовищі у Богданівці, неподалік від рідної хати.[154] |
| 1406 | |
Дудка Володимир Андрійович |
17 жовтня 1986, Хоминці (Роменський район) Сумська область. Проживав у м. Ромни. Молодший сержант, механік-водій 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. Батьки Володимира втратили на війні двох синів (Дудка Юрій Андрійович загинув 29 серпня під Іловайськом, його ідентифікували в березні 2015 року). | 10 вересня 2014 | Помер у Харківському опіковому центрі від отриманих поранень та опіків, отриманих під час обстрілу 3 вересня базового табору 27-го полку поблизу Старобільська (Луганська область) з території Російської Федерації з РСЗВ «Смерч».[25][155] |
| 1407 | |
Єременко Віктор Вікторович (Позивний «Снайпер») |
6 червня 1993, Білозір'я Черкаська область. Старший солдат, кулеметник Першого резервного батальйону Національної гвардії України. Виховувався без батьківської опіки в Смілянській школі-інтернат. Відслужив строкову службу, працював охоронцем, вступив у технікум. З початку Майдану поїхав до Києва, був активним учасником Революції Гідності у складі 22-ї сотні Самооборони Майдану. Ще навесні добровольцем записався до Нацгвардії і через місяць вже був у зоні АТО. Залишилась сестра. | 10 вересня 2014 | Під час розвідки позицій на териконі під Артемівськом (Донецька область) отримав вогнепальне поранення грудної клітки. Бійця направили до місцевої лікарні, однак через важку рану він помер на операційному столі.[156][157] |
| 1408 |  |
Пасічник Віктор Анатолійович |
5 жовтня 1976, Буча Київська область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 11-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київська Русь». Закінчив школу в смт Ворзель, потім — Київський інженерно-будівельний інститут, працював за фахом. Учасник Революції Гідності. У червні пішов добровольцем до ЗСУ, після навчання в центрі «Десна» поїхав у зону АТО. Залишилися батьки. | 10 вересня 2014 | Загинув поблизу міста Дебальцеве на блокпосту під смт Чорнухине (Попаснянський район Луганська область). Похований на Бучанському міському кладовищі на Алеї слави.[158] За словами співслужбовця, командир взводу 11-го БТО (ім'я не назване) застрелився з автомата Калашникова. За даними командування військового підрозділу, військовослужбовець загинув через необережне поводження зі зброєю.[159] |
| 1409 | |
Лобода Вадим Михайлович |
3 вересня 1984, Чернігів. Солдат 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2». За станом здоров'я Вадима мали комісувати, але він потрапив у зону АТО, перебував на війні 4 місяці. Залишився батько, який вже поховав дружину і одного сина, а тепер ховатиме другого останнього сина. | 12 вересня 2014 | Загинув під час так званого «перемир'я». Російські бойовики обстріляли смт Станиця Луганська, куди бійців 41-го батальйону відправили на підкріплення до земляків з 13-го батальйону.[160] |
| 1410 | |
Кітновський Олексій Володимирович |
22 квітня 1977, Луцьк Волинська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). | 12 вересня 2014 | Після поранення в зоні АТО, Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений у тубдіспансер з підозрою на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12-денного перебування у комі, Олексій помер у лікарні швидкої допомоги м. Миколаєва.[161] За іншими джерелами, військовослужбовець у зоні АТО не перебував, хоча дійсно, був мобілізованим та отримав травму на загальновійськовому полігоні ЗС України «Широкий Лан» у Миколаївській області, ще 3 червня поточного року, — повідомили в Миколаївській облдержадміністрації[162] |
| 1411 |  |
Багнюк Олександр Олександрович |
17 березня 1977, Іллінці Вінницька область. Проживав у місті Біла Церква. Майор, заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). З 1 березня перебував у зоні АТО, завжди на передовій. Залишилися дружина, син та донька шкільного віку. | 12 вересня 2014 | Загинув у бою на передовій від осколкового поранення в районі Старобешеве — Волноваха (Донецька область) під час артилерійської та танкової атаки російських агресорів на командно-спостережний пункт.[163][164] |
| 1412 |  |
Драган Олексій Анатолійович |
20 лютого 1981, Дніпро. Сержант, командир відділення зенітно-ракетного дивізіону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Призваний за мобілізацією 5 квітня 2014 року. 12 років пропрацював у ДТЕК Дніпрообленерго, спочатку спочатку електромонтером, а з 2007 року диспетчером Дніпропетровського РЕМ. Залишилась дружина та дві доньки. | 12 вересня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Красний Партизан (Ясинуватський район) Донецької області.[165][166] |
| 1413 | |
Серебринський Володимир Олександрович |
29 грудня 1967, Дергачі Харківська область. Солдат 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. | 12 вересня 2014 | За даними зі списку Міноборони, загинув у бою поблизу смт Нижня Кринка (Донецька область).[167] |
| 1414 | |
Шевченко Олександр Вікторович |
13 липня 1970, Заливне (Новомиколаївський район) Запорізька область. Старший солдат, номер обслуги 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 13 вересня 2014 | Загинув біля смт. Пантелеймонівка, Донецька область, під час обстрілу блокпосту.[168] |
| 1415 |  |
Українцев Віталій Леонідович (Позивний «Вожак») |
20 січня 1968, Дніпро. Старшина міліції, боєць 5-ї роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». | 14 вересня 2014 | Загинув у бою з російською диверсійною групою біля с. Піски (Ясинуватський район). Не зважаючи на оголошене «перемир'я» російські бойовики продовжують здійснювати напади і обстріли в районі аеропорту Донецька.[169][170][171] |
| 1416 | |
Грачов Сергій Валерійович (Позивний «Ювелір») |
22 травня 1973, Кам'янка-Бузька Львівська область. Боєць 5-ї роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Активний учасник Революції Гідності. | 14 вересня 2014 | Загинув у бою з російськими бойовиками біля с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Бійці батальйону разом з танкистами 93-ї бригади виїхали з блок-посту і потрапили під обстріл з чотирьох сторін.[169][170][172] |
| 1417 | |
Кісловський Віктор Олександрович (Позивний «Батя») |
20 жовтня 1969, Нова Каховка Херсонська область. Боєць 5-ї роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». | 14 вересня 2014 | Загинув у бою з російською диверсійною групою біля с. Піски (Ясинуватський район). Не зважаючи на оголошене «перемир'я» російські бойовики продовжують здійснювати напади і обстріли в районі аеропорту Донецька.[169][170] |
| 1418 | |
Чернишов Олексій Вікторович (Позивний «Махно») |
31 травня 1979, Макіївка Донецька область. Боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Залишилися батьки, сестри, дружина. | 14 вересня 2014 | У бою біля аеропорту м. Донецьк загинули троє бійців АТО, ще кілька людей поранені. Про це повідомив командир 5-ї роти підполковник міліції Володимир Шилов. Штаб Майдану — Дніпропетровськ повідомив про втрату чотирьох бійців батальйону біля с. Піски (Ясинуватський район).[169][173] |
| 1419 | |
Габінет Олег Миколайович |
5 березня 1989, Вільне (П'ятихатський район) Дніпропетровська область, з однорічного віку проживав у с. Сасівка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Солдат, навідник-оператор танку 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). | 14 вересня 2014 | Загинув о 18:00 під час обстрілу з РПГ із засідки поблизу села Тоненьке (Ясинуватський район Донецька область), снаряд російських бойовиків потрапив у танк. В останню путь військовослужбовця провели 23 вересня в с. Сасівка.[174][175] |
| 1420 |  |
Подолянчук Євгеній Петрович (Позивний «Скаут») |
4 липня 1991, Черкаси. Останні роки проживав у Кропивницькому. Старший лейтенант, командир групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). З 14 років вступив до скаутської організації «Пласт», старший пластун. У 2008—2012 роках навчався на факультеті розвідки Академії сухопутних військ у Львові, який закінчив з відзнакою. З 2012 року на військовій службі. Залишилась дружина. | 14 вересня 2014 | При обороні аеропорту Донецька отримав осколкове поранення в голову під час обстрілу російськими бойовиками, помер по дорозі в лікарню. За бажанням матері і рідних Героя, його поховання відбулося в с. Крутьки Чорнобаївського району, де проживає родина загиблого.[176] Останнє інтерв'ю воїна, «Цензор. Нет», 7 серпня 2014 |
| 1421 | |
Кулигін Олег Борисович |
6 серпня 1971, Олександрія Кіровоградська область. Проживав у Кропивницькому. Капітан, начальник інженерної служби 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Призваний за мобілізацією. Закінчив Олександрійське СПТУ № 13, потім здобув вищу освіту у Криворізькому гірничорудному інституті. З 1995 року проживав у Кропивницькому, працював на Інгулецькій шахті. Залишилась дружина та двоє синів. | 14 вересня 2014 | Загинув ввечері, під час обстрілу російськими бойовиками аеропорту Донецька.[177] |
| 1422 |  |
Максимов Олександр Євгенович |
19 травня 1974, Полтава. Майор, старший офіцер відділення військового обліку Полтавського об'єднаного міського військового комісаріату. Закінчив Полтавське вище зенітне ракетне командне училище, 13 років служив у Збройних силах, 2006 року звільнився за станом здоров'я. Коли почалась мобілізація, 19 березня пішов працювати до Полтавського міського військкомату. Коли ж прийшов наказ про командирування двох офіцерів до зони АТО, зголосився бути одним із добровольців. Залишилась дружина та дорослий син. | 14 вересня 2014 | Загинув в Донецькій області, коли колона українських військових, яка прямувала разом з підкріпленням на блокпости, потрапила у засідку терористів, ворожа куля влучила офіцеру в голову. Поховали Олександра на Алеї Слави на міському кладовищі Полтави.[178] |
| 1423 |  |
Демиденко Вадим Леонідович |
30 вересня 1972, Чугуїв Харківська область. Майор, начальник штабу механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). | 14 вересня 2014 | Загинув поблизу міста Щастя під Луганськом від вибухового пристрою на «розтяжці» під час перевірки лісосмуги. Похований на кладовищі військового містечка у Башкирівці.[179][180] |
| 1424 | |
Антошин Іван Миколайович |
8 березня 1981, Вознесенський район Миколаївська область. Капітан, командир механізованої роти механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). | 14 вересня 2014 | Загинув поблизу міста Щастя під Луганськом від вибухового пристрою на «розтяжці» під час перевірки лісосмуги.[179][181] |
| 1425 |  |
Козенко Олександр Сергійович |
6 листопада 1989, Олександрія Кіровоградська область. Солдат, кулеметник 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». На фронт пішов добровольцем. Був учасником олександрійського хореографічного колективу «Авантюрин», активним учасником козацької школи «Спас». У січні 2014 року Олександр давав інтерв'ю місцевому телеканалу.[182] Сестра і мати Олександра займаються волонтерською діяльністю. | 14 вересня 2014 | Близько 21-ї години російські бойовики почали тристоронній артилерійський обстріл блокпоста в смт Чорнухине (Луганська область) неподалік Дебальцеве. За попередньою інформацією, Олександра смертельно поранило осколком бетону, що відлетів йому в голову.[183] |
| 1426 | |
Ханчич Денис Юрійович |
2 квітня 1992, Вишгород Київська область. Старший солдат 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». На фронт пішов добровольцем, де перебував протягом чотирьох місяців. | 14 вересня 2014 | Загинув близько 21-ї години, коли російські бойовики почали тристоронній артилерійський обстріл блокпоста в смт Чорнухине (Луганська область) неподалік Дебальцеве.[184] |
| 1427 | .png) |
Богуш Олексій Анатолійович |
16 липня 1988, Старики (Коростенський район) Житомирська область. Проживав в смт Іршанськ. Солдат, командир гармати 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. У 1993 році сім'я переїхала до Іршанська. Після школи здобув спеціальність електрогазозварювальника в Житомирському навчально-курсовому комбінаті, проходив строкову службу в Житомирському військовому інституті, був водієм. З 2011 працював електрогазозварювальником на фабриці № 1 Іршанського ГЗК. Призваний за мобілізацією у березні. Дідусь Олексія — заслужений будівельник України, в його сім'ї було восьмеро дітей і багато внуків. Окрім батьків та старшого брата у Олексія понад 60 близьких родичів. | 14 вересня 2014 | Помер у хірургічній реанімації Київського ГВМКЦ від важких поранень, отриманих 1 вересня під час обстрілу з БМ-21 «Град» поблизу міста Щастя в районі села Весела Гора (Слов'яносербський район) під Луганськом. Олексій отримав осколкове поранення в живіт, контузію та пошкодження легенів. Відспівували загиблого воїна в Іршанській церкві, потім сотні людей пішим ходом провели Олексія до місця поховання у його рідне село Старики.[185] |
| 1428 | |
Ісик Іван Васильович (Позивний «Львів») |
20 січня 1984, Дрогобич Львівська область. Боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишились батьки, брат, дружина та дитина. | 14 вересня 2014 | 5 вересня російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців батальйону в районі м. Щастя під Луганськом поблизу с. Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, то по них відкрили вогонь із засідки з кулеметів.[68] Іван отримав поранення та опіки і потрапив у полон. Помер в лікарні Луганська, тіло героя змогли вивезти тільки через місяць, терористи видали його волонтерам. Поховали Івана 17 жовтня на Алеї Слави кладовища Дрогобича.[186] |
| 1429 |  |
Попов Олександр Володимирович |
17 травня 1976, Мартинівка (Хмельницький район) Хмельницька область. Старший солдат, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Був єдиним сином у батьків. Вчився у духовній семінарії в Польщі, але на останньому курсі, коли приїхав на канікули додому, зустрів своє кохання, тож ксьондзом не став, одружився. Їздив на заробітки до Москви. Призваний за мобілізацією 30 липня. Залишилися дружина та дві доньки, 16 і 14 років. | 15 вересня 2014 | Отримав смертельні поранення о 10:20 в районі смт Станиця Луганська під час бою з російськими збройним формуванням.[187] |
| 1430 |  |
Чаркас Андрій Степанович |
30 вересня 1976, Звенигород (Пустомитівський район) Львівська область. Молодший сержант, гранатометник 1-го відділення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 31 липня. Залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей, син і дочка. | 15 вересня 2014 | Загинув близько 22-ї години в бою з російськими бойовиками, які почали прориватись з оточення під Дебальцеве (Донецька область). Андрій загинув від прямого попадання в голову із кулемету крупного калібру, коли біг за боєприпасами.[188] |
| 1431 | |
Голубовський Дмитро Степанович |
24 травня 1966, Миколаїв. Старший сержант, санітар-водій 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. Мобілізований 13 травня. Залишилися дружина і двоє дітей. | 15 вересня 2014 | Загинув в результаті обстрілу із засідки, коли повертався до свого підрозділу на машині після евакуації пораненого.[189] |
| 1432 |  |
Леонченко Микита Сергійович |
31 травня 1993, Докучаєвськ Донецька область. Рядовий міліції, боєць 2 взводу 1 роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Був призером Чемпіонату Донецької області серед молоді із бойового самбо. Один з перших добровольців батальйону. Залишилась 10-місячна дитина. | 16 вересня 2014 орієнтовно |
Отримав смертельні поранення під час несення служби на блокпосту на автодорозі Горлівка — Бахмут.[190][191] |
| 1433 |  |
|
1986, Макіївка Донецька область. Командир відділення, водій державної пожежно-рятувальної частини 2-го державного рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій. | 17 вересня 2014 | Рятувальника було знайдено мертвим в м. Макіївка, на вул. Фізкультурній, з вогнепальним пораненням в голову. Співробітники міліції встановлюють обставини, за яких було вчинено вбивство. Подію кваліфікують, як умисне вбивство і розслідують за ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України.[192] |
| 1434 |  |
Петренко Віталій Леонідович |
3 листопада 1973, Лисичанськ Луганська область. Підполковник міліції, перший заступник начальника відділу — начальник слідчого відділу Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області. Залишились дві доньки. | 17 вересня 2014 | Біля мосту поблизу с. Золотарьова Попаснянський район Луганської області, в напрямку до м. Сіверськ Донецької області, виявлено тіло чоловіка. Ним виявився підполковник міліції Віталій Петренко, якого 8 липня 2014 року було викрадено бойовиками у Лисичанську. Розпочато перевірку щодо встановлення причин смерті. Підполковника поховали у Лисичанську.[193] |
| 1435 |  |
Тороповський Георгій Валерійович |
21 липня 1996, 18 років, Бориспіль Київська область. Проживав у м. Київ (район Березняки). Боєць 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Дніпропетровської області. З 10 років займався у Бориспільському військово-патріотичному клубі «Ратоборець», мав чорний пояс із Тхеквондо. Жору, як його всі називали, виховувала мама, коли хлопець навчався у 8-му класі, вони переїхали до столиці. Навчався в авіаційному технікумі, займався дигерством. Був активним учасником Революції Гідності. Наприкінці червня відправився добровольцем на схід, приховавши свій вік, йому тоді було лише 17 років. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. як активіст Революції Гідності.[194] | 17 вересня 2014 | За неофіційною версією, коли Георгій повертався на схід поїздом Київ — Дніпропетровськ, на нього було здійснено напад, тіло Георгія знайшли на колії (за голову бійця сепаратисти призначали винагороду). Поховали Георгія у Борисполі на місці почесних поховань.[195] |
| 1436 | |
Михайлов Сергій Петрович |
26 січня 1976, Новоград-Волинський Житомирська область. Старший сержант, командир відділення радіовідділення взводу зв'язку механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Служив за контрактом з 1996 року. | 18 вересня 2014 | Перебуваючи у зоні проведення АТО зазнав тяжких травм. 03.09.2014, його було діставлено до військового госпіталю м. Харкова з діагнозом: вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, посттравматичний стресовий розлад, тривожний стан. 5 вересня його було переведено до військового госпіталю в м. Київ, звідти 6 вересня — до військового госпіталю м. Житомира. 17 вересня він був виписаний з госпіталю та направлений на реабілітацію, але наступного дня, 18 вересня, військовослужбовець раптово помер.[196] |
| 1437 | |
Сущевський Андрій Вікторович |
3 червня 1978, Комишуваха (Оріхівський район) Запорізька область. Старший солдат 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Залишилась дружина та донька. | 18 вересня 2014 | Розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів в районі Дебальцеве поблизу села Калинівка (Артемівський район) Донецької області. Смертельно поранені в бою бійці були захоплені терористами. Тіло Андрія допомогли вивезти дніпровські волонтери, за аналізом ДНК тіло було ідентифіковане на початку листопада. Поховання відбудеться 7 листопада у Комишувасі.[197] |
| 1438 | |
Капінус Віталій Анатолійович |
11 лютого 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, командир відділення 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). | 18 вересня 2014 | Загинув в районі села Троїцьке (Ясинуватський район) Донецької області, розвідувальний дозор потрапив у засідку.[198] |
| 1439 | |
Пронін Сергій Миколайович |
4 серпня 1971, Грем'ячинськ Пермський край РРФСР. З 5-річного віку проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший розвідник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). По закінченні школи навчався в ПТУ № 9, де здобув спеціальність електромонтажника. Працював електриком в підрядній організації на ПАТ «Південний ГЗК». Призваний за мобілізацією 31 липня. Залишились дружина та діти. | 18 вересня 2014 | Обставини і місце не уточнено. Перебував у списках зниклих. 14 січня 2015 року в Кривому Розі було оголошено день скорботи та пройшло поховання героя.[199] |
| 1440 | |
Бережний Геннадій Анатолійович |
13 лютого 1968, Нікополь Дніпропетровська область. Прапорщик, розвідник 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Строкову службу служив у радянській армії в Німеччині. Після набуття Україною Незалежності працював директором Парку Металургів, займався власним бізнесом. На фронт пішов добровольцем під час мобілізації у серпні разом із своїм другом Русланом Безрідним. Залишились батьки, дружина, син та донька. | 18 вересня 2014 | Розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів поблизу смт Калинове (Луганська область). Тіла бійців не вдалося забрати з поля бою, пізніше вони були передані волонтерам. Опізнаний за ДНК-експертизою. 16 січня 2015 року воїна поховали у Нікополі.[200][201] |
| 1441 | |
Безрідний Руслан Васильович |
1 січня 1979, Олексіївка (Нікопольський район) Дніпропетровська область. Військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). На фронт пішов добровольцем під час мобілізації у серпні разом зі своїм другом Геннадієм Бережним. Залишились батьки і дружина. | 18 вересня 2014 | Розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів поблизу смт Калинове (Луганська область). Тіла бійців не вдалося забрати з поля бою, пізніше вони були передані волонтерам. Опізнаний за ДНК-експертизою. 16 січня 2015 року воїна поховали в Олексіївці.[200] |
| 1442 | |
Литовченко Олег Валерійович |
7 грудня 1973, Жупанівка Коростенський район Житомирська область. Молодший сержант, заступник командира взводу 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). | 18 вересня 2014 | Розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів поблизу смт Калинове (Луганська область). Тіла бійців не вдалося забрати з поля бою, пізніше вони були передані волонтерам. Опізнаний за ДНК-експертизою. Похований у с. Єгорівка Криничанського району Дніпропетровської області.[202] |
| 1443 | |
Кравченко Андрій Іванович |
26 березня 1971, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, розвідник-гранатометник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Закінчив професійно-технічне училище № 8. Працював газозварювальником на залізничній станції «Батуринська». Мобілізований у березні 2014 року. Залишилась мати. | 18 вересня 2014 | Розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів поблизу смт Калинове (Попаснянський район Луганська область). Тіла бійців не вдалося забрати з поля бою, пізніше вони були передані волонтерам. Був похований на Краснопільському кладовищі міста Дніпро як «Невідомий». Після ідентифікації воїна перепоховали 15 грудня 2016 року на Алеї Героїв Центрального кладовища Кривого Рогу.[203] |
| 1444 |  |
Подолянчук Василь Володимирович |
13 січня 1981, Гульськ Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший сержант, командир 2-го відділення мінних загороджувачів взводу інженерних загороджень роти загороджень інженерно-саперного батальйону 12-го інженерного полку (Новоград-Волинський). Військовослужбовець військової служби за контрактом. Обравши своїм фахом військову справу, 14 років служив в артилерії, потім став сапером. З початком АТО брав участь у розмінуваннях, передавав досвід молодим мінерам. Залишилася дружина та діти, син і 8-річна донька. | 19 вересня 2014 | Загинув внаслідок вибуху несправної міни під час навчань в с. Каїрка (Каланчацький район Херсонська область).[204] |
| 1445 | |
Волін Володимир Іванович |
4 травня 1971, Нові Вирки Білопільський район Сумська область. Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). | 19 вересня 2014 | Загинув в Луганській області під час обстрілу російськими збройними формуваннями.[205] |
| 1446 | |
Алєксєєнко Вадим Миколайович |
28 жовтня 1975, Лозуватка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Залишились мати, дружина та донька 12 років. | 20 вересня 2014 | Помер у лікарні ім. Мечникова (Дніпро) від ран, отриманих 29 серпня під час прориву колони з оточення під Іловайськом (Донецька область).[206] |
| 1447 |  |
Романюк Олександр Борисович |
24 серпня 1989, Вільшанка (Чуднівський район) Житомирська область. Проживав у м. Одеса. Лейтенант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм» (Одеса). Працював в управлінні карного розшуку ГУМВС України в Одеській області. Добровольцем записався до батальйону та був направлений до зони АТО. Залишилися батьки та двоє братів. | 20 вересня 2014 | Загинув о 2-й годині ночі в ДТП, що сталася поблизу с. Дмитрівка (Нікопольський район) Дніпропетровської області. В ході ротації особового складу одеські міліціонери поверталися додому з Луганської області, водій автобуса заснув за кермом, в результаті чого автобус з'їхав у кювет і перекинувся. Двоє бійців загинули, ще дванадцять були госпіталізовані.[207][208] |
| 1448 | |
Лисоконь Олександр Юрійович |
10 вересня 1975, Одеса. Старший сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм» (Одеса). Підприємець, директор одеського розважального клубу «Тема». На фронт пішов добровольцем. | 20 вересня 2014 | Загинув о 2-й годині ночі в ДТП, що сталася поблизу с. Дмитрівка (Нікопольський район) Дніпропетровської області. В ході ротації особового складу одеські міліціонери поверталися додому з Луганської області, водій автобуса заснув за кермом, в результаті чого автобус з'їхав у кювет і перекинувся. Двоє бійців загинули, ще дванадцять були госпіталізовані.[207][209] |
| 1449 | |
Москаленко Євген Григорович |
26 листопада 1990, Запоріжжя. Старший солдат, водій 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця». Був призваний за мобілізацією 23 квітня. У бійця в рідному місті залишилися дружина і дитина. | 20 вересня 2014 | Виконував обов'язки водія службового автомобіля командира батальйону. Того дня, поблизу м. Маріуполь, Євген перебував в машині за кермом, коли біля неї розірвався ворожий снаряд. Від отриманих поранень він загинув на місці. Командир в цей момент вийшов з авто, для здійснення розмови по телефону, це і врятувало йому життя.[210] |
| 1450 | |
Мирінець Вадим Михайлович |
20 листопада 1988, Дейкалівка Зіньківський район Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Призваний за мобілізацією 4 серпня. Був єдиною дитиною у батьків, не одружений. | 20 вересня 2014 | Загинув о 4:30 ранку від важкого осколкового поранення на блокпості поблизу міста Щастя під Луганськом під час збройного нападу російських бойовиків.[211] |
| 1451 |  |
Лавренчук Віталій Вікторович |
24 липня 1976, Грозний Чечня РРФСР. Проживав у с. Вишнопіль (Старокостянтинівський район) Хмельницька область. Підполковник, офіцер Управління оперативного командування «Північ» ЗС України, м. Рівне. Виріс у сім'ї військового. Закінчив Національний університет оборони України, м. Київ. Офіцер виконував завдання в зоні проведення АТО з перших днів після її початку. Залишились дружина та двох дітей, 11-річна донька та однорічний син, яких він навіть не встиг перевезти до нового місця своєї служби в м. Рівне. | 20 вересня 2014 | В зоні АТО займався забезпеченням блокпостів, опорних пунктів і базових таборів інженерним обладнанням. Під час виконання інженерних робіт на одному з блокпостів біля с. Приовражне на півдні (Донецької області) в результаті мінометного обстрілу терористами декілька українських військовослужбовців зазнали поранень, а підполковник загинув на місці.[212] |
| 1452 |  |
Коваль Михайло Андрійович |
4 листопада 1979, Купчинці (Іллінецький район) Вінницька область. Старший солдат, боєць 25-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». | 21 вересня 2014 | Загинув в неділю близько 6-ї ранку під час нападу російських бойовиків на блокпост 25-го БТО неподалік Дебальцеве (Донецька область), блок-пост був обстріляний з мінометів і стрілецької зброї.[213] |
| 1453 | |
Старов Олександр Олександрович |
28 червня 1979, Ірпінь Київська область. Старшина 25-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». | 21 вересня 2014 | Загинув в неділю близько 6-ї ранку під час нападу російських бойовиків на блокпост 25-го БТО неподалік Дебальцеве (Донецька область), блок-пост був обстріляний з мінометів і стрілецької зброї.[213] |
| 1454 | |
Дерен Сергій Васильович |
16 липня 1994, Русава Вінницька область. Солдат, військовослужбовець Національної гвардії України. Після закінчення професійно-технічного закладу був призваний на військову службу. Мріяв продовжити військову кар'єру, навчатися у виші. | 21 вересня 2014 | Загинув від осколкового поранення в голову на блок-посту, де перевіряв транспортні засоби на в'їзді до м. Маріуполь. Диверсійна група терористів у складі 5 чоловік на автомобілі «Газель» обстріляла з мінометів блок-пост і приватні будинки на вулиці Таганрозькій. Також був поранений 15-річний підліток і 36-річний маріуполець, який підвозив воду на блок-пост.[214] |
| 1455 |  |
Капканець Олег |
1983, Харків. Військовослужбовець ЗС України, призваний у травні 2014 року. Залишились батьки і дружина. | 21 вересня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками блок-посту на східних рубежах міста Маріуполь.[215] |
| 1456 | |
Стефурак Степан Степанович (Позивний «24-й») |
4 серпня 1995, Топорівці (Городенківський район) Івано-Франківська область. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Активний учасник Революції Гідності. Один з наймолодших бійців ДУК. Студент 3-го курсу факультету економіки і підприємництва Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя. Автор вірша «Мамо, не плач, я повернуся весною…»[216] | 22 вересня 2014 | Машина, на якій бійці їхали у розвідку до селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком потрапила під обстріл. Вони з'їхали з дороги в поле, але там машина підірвалась на міні, від вибуху Степан загинув. 25 вересня бійця провели в останню путь; похований в рідному селі[217][218] |
| 1457 | |
Пінчук Олексій Леонідович (Позивний «Дальнобій») |
2 червня 1980, Дніпро. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишилась дружина та маленька дитина. | 22 вересня 2014 | Загинув у бою в районі аеропорту Донецька під час мінометного обстрілу російськими збройними формуванням з боку села Спартак (Ясинуватський район).[217][219] |
| 1458 |  |
Сергієнко Ігор Володимирович |
22 травня 1984, Городня Чернігівська область. Солдат, кулеметник 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2». Залишилась дружина та 5-річна донька. | 22 вересня 2014 | Помер у Київському центральному військовому шпиталі від важких поранень, отриманих 14 вересня під Дебальцеве.[220] |
| 1459 | |
Безбатько Віталій Олександрович |
8 липня 1970, Близнюки (смт) Харківська область. Сержант, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). | 22 вересня 2014 | За даними Харківської ОДА, помер 22 вересня у харківському шпиталі.[221] |
| 1460 |  |
Сокуренко Роман Олександрович (Позивний «Сокіл») |
18 січня 1983, Корсунь-Шевченківський Черкаська область. Боєць батальйону спецпризначення «Азов». Активний учасник Революції Гідності. В АТО брав участь із самого початку. | 23 вересня 2014 | Поранення отримав 10 серпня в бою за звільнення м. Іловайськ, рятуючи свого командира. Був відправлений на лікування до Німеччини 3 вересня разом з іншими 19 пораненими бійцями, які брали участь в антитерористичній операції. Помер в госпіталі Бундесверу м. Ульм (Німеччина), про це повідомив Генеральний консул України в Мюнхені Вадим Костюк.[222] |
| 1461 | |
Долейко Андрій Сергійович |
11 грудня 1989, Крижопіль Вінницька область. Військовослужбовець, старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив училище в Одесі за фахом електромонтажник. 6 років, з березня 2008 по березень 2014, служив у ЗСУ, був у складі миротворчої місії в Косово. | 23 вересня 2014 | Під час повернення з відпустки до військової частини загинув у ДТП.[223][224] |
| 1462 | |
Савуляк Володимир Іванович |
12 червня 1985, Біла Церква Київська область. Боєць 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Працював в «Київпідземшляхбуд». Мобілізований 3 травня. Залишилися батьки, дружина та син. | 23 вересня 2014 | Загинув поблизу Дебальцеве.[225] |
| 1463 | |
Тричук Іван Іванович |
4 жовтня 1987, Ратне Волинська область. Старший солдат, помічник гранатометника 3-го мехбатальйону 51 ОМБр. Служив у прикордонних військах. Працював продавцем у Ратному. Мобілізований у березні, пройшов Ізварине, бої за Новосвітлівку та Хрящувате, мав контузії та поранення. Залишилась дружина і дві доньки. | 24 вересня 2014 | 16 вересня, під час 10-денної відпустки, стався епілептичний напад, був госпіталізований до неврологічного відділення Луцького військового шпиталю. За тиждень знайдений повішаним під час ранкового обходу на території шпиталю. Причина самоудушення — наслідок епілептичного нападу та посттравматичного синдрому. Похований у Ратному[226]. |
| 1464 | |
Козлов Михайло Віталійович |
26 листопада 1985, Миколаїв. Солдат, старший навідник гранатометного взводу 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 7 серпня. | 24 вересня 2014 | Близько 18:35 отримав смертельні поранення внаслідок спрацювання вибухового пристрою, встановленого невідомими особами на стежці, розташованій на відстані близько 2 км північніше с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область).[163][227] |
| 1465 | |
Кузьменко Сергій Миколайович |
13 грудня 1980, Свобода (Берегівський район) Закарпатська область. Проживав у с. Батьово. Солдат, стрілець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). | 24 вересня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО.[228] |
| 1466 | |
Васильєв Євген Вікторович (Позивний «Махновець») |
23 жовтня 1972, Гуляйполе Запорізька область. Капітан, старший офіцер мобілізаційного відділення Гуляйпільського районного військового комісаріату Запорізької області. У 1993 році закінчив Новосибірське вище командне училище, став командиром мотострілецького взводу. У жовтні того ж року перевівся з Росії до України, в систему Міністерства внутрішніх справ України. З 1993 по 2000 рік працював в Гуляйпільському райвідділі внутрішніх справ, потім перейшов на роботу в податкову міліцію, з якої і звільнився у червні 2003 року. Був призваний по мобілізації 18 березня для доукомплектування Гуляйпільського районного військового комісаріату. | 25 вересня 2014 | 21 серпня, за розпорядженням вищого командування, офіцер був направлений у відрядження в 17-ту окрему танкову бригаду, яка знаходиться в зоні АТО, для вивчення та вирішення проблем військовослужбовців, призваних за мобілізацією із Запорізької області. За словами очевидців, загинув в результаті вибуху гранати.[229] |
| 1467 | |
Євдокімов Роман Віталійович |
14 червня 1990, Мелітополь Запорізька область. Молодший сержант, механік-радіотелефоніст взводу зв'язку 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), в/ч А1302. Після восьмого класу отримав професію будівельника, жив та працював у Мелітополі. Мобілізований у квітні 2014 року. | 26 вересня 2014 | Загинув в ніч з 26 на 27 вересня, поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області, під час обстрілу російськими бойовиками з РСЗВ «Град», в результаті важкого осколкового поранення в голову. За словами співслужбовців, Роман отримав поранення, коли військові на автомобілі УРАЛ повертались з блок-посту в районі м. Ясинувата до місця постійної дислокації.[230] |
| 1468 | |
Чередніченко Денис Ігорович |
22 квітня 1985, Чернігів. Солдат механізованого батальйону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Проходив строкову службу в десантних військах. Працював монтажником склопакетів, займався страйкболом. Під час АТО добровольцем прийшов до військкомату, призваний за мобілізацією до навчального центру Десна. Був єдиним сином у матері, не одружений. | 26 вересня 2014 | Загинув під час обстрілу блок-посту під Дебальцеве (Донецька область) російськими бойовиками.[231] |
| 1469 | |
Озеров Максим Петрович |
8 липня 1988, Нова Прага Олександрійський район Кіровоградська область. Молодший сержант, командир відділення 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Виріс в багатодітній сім'ї, закінчив кропивницьке училище за фахом повара. Після строкової служби вирішив обрати професію військового і розпочав службу за контрактом. Планував вступати до Харківського військового училища. Залишились батьки, три брата і сестра. | 26 вересня 2014 | Загинув в ніч з 26 на 27 вересня, в районі селища Малоорлівка (Шахтарський район Донецька область), під час обстрілу терористами блок-посту підрозділу українських військ з РСЗВ «Град», гранатометів, мінометів і танків. Близько 23-ї години один зі снарядів потрапив прямо в блок-пост, разом з Максимом загинули ще двоє військових.[232] |
| 1470 | |
Приходько Олександр Валентинович |
15 вересня 1984, Виповзів Козелецький район Чернігівська область. Старший солдат, військовослужбовець 1121-го окремого зенітно-ракетного дивізіону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). | 26 вересня 2014 | Загинув в ніч з 26 на 27 вересня, в районі селища Малоорлівка (Шахтарський район Донецька область), під час обстрілу терористами блок-посту підрозділу українських військ з РСЗВ «Град», гранатометів, мінометів і танків. Близько 23-ї години один зі снарядів потрапив прямо в блок-пост.[233] |
| 1471 | |
Челяда Олександр Олександрович |
17 вересня 1981, Новомосковськ Дніпропетровська область. Солдат, розвідник 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). | 26 вересня 2014 | Загинув у бою від осколкового поранення шиї під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька.[234]. |
| 1472 |  |
Мамлай Олександр Анатолійович |
7 серпня 1988, М'якоти Ізяславський район Хмельницька область. Солдат, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Був єдиним сином у родині. | 26 вересня 2014 | Загинув в районі міста Попасна Луганська область. Поховали Олександра 2 жовтня в рідному селі.[235] Прим. Попасна постійно обстрілюється російськими бойовиками, які базуються в сусідньому місті Первомайськ (Луганська область). |
| 1473 | |
Боднар Василь Федорович |
29 грудня 1972, Ріп'янка Калуський район Івано-Франківська область. Старший сержант, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Брав участь в миротворчих місіях ООН. Був активним учасником Революції Гідності в складі «афганської» сотні Самооборони Майдану. | 27 вересня 2014 | Загинув в ніч на 27 вересня під час мінометного обстрілу російськими бойовиками блок-посту у місті Щастя поблизу Луганська.[236] |
| 1474 | |
Ломов Віталій Ігорович |
31 грудня 1990, Заїзд (Прилуцький район) Чернігівська область. Військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). | 27 вересня 2014 | Загинув поблизу Старобільська.[237] |
| 1475 |  |
Кучеренко Владислав Ігорович |
7 березня 1993, Новаки (Лубенський район) Полтавська область. Старший солдат, механік-водій 101-ї окремої бригади охорони ГШ МО (Київ). | 28 вересня 2014 | Помер о 00:30 у Харківському військовому шпиталі від тяжкого поранення, отриманого 25 вересня під час бою поблизу міста Бахмут.[238] |
| 1476 | |
Колодій Сергій Володимирович |
4 лютого 1981, Харків. Капітан, командир роти механізованого батальйону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Разом зі своєю ротою захищав аеропорт протягом двох місяців. Герой України (посмертно). |
28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька.[239][240] |
| 1477 | |
Соколовський Денис Михайлович |
29 липня 1983, Лозуватка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Поховали Дениса 2 жовтня в Лозуватці.[239][241] |
| 1478 | |
Пивоваров Олександр Сергійович |
8 вересня 1988, Запоріжжя. Солдат, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Навчався у митній академії, мешкав та працював у Москві. Призваний за мобілізацією 25 березня. Мати Олександра проживає у Москві. | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з танку противника було підбито український БТР з екіпажем та десантом. Атаку було відбито, танк противника знищено. Після проведення ДНК-експертизи похований на кладовищі смт Кушугум біля Запоріжжя[239][242] |
| 1479 | |
Тищик Олексій Олександрович |
6 жовтня 1984, Дніпро. Лейтенант, командир взводу снайперів 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив юридичний факультет Дніпровського університету, працював адвокатом. На фронт пішов добровольцем ще на початку війни. В складі 25-ї дніпропетровської аеромобільної бригаді, де був командиром диверсійно-розвідувального взводу, обороняв Краматорський аеродром, звільняв Краматорськ, Дебальцево, воював під Шахтарськом. Потім Олексія перевели до 79-ї бригади. 2 жовтня мав приїхати до дому у відпустку. Мати Олексія, суддя Апеляційного госпсуду Дніпропетровська, наклала на себе руки 30 вересня. Залишились дружина та маленька донька, а також батько і молодша сестра. | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з російського танку Т-72 було підбито український БТР, який в'їхав у голові колони підкріплення на територію аеропорту. Двоє бійців врятувались, інші троє були в БТРі, коли вибухнув боєкомплект. Танк противника було знищено. 24 жовтня після процедури ідентифікації Олексія поховали на дніпровському кладовищі поряд з мамою.[239][243][244] |
| 1480 | |
Златьєв Сергій Анатолійович (Позивний «Чорний») |
25 травня 1991, Торосове Одеська область. Сержант, командир відділення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилися мати, дружина та двоє дітей, молодшій донечці всього два місяці. | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з танку противника було підбито український БТР з екіпажем та десантом. Атаку було відбито, танк противника знищено. Ідентифікований за кількома експертизами ДНК, прощання з воїном відбулося у Миколаєві 25 лютого 2016 року.[239][245] |
| 1481 | |
Соколачко Юрій Іванович |
29 червня 1971, с. Ластовки (Берестейська область), Білорусь. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Юрій служив у 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), але добровольцем пішов у 79-ту аеромобільну бригаду на лінію фронту. | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з танку противника було підбито український БТР з екіпажем та десантом. Атаку було відбито, танк противника знищено.[239][246] |
| 1482 | |
Білий Денис Анатолійович |
25 травня 1992, Горностаївка Херсонська область. Сержант, стрілець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). До участі в АТО служив за контрактом в Криму в 36-й бригаді берегової оборони ВМС в Перевальному, де вперше зіткнувся з російськими окупаційними військами. Після анексії Криму повернувся на материкову Україну й одразу за першої хвилі мобілізації пішов добровольцем. В зоні АТО був помічником гранатометника, помічником кулеметника, помічником стрільця з КПВТ, навідником оператора. В серпні Денис побував у 10-денній відпустці і дав інтерв'ю для місцевої газети.[247] | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з танку противника було підбито український БТР з екіпажем та десантом. Проводиться експертиза ДНК.[248] |
| 1483 | |
Завірюха Олександр Ігорович |
15 грудня 1992, Кам'яна Балка (Первомайський район) Миколаївська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Працював електриком на агрофірмі в с. Чаусове. У 2013 році вирішив стати військовим. З перших днів війни виконував завдання в зоні АТО. | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з танку противника було підбито український БТР з екіпажем та десантом. Після проведення ДНК-експертизи 12 грудня з воїном попрощалися у Первомайську. Похований в с. Кам'яна Балка.[239][249] |
| 1484 | |
Хроненко Анатолій Петрович |
2 червня 1968, Миколаїв. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 28 вересня 2014 | Загинув у бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Прямим попаданням з танку противника було підбито український БТР з екіпажем та десантом.[134][239] |
| 1485 | |
Скаковський Роман Миколайович |
19 травня 1986, Броди Львівська область. Старшина 80-ї окремої аеромобільної бригади. Навчався у Львівському коледжі зв'язку Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. У 18 років пішов на строкову службу, перейшовши на заочну форму навчання в коледжі. Підписав контракт на військову службу у військовій частині в Бродах, де служив до 2007 року, потім перейшов до львівської військової частини 80-ї бригади. Брав участь в спільних навчаннях країн-членів НАТО та України в Польщі, Німеччині та Литві. Служив у миротворчій місії ООН в Конго. Залишилась вагітна дружина на 9 місці вагітності. | 28 вересня 2014 | Отримав важкі поранення 24 серпня під час штурму російськими військами аеропорту Луганська, йому відірвало кість руки. Більше місяця Роман боровся за життя, бродівська громада збирала гроші на лікування, та молилася за нього та всіх поранених воїнів, проте 28 вересня у Львівському військовому шпиталі серце 28-річного бійця зупинилося.[250] |
Жовтень ред. | |||||
| 1486 | |
Багіров Ільгар (Ігор) Салехович (Позивний «Балу») |
29 жовтня 1983, Баку Азербайджан. Майже все життя прожив у місті Ірпінь Київська область. Капітан, командир розвідгрупи 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Став легендою ще за життя. В середині вересня, коли терористи відтісняли українські війська під Дебальцеве, стрибнув у танк і поїхав просто на них. Тоді бійці казали, що саме завдяки його відчайдушному маневру вдалося втримати стратегічно важливий блокпост. Залишились мати, дружина та 13-річна донька. На честь загиблого героя було названо блокпост під Дебальцеве — «Балу». | 1 жовтня 2014 | Під час розвідки загинув у районі між м. Дебальцеве і смт Фащівка (Перевальський район) у бою з російськими збройними формуваннями. Ігор підірвав себе гранатою, щоб не потрапити у полон до російських військових.[251][252] Після довгих пошуків і сподівань, тіло розвідника вивезли із зони бойових дій, та після експертизи ДНК доправили до Ірпеня для почесного поховання 27 листопада.[253] |
| 1487 | |
Вахнюк Олександр Миколайович |
11 травня 1981, Гардишівка Бердичівський район Житомирська область. Проживав у м. Андрушівка. Старшина, боєць розвідгрупи 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Залишилася вагітна дружина. | 1 жовтня 2014 | Під час розвідки загинув у районі між м. Дебальцеве і смт Фащівка (Перевальський район) у бою з російськими збройними формуваннями. Вважався зниклим безвісти, перебував у списку полонених. За експертизою ДНК упізнаний в Дніпропетровську серед загиблих. 3 квітня 2015 року похований в Гардишівці.[251][254] |
| 1488 | |
Кононович Іван Миколайович |
23 жовтня 1987, Чернігів. Солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти батальйону оперативного призначення конвойної бригади Національної гвардії України (Київ). Мобілізований 25 квітня. 19 серпня вдруге відправився в зону АТО. З рідних залишився тільки батько-інвалід. | 1 жовтня 2014 | Близько 17-ї години, здійснюючи обхід прилеглої до блокпосту території в районі Дебальцеве (Донецька область), бійці НГУ натрапили на заміновану ділянку. Від вибуху Іван загинув на місці, ще один гвардієць з пораненнями доставлений до лікарні.[255] |
| 1489 | |
Пиріг Микола Петрович |
9 серпня 1980, Чернігів. Молодший сержант, військовослужбовець 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Останні 12 років проживав у Москві. В лютому 2014 року у Миколи померла дружина, і він приїхав до Черкас. 30 квітня був призваний за мобілізацією, не вагаючись пішов захищати Батьківщину. Залишилась мати, син та прийомна донька. | 1 жовтня 2014 | Микола був поранений у боях на Луганщині, де його підрозділ постійно обстрілювався з РСЗВ «Град» російськими збройними формуваннями. Проходив лікування в Харківському шпиталі, далі був переведений до шпиталю Чернігова. Але, приїхавши додому, помер від серцевої недостатності.[256] |
| 1490 |  |
Ковальчук Сергій Вікторович |
15 квітня 1995, 19 років, Новогурівка Криничанський район Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади. Навчався у Щорському СПТУ № 71, де здобув професії водія-механіка та механізатора. 10 вересня 2013 року розпочав військову службу за контрактом. З перших днів АТО був на фронті, під Слов'янськом, потім під Дебальцевим. Залишилися батьки та молодша сестра. | 1 жовтня 2014 | 27 липня отримав тяжке осколкове поранення у голову в бою під Дебальцеве. Після кількох операцій перебував у комі. 1 жовтня помер у Київському військовому клінічному центрі.[257] Прим. В списку МОУ — Ковальчук Сергій Юрійович, 01.10.1994, дата і обставини смерті збігаються.[134] |
| 1491 |  |
Вислоцький Тарас Григорович |
25 липня 1970, Самбір Львівська область. Старший прапорщик, військовослужбовець інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку (Самбір). У зону АТО вирушив 11 вересня. | 1 жовтня 2014 орієнтовна дата |
Загинув у Донецькій області, за 40 км від Донецька. Перші повідомлення про загибель з'явилися 2 жовтня. Поховання відбудеться 4 жовтня на кладовищі Самбора.[258] |
| 1492 |  |
Бевз Роман Миколайович |
28 липня 1981, Аврамівка (Монастирищенський район) Черкаська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Залишилось троє дітей. | 2 жовтня 2014 | Загинув поблизу с. Старогнатівка Волноваського району під час обстрілу. Похований в с. Аврамівка[259]. |
| 1493 | |
Швець Олег Миколайович |
5 травня 1979, Потсдам Німецька Демократична Республіка. З дитинства проживав у м. Сміла Черкаська область. Старший лейтенант, корегувач стрілецького взводу стрілецької роти 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Виріс в родині військовослужбовців. Мав дві вищі освіти, в тому числі військову, — закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Призваний за мобілізацією 09.05.2014 Смілянсько-Кам'янським РВК. 04.09.2014 прибув у зону АТО. Залишились батьки. | 2 жовтня 2014 | Знайдений з вогнепальним пораненням голови близько 21:00 у центральній частині м. Волноваха. В магазині ПМ був відсутній один патрон, у стволі відчувався характерний запах порохових газів. Похований в с. Балаклея (Смілянський район), де живуть батьки. На підставі акта службового розслідування від 07.10.2014 видано довідку про обставини смерті з висновком про самогубство. Батьки через суд домоглися визнання протиправним висновку, викладеного в акті службового розслідування, що смерть не пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, та зобов'язання військової частини провести повторне розслідування і видати довідку про обставини смерті[259][260]. |
| 1494 | |
Камзінов Шайдулла Хайруллович |
2 серпня 1975, Павлодар Казахстан. Проживав у с. Зозулинці (Козятинський район) Вінницька область. Молодший сержант, командир бойової машини 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), в/ч польова пошта В2830. Батько казах, мати українка. Коли Шайдуллі було 4 роки, сім'я переїхала в Україну. Служив в армії у Чернівцях, повернувся у своє село, одружився, працював у сільському господарстві. Мобілізований 13 серпня, на війну збирали всім селом, з 10 вересня обороняв Донецький аеропорт. Залишились мати, вітчим, брат, дружина та двоє дітей, 17-річний син і 10-річна донька. | 2 жовтня 2014 | Загинув під мінометним обстрілом в районі Донецького аеропорту поблизу селища Піски (Ясинуватський район), рятуючи поранених з-під вогню. Шайдулла отримав осколкові поранення шиї та грудної клітки, які були несумісні із життям. Поховали воїна 6 жовтня у Зозулинцях.[261] |
| 1495 |  |
Ткачов Олександр Васильович |
29 червня 1977. Старший лейтенант Служби безпеки України (Луганськ). Присвятив військовій службі українському народові 17 років, більшість з яких перебував на оперативній роботі. Без батька залишилися син і донька. | 2 жовтня 2014 | Загинув від рук проросійських бойовиків під час збору оперативної інформації на тимчасово окупованій території Луганщини в с. Степовому[262] під час збирання оперативної інформації на тимчасово окупованій території Луганщини.[263] |
| 1496 | |
Шешеня Вадим Валерійович |
10 березня 1984, Маринське Горностаївський район Херсонська область. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Працював у Горностаївці пожежним. На весні пішов служити добровольцем. Молодший брат Вадима також перебуває в зоні АТО, захищає Маріуполь. Залишились дружина, 4-річна донька та новонароджений син. | 3 жовтня 2014 | Загинув у бою о 14:00 під час штурму аеропорту Донецька російськими збройними формуваннями. Пораненого Вадима витягнув з-під обстрілу його товариш, втім врятувати життя воїна не вдалося.[264] За даними журналіста Юрія Бутусова, 3 жовтня в аеропорту загинули 1 боєць 3-го полку СпП і 2 бійці ДУК «Правий сектор», 2 людини зникли безвісти — їх позицію рознесли танки прямим наведенням.[265] |
| 1497 | |
Горбенко Святослав Сергійович (Позивний «Скельд») |
26 грудня 1994, Полтава. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Вболівальник харківського ФК «Металіст». Студент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. | 3 жовтня 2014 | Отримав смертельні поранення під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями[266][267]. Рятуючи травмованого побратима, отримав смертельне поранення сонної артерії уламком танкової міни в приміщені старого терміналу[268] |
| 1498 | |
Андрєєв Сергій Володимирович (Позивний «Каспер») |
5 листопада 1983, Дніпропетровськ. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишились троє дітей. | 3 жовтня 2014 | Загинув під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями біля старого терміналу. Сергій витягнув з-під обстрілу пораненого товариша, врятувавши йому життя, а за дві години сам помер від осколкового поранення[266][269] |
| 1499 | |
Литвинов Іван Олександрович |
7 березня 1975, Краматорськ Донецька область. Проживав у смт Пісочин Харківська область. Капітан, командир взводу охорони 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). 1995 року пішов служити в армію, після строкової служби залишився в ЗСУ командиром розвідувального взводу, служив на Луганщині на посаді старшого офіцера групи друкованої пропаганди військової частини А0628. Мобілізований 4 вересня 2014 року. Залишилися дружина, 12-річний син та 15-річна донька. | 4 жовтня 2014 | Загинув під час штурму аеропорту Донецька російськими бойовиками. Тіло Івана знайшли пізніше, упізнаний за експертизою ДНК. 11 вересня 2015 року із захисником попрощались у Кропивницькому, похований у Пісочині.[270] |
| 1500 | |
Півень Євген Олексійович |
2 грудня 1972, Веймар Німеччина. Виріс у м. Золотоноша Черкаська область. Проживав у м.Миколаїв. Підполковник (посмертно), старший офіцер відділення по роботі з особовим складом 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Народився в родині військового. 1994 року закінчив Харківське вище військове командне танкове училище, після чого потрапив на службу до 40-ї десантно-штурмової бригади в Миколаєві. 1999 року закінчив військову академію в Києві. У 2010—2011 роках брав участь у миротворчій операції в Косово. Залишилися батьки, дружина та дві доньки, 1998 і 1999 р.н. | 4 жовтня 2014 | Загинув у ніч з п'ятниці на суботу під час відбиття атаки російський бойовиків на аеропорт Донецька. Прикриваючи своїх бойових товаришів, Євген загинув від вибуху гранати в бою з ДРГ противника. Поховаий на миколаївському кладовищі с. Велика Корениха.[271] |
| 1501 | |
Кунденко Володимир Іванович |
26 липня 1980, Красний Колядин Талалаївський район Чернігівська область. Сержант, командир танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). У 2002 році закінчив Бобровицький сільськогосподарський технікум. Працював головним зоотехніком в агрофірмі «Обрій LTD» у селі Харкове (Талалаївський район). Призваний за мобілізацією 22 березня. Залишилась дружина та двоє маленьких синів. | 4 жовтня 2014 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк Володимира, який їхав у колоні. Більше тижня до танку не могли підійти, щоб вивезти останки. Поховали Володимира 31 жовтня в с. Харкове.[272][273] |
| 1502 | |
Костюченко Юрій Миколайович |
17 серпня 1977, Займище (Сновський район) Чернігівська область. Молодший сержант, танкіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). У 1994 році закінчив Щорське ПТУ № 7 за спеціальністю столяр-тесля. Працював у ПСП «Промінь», ВАТ «Обрій» Щорського району. Призваний за мобілізацією 20 червня, з вересня перебував у зоні АТО. Залишилась мати, дві сестри, дружина. | 4 жовтня 2014 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк, який їхав у колоні, екіпаж танку загинув. Поховали Юрія 31 жовтня у Займищі.[272][274] |
| 1503 | |
Кривонос Станіслав Григорович |
27 червня 1979, Івангород (Ічнянський район) Чернігівська область. Молодший сержант, механік-водій 6 роти 2 танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). Працював трактористом у ТОВ «Берегиня». Призваний за мобілізацією 21 березня, з вересня перебував у зоні АТО. Залишилась 11-річна донька. | 4 жовтня 2014 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк, який їхав у колоні, екіпаж танку загинув. 19 листопада рідні Станіслава отримали підтвердження за результатами експертизи ДНК.[272][275] |
| 1504 | |
Рава Андрій Іванович |
29 лютого 1992, Футори Зборівський район Тернопільська область. Молодший сержант, водій 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов служити добровольцем ще 25 березня. Влітку був дома у короткій відпустці, лікував у Тернополі пошкоджене осколком око, після чого знову поїхав захищати Батьківщину. | 4 жовтня 2014 | Загинув поблизу с. Миколаївка (Волноваський район) Донецької області.[276] |
| 1505 | |
Підлубний Олександр Володимирович (Позивний «Хруст») |
5 жовтня 1987, Київ (Деснянський район). Командир розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Грав у футбол, захоплювався туризмом. 2011 року закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Механізація сільського господарства». За розподілом залишився працювати в університеті. Активний учасник Революції Гідності, був у Самообороні Майдану. У лавах ДУК з травня 2014. Залишились мати, син і донька. 17.11.2017 нагороджений орденом як учасник Революції Гідності. |
5 жовтня 2014 | Двоє бійців загинули в бою під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом. Прямим попаданням з танку бійців викинуло з броні БТРа. Під обстрілами не вдалося їх знайти. Побратими до останнього намагались вірити, що хлопці могли бути в полоні. На початку листопада бійці зачистили висоту під Спартаком і витягли з того поля два обгорілих, понівечених тіла. Сашко загинув у свій день народження. Провідник Дмитро Ярош не хотів його відпускати на бойовий вихід, але він впросився. Святковий торт так і залишився на базі ПС, весь цей час його ніхто не чіпав. Ідентифікація проводилася за експертизою ДНК. 7 квітня 2015 року з воїном попрощались в Українському домі. Похований на Лісовому кладовищі у Києві.[277][278] |
| 1506 | |
Кірєєв Антон Аркадійович (Позивний «Сифон») |
7 листопада 1973, Київ (Голосіївський район). Боєць розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Працював відео-оператором, захоплювався дизайном. За часів Революції Гідності стрімив, відзняте виставляв у мережі. На Сході воював з кінця травня, входив до найпершої «десятки» бійців «Правого сектора» з назвою «Чортополох». Працював також як військовий фотокореспондент, його світлини з фронту виставлялися на виставці в Києві. Залишилися батько, брат і дружина. Матір Антона померла у грудні. | 5 жовтня 2014 | Двоє бійців загинули в бою під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом. Прямим попаданням з танку бійців викинуло з броні БТРа. Під обстрілами не вдалося їх знайти. Побратими до останнього намагались вірити, що хлопці могли бути в полоні. На початку листопада бійці зачистили висоту під Спартаком і витягли з того поля два обгорілих, понівечених тіла.[277] Прощання з героєм відбулося 20 грудня у Михайлівському соборі у Києві.[279] |
| 1507 | |
Сідлецький Сергій Юрійович (Позивний «Іспанець»/«Грізлі») |
5 листопада 1983, Бердичів Житомирська область. Молодший сержант 4-ї роти 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Призваний за мобілізацією 20 березня. Один з героїв фільму про війну «На передовій». Залишилась дружина та маленький син. | 5 жовтня 2014 | Загинув під час оборони аеропорту Донецька. Поховають Сергія на Дмитрівському кладовищі.[280] |
| 1508 |  |
Луньов Олександр Володимирович |
6 січня 1979, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Майор, начальник відділення розмінування-мінування 143-го Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення ГШ ЗСУ, військова частина А2641 (Кам'янець-Подільський). Військовий у третьому поколінні. Закінчив Кам'янець-Подільський Військово-інженерний інститут, служив на Рівненщині у 107-му центрі дорожнього забезпечення. Із вибухонебезпечними предметами почав працювати з 2008 р. У 2011 році продовжив службу у Центрі розмінування. Мав статус учасника бойових дій. За знешкодження понад тисячу вибухонебезпечних предметів на полігоні Херсонської області був нагороджений нагрудним знаком «За розмінування». З квітня 2014 року виконував завдання з інженерного забезпечення в районі Чернігівської та Сумської областей. У червні розміновував Луганський аеропорт. Залишилась дружина та 12-річний син. | 5 жовтня 2014 | Загинув вранці в місті Краматорськ (Донецька область). Похований на Алеї Слави цвинтаря м. Кам'янець-Подільський.[281] |
| 1509 | |
Хруль Олександр Григорович |
30 серпня 1992, Ганнівка (Петрівський район) Кіровоградська область. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). | 6 жовтня 2014 орієнтовна дата |
Загинув під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями. Поховали Олександра 22 жовтня в рідній Ганнівці.[282] |
| 1510 |  |
Шеремет Руслан Сергійович (Позивний «Світлячок») |
7 липня 1991, Піщане (Золотоніський район) Черкаська область. Молодший сержант міліції, розвідник батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київщина» ГУМВС України в Київській області. Виховувався тіткою. Займався танцями, грав у футбол, хотів працювати в міліції. В зоні АТО перебував з травня, мав поранення. | 6 жовтня 2014 | Загинув приблизно о 01:45 біля кафе «Бістро» у місті Сватове (Луганська область) через вибух гранати. В результаті вибуху Руслан загинув на місці, закривши собою товариша, який був поранений.[283] |
| 1511 | |
Пожарський Дмитро Павлович |
24 червня 1983, Умань Черкаська область. Старший солдат, гранатометник відділення охорони 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Призваний за мобілізацією 19 березня. Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей. | 6 жовтня 2014 | Загинув у бою з диверсійно-розвідувальним підрозділом російських бойовиків у районі с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область). Поховають Дмитра на кладовищі «Софіївська Слобідка».[284] |
| 1512 | |
Бойко Віктор Миколайович |
3 січня 1970, Барахти Васильківський район Київська область. Старшина, командир САУ 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. Раніше служив у морській піхоті. Залишилась дружина та 14-річна донька. | 6 жовтня 2014 | Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве, снаряд з РСЗВ «Град» потрапив у бліндаж.[285][286] |
| 1513 | |
Пунда Віктор Васильович |
16 січня 1965, Іванівка (Підволочиський район) Тернопільська область. Сержант, інструктор механіків-водіїв 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. У молоді роки в ЗС колишнього СРСР служив у Чехословаччині у бронетанкових військах. Був активним учасником Революції Гідності. Добровольцем пішов на передову. Залишилась мати та сестра. | 6 жовтня 2014 | Загинув разом з Бойком під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве.[285][287] |
| 1514 | |
Четвертаков Віктор Григорович |
24 квітня 1958, 56 років, Приазовське Запорізька область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Керівник фермерського господарства «Ніна». У військкоматі відмовлялися мобілізувати багатодітного батька, але він наполіг, написавши відповідну заяву. Пройшов підготовку у навчальному артилерійському центрі «Дівички» в Київській області, і у вересні був направлений до 72-ї бригади в зону АТО. Залишилися дружина та четверо дітей. | 6 жовтня 2014 | Помер у Дніпропетровському шпиталі від поранень, отриманих у Волноваському районі Донецької області. Поховали Віктора на центральному кладовищі смт Приазовське.[288] |
| 1515 | |
Василенко Ігор Миколайович |
20 липня 1984, Мостище (Макарівський район) Київська область. Солдат, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов у зону бойових дій добровольцем 6 вересня. | 6 жовтня 2014 | Загинув, прикриваючи своїх бойових побратимів на блок-посту біля смт Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області під час збройного наступу з боку противника.[289] |
| 1516 |  |
Ткач Віталій Іванович |
1 березня 1976, Вікторівка (Ширяївський район) Одеська область. Мешкав у с. Смолянка (Кодимський район). Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення мехбатальйону 28 ОМБр. Закінчив Кодимське СПТУ-45. Працював тракторістом та помічником комбайнера у КСП «Світанок», потім — на різних роботах. Мобілізований 07.09.2014. Залишилась дружина та двоє дітей. | 6 жовтня 2014 | Загинув о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля м. Мар'їнка[290]. |
| 1517 | |
Цимбал Сергій Володимирович (Позивний «Легіонер»)  |
26 травня 1986, Ставище Київська область. Солдат, розвідник 25-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Закінчив Ірпінську податкову та Харківську юридичну академії. Працював слідчим у прокуратурі на Луганщині протягом року. Пізніше працював у Дніпровській екологічній прокуратурі в Черкасах. Звільнився звідти під час Революції Гідності. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем на фронт. Залишилась дружина та маленький син. Герой України (посмертно).[291] |
7 жовтня 2014 | Розвідгрупа з чотирьох бійців потрапила у засідку під Дебальцеве поблизу села Санжарівка (Донецька область). Сергій загинув у бою, прикривши своїх товаришів і врятувавши їх ціною свого життя.[292] |
| 1518 | |
Кулібаба-Бухов Віктор Анатолійович |
4 лютого 1979, Сутиски Вінницька область. Солдат, стрілець-гранатометник гранатометного взводу батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Мобілізований 29 серпня. Був охоронцем, робив євроремонти, працював у страховій компанії. Залишилась дружина та 11-річний син. | 7 жовтня 2014 | Близько 15-ї години був смертельно поранений поблизу Дебальцеве, накривши своїм тілом побратима під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями.[293][294] |
| 1519 | |
Сілко Артур Олегович |
24 травня 1988, Вільшани (смт) Харківська область. Проживав у Житомирі. Солдат, оператор-навідник великокаліберного кулемета КПВТ 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За життя був поваром, працював ювеліром, експедитором, мангальщиком, торговим представником. Дуже любив грати на гітарі. Під час мобілізації у березні добровольцем прийшов до аеромобільних військ. Залишились батьки, дружина та маленька донька. | 7 жовтня 2014 | Під час виконання бойового завдання в районі аеропорту Донецька зведений підрозділ було обстріляно російськими збройними формуваннями. Під час обстрілу Артур вискочив з БТРа і був смертельно поранений осколками снаряду РСЗВ «Град». Поховали Артура на Смолянському військовому цвинтарі Житомира.[295] |
| 1520 | |
Ознамець Володимир Володимирович |
25 квітня 1974, Ногачівка Славутський район Хмельницька область. Прапорщик, санінструктор медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Після строкової служби служив за контрактом у медичній службі у Славуті, згодом звільнився в запас. Призваний за мобілізацією в серпні. | 7 жовтня 2014 | Ніс службу на першій лінії оборони у м. Дебальцеве (Донецька область). Військові перевозили поранених машиною «Урал», з червоним хрестом і розпізнавальними знаками медичної служби, в госпіталь міста Артемівськ, а коли поверталися, потрапили під обстріл. Володимир помер від отриманих поранень у голову та груди.[296] |
| 1521 | |
Курята Іван Євгенович |
17 лютого 1973, Семенівка (Криничанський район) Дніпропетровська область. Сержант міліції, кулеметник Добровольчого полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Проходив строкову службу в прикордонних військах у Вірменії. Потім працював у колгоспі механізатором, у будівельній бригаді, згодом — робітником на заводі «Дніпротяжмаш» (ДЗМО) у Дніпропетровську. В травні 2014 року пішов у батальйон боронити Батьківщину. Залишилась дружина та двоє дітей, 14-річний син і 6-річна донька. | 8 жовтня 2014 | Загинув о 17:20 під час мінометного обстрілу поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у рідній Семенівці.[297] |
| 1522 | |
Третяков Анатолій Георгійович |
3 квітня 1967, Компаніївка Кіровоградська область. Спеціаліст 1 категорії прокуратури Компаніївського району. Був направлений до зони АТО у відрядження, виконував роботи зі спорудження об'єктів цивільного захисту на звільнених від терористів територіях. | 8 жовтня 2014 | Вантажівка, якою керував Анатолій, підірвалася на міні біля села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області.[298] |
| 1523 | |
Чмелівський Віталій Володимирович |
3 жовтня 1982, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 9 жовтня 2014 | Помер під час операції у шпиталі від поранень, отриманих 6 жовтня на позиції поблизу Дебальцеве у Луганської області, під час обстрілу з РСЗВ «Град». Похований 11 жовтня у місті Узин.[285][299] |
| 1524 | |
Грачов Олексій Сергійович |
7 жовтня 1984, Київ (район Дніпровський). Солдат 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). | 9 жовтня 2014 | Проходив службу у зоні АТО. Помер від гострої ішемічної хвороби серця.[300] |
| 1525 | |
Палешко Сергій В'ячеславович |
28 квітня 1986, Суми. Молодший сержант, військовослужбовець 27-го реактивного артилерійського полку. Працював у 24-му цеху Сумського машинобудівного НВО ім. Фрунзе. Мобілізований у березні. Залишилась дружина та 2-річний син. | 10 жовтня 2014 | Загинув поблизу селища Підгородне (Донецька область). Співслужбовці розповідають, що під час вечірнього шикування між сержантом і офіцером виник конфлікт, у штовханині вистрелив пістолет, що був у руках офіцера, сержант дістав поранення, від якого помер у кареті швидкої допомоги. Похований на Центральному кладовищі міста Суми на Алеї почесних поховань.[301] |
| 1526 | |
Шепентал Віктор Миколайович |
25 січня 1965, Свалява Закарпатська область. Майор, заступник коменданта оперативно-бойової комендатури з логістики Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилась дружина та донька. | 10 жовтня 2014 | О 16:45 у районі смт Новотроїцьке (Волноваський район), що неподалік Докучаєвська (Донецька область), під час руху колони Держприкордонслужби терористами було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї. Прикордонники відкрили вогонь у відповідь. У результаті збройного протистояння 1 військовослужбовець загинув, ще 5 отримали поранення.[6][302][303] |
| 1527 | |
Говорущенко Сергій Фавстович |
17 лютого 1969, Чернігів. Старший лейтенант, начальник інженерної служби 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Працював начальником газорятувальної служби «Хімволокно», а після розпаду підприємства — ковалем у майстерні «Кузьма». Був мобілізований до війська 24 квітня, і на наступний день поїхав у зону АТО. Залишилася дружина, 13-річна донька та 19-річний син, який захищає державу у складі спецбатальйону «Чернігів». | 11 жовтня 2014 | Загинув під час несення служби у Луганській області від осколкових поранень від вибуху гранати.[304] |
| 1528 | |
Кіс Роберт Петрович |
20 травня 1990, Мукачеве, Закарпатська область. Солдат, патрульний прикордонного відділення прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Закарпаття» Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилася дружина та 2-місячна дитина. | 12 жовтня 2014 | 10 жовтня о 16:45 у районі смт Новотроїцьке (Волноваський район), що неподалік Докучаєвська (Донецька область), під час руху колони Держприкордонслужби терористами було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї. Роберт отримав важке поранення у живіт, помер у реанімаційному відділенні лікарні міста Волноваха.[6][302][305] |
| 1529 |  |
Катрич Олександр Васильович |
31 травня 1983, Овідіополь Одеська область. Солдат, військовослужбовець 40-ї бригади тактичної авіації. Залишилися вагітна дружина і шестирічний син від першого шлюбу. | 12 жовтня 2014 | Був важко поранений у бою під Дебальцевим. Помер через тиждень о 17:30 в реанімаційному відділенні київського військового шпиталю від численних важких поранень не приходячи до тями.[306] |
| 1530 | |
Мельниченко Віктор Васильович |
24 травня 1972, Веселий Кут (Тальнівський район) Черкаська область. Сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). До лав ЗСУ записався добровольцем 6 серпня. Залишились мати, дружина та двоє дорослих синів. | 12 жовтня 2014 | Загинув поблизу Дебальцеве від численних ушкоджень внутрішніх органів після поранення, отриманого внаслідок мінометного обстрілу.[307] |
| 1531 | |
Дзингель Денис Андрійович |
29 червня 1992, Русанівці Летичівський район Хмельницька область. Молодший сержант 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишились батьки та сестра. | 12 жовтня 2014 | Помер у шпиталі від важких осколкових поранень у голову та опіків, отриманих під час виходу з «котла» під Іловайськом наприкінці серпня. Денис був у комі, лікарі Дніпропетровська та Львова більше місяця боролись за його життя. Поховали Дениса 15 жовтня у Русанівцях.[308] |
| 1532 | |
Побережник Сергій Анатолійович |
21 серпня 1982, Хотин Чернівецька область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету. Працював начальником відділу персоналу Чернівецької митниці. Залишилася дружина та двоє дітей. | 13 жовтня 2014 | Загинув поблизу села Трьохізбенка (Луганська область). Військові наштовхнулися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами ростяжки з гранатами, від вибуху два бійця загинули.[309][310] |
| 1533 | |
Чухрай Валерій Вікторович |
13 липня 1973, Черняхів (Кагарлицький район) Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У 1990 році вступив до Ніжинського технікуму сільського господарства. З 1994 року працював водієм у м. Київ. До військкомату прийшов добровольцем. Залишилися батьки та син 1995 р.н. | 13 жовтня 2014 | Загинув поблизу села Трьохізбенка (Луганська область). Військові наштовхнулися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами ростяжки з гранатами, від вибуху два бійця загинули.[309][311] |
| 1534 | |
Григораш Гліб Миколайович |
23 вересня 1966, Миколаїв. Старший лейтенант, заступник командира роти із організаційно-технічної підготовки 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. Раніше служив старшим техніком радіотехнічного обладнання в бригаді морської авіації в Кульбакине. Після переводу частини в Саки і скорочення штату пішов на пенсію. До 19-го БТО записався добровольцем. Залишилась дружина та дві доньки. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі.[312][313] |
| 1535 | |
Береговенко Григорій Григорович |
18 вересня 1964, 50 років, Костувате Братський район Миколаївська область. Старший лейтенант, коригувальний 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі.[312][314] |
| 1536 | |
Котєшевський Дмитро Іванович |
27 жовтня 1977, Тернувате (Миколаївський район) Миколаївська область. Проживав у с. Новопетрівське (Новоодеський район). Солдат, навідник оператора 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ, в/ч В2326. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Похований у с. Новопетрівське.[312][315] |
| 1537 | |
Бабич Володимир Леонідович |
23 жовтня 1970, Антонівка (Братський район) Миколаївська область. Солдат, механік-радіотелеграфіст 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Похований у с. Тимофіївка Братського району.[312][316] |
| 1538 |  |
Москалюк Олександр Васильович |
25 лютого 1963, Вернигородок Козятинський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 3-го резервного батальйону Вінницького полку Національної гвардії України, в/ч 3008. Працював адвокатом. Мобілізований 7 серпня, односельці допомогли коштами і придбали обмундирування й засоби індивідуального захисту. | 14 жовтня 2014 | Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. Дружині Олександра дзвонили російські найманці з кавказьким акцентом та пропонували викупити тіло чоловіка за 20 тис. доларів. 27 жовтня тіло було вивезене з місця бою разом із загиблими айдарівцями.[317][318] |
| 1539 | |
Лабун Євген Васильович (Позивний «Лєв») |
27 травня 1989, Гайсинський район Вінницька область. Кулеметник 3-го резервного батальйону Вінницького полку Національної гвардії України, в/ч 3008. В зону АТО поїхав добровольцем на початку жовтня 2014 року, ніс службу на 29-ту блокпосту на трасі «Бахмутка». Залишилися батьки, брат та наречена. | 14 жовтня 2014 | Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. З бою Євген не повернувся, вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК в квітні 2016 року.[319] |
| 1540 |  |
Крупніцький Богдан Васильович |
7 жовтня 1991, Маркопіль Львівська область. Військовослужбовець 16-ї окремої бригади армійської авіації, в/ч А2595 (колишній 3-й полк армійської авіації) (Броди). Був старшим з чотирьох дітей у сім'ї. Закінчив Львівський професійний ліцей побутового обслуговування. Навчався на факультеті архітектури Національного університету «Львівська політехніка». | 14 жовтня 2014 | Загинув під час виконання службових обов'язків у ході забезпечення проведення АТО.[320] |
| 1541 | |
Рибак Михайло Володимирович |
10 липня 1994, Городище (Черняхівський район) Житомирська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив професійне технічне училище за фахом водій-автослюсар. У 2013 році демобілізувався зі строкової служби в ЗС України, але за декілька місяців, у квітні 2014 року, знову повернувся до війська, за мобілізацією. | 14 жовтня 2014 | Помер у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (колишній 411-й шпиталь, Одеса) від важких поранень, отриманих у бою ще 22.05.2014 поблизу міста Волноваха (Донецька область).[321] |
| 1542 | |
Шаповалов Олександр Григорович |
6 травня 1977, Лозова Харківська область. Солдат, військовослужбовець ремонтної роти 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Пішов на війну у третій хвилі мобілізації. Залишилась дружина та дві доньки, 6 і 14 років. | 14 жовтня 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом. За попередньою інформацію, у Олександра стався серцевий напад.[322] |
| 1543 | |
Кіт Дмитро Дмитрович |
24 квітня 1974, Кобеляки Полтавська область. Старший сержант, стрілець 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля», в/ч В0111. Закінчив Кобеляцьке профтехучилище № 43, де отримав спеціальність водія. В 1992—1994 роках проходив строкову військову службу. 21 серпня 2014 був призваний за мобілізацією до навчального центру «Десна» Чернігівської області. У складі військової частини В0111 потрапив до зони АТО в Луганську область. | 15 жовтня 2014 | Загинув під час обстрілу блокпоста ЗСУ біля с. Муратове (Новоайдарський район) Луганської області.[323][324] |
| 1544 | |
Піскіжов Олександр Валерійович (Позивний «Італієць») |
29 жовтня 1976, Божедарівка Дніпропетровська область. Старший сержант, командир групи «Золота сотня» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилась дружина, маленька донька та син. | 15 жовтня 2014 | Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Прес-секретар батальйону Сергій Зілов в ефірі каналу «24» повідомив, що загинули 8 бійців, 2 були захоплені у полон, ще 3 поранені.[325] 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані.[326][327] |
| 1545 | |
Царенко Владислав Миколайович (Позивний «Цар») |
43 роки, Київ (район Святошино). Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був інструктором із рукопашного бою, займався підприємництвом. Залишились мати та 20-річна донька. | 15 жовтня 2014 | Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Поховання відбудеться 31 жовтня на Берковецькому міському кладовищі.[325] 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані. Поховали Владислава 31 жовтня на Берковецькому кладовищі.[326][328] |
| 1546 | |
Полєно Юрій Вікторович (Позивний «Ока») |
25 лютого 1984, Шульгинка Старобільський район Луганська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Виріс у родині військового. Після строкової служби в ЗСУ повернувся до рідного села. З початком бойових дій на сході добровольцем пішов захищати рідну Луганщину. 2015 року студенти Старобільської філії ЛНУ зняли про свого земляка відео-сюжет «Дякуємо тобі, людино з серцем Прометея!». | 15 жовтня 2014 | Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі.[325] 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані.[326][329] |
| 1547 | |
Флиста Юрій Зіновійович |
14 квітня 1986, Курівці Тернопільська область. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилися батьки. | 15 жовтня 2014 | Загинув у бойовому зіткненні з противником на блокпосту № 32 поблизу села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область на Лисичанській трасі. Після ідентифікації за експертизою ДНК 1 лютого 2015 року героя поховали у рідній землі в Курівцях.[134][330] |
| 1548 | |
Бернацький Андрій Євгенович |
4 вересня 1975, Львів. Проживав у Дніпропетровську. Старший лейтенант, заступник командира інженерно-саперного взводу 3-ї батальйонно-тактичної групи 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був активним учасником дніпропетровського Євромайдану. До військкомату прийшов добровольцем, з червня перебував на передовій. У Львові залишились батьки, у Дніпропетровську — дружина та 12-річна донька. | 16 жовтня 2014 | Бійці потрапили у засідку поблизу міста Костянтинівка (Донецька область). Андрій, прикриваючи товаришів, загинув від кулі снайпера, що влучила у серце між пластинами бронежилету.[331] |
| 1549 | |
Костріченко Олег Володимирович |
18 червня 1985, Новомосковськ Дніпропетровська область. Сержант, командир розвідувального відділення розвідроти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина польова пошта В2830. | 16 жовтня 2014 | За повідомленням РНБО, о 17:20 розвідгрупа ЗСУ виявила біля зруйнованого мосту неподалік селища Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область) групу терористів у кількості до 20 осіб. Під час бою від кулі снайпера загинув розвідник, коли допомагав витягати з-під обстрілу пораненого товариша.[332][333] |
| 1550 | |
Солонар Максим Володимирович |
28 січня 1994, Іванівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Солдат, снайпер розвідроти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Випускник Черкаського політехнікуму 2013 року, відділення обслуговування транспортних засобів. Проходив строкову службу, потім служив за контрактом. У зоні АТО перебував близько 1,5 місяця. | 16 жовтня 2014 | Загинув під час виконання службових обов'язків у районі міста Попасна. За іншими даними біля Артемівська (Донецька область).[334][335] |
| 1551 | |
Ошека Максим Петрович |
14 жовтня 1991, Миргород Полтавська область. Молодший сержант, командир відділення 101-ї окремої бригади охорони ГШ МО (Київ). У 2012 році закінчив Полтавську державну аграрну академію за спеціальністю «Облік і аудит». У 2013 році був призваний на строкову військову службу до військовій частині А0139 м. Києва. По закінченню залишився служити за контрактом, хотів стати міліціонером. | 16 жовтня 2014 | 15 жовтня під час виконання бойового завдання отримав важкі поранення. Помер в одній із лікарень Донецької області.[336] |
| 1552 | |
Боняківський Валерій Євгенович (Позивний «Кабул») |
14 січня 1970, Полтава. Старшина міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Після школи вступив до льотного училища, літав на СУ-25. Брав участь у бойових діях у Грозному, в Югославії. Художник, малював картини на замовлення, його роботи виставлялися в Художньому музеї ім. М. Ярошенка, Галереї мистецтв, художніх салонах. Любив також лицарські мечі, колекціонував шаблі. З початком бойових дій пішов добровольцем на фронт у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», потім перевівся до батальйону «Дніпро-1». На відео з фронту Валерій передавав привіт своїм близьким. Залишились мати, три доньки та онук. Картини загиблого Валерія Боняківського виставили у художньому салоні. |
16 жовтня 2014 | Загинув у районі села Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Бійці батальйону разом із розвідниками 93-ї бригади робили зачистку від диверсійних груп противника та потрапили під мінометний обстріл. 20 жовтня у полтавському Успенському соборі відбулась прощальна служба за загиблим. Поховали Валерія на Боженківському кладовищі Полтави на Алеї Слави[337]. |
| 1553 | |
Титарчук Володимир Іванович |
8 серпня 1968, Житомирська область. Проживав у с. Майське (Менський район) Чернігівська область. Капітан, командир 1-го взводу 5-ї роти 2-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Військовий у третьому поколінні. Закінчив військове училище за спеціальністю «танкіст». Мав досвід бойових дій у Чечні, в миротворчих операціях в Африці. Призваний за мобілізацією 31 березня, на фронт пішов добровольцем. Володимир Іванович постійно піклувався про молодих бійців, за що його прозвали «Теща» та називали просто Іванич. У серпні під час 10-денної відпустки Володимир лікував поранення та побував вдома на Менщині, де дав інтерв'ю місцевим ЗМІ. Залишилась дружина та син. | 17 жовтня 2014 | Володимир щоденно підвозив на танку боєприпаси у Донецький аеропорт, вивозив поранених. Перед черговим виїздом в аеропорт 15 жовтня потрапив під мінометний обстріл під Донецьком. О 6-ї ранку 17 жовтня від отриманих поранень помер у лікарні імені Мечникова в Дніпропетровську.[338] |
| 1554 |  |
Горобець Сергій Валерійович |
3 грудня 1986, Вільногірськ Дніпропетровська область. З 1988 року проживав в Южноукраїнську Миколаївська область. Солдат, боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». Навчався у Кіровоградському військовому ліцеї та Севастопольському військово-морському ліцеї. Активно займався спортом, був кандидатом у майстри спорту з боротьби дзюдо. Строкову службу проходив у ВМС ЗСУ. Потім служив у взводі спецпризначення «Скорпіон» військової частини 3044 з охорони об'єктів енергокомплексу. У червні зарахований до 34-го батальйону як доброволець. | 17 жовтня 2014 | Загинув на блокпосту № 7 поблизу селища Озерянівка, що неподалік м. Горлівка (Донецька область), від кулі снайпера, який відкрив вогонь з лісосмуги.[339] |
| 1555 | |
Полулях Сергій Володимирович |
13 грудня 1982, Енергодар Запорізька область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. В зону АТО пішов добровольцем з 2 квітня. Залишились батьки, брат та вагітна наречена. За два тижні у Сергія мало відбутися весілля. | 17 жовтня 2014 | Отримав важкі поранення біля села Тоненьке під Донецьком під час відбиття атаки російських збройних формувань на Донецький аеропорт. Після обстрілу важкої артилерії Сергія було поранено кулею снайпера, йому надали першу допомогу та відвезли до лікарні Красноармійська, але врятувати життя воїна не вдалось.[340] |
| 1556 |  |
Кравець Євген Володимирович |
9 жовтня 1988, Хуст Закарпатська область. З дитинства мешкав в смт Раухівка Березівський район Одеська область. Солдат, навідник АГС-17 1-го стрілецького відділення 2-го взводу 1-ї роти охорони 18 БТО «Одеса». Виріс у сім'ї військового. Випускник ОНПУ (2010, спеціальність «інженер-енергетик», з відзнакою). Мобілізований 15.05.2014. Залишились батьки і брат — учасник АТО. | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізних кульових вогнепальних поранень обличчя та ноги Євген помер дорогою до лікарні. Похований в с. Маринове. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[341]. |
| 1557 | |
Бойченко Геннадій Васильович |
29 березня 1981, Вільшанка (Савранський район) Одеська область. Сержант, гранатометник 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса». | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Внаслідок наскрізного вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням легені Геннадій помер на місці. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[341]. |
| 1558 | |
Мокан Микола Валерійович |
12 січня 1983, Одеса. Старший солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса». | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізних вогнепальних кульових поранень грудної клітки і шиї з ушкодженням внутрішніх органів Микола помер на місці. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[341]. |
| 1559 | |
Орлик Олександр Іванович |
9 лютого 1983, Фрунзівка (смт) Одеська область. Сержант, командир 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса». | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізного вогнепального кульового поранення шиї з ушкодженням сонної артерії і втрати крові Олександр помер на місці. Похований в смт Фрунзівка. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[341][342]. |
| 1560 | |
Ровний Олександр Олександрович |
29 листопада 1991, Річки (Білопільський район) Сумська область. Солдат, стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Закінчив Конотопське професійно-технічне училище за спеціальністю слюсар по ремонту автомобілів. Працював у місті Суми охоронцем банку «Форум». Призваний за мобілізацією в серпні. | 18 жовтня 2014 | Був смертельно поранений під час обстрілу з 1:30 до 1:40 російськими збройними формуваннями позицій бригади біля села Вільхове (Станично-Луганський район).[343][344] |
| 1561 | |
Аліщенко Іван Альбертович |
21 лютого 1980, Торговиця (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Капітан, військовослужбовець 78-го окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення (Кривий Ріг). Закінчив військовий ліцей, потім Одеський інститут Сухопутних військ. Проходив службу у 17-й окремій танковій бригаді. З початку літа 2014 року в складі 78-го ОБМЗ брав участь в АТО. Залишилась дружина та донька. | 18 жовтня 2014 | Загинув під час виконання службових обов'язків у районі смт Велика Новосілка (Донецька область).[334] |
| 1562 | |
Гурняк Віктор Петрович (Псевдонім «Олігарх») |
8 червня 1987, Городниця (Гусятинський район) Тернопільська область. Проживав у Тернополі та Львові. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». У 14 років вступив до «Пласту», був старшим пластуном. Навчався у Тернопільському національному технічному університеті. Був заступником з виховної роботи станичного та окружного проводу, керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Виховував юнацький гурток «Орли». Працював у газеті «20 хвилин» та був редактором пластового часопису «Цвіт України». Очолював МГО «Фундація Регіональних Ініціатив» та був прес-секретарем партії «ПОРА» в Тернопільській області. Знявся у кліпі про УПА «Не кажучи нікому» гурту «Тартак» та фільмі «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941». Про творчу діяльність Віктора можна дізнатись з його інтерв'ю. Фотокореспондент, дизайнер, співпрацював із фотоагентством LUFA, інтернет-виданням Insider, іноформагентствами Reuters, УНІАН. Готував репортажі з зимового Євромайдану, залишив серію знімків з життя «Айдару» [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Як волонтер займався забезпеченням батальйону «Айдар», а з серпня став воїном-добровольцем у батальйон. Залишилась дружина та 2-річна донька.[345] | 19 жовтня 2014 | Загинув о 10:10 ранку від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у бою за 32-й блокпост на «Бахмутці» в районі смт Фрунзе та села Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області.[346]. 20 жовтня у храмі Петра і Павла у Львові відбулась панахида за загиблим; 21 жовтня відслужили Заупокійну літургію у кафедральному соборі УГКЦ у Тернополі. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[347] Останнє інтерв'ю Віктора Гурняка (16 жовтня на блок-посту № 31 поблизу Фрунзе). |
| 1563 | |
Максименко Петро Іванович |
13 липня 1989, Неділище Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, військовослужбовець 1-ї роти 1-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний за мобілізацією 12 квітня. Залишилися батьки та два брати. | 19 жовтня 2014 | Загинув під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Поховали Петра 2 листопада у рідному селі.[349] |
| 1564 | |
Дудин Андрій Степанович |
19 квітня 1977, Голосковичі Львівська область. Проживав у місті Львів. Старший солдат, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Залишились дружина та двоє дітей. | 19 жовтня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу блокпосту № 32 на трасі «Бахмутка» в районі селища Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області. Поховали Андрія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[350][351] |
| 1565 | |
Ткаченко Андрій Валерійович |
11 грудня 1979, Покровське (Кіровоградський район) Кіровоградська область. Проживав у м. Новоукраїнка. Старший сержант, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Дитинство Андрія пройшло у с. Шишкине (Новоукраїнський район). Закінчив Бобринецьке профтехучилище № 32, після служби в армії працював у с. Шишкине в місцевому господарстві водієм та трактористом. Призваний за мобілізацією 7 серпня. Воював під Донецьком, Савур-Могилою та Авдіївкою, разом зі своїми бойовими побратимами обороняв Донецький аеропорт. Залишилися батьки, дружина та 4-річний син. | 19 жовтня 2014 | Загинув у районі міста Красноармійськ Донецька область.[352] |
| 1566 | |
Михальський Тарас Романович |
26 вересня 1980, Збараж Тернопільська область. Солдат, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Останні 5 років у Гайсині на Вінниччині, де займався бізнесом. Був активним учасником Революції Гідності. Влітку добровольцем пішов захищати Вітчизну. Залишилась дружина. | 19 жовтня 2014 | Загинув під час відбиття спроби прориву російських збройних формувань в районі села Трьохізбенка (Луганська область). Після бою тіло не вдалось вивезти. В січні упізнаний за експертизою ДНК серед похованих у Старобільську невідомих героїв.[353] |
| 1567 | |
Бурдяк Юрій Васильович |
6 травня 1991, Завадів (Стрийський район) Львівська область. Молодший сержант, командир БМП 5-ї роти 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Указом Президента № 838/2014 від 31.10.2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | 19 жовтня 2014 | Загинув на блок-посту № 32 на трасі «Бахмутка» поблизу села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. В останнє виходив на зв'язок 18 жовтня. Рідні розшукували Юрія, сподівались, що він у полоні. У квітні 2015 року тіло воїна відшукали серед загиблих. 8 травня 2015 року з Юрієм попрощалися у с. Завадів.[354] |
| 1568 | |
Запара Геннадій Віталійович |
24 жовтня 1972, Лиман Донецька область. Молодший сержант, розвідник 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Указом Президента № 838/2014 від 31.10.2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | 19 жовтня 2014 | Зник 18-19 жовтня під Луганськом у районі міста Щастя. Рідні розшукують Геннадія.[355] |
| 1569 | |
Рогожкін Вадим Олексійович |
10 січня 1988, Миколаїв. Проживав у с. Митрофанівка (Новгородківський район) Кіровоградська область. Старший солдат 2-ї танкової роти танкового батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 2001 року родина переїхала в Митрофанівку до бабусі. Батьки розлучилися. Закінчив Олександрійське профтехучилище за спеціальністю будівельник, після строкової армійської служби їздив на заробітки, працював за професією. Мобілізований у жовтні 2014 року. Залишилась хвора мати, батько живе в Росії. | 19 жовтня 2014 | Загинув у жовтні 2014 року на Луганщині, під час супроводження вантажу з провізією на один з блокпостів, внаслідок прямого влучення снаряду в танк. Двоє бійців урятувалося, а Вадим вилізти з танка не зміг. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих, похованих 18 листопада 2014 під Старобільськом (останки виявили у двох могилах). На початку липня 2016 року силами громади села Митрофанівка та одеських волонтерів з місії «Чорний тюльпан» останки воїна повернули додому та перепоховали у Митрофанівці.[356] |
| 1570 | |
Безверхній Володимир Олексійович |
11 березня 1975, Красногірка (Голованівський район) Кіровоградська область. Боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». | 20 жовтня 2014 | Загинув у Донецькій області.[357] |
| 1571 |  |
Горошко Юрій Устимович |
5 травня 1961, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, водій 3-й роти охорони 43-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області. Працював на газовій заправці ТОВ «Дніпрорегіонгаз». Мобілізований 6 вересня. Залишилась дружина та двоє дорослих дітей. | 20 жовтня 2014 | Загинув у місті Бахмут. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.[358] |
| 1572 | |
Сирих Павло Сергійович |
21 березня 1986, проживав у селі Олександрівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та двоє синів. | 20 жовтня 2014 | Не уточнено. Поховали Павла 23 жовтня в с.Наталівка (Новоград-Волинський район).[359] |
| 1573 | |
Крутько Роман Іванович (Позивний «Тракторист») |
12 вересня 1976, Кременчук Полтавська область. Проживав у с. Вовчик (Лубенський район). Солдат, розвідник 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). Був фермером. Призваний за мобілізацією 15 серпня 2014 року. Залишились дружина та дві доньки, 5 і 14 років. | 22 жовтня 2014 | Близько 13:00, терористами було здійснено напад із засідки на машину військових поблизу Маріуполя, в районі між селами Гнутове та Пищевик (Донецька область). Роман був за кермом, він встиг зорієнтуватися і вивести автівку в кювет так, щоб бійці змогли безпечно вийти. Коли сам вже вистрибнув з автомобіля, біля його ніг вибухнула граната, він упав, і в нього влучив снайпер.[360] За даними РНБО, неподалік села Пищевик розвідники виявили скупчення бойовиків, які готувалися форсувати річку Кальміус та влаштувати диверсії на трасі Донецьк — Маріуполь. У бою з диверсантами загинув один український військовий.[361] |
| 1574 | |
Василенко Микола Миколайович |
7 червня 1986, Лозуватка П'ятихатський район Дніпропетровська область. Солдат, радіотелефонист 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). | 23 жовтня 2014 | 22 жовтня під час зайняття бойової позиції отримав вогнепальне поранення, о 3-й годині ночі помер у лікарні міста Маріуполь.[134] |
| 1575 | |
Дейнега Сергій Євгенович |
21 лютого 1985, Кобзівка Красноградський район Харківська область. Військовослужбовець Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) Державної прикордонної служби. Виріс у родині хліборобів, був єдиним сином у батьків. Не одружений. 31 березня призваний за мобілізацією до в/ч 9938. 26 жовтня мав повернутися додому у відпустку. | 23 жовтня 2014 орієнтовна дата |
Дата місце та обставини не уточнено. Загинув у зоні проведення АТО.[362] |
| 1576 |  |
Костишин Ярослав Мирославович |
19 червня 1980, Івано-Франківськ. Проживав в с. Томашівка (Ярмолинецький район) на Хмельниччині. Майор мобілізаційного відділу 649-го авіаційного складу ракетного озброєння та боєприпасів (Грузевиця). В зоні АТО перебував у складі Зведеного загону «Дика качка». Залишились двоє дітей. | 24 жовтня 2014 | Загинув від осколкового поранення під час обстрілу російськими збройними формуваннями в районі Донецького аеропорту поблизу м. Авдіївки. Похований у Томашівці 29 жовтня.[363] |
| 1577 | |
Гетманський Тимур Вікторович |
18 січня 1985, Степове Слов'яносербський район Луганська область. Майор, старший оперуповноважений на особливо важливих об'єктах підрозділу СБУ. Закінчив Інститут підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в 2007 році. Залишилися дружина та маленька донька. | 25 жовтня 2014 | Був розстріляний представниками незаконних збройних формувань так званої ЛНР, які у той час розшукували та затримували на тимчасово захоплених територіях українських патріотів, колишніх і діючих правоохоронців, які залишалися вірними Присязі.[364] |
| 1578 |  |
Колісник Дан Вікторович |
30 грудня 1989, Калиня Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Капітан, командир роти 140-го окремого центру спеціального призначення ССО ГШ, в/ч А0661 (Хмельницький). З 13 років навчався у військовому ліцеї у Кам'янці-Подільському, закінчив з відзнакою Львівську академію сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, служив у Хмельницькому. Залишилась дружина та двоє синів-двійнят віком 1 рік 9 місяців. | 26 жовтня 2014 | Загинув під час операції по прориву оточення навколо 32-го блок-посту. Поховали героя на Львівщині, звідки родом його дружина, на Бендюзькому кладовищі Червонограда.[365] |
| 1579 | |
|
Військовослужбовці, члени екіпажу БТР. | 26 жовтня 2014 | За даними РНБО, під час рейду з розблокування блокпосту № 32 біля с. Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області сили АТО втратили один БТР, який з боку блокпосту прикривав прорив деблокуючих підрозділів. В бою загинули два члена екіпажу БТР.[366] |
| 1580 | |
Завальнюк В'ячеслав Вікторович |
9 грудня 1990, Ріпинці (Кам'янець-Подільський район) Хмельницька область. Солдат мінометної батареї 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований в серпні. Залишились батьки та наречена. | 27 жовтня 2014 | Загинув о 23:00 від кулі снайпера біля смт Станиця Луганська під час розвантаження машини.[367][368] |
| 1581 | |
Левківський Володимир Михайлович |
18 серпня 1980, Овруч Житомирська область. Майор міліції, старший дільничний Овруцького РВ УМВС. З 18 жовтня був відряджений у зону проведення АТО у складі зведеного загону міліції Житомирської області. | 28 жовтня 2014 | Під час виїзду на завдання в місті Рубіжне Луганська область о 9-ї ранку, коли підрозділ вивантажувався з машини, майор випадково натиснув на спусковий гачок автомату. Від пострілу був важко поранений у голову капітан Карпович. За півгодини майор Левківський вчинив самогубство, вистрелив собі в голову з того ж автомату. Обидва міліціонера у важком стані були доставлені до міської лікарні, де за кілька годин померли.[369] |
| 1582 | |
Карпович Анатолій Васильович |
11 травня 1985, Овруч Житомирська область. Капітан міліції, оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Овруцького РВ УМВС. З 18 жовтня був відряджений у зону проведення АТО у складі зведеного загону міліції Житомирської області. | 28 жовтня 2014 | Під час виїзду на завдання в місті Рубіжне Луганська область о 9-ї ранку, коли підрозділ вивантажувався з машини, майор випадково натиснув на спусковий гачок автомату. Від пострілу був важко поранений у голову капітан Карпович. За півгодини майор Левківський вчинив самогубство, вистрелив собі в голову з того ж автомату. Обидва міліціонера у важком стані були доставлені до міської лікарні, де за кілька годин померли.[369] |
| 1583 | |
Юхимець Ігор Миколайович |
11 червня 1959, 55 років, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир зенітної батареї військової частини 3029 Національної гвардії України, колишній спецпідрозділ «Гепард» (Запоріжжя). Закінчив Одеський інститут народного господарства. У 1981—1982 роках проходив службу в армії. У 1982 пройшов збори із підготовки командирів зенітних взводів. Добровольцем прийшов у військкомат, 26 серпня був мобілізований у Нацгвардію, де зайнявся формуванням зенітної батареї. 4 жовтня разом зі своєю батареєю відбув у зону АТО. | 28 жовтня 2014 | Загинув під час обстрілу блокпоста поблизу міста Маріуполь. Близько 15-ї години російські збройні формування відкрили вогонь з танкового кулемету «Утьос». Ігор Миколайович координував дії підрозділу, поки останній солдат не сховався в укриття, сам же отримав смертельні поранення.[370] |
| 1584 | |
Липчак Федір Федорович (Позивний «Гуцул») |
24 квітня 1977, Косівська Поляна Закарпатська область[371]. Проживав в с. Гурівщина (Київська область). Боєць підрозділу радіозв'язку 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Брав участь у будівництві сільського Храму Пресвятої Богородиці, де потім три роки відслужив пономарем. Був учасником Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем до батальйону. Залишилась дружина, донька та син. | 28 жовтня 2014 | Розбився на автівці, їдучи на бойове завдання, поблизу міста Щастя Луганської області. Поховали Федора в селі Гурівщина.[372] |
| 1585 | |
Ліщук Руслан Володимирович |
22 квітня 1978, Хмельницький. Сержант, військовослужбовець механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишились двоє неповнолітніх дітей, син та донька. | 29 жовтня 2014 | Отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу російськими бойовиками в районі міста Дебальцеве. Руслан залишився без ноги та руки, були поранення у голову, його доправили до Харківського шпиталю, де він прийшов до тями, потім переправили до Львова. Два тижні лікарі боролися за життя українського воїна. Помер у Львівському військовому шпиталі.[373] |
| 1586 |  |
Загребельний Юрій Олександрович |
16 жовтня 1983, Куп'янськ Харківська область. Підполковник, начальник штабу зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2802 (Миколаїв). В зоні АТО перебував у складі зведеного загону ВМС України. Закінчив Харківський військовий університет, факультет ППО. Служив у Криму в 36-й окремій бригаді берегової оборони ВМС України (Перевальне), яка після окупації Криму російськими військами була передислокована до міста Миколаїв. Залишилась дружина та маленький син. | 29 жовтня 2014 | О 13-ї годині російські збройні формування обстріляли смт Талаківка, що в 19 км від міста Маріуполь (Донецька область), зі 152-мм артилерії та РСЗВ «Град». Удари прийшлися по позиціях військових та по жилому сектору, снаряд влучив у бліндаж прямим попаданням. Від отриманих поранень Юрій помер на операційному столі в лікарні Маріуполя.[374][375] |
| 1587 |  |
Корнєв Артем Ігорович |
12 травня 1991, Пологи Запорізька область. Старший матрос, в зоні АТО перебував у складі зведеного загону ВМС України. З 2009 року служив за контрактом у 1-му окремому батальйоні морської піхоти (Феодосія), який після окупації Криму російськими військами був передислокований до міста Миколаїв. Залишились батьки та брат-студент. | 29 жовтня 2014 | О 13-ї годині російські збройні формування обстріляли смт Талаківка, що в 19 км від міста Маріуполь (Донецька область), зі 152-мм артилерії та РСЗВ «Град». Снарядами з «Градів» накрило бронемашину морських піхотинців, яка вибухнула. Артем втратив обидві ноги, і в дуже важкому стані був доставлений до лікарні в Маріуполь. Близько 19-ї години він помер в лікарні.[374][376] |
| 1588 | |
Калиновський Олександр Геннадійович |
26 травня 1992, Миколаїв. Старший солдат, старший стрілець механізованого взводу 6 роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Займався спортом. Призваний за мобілізацією у березні. | 29 жовтня 2014 | Був смертельно поранений в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій.[163][377][378] |
| 1589 | |
Авраменко Андрій Миколайович |
1 грудня 1981, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат, водій — радіотелефоніст 2 взводу роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). На фронт пішов добровольцем, мобілізований у серпні. Залишилась дружина та двоє однорічних синів-близнюків. | 29 жовтня 2014 | Загинув в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій.[163][377][379] |
| 1590 | |
Григор Руслан Петрович |
10 травня 1978, Біла Церква Київська область. Капітан, командир 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Був призваний до армії у 1995 році через військовий ліцей м. Києва, а з 1999 року проходив службу у 72 ОМБР. Залишились дружина, син, батьки і брат. | 29 жовтня 2014 | Загинув в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій. Під час бою загинули 3 військовослужбовця, один отримав поранення.[163][377][380] |
| 1591 |  |
Богданов Олег Миколайович |
16 липня 1984, Очеретня (Погребищенський район) Вінницька область. Солдат, оператор протитанкового взводу 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінниччина». Виріс в багатодітній сім'ї. Пішов в АТО добровольцем у серпні. Не одружений. Залишилися мати, двоє братів і три сестри. | 29 жовтня 2014 | Був смертельно поранений осколками міни під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями позицій сил АТО поблизу с. Гранітне (Тельманівський район) на півдні Донецької області.[381] |
| 1592 | |
Сергієнко Костянтин Павлович |
17 червня 1981, Миколаїв. Солдат 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Добровольцем прийшов до військкомату. Залишилась дружина та 7-річна донька. | 29 жовтня 2014 | Загинув о 23:30 на бойовому чергуванні на блокпосту біля села Новомихайлівка (Мар'їнський район) у 20 км від Донецька. Російські збройні формування обстріляли блокпост, міна влучила в дерево і розлетілась осколками в окоп. Костянтин отримав смертельні поранення, при цьому врятувавши свого товариша, якого закрив від осколків.[382][383] Волонтери тоді написали у соцмережах, що російські диверсійні групи вночі підбираються майже впритул до блокпостів і відкривають вогонь, тому військовим дуже потрібні засоби нічного бачення.[384] |
| 1593 | |
Геш Євген Іванович |
5 березня 1987,27 років, Степне (Тальнівський район) Черкаська область. Солдат, навідник кулемету БТР 2-го аеромобільного десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Проживав з дружиною у м. Самбір на Львівщині. За рік після народження сина дружина Євгена померла, і він із дитиною повернувся до батьків на Черкащину. Планував працювати на митниці. Влітку став на військовий облік та був мобілізований до 80-ї оаемб. Залишились батьки та 6-річний син. | 29 жовтня 2014 | Загинув в бою з російськими бойовиками в районі села Сокільники (Новоайдарський район) на Луганщині. Військові потрапили у засідку, БТР десантників було підбито. Євген кулеметним вогнем прикривав відхід групи та врятував життя своїх товаришів, вони бачили як БТР горів. Тіло воїна не знайшли.[385][386] |
| 1594 | |
Білоус Андрій Михайлович |
26 листопада 1982, Пуків Рогатинський район Івано-Франківська область. Проживав у с. Чесники. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Рогатинський коледж, працював у сільсько-господарському виробничому кооперативі ім. Грушевського. Призваний під час третьої хвилі мобілізації. Залишилась дружина та двоє дітей. | 30 жовтня 2014 | Загинув о 15:40 поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області під час мінометного обстрілу, прикривши свого командира. Поховали Андрія у селі Чесники.[134][387] УМВС України в Луганській області повідомляло, що 30 жовтня з території с. Сміле було двічі обстріляно підрозділ окремої механізованої бригади, розташований на південній окраїні села Сокільники (Новоайдарський район). В результаті обстрілу один військовослужбовець загинув.[388] |
| 1595 | |
Новіцький Юрій Михайлович |
9 жовтня 1963, 51 рік, Фастів Київська область. Лейтенант, командир 2-го мінометного взводу мінометної батареї 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Призваний 16 серпня за власним бажанням (з поновленням на військовому обліку). | 31 жовтня 2014 | Під час обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області від детонації загорілась машина з боєкомплектом. Юрій загинув при відбуксируванні машини, ціною власного життя врятувавши десятки своїх побратимів. Похований на Інтернаціональному кладовищі Фастова.[389] |
| 1596 | |
Колівошко Олександр Володимирович |
5 листопада 1992, Гарячківка Вінницька область. Молодший сержант, помічник гранатометника 3-го резервного батальйону Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Призваний за мобілізацією у серпні. | 31 жовтня 2014 | Близько 16-ї години російські бойовики обстріляли з мінометів 29-й блокпост на трасі «Бахмутка» (Т1303) неподалік від смт Донецький (Луганська область). Через пряме влучення міни в бліндаж один боєць загинув, ще троє поранені.[390][391] |
| 1597 | |
Черемис Руслан Володимирович |
1 вересня 1980, Харків. Старший сержант, молодший інспектор — дозиметрист 3 відділення інспекторів ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Призваний за мобілізацією. | 31 жовтня 2014 | Службовий автомобіль «УАЗ» підірвався на протитанковій міні ТМ-62 біля села Нижньобараниківка (Біловодський район Луганська область) на польовій дорозі у 30 м від державного кордону з РФ. Від отриманих поранень прикордонник загинув на місці.[6][388][392] |
| 1598 | |
Семчишин Андрій Євгенович |
30 травня 1971, Львів. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований на початку серпня. Залишилась 11-річна донька. | 31 жовтня 2014 | Вбитий снайперським пострілом у голову біля смт Станиця Луганська. Поховали Андрія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[393] |
| 1599 | |
Морека Віталій Михайлович |
11 вересня 1982, Смереково Великоберезнянський район Закарпатська область. Солдат гаубично-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Працював у Торговому комплексі «Беркут». Залишилась 8-річна дочка. | 31 жовтня 2014 | Загинув біля смт Станиця Луганська. В день своєї смерті Віталій подзвонив мамі та привітав її з днем народження. Похований 2 листопада в рідному селі.[394] |
| 1600 | |
Ковальчук Віктор Сергійович |
28 квітня 1984, Дубівка (Горностаївський район) Херсонська область. Старший сержант, військовослужбовець за контрактом 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Брав участь у миротворчих операціях у кількох країнах. В зоні АТО перебував з квітня. Залишилась дружина та новонароджена донька. | 31 жовтня 2014 | Загинув від осколкового поранення в голову при обороні аеропорту Донецька. Десантник ліг на гранату, рятуючи життя своїх побратимів. Поховали Віктора 2 жовтня у рідній Дубівці.[395] |
| 1601 | |
Зілінський Віктор Миколайович |
22 серпня 1967, Веселинове Миколаївська область. Солдат 169-го навчального центру Сухопутних військ (Десна). Займався ремонтом автотранспортних засобів. Пішов добровольцем до армії у третю хвилю мобілізації 21 серпня, місяць проходив підготовку у навчальному центрі ЗСУ в смт. Десна на Чернігівщині та був направлений у зону АТО. Залишилась дружина та двоє синів. | 31 жовтня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області.[382][396] |
Листопад ред. | |||||
| 1602 | |
Гукаленко Володимир Васильович |
28 вересня 1961, Донецьк. Молодший сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Залишились дві дорослі доньки і 6-річний син-інвалід. | 1 листопада 2014 орієнтовно |
Загинув під час спецоперації.[397] |
| 1603 | |
Редькин Віктор Миколайович |
1 листопада 1977, Красний Луч Луганська область. Проживав у м. Чернівці. Молодший лейтенант, командир 1 патрульної роти Західного ОТО Національної гвардії України, військова частина 1241 (Івано-Франківськ). На військову службу був призваний у вересні. | 1 листопада 2014 | Загинув зранку під час обстрілу бойовиками села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області з РСЗВ БМ-21 «Град». Перебував у руїнах будинку, коли в нього влучила ракета. Поховали Віктора 5 листопада у Чернівцях на Алеї Слави Годилівського кладовища.[391][398] |
| 1604 | |
Руснак Микола Анатолійович |
19 грудня 1983, Степківка (Первомайський район) Миколаївська область. Солдат, кулеметник в/ч 3012 Одеського з'єднання Національної гвардії України. Після строкової служби в армії служив за контрактом до 2005 року. Планував зайнятись фермерством. Призваний на військову службу за мобілізацією. Залишилися сиротами син та донька, яких Микола виховував сам. | 2 листопада 2014 | о 07:28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпосту по вул. Таганрозькій під час огляду цивільного позашляховика стався потужний вибух. Микола загинув на місці. Похований у рідній Степківці. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під'їхала до блокпосту, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.[399][391][400] Терориста засуджено до 15 років ув'язнення заочно, оскільки він переховується.[401] |
| 1605 | |
Хитрик Геннадій Васильович |
26 липня 1976, Магадан РРФСР. Проживав в смт Стрижавка Вінницька область. Підполковник (посмертно), начальник групи бойової та спеціальної підготовки військової частини Національної гвардії України, в/ч 3012 (Одеса). Виріс у сім'ї військового. У 1993 році вступив до Хмельницького інституту Прикордонних військ України, 20 років віддав військовій службі. Залишився син від першого шлюбу та двоє дітей від другого, а також батьки та брат, який теж несе службу в зоні АТО. | 2 листопада 2014 | о 07:28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпосту по вул. Таганрозькій під час огляду цивільного позашляховика стався потужний вибух. Геннадій помер від отриманих поранень у лікарні Маріуполя. Похований у Стрижавці. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під'їхала до блокпосту, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.[399][391][402] |
| 1606 | |
Кругліков Юрій Олександрович |
21 липня 1977, Львів. Майор, військовослужбовець 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля», в/ч В0111. Кадровий військовий у четвертому поколінні. З 1999 до 2005 року перебував на військовій службі, в тому числі, у 2005 році в Іраку (старший офіцер українського миротворчого контингенту), у 2003 — у Сьєрра-Леоне (офіцер-координатор по зв'язках з місією ООН). У 2008—2010 роках працював менеджером повітряного транспорту «Mesopotamia group LLC» (Афганістан і Таджикистан). Вільно володів англійською мовою. Залишились двоє синів, 2 та 6 років. | 2 листопада 2014 | Загинув у Старобільському районі Луганської області. Похований на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76.[403] |
| 1607 | |
Хрипунов Сергій Всеволодович |
13 жовтня 1978, Кропивницький. Солдат, кулеметник мотопіхотного батальйону 57-ї мотострілецької бригади (34-й БТО Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина» включено до складу 57-ї бригади). | 2 листопада 2014 | 1 листопада вранці під прикриттям туману російська диверсійно-розвідувальна група підібралась близько до блокпосту поблизу селища Майорське біля міста Горлівка (Донецька область) та відкрила вогонь зі стрілецької зброї та мінометів. В бою Сергій отримав важкі поранення, від яких помер наступного дня.[404][405] |
| 1608 | |
Павлюк Олександр Михайлович |
19 березня 1984, Свидя Черняхівський район Житомирська область. Проживав у селі Лісівка (Андрушівський район). Солдат, військовослужбовець 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. Призваний за мобілізацією у березні. Залишилася дружина та маленька донька. | 2 листопада 2014 | Загинув у ДТП за кермом автомобіля ВАЗ-2101 в результаті зіткнення з вантажівкою МАЗ-537 на автодорозі Старобільськ — Луганськ.[406] |
| 1609 | |
Галушкін Олександр Миколайович |
7 березня 1976, Суми. Солдат 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією. | 3 листопада 2014 | Під час несення служби в зоні АТО у воїна відмовило серце, помер від серцевої недостатності.[407] |
| 1610 | |
Шепель Ігор Володимирович |
1961, Миколаїв. Солдат, військовослужбовець 12-го окремого полку оперативного забезпечення (Новоград-Волинський). | 3 листопада 2014 | Не уточнено.[382] |
| 1611 | |
Вінніков Олександр Валентинович |
11 березня 1977, Київ. Солдат 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). | 3 листопада 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання у Луганській області. Похований на Лісовому кладовищі.[408][409] |
| 1612 | |
Святковський Михайло Вікторович |
3 червня 1984, Одеса. Проживав у с. Петрівка (Комінтернівський район) Одеська область. Солдат 18-го окремого мотопіхотного батальйону «Одеса» 28-ї окремої механізованої бригади (раніше — 18 БТО Одеської області]]. До військкомату прийшов добровольцем, призваний за мобілізацією. Не одружений, залишились батьки. | 4 листопада 2014 | О 13:01 в результаті обстрілу поблизу села Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) отримав смертельне поранення у груди.[410] За повідомленням Комінтернівської РДА, Михайло загинув під Маріуполем.[411] За інформацією родичів, загинув під Донецьком в районі аеропорту.[412] |
| 1613 | |
Пронін Вадим Олександрович |
20 вересня 1980, Зятківці Гайсинський район Вінницька область. Молодший сержант, командир відділення снайперів 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Майже одразу після народження Вадима його сім'я переїхала жити на Львівщину, а після смерті батька повернулась до Зятківців. Був спортсменом, грав у футбол, волейбол, теніс, займав призові місця у районних змагання з легкої атлетики. Після двох років армії вступив у Рівненське вище професійне училище ДСО при МВС України. По закінченні навчання переїхав до Києва, де працював інспектором супроводу інкасацій. Останні роки проживав у Гайсині. У травні добровольцем пішов до військкомату, 1 серпня був мобілізований і з 31 серпня перебував у зоні АТО. Залишились мати, сестра, дружина та син. | 4 листопада 2014 | Під час виконання бойового завдання підірвався на розтяжці поблизу селища Рідкодуб (Донецька область) в районі Дебальцеве.[134][413] |
| 1614 | |
Русаков Павло Павлович |
19 березня 1981, Оргтруд Владимирська область, РРФСР. У 1992 році переїхав із сім'єю до с. Новоандріївка (Новгородківський район) Кіровоградська область. Старшина, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Навчався в Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Винниченка на історичному факультеті відділення «Правознавство». З другого курсу був призваний до лав ЗСУ, служив у військах ППО в Одеському військовому окрузі. Під час АТО призваний за мобілізацією 22 серпня. Залишились мати, сестра та двоє синів. | 4 листопада 2014 орієнтовна дата |
Дату не уточнено. Загинув на блокпосту біля села Велика Веселівка (Донецька область).[414] |
| 1615 | |
Моцар Олександр Миколайович |
5 травня 1970, Київ (Дніпровський район). Військовослужбовець Київської конвойної бригади Північного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3066. Залишились мати, дружина та троє дітей (два сина 2004 і 1992 р.н. та донька 1999 р.н.) | 5 листопада 2014 | Не уточнено. Похований у м. Києві, на Лісовому кладовищі.[415] |
| 1616 | |
Табала Сергій Олександрович (Позивний «Сєвєр») |
16 грудня 1995, 18 років, Суми. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був поранений в донецькому аеропорту, після лікування повернувся на передову. Залишилась мати. | 6 листопада 2014 | Загинув від артилерійського снаряду 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі в аеропорту Донецька. 10 листопада сумчани провели добровольця в останню путь; поховали Сергія на Алеї почесних громадян міста Сумського кладовища.[416] |
| 1617 | |
Голота Юрій Анатолійович |
2 квітня 1982, Пролетарка (Цюрупинський район) Херсонська область. Сержант, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Дід і батько Юрія все життя працювали у лісництві, він також пішов по їх стопах. Працював майстром лісу Пролетарського лісництва ДП «Цюрюпинське ЛМГ». Призваний за мобілізацією 14 серпня. | 6 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в ході штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі аеропорту Донецька.[417] |
| 1618 | |
Крохмаль Назар Іванович |
3 листопада 1993, 21 рік, Михайлівка (Радивилівський район) Рівненська область. Старший солдат роти снайперів 80-ї окремої аеромобільної бригади, служив за контрактом. | 6 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями понтонної переправи біля смт Нижнє (Попаснянський район Луганська область).[418][419] |
| 1619 | |
Волошин Юрій Сергійович |
9 жовтня 1992, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, танкіст 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». 6 серпня призваний за мобілізацією. 16 жовтня приїхав на два дні до дому та одружився. | 6 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка, що неподалік Донецького аеропорту.[420] Пізніше в ЗМІ повідомлялось, що Юрій загинув під час обстрілу в районі міста Мар'їнка поблизу Донецька.[421] |
| 1620 | |
Марусич Володимир Васильович |
17 листопада 1978, Солоне (Заліщицький район) Тернопільська область. Сержант, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У 1998 році закінчив Чернівецьке професійне художнє училище за спеціальністю майстер художньої обробки деревини. Строкову службу проходив у танкових військах на Чернігівщині. У 2003 році пішов на службу за контрактом. Останній час проживав у Солоному. Був чатовим 4-ї чоти Самооборони Заліщицького району. В серпні призваний за мобілізацією. Не одружений. Залишилися мати, брат та дві сестри. | 6 листопада 2014 | Загинув під Лисичанськом (Луганська область) під час обстрілу блокпоста. Похований 12 листопада в рідному селі.[422] За повідомленням прес-служби УМВС, о 12:00 було обстріляно блокпост окремої механізованої бригади ЗСУ, розташований в районі смт Фрунзе Слов'яносербського району на Лисичанській трасі «Бахмутка». В результаті обстрілу один військовослужбовець загинув.[423] За інформацією УМВС Луганської області, 10 листопада було проведено судово-медичну експертизу тіла загиблого військовослужбовця 1978 р.н. Під час обстрілу села Кримське (Новоайдарський район) його засипало ґрунтом в окопі, і він задихнувся.[424] |
| 1621 | |
Парфененко Віталій Васильович |
8 травня 1978, Шаповалівка (Конотопський район) Сумська область. Військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Працював у школі, зробив багато виробів, які прикрашають подвір'я місцевого дитсадка. Не одружений, був єдиним сином у сім'ї. 21 січня 2015 року Шаповалівському НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-дошкільний навчальний заклад» Конотопської райради Сумської області присвоєно ім'я Віталія Парфененка.[425] |
6 листопада 2014 | Перебуваючи у місці дислокації військової частини у Слов'янську (Донецька область) у Віталія стався напад під час шикування особового складу, в результаті чого він помер.[426] |
| 1622 | |
Колесников Павло Олександрович |
8 квітня 1975, Миколаїв. Підполковник, заступник військового комісара Миколаївського центрального об'єднаного військкомату. Командир взводу 2 роти 1 батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). У 1996 році закінчив Харківське вище танкове училище. Був направлений у 169-й навчальний центр Сухопутних військ «Десна», де проходив військову службу на командних посадах. Після скорочення продовжив працювати в правоохоронних органах. З початком мобілізації добровольцем прийшов до військкомату, був призначений на посаду старшого офіцера, потім — заступника воєнкома. 19 серпня був відряджений в зону АТО до 79-ї оаембр. Залишились дружина та 4-річний син. | 7 листопада 2014 | В аеропорту Донецька був старшим групи, яка тримала оборону нового терміналу. О 16:05 загинув від кулі снайпера, коли вибирав нову бойову позицію. 10 листопада військовослужбовця провели в останню путь мешканці міста та товариші по службі.[427][428] |
| 1623 | |
Здебський Богдан Богданович |
11 травня 1991, Розвадів Львівська область. Солдат, снайпер 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив будівельний коледж. Служив строкову службу в десантних військах, у 80-ї львівській бригаді. Працював на цементному заводі майстром. Під час Революції Гідності три місяці провів на Майдані в Києві. Із червня перебував в зоні АТО, більше місяця захищав донецький аеропорт. Залишилися мати і дві сестри. | 8 листопада 2014 | Загинув близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька. Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. У Богдана були прострелені легені бронебійними кулями.[429][430][431] |
| 1624 | |
Баранов-Орел Сергій Анатолійович |
28 грудня 1983, Клесів (смт) Сарненський район Рівненська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Після строкової служби в армії пішов працювати на завод Клесівського кар'єроуправління. Мобілізований на початку серпня. Залишились мати та двоє маленьких дітей. | 8 листопада 2014 | Загинув близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька. Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. Сергій помер від важкого поранення і втрати крові. Похований на кладовищі смт Клесів поряд із батьком.[429][430][432] |
| 1625 | |
Іванцов Сергій Володимирович |
27 серпня 1977, Пересадівка Жовтневий район (Миколаївська область). Старший прапорщик, головний сержант 1-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив Миколаївську школу прапорщиків, а також кафедру військової підготовки МНУ імені В.Сухомлинського. У лавах Збройних Сил України служив з 1997 року. Брав участь в миротворчих місіях ООН в Косово. Залишилась дружина та двоє синів, 14 і 15 років. | 8 листопада 2014 | Загинув об 11:00 від розриву гранати під час бойового зіткнення з російськими бойовиками в аеропорту Донецька.[429][430][433] |
| 1626 | |
Шаповал Андрій Миколайович |
13 грудня 1977, Повстанське Біляївський район Одеська область. Старший сержант, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 8 листопада 2014 | Загинув у бою поблизу селища Піски (Ясинуватський район). Під час рейду на ворожу територію розвідгрупа потрапила у засідку під с. Невельське і пішла на прорив, в бою загинули двоє бійців, ще 3 були поранені.[434][435][436] |
| 1627 | |
Атюков Євген Віталійович |
19 вересня 1992, Майори (Біляївський район) Одеська область. Старший солдат, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 8 листопада 2014 | Загинув у бою біля селища Піски (Ясинуватський район). Під час рейду на ворожу територію розвідгрупа потрапила у засідку під с. Невельське і пішла на прорив, в бою загинули двоє бійців, ще 3 були поранені.[434][435][437] |
| 1628 | |
Черненко Олександр Іванович |
27 листопада 1958, 55 років, Новоборисівка Одеська область. Старший сержант, командир відділення 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Доброволець. Шкільний вчитель. Після закінчення школи працював учнем слюсаря, потім електриком, відслужив строкову службу, одружився. Закінчив механіко-технологічний технікум в Одесі. Працював електриком у колгоспі «Перше травня». Тривалий час трудився на Веселокутській нафтобазі. Останні 8 років працював вчителем трудового навчання і ДПЮ Новоборисівської ЗОШ. Займався бджільництвом, столярував, захоплювався полюванням. Кілька разів ходив до військкомату, але його не взяли через вік і стан здоров'я. Тоді Олександр Іванович пішов на фронт добровольцем. Залишились дружина, дорослі син та донька і двоє маленьких онуків. | 8 листопада 2014 | Загинув у бою в районі аеропорту Донецька під час розвідки біля селища Невельське Ясинуватського району. В рідному селі з Вчителем попрощалися у школі під останній дзвоник. Похований з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.[434][438] |
| 1629 | |
Бабич Олександр Володимирович |
1 лютого 1976, проживав у місті Мукачеве Закарпатська область. Майор, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. | 8 листопада 2014 | У вечері 5 листопада під час обстрілу російськими збройними формуваннями позицій військових під Дебальцеве в намет влучив снаряд, почалась пожежа. Військові з опіками були доставлені до шпиталю. У Олександра обгоріло 92 % тіла, але він ще кілька днів боровся за життя. Помер у Дніпропетровському шпиталі. Похований на Алеї Слави мукачівського кладовища.[439] |
| 1630 | |
Петренюк Володимир Володимирович |
17 січня 1982, Судобичі Дубенський район Рівненська область. Прапорщик, військовослужбовець ЗСУ. Був мобілізований у серпні 2014 року. Брав участь в АТО у Луганській і Донецькій областях. Залишились батьки, дружина та донька. | 8 листопада 2014 | Помер під час проходження військової служби (за інформацією ЗМІ — в зоні проведення АТО). Похований у рідному селі.[440] |
| 1631 | |
Райхерт Олександр Олександрович (Позивний «Чорний») |
21 січня 1996, 18 років, Херсон. Боєць штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Виріс у сім'ї кадрового військового. Навчався у Гідрометеорологічному технікумі. Добровольцем пішов на фронт, воював у Пісках, з 28 вересня стояв на захисті Донецького аеропорту. Залишились батьки та молодший брат. Батько також перебуває в зоні АТО. В жовтні Сашко приїздив до дому у відпустку, журналістка газети «Вгору» взяла у нього інтерв'ю. |
9 листопада 2014 | Загинув від важкого поранення у селищі Піски (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька.[441][442]. |
| 1632 |  |
Кузьменко Віталій Михайлович |
4 червня 1985, Зіньків Полтавська область. Рядовий міліції, міліціонер 2 взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. Закінчив професійно-технічного училища, де здобув професію слюсаря-ремонтника. На військову службу був призваний в 2003 році у Луцьку, в 2004 році був переведений до Львова, у 2005 звільнений в запас Збройних Сил України. Залишились батьки та молодші брати-близнята. | 9 листопада 2014 | Російські збройні формування обстріляли селище Ольховатка (Донецька область) в районі Дебальцеве. Снаряд влучив у житловий будинок, де перебували правоохоронці, двоє загинули, ще один був важко поранений.[443] |
| 1633 | |
Матійчук Олександр Сергійович |
1 серпня 1990, Заводське Полтавська область. Молодший сержант міліції, міліціонер 2 взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. У 2009 році закінчив технологічний технікум. У 2010 — університет «Україна», де здобув юридичну освіту. На службу до ЗСУ був призваний у 2009 році, згодом звільнився у запас. Залишилися батьки. | 9 листопада 2014 | Російські збройні формування обстріляли селище Ольховатка (Донецька область) в районі Дебальцеве. Снаряд влучив у житловий будинок, де перебували правоохоронці, двоє загинули, ще один був важко поранений.[443] |
| 1634 | |
Гаврилко Василь Миколайович |
15 січня 1985, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗС України. На фронт пішов добровольцем. Залишились дві доньки. | 9 листопада 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО (обставини не уточнено). Похований в м. Нікополь Дніпропетровської області.[444] |
| 1635 | |
Броник Юрій Миколайович |
10 лютого 1972, Ушомир Коростенський район Житомирська область. Сержант, водій-механік 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 22 роки працював в Ушомирському лісопромисловому комплексі ДП «Коростенське лісомисливське господарство», був верстатником. Мобілізований у березні. Залишились дружина та двоє синів. | 9 листопада 2014 | Помер у лікарні міста Новомосковська від поранень, отриманих в зоні АТО.[445] |
| 1636 | |
Базовський Олександр Миколайович |
20 квітня 1976, Рудня Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась сестра. | 10 листопада 2014 | Був важко поранений під час виконання бойового завдання 31 серпня поблизу Лутугине під Луганськом. Лікувався у військових госпіталях Харкова та Ірпеня. Після 30-денної відпустки продовжив курс лікування в Овруцькій центральній районній лікарні. 10 листопада серце воїна зупинилося, помер у реанімаційному відділенні.[446] |
| 1637 |  |
Ломейко Андрій Вікторович |
25 березня 1975, Кушугум Запорізька область. Солдат 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (до 25.10.14 — 37-й БТО Запорізької області). Працював на ДП «Івченко-Прогрес». 28 серпня призваний за мобілізацією до 40-го БТО «Кривбас», в жовтні переведений до 37-го БТО. | 10 листопада 2014 | Отримав важкі поранення вранці під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями блокпосту в районі міста Авдіївка поблизу Донецького аеропорту. Помер в Авдіївській районній лікарні. 14 листопада похований на Кушугумському цвинтарі.[447] |
| 1638 | |
Левчук Сергій Віталійович |
5 березня 1976, Бабин (Гощанський район) Рівненська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Був мобілізований влітку. Залишилась дружина та двоє дітей. | 10 листопада 2014 | Загинув о 12:00 від осколкового поранення голови під час мінометного обстрілу блокпосту поблизу села Сокільники (Новоайдарський район) Луганської області.[448][449] |
| 1639 | |
Сенкевич Максим Олегович |
20 лютого 1989, Лиса Гора (Первомайський район) Миколаївська область. Лейтенант, командир 2 взводу 3 роти, виконував обов'язки командира роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). В шкільні роки із сім'єю переїхав до села Чаусове-2, де і закінчував школу. Згодом закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського та мав стати вчителем історії. На початку року Максима призвали до Збройних сил. Залишились мати, сестра, дружина та донька. | 10 листопада 2014 | В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група (один з бойовиків підірвався на мінній «ростяжці»). Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення. Поховали Максима в с. Чаусове-2.[450][451] |
| 1640 | |
Токар Віталій Миколайович |
11 липня 1994, 20 років, Кудрявцівка Веселинівський район Миколаївська область. Солдат, гранатометник 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Закінчив Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету, де отримав спеціальність кухаря. З 30 жовтня 2013 почав військову службу за контрактом. Залишився 3-річний син. | 10 листопада 2014 | В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група. Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення.[450][452] |
| 1641 | |
Бошняк Віктор Вікторович |
12 квітня 1992, Петрівка (Березівський район) Одеська область. Солдат, військовослужбовець 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 10 листопада 2014 | В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група. Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення.[450][453] |
| 1642 | |
Чеський Олександр Миколайович |
28 липня 1977, Джугастрове Іванівський район (Одеська область). Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією 1 серпня. | 10 листопада 2014 | 8 листопада отримав важке поранення у голову в бою біля міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). 10 листопада, не виходячи з коми, помер в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова.[454] |
| 1643 | |
Загудаєв Олександр Володимирович |
15 квітня 1962, Люботин Харківська область. Старший сержант, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Воїн-інтернаціоналіст, ветеран-афганець, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований у серпні. | 11 листопада 2014 | Вночі російські збройні формування з РСЗВ «Град» обстріляли місто Щастя під Луганськом. Один військовий загинув від смертельного осколкового поранення в голову за 200 метрів від ТЕС.[455][456] |
| 1644 | |
Чернюх Віктор Ярославович |
10 серпня 1990, Любеля Львівська область. Солдат, військовослужбовець за контрактом 80-ї окремої аеромобільної бригади. Захоплювався історією, вступив на історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, але після першого курсу взяв академвідпустку та пішов працювати, щоб забезпечити сім'ю. Після одруження переїхав до с.Держів. Залишилась вагітна дружина та 1,5-річний син. | 12 листопада 2014 | Загинув в бою під час виконання спецзавдання з виявлення та знешкодження диверсійних груп противника в районі села Сокільники (Новоайдарський район) Луганської області. Поховали Віктора 14 листопада в Любелях.[457][458] |
| 1645 | |
Муштук Богдан Миронович |
28 травня 1983, Мостиська Другі Львівська область. Солдат, військовослужбовець танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією в кінці серпня. | 12 листопада 2014 | Загинув о 08:50 від розриву міни під час обстрілу в районі села Опитне (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Похований 16 листопада у рідному селі.[134][459] |
| 1646 | |
Цибулін Юрій Віталійович |
6 березня 1971, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, заступник командира ремонтної роти 532-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту, два роки працював у Нижнєдніпровськ-Вузловському локомотивному депо слюсарем та бригадиром. Потом без малого 10 років був інженером-технологом служби локомотивного господарства і 5 років інспектором-приймальником локомотивів Головного управління локомотивного господарства «Укрзалізниці» у ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод». З 2009 року знову працював інженером локомотивної служби у відділу організації ремонту. В березні 2014 року добровольцем прийшов до військкомату, та через три місяці був призваний до ЗСУ. Постійно виїздив в зону АТО на проведення ремонтних робіт, його рота ремонтувала танки і БМП. | 12 листопада 2014 | Загинув о 15:55 під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі смт Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Військові якраз завершили ремонт БМП, як снаряд влучив в автомобіль «Урал», поряд з яким перебував Юрій. У вантажівці почали вибухати патрони в ящику, і підійти до пораненого офіцера було неможливо, від отриманих поранень він помер. Похований на Алеї Героїв Краснопільського цвинтаря Дніпропетровська.[460][134][461] |
| 1647 | |
Макаров Олег Михайлович |
8 жовтня 1985, Кизил-Кія Киргизстан. Проживав у с. Водяне (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Сержант, командир відділення ремонтної роти 532-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. | 12 листопада 2014 | Загинув о 15:55 під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі смт Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Похований у с. Водяне.[134][460][462] |
| 1648 | |
Коханий Артем Миколайович |
8 січня 1983, Суми. Проживав у Мукачеве. Майор, заступник коменданта із матеріально-технічного забезпечення Мукачівської оперативно-бойової комендатури Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Служив у штаті за контрактом. Залишилась дружина та маленька донька. | 14 листопада 2014 | Допомагав волонтерам доставляти в зону АТО гуманітарний вантаж. В ніч на 14 листопада в місті Курахове (Донецька область) майор став на заваді бандитам, які відібрали машину у місцевого таксиста, та був вбитий трьома пострілами впритул. Бандитів затримано по гарячих слідах працівниками міліції і бійцями батальйону «Січ». Поховали Артема на батьківщині в Сумах, на Алеї почесних поховань Центрального кладовища.[463][6] |
| 1649 | |
Левицький В'ячеслав Миколайович |
7 грудня 1967, Київ (Шевченківський район). Солдат, військовослужбовець 3-го механізованого взводу 1-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією 16 серпня. Залишились мати, дружина та двоє дітей, 17 річний син і 15-річна донька. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу смт Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.[464] Прим. За повідомленням одного з бійців ДУК-ПС, вранці російські бойовики обстріляли Піски з РСЗВ «Град» двома залпами по 5 ракет, загинув боєць 93-ї бригади, та ще двоє були поранені.[460] |
| 1650 | |
Швачко Роман Олександрович |
21 квітня 1975, Запоріжжя. Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (до 25.10.14 — 37-й БТО Запорізької області). Закінчив Запорізьку державну інженерну академію. Був активістом Запорізької Самооборони. Строкову службу не служив, на фронт пішов 5 вересня як доброволець. Його батько, полковник запасу, ветеран-«афганець» ще навесні пішов до військкомату, але його не взяли за віком. Сім'я допомагала бійцям батальйону, молодший брат возив гуманітарну допомогу бійцям у зону АТО. Без батька залишився 14-річний син. | 14 листопада 2014 | Загинув близько 22:00 на блокпосту біля міста Авдіївка під Донецьком. Після мінометного обстрілу він вийшов з укриття перевірити територію, і в 1,5 метрах від нього розірвалася міна.[465] |
| 1651 | |
Литвин Олег Олексійович (Позивний «Шаман») |
29 серпня 1979, село Ленінське Дніпропетровська область. Проживав у м. Харків. Боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Кінолог, кандидат в майстри спорту, 3-й у рейтингу українських аджилістів 2013 року, інструктор і суддя з аджиліті Всеукраїнської Федерації спорту із собаками, капітан харківської команди «КЛАСС». Залишилися мати, дружина. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями українського блокпосту в районі Дебальцеве. Ще 2 бійців отримали важкі поранення. Крім того, поранено трьох мирних жителів.[466][467] |
| 1652 |  |
Цимбал Віктор |
23 роки, Велика Березянка Таращанський район Київська область. Рядовий міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ». | 14 листопада 2014 | Загинув від вогнепального поранення у місті Слов'янськ (Донецька область). Загиблого знайшли за адресою вул. Добровольського,2. Розглядається версія про необережне поводження зі зброєю, унаслідок чого стався смертельний постріл.[468][469] |
| 1653 | |
Біленко Руслан Анатолійович |
20 вересня 1984, Солонці (Цюрупинський район) Херсонська область. Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Службу в АТО проходив із 28 серпня у складі військової частини А0666. Залишилась мати та дві сестри. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька в районі с. Первомайське. Військові виходили на ротацію та потрапили у засідку.[470] Прим. За повідомленням у ЗМІ з посиланням на військових 28-ї омбр, 14 листопада загинули офіцер і солдат бригади, які розвозили продукти харчування на блокпости, їх машина потрапила у засідку і згоріла.[471] |
| 1654 | |
Ворохта Іван Іванович |
1 квітня 1966,Фонтанка Комінтернівський район Одеська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька в районі с. Первомайське. Військові виходили на ротацію та потрапили у засідку.[472] Прим. За повідомленням у ЗМІ з посиланням на військових 28-ї омбр, 14 листопада загинули офіцер і солдат бригади, які розвозили продукти харчування на блокпости, їх машина потрапила у засідку і згоріла.[471] |
| 1655 | |
Решетняк Василь Васильович |
8 березня 1967, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Солдат, стрілець відділення охорони взводу охорони 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. | 14 листопада 2014 | Загинув об 11:50 під час бойового зіткнення колони техніки з провіантом поблизу села Орлово-Іванівка Донецька область).[473] |
| 1656 | |
Клименко Сергій Миколайович |
4 квітня 1976, Калачківці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Солдат, водій-механік БМП-2 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював трактористом. У вересні був призваний за мобілізацією. Залишились батьки, брат і сестра. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Перебуваючи у БМП, прикривав відхід своєї частини із засідки, врятував 18 своїх бойових товаришів. В бойову машину прямим попаданням влучив протитанковий снаряд. Похований 20 листопада у рідних Калачківцях.[474] прим. За повідомленням УМВС в Луганській області, з 09:00 по 09:30 зі стрілецької зброї та мінометів було обстріляно блокпост ЗСУ на південній околиці с. Сокільники (Новоайдарський район). У результаті обстрілу загинув військовослужбовець ЗСУ.[475] |
| 1657 | |
Лучечко Андрій Ярославович |
29 грудня 1973, Львів. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у липні. Залишилася дружина та 14-річна донька. | 14 листопада 2014 | Загинув на території парку бойових машин військової частини А2730 у місті Бахмут. Похований 26 листопада на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища.[476] |
| 1658 | |
Жовтий Дмитро В'ячеславович (Позивний «Скорпіон») |
11 вересня 1987, Львів. Солдат, розвідник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював на заводі «Лорта». Активний учасник Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем до батальйону. У червні під Луганськом закрив собою побратимів від розриву гранати та був важко поранений. В шпиталі одружився, свою майбутню дружину зустрів під час Майдану в Українському Домі, де вона була волонтером. Не долікувавшись, знову повернувся на фронт. | 15 листопада 2014 | Загинув у ДТП в смт Новоайдар Луганська область. 17 листопада із Дмитром попрощались у Києві в Українському Домі. Поховали воїна у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[477] |
| 1659 |  |
Вєтров Юрій Олександрович |
28 листопада 1975, Суми. Старший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону територіальної оборони Волинської області «Волинь» ЗСУ, в/ч пп В0116. Колишній спецпризначинець. Призваний за мобілізацією 5 вересня. Після підготовки у 169-му навчальному центрі «Десна», вирушив на передову. | 15 листопада 2014 | Під час обстрілу біля смт Ольховатка (Донецька область) снаряд влучив у бліндаж. Юрій був поранений, і поки засипаний бліндаж розкопали, втратив багато крові. Помер під час транспортування. Похований на Центральному цвинтарі Сум на Алеї Почесних громадян.[478] |
| 1660 |  |
Верескун Денис Анатолійович |
9 березня 1984, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Боєць 20-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області, в/ч польова пошта В2231. | 15 листопада 2014 | Підірвався на міні в зоні АТО, загинув на місці. 19 листопада Дениса поховали у Кривому Розі.[479] В соцмережах також було повідомлення про загибель бійця в результаті підриву на гранаті 15 листопада, але вказано 39-й дніпропетровський БТО.[480] |
| 1661 | |
Каплінський Олександр Валерійович |
4 квітня 1979, Вінниця. Підполковник (посмертно), старший офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3008 Національної гвардії України (Вінниця). Мав вищу освіту. Залишилася дружина та двоє дітей, 3-річна донька і 11-річний син. | 16 листопада 2014 | Близько 10:00 російські бойовики з гранатометів обстріляли блокпост сил АТО на перехресті між містами Золоте та Гірське (Луганська область), в районі траси «Бахмутка». Від осколкового поранення в голову Олександр помер у міській лікарні Лисичанська.[481] |
| 1662 |  |
Запека Віктор Олександрович |
2 квітня 1987, Чернігів. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». | 16 листопада 2014 | З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами Віктор отримав важкі поранення та втратив багато крові. Помер у лікарні.[482] |
| 1663 | |
Іщенко Андрій Васильович |
25 січня 1979, Чернігів. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». Підприємець. Добровольцем пішов на фронт на початку жовтня, мамі і дружині сказав, що в Харкові у відрядженні. 17 листопада мав повернутись до дому за ротацією. Залишились мати, брат, дружина та 2-місячний син. | 16 листопада 2014 | З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики зі сторони пам'ятника «Князю Ігорю» переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами загинули два бійця батальйону, ще один від поранень помер у лікарні.[482][483] |
| 1664 | |
Найдьон Олександр Вікторович |
7 листопада 1984, село Політрудня, Чернігівська область. Старший сержант міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». | 16 листопада 2014 | З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики зі сторони пам'ятника «Князю Ігорю» переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами загинули два бійця батальйону, ще один від поранень помер у лікарні.[482] |
| 1665 | |
Долгіх Сергій Володимирович |
5 січня 1980, Заруддя (Збаразький район) Тернопільська область. Проживав у місті Київ. Солдат, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Кременецький педагогічний коледж, Тернопільський інститут народного господарства (ТНЕУ), а згодом Київський політехнічний інститут. Залишився у Києві, там і одружився. До мобілізації очолював комп'ютерний відділ у «Республіканському центрі сертифікації». Залишились мати, дружина та донька. | 16 листопада 2014 | У вечорі о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. Сергій загинув у бою від множинних осколкових поранень несумісних із життям.[484][485] |
| 1666 | |
Кірічек В'ячеслав Вікторович |
19 травня 1971. З 1986 року проживав у м.Ірпінь Київська область. Солдат, радіотелефоніст ракетно-зенітного підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював слюсарем в Ірпінській філії ПАТ «Київоблгаз». У червні пішов до армії добровольцем, в зоні бойових дій перебував з 22 вересня. Залишилась 17-річна донька. | 16 листопада 2014 | У вечорі о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. Похований в Ірпені.[484][486] |
| 1667 | |
Рвачов Володимир Ігорович |
2 травня 1974, проживав у смт Десна (Козелецький район) Чернігівська область. Підполковник, командир ротної тактичної групи 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області. Похований в смт Десна.[487] |
| 1668 | |
Яжук Микола Петрович |
19 грудня 1980, Мартинівка Вінницька область. Підполковник, військовослужбовець медичної служби 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області.[487] |
| 1669 | |
Вашеняк Віталій Петрович |
6 вересня 1981, Митки Барський район Вінницька область. Майор медичної служби, начальник медичного пункту 6-го навчального артилерійського полку, військова частина А0473 (Дівички), 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. Залишились дружина, донька та маленький син. | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області. Похований у рідному селі.[487][488] |
| 1670 | |
Іщенко Олександр Володимирович |
28 листопада 1972, Березова Балка Кіровоградська область. Солдат, навідник-оператор механізованої роти 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Працював трактористом у ТОВ «АПК Розкішна». Призваний за мобілізацію. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку. | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області.[487][489] |
| 1671 | |
Лупікс Яніс Модрисович |
27 червня 1971, проживав у с. Григоро-Іванівка Чернігівська область. Молодший сержант, снайпер ротної тактичної групи 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Батько — латиш, мама — українка. Раніше проживав на Київщині, працював у столиці, там познайомився зі своєю майбутньою дружиною та переїхав з нею до Григоро-Іванівки, звідки вона родом. Працював у таксі «Тайм» у Ніжині. Захоплювався рибальством та мисливством. На фронт пішов добровольцем, подав заявку до військкомату ще навесні, але тоді його не взяли. Призваний у третю хвилю мобілізації, два місяці служив інструктором у Десні, а 17 жовтня поїхав в зону АТО. Залишилась дружина, двоє синів 14 і 4,5 років, та 3-річна донька. | 17 листопада 2014 | Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область). Похований у с. Григоро-Іванівка.[487][490] |
| 1672 | |
Будько Олександр Анатолійович (Шустрий) |
7 липня 1973, Гомель, Білоруська РСР. Молодший сержант, командир гранатометного відділення механізованого взводу 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Закінчив залізничне ПТУ, строкову службу проходив у десантних військах. Працював монтажником-висотником на утепленні фасадів. Призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року. | 17 листопада 2014 | Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) поблизу кургану Гостра Могила. Похований на кладовищі Яцево.[487][491] |
| 1673 | |
Олійник Анатолій Анатолійович |
26 червня 1992, Антонівка (Скадовський район) Херсонська область. Сержант, водій окремого автомобільного батальйону, військова частина А3838, 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Заочно навчався на юриста. До Збройних сил України пішов служити за контрактом, хотів стати військовим юристом. Залишились батьки, двоє старших братів та вагітна дружина. | 17 листопада 2014 | Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область).[487][492] |
| 1674 | |
Рачинський Олександр Григорович |
27 вересня 1979, Українка Обухівський район Київська область. Капітан, заступник командира роти вогневої підтримки 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. В зоні АТО перебував з вересня. Залишились дружина, 1-річна донька та 11-річний син. | 17 листопада 2014 | Помер у Харківському військовому шпиталі від черепно-мозкової травми, отриманої в зоні АТО під час виконання бойового завдання.[493] Прим. 25-й БТО з серпня стоїть на першій лінії оборони під Дебальцеве. |
| 1675 | |
Росомаха Микола Васильович |
29 березня 1984, Хороше Озеро Борзнянський район Чернігівська область. Солдат, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). Залишилась мати, брат та сестра. | 17 листопада 2014 | 16 листопада в бою біля міста Волноваха (Донецька область) був тяжко поранений. 17 листопада помер у лікарні.[494] |
| 1676 | |
Юрченко Ігор Петрович |
7 вересня 1979, Любимівка Каховський район Херсонська область. Проживав в смт Народичі (Житомирська область). Солдат, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією 4 серпня. Служив в одному підрозділі з двома своїми молодшими братами. Залишились дружина і 9-річна донька. | 17 листопада 2014 | Був смертельно поранений о 14:20 в результаті підриву на розтяжці в районі с. Орлово-Іванівка (Донецька область), помер на руках свого брата. Поховали Ігора 20 листопада в Народичах.[495] |
| 1677 | |
Сарабін Олег Васильович |
6 серпня 1985, Народичі Житомирська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 17 листопада 2014 | Загинув о 15:25 під час обстрілу з танку взводного опорного пункту поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район Донецька область).[134] |
| 1678 | |
Бердаков Валерій Олексійович |
15 жовтня 1967, проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Навчався на Вінниччині, у Кривому Розі здобув фахову освіту в професійно-технічному училищі № 36. З 1997 року працював у КП «Криворіжтепломережа». Мобілізований 14 серпня. | 18 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту біля села Веселе (Донецька область).[134][496] За даними волонтера Ольги Голубєвої зі слів солдатів, близько 15:00 бійців 93-ї омбр, які везли воду, боєкомплект і часткову ротацію в аеропорт Донецька, атакували російські терористи. Бій тривав 1,5 години, обстрілювали з мінометів і «Градів». Серед військових один загиблий і 7 поранених. Ще одна людина зникла безвісти.[497] |
| 1679 | |
Полянський Ілля Анатолійович |
20 січня 1975, Дніпропетровськ. Солдат, навідник-оператор 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Добровольцем пішов на фронт, перебував у зоні АТО 4 місяці. Залишились дружина та 17-річна донька. | 18 листопада 2014 | Загинув у Донецькому аеропорту від кулі снайпера.[498] За даними РНБО, за минулу добу загинули 2 військовослужбовця, ще 13 отримали поранення.[499] |
| 1680 |  |
|
Військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). | 19 листопада 2014 | За даними LB.ua зі слів військових, поблизу Дебальцеве розвідгрупа потрапила під обстріл із самохідної артилерійської установки російських бойовиків. Загинув боєць, коли рятував поранених.[500] |
| 1681 | |
Негер Іван Іванович |
25 березня 1983, Верхня Терса Гуляйпільський район Запорізька область. Солдат, сапер 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Працював слюсарем-сантехніком ТОВ «Континент». Призваний за мобілізацією 30 серпня, з 26 вересня ніс службу на блокпостах в зоні АТО. Залишились мати і дві сестри. | 19 листопада 2014 | Загинув на блокпосту № 2 біля с. Березове (Мар'їнський район) від кульового поранення у спину, знайдений мертвим в бліндажі. Версія слідства — суїцид. Мати судиться з Міноборони і в смерті сина звинувачує його командирів[501] |
| 1682 | |
Розлуцький Ігор Васильович |
25 квітня 1991, Ужгород Закарпатська область. Солдат, водій медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). До війська пішов добровольцем. Залишилась мати та двоє молодших братів. | 19 листопада 2014 | Загинув в смт Станиця Луганська в ніч на 20 листопада, коли на блокпосту танк Т-64 зачепив плиту і вона впала Ігореві на голову. Ще одного бійця, який намагався відбігти, гусениця зачепила й прокрутила. 26 листопада з воїном попрощались в Ужгороді, похоронна процесія пройшла через усе місто. Похований на Пагорбі Слави кладовища «Кальварія».[502] [503] |
| 1683 | |
Семчище Руслан Степанович |
7 лютого 1977, Оріховиця Ужгородський район Закарпатська область. Старший солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Майже 4 місяці провів у зоні АТО. Залишились батьки, сестра, дружина та двоє синів. | 19 листопада 2014 | Загинув в смт Станиця Луганська в ніч на 20 листопада, коли на блокпосту потрапив під танк Т-64. 26 листопада з воїном попрощались в рідному селі Оріховиця.[502] [503] |
| 1684 | |
Грецький Руслан Федорович |
27 травня 1976, Мархалівка Васильківський район (Київська область). Прапорщик, військовослужбовець 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Мобілізований у серпні. Проходив підготовку на Яворівському полігоні. | 20 листопада 2014 | Загинув ввечері у місті Дружківка (Донецька область). Солдат роти вогневої підтримки 3-го батальйону частини випадково вистрелив з підствольного гранатомету ГП-25, внаслідок чого загинув один військовослужбовець і 5 отримали поранення. Поховали Руслана 24 листопада у Малахівці.[134][504][505] |
| 1685 | |
Воловик Всеволод Валентинович (Позивний «Сєва») |
20 листопада 1967, проживав у м. Київ. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був професійним військовим розвідником. Займався підприємництвом. Долучився до Правого сектора під час Революції Гідності. Член політичної партії «Правий сектор», на виборах до Верховної Ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати за списком партії.[506] Провів 45 діб в полоні у «ЛНР», вийшов з полону за обміном, бо терористи не дізнались, що він з ПС, переконав їх, що військовий. Залишилась дружина, а також 16-річний син та 22-річна донька від попереднього шлюбу[507]. | 21 листопада 2014 | Підірвався на міні в районі аеропорту Донецька. 24 листопада відбулась заупокійна служба в Михайлівському Соборі і прощання в Будинку офіцерів. Поховали воїна на Лук'янівському військовому цвинтарі.[508][509] |
| 1686 | |
Байдюк Володимир Іванович (Позивний «Морпєх») |
25 листопада 1989, Глибока (Богородчанський район) Івано-Франківська область. Солдат, розвідник-кулеметник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське). Був учасником Революції Гідності. В районі Донецького аеропорту виконував бойові завдання в складі розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишились мати, молодший брат та наречена. | 21 листопада 2014 | Підірвався на міні в районі аеропорту Донецька. Похований у рідному селі Глибока, у свій день народження.[508][510] |
| 1687 | |
Томак Микола Миколайович |
9 квітня 1982, Нерубайка Новоархангельський район Кіровоградська область, з 1988 року проживав у с.Торговиця (Новоархангельський район). Молодший сержант, заступник командира взводу 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». Після строкової служби в армії повернувся до дому, працював механізатором, трактористом, водієм, верстатником, працівником з благоустрою. Член ВО «Свобода». 19 березня пішов добровольцем захищати Вітчизну. Залишились мати та сестра. | 21 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу блокпосту з РСЗВ «Град» в районі міста Горлівка біля Майорська. Отримав три поранення, одне з яких у сонну артерію.[511] |
| 1688 | |
Крівченко Сергій Федорович |
14 грудня 1984, Максимівка (Кременчуцький район) Полтавська область. Старший солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Проживав у місті Кременчук. Працював водієм у ТОВ «Світ Олія» у Світловодську. Призваний за мобілізацією 4 серпня. Залишилась дружина та 4-річна донька. | 21 листопада 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом від фугасної міни, яка розірвалася поряд, коли Сергій чергував на блокпосту біля мосту. Осколком перебило артерію, помер по дорозі до шпиталю. Поховали Сергія 26 листопада у рідному селі.[512] За повідомленням прес-центру АТО, у кілометрі від міста Щастя зафіксовано вибух протипіхотної міни. Двоє бійців загинуло, ще один отримав численні поранення.[513] |
| 1689 | |
Гнатенко Анатолій Олексійович |
13 липня 1976, Погарщина Лохвицький район Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Був трактористом, розпочинав свою трудову біографію в погарщинському колгоспі «Нива». Призваний за мобілізацією в серпні. Залишились батьки, дружина та 14-річна донька. | 21 листопада 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом, підірвавшись на протипіхотній міні.[514] За повідомленням прес-центру АТО, у кілометрі від міста Щастя зафіксовано вибух протипіхотної міни. Двоє бійців загинуло, ще один отримав численні поранення.[513] |
| 1690 | |
Костаков Сергій Юрійович (Позивний «Маестро») |
12 травня 1972, Київ. Снайпер-розвідник 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). В музичній школі у Києві навчився грати на скрипці. У часи СРСР Сергій служив розвідником у спецназі ГРУ. У 2010 році був одним з активістів Податкового Майдану і провів близько 8 місяців у СІЗО за сфабрикованим звинуваченням. Після звільнення під підписку про невиїзд, втік до Праги, Чехія надала Сергію політичний притулок, і він мав можливість отримати чеське громадянство, але під час анексії Криму Росією повернувся до України і пішов добровольцем в ЗСУ. Скрипка була з Сергієм і в зоні АТО, де він грав для бійців. В складі 72-ї бригади пройшов бої в секторі «Д». Критикував керівництво бригади, через що мав конфлікти, зрештою отримав документи на переведення до 81-ї десантно-штурмової бригади. Одружений. | 22 листопада 2014 орієнтовно |
Мав прибути до місця дислокації 81-ї бригади, виїхав з міста Волноваха (Донецька область) 22 листопада 2014 року, з тих пір зв'язок із ним перервався, місце знаходження півроку залишалося невідоме. 2 червня 2015 року, в лісосмузі поблизу села Прохорівка (Волноваський район), було знайдено тіло з документами Сергія, з кількома кулями у голові, руки в наручниках за спиною. Тіло напіврозкладене і візуально упізнати його було неможливо. Ідентифікований за експертизою ДНК. 2 жовтня 2015 року з Сергієм попрощалися у Києві.[515] |
| 1691 |  |
Юрга Андрій Володимирович (Позивний «Давид») |
15 квітня 1964, 50 років, Львів. Боєць добровольчого Батальйону «ОУН». Закінчив економічний факультет Львівського національного аграрного університету. Член Комітету підприємців Львівщини. Засновник та співвласник виробничої фірми «Ю-КОМ». Був активним учасником Революції Гідності, витягав поранених з-під обстрілу на Майдані. Залишилась дружина та 14-річний син. | 23 листопада 2014 | Загинув вночі внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Снаряд із самохідної артилерійської установки противника прямим влученням пробив стіну будинку, де перебували українські захисники. Похований на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища.[516] |
| 1692 | |
Реута Сергій Іванович (Позивний «Падре») |
31 січня 1970, Луганськ. Прапорщик міліції, боєць 1 взводу 5 роти Полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Багато років був пастором Церкви «Живе слово» в Луганську. З початком російського терору в Луганську перевіз свою сім'ю до Києва і добровольцем пішов на захист Батьківщини. В батальйоні також виконував пасторське служіння. Залишилась дружина та троє дітей. На відео з фронту Сергій розповів, за що воює. | 23 листопада 2014 | Загинув вночі внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком із самохідної артилерійської установки. Один зі снарядів влучив у будинок, де перебували бійці, внаслідок чого двоє загинули, з батальйону ОУН і з «Дніпра-1», ще двох поранено.[517] |
| 1693 | |
Бородай Сергій Юрійович (Позивний «Малиш») |
21 вересня 1977, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший солдат 169-го навчального центру Сухопутних військ (Десна). У 1999 році закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет. Після строкової служби з 2001 року працював у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», з 2007 року — начальником бюро технічного забезпечення інформаційно-аналітичного відділу. Призваний за мобілізацією 5 вересня. Залишилась дружина та 4-річний син. | 23 листопада 2014 | Підірвався на міні в районі Дебальцеве. Похований у Дніпродзержинську на військовому кладовищі Соцміста.[518] |
| 1694 |  |
Ніколенко Павло Вікторович |
12 грудня 1979, Вири (Білопільський район) Сумська область. Солдат 91-го інженерного полку, в/ч А0563 (Охтирка). Залишилися дружина та двоє синів. | 23 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Павло отримав осколкове поранення у груди. Попри швидко надану медичну допомогу, врятувати життя бійця не вдалося. Поховали воїна у рідних Вирах.[519] |
| 1695 | |
Хоменко Сергій Володимирович |
18 червня 1978, Садове (Голопристанський район) Херсонська область. Сержант, військовослужбовець 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору» (Кропивницький). В зоні АТО перебував з 4 вересня. Залишилась дружина та двоє дітей. | 23 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу під Дебальцеве.[520] |
| 1696 | |
Стасюк Олег Степанович |
7 грудня 1968, Запоріжжя. Солдат, розвідник 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору» (Кропивницький). В зоні АТО перебував 5 місяців. | 24 листопада 2014 | Група бійців поїхала зустрічати волонтерів та потрапила під артобстріл на мосту під Дебальцеве, Олег був важко поранений. Воїна доправили до лікарні Артемівська, але врятувати його життя не вдалося. Похований 28 листопада у Балабине під Запоріжжям.[521] |
| 1697 | |
|
Боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина» ЗСУ — 34-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 57-ї мотострілецької бригади. | 24 листопада 2014 | Загинув в ночі під час обстрілу з РСЗВ «Град» блокпосту № 1 поблизу міста Горлівка (Донецька область). Ще 5 бійців отримали поранення.[522] |
| 1698 | |
Будз Микола Юрійович |
20 лютого 1964, Чорнотисів Виноградівський район Закарпатська область. Капітан, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мав дві вищі освіти. Працював у місцевому колгоспі, після його розпаду їздив на заробітки, був хорошим будівельником. На фронт пішов добровольцем. Залишилися дружина та двоє дорослих синів. | 24 листопада 2014 | Взвод потрапив під обстріл 23 листопада поблизу Дебальцеве під час операції із прикриття відходу та ротації механізованого батальйону. Микола отримав осколкові поранення та забій грудної клітки, був доправлений до Харківського шпиталю та прооперований, але наступного дня ввечері помер. Похований 29 листопада у рідному селі.[523] |
| 1699 | |
Степанець Андрій Миколайович |
5 червня 1974, Суми. Солдат, командир гармати гаубичної самохідно-артилерійської батареї 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Працював на трубному заводі. Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки, дружина та 4-річний син. | 24 листопада 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля міста Селидове (Донецька область). Снаряд влучив в окоп. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Суми.[524][525] |
| 1700 | |
Оболєнцев Віктор Миколайович |
27 червня 1971, Автономна Республіка Крим. Проживав у с. Довбиші Житомирська область. Молодший сержант, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). В Криму закінчив профтехучилище, потім працював на шахті в Єнакієвому на Донбасі. У 1995 з рідними переїхав на Житомирщину. Працював на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Мобілізований 15 серпня. Залишились мати та сестра. | 24 листопада 2014 | Загинув в районі селища Піски (Ясинуватський район) (Донецька область). Поховають Віктора 26 листопада на кладовищі села Довбиші.[526] |
| 1701 | |
Скоропис Михайло Васильович |
11 січня 1970, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 27-го реактивного артилерійського полку (Суми). Призваний у березні. Залишилася дружина та 14-річна донька. | 25 листопада 2014 | Під час несення служби в зоні АТО у смт Велика Новосілка (Донецька область) стався серцевий напад. Похований на Алеї Слави сумського кладовища.[524] |
| 1702 | |
Ігор Паньо |
8 червня 1991, Львів. Молодший лейтенант, командир 1-го протитанкового взводу 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля» ЗСУ — 3-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 24-ї окремої залізної механізованої бригади (Яворів). Навчався в Українській академії друкарства та в Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Займався баскетболом. Понад 3 місяці перебував у зоні АТО. | 25 листопада 2014 | Загинув в районі Лисичанська (Луганська область).[527][528] Поховали Ігора 29 листопада на Личаківському кладовищі.[529] |
| 1703 | |
Склезь Сергій Анатолійович |
28 листопада 1976, Камінь-Каширський Волинська область. Матрос, старший хімік РХБ розвідки 1-го батальйону територіальної оборони Волинської області «Волинь». На фронт пішов добровольцем у вересні. | 25 листопада 2014 | Загинув на бойовому посту близько 0:30 під час обстрілу з важкої артилерії шахти «Ольховатська» біля смт Ольховатка (Донецька область).[530] |
| 1704 | |
Стець Павло Іванович |
12 липня 1990, Мукачеве Закарпатська область. Старший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). По закінченню школи вступив до Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. Служив у мукачівській військовій частині, хотів продовжити навчання та стати офіцером. Залишились батьки. | 25 листопада 2014 | Загинув біля села Нікішине (Донецька область) під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту.[531][532] |
| 1705 | |
Ігнатишин Олександр Володимирович |
10 жовтня 1991, Міжгір'я Закарпатська область. Молодший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Служив за контрактом. | 25 листопада 2014 | Загинув біля села Нікішине (Донецька область) під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. Похований у рідному селищі.[531][533] |
| 1706 | |
Федорук Андрій Васильович |
20 вересня 1979, Першотравневе (смт) Овруцький район Житомирська область. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював у ПрАТ «Товкачівський ГЗК» слюсарем з ремонту установок гірничо-дробильного цеху. Голова Першотравневого осередку партії «УДАР». Призваний за мобілізацією 3 серпня. Залишилась мати. | 26 листопада 2014 | Помер у Харківському військовому шпиталі від важкої травми, отриманої під час бойових дій в Луганській області.[534] |
| 1707 | |
Крижак Віталій Миколайович |
12 травня 1988, Требухівці Летичівський район Хмельницька область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). Після школи навчався в Голосківському аграрному ліцеї, набув фаху тракториста й отримав посвідчення водія. Працював на різних роботах. Три роки служив за контрактом у 8-му полку спецпризначення. Коли оголосили мобілізацію, добровольцем прийшов до військкомату. У вересні потрапив до зони АТО. | 26 листопада 2014 | Загинув о 16:30 під час перетину блокпосту ЗСУ поблизу с. Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї автомобіля. Ще 2 бійців отримали вогнепальні поранення.[535][536][537] |
| 1708 | |
Мусій Роман Антонович |
25 червня 1969, Великі Загайці Шумський район Тернопільська область. Солдат, механік-водій гусеничної машини 5-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після служби в армії одружився, працював трактористом. Призваний за мобілізацією у вересні, з 4 листопада перебував у зоні АТО. Роман навчався в музичній школі та добре грав на гітарі, на передовій навчав побратимів повстанських пісень. Товариші по службі пообіцяли після перемоги зібратись разом і виконати пісню «Йшли селом партизани» на честь Романа, як він хотів. Залишилась дружина, двоє синів та маленькі внучки. | 27 листопада 2014 | Загинув уночі на блокпосту поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Ще один боєць був важко поранений.[538] |
| 1709 | |
Сафін Олексій Павлович |
21 серпня 1976, Баранівка Житомирська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією. Виховувався у багатодітній родині, в якій було сім дітей, мати нагороджена орденом «Мати-героїня». Залишися батьки, дружина та двоє дітей. | 27 листопада 2014 | Загинув в районі Донецького аеропорту. Поховали Олексія 5 грудня у Баранівці.[539] |
| 1710 | |
Голембйовський Руслан Михайлович |
23 січня 1981, Клебанівка Підволочиський район Тернопільська область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Навчався у Волочиському профтехучилищі на столяра. На фронт пішов добровольцем за мобілізацією 1 серпня. Залишились батьки та сестра. | 28 листопада 2014 | Загинув близько 4-ї ранку поблизу смт Станиця Луганська, підірвався на розтяжці. Похований 5 грудня у рідному селі.[540] |
| 1711 | |
Сніжко Анатолій Петрович |
24 червня 1975, Соснівка (Макарівський район) Київська область. Солдат, санітар медичного пункту 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). | 28 листопада 2014 | Загинув об 11:30 від осколкових поранень під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту поблизу с. Нікішине (Донецька область).[134][541] |
| 1712 | |
Бойко Роман Вікторович |
22 серпня 1988, Михайлівка (Олександрівський район, Кіровоградська область). Солдат, стрілець-санітар 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Батько Романа рано помер, і мати одна виховувала двох синів. Строкову службу проходив у сухопутних військах наземно-повітряної оборони, потім працював. У вересні призваний за мобілізацією. Залишилися мати і брат. | 29 листопада 2014 | Загинув о 23:50 під час обстрілу із стрілецької зброї взводного опорного пункту ЗСУ біля селища Славне (Шахтарський район) Донецької області. 4 грудня Романа поховали у рідному селі.[134][542] |
| 1713 | |
Нетребко Олег Володимирович |
15 липня 1984, Нова Одеса Миколаївська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією у березні 2014 року, з червня переведений до 93-ї бригади. | 29 листопада 2014 | Загинув під час боїв за аеропорт Донецька. Поховали захисника 2 квітня 2015 року у рідному місті.[543] За інформацією LB.ua, в аеропорту у боях з російськими збройними формуваннями загинули двоє український захисників, ще 8 отримали поранення. Протягом дня бойовики кілька годин штурмували аеропорт та обстрілювали селище Піски (Ясинуватський район). Атаки відбито.[544] Один військовий загинув в терміналі аеропорту, інший — у Пісках. |
| 1714 | |
Горбань Андрій Вікторович |
24 січня 1993, Миколаївська область. Сержант, командир відділення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Після строкової служби пішов служити за контрактом. З весни брав участь у бойових діях в найгарячіших точках. Залишились мати, брат та наречена. | 29 листопада 2014 | Загинув під час одного з найбільш масованих штурмів, влаштованих бойовиками і російським спецназом в аеропорту Донецька. Військовослужбовець прикрив найнебезпечніший напрямок та півгодини стримував противника. Товариші витягнули тяжко пораненого воїна під шквалом вогню, він отримав два кульові поранення. Слідом, практично відразу, по позиції Андрія вдарив гранатометник. Вибухом його скинуло з третього поверху на другий, він був ще живий, йому надали першу допомогу, евакуювали до лікарні, але під час операції у нього не витримало і зупинилося серце.[545] |
| 1715 | |
Ільницький Дмитро Андрійович |
29 листопада 1990, Житомир. Лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади ВСУ. Випускник факультету обліку та фінансів Житомирського національного агроекологічного університету 2013 року. До армії пішов добровольцем у квітні, був призваний до 95-ї оаембр. Не одружений, єдиний син у сім'ї. | 30 листопада 2014 | Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьким аеропортом. Помер в лікарні Красноармійська 30 листопада о 3-й годині ночі, не приходячи до тями. Поховали Дмитра на військовому кладовищі № 2 у Житомирі.[546] |
| 1716 | |
Ларін Микола Володимирович |
8 травня 1975, Устилуг, Волинська область. Солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний під час третьої хвилі мобілізації. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку. | 30 листопада 2014 | Загинув від осколкового поранення в районі Донецького аеропорту біля села Опитне (Ясинуватський район) під час мінометно-артилерійського обстрілу.[547] |
| 1717 | |
Васюк Олег Олександрович (Позивний «Батя») |
8 серпня 1975, Остер Козелецький район Чернігівська область. Проживав у м. Київ (район Дарниця). Молодший сержант, військовослужбовець 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ» (м.Київ). На фронт пішов добровольцем у травні 2014 року. Залишилися батьки, дружина та двоє синів, 1996 та 2008 року народження. | 30 листопада 2014 | Загинув на околиці села Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.[535][548] |
| 1718 | |
Полонський Віталій Анатолійович (Позивний «Аполон») |
18 березня 1985, Київ (Голосіївський район). Старший солдат, військовослужбовець 3 взводу 2 роти охорони 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ» (м.Київ). | 30 листопада 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання — внаслідок ДТП — поблизу села Дмитрівка Новоайдарського району.[535][549] |
| 1719 | |
Шолодько Ігор Васильович |
10 жовтня 1965, мешкав у Житомирі. Солдат, розвідник—снайпер роти глибинної розвідки 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). 2005 року працював слідчим з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України. Призваний до ЗСУ 4 серпня 2014 року як доброволець. В зоні АТО перебував з 28 серпня. | 30 листопада 2014 | Загинув в бою від осколкового поранення шиї під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. 4 грудня бійця провели в останню путь[134][550]. |
Грудень ред. | |||||
| 1720 | |
Стельникович Віталій Віталійович |
21 березня 1986, Бігунь Овруцький район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Народився в багатодітній сім'ї, у шкільному віці втратив матір, дітей виховував батько, інвалід ІІ групи. 2004 року з відзнакою закінчив Житомирське профтехучилище, здобувши професію столяра-будівельника. Працював у Перебродському лісництві Словечанського держлісгоспу, без відриву від виробництва здобув освіту у Малинському лісотехнічному коледжі. З 2009 року працював лісником у Державному спецпідприємстві «Чорнобильська пуща» Паришівського лісництва Київської області. Призваний за мобілізацією у березні 2014 року. Під час бойових дій на Луганщині був поранений, після лікування повернувся на фронт. В зоні АТО Віталій затримав злочинця, і його батько отримав від командування Похвальний лист за достойне виховання сина. | 1 грудня 2014 | У ході бойових дій на Луганщині внаслідок дуже тяжкого поранення впав у кому, перебував в районній лікарні Мелітополя, а згодом був перевезений до Запоріжжя, 1 грудня серце воїна зупинилося. Похований в рідному селі Бігунь.[551] |
| 1721 | |
Сташків Ярослав Петрович (Позивний «Бистрий») |
20 вересня 1977, Щепанів Козівський район Тернопільська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ. Активний учасник Революції Гідності. | 2 грудня 2014 | Російські збройні формування близько 4-ї години ранку обстріляли з РСЗВ «Град» місто Щастя під Луганськом, розбомбили кілька житлових будинків. Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, в ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині.[552] |
| 1722 | |
Захарчук Олександр Петрович (Позивний «Захар») |
6 жовтня 1971, Вінниця. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ. Учасник вінницької Самооборони Майдану. Щотижня протягом трьох місяців їздив у зону АТО як волонтер, потім став бійцем батальйону. Залишилась дружина, дві доньки та внучка. | 2 грудня 2014 | Російські збройні формування близько 4-ї години ранку обстріляли з РСЗВ «Град» місто Щастя під Луганськом, розбомбили кілька житлових будинків. Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, в ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині.[552][553] Після проведення експертиз та ідентифікації 1 лютого 2015 року з Олександром попрощалися у Вінниці.[554] |
| 1723 | |
Потапенко Олександр Олександрович |
3 квітня 1970, Драбів Черкаська область. Молодший сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 1 серпня добровольцем пішов на фронт. Залишилася дружина та дві доньки. | 2 грудня 2014 | Помер у Львівському військовому шпиталі від отриманих в боях поранень. 5 грудня з Олександром попрощались в смт Драбів.[555] |
| 1724 |  |
Бенера Іван Іванович |
11 вересня 1986, Чуків Немирівський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації, військова частина А4515 (аеродром «Бельбек», після окупації Криму і Севастополя передислокована у Миколаїв). Школу закінчив «на відмінно», навчався у Вінницькому вищому училищі комп'ютерних технологій. Після строкової служби в армії вирішив стати військовим. Закінчив Харківський університет військово-повітряних сил та був направлений на службу у Севастополь. 22 березня, за кілька годин до штурму військової частини російськими окупаційними військами та їх пособниками з кримської «самооборони», одружився з Галиною, яка працювала лікарем бригади. Про їх весілля під час облоги писали ЗМІ. Залишились батьки та дружина. | 2 грудня 2014 | Загинув, потрапивши під мінометний обстріл біля міста Авдіївка під Донецьком. Міна розірвалася у метрі від Івана.[556][557] |
| 1725 | |
Терещенко Андрій Сергійович |
23 червня 1991, Черкаси. Солдат, механік-водій БТР 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний у серпні як доброволець. Залишились батьки та 20-річна сестра. Після героїчної загибелі сина, його мати пішла до армії, служить в черкаському військкоматі. | 2 грудня 2014 | 2 грудня отримав тяжке поранення в голову під час обстрілу в аеропорту Донецька, був доставлений вертольотом до шпиталю, але врятувати його не вдалося. Похований на міському кладовищі № 4 міста Черкаси.[558] |
| 1726 | |
Білоус Віталій Григорович |
Вінницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 184-го навчального Центру Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, в/ч В4264 (Старичі, Львівська область). Мобілізований 28 серпня. | 3 грудня 2014 | Помер 3 грудня у розташуванні військової частини в зоні АТО.[556] |
| 1727 | |
Шимон Олександр Петрович |
23 серпня 1988, Угля Закарпатська область. Старший лейтенант, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). У лавах ЗСУ служив з 2008 року, 2012 року закінчив Академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Залишились батьки та троє братів, двоє з яких також військові. | 3 грудня 2014 | В ночі біля міста Дебальцеве прямим влученням снаряду був важко поранений під час обстрілу з РСЗВ «Град». Вранці від отриманих поранень помер.[559] |
| 1728 | |
Моргун-Білявський Олександр Миколайович |
1 червня 1973, Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинський район Київська область. Солдат, старший стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися мати, брат, сестра, дружина, син та донька. | 3 грудня 2014 | Загинув в зоні АТО, ймовірно, в районі Донецького аеропорту. Похований у с. Михайлівка-Рубежівка[560][561] |
| 1729 | |
Боровик Юрій Володимирович |
21 листопада 1979, Южноукраїнськ Миколаївська область. Військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки і брат. | 4 грудня 2014 | Юрій 55 днів обороняв Донецький аеропорт, під час бойових дій отримав тяжку травму голови і контузію та проходив лікування. Помер в Южноукраїнську в ніч на 4 грудня.[562] |
| 1730 | .png) |
Заболотній В'ячеслав Анатолійович |
26 березня 1977, Орлівка (Ямпільський район) Сумська область. Старший прапорщик, технік батареї 1129-го зенітно-ракетного полку (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 21 березня. | 4 грудня 2014 орієнтовно |
Російські збройні формування обстріляли блокпост ВСУ поблизу міста Волноваха (Донецька область) з важкої артилерії, а потім відкрили снайперський вогонь. В'ячеслава доставили в шпиталь з важким пораненням у голову, лікарям врятувати його життя не вдалось.[563] |
| 1731 | |
Пономаренко Олександр Васильович |
15 листопада 1986, Березова Лука Гадяцький район Полтавська область. Сержант, командир відділення зв'язку 33-го полігону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Служив у ЗСУ з 16 травня 2007 року, військовослужбовець за контрактом. | 4 грудня 2014 | Отримав смертельне поранення у секторі «С» (район Дебальцеве). Похований у селищі Десна на Чернігівщині.[564] |
| 1732 | |
Нітченко Роман Федорович |
6 січня 1989, Городня Чернігівська область. Старший солдат, мінометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Після закінчення школи пішов працювати на будівництво. Останнім часом їздив у Білорусь вахтовим методом. Влітку був призваний за мобілізацією, в зоні АТО перебував з кінця вересня. Залишились батьки та дві старші сестри. | 5 грудня 2014 | Під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком військові перебували у підвалі. Від прямого попадання снаряда на них обвалилася плита. Тіло Романа сильно обгоріло, проводиться експертиза ДНК.[565] |
| 1733 | |
Рибченко Сергій Володимирович |
6 вересня 1968, Нікополь Дніпропетровська область. Капітан, військовослужбовець мінометної батареї 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Прикордонник, ветеран-«афганець». Добровольцем прийшов до військкомату, призваний за мобілізацією 21 серпня. Залишились мати, дружина та дорослий син. | 5 грудня 2014 | Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. 27 грудня Сергія провели в останню путь у Нікополі на Меморіалі «Вічна Слава».[566] |
| 1734 | |
Михайленко Андрій Петрович |
31 жовтня 1972, Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Понад 19 років працював у структурних підрозділах ДТЕК Павлоградвугілля електрогазозварювальником, слюсарем, близько року — на заводі «Павлоградхіммаш». Перед мобілізацією працював горноробочим у ДТЕК Шахтоуправління Дніпровське. Захоплювався рибальством. Мобілізований 4 квітня 2014 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. | 5 грудня 2014 | Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Після процедури ідентифікації воїна поховали 8 січня 2015 року в Павлограді.[567] |
| 1735 | |
Жеребцов Володимир Володимирович |
30 грудня 1976, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). У 1997 році почав працювати у вугільній галузі електрослюсарем, працював на дільниці автоматизації, зв'язку та інформаційних технологій ДТЕК Павлоградвугілля, майже 11 років очолював раду бригади дільниці. Призваний за мобілізацією 4 квітня 2014 року. Залишилися батьки. | 5 грудня 2014 | Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.[568] |
| 1736 | |
Капітоненко Євген Миколайович |
2 березня 1986, Дніпропетровськ. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 5 грудня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.[134][569] Тіло не знайдене. |
| 1737 | |
Шилов Сергій Володимирович |
22 липня 1994, Приморськ Запорізька область. Солдат, номер обслуги мінометного розрахунку 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив професійне технічне училище. У липні 2014 року вступив на контрактну службу в ЗСУ. В зоні АТО ніс службу з 11 серпня, після ротації 12 жовтня знову поїхав на Донбас. Залишилися мати, молодший брат і сестра. | 5 грудня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Тіло захисника було ідентифіковане у Дніпропетровську в квітні. 8 травня 2015 року поховання у Приморську.[570] |
| 1738 | |
Марценюк Юрій Григорович (Позивний «Дєд») |
12 лютого 1960, 54 роки, Донецька область. З дитинства проживав у місті Тетіїв Київська область. Солдат, боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Після смерті батька сім'я переїхала з Донеччини в Тетіїв, мама Юрія сама виховувала трьох дітей. По закінченні 8 класів Юрій пішов працювати. Відслужив строкову службу в танкових військах, працював на Київському залізобетонному заводі, на цегельному заводі «Керамік». Останні 15 років працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Слобода». 10 серпня добровольцем пішов на фронт. Залишились мати, дружина. | 6 грудня 2014 | Загинув зранку в районі Дебальцеве від поранення в голову під час артобстрілу опорного пункту. Ракета влучила у вагончик, в якому грілися захисники. 10 грудня Юрія поховали на кладовищі мікрорайону «Слобода» Тетієва.[571] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в результаті атак і обстрілу бойовиків в зоні АТО загинули 2 військовослужбовця, ще вісім отримали поранення.[572] |
| 1739 | |
Сачек Володимир Володимирович |
3 грудня 1988, Хирів Старосамбірський район Львівська область. Старший солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Ще зі шкільних років хотів стати десантником. Із березня 2014 перебував у зоні бойових дій, брав участь у боях під Слов'янськом та в Луганському аеропорту. 1 вересня, під час оборони аеропорту, був поранений та після одужання повернувся на фронт. | 7 грудня 2014 | Загинув в районі міста Щастя під Луганськом внаслідок мінометного обстрілу Луганської ТЕС російськими збройними формуваннями.[573][574] |
| 1740 |  |
Петрученко Микола Вікторович |
28 грудня 1977, Київ Дарницький район. Старшина 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишилась дружина та 14-річна донька. | 8 грудня 2014 | Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. Поховали воїна на Лісовому кладовищі в Києві.[575][576] |
| 1741 | |
Ременюк Андрій Олегович |
16 вересня 1983, Вергулівка (смт) Луганська область. Солдат 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишились батьки, сестра і дружина з дитиною. | 8 грудня 2014 | Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком.[575] 11 грудня воїна провели в останню путь у місті Слов'янськ на Донеччині, куди виїхали його рідні, рятуючись від терористів «ЛНР».[577] |
| 1742 | |
Чоп Сергій Миколайович |
30 грудня 1968, Біла Церква Київська область. Старший солдат, механік-водій БТР 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Ветеран-«афганець». На фронт пішов добровольцем, в зоні АТО перебував з 24 серпня. Залишилися дружина, син та донька. Син Сергія теж в зоні АТО, обороняє Маріуполь. | 8 грудня 2014 | Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. 11 грудня десантника поховали у Білій Церкві.[575][578] |
| 1743 | |
Бойко Валентин Анатолійович |
4 серпня 1979, Прилуки Чернігівська область. Сержант, військовослужбовець мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Працював на міському підприємстві залізничного транспорту монтером колії. Залишилися дружина, 14-річна донька та 10-річний син. | 8 грудня 2014 | Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових, ще 6 отримали поранення. Похований у Прилуках.[579][580] |
| 1744 | |
Лавренчук Віктор Іванович |
7 жовтня 1986, Рудівка Чернігівська область. Старший солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Здобув вищу освіту, з 2004 по 2006 рік проходив службу у Військово-морських силах ЗСУ. Був ідейним націоналістом, у 2013 році вступив до ВО «Свобода», член Прилуцької міської організації. Був активними учасником Революції Гідності з перших її днів. Призваний у першу хвилю мобілізації, з червня перебував у зоні АТО, обороняв Луганський аеропорт, брав участь у бойових діях під Луганськом, був поранений. Коли мінометну батарею відправили у Піски, Віктор перервав відпустку та поїхав на передову до побратимів. В серпні Віктор розповів в інтерв'ю про себе та про бойовий шлях своєї батареї. Залишилась дружина та 5-річний син. | 8 грудня 2014 | Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. 11 грудня Віктора проводили земляки та бойові побратими, попрощатися з ним прийшли лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та інші свободівці. Поховали на сільському цвинтарі Рудівки.[579][581] |
| 1745 | |
Носенко В'ячеслав Олексійович |
10 січня 1985, Варва Чернігівська область. Солдат, мінометник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Закінчив Чернігівський інститут економіки та управління, юрист. Працював у ПАТ «Укрнафта». Призваний за мобілізацією 19 березня 2014 року. Отримав поранення під час захисту Луганського аеропорту, після лікування повернувся на фронт. Був єдиною дитиною в сім'ї, не одружений. | 8 грудня 2014 | Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. Похований у Варві.[579][582] |
| 1746 | |
Андрєєв Андрій Олексійович |
19 вересня 1967, РРФСР. Проживав у м. Запоріжжя. Солдат, номер обслуги 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 93-ї окремої механізованої бригади (раніше 23-й БТО «Хортиця»). У 1990-х роках переїхав до України. Працював у КП «Запоріжелектротранс» водієм трамваю. Мобілізований як доброволець 22 серпня. Залишилися дружина і двоє синів, старший син служить в 55-й артбригаді, молодший 1992 р.н. Прим. В Указі про нагородження — Андрєєв Андрій Олександрович.[583] |
8 грудня 2014 | Загинув близько 21:30 в районі міста Маріуполь (Донецька область).[584] |
| 1747 | |
Коновалов Володимир Володимирович (Позивний «Чечен») |
27 липня 1986, Василівка (Солонянський район) Дніпропетровська область. Сержант, розвідник 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗСУ. Залишились мати та дружина. | 10 грудня 2014 | До військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання, попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військові, не перевіривши у них документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка (Луганська область) автомобіль було розстріляно бойовиками із засідки, двоє бійців загинули, ще один отримав поранення. Поховали Володимира у рідній Василівці.[585][586] |
| 1748 | |
Удовицький Ігор Миколайович (Позивний «Пітон») |
21 червня 1973, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший сержант, командир розвідувального відділення 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗСУ. Призваний за мобілізацією 16 травня. Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». | 10 грудня 2014 | До військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання, попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військові, не перевіривши у них документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка (Луганська область) автомобіль було розстріляно бойовиками із засідки, двоє бійців загинули, ще один отримав поранення. Поховали Ігора на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.[585][587] |
| 1749 | |
Кіріс Василь Васильович |
1 березня 1966, Радянське Вінницька область. Солдат, розвідник-далекомірник 1-го розвідувального відділення 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Залишилась дружина та троє дітей. | 10 грудня 2014 | Був важко поранений поблизу Нікішине (Донецька область) в результаті обстрілу з РПГ у боєзіткненні з диверсійно-розвідувальною групою. Помітивши групу терористів, вступив у бій, чим врятував життя своїх бойових побратимів від нападу ДРГ противника. Помер від отриманих поранень.[588][589] |
| 1750 | |
Ярков Олександр Іванович |
22 серпня 1972, Бармашове Жовтневий район (Миколаївська область). Солдат, водій 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ. | 10 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойових завдань в смт Луганське (Артемівський район Донецька область). Похований в с. Добре Баштанського району Миколаївської області.[590] |
| 1751 | |
Лесніков Іван Сергійович |
19 квітня 1991, Славутич Київська область. Старший солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). У 2009—2010 служив строкову службу у десантних військах. Працював охоронцем, бетонником у концерні «Novarka». Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки. | 11 грудня 2014 | Отримав важке поранення у живіт 29 листопада під час мінометного обстрілу в районі аеропорту Донецька. Іван переніс 7 операцій, 10 грудня його стан погіршився, наступного дня воїн помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. Похований у Славутичі.[591] |
| 1752 | |
Сливка Ігор Володимирович (Позивний «Тихий») |
23 березня 1977, Старий Порицьк Волинська область. Проживав у м. Горохів. Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності. У полку служив із початку вересня. Залишились дружина та двоє синів-близнят. | 12 грудня 2014 | В районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. На фугасі, встановленому терористами, підірвався автомобіль «Азова», загинули два воїна, ще троє отримали поранення у боєзіткненні. 13 грудня відбулася полкова церемонія прощання із загиблими побратимами. Поховали воїна у Горохові.[592][593] |
| 1753 | |
Бєлошицький Ігор Анатолійович (Позивний «Белаз») |
18 вересня 1988, Київ (район Оболонь). Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. У полку служив із початку вересня. Наказом міністра внутрішніх справ Ігорю Бєлошицькому посмертно надали звання лейтенанта. Залишилася мати. | 12 грудня 2014 | В районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. На фугасі, встановленому терористами, підірвався автомобіль «Азова», загинули два воїна, ще троє отримали поранення у боєзіткненні. 13 грудня відбулася полкова церемонія прощання із загиблими побратимами. Поховали воїна на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва.[592][594] |
| 1754 | |
Живодер Олександр Миколайович |
7 червня 1975, Вербуватівка Юр'ївський район Дніпропетровська область. Військовослужбовець 74-го окремого розвідувального батальйону 6-го гвардійського армійського корпусу (Черкаське). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та донька. | 14 грудня 2014 | За повідомленням волонтерів, пішов із життя в ніч з 14 на 15 грудня. Місце і обставини не уточнено.[595] |
| 1755 | |
Новак Андрій Сергійович |
20 червня 1981, Харків. Капітан, військовослужбовець Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. | 14 грудня 2014 | За даними Харківської ОДА, загинув 14 грудня в Луганській області.[596] |
| 1756 |  |
Лашкул Віталій Леонідович |
28 січня 1971, Зоряне (Бобринецький район) Кіровоградська область. Проживав у Смоліне (Маловисківський район). Старший солдат, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 57-ї окремої мотопіхотної бригади. З 1992 року почав працювати на Смолінській шахті, з 2006 року на Новокостянтинівській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», був гірником очисного забою. Добровольцем пішов до військкомату, у вересні був призваний за мобілізацією. Залишились батьки, дружина та донька. | 15 грудня 2014 | Загинув у Луганський області від вибуху гранати під час проведення розмінування, рятуючи життя молодшого товариша по службі. Похований у Смоліне на Кіровоградщині.[597] |
| 1757 | |
Збицький Максим Володимирович |
27 вересня 1976, Чита РРФСР. Проживав у с. Нові Санжари Полтавська область. Солдат 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Закінчив Карлівське професійно-технічне училище, потім Київську академію внутрішніх справ. Працював на різних підприємствах, займався індивідуальною трудовою діяльністю. 19 червня був мобілізований як доброволець. | 16 грудня 2014 | Помер під час несення служби в зоні АТО в смт Луганське (Артемівський район Донецька область). Під час чергування на блокпосту Максиму стало зле, але він відстояв свою зміну. В розташуванні частини відмовився від виклику медиків та пішов відпочити, вночі помер.[598] |
| 1758 | |
Білоголовський Микола Степанович |
3 січня 1961, 52 роки, Бурштин Івано-Франківська область. Військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади (Гвардійське). | 17 грудня 2014 | Під час перебування в зоні АТО у військового відмовило серце, помер від серцевого нападу поблизу міста Костянтинівка (Донецька область).[599] |
| 1759 | |
Цвітненко Андрій Сергійович |
20 березня 1975, Ранній Ранок Криворізький район Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 39-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2» 55-ї окремої артилерійської бригади (раніше 39-й БТО «Дніпро-2»). З 1993 року працював на Криворізькій дистанції колії Придніпровської залізниці. Служив у прикордонних військах на кордоні з Придністров'ям. Повернувся на залізницю, працював монтером колії, мостовим обхідником, товарним касиром. З 2001 року — начальник станції Гейківка. 2002 року закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту, де здобув кваліфікацію «технік-експлуатаційник». У 2007 році переведений черговим по станції Мудрьона. У жовтні 2009 року звільнився. Член партії ВО «Свобода». Мобілізований 23 серпня 2014 року. Залишились мати і син. | 17 грудня 2014 | Дістав важке поранення на блокпосту поблизу залізничного мосту через річку Сіверський Донець в районі Лисичанська (Луганська область). Помер від травматичного крововиливу у мозок.[600] |
| 1760 | |
Бугаєць Євген Олександрович |
17 серпня 1982, Нікополь Дніпропетровська область. Жив у селищі Чкалівське. На фронт пішов добровольцем наприкінці жовтня. Залишилася дружина та дитина, яка пішла у перший клас. | 17 грудня 2014 орієнтовно |
У боях за аеропорт Донецька був поранений. Помер в лікарні Дніпропетровська від скупчення рідини у легенях. Попрощались з Євгеном 19 грудня у вузькому колі сім'ї та знайомих.[601] |
| 1761 | |
Оврашко Сергій Миколайович (Позивний «Динаміт») |
22 жовтня 1976, Коськів Шепетівський район Хмельницька область. Молодший сержант, командир розвідроти 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Займався будівельним бізнесом у Борисполі. Брав активну участь у Революції Гідності. З початком війни на сході продав фірму, закупив військове спорядження для батальйону «Айдар» та з ним же й пішов захищати Батьківщину. В серпні отримав важке поранення, лікувався у військовому клінічному центрі в Києві, після чого повернувся на фронт. На виборах до Верховної ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати по одномандатному округу № 190 (Шепетівка). | 18 грудня 2014 | В районі міста Щастя під Луганськом група бійців батальйону потрапила у засідку терористів поблизу села Старий Айдар. В бою двоє бійців «Айдару» загинули, ще трьох було поранено, двоє з них у важкому стані. Прес-секретар «Айдару» спростувала поширені чутки про напад терористів на лікарню міста Щастя. 20 грудня з воїнами попрощались у Києві на Майдані Незалежності. З прощальними словами виступили побратими з «Айдару», народний депутат і колишній командир батальйону Сергій Мельничук, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба.[602][603] |
| 1762 | |
 Гріголашвілі Олександр (Алеко) Михайлович(Позивний «Саша Чужий»)  |
2 лютого 1982, Кутаїсі Грузія. Грузинський доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Проживав із сім'єю в Тбілісі, де винаймав квартиру. У 2007—2008 роках служив у Збройних силах Грузії, учасник війни 2008 року. Останні три місяці перебував в Україні, де допомагав захищати суверенітет Народу України від окупантів та їх пособників. Залишилась дружина та 3-річна донька. | 18 грудня 2014 | В районі міста Щастя під Луганськом група бійців батальйону потрапила у засідку терористів поблизу села Старий Айдар. В бою двоє бійців «Айдару» загинули, ще трьох було поранено. 20 грудня з воїнами попрощались у Києві на Майдані Незалежності. З прощальними словами виступили побратими з «Айдару», народний депутат і колишній командир батальйону Сергій Мельничук, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба. Похований в Кутаїсі.[602][604] |
| 1763 | |
Демиденко Микола Юрійович |
8 червня 1992, Розумівка (Карлівський район) Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Навчався в Полтавському будівельному училищі, потім працював за спеціальністю. Призваний за мобілізацією у серпні. Брат Миколи служить в тому ж підрозділі. | 18 грудня 2014 | Микола з братом і ще одним бійцем проводили обстеження лісосмуги в районі міста Щастя під Луганськом. Микола йшов першим і підірвався на «розтяжці» на гранаті Ф1.[605] |
| 1764 | |
Лозинський Андрій Миронович |
27 листопада 1976, Львів. Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). В зоні АТО перебував з жовтня. Залишилась мати, сестри та 3-річна донька. | 18 грудня 2014 | Обставини не уточнено. Загинув у Донецькій області. 23 грудня Андрія поховали на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76.[606] |
| 1765 | |
Грузовенко Олександр Сергійович |
5 листопада 1978, Київ (район Троєщина). Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Працював сантехніком. Призваний за мобілізацією восені. Залишилися дружина та двоє неповнолітніх синів, молодшому з яких 3 місяці. | 18 грудня 2014 | Загинув поблизу с. Новомихайлівка (Мар'їнський район) в 15 км від Донецька, де вночі колона бійців бригади потрапила у засідку і була обстріляна (за іншими даними неподалік Маріуполя). Від кулі в серце Олександр помер на місці. 24 грудня з воїном попрощались у Києві.[607] |
| 1766 |  |
Шлюсар Роман Дмитрович |
1983, Чернівці. Водій, волонтер ВО «Буковина — українському війську». Закінчив Львівський політехнічний інститут. Залишилася дружина та двоє дітей. | 19 грудня 2014 | Загинув під Лисичанськом (Луганська область) під час волонтерської поїздки в зону АТО. Роман привіз продукти і теплий одяг для військових та подарунки до Дня Святого Миколая. Залишився ночувати у розташуванні 80-ї аеромобільної бригади, близько опівночі вийшов на блок пост і підірвався на гранаті.[608] |
| 1767 | |
Луцик Леонід Петрович |
28 серпня 1984, Волинська область. Проживав у м. Львів. Солдат, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. Навчався у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, працював у приватній фірмі. Залишилися батьки, дружина, син та донька. | 19 грудня 2014 | Не уточнено. За повідомленням Львівської міськради, помер 19 грудня. Похований на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76.[609] За повідомленням ЗМІ, увечері в розташуванні частини під Лисичанськом (Луганська область) в підсобному приміщенні, де зібрались військові і волонтери, у одного з солдатів розірвалась граната «РГД-5». В результаті на місці загинули 30-річний солдат і 31-річний волонтер.[610] |
| 1768 | |
Гайда Ярослав Михайлович |
25 травня 1985, Таужне Гайворонський район Кіровоградська область. Солдат, снайпер 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина» ЗС України. Після другого поранення в зоні АТО та лікування, перебував у відпустці до 27 грудня, під час якої проходив запланований курс реабілітації та працював волонтером. Залишилась дружина і дванадцятирічний син. | 19 грудня 2014 | Помер від отриманих в зоні АТО поранень, після двох операцій та лікування. Похований у с. Таужне[611]. |
| 1769 |  |
Лупаїна Олександр Григорович |
29 грудня 1980, Бутівське Олександрійський район Кіровоградська область. Проживав у м. Київ. Солдат, водій саперного підрозділу 3-го ОТБ «Звіробій». Закінчив Київський автодорожній інститут, працював водієм вантажівки. Мобілізований у жовтні 2014. Залишилися дружина та син. | 19 грудня 2014 | Загинув від кульового поранення у серце поблизу с. Кальчик, між Волновахою і Маріуполем, внаслідок обстрілу групи саперів, яка виїхала на розмінування об'єкта. Похований в с. Бутівське[612]. За іншими даними: загинув від необережного пострілу з боку іншого військовослужбовця[613]. |
| 1770 | |
Ковальов Костянтин Олександрович |
12 вересня 1980, Першотравенськ Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник Дніпропетровського полку охорони громадського порядку Центрального ОТО Національної гвардії України, в/ч 3036. Працював гірником очисного вибою на дільниці з видобутку вугілля № 3 шахти «Ювілейна», ДТЕК шахтоуправління «Першотравенське». Любив спорт і був активним учасником традиційних конкурсів професійної майстерності та змагань «Богатирські ігри». Призваний за мобілізацією 1 квітня. Залишились батьки, дружина та двоє синів, 11 і 5 років. | 19 грудня 2014 | Загинув під Маріуполем (Донецька область). Причиною смерті стало отруєння чадним газом під час пожежі в бліндажі.[614] |
| 1771 | |
Бараш Василь Васильович |
16 липня 1986, Кочичине Ємільчинський район Житомирська область. Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (м. Артемівськ). Після школи працював слюсарем-кочегаром у Великоцвілянській ЗОШ. У 2005 році прослужив рік в м. Чернігові у прикордонних військах. Працював у приватній фірмі «Крона» спочатку різноробочим, а потім бригадиром. 11 серпня 2014 року був мобілізований до Новоград-Волинської військової частини і включений до складу 54-ї механізованої бригади. | 20 грудня 2014 | Деталі загибелі не вказані.[615] |
| 1772 |  |
Жила В'ячеслав Миколайович (Позивний «Сява» / «Шило») |
12 червня 1975, Харків (район Салтівка). Розвідник-підривник, доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. Активний учасник Революції Гідності. Повернувшись до Харкова, долучився до місцевої Самооборони, брав участь у захисті мирних акцій від нападів проросійських сил, у звільненні будівлі ОДА. Став одним з перших волонтерів, допомагав українським захисникам, в липні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Учасник боїв за Іловайськ. Перебуваючи на фронті, В'ячеслав подав документи у 131-й розвідбат, але не встиг оформитись. Залишилися дружина і 8-річний син. Дружина В'ячеслава долучилась до медиків-волонтерів, згодом стала фронтовим медиком в 92 ОМБр. Прим. «Купол» формувався як загін морської піхоти на базі батальйону НГУ «Донбас», але діяв як окремий спецпідрозділ, офіційно не оформлений, командир Віктор Дегтярьов («Сенсей»)[616]. |
23 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку. Два роки вважався зниклим безвісти. Наприкінці 2016 року тіло загиблого воїна передали з окупованого Донецька в Дніпро, ідентифікований за експертизою ДНК. 23 грудня 2016 року В'ячеслава поховали у Харкові на Алеї Славі Безлюдівського кладовища № 18, 12-й квадрат.[617][618] Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки[619]. |
| 1773 | |
Глєбов Ігор Юрійович |
9 липня 1971, Харків. Доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. | 23 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку, разом з ним загинули Жила В'ячеслав і Гринько Юрій. Більше двох років російські бойовики не віддавали тіло загиблого рідним. Похований 4 лютого 2017 року на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова. Точну дату смерті не встановлено, на хресті зазначено лише рік — 2014[620] Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки. |
| 1774 | |
Гринько Юрій Вікторович (Позивний «Очаків») |
30 травня 1974, Білокуракине Луганська область. Мешкав у Новоайдарі. Офіцер, розвідник-підривник, коригувальник, доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. Служив у 73-му морському центрі спецпризначення в Очакові. На фронт пішов добровольцем, приєднавшись до загону «Купол» в червні 2014. Учасник боїв за Іловайськ. Залишились мати, дружина. | 23 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку, разом з ним загинули Жила В'ячеслав і Глєбов Ігор. Вважався зниклим безвісти, наприкінці 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 23 грудня 2016 року Юрія поховали в Новоайдарі.[617][621] Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки. |
| 1775 | |
Андруник Петро Петрович |
16 червня 1982, Мельниця-Подільська Борщівський район Тернопільська область. Солдат, водій Харківської оперативної бригади Національної гвардії України. Закінчив Кам'янець-Подільське ПТУ № 26 за фахом монтажника сантехсистем. З 18 років захоплювався мисливством. Займався підприємницькою діяльністю спочатку в Кам'янці-Подільському, потім у Мельниці-Подільській. Був активним учасником Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем за мобілізацією у вересні. Залишились батьки, сестра, 9-річна донька від першого шлюбу та наречена, яка працює медсестрою на «швидкій», 1 січня планували одружитись. | 25 грудня 2014 | Близько 9:00 під час доставки паливно-мастильних матеріалів військовий автомобіль КрАЗ підірвався на фугасі направленої дії на трасі «Бахмутка» в районі Новотошківське — Оріхове (Попаснянський район) Луганської області. Петро загинув, ще один боєць отримав тяжкі поранення.[622] |
| 1776 | |
Кушнірук Олександр Олександрович |
21 липня 1982, Ізяслав Хмельницька область. Підполковник (посмертно), начальник розвідки 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мав вищу військову освіту. Служив у миротворчому підрозділі у Придністров'ї. Військову службу проходив у 8-му окремому полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький) на посаді начальника штабу. Коли почалася війна на сході, тимчасово пішов начальником розвідки у 28-му механізовану бригаду. Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей. | 25 грудня 2014 | Підірвався на міні ОЗМ-72 на розтяжці в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у Хмельницькому на Алеї Слави на кладовищі у мікрорайоні Раково.[623][624] |
| 1777 | |
Лісник Віорел Павлович |
23 жовтня 1979, с. Горток Чимішлійський район Молдова. Проживав у с. Черняхівське Іванівський район (Одеська область). Сержант, командир відділення розвідроти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований до ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. За зразкове виконання бойових завдань був заохочений відпусткою додому. Залишилась дружина. | 25 грудня 2014 | Підірвався на міні ОЗМ-72 на розтяжці в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у с. Черняхівське на Одещині.[623][625] |
| 1778 | |
Палічук Руслан Степанович |
5 липня 1977, Глинськ (Здолбунівський район) Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у серпні. Залишилися мати і старший брат. | 25 грудня 2014 | Пішов з життя під час чергування на блокпосту під Лисичанськом (Луганська область). Тіло померлого бійця знайшли в ніч з 25 на 26 грудня.[626] |
| 1779 | |
Астраков Дмитро Сергійович (Позивний «В'єтнам») |
5 березня 1994, Дніпропетровськ. Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності. Допомагав «Азову» як волонтер, потім став бійцем полку. | 28 грудня 2014 | Близько 20:00 під Маріуполем зі східного напрямку диверсійно-розвідувальна група терористів обстріляла блокпост, на якому чергували бійці полку «Азов», атаку було відбито. Під час першого вогневого контакту Дмитро отримав поранення в шию та, не приходячи до свідомості, помер у лікарні. Похований на Ювілейному кладовищі Дніпропетровська.[627] |
| 1780 | |
Куценко Андрій Юрійович |
16 січня 1982, Старосільці Коростишівський район Житомирська область. Розвідник розвідвзводу 5-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). До війська пішов добровольцем на початку вересня. Залишилася дружина і троє дітей шкільного віку. Рідний брат Андрія також несе службу в зоні АТО. | 28 грудня 2014 | Отримав смертельне поранення під час артобстрілу ввечері на блокпосту поблизу міста Щастя під Луганськом. Похований у селі Старосільці.[628] |
| 1781 | |
Живцов Андрій Анатолійович |
30 квітня 1968, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283 (Кривий Ріг). Був призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Учасник бойових дій, 5 місяців служив в зоні АТО. | 28 грудня 2014 | Помер в зоні АТО. Місце й причини смерті не уточнено.[629] |
| 1782 | |
Дурмасенко Олексій Олегович (Позивний «Динамо») |
1 червня 1989, Київ. Старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Займався футболом. У сезоні 2003—2004 років виступав за команду «Зміна-Оболонь» (Київ), брав участь у Чемпіонаті України Дитячо-юнацької футбольної ліги.[630] Працював ландшафтним дизайнером у підмосковній Рубльовці. З початком протестів повернувся до Києва та брав активну участь у Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем. Один з тих бійців, які підняли український прапор над новим терміналом Донецького аеропорту.[631] Залишилися батьки та дві сестри. Батько Олексія, Олег Дурмасенко, є відомим художником та дизайнером (творчий псевдонім — Гліб Гржабовський, автор нагрудного знака «Герой киянин» та пам'ятного знака загиблим за Україну білорусам). | 29 грудня 2014 | Загинув у бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Олексій саме прийшов провідати своїх побратимів, коли на блокпост напала диверсійна група противника. Кинувся на підмогу без бронежилета і загинув у бою. 3 січня похований у Києві на Алеї Героїв на Лісовому кладовищі[632][633]. |
| 1783 | |
Абрютін Сергій Миколайович (Позивний «Абрек») |
8 квітня 1983, Суми. Солдат, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися дружина і 5-річний син. | 29 грудня 2014 | Загинув у бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Сергія прошила кулеметна черга, коли він намагався витягти з оточення пораненого товариша. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального цвинтаря міста Суми.[632][634] |
| 1784 | |
Дубовський Костянтин Юрійович |
3 червня 1988, Гудзівка Звенигородський район Черкаська область. Солдат, механік-водій БМП 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Круглий сирота, виховувався старшою сестрою. У серпні добровольцем пішов у військкомат, призваний за мобілізацією 14 серпня. Перед загибеллю побував удома в 10-денній відпустці за відмінну службу. Залишилася дружина та 4-річна донька. | 29 грудня 2014 | Був важко поранений в бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Костянтин отримав два кульових і одне осколкове поранення, до шпиталю його не довезли. Похований у рідному селі Гудзівка.[632][635] |
| 1785 | |
Салівончик Володимир Володимирович |
9 січня 1979, Велика Вільшаниця Золочівський район. Солдат Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Призваний за мобілізацією, проходив службу на блокпосту під Волновахою Донецька область | 29 грудня 2014 | Загинув під час служби у зоні АТО. Обставини смерті не уточнено.[636] |
| 1786 | |
Сирватка Михайло Степанович |
7 березня 1964, Стебник (адміністративно є частиною міста Дрогобич), Львівська область. Боєць добровольчого батальйону (не уточнено). За фахом — медик, працював на «швидкій» у Дрогобичі. | 29 грудня 2014 орієнтовно |
Був поранений під Горлівкою (Донецька область) ще у вересні та перебував у лікарні. Помер від хвороб, які спричинили отримані на фронті поранення. 31 грудня воїна поховали в Дрогобичі.[637] |
| 1787 |  |
Драчук Валентин Вікторович |
4 січня 1975, Шепетівка Хмельницька область. Старшина, головний старшина взводу охорони 11-го ЗРП. Мобілізований. Залишилися дружина, син та донька. | 30 грудня 2014 | Загинув поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район) від множинних вогнепальних поранень грудної клітки, що не сумісні з життям. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих. Похований 14.03.2015 у Шепетівці[638]. |
| 1788 |  |
Андрухів Іван Романович |
7 липня 1987, Львів. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), створеної на базі підрозділів розформованої 51-ї окремої мехбригади. Залишилися батьки. | 31 грудня 2014 | Був поранений в зоні АТО, місяць тому повернувся додому й лікувався у Львівському військовому шпиталі. У ніч на 1 січня Іван помер, причини смерті встановлюють судмедексперти. 3 січня похований на Полі почесних поховань № 76, Личаківський цвинтар[639]. |
| 1789 | |
Куль Євгеній Геннадійович |
15 серпня 1989, Лозуватка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Солдат, майстер відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 43-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області «Патріот»). До 43-го батальйону пішов добровольцем, разом із батьком. | 31 грудня 2014 | Помер у Харківському військовому клінічному центрі від отриманих поранень. Похований у Лозуватці.[640] |
Невстановлена дата смерті ред.
Чурилов Юрій — в списку загиблих в АТО киян.[408]
Втрати силових структур в тилу під час війни ред.
Флекей Зіновій Миколайович, 24 квітня 1970, Тернопіль. Боєць 6-го БТО Тернопільської області «Збруч». Кілька років працював за кордоном, останній час в Італії. Взимку 2014 повернувся в Україну і поїхав до Києва, був активним учасником Революції Гідності. На Майдані був поранений, після лікування знов поїхав до Італії, але через загострення ситуації в країні, добровольцем прийшов до військкомату і в серпні підписав контракт на військову службу. Загинув 3 жовтня 2014 у Херсонській області від вибуху гранати. Похований на Микулинецькому кладовищі. Залишились батьки[641].
Кисляченко Євген Олегович, 13 жовтня 1982, Одеса. Військовослужбовець 28-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією. 8 вересня дістав поранення під час навчань на полігоні «Широкий лан», помер вранці 13 жовтня 2014 у лікарні міста Миколаїв[642].
, Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець 17-ї ОТБр, призваний за мобілізацією. 16 жовтня 2014 на полігоні поблизу м. Кривий Ріг під час пострілу з гранатомета АГС-17 у рамках занять з бойової підготовки стався розрив гранати, внаслідок чого два військовослужбовці отримали поранення. Один з солдатів від поранень помер[643].
Вербицький Олексій Романович, 18 червня 1967, Ярославська область РРФСР. Проживав у м. Чернівці. Солдат, водій 8-го БТО Чернівецької області. Виріс в родині військовослужбовця. Все життя працював водієм, останні роки — в Обласному центрі реабілітації тяжкохворих дітей. До війська пішов добровольцем у червні 2014, незважаючи на те, що за місяць перед тим переніс операцію. Загинув 1 листопада 2014 у ДТП під Бердянськом (Запорізька область), коли повертався на військовому УАЗі з ремонту. Похований 6 листопада на Годилівському кладовищі. Залишилися дружина та доросла донька[644].
Прохоров Станіслав Миколайович, 26 серпня 1983, Кременчук Полтавська область. Солдат 92-ї ОМБр. Працював оператором на кондитерській фабриці «Лукас». 06.08.2014 мобілізований як доброволець. 14 листопада 2014 вбитий співслужбовцями біля села Бударки (Вовчанський район) Харківської області, де підрозділ ніс службу з охорони державного кордону з Росією. Капітан та 2 сержанти, в стані алкогольного сп'яніння після словесної перепалки із солдатами (п'яний капітан кричав «Расєя!») розстріляли бійця з автоматів, відтягли у бік кордону і закопали у траншеї, після чого втекли. Вбивць затримано, кримінальна справа за статтями «навмисне вбивство» та «дезертирство». Похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі. Залишились батьки, три сестри та дружина з дитиною[645].
Коляда Дмитро Степанович, 21 лютого 1980, Велимче Ратнівський район Волинська область. Солдат, стрілець танкового взводу 2-ї танкової роти 51-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2014, пройшов бої в районі Волновахи, Савур-могили, Красногорівки, де 22 серпня врятував екіпаж підбитого танку, отримав опіки і лікувався у шпиталях. 14 листопада 2014 близько 20:00 вбитий офіцером командиром танкового взводу біля казарми у військовій частині у Володимирі-Волинському, під час конфлікту, помер від ножового поранення у груди. Похований в с. Велимче. Залишились батьки та брати. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[646].
Таранець Станіслав Олексійович, 13 серпня 1979, Велика Круча Пирятинський район Полтавська область. Капітан, начальник складу паливно-мастильних матеріалів 3-го ОПСп. Закінчив Київський університет цивільної авіації, навчався на військовій кафедрі. Проходив військову службу в Гвардійському на Дніпропетровщині, потім у військовій частині в Кропивницькому. Під час АТО займався забезпеченням ЗСУ паливом та не одноразово супроводжував конвої у зону АТО. 29 листопада 2014 о 5-й годині ранку вирушив з черговим конвоєм паливно-мастильних матеріалів у Донецьку область, їхав у голові колони. Поблизу селища Куколівка (Кіровоградська область) на слизькій дорозі водій не впорався з керуванням, в результаті чого бензовоз кілька разів перевернувся. Від отриманих травм Станіслав помер на місці, водій вижив. Залишилася дружина та 9-річна донька[647].
Ковальчук Михайло Володимирович, 20 листопада 1985, Руда-Колтівська Золочівський район. Солдат 2-го окремого інженерно-будівельного батальйону. Мобілізований 27.03.2014. Брав участь у боях за Савур-могилу та Іловайськ. Помер 3 грудня 2014 близько 17:15, під час прямування підрозділу в район виконання завдань за призначенням[648].
Косточка Ігор Васильович, 7 січня 1975, Суми. Зв'язківець 15-го БТО Сумської області «Суми», в/ч В2260. Працював у ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе». Мобілізований у березні. Ніс службу в Макарівському районі (Луганська область), на початку грудня приїхав додому у коротку відпустку. Трагічно загинув під час відпустки. 4 грудня чоловіка знайшли на перехресті у місті Суми в непритомному стані із закритою черепно-мозковою травмою та доправили до нейрохірургічного відділення обласної лікарні. У ніч із 7 на 8 грудня 2014 військовослужбовець помер. Похований на Алеї Почесних громадян центрального міського кладовища Сум. Залишились дружина та 16-річна донька[649].
Грачов Юрій Олександрович (позивний «Ірокез»), 18 березня 1975, Київ. Старший лейтенант запасу, волонтер групи «Аеророзвідка». Активний учасник Революції Гідності. Був фахівцем-сапером і розробив перші бойові заряди для безпілотників, неодноразово виїжджав у зону АТО. 18 грудня 2014 близько 10:00 на Яворівському полігоні під час навчань з військовими з використання заряду для безпілотного літального апарату стався вибух. Юрій отримав травми, несумісні з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[650][651].
Корній Станіслав Семенович, 4 березня 1965, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Прапорщик, командир 1-го відділення 1-го взводу 20-го БТО «Дніпропетровськ». Закінчив курси Навчального центру Внутрішніх військ. До травня 2005 працював у Криворізькій виправній колонії № 80. З 2009 по 2012 — інспектор служби охорони мережі готелів «Маріотті» у Варшаві, у 2012 — інспектор служби безпеки «Легіон КР» в Кривому Розі.[652] Член партії УДАР. Активний учасник Революції Гідності.[653] 29.04.2014 мобілізований як доброволець. 12 червня був госпіталізований на 24 дні із загостренням тяжких хронічних захворювань, та вже 1 серпня брав участь у визволенні м. Красногорівка[654]. Комісований за станом здоров'я восени 2014 року. 20 грудня 2014 помер від хвороби в Кривому Розі, вже після повернення з фронту. Залишились дружина, діти та внуки[655].
Примітки ред.
- ↑ Зниклого безвісти вінницького нацгвардійця знайшли загиблим в АТО // «Вінниця ОК», 22 грудня 2014 [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Допоможіть знайти Наумов Вадим Олександрович
Сьогодні відбудеться поховання нашого земляка[недоступне посилання]
Герой знайшов спочинок у рідній землі // Національна гвардія України, 25 грудня 2014 [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Вічна пам'ять герою! // «Правий сектор» офіційний сайт, 1 вересня 2014 [Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Списки загиблих 5-го окремого батальйону ДУК «Правий Сектор» - ↑ Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // ДПСУ офіційний вебсайт, 2 вересня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ Одеса попрощалася з офіцерами, загиблими на сході (фото) 04.09.2014, 13:49. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ Саханка На роздоріжжі // youtube-канал Громадське ТБ, 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
- ↑ а б в г д е ж и Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
- ↑ За час проведення АТО загинули 54 українські прикордонники // ТВі, 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
- ↑ У зоні АТО загинув студент з Рівного 05.09.2014, 10:20 [Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У Рівному поховали загиблого в АТО Сашка Борисенка // «ВСЕ», 6 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Замість свічок на іменинному торті йому запалять свічку на могилі // «7 днів», 24 березня 2016 [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Загинув смертю хоробрих // «Наш городок», 12 вересня 2014 [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вчора, 7 вересня, поховали військовослужбовця Лукашука Андрія Степановича, який загинув в зоні АТО // Святошинська РДА офіційний інтернет-портал, 8 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Новини Житомирщини Жителі Чуднівщини провели в останню путь народного Героя // Житомирська ОДТРК, 5 вересня 2014 [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Русаловський Сергій Миколайович [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ У понеділок Львів попрощається з Героєм Зеновієм Колодієм // «Галінфо», 7 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У Львові поховали Зеновія Колодія, який загинув в АТО (ФОТО) // 032.ua — Сайт міста Львова, 8 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Львів попрощався зі Зеновієм Колодієм // youtube Відео, 9 вересня 2014 [Архівовано 9 лютого 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Женжеруха Володимир // Чернігівська ОДА [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Женжеруха Владимир Михайлович (пошук)[недоступне посилання](рос.) - ↑ Два дні тому, знов привіз з Чернігова, страшну звістку. Збіг ДНК по нашому земляку
Дмитро Ротозей не доїхав із ATO у відпустку, вважається безвісти зниклим // Gorod.cn.ua, 15 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Сьогодні на Рівненщині ховатимуть ще одного героя, що загинув в АТО. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- ↑ Сторінка Поліської Січі
На Рокитнівщині поховали бійця, який загинув майже місяць тому, 28-річного Петра Білеця. 25.9.2014, 16:00 [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Боец батальона «Айдар» с Черниговщины повесился по возвращению с Востока // «Чернігівщина: події і коментарі», 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ У бою під Іловайськом героїчно загинув кадровий офіцер з Білої Церкви — свободівець Віталій Коломієць // «Вголос», 8 вересня 2014 [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
У Білій Церкві попрощалися з героєм війни Віталієм Коломійцем // ТСН, 10 вересня 2014 [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Лук'янченко Володимир Валерійович // Поиск пропавших безвести и раненых воинов АТО [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.]
Лукьянченко Владимир Валериевич (поиск) // Гуманитарная миссия «Черный Тюльпан» [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Указ Президента України № 23/2017. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ У Житомирській області поховали двох військових, одного із них вважали зниклим безвісти // Житомир.інфо, 8 вересня 2014 [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.]
02.09.14 зранку перестало битись серце нашого кращого друга Марчука Олександра
Новоград-Волинський: в наших серцях не згасне пам'ять про героя — Олександра Марчука // Сайт Новоград-Волинської міськради, 16 грудня 2014 [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Марчук Олександр Григорович [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Вічна слава герою! 05.09.2014, 10:57 [Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Навіть у перемирʼя в Україні оплакують полеглих у зоні АТО хлопців. 06.09.2014, 05:38 [Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Дарничани-герої, які загинули за незалежність України // «Хрещатик», 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
- ↑ У Володимирі ховають бійця 51 бригади // «Волинські новини», 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 6 вересня 2014.
- ↑ Ярош повідомив про загибель бійця і поранення одного з лідерів «Правого сектора» // «ICTV», 3 вересня 2014 [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ! ВІЧНА ЧЕСТЬ! // Вконтакте ДУК офіційна сторінка, 3 вересня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
8 вересня (понеділок) о 09:00 в ритуальному залі за адресою вул. Оранжерейна 9, відбудеться прощання з бійцем // Вконтакте ПРАВИЙ СЕКТОР місто КИЇВ, 7 вересня 2014
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Сумщина в жалобі за загиблими артилеристами // «НТН», 5 вересня 2014 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Гаряче повідомлення із зони АТО про загиблих з 27-го Сумського реактивного артилерійського полку. ОНОВЛЮЄТЬСЯ // Муніципальний інформаційний портал, 4 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Список личного состава 9-й артилерийской батареи, которая была в базовом лагере во время обстрела // Портал міста Суми, 4 вересня 2014 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
В Суми привезли тіла загиблих бійців 9-й батареї 27-го Сумського реактивного артилерійського полку // «Любимые Сумы», 7 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ а б в г д е У Сумах віддадуть останні почесті Героям // Муніципальний інформаційний портал, 8 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ Герою слава! // «Лебедин press», 11 Вересня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ За Україну віддали життя // «Зоря Полтавщини», 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
- ↑ На Полтавщині під військовий салют поховали ще одного бійця АТО // «Коло», 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
- ↑ Роменщина попрощалася ще з двома Героями…
- ↑ Буйвало Олександр Миколайович. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ 300-ММ доказ для Гааги: на Луганщині відкопали залишки снаряда від російського РСЗВ «СМЕРЧ». 09.08.2018, 22:22 [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]
У Сумах перепоховають останки загиблого 4 роки тому сумського артилериста [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Грібеннік Сергій Вікторович [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Герои не умирают: Сумщина простится с Сергеем Грибеником // «ПаноРама», 25 травня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Ищу Калюжного Алексея Владимировича [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Бійця 9-ї батареї поховають на малій батьківщині через півроку після загибелі // Муніципальний портал Сум, 25 березня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ У селі Прихідьки Пирятинського району Полтавської області поховали 24-річного бійця АТО. 15.09.2014, 18.01 [Архівовано 17.09.2014, у Wayback Machine.]
Сміливці-зенітники врятували під Авдіївкою групу військовослужбовців батальйону «Дніпро-1» (рос.) 05.09.2014, 17:00 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.]
На Пирятинщині прощалися з 24-річним героєм АТО // «Новини Полтавщини», 16 вересня 2014 [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Полтавців, які загинули в зоні АТО, внесуть у Книгу Пошани Полтавської обласної ради 10:2308.01.2015 [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
Герої не вмирають! [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ Десантник з Костополя загинув у боях за аеропорт у Луганську // Сайт «ВСЕ», 6 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
- ↑ На Київщині поховали учасника АТО
- ↑ Герої не вмирають! [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Камаганцев Анатолій Валерійович [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г Четверо наших земляків загинули сьогодні у зоні АТО. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
- ↑ В последний путь провели еще одного бойца Черниговской 1-й танковой бригады // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 10 вересня 2014 [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У Чернігові прощались із загиблим на Донбасі танкістом // «5 канал», 10 вересня 2014
Чернігів попрощався з військовим першої танкової бригади, який загинув у зоні АТО. 11.09.2014, 08:29 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г д Дмитрівка після «Смерчу» // «Громадське Телебачення», 25 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
- ↑ Чернігівщина прощається з героями 10.09.2014, 08:13. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 10 вересня 2014.
- ↑ Воїна 1-ї танкової бригади Володимира Ющенка провели в останню путь // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
- ↑ У зоні АТО загинув журналіст Укрінформу Олег Задоянчук // «Укрінформ», 6 вересня 2014[недоступне посилання з квітня 2019]
У зоні АТО загинув український журналіст // «Сегодня», 06 вересня 2014 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Под Луганском добровольческий батальон расстреляли из российских Смерчей, есть погибшие // «Новое время», 4 вересня 2014 [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Сили АТО після обстрілу зі «Смерчу» покинули район Луганська, багато загинули // «Незалежне бюро новин», 4 вересня 2014 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ «200»-2, больше 20 — «300»
- ↑ Ощєпков Олексій. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ а б У Краматорську перекинулася українська бронемашина. Є жертви // «Українська правда», 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
- ↑ Пам'яті миколаївського героя, який загинув під час бойових дій у ході АТО // Миколаївська ОДА офіційний сайт, 7 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Николаевщина простилась с погибшим в АТО героем, который служил добровольцем вместе с отцом // Сайт Преступности. НЕТ, 7 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Стало відомо про ще одного загиблого в зоні АТО криворіжанина Анатолія Іванова // «Перший Криворізький», 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 8 грудня 2014.
- ↑ В Херсоне прощались с 25-летним военнослужащим, погибшим в зоне АТО(ФОТОРЕПОРТАЖ) // ОПГ-Херсон, 15 вересня 2014 [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Андрій Путілов взяв участь у церемонії прощання з загиблим в зоні АТО військовослужбовцем // Херсонщина — офіційний сайт Херсонської ОДА, 15 вересня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ В Донецкой области боевики «ДНР» жестоко пытали, а потом убили старшего прокурора // 62.ua — Сайт города Донецка, 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
- ↑ На Волині прощалися з воїном АТО: хлопець загинув у перший день відпустки — вирішив відвезти товаришам по службі їжу (фото) / «Сегодня», 8 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- ↑ Загинув волинянин з 51 ОМБ, так і не побачивши своє 7-місячне маля // «Волинські новини», 6 вересня 2014
- ↑ Подробиці розстрілу 4 вересня на блокпосту…. (ФОТО з місця події) (рос.) 08.09.2014, 09:37 [Архівовано 08.09.2014, у Wayback Machine.]
Бійці спецроти «Січеслав» розстріляли… 05.09.2014, 10:02 [Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Писарук Сергій Миколайович // Книга пам'яті. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ У Лугинах Житомирської області поховали бійця 95-ї бригади, який мріяв бути ювеліром. 10.09.2014, 18:02. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
- ↑ Сьогодні черкащани поховали двох героїв // «Дзвін», 7 вересня 2014 [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.]
Тарасенко Юрій Геннадійович [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Ніжинці прощались з бійцем 41 батальйону // ТВі, 7 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Ніжин провів в останнє свого воїна // «Уездные новости», 6 вересня 2014 [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Дружина загиблого в нечесному бою з терористами українського снайпера-добровольця продовжила його справу (ВІДЕО). (рос.) 08.10.2014 [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] - ↑ а б в Запорізький батальйон територіальної оборони втратив вже чотирьох бійців, багато поранено // «Індустріалка», 7 вересня 2014 [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
«Нам, пистолетно-рогаточным войскам, поставили задачу взять штурмом Новоазовск», — Д.Герасименко о событиях 2014-го под Мариуполем // 62.ua, 23 квітня 2017 [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ а б Местные жители нашли и похоронили погибших под Мариуполем парней из Акимовки [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Тела погибших бойцов 23-го тербата наконец-то привезли в Запорожье [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ 21-летний Владимир Попов похоронен в родной Акимовке — фоторепортаж // «Індустріалка», 1 грудня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ В Запорожской области похоронили бойца из АТО // «Паноптикон», 28 листопада 2014 [Архівовано 6 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Завтра у Кривому Розі прощатимуться із загиблим в АТО бійцем з Кіровоградщини // «Точка доступу», 25 травня 2015 [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
Кривой Рог скорбит: 26 мая объявлен Днем траура по погибшим в АТО бойцам Сергею Бардасю и Олегу Булатову // 0564.ua — Сайт Кривого Рогу, 25 травня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Андрій Юркевич…
- ↑ Бійці батальйону Айдар вітають з Днем Незалежності // youtube-канал Громадське ТБ, 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Після перемир'я в засідку потрапив батальйон «Айдар»: загинуло 11 бійців, командир вижив // «7 днів», 6 вересня 2014 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Після «припинення вогню» бойовики розстріляли айдарівців. Серед загиблих є волиняни // «Нововолинськ діловий», 6 вересня 2014 [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Сергей Мельничук, командир батальона «Айдар», телефоном специально для канала «Украина»
О бое 5 сентября 2014 года на участке Металлист-Счастье // facebook Батальйон «Айдар», 10 вересня 2014 [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
«Айдар» забрав тіла 40 бійців, які загибли за годину до перемир'я // ВІКНА, 9 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
5 сентября 2014 года. Год назад. Героическое самопожертвование «Айдара» и 80-й бригады… // facebook Юрий Бутусов, 6 вересня 2015(рос.) - ↑ Російський спецназ розстріляв 11 «айдарівців». Серед загиблих є тернополянин // «20 хвилин Тернопіль», 6 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Айдарівець Андрій Юркевич із Тернополя загинув через підлість ворогів // «20 хвилин Тернопіль», 8 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Тернопіль прощався із Героєм Андрієм Юркевичем // Сайт Тернопільської міської ради, 11 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
- ↑ а б Завтра у Луцьку — День жалоби // «Слово Волині», 10 вересня 2014 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
У Луцьку прощаються з двома молодими бійцями «Айдара», загиблими в Донбасі // «Сегодня», 10 вересня 2014 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] - ↑ а б Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Уродженець Червонограда Андрій Атаманчук загинув в АТО (відео) // Разом TV, 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
- ↑ Чернігів прощався з героями. Відео. 12.09.2014 [Архівовано 06.10.2014, у Wayback Machine.]
Похорон героїв // ТРА «Новий Чернігів», 12 вересня 2014 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ У Тернополі поховали загиблого «айдарівця» з Алчевська Федора Коломійця // «20 хвилин (Тернопіль)», 12 вересня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
У Тернополі провели в останню путь загиблого в зоні АТО айдарівця Федора Коломійця (ФОТО, ВІДЕО) // 0352.ua — Сайт міста Тернополя, 12 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г У Запоріжжі вирішували проблемні питанні ідентифікації останків чотирьох українських військових які загинули у 2014 році, 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б На Сході загинули двоє братів-волинян [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
У зоні АТО знайшли тіла братів-айдарівців з Волині, яких шукали майже рік // «Антикор», 21 вересня 2015 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Мама зниклих в АТО у 2014 році братів-«айдарівців» досі шукає своїх дітей // ТСН, 8 червня 2018 [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г д Юрій Король житель закарпатського Зарічча загинув у зоні АТО // Transkarpathianews, 5 жовтня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2014.
- ↑ Серед похованих у Старобільську невідомих солдат є закарпатець // «Голос Карпат», 5 жовтня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ На Іршавщині попрощались із загиблим бійцем АТО // «Голос Карпат», 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ На Майдані попрощалися з загиблим під Щастям айдарівцем // «5 канал», 7 лютого 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Як тіло іншого бійця видали за айдарівця // 33-й канал, 9 жовтня 2014 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вінниччина поховала солдата, який загинув у Щасті // «VIN», 9 лютого 2015 [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ В зоні АТО загинув криворожанин Олексій Стулов // «Перший Криворізький», 9 липня 2015 [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
«Герой пішов на небо»: у Кривому Розі попрощалися із загиблим бійцем «Айдару» // «Патріоти України», 10 липня 2015 [Архівовано 10 листопада 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Айдаровец Владислав Якимчук (позывной Шаман)(рос.)
- ↑ 17-річний хмельничанин пішов воювати і не повернувся // 33 канал, 25 грудня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Знайшли тіло загиблого у зоні АТО 17-річного хмельничанина // «Є», 13 березня 2015 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] - ↑ а б У Києві на майдані Незалежності вшанували загиблих бійців «Айдару» з Хмельниччини // «Є», 26 березня 2015 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Хмельничани провели в останню путь Героїв — Айдарівців // Хмельницька міська рада, 26 березня 2015[недоступне посилання з травня 2019] - ↑ Дружина зниклого безвісти Наталія і двоє дітей. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ У Хмельницькому перепоховають загиблого айдарівця Вадима Шалатовського // «Є», 18 березня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Сумы в скорби: подтвердилась информация о гибели еще одного сумчанина // «Панорама», 9 червня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Сумського «Рейнджера» поховають у понеділок // Муніципальний портал Сум, 12 червня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
15 червня у Сумах перепоховали бійця АТО Сергія Пархоменка // Сумська ОДТРК, 15 червня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ На війні загинув Котовчанин, боєць «Айдару» Дмитро Рожко
ВІДЕО з місця поховання Дмитра Анатолійовича
Дорога на Металлист — как это было(рос.) - ↑ За аналізом ДНК встановили особу айдарівця з Луцька // «Волинські новини», 14 серпня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
У Луцьку перепоховають ще одного бійця «Айдару», який загинув рік тому // «Четверта влада», 21 вересня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
У Луцьку провели в останню путь загиблого айдарівця Віктора Кумецького // «Під прицілом», 23 вересня 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Через рік після смерті Луцьк провів в останню путь добровольця АТО // «ВІП», 23 вересня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Білоус Олександр Севаст'янович («Льотчик») (Книга пам'яті) [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Пам'ятаймо!
Ідентифіковано одного з бійців "Айдара", який загинув на Луганщині. (рос.) 04.09.2019, 17:30 [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.] - ↑ У Луцьку перепоховають ще одного військовослужбовця // Луцька міська рада, 4 квітня 2016 [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вийшли з бою за Хрещовату
На «Алеї слави» у місті Луцьк перепоховають тіло загиблого в зоні АТО прокурора Сергія Грибкова // Генеральна прокуратура України, 8 квітня 2016 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Луцьк у скорботі: містяни попрощалися із 30-м земляком, загиблим на Сході // «Волинська правда», 8 квітня 2016 [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Загиблого на Сході України прокурора відділу прокуратури Волині Сергія Грибкова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] - ↑ Сльота Володимир Васильович [Архівовано 8 березня 2017 у Wayback Machine.]
«Воюю в Щасті, де загинув мій товариш» // «33 канал», 2 лютого 2016 [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]
На Вінниччину привезуть тіло бійця, якого 2 роки тому жорстоко вбили терористи // Вінниця.info, 11 квітня 2016 [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.]
На Вінниччину привезуть «айдарівця», який загинув в АТО півтора роки тому. 15.04.2016, 18:25 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
На Вінниччині поховали бійця «Айдару», який вважався зниклим безвісти // «5 канал», 19 квітня 2015 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Сегодня ровно год // facebook Батальон «АЙДАР», 5 вересня 2015(рос.)
- ↑ Терористи передали тіла двох загиблих українських військових // «Українська правда», 15 жовтня 2014 [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Есть в Украине святая женщина… - ↑ Слісенко Михайло Михайлович (пошук МВС) [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Черкащанка Людмила: «Мого брата-добровольця викинули на смітник» // «ПроЧерк», 28 вересня 2015 [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Бійці 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» та військовослужбовці 80-ї окремої аеромобільної бригади, які загинули 5.09.2014 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Зниклі 5 вересня бійці 80-ї бригади
5 СЕНТЯБРЯ 2014 ГОДА. ГОД НАЗАД. ГЕРОИЧЕСКОЕ САМОПОЖЕРТВОВАНИЕ «АЙДАРА» И 80-Й БРИГАДЫ… // facebook Юрий Бутусов, 6 вересня 2015 (рос.) - ↑ Ще двоє вірних синів України з Тернопільщини загинули на Донбасі // Тернопільська обласна рада, 7 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Село Костільники сумує за Русланом Степулою, загиблим в АТО // «20 хвилин Тернопіль», 8 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
В Бучацькому районі похоронили Руслана Степулу, котрий загинув в АТО // «За Збручем», 12 вересня 2014 [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Завтра на Рівненщині прощатимуться з двома військовими, загиблими на Сході // Рівненська ОДА офіційний вебсайт, 8 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У Корці поховали військового, який загинув у день перемир'я // ЧаРівне, 9 вересня 2014 [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Гаврилюк Анатолій Петрович [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ На Радивилівщині похоронять 21-річного воїна АТО // «Рівне Вечірне», 10 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Ще одна втрата. Завтра на Рівненщині прощатимуться із загиблим в АТО 21-річним сержантом, 10.09.2014 [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Герої не вмирають Іван Лемещук // Краєзнавчий гід Радивилівщини, 2 жовтня 2014 [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Ніхто крім нас! // Радивилівське благочиння Рівненської єпархії, 13 вересня 2014 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Ще один син Дрогобицької землі віддав своє життя за Україну // Дрогобицька РДА офіційний сайт. 10 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Дрогобиччина знову сумує — в зоні АТО загинув ще один наш краянин // «Трускавецький вісник», 11 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Борислав в скорботі // «Борислав Times», 10 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
На Львівщині прощаються з бійцем 80-ї аеромобільної бригади Степаном Бродяком 12.09.2014, 09:53 [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Brodyak // youtube ГО «Самооборона Борислава», 21 вересня 2014 [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Завтра на Рівненщині прощатимуться з двома військовими, загиблими на Сході // Рівненська ОДА офіційний вебсайт, 8 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Рівненщина попрощалася ще з двома Героями [ФОТО], 12.09.2014 [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Сова Іван Васильович // Радивилівська РДА, 31 жовтня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ 31 січня у Тернопіль привезуть трьох загиблих в АТО // «Погляд», 30 січня 2015 [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Допоможіть знайти! Воробель Іван Володимирович
У с. Кам'янки поховали героя АТО Івана Воробеля // Підволочиська РДА, 1 лютого 2015 [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] - ↑ На Львівщині попрощалися із загиблим десантником Віктором Бражнюком. 30.03.2015, 15:43 [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.]
На Львівщині попрощалися з полеглим десантником Віктором Бражнюком // «Щоденний Львів», 30 березня 2015 [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ 18-річний хлопець з Йоничів загинув в АТО // «Прикордоння», 7 липня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
У Старому Селі перепоховали загиблого 19-річного юнака // «Прикордоння», 16 липня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Соломчук Володимир Володимирович (Книга пам'яті) [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Соломчук Володимир Володимирович (пошук) [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]
У Деражні попрощалися із 23-річним десантником Володимиром Соломчуком // «Є», 16 лютого 2015 [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Львів у скорботі. У місті прощатимуться з бійцем АТО, який загинув у 2014 році (ФОТО). 26.08.2016, 18:29 [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Львів попрощався із героєм Олексієм Ващуком // «Вголос», 29 серпня 2016 [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Боднар Сергій Володимирович. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Ідентифікований по ДНК, як зниклий безвісти. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Вінниччина прощається з Героєм // Вінницька ОДА, 23 вересня 2016 [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Зниклого безвісти два роки тому в АТО військового перепоховають на Вінниччині // «Vlasno.info», 22 вересня 2016 [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.]
На Вінниччині поховали бійця АТО, якого рідні шукали два роки // «20 хвилин. Вінниця», 25 вересня 2016 [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ а б Родичі вже майже рік розшукують бійця з Кам'янеччини, який зник у зоні АТО, 11.08.2015. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Вдалося ідентифікувати десантника, який загинув ще в 2014 році, 06.04.2018 [Архівовано 6 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Герої повертаються додому…
Сьогодні у Кам'янці прощалися ще з одним Гером України [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Цензор.НЕТ. Із загиблим у 2014 році українським воїном 80-ї ОДШБ Михайлом Турчином урочисто попрощалися у Львові. ФОТО. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
На Прикарпатті поховали атовця, який зник безвісти шість років тому (ФОТО) [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Пошук. бій 05.09.2014 р. 80-та бригада
- ↑ Між полоном і трудовим рабством: де перебувають полонені сепаратистами українські військові. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Степанченко Дмитро // Чернігівська ОДА. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Власенко Дмитро // Чернігівська ОДА. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Норенко Андрій Петрович [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.]
Військовослужбовець 1-ї окремої танкової бригади — Норенко Андрій Петрович, який загинув (був страчений у полоні) 5 вересня 2014 р. поблизу н.п. Крута Гора [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.]
Привітання з Різдвом Христовим сімей загиблих учасників АТО [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ П'ятеро військовослужбовців львівського батальйону територіальної оборони «Воля» зникли безвісти [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Шестеро бійців 3-го БТрО з Львівщини — в полоні у луганських бойовиків [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Львів прощається з Героєм Андрієм Малашняком // Офіційний портал Львова, 30 жовтня 2015 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
У Львові прощались з Героєм АТО Андрієм Малашняком // Телеканал ZIK, 30 жовтня 2015 [Архівовано 7 липня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Попередньо ідентифікований по ДНК, як молодший лейтенант 3-го батальйону територіальної оборони «Воля» Калиновський П. О. [Архівовано 17 травня 2022 у Wayback Machine.]
Калиновський Павло Олександрович, 30.09.1990 р.н. [Архівовано 12.10.2018, у Wayback Machine.] - ↑ а б 5 вересня у наслідок острілу колони
- ↑ Чернігів прощається з Героями // ТРА «Новий Чернігів», 9 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Народився на Донеччині і загинув, захищаючи мир та спокій на Донбасі // Сайт НГУ, 10 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Останній вересень Андрія Шанського // «Хвиля Десни», 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Вічна пам'ять герою! // Сайт НГУ, 15 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ В Миколаївській області попрощалися з 19-річним бійцем Нацгвардії (фото) // Сегодня, 9 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Під час «перемир'я» Путіна-Порошенка загинув Христинівчанин // «Кропива», 10 вересня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
На Христинівщині попрощалися з 19-річним Миколою Кобринюком, який поліг на Донеччині // «Дзвін», 10 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Вічна пам'ять // «Ратник» № 27 від 16 вересня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Загиблі // Дніпровська РДА в місті Києві. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ У храмі Михайла і Федора прощалися із Героєм [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Сьогодні чернігівська земля забрала до себе ще чотирьох бійців, які поклали життя за Україну. 10.09.2014, 08:13 [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ У зоні АТО загинув житель Дніпродзержинська Денис Дробний // «Событие», 6 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Новости Днепродзержинска 09 09 14 [Архівовано 24 січня 2016 у Wayback Machine.]
40 дней назад в АТО погиб днепродзержинец Денис Дробный // Сайт gorod.dp.ua, 14 жовтня 2014 [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ В АТО загинув ще один боєць з Волині. 08.09.2014, 20:00:00 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Нововолинськ попрощався з Андрієм Комаристим. 08.09.2014, 18:46 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
На Волині провели в останню путь ще одного героя [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Міністерство оборони України оприлюднило список усіх загиблих військовослужбовців за час проведення антитерористичної операції // НБН, 12 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 6 квітня 2019.
- ↑ Жовтневий район простився з ще одним героєм, що загинув в зоні АТО // Жовтнева РДА, 9 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
В Жовтневом районе Николаевщины открыли мемориальную доску погибшему герою АТО // Nikolaev-City, 18 квітня 2015 [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
На Николаевщине установили памятную доску десантнику, который погиб в зоне АТО // «Злочинності. НІ», 17 квітня 2015 [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Філоненко Максим Валерійович // Миколаївська ОДА [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ СКЛОНИМ ГОЛОВЫ… Он стал седьмым среди никопольчан… // Сайт «НТМ», 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
- ↑ Боже!!!!
Щодо круглого сироти Сашка Ткаченка
Люди…я вас прошу…помогайте раненым..(рос.)
Старший лейтенант Александр Ткаченко…ранен в бою…сирота… [Архівовано 2014-09-14 у Wayback Machine.]
У Харкові простились із 23-річним Олександром Ткаченком, батальйон якого на Луганщині потрапив під обстріл з території РФ // ОТБ, 9 вересня 2014 [Архівовано 15 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ На Львівщині попрощаються із загиблим в зоні АТО Іваном Свідерським // ZAXID.net, 07 вересня 2014 [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Герої не вмирають! Вони будуть жити вічно у пам'яті українців! // Вконтакті Самбір, 7 вересня 2014 - ↑ Загинув під час перемир'я. Чернігів прощався із Володимиром Близнюком // gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 9 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Чернігівщина поховала загиблих синів // ТРА «Новий Чернігів», 9 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Він мріяв про єдину Україну, вимальовував свої плани на майбутнє, але загинув // «Біла хата», 6 листопада 2014 [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Загинув у час припинення вогню… [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
запис в мережі Самбір 10.09.2014, 10:50
Самбір попрощався із загиблим у зоні АТО Дмитром Беженаром. 11.09.2014, 09:31 [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ В Харківському шпиталі помер боєць 30-ї бригади // «Перший Житомирський», 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- ↑ Буряк Анатолій // Чернігівська ОДА [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Жителі району прощались з загиблим героєм // Носівська РДА, 12 вересня 2014 [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікопомний вересень Носівщини зі стрічкою жалоби на чолі // Чернігівська обласна рада, 16 вересня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Перелік загиблих чернігівців під час проведення АТО: постійно уточнюється [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ В Счастье убиты два человека. «Работал» снайпер // Сайт Informator.lg.ua, 8 вересня 2014 [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ У Віньковецькому районі поховали прапорщика, якого вбили під Іловайськом // «Є», 17 вересня 2014 [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Лємешов Михайло Федорович [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ В зоне АТО застрелился прапорщик харьковского батальона // «Сегодня», 10 вересня 2014 [Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Прапорщик з харківського батальйону тероборони вкоротив собі віку. 10.09.2014 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Не выдержали нервы. В зоне АТО застрелился солдат харьковского батальона // Медиа группа «Объектив», 10 вересня 2014 [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Під час так званого «перемир'я» продовжують гинути чернігівські військові // Події і коментарі Чернігівщина, 10 вересня 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Оголошено перемир'я, а чернігівці гинуть // «Північний вектор», 10 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У бетері друга Бобра жив цілий виводок кошенят
Кицька Маринка: історія смерті героя. Фото // «Північний вектор», 17 вересня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Перелік загиблих чернігівців під час проведення АТО: постійно уточнюється [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
В Чернігові попрощались з Андрієм Богушем та Віталієм Рябим. 14.09.2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ «Русские не сдаются! Слава Україні!». Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ В зоні АТО загинув військовий з Новгородки 10.09.2014, 20:33 [Архівовано 11.09.2014, у Wayback Machine.]
Запис в соціальній мережі: Війна не оминула і наше селище…
Під час перемир'я загинув боєць з Кіровоградщини(ФОТО). 11.09.2014, 17:24 [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ В зоні АТО загинув Євген Добровик // «Ділові Дунаївці», 8 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Панахиду за земляком відслужили в Драбівці на Корсунщині // «Нова доба», 16 вересня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Андрієнко Юрій Олександрович [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Залишився вірним Україні // «Краснопілля», 9 вересня 2016 [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] - ↑ а б в Луганські прикордонники підірвалися на фугасі на очах журналістів // «Незалежне бюро новин», 9 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Щодо обстановки на українсько-російському кордоні // ДПСУ, 10 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Пограничники подорвались на мине // youtube-канал INFO LUGANSK, 9 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
На сході загинув військовий з Волині // «Волинські новини», 11 вересня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Нижнянские пограничники — Лукьянцев Юрий // phoenixhistory, 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
- ↑ Криваве поле // сайт ДПСУ, 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 24 вересня 2014.
- ↑ Оголошено перемир'я, а чернігівці гинуть // «Північний вектор», 10 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У Богданівці в останню путь проводжали Сергія Барана // Ніжинська РДА, 12 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Помер боєць Сумського артполку Володимир Дудка 13.09.2014 [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Список загиблих у результаті обстрілу 3 вересня збільшився. (рос.) 12.09.2014, 13:43 [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Під Артемівськом від куль терористів загинув наш земляк // Черкаська РДА, 11 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
- ↑ История одной сотни // «Фокус», 3 жовтня 2014 [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Погибший Герой АТО: «Сестричка, я вернусь — рванем на Днепр с палатками» // ДеПо, 16 грудня 2014 [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Пасічник Віктор Анатолійович [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Герої не вмирають // «Бучанські новини», 15 вересня 2014 [Архівовано 10 вересня 2021 у Wayback Machine.]
У ворзельській школі відкрили меморіальну дошку Віктору Пасічнику // Українська Народна Рада Приірпіння, 9 травня 2015 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
День пам'яті та примирення — з урочистостями, солдатською кашею та святковою програмою // сайт міста Буча, 12 травня 2016 [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ В 11-му батальйоні «Київська Русь» застрелився командир саперного взводу // Gazeta.ua, 11 вересня 2015. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- ↑ В дні перемир'я продовжують гинути солдати // Північний вектор, 13 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- ↑ У Миколаєві пораненого бійця АТО забив до смерті наркоман (рос.) 14.09.2014, 02:31 [Архівовано 14 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У миколаївському тубдиспансері наркоман забив до смерті пораненого в зоні АТО офіцера (рос.) [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Резонанс: загиблий від удару волинянин був військовослужбовцем, але не бійцем АТО, (рос.) 16.09.2014, 19:35 [Архівовано 04.08.2016, у Wayback Machine.]
Віце-губернатор Оксана Янішевська: Загиблий в Сливино офіцер 51-ї бригади не брав участі в АТО (рос.) 16.09.2014, 20:51 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ а б в г д Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР // «БЦ News», 14 липня 2014. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ На Вінниччині поховали Олександра Багнюка з 72-ї бригади, 16.09.2014, 18:26 [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
У загиблого героя 72 бригади Олександра Багнюка залишилося двоє дітей, (рос.) 16.09.14, 14:42 [Архівовано 19 вересня 2014 у Wayback Machine.]
На Киевщине прощались с майором Александром Багнюком // Надзвичайні новини. ICTV, 16 серпня 2014 [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
В Іллінцях поховали Героя АТО // «Немирівський вісник», 22 вересня 2014 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ ДТЭК Днепрооблэнерго скорбит вместе с родными погибшего энергетика // ИА «МОСТ-ДНЕПР», 7 жовтня 2014 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Драган Олексій Анатолійович. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Серебринський Володимир Олександрович. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Шевченко Олександр Вікторович // Проект «Книга Пам'яті». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б в г У бою біля Донецького аеропорту загинули троє бійців АТО 22:47 14.09.2014 [Архівовано 14.09.2014, у Archive.is]
Днепропетровск попрощался с героем // «Днепропетровская панорама», 15 вересня 2014 [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ а б в У Дніпропетровську попрощалися з трьома бійцями, загиблими вже під час перемир'я на Донбасі // «Радіо Свобода», 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
- ↑ Підбитий окупантами танк став на Донеччині пам'ятним знаком захисникам України. 29.08.2020[недоступне посилання]
- ↑ У Кам'янці-Бузькій попрощалися із загиблим бійцем батальйону «Дніпро-1» // ZIK, 18 вересня 2014 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
После похорон товарища боец вернулся в зону АТО и погиб попав в засаду диверсантов // Сайт InfoResist, 9 жовтня 2014 [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Чернишов Олексій Вікторович. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ В результаті бою під Донецьком загинуло 9 українських бійців // «Франківчани», 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Компаніївка у скорботі за загиблим в АТО земляком. 22.09.2014, 17:52 [Архівовано 29.10.2014, у Wayback Machine.]
У Компаніївці попрощалися з героєм АТО Олегом Габінетом (ФОТО). 23.09.2014, 17:45 [Архівовано 21.10.2014, у Wayback Machine.] - ↑ Під час перемир'я загинув кіровоградський спецпризначенець-пластун(ФОТО) // Гречка, 16 вересня 2014 [Архівовано 20 вересня 2014 у Wayback Machine.]
14 вересня у Донецьку в бою героїчно загинув ст. пл. Євген Подолянчук // Пластовий портал, 16 вересня 2014 [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]
У Черкасах попрощалися з Євгенієм Подолянчуком. 18.09.2014, 15:40 [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Загинув ще один олександрієць // КТМ, 17 вересня 2014 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Перемир'я триває, а кіровоградці гинуть… Завтра місто знов прощатиметься з військовим, що загинув на Сході 17.09.2014, 23:44 [Архівовано 07.02.2016, у Wayback Machine.] - ↑ Полтава знову попрощається зі своїм героєм // «Полтавщина», 17 вересня 2014 [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
У Полтаві попрощалися з загиблим героєм — Олександром Максимовим (ФОТО) // «Новини Полтавщини», 18 вересня 2014 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
Полтава попрощалася зі своїм героєм // «Полтавщина», 18 вересня 2014 [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Максимов Олександр Євгенович // Полтавська обласна рада [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] - ↑ а б Україна оплакує своїх синів // Чугуївська РДА, 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 16 вересня 2014.
- ↑ Демиденко Вадим Леонидович
В дверь постучалась беда… // «Новини Чугуєва», 19 вересня 2014 [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ У зоні АТО загинув капітан Іван Антошин з Очаківського району. 16.09.2014, 16:32. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
- ↑ Танцювальний ювілей. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Під час перемир'я на Сході загинув боєць з Олександрії // Олександрійські новини, 15 вересня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
Під час перемир'я в зоні АТО загинув Олександрієць (фото) // «Точка доступу», 15 вересня 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Висловлюємо співчуття 15.9.2014 [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
Доставка допомоги на фронт, 16.09.2014
Сьогодні хоронили хлопця, учасника АТО… (запис на стінці) 18.09.2014, 15:59
У Вишгороді поховали 22-річного бійця АТО (відео) 19.09.2014, 01:16 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Відлетів у небо білий птах // «Прапор», 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Есть в Украине святая женщина…
Сьогодні, 16 жовтня 2014 року, зустрічали тіло нашого загиблого героя з Дрогобича Івана Ісика // Вконтакті Дрогобич — місто патріотів, 16 жовтня 2014
Тринадцятим став волонтер Іван ІСИК // Медіа Дрогобиччини // 18 жовтня 2014 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ За твою незалежність, ненько Україно, віддано іще одне людське життя // Хмельницька РДА, 22 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
У Мартинівцях замість похорону довелося перекривати дорогу // 33 канал, 19 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Немає більшої любові… // «Подільські вісті», 19 лютого 2015 [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Пустомитівщина прощається із загиблим на Донбасі бійцем // «Варіанти», 19 вересня 2014 [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
На Львівщині в останню путь проводжали Героя Андрія Чаркаса // ZIK, 19 вересня 2014 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ 19-й БТО из Николаева понес первые боевые потери на Востоке Украины // «Преступності. НЕТ», 18 вересня 2014 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Пам'яті миколаївського героя, який загинув під час бойових дій у ході АТО // Миколаївська ОДА, 19 вересня 2014 [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Батальон теробороны Николаева покинули зону АТО // Інтернет-газета «Новости N», 19 вересня 2014 [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Пам'яті Героя // «Укрпогляд», 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ У боротьбі з терористами міліція Донеччини втратила 16 гідних офіцерів[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ За добу в зоні АТО загинув рятувальник, поранені троє бійців, — РНБО [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
МВС: В Макіївці виявили тіло командира загону ДСНС. (рос.) 18.09.2014, 22.40 [Архівовано 20 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ На Луганщині виявили тіло підполковника міліції, викраденого бойовиками. 19.09.2014, 13:22 [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
В Лисичанске прошли похороны подполковника милиции Петренко Виталия Леонидовича, который был похищен и убит террористами // Лисичанськ он-лайн, 22 вересня 2014 [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Указ Президента України № 57/2016. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ На одного «Ратоборця» стало менше, в АТО загинув 18-річний юнак // Газети «Вісті. Інформація. Реклама», 19 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
19 вересня у Борисполі попрощалися з добровольцем Георгієм Тороповським, який загинув в АТО // Телеканал «Бориспіль», 23 вересня 2014 [Архівовано 26 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Героя АТО викинули з поїзда // «Зміст», 26 вересня 2014 [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Пішов на схід неповнолітнім, приховавши вік, а загинув, коли їхав підписувати контракт — мати загиблого воїна [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Військовий 30-ї бригади помер після лікування в трьох госпіталюх. 24.09.2014. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
- ↑ После долгих поисков запорожского бойца нашли в морге соседней области // «Заноза», 5 листопада 2014 [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Завтра в Камышевахе похоронят очередного бойца, погибшего в зоне АТО // ТВ5, 6 листопада 2014 [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Сегодня в Кривом Роге прощаются с погибшим в зоне АТО Виталием Капинусом // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 25 вересня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В Кривому Розі 14 січня оголошено Днем скорботи // «Самооборона Кривбасу», 13 січня 2015 [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
В Кривом Роге 14 января объявлен Днем скорби // «Кривбас онлайн», 13 січня 2015 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Пронин Сергей Николаевич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ а б Нікопольщина втратила бійців, справжніх патріотів своєї країни // nikopolnews.net, 15 січня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Героїв поховали через 4 місяці // nikopolnews.net, 16 січня 2015. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Литовченко Олег Валерійович // Проект «Книга Пам'яті». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Кравченко Андрій Іванович // Проект «Книга Пам'яті» [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Загиблий доставлений до Дніпропетровська 4.11.2014 разом з тілами військовослужбовців 17-ї окремої танкової бригади [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Завтра у Кривому Розі попрощаються із загиблим в АТО Андрієм Кравченком // «Перший Криворізький», 14 грудня 2016
Криворіжани простились с Андрієм Кравченком, загиблим в АТО понад 2 роки тому // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 16 грудня 2016 [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ В Новограді-Волинському в останній шлях провели контрактника Василя Подолянчука. 24.09.2014 [Архівовано 26 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Допомога родині Василия Подолянчука [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Несмотря на перемирие, в зоне АТО погиб сумской военнослужащий // 0542.ua — Сайт города Сум, 23 вересня 2014 [Архівовано 26 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Алексеєнко Вадим Миколайович. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б В автокатастрофі на сході загинули двоє бійців одеського батальйону «Шторм».(рос.) 20.09.2014, 19:41 [Архівовано 21 вересня 2014 у Wayback Machine.]
На трассе под Никополем погибли два милиционера-бойца из зоны АТО // «Комсомольська правда в Україні», 22 вересня 2014 [Архівовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ На Житомирщині попрощалися з загиблим бійцем патрульної служби «Шторм» // Перший Житомирський, 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- ↑ Директор одесского клуба «Тема» погиб, возвращаясь с Донбасса // «Таймер», 22 вересня 2014 [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]
В Одесі попрощались із загиблим бійцем батальйону «Шторм» // «5 канал», 23 вересня 2014 - ↑ Під Маріуполем снаряд влучив у машину: загинув запорізький боєць (рос.) 22.09.2014, 12:02. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
- ↑ Зіньків сумує за другим загиблим земляком в зоні АТО // Новини Зіньківщини, 22 вересня 2014 [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Пам'яті загиблого сина України // Зіньковецька РДА, 22 вересня 2014 [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ В зоні АТО загинув офіцер ОК «Північ». 24.9.2014, 10:20 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Під час АТО загинув офіцер управління оперативного командування «Північ» підполковник Віталій Лавренчук // «Галінфо», 24 вересня 2014 [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б Снайпери бойовиків убили трьох бійців «Київської Русі» біля Дебальцевого (оновлено) // LB.ua, 21 вересня 2014 [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вранці, близько 6-ї ранку 21 вересня 2014 року на позиції 25-го БТО «Київська Русь» під Дебальцевим було здійснено збройний напад // facebook 25 Батальйон Територіальної Оборони «Київська Русь», 21 вересня 2014 - ↑ В Мариуполе диверсионная группа ранила в голову подростка и застрелила 20-летнего военного (ВИДЕО) // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 22 вересня 2014 [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Життя молодого військовослужбовця обірвалося під час мінометного обстрілу // Національна гвардія України, 22 вересня 2014 [Архівовано 22 вересня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Вчера в зоне АТО погиб харьковчанин (ВИДЕО) // Сайт MyKharkov.info, 22 вересня 2014 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Я чую аргументи про мир… - ↑ Боєць Правого Сектора, студент з Тернополя…
- ↑ а б Сьогодні ми втратили двох бійців, — Ярош // 24-й телеканал, 22 вересня 2014 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Сьогодні у нас втрати… - ↑ Перемир'я у дії: сьогодні у бою загинув правосекторівець із Городенки // GALKA.IF.UA, 22 вересня 2014 [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Сьогодні поховають бійця батальйону ДУК Степана Стефурака // «Вікна», 25 вересня 2014
Як загинув в зоні АТО тернопільський студент // «Інформаційний простір Тернополя», 8 жовтня 2014 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Історія однієї смерті // «Українська правда. Життя», 17 березня 2015 [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ Під Донецьком загинули два бійця Правого сектора: «Дальнобій» і «24-й» // Gazeta.ua, 23 вересня 2014 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Другий загинувший Воїн [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.]
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ Чернігівщина в часи перемир'я втратила ще двох синів // «Північний вектор», 3 жовтня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Мистецтво, що рятує - ↑ Опублікований список харків'ян, загиблих в зоні АТО // «Новини Харкова», 16 січня 2015. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Сокуренко Роман Олександрович. 02.09.2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
В госпіталі в Німеччині помер учасник АТО. (рос.) 23.09.2014, 17:00 [Архівовано 06.10.2014, у Wayback Machine.]
Сьогодні в Корсуні поховали Романа Сокуренка. 03.10.2014[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ Вони захищали Україну. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Резюме. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
- ↑ Ще двом загиблим військовим із Білої Церкви присвоять звання Почесного громадянина міста // «БЦ News», 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Подробиці самогубства бійця 51 ОМБр. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ під час висування в район виставлення секрету // Майдан в Білій Церкві, 27 вересня 2014
- ↑ Висловлюємо щирі співчуття // Берегівська РДА, 30 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Кузьменко Сергій Миколайович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ У Запорізькій області попрощалися з ще одним захисником країни. 27.09.2014, 12.11. Архів оригіналу за 03.10.2014. Процитовано 27.09.2014.
- ↑ Солдат із Запорізької області загинув від важкого поранення в голову // Z-city, 29 вересня 2014 [Архівовано 04.03.2016, у Wayback Machine.](рос.)
Мелитопольцы попрощались с бойцом 93-й бригады Романом Евдокимовым // «Наш город», 30 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Во взводе младшего сержанта Евдокимова называли Ромбо // «Індустріалка», 1 жовтня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
На Мелітопольщині увічнено пам'ять бійця АТО Романа Євдокимова [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ В Донецкой области погиб 29-летний черниговец. Хоронить будут в среду 1 октября // gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 29 вересня 2014 [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Чернігів попрощався з героєм Денисом Чередниченком // ТСН, 1 жовтня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Чергова втрата Кіровоградщини у війні з російськими терористами(ФОТО). 28.09.2014, 16:58 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
26-летний Максим Озеров погиб от прямого попадания снаряда в блокпост // «Моя Олександрія», 30 вересня 2014 [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Козелеччина попрощалася з 20-річним героєм Олександром Приходьком // Північний вектор, 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
- ↑ Челяда Олександр Олександрович // Проект «Книга Пам'яті». Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ За свою Україну, за кожного з нас вони віддали своє життя // Ізяславська РДА. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
- ↑ У зоні АТО загинув боєць «Айдару» з Калущини Василь Боднар // «Вікна», 28 вересня 2014 [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Прикарпаття попрощалося із загиблим в зоні АТО Героєм (Фото) // «Паралелі», 1 жовтня 2014 [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Загинув ще один воїн з Чернігівщини // «Північний вектор», 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ Кучеренко Владислав Ігорович // Полтавська обласна рада, 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 27 травня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и У Донецькому аеропорту за добу 9 загиблих, відбили два штурми // Українська правда, 29 вересня 2014 [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Біля аеропорту Донецька сили АТО знищили два російські танки (Відео) // «7 днів», 28 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Всем заходящим в эти дни в донецкий аэропорт, нужно ставить памятник(рос.)
Терористи намагаються захопити злітну смугу та диспетчерську вежу аеропорту в Донецьку // ТК «Інтер», 30 вересня 2014 [Архівовано 1 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Відбиваючи атаку танків РФ на Донецький аеропорт, загинув командир роти. (рос.) 28.09.2014, 16:17 [Архівовано 02.10.2014, у Wayback Machine.](рос.)
Харків зустрів «кіборгів» // Сайт Волонтерського руху «Дія», 10 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ При выполнении воинского долга погиб криворожанин Денис Соколовский // Перший Криворізький, 2 жовтня 2014 [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
В Криворожском районе установили мемориальные доски Денису Соколовскому и Евгению Кулю [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Соколовський Денис Михайлович [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ В боях за аеропорт в Донецьку загинув запорожець // «МЗЗ», 30 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
В Запорожье привезли тело «киборга», охранявшего донецкий аэропорт // «Заноза», 20 жовтня 2014 [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Пивоваров Александр Сергеевич, 1988, погиб 28 сентября в Донецком аэропорту // «Дмитро Ярош — Воля або Смерть!», 17 січня 2015 (рос.) - ↑ Днепропетровская судья повесилась, узнав о гибели сына, защищавшего донецкий аэропорт // «КП в Україні», 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ Друзья погибшего снайпера Алексея Тыщика: «Отомстим и за Лешку, и за его маму» // «Факти», 28 жовтня 2014. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
- ↑ В боях за аеропорт Донецька загинув миколаївський десантник Сергій Златьєв (рос.) 2014.09.30, 18:50:00 [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Сьогодні в ночі, з 28 на 29 вересня, підчас захисту Донецького аеропорту, героїчно загинув, наш друг Сергій (Чорний) Златьєв // Facebook «Небесна Сотня Майдану», 30 вересня 2014
У Миколаєві простилися з кіборгом сержантом Сергієм Златьєвим // Сайт Міноборони, 26 лютого 2016 [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.]
У Миколаєві поховали «останнього кіборга» // ТСН, 25 лютого 2016 [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Закарпатець загинув у зоні АТО під танковим обстрілом // «Карпатський об'єктив», 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
- ↑ Є така професія — Батьківщину обороняти // «Сільські новини», 31 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ В Донецке в бою за аэропорт погиб наш земляк // «Типовий Херсон», 4 жовтня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Гинуть хлопці… // «Сільські новини», 5 жовтня 2014 [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Я тебя в АТО не посылал, — николаевский депутат рассказал, как Корнацкий отказывал в помощи своим землякам-военным // Преступности. НЕТ, 2 жовтня 2014 [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
В Первомайську в останній путь провели Олександра Завірюху, бійця Миколаївської 79-ки // Первомайськ-ІНФО, 12 грудня 2014 [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Сьогодні на Львівщині поховають ще одного Героя — бродівчанина Романа Скаковського // ZIK, 30 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
У Бродах похоронили учасника АТО Романа Скаковського // «Варіанти», 30 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Роман Скаковський // Сайт «Герої АТО», 25 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б Інформація по 11 батальйону ТрО «Київська Русь» // Блог Валерія Шашкіна, прес-секретаря 11-го БТО, 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Боєць батальйону «Київська Русь» загинув, підірвавшись гранатою, «забравши з собою» кілька морських піхотинців з РФ (ФОТО) // «Преса України», 1 жовтня 2014
Командир розвідувальної групи підірвав себе, щоб не потрапити в полон // ТСН, 1 жовтня 2014
Там погибают лучшие(рос.) - ↑ Сьогодні на Київщині поховають легендарного «Балу» // ТСН, 27 листопада 2014
Похорон бійця І. Багірова // «5 канал», 27 листопада 2014 - ↑ На Житомирщині поховають загиблого у вересні під Дебальцево бійця // «Бердичівські новини», 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Під час виконання службових обов'язків в районі міста Дебальцеве загинув один військовослужбовець, ще одного — травмовано // Національна гвардія України, 2 жовтня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Героя везуть із Дебальцевого. 02.10.2014, 17:12
У Чернігові провели в останню путь добровольця. 04.10.2014 [Архівовано 06.10.2014, у Wayback Machine.] - ↑ У Чернігові оголошено день жалоби за двома загиблими учасниками АТО з міста // «5 канал», 4 жовтня 2014
Миколу Пирога провели в останню путь // ТРА «Новий Чернігів», 6 жовтня 2014 [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Потрібна допомога Сергієві Ковальчуку // «112», 18 серпня 2014 [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Військовослужбовець Сергій Ковальчук із с. Новогурівка віддав своє молоде життя за Україну // Сайт Криничанського району, 3 жовтня 2014 [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ У зоні АТО перестало битись серце ще одного Героя // Самбірська міська рада офіційний сайт, 03 жовтня 2014
У Самборі поховають ще одного загиблого у зоні АТО // ZIK, 03 жовтня 2014 - ↑ а б У батальйоні «Черкаси» — двоє загиблих // Вікка, 2 жовтня 2014 [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Під Донецьком загинули два бійці батальйону «Черкаси» // Рідна Черкащина, 3 жовтня 2014
Загиблих героїв із батальйону «Черкаси» поховано на батьківщині // «ПроЧерк», 6 жовтня 2014 - ↑ Смілянська влада проігнорувала прощання із загиблим героєм. 06.10.2014[недоступне посилання з червня 2019]
Комбат батальйону Черкаси написав, що боєць загинув не при виконанні
Рішення № 79404017 від 23.01.2019 — справа № 2340/4629/18 - ↑ Під час перемир'я лише за тиждень загинуло двоє вінничан // 33-й канал, 15 жовтня 2014 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Козятинщина простилася зі своїм земляком // 20 хвилин Козятин, 8 жовтня 2014
6 жовтня 2014року передали землі тіло відважного, хороброго бійця - ↑ Підрив мосту і вбивство силовика: СБУ затримала ватажка групи терористів. Українська правда (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.
- ↑ Вчора на Стіні пам'яті біля Михайлівського собору з'явились… // facebook Національний військово-історичний музей України, 28 лютого 2019 року
Ткачов Олександр Васильович [Архівовано 2022-01-09 у Wayback Machine.] - ↑ В пятницу Херсонщина проведет в последний путь защитника Украины // ПІК, 8 жовтня 2014 [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Загинув у зоні АТО // youtube VTVPlus, 9 жовтня 2014 - ↑ У Донецькому аеропорту загинули троє українських бійців, двоє зникли безвісти // НБН, 4 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б Українські військові відступають із Донецького аеропорту // LB.ua, 4 жовтня 2014
Вчора при обороні аеропорту загинули два бійця Правого сектора - ↑ 19-річний студент університету Шевченка загинув, захищаючи аеропорт Донецька // ТСН, 9 жовтня 2014
- ↑ Держава ігнорує сім'ї загиблих добровольців попри указ Порошенка // «Українська правда», 3 грудня 2014
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
Указ Президента України № 449/2021 від 28 серпня 2021 року «Про присвоєння С.Горбенку звання Герой України» - ↑ «Каспер» мене врятував. А через дві години помер // «Радіо Свобода», 10 жовтня 2014
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - ↑ Сьогодні відбулася траурна церемонія прощання із захисником Донецького аеропорту — капітаном Іваном Литвиновим // Кіровоградська ОДА, 11 вересня 2015
У Кіровограді попрощалися із спецназівцем, який загинув торік // «Кіровоградська правда», 11 вересня 2015
В Кіровограді попрощалися з захисником Донецького аеропорту // «Перша електронна газета», 11 вересня 2015[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ Хороший человек сегодня погиб. Один из железных… // Facebook Юрія Бірюкова, 4 жовтня 2014
«Стоятимемо до кінця. За країну і за братів», — у бою за Донецький аеропорт загинули офіцер і чотири бійці 79 — й ОАЭМБр // Преступности. НЕТ, 5 жовтня 2014
Завтра в Миколаєві відбудеться церемонія прощання з офіцером 79-ї бригади, загиблим в боях за Донецький аеропорт. (рос.) 07.10.2014, 21:43:34
У Миколаєві провели в останню дорогу майора — героя, який ціною свого життя врятував роту десантників // Преступности. НЕТ, 8 жовтня 2014
У Миколаєві близько тисячі людей попрощалися з героєм, що тримав оборону у аеропорту Донецька // «Подробиці», 8 жовтня 2014 - ↑ а б в Поховали через місяць після смерті // gorod.cn.ua, 10 листопада 2014
- ↑ Кунденко Володимир Іванович // Чернігівська ОДА, 3 листопада 2014
Стояв такий плач, якого не було з війни… // Сіверщина, 31 жовтня 2014
Кунденко Владимир Иванович [Архівовано 2016-03-29 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Костюченко Юрій // Чернігівська ОДА, 3 листопада 2014
Не стреляйте в наших сыновей! // Газета «Рабочее слово», Випуск № 44 14 листопада 2014 [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Кривонос Станіслав // Чернігівська ОДА
- ↑ Тіло бійця АТО Андрія Рави вже везуть додому // «20 хвилин Тернопіль», 8 жовтня 2014
В АТО загинув мешканець Зборівщини // Телеканал ІНТБ, 8 жовтня 2014
Сьогодні Тернопільщина прощається зі своїм Героєм… // Інфопростір Тернополя, 10 жовтня 2014 [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Бійця АТО Андрія Раву, який загинув на Донеччині, сьогодні похоронили у рідному селі Футори // Зборівська РДА, 10 жовтня 2014
Герої не вмирають! Андрій Рава, м. Зборів, Тернопільська область AndriyRava - ↑ а б Корпус «Правий Сектор». Не залізні правосєки // паблік Дмитро Ярош — Україна понад усе!, 21 листопада 2014
- ↑ Підлубний Олександр Володимирович («Хруст»)
У вівторок відбудеться прощання з бійцем ДУК ПС Олександром «Хрустом» Підлубним // Офіційний сайт «Правого сектора», 3 квітня 2015
На фасаді ЗНЗ № 147 Деснянського району відкрито меморіальну дошку захиснику України Олександру Підлубному // Деснянська РДА, 27 квітня 2016 [Архівовано 2016-12-28 у Wayback Machine.] - ↑ Завтра, 20 грудня (субота)…
Герой! Спи спокійно, за тебе помстимося, друже // facebook Правий Сектор Поділ, 19 грудня 2014
У Києві попрощалися з бійцем ДУКу Антоном Кіреєвим // «Бандерівець», 20 грудня 2014
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - ↑ Вчера вечером еще была надежда, что это не он, а какой-то другой Сережа… // Facebook Іри Соломко, 6 жовтня 2014
Десантник 95-ї бригади загинув у бою під аеропортом Донецька. ВІДЕО
Плачь, Бердичев… Погиб «киборг» из донецкого аэропорта бердичевлянин Сергей Сидлецкий // «Бердичів діловий», 6 жовтня 2014 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Завтра бердичівляни попрощаються з десантником, який загинув під аеропортом Донецька // «Перший Житомирський», 7 жовтня 2014
«КОГДА Я ОТКРЫЛ ЛЮК БТР И УВИДЕЛ ХРИПЯЩЕГО СЕРЕГУ БЛЮДА БЕЗ СОЗНАНИЯ, ЗАВЫЛ! ЧУВСТВОВАЛ ВЕДЬ: НЕ НАДО БЫЛО ЕМУ ЕХАТЬ НА ЗАДАНИЕ НАКАНУНЕ ДНЯ РОЖДЕНИЯ» // censor.net, 7 листопада 2016 - ↑ У зоні проведення антитерористичної операції загинув сапер з Кам'янця-Подільського // «Є», 7 жовтня 2014 [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
У зоні АТО загинув боєць з Хмельниччини // Незалежний громадський портал, 7 жовтня 2014
Фатальне п'яте відрядження // «Подолянин», 10 жовтня 2014 - ↑ Петрівщина попрощалася із загиблим на сході Олександром Хрулем // Петрівська РДА, 23 жовтня 2014
Керівництво Кіровоградського гарнізону висловило співчуття з приводу загибелі своїх бійців // «Точка доступу», 23 жовтня 2014
В Кировоградской области вчера попрощались с военнослужащим, погибшим во время проведения АТО // «Новости Донбасса», 23 жовтня 2014(рос.)
Він помер за Україну, за нашу, єдину - ↑ На Луганщині загинув український спецназівець // НБН, 6 жовтня 2014 [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Поки двох черкащан поховали, ще двоє загинули. 06.10.2014, 22:20
Піщана попрощалася із «Світлячком» // «Черкаський край», 7 жовтня 2014
Золотонісці попрощалися зі своїм «Світлячком» (фото) // 0472.ua — Сайт города Черкасс, 7 жовтня 2014 - ↑ Загинув уманчанин із батальйону «Черкаси». 06.10.2014, 19:22 [Архівовано 23.06.2016, у Wayback Machine.]
Вічна пам'ять Герою // Уманська міська рада, 7 жовтня 2014 [Архівовано 2014-10-12 у Wayback Machine.]
Під Старогнатівкою сили АТО атакувала ДРГ бойовиків, загинув військовий — прес-центр // УНІАН, 7 жовтня 2014 - ↑ а б в На Сході загинули військові із закарпатської бригади // «Про Захід», 7 жовтня 2014
Стали відомі імена загиблих бійців із закарпатської 128-ї ОГПБ… // UZHGOROD.in, 8 жовтня 2014
Компенсація розбрату, або Війна за «транш від смерті» // «Час Київщини», 22 грудня 2015 [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Загинув перший земляк // facebook Ігор Мосійсук, 8 жовтня 2014
На Київщині попрощались із бійцем 128-ї гірсько-піхотної бригади // 5 канал, 10 жовтня 2014 - ↑ Тернопільщина втратила в АТО Віктора Пунду // 20 хвилин Тернопіль, 9 жовтня 2014
Як Тернопільщина зустріла загиблого в АТО танкіста // «Про все», 10 жовтня 2014 - ↑ Запорожская область потеряла еще одного «сына-героя» в зоне АТО // «Наш город», 9 жовтня 2014(рос.)
В Запорожской области похоронили отца четверых детей, который на войну пошел добровольцем // «Индустриалка», 9 жовтня 2014(рос.) - ↑ В с. Мостище відбулося поховання тіла загиблого учасника АТО // Макарівська РДА, 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ На Кодимщину знову прийшла сумна звістка
- ↑ Про присвоєння С.Цимбалу звання Герой України
- ↑ У вівторок під Дебальцевим героїчно загинув Сергій Цимбал // ТСН, 7 жовтня 2014
Цимбал Сергій Володимирович («Легіонер»)
На прикладі таких героїв, як Сергій Цимбал, мають виховуватися майбутні покоління прокурорів — Президент - ↑ Військовослужбовець Нацгвардії загинув у результаті мінометного обстрілу бойовиків // Національна гвардія України, 8 жовтня 2014. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Під час перемир'я лише за тиждень загинуло двоє вінничан // «33-й канал», 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Сьогодні Житомир прощається із героєм, який загинув на Сході країни // «Рупор Житомира», 9 жовтня 2014
Кілька сотень житомирян попрощалися із загиблим в АТО десантником Артуром Сілко // Житомир. Інфо, 9 жовтня 2014
Дружина загиблого житомирського десантника розповіла про чоловіка // «Перший Житомирський», 10 листопада 2014 - ↑ У зоні АТО загинув солдат із Славути // Незалежний громадський портал, 10 жовтня 2014
У Славуті попрощалися із загиблим в АТО лікарем // «Є», 15 жовтня 2014 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
Славута попрощалася зі ще одним Героєм України (фото) // «Славута NEWS», 12 жовтня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Не залишав нікого у біді // «Подільські вісті», 17 жовтня 2014 - ↑ В боях под Песками в зоне АТО погиб боец батальона «Днепр» // 056.ua — Сайт города Днепропетровска, 9 жовтня 2014(рос.)
Украинский пулеметчик Иван Курята погиб в Песках(рос.)
Військовослужбовець Іван Курята із с. Семенівка віддав своє життя за Україну // Сайт Криничанського району, 11 жовтня 2015 [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Кіровоградщина: В зоні АТО загинув працівник прокуратури // «Дзеркало Кіровоградщини», 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Пам'ять загиблого у зоні АТО земляка // Узин офіційний сайт Узинської міської ради, 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Загиблі в АТО Дніпровчани // Дніпровська у місті Києві РДА
- ↑ 15 жовтня сумчани проведуть в останню путь свого земляка // Сумська ОДТРК, 14 жовтня 2014 [Архівовано 28 липня 2015 у Wayback Machine.]
У Сумах прощаються із артилеристом, котрий загинув на Сході // ТСН, 14 жовтня 2014
В Сумах попрощались с бойцом АТО, который погиб от пули украинского офицера // 0542.ua — Сайт города Сум, 15 жовтня 2014
Сумчане проводили в последний путь еще одного героя // «Данкор онлайн», 15 жовтня 2014(рос.) - ↑ а б Щодо обстановки на державному кордоні // ДПСУ офіційний вебсайт, 11 жовтня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Оприлюднено ФОТО за наслідками обстрілу, в якому загинули прикордонники з Закарпаття // «Закарпаття онлайн», 14 жовтня 2014 - ↑ Бійці Чопської бойової прикордонної комендатури на Сході потрапили в засідку — 1 загиблий, 5 поранених (ДОПОВНЕНО) // «Закарпаття онлайн», 11 жовтня 2014
У Сваляві ховали 49-річного майора-прикордонника, що загинув в зоні АТО (ВІДЕО) // «Закарпаття онлайн», 13 жовтня 2014 - ↑ 16 жовтня оголошено Днем жалоби в Чернігові // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 15 жовтня 2014
Чернігівці попрощалися з героєм // ТРА «Новий Чернігів», 16 жовтня 2014 [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Один із поранених 10 жовтня на Донбасі прикордонників з Мукачева Роберт Кіс помер в реанімації // «Закарпаття онлайн», 13 жовтня 2014
На Сході загинув мукачівець Роберт Кіс // «Новини Закарпаття», 13 жовтня 2014 [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
У Мукачеві вшановують пам'ять загиблого в зоні АТО Роберта Кіса, поховають героя 16 жовтня… (ФОТО) // Сайт http://uzhgorod.in/, 15 жовтня 2014 - ↑ Блін, я думала його врятують…От чесно, сподівалась…не врятували Царство Небесне!
- ↑ Тальнівчани поховали свого героя — Віктора Мельниченка // «Нова Доба», 14 жовтня 2014
Поховали бійця-добровольця з Тальнівщини… // «Про головне», 15 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ Від отриманих поранень під Іловайськом помер солдат Денис Дзингель // «Є.юа», 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б 13 жовтня на Луганщині загинули 2 силовиків, а 6 поранено — Москаль // «Українська правда», 14 жовтня 2014
- ↑ У зоні АТО загинув буковинець Сергій Побережник // «БукІнфо», 14 жовтня 2014
Сергій і ще двоє наших хлопців підірвалися на розтяжці з гранатами // Сайт chv.tv, 16 жовтня 2014 - ↑ Кагарличчина прощалася з воїном-патріотом України — Валерієм Чухраєм з Черняхова // Газета «Вісник Кагарличчини», 21 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б в г Під Донецьком загинуло четверо бійців 19 — го батальйону — в Миколаєві оголошений траур // Преступности. НЕТ, 14 жовтня 2014
Под Мариуполем погиб лейтенант, которого сепаратисты называли «бешеным» (ФОТО). (рос.)
Із чотирма бійцями батальйону тероборони попрощались вранці у Миколаєві // ТСН, 16 жовтня 2014 - ↑ В Николаеве простились с бойцом из «сумасшедшего» батальона // «НикLife», 16 жовтня 2014 [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Береговенко Григорій Григорович
- ↑ Котєшевський Дмитро Іванович // Книга пам'яті
Котєшевський Дмитро Іванович // Миколаївська ОДА - ↑ Бабич Володимир Леонідович // Миколаївська ОДА
- ↑ Бойовики дають бійцям на 32-му блокпосту «зелений коридор» до опівночі // «Громадське», 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Скорбота. Загинув Олександр Москалюк // «20 хвилин Козятин», 30 жовтня 2014
В зоні АТО загинув вінницький нацгвардієць Олександр Москалюк // «Вінниця ОК», 31 жовтня 2014 [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ Євген Лабун із Гайсина зник минулого року в зоні АТО // «33 канал», 15 жовтня 2015 [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
Опізнали тіло нацгвардійця з Вінниччини, що загинув більше року тому // Вінниця.info, 25 квітня 2016 - ↑ На Бродівщині прощаються із загиблим в АТО військовослужбовцем Богданом Крупніцьким // ZIK, 17 жовтня 2014
На Львівщині поховали 23-річного військовослужбовця // Zaxid.net, 19 жовтня 2014 - ↑ В одесском госпитале умер раненый на востоке страны солдат // «Думская», 14 жовтня 2014(рос.)]
На Черняхівщині прощатимуться з героєм-військовослужбовцем. 17.10.2014 [Архівовано 22.12.2015, у Wayback Machine.] - ↑ Під Щастям на Луганщині загинув 37-річний воїн з Лозової (Фото) // «Слобідський край», 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ У районі Муратового Луганської обл. під час обстрілу блокпоста ЗСУ один військовий загинув, двоє поранені, — МВС // «112 Україна», 16 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
ОК «Північ»: 1 військовослужбовець загинув, 5 отримали поранення // «Українська правда», 16 жовтня 2014 - ↑ В зоні АТО загинув військовослужбовець-кобелячанин Дмитро Кіт // Кобеляцька міська рада, 17 жовтня 2014
На сході загинув ще один кобелячанин // «ЕХО з регіону», 24 жовтня 2014 - ↑ а б в За два дні «Айдар» втратив 14 бійців: шістьох бойовики просто стратили в полоні // «Голос Карпат», 16 жовтня 2014
Закарпатські «айдарівці» просять допомоги // «Закарпаття онлайн», 17 жовтня 2014 - ↑ а б в Печально известный 32-й блокпост // facebook Батальйон «АЙДАР», 29 жовтня 2014(рос.)
«Айдар» про бої під Бахмутівкою: бойовики розстріляли «швидку» з тілами українських бійців // Сегодня, 29 жовтня 2014 - ↑ Тільки подзвонили наші брати айдарівці і сказали, що це правда… тіла опізнані…
- ↑ Бійці батальйону «Айдар» поховали двох бойових товаришів // ТСН, 31 жовтня 2014 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
31 жовтня Святошин попрощався з загиблим земляком, бійцем батальйону «Айдар» Владиславом Царенком // Святошинська РДА офіційний інтернет-портал, 31 жовтня 2014 - ↑ Полено Юрій Вікторович («Ока»)
- ↑ 31 січня у Тернопіль привезуть трьох загиблих в АТО // «Погляд», 30 січня 2015 [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Зборівщина хоронила Героя // Зборівська РДА, 2 лютого 2015 - ↑ Під Костянтинівкою загинув доброволець родом зі Львова Андрій Бернацький // ZIK, 17 жовтня 2014
Тепер їх на одного менше: у зоні АТО загинув боєць з Дніпропетровська // «Новий Погляд», 18 жовтня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Загалом за добу внаслідок обстрілів терористів та бойових зіткнень загинуло 3 українських військових, поранено — 10 // «Вголос», 17 жовтня 2014
- ↑ Новомосковськ попрощався із героєм АТО // Новомосковськ офіційний сайт міської ради, 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б Керівництво Кіровоградського гарнізону висловило співчуття з приводу загибелі своїх бійців // «Точка доступу», 23 жовтня 2014
АТО і наш край Новоархангельщина у жалобі // Офіційний сайт Новоархангельської районної бібліотеки, 22 жовтня 2014 [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Вічна пам'ять нашому герою! // Черкаський політехнічний технікум, 23 жовтня 2014
Невигадані історії про черкаських героїв-«кіборгів» // «Дзвін», 26 листопада 2014 [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ При виконанні бойового завдання в зоні АТО загинув 23-річний миргородець // «Полтавщина», 17 жовтня 2014
- ↑ Я ждал от него звонка. Он не звонил.(рос.)
Полтава попрощалась з бійцем батальйону «Дніпро-1» // «Полтавщина», 20 жовтня 2014 - ↑ Ще один наш земляк загинув на війні з Росією // «Сіверщина», 17 жовтня 2014
Ушел из жизни Владимир Титарчук // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 17 жовтня 2014(рос.)
Перед смертю танкіст «кіборгів» Іванович годував бійців супом і полював на коректувальника // ТСН, 19 жовтня 2014
Загинув на Сході танкіст Володимир Титарчук з Менщини // «Менщина», 21 жовтня 2014
Він загинув під Донецьком за мир у Чернігові // ТРА «Новий Чернігів», 22 жовтня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ У зоні АТО загинув доброволець з Южноукраїнська // «ГАРД», 18 жовтня 2014
У зоні АТО загинув доброволець з Южноукраїнська // «Новости N», 18 жовтня 2014
17 жовтня 2014 року під час проведення антитерористичної операції на сході України у віці 27 років загинув боєць 34-го батальйону // Южноукраїнськ офіційний сайт міста, 20 жовтня 2014[недоступне посилання з квітня 2019] - ↑ В атаке на донецкий аэропорт погиб доброволец из Запорожской области // "IPnews ", 18 жовтня 2014 [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Энергодар простился с геройски погибшим земляком Сергеем Полуляхом // Портал misto.zp.ua, 24 жовтня 2014(рос.) - ↑ а б в г Батальйон тероборони «Одеса» втратив чотирьох бійців
Солдату, що з автомата розстріляв колег, винесли суворий вирок
Вирок Орджонікідзевського райсуду міста Маріуполя від 08.10.2018 на сайті ЄДРСР[недоступне посилання з травня 2019] - ↑ Жители райцентра Фрунзовка на Одесщине похоронили земляка, погибшего в зоне АТО // «Трасса Е-95», 23 жовтня 2014(рос.)
- ↑ В результаті обстрілу бойовиками Станично-Луганського району загинув військовослужбовець, два мирних жителя поранені, — МВС // РБК-Україна, 20 жовтня 2014
На Луганщине от обстрелов боевиков в минувшие сутки гибли военные и гражданские // ТСН, 19 жовтня 2014 - ↑ Сумуємо за загиблим земляком // Білопільська РДА, 21 жовтня 2014
Ровний Олександр // Чернігівська ОДА - ↑ Воїн добра: пам'яті Віктора Гурняка // «Українська правда. Життя», 22 жовтня 2014
- ↑ 24-й отдельный штурмовой батальон «АЙДАР» с глубоким прискобием сообщает // facebook Батальйон «АЙДАР», 20 жовтня 2014
В зоні АТО загинув Віктор Гурняк // «Погляд», 19 жовтня 2014 [Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.]
На Луганщині загинув фотокор і боєць «Айдару» Віктор Гурняк // «Громадське», 19 жовтня 2014 [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
У зоні АТО загинув фотокор INSIDER // INSIDER, 19 жовтня 2014
Під час бою на Луганщині загинув старший пластун скоб Віктор Гурняк // Пластовий портал, 19 жовтня 2014 - ↑ Попрощатися з Гурняком у Тернополі прийшли декілька тисяч містян // «Громадське ТБ», 21 жовтня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Віктора Гурняка поховають завтра у Львові (відео пам'яті) // «Громадське ТБ», 21 жовтня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Указ Президента України № 450/2021 від 28 серпня 2021 року «Про присвоєння С.Горбенку звання Герой України»
- ↑ У неділю в Донецькому аеропорту загинув військовий 95-ї житомирської бригади // «Житомир. Інфо», 20 жовтня 2014
У Ємільчинському районі попрощалися із загиблим в зоні АТО військовослужбовцем // 0412.ua — Сайт города Житомира, 3 листопада 2014 - ↑ Під час бою на блокпосту у районі Смілого загинув 1 військовослужбовець, 9 поранено — МВС // «7 днів», 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Львів прощатиметься із загиблим в АТО Андрієм Дудином // «Галінфо», 21 жовтня 2014
У Львові попрощалися з полеглим десантником Андрієм Дудиним // «Щоденний Львів», 23 жовтня 2014 - ↑ У зоні АТО загинув боєць з Новоукраїнки // «Перша електронна газета», 22 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Новоукраїнщина — у скорботі // Новоукраїнська міська рада, 22 жовтня 2014
І їх війна в безсмертні списки занесла… // «Голос України», 10 березня 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Рідні Тараса Михальського вірять, що він живий // «20 хвилин Тернопіль», 23 жовтня 2014
34-річний збаражанин загинув у зоні АТО ще три місяці тому // За Збручем, 26 січня 2015 - ↑ Мій брат Бурдяк Юрій Васильович пропав у зоні АТО
Ще одна мама зі Стрийщини одягнула чорну хустину // «Діловий Стрий», 5 травня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
На Стрийщині бійці «Легіону Свободи» попрощалися з убитим українським героєм Юрієм Бурдяком // «Вголос», 8 травня 2015 - ↑ Запара Геннадий Витальевич [Архівовано 2014-11-03 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ У зоні АТО зник військовий з Кіровоградщини // «Гречка», 24 червня 2015 року [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади, які загинули 19.10.2014 р. // Книга пам'яті
Загиблого бійця з Кіровоградщини два роки не можуть перевезти з зони АТО // «Кіровоградська правда», 5 липня 2016
Одесские волонтеры вернули тело бойца на родину // «7 телеканал», 7 липня 2016(рос.)
На Кіровоградщині перепоховали опізнаного за ДНК військового, що загинув під Дебальцевим у 2014 // УНІАН, 8 липня 2016 - ↑ 34 батальйон втратив бійця: загинув доброволець з Голованівщини // «Перша електронна газета», 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Кривой Рог скорбит: 25 октября в городе объявлен траур по погибшему в зоне АТО Юрию Горошко // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 23 жовтня 2014(рос.)
Пам'ятаймо про мужнього захисника Вітчизни Юрія Горошка // «Червоний Гірник», 28 жовтня 2014 - ↑ На сході України загинули двоє військовослужбовців із Житомирської області // «Житомир.info», 4 листопада 2014
- ↑ Под Мариуполем совершено нападение на машину с украинскими военнослужащими, 1 боец погиб // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 23 жовтня 2014(рос.)
Загинув в АТО уродженець Кременчука — Роман Крутько // Вісник Кременчука, 27 жовтня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
Загинув в ім'я України // Лубенська РДА, 25 жовтня 2014 [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ За останню добу в АТО загинув 1 військовий // «Українська правда», 22 жовтня 2014
У Лубнах нагороди загиблого Романа Крутька вручили його мамі та дружині. 25.07.2015, 16:00 - ↑ Ігор Балута висловив співчуття родині загиблого героя // Харківська ОДА, 24 жовтня 2014
- ↑ На Ярмолинеччині зустрічали загиблого героя АТО // Ярмолинецька РДА, 29 жовтня 2014 [Архівовано 6 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Полковник з Вінниці просився в АТО рядовим солдатом. 14.09.2015
У Донецькій області загинули два хмельницьких офіцери // 33 канал, 28 жовтня 2014 [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]
У Томашівці поховали майора, який загинув поблизу Авдіївки // 33 канал, 30 жовтня 2014 - ↑ Гетманський Тимур Вікторович. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ У Червонограді, що на Львівщині, поховають бійця АТО Дана Колісника // ZIK, 29 жовтня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
Похорони героя Дана Колісника - ↑ За добу в зоні АТО загинули 2 військових — РНБО // Українська правда, 27 жовтня 2014
- ↑ Терористи обстріляли Станицю Луганську // «Українська правда», 29 жовтня 2014
- ↑ У зоні АТО розстріляли військового з Кам'янеччини // «Є», 31 жовтня 2014 [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Рядового В'ячеслава Завальнюка поховали сьогодні на Хмельниччині // ТСН, 31 жовтня 2014 - ↑ а б Двоє офіцерів із зведеного загону Житомирської області трагічно загинули у зоні АТО // Житомир. Інфо, 29 жовтня 2014
- ↑ В зоне АТО погиб желтоводец Игорь Николаевич Юхимец // ИА «Имеется мнение», 29 жовтня 2014(рос.)
Письмо в редакцию: «Игорь, если бы ты знал, как тебя не хватает…» // ИА «Имеется мнение», 31 жовтня 2014(рос.)
Командир зенитной батареи Игорь Юхимец ценой жизни спас своих солдат // ИА «Имеется мнение», 1 листопада 2014 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Коли хоронили Федора, співали "Пливе кача по Тисині… " // Facebook Костянтина Холодова, 31 жовтня 2014
- ↑ На Київщині поховали радиста з «Айдару» // 5 канал, 31 жовтня 2014
Бійці батальйону «Айдар» поховали двох бойових товаришів // ТСН, 31 жовтня 2014 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
І зірки тут ні до чого // УГКЦ Запоріжжя, 29 жовтня 2014
Федя, позывной Гуцул // Facebook Тетяни Назаренко, 29 жовтня 2014 - ↑ У п'ятницю хмельничани проведуть в останній путь сержанта Руслана Ліщука // «Є», 29 жовтня 2014 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
Хмельницький попрощався із гірським піхотинцем Русланом Ліщуком // «Є», 31 жовтня 2014 [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ а б В Мариуполе Талаковку обстреливают из «Градов». Один военнослужащий погиб, двое ранены (ОБНОВЛЯЕТСЯ+ВИДЕО) // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 29 жовтня 2014(рос.)
- ↑ Під час півторагодинного обстрілу під Маріуполем загинув морпіх з Феодосії // ТСН, 29 жовтня 2014
Завтра николаевцы простятся с морпехом Юрием Загребельным, который погиб защищая Мариуполь от российских войск // «МедіаІнфо», 31 жовтня 2014 [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.](рос.)
В Николаеве попрощались с майором крымской бригады береговой охраны, погибшем под Мариуполем // «Николаевские новости», 1 листопада 2014(рос.)
На Харьковщине похоронили 31-летнего морпеха из Перевального // Обозреватель, 4 листопада 2014 [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ В АТО загинув ще один наш земляк // «Пологівські вісті», 30 жовтня 2014 [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Завтра запорожцы простятся с погибшим морпехом // «РепортерUA», 31 жовтня 2014(рос.) - ↑ а б в РНБО: В бою біля Петрівського загинуло три бійця АТО // Еспресо.TV, 30 жовтня 2014
Щодо чотирьох загиблих хлопців, яких сьогодні не помітили у прес-центрі АТО. Пацани були у розвідгрупі… // Facebook Лєри Бурлакової, 29 жовтня 2014 - ↑ У зоні АТО загинуло двоє миколаївських військових — морпех і боєць 72 — й бригади // Преступности. НЕТ, 30 жовтня 2014
В бою под Донецком погиб 22-летний николаевец // «Мой город», 31 жовтня 2014(рос.) - ↑ Пам'ять загиблого у зоні АТО // Узин офіційний сайт Узинської міськради, 31 жовтня 2014 [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вчера почту не проверяла, а утром обнаружила письмо от мужа - ↑ 1 листопада о 13:30 відбудеться прощання із капітаном Русланом Григором // «БЦ News», 31 жовтня 2014
- ↑ Під час антитерористочної операції на сході України загинув наш земляк // Погребищенська РДА, 3 листопада 2014 [Архівовано 2014-11-04 у Wayback Machine.]
Вінниччина попрощалася ще із двома бійцями АТО // «Місто», 12 листопада 2014 [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б в Миколаївщина простилася ще з трьома героями // Миколаївська ОДА, 6 листопада 2014
- ↑ "Это Великая Отечественная Война 2014 с «росскими», — Николаев простился с военным // «Никинформ», 5 листопада 2014(рос.)
- ↑ Из-за недостатка снаряжения погиб боец одесской мехбригады // «Таймер», 30 жовтня 2014(рос.)
- ↑ Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 31 жовтня 2014 року
На Луганщині бійці 80-ї бригади потрапили в засідку, один загинув // «Громадське», 30 жовтня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Сироті Максимові Гешу перестали виплачувати допомогу // Gazeta.ua, 5 грудня 2014
- ↑ Рогатинець Андрій Білоус загинув у зоні АТО // Рогатка, 1 листопада 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Прикарпатці на колінах зустрічали Андрія Білоуса, який загинув в АТО (Відео) // «Фіртка», 5 листопада 2014
У зоні АТО загинув мешканець Рогатинщини Андрій Білоус // Телеканал RAI, 6 листопада 2014 - ↑ а б Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 1 листопада 2014 року
- ↑ У Фастові попрощалися із земляком-військовослужбовцем, що загинув у зоні АТО на Луганщині // Фастів офіційний сайт міської ради, 5 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Відкрито меморіальну дошку Герою у Фастові // Київська ОДА, 17 грудня 2015 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ У вінницьких нацгвардійців знову втрати. Тепер на 29-му блокпосту // Винница Daily, 31 жовтня 2014. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б в г Віддали своє життя захищаючи країну // Національна гвардія України, 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Руслану было 34, пограничник, мобилизованный, из Харькова // facebook Романа Бочкали, 1 листопада 2014
- ↑ Завтра на Личаківському кладовищі поховають загиблого в зоні АТО Андрія Семчишина // «Високий замок», 1 листопада 2014 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
На Личаківському цвинтарі з почестями поховали загиблого воїна, який служив у Мукачеві (ФОТО) // «Мукачево.net», 3 листопада 2014 - ↑ Стало відомо ім'я закарпатського солдата, який загинув днями в зоні АТО // Mukachevo.net, 3 листопада 2014
У зоні АТО під Луганськом загинув ще один закарпатський військовий? // Mukachevo.net, 3 листопада 2014
Віталій Морека з В.Березнянщини загинув у день народження мами // «7 днів», 3 листопада 2014 [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ В селі Дубівка Горностаївського району попрощалися із загиблим учасником АТО // Горностаївський район офіційний сайт, 4 листопада 2014 [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Херсонщина: знову прощання із загиблим… // ВТВ, 3 листопада 2014
«Кіборг» перед смертю заспокоював дружину: «Я скоро приїду, підемо з крихіткою гуляти» // «ДеПо», 12 листопада 2014 - ↑ Громадянська панахида за загиблим воїном АТО // Сайт Веселинівського району, 3 листопада 2014
- ↑ «Артемівськ» просить бінокль, а 43-й — апельсини // Днепр вечерний, 7 листопада 2014
Батальон "Артемовск"со скорбью сообщает о гибели боевого товарища Гукаленко Владимире // facebook Спецподразделение Артемовск, 2 листопада 2014 - ↑ Село Крымское Луганской области. Утром, за десять минут до нашего приезда погиб…// Facebook Юрія Касьянова, 1 листопада 2014(рос.)
Чернівчани прощалися з командиром Нацгварії, який загинув у зоні АТО // «Від і До», 5 листопада 2014 [Архівовано 17 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б На блокпосту під Маріуполем загинули двоє національних гвардійців, — РНБОУ (відео, оновлено) // «Щоденний Львів», 2 листопада 2014
СБУ оперативно розкрила теракт на блокпосту сил АТО в Маріуполі // Прес-центр СБУ, 3 листопада 2014 [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Військові з теплотою згадують загиблих солдата Руснака та майора Хітріка // ТСН, 4 листопада 2014
В останню путь пішли гідні сини України // НГУ офіційний сайт, 6 листопада 2014 [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Названо прізвище зрадника, який вчинив теракт в Маріуполі проти колишніх побратимів. 03.08.2016, 22:49
- ↑ Названо прізвище зрадника, який вчинив теракт в Маріуполі проти колишніх побратимів. 03.08.2016, 22:49
Терориста, що підірвав двох нацгвардійців, заочно засудили до 15 років // «УП», 24 квітня 2017 - ↑ Під час теракту під Маріуполем загинув вінничанин (Фото) // Вінницький бізнес портал «Vinbazar», 3 листопада 2014
- ↑ Новини з війни // facebook Третій батальйон територіальної оборони Львівщини «Воля», 3 листопада 2014
Завтра Львів прощатиметься з офіцером, який вчора загинув у зоні АТО // Новий погляд, 3 листопада 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
У Львові попрощалися із загиблим на Донбасі земляком // «Перший Національний», 4 листопада 2014 [Архівовано 14 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Батальйон «Батьківщина»: бій на першому блокпосту
- ↑ Кіровоград проведе в останню путь бійця, який загинув в зоні АТО // «Рідний Кіровоград», 3 листопада 2014 [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
У Кіровограді попрощались із загиблим бійцем батальйону тероборони
Кіровоград попрощався з загиблим у зоні АТО бійцем 34-го батальйону. Фото. Відео. // «Рідний Кіровоград», 5 листопада 2014 [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] - ↑ На сході України загинули двоє військовослужбовців із Житомирщини // 0412.ua — Сайт города Житомира, 4 листопада 2014
Один солдат 26 бригады погиб, другой ранен… в ДТП - ↑ Во время несения службы в зоне АТО умер сумчанин // Сайт like.sumy.ua, 5 листопада 2014 [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Київ втратив 50 чоловіків у війні на сході України. СПИСОК
- ↑ Вінніков Олександр Валентинович
- ↑ Від обстрілу під Маріуполем загинув український військовий — штаб оборони // Тиждень.ua, 4 листопада 2014
Во время обстрела под Мариуполем погиб 30-летний военнослужащий из Одесской области // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 5 листопада 2014(рос.) - ↑ Гірка втрата // Комінтернівська РДА, 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ На Одещині попрощались із загиблим добровольцем // «5 канал», 07 листопада 2014
В пресс-центре АТО исказили обстоятельства смерти одесского бойца // «Таймер», 7 листопада 2014(рос.) - ↑ Під Дебальцевим загинув снайпер із Вінниччини (Фото) // Вінницький бізнес портал «Vinbazar.com», 6 листопада 2014
- ↑ В АТО загинув ще один житель Новгородківщини — Павло Русаков // Перша електронна, 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Загиблі в АТО Дніпровчани // Дніпровська в м. Києві РДА
- ↑ Друже Север ушел
Сумчанин Сергій Табола загинув в бою за аеропорт Донецька // «СумиІнфо», 6 листопада 2014 [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Позивний «Чорний» про загибель бійця Правого Сектора в донецькому аеропорту // «Громадське ТБ», 6 листопада 2014
Під час штурму Донецького аеропорту бойовиками загинув 18-річний сумчанин (рос.) 06.11.2014, 18:15
Комбат «Чорний»: За останні три дні в районі аеропорту підбили два українські БТРи // «Громадське ТБ», 9 листопада 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Правильний. В усьому правильний. Дещо неслухняний на перший погляд… // «Правий Сектор. Рівне», 10 листопада 2014
Сумщина попрощалася ще з одним своїм Героєм — 18-річним Сергієм Табалою // Сумська обласна рада, 10 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ При обороні Донецького аеропорту загинув десантник // «Укрінформ», 6 листопада 2014[недоступне посилання з червня 2019]
В АТО загинув ще один херсонець. 07.11.2014
У зоні проведення АТО загинув наш герой-земляк, майстер лісу Пролетарського лісництва ДП «Цюрупинське ЛМГ» Голота Юрій Анатолійович // «Український лісовод», 11 листопада 2014 - ↑ Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 7 листопада + Карта
- ↑ На сході загинув 21-річний мешканець Рівненщини // «ЧаРівне», 7 листопада 2014
Крохмаль Назар Іванович…ст.солд 80 ОАЕМБ Вічна Пам'ять…!
6 ноября в результате обстрела террористов погиб воин 80-й роты снайперов…// facebook Романа Беккера, 9 листопада(рос.)
Рівненщина пам'ятає своїх Героїв // Рівненська ОДА, 10 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Днепродзержинец погиб под Авдеевкой // Сайт Дніпродзержинська dndz.tv, 8 листопада 2014(рос.)
- ↑ Оборванный «медовый месяц» танкиста из Днепродзержинска // «Событие», 10 листопада 2014 [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця // «20 хвилин Тернопіль», 10 листопада 2014
У зоні АТО загинув патріот з Тернопільщини, боєць 24 бригади // «Львів онлайн», 11 листопада 2014 [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 8 листопада 2014 року
- ↑ Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 11 листопада 2014 року
- ↑ Вшанування пам'яті конотопця Віталія Парфененка // Сумська обласна рада, 23 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ В останню путь провели військовослужбовця в Шаповалівці // «ТелеГурман», 10 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Дайджест станом на 09:00 // facebook Прес-центр АТО, 8 листопада 2014
- ↑ В Донецком аэропорту от пули снайпера погиб заместитель центрального военного комиссариата Николаева // «Мой город», 9 листопада 2014(рос.)
Николаев провел в последний путь замвоенкома Центрального района Павла Колесникова, который погиб в аэропорту Донецка // «НикВести», 10 листопада 2014 (рос.)
Командовал группой он лучше многих офицеров-десантников, — в Николаеве попрощались с майором Колесниковым // «Мой город», 10 листопада 2014(рос.) - ↑ а б в За минулу добу в зоні АТО загинуло четверо миколаївських десантників // Преступности. НЕТ, 8 листопада 2014
Бірюков: Без перемир'я загинула б не сотня людей, а десятки тисяч // «Громадське», 9 листопада 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ а б в Бандити продовжують нищити мир на сході України // facebook Прес-центр АТО, 8 листопада 2014
- ↑ На Львівщині попрощалися з десантником 79-ї аеромобільної бригади Богданом Здебським (відео)
У львівському селі тисячі людей прощалися з бійцем, що героїчно загинув у Донецькому аеропорту
Плакали так, що навіть у дзвона серце обірвалося… // «Високий Замок», 12 листопада 2014 [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Страшна звістка війни докотилася і до нашої сім"ї
На Рівненщину привезуть загиблого в Донецькому аеропорту вояка // «Рівне вечірнє», 10 листопада 2014 [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Весь Клесів вийшов провести в останню путь «кіборга» з донецького аеропорту // «ЧаРівне», 12 листопада 2014
Сарненщина пам'ятає героїв - ↑ У Миколаєві в останню дорогу проведуть героя, загиблого в Донецькому аеропорту // Преступности. НЕТ, 9 листопада 2014
Пам'яті Сергія Іванцова // Миколаївська обласна рада офіційний сайт, 9 листопада 2014 [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б в Дайджест станом на 16:20 // facebook Прес-центр АТО, 8 листопада 2014
- ↑ а б Два разведчика одесской мехбригады погибли в бою у Донецкого аэропорта // Думська, 10 листопада 2014(рос.)
- ↑ Війна дійшла і до нашого району трагічною звісткою про загибель одного з наших захисників // Вконтакте «Вісті Біляївки», 9 листопада 2014
- ↑ На превелику скорботу підтвердилась інформація про ще одного загиблого жителя нашого району в зоні АТО — Євгена Атюкова // Вконтакте «Вісті Біляївки», 9 листопада 2014
Боєць написав перед смертю в Мережі: «До останнього патрона поживу, а не здамся нікому» (фото) // «Сегодня», 10 листопада 2014 - ↑ В Одесской области похоронили учителя, который добровольцем ушел в зону АТО и погиб в Донецком аэропорту // «Думська», 17 листопада 2014(рос.)
Герої не вмирають! Пам'яті учителя, загиблого в АТО // «Педагогічна преса», 17 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
7.11.2014 на війні загинув Учитель // Вконтакте Подслушано Великомихайловский район, 13 листопада 2014(рос.)
5-річний онук Героя АТО: «Діда застрелили на війні погані дяді» // ДеПо, 18 листопада 2014 - ↑ У Мукачеві прощались ще з одним героєм, який загинув в АТО — Олександром Бабичем (ФОТО, ВІДЕО) // «Мукачево.net», 12 листопада 2014
Сотні заплаканих очей провели в останню дорогу загиблого у зоні АТО мукачівця (ФОТОРЕПОРТАЖ) // Панорама Мукачева, 12 листопада 2014
У Мукачеві прощалися з Олександром Бабичем, який загинув у зоні АТО // «Закарпаття онлайн», 12 листопада 2014 - ↑ Пам'ятаймо героїв Дубенщини [Архівовано 2018-05-26 у Wayback Machine.]
На Рівненщині відкрили пам'ятну дошку учаснику АТО // «Радіо ТРЕК», 7 грудня 2017
Учаснику АТО відкрили меморіальну дошку
«Україна — це ми!» Фотоальбом - ↑ Сьогодні у нас, ДУК ПС, ще одна втрата
Сьогодні загинув наш побратим, земляк, боєць Правого Сектора // «Правий Сектор. Херсон», 9 листопада 2014
Он ждал приказа наступать… // «Вгору», 14 листопада 2014 [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Херсонцы попрощались с погибшим в зоне АТО земляком Александром Райхертом // «Херсон онлайн», 12 листопада 2014(рос.) - ↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Біля Бахмутки тривають бої за блокпости // «Подробиці», 10 листопада 2014
Вічна пам'ять… // УМВС України в Полтавській області, 10 листопада 2014
Полтавщина попрощалася з міліціонерами, що загинули в зоні АТО // Полтавська ОДА, 10 листопада 2014
Сьогодні в Полтаві прощаються із загиблими в зоні АТО міліціонерами // «Вісник Кременчука», 11 листопада 2014 [Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Гаврилко Василь Миколайович
12 ноября похоронили ВАСИЛИЯ ГАВРИЛКО, бойца 39-го батальона территориальной обороны(рос.) - ↑ Лісівники Житомирщини в жалобі // «Український лісовод», 10 листопада 2014
В Днепропетровском госпитале умер житомирский лесник, боец 30-й бригады Юрий Броник // «Журнал Житомира», 11 листопада 2014(рос.)
В Коростенському районі поховали сержанта Броника // Перший Житомирський, 11 листопада 2014 - ↑ Солдат з Овруцького району помер через кілька місяців після поранення // «Перший Житомирський», 11 листопада 2014
- ↑ Запорожский батальон территориальной обороны в бою потерял солдата // Комментарии: Запорожье, 11 листопада 2014 [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Погиб Герой // Сайт Кушугума, 12 листопада 2014 [Архівовано 04-06-2016 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 12 листопада 2014 року
- ↑ У зоні АТО загинув воїн з Гощанщини // Гощанська РДА, 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б в В бою під Березовим сили АТО знищили щонайменше 10 терористів // «Тиждень», 11 листопада 2014
Одесская мехбригада потеряла еще трех бойцов // «Думська», 11 листопада 2014(рос.)
Стали известны имена военнослужащих одесской мехбригады, погибших в бою у Березового // «Думська», 12 листопада 2014 - ↑ Осиротіла Первомайщина ще на одного сина // Первомайська РДА, 14 листопада 2014
Лейтенант Сенкевич Максим Олегович
Проводи в останню путь захисника Батьківщини лейтенанта Сенкевича Максима Олеговича - ↑ Громадянська панахида за загиблим воїном АТО // Офіційний сайт Веселинівського району, 13 листопада 2014
Прощання з Віталієм Токарем // Офіційний сайт Веселинівського району, 14 листопада 2014 - ↑ Жители Березовского района простились еще c одним земляком, погибшим в зоне АТО (фото) // «Трасса Е-95», 14 листопада 2014
- ↑ В Одесской области похоронили погибшего в зоне АТО воина // «Думська», 13 листопада 2014
10 листопада 2014 року виконуючи бойове завдання загинув // Іванівська РДА, 13 листопада 2014 [Архівовано 13.11.2014, у Wayback Machine.] - ↑ Найгарячіші точки у всій зоні АТО знаходяться у Луганській області (відео) // «Сегодня», 12 листопада 2014
- ↑ Загинув наш земляк у зоні АТО // Офіційний сайт Люботинської міської ради, 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Дайджест станом на 18:00
Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 14 листопада 2014 року - ↑ Учасник АТО Віктор Чернюх загинув у районі нещасливого міста Щастя // «Високий Замок», 13 листопада 2014 [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Чернюх Віктор — мешканець с. Держів
Остання путь Віктора Чернюха // Миколаївська РДА, 22 листопада 2014 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Сотні мостищан прийшли провести в останню путь свого Героя — загиблого земляка Богдана Муштука // Мостиська РДА, 17 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ а б в Сегодня утром по пескам 2 залпа по 5 ракет Града(рос.)
- ↑ За спини підлеглих не ховався // Магістраль, 19 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Макаров Олег Михайлович
- ↑ В зоні АТО загинув заступник коменданта Мукачівської оперативної бойової комендатури // «Голос Карпат», 14 листопада 2014
Еще один сумчанин погиб в зоне АТО // «Данкор онлайн», 14 листопада 2014(рос.)
У Сумах поховали бійця, що героїчно загинув у зоні АТО. ФОТО // Портал Суми, 16 листопада 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Міліція каже, що впіймала вбивць 31-річного закарпатського військового, якого в зоні АТО розстріляли «в упор» // «Час Закарпаття», 19 листопада 2014 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Сьогодні поховають шевченківця, який загинув у зоні АТО // «Хрещатик», 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Вчера, 14 ноября, во время проведения боевых действий под Донецком погиб еще один боец из Запорожья Роман Швачко // «Забор», 15 листопада 2014(рос.)
В Запорожье сегодня попрощались с еще одним патриотом, погибшим в зоне АТО // «ТВ5», 17 листопада 2014 [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
В Запорожье прощались с разведчиком // «Вся Власть», 17 листопада 2014(рос.)
У Запоріжжі поховали бійця 93-ї бригади // «Громадське», 17 листопада 2014 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ При обстрілі блокпоста поблизу Дебальцевого загинув боєць «Київської Русі» // LB.ua, 14 листопада 2014
- ↑ 14 ноября 2014г. в зоне АТО погиб член Дергачевского РО ХО КСУ инструктор по аджилити Олег Литвин // Дергачевское РО ХО КСУ «Бест Дог», 14 листопада 2014 [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
14 ноября в зоне АТО погиб Олег Литвин // Український форум кінологів [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
На Дніпропетровщині встановили меморіальну дошку бійцю батальйону «Київська Русь» // ТСН, 12 травня 2015 - ↑ У Слов'янську від вогнепального поранення помер рядовий міліції, — джерело // «112», 16 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ «Свобода» оголосила про перехід на внутрішньопартійний військовий стан // НБВ, 7 лютого 2015 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вічна пам'ять … // Наше місто Тараща, 17 листопада 2014 - ↑ Херсонщина втратила ще одного героя // «Херсонщина» сайт ОДА, 17 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
В селе Солонцы Цюрупинского района прощались с Героем-патриотом Русланом Биленко // «ПІК», 19 листопада 2014 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Біда продовжує стукатись у наші оселі (ФОТО) // «Цюрупинськ онлайн», 19 листопада 2014 - ↑ а б В зоне АТО погибли еще два бойца одесской мехбригады // «Думська», 17 листопада 2014
- ↑ В Коминтерновском районе снова горе…(рос.)
Гірка втрата героя // Комінтернівська РДА, 16 листопада 2014 [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вечная память герою // КИФ, 17 листопада 2014 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Решетняк Василь Васильович // Книга пам'яті
Решетняк Василь Васильович // Миколаївська ОДА - ↑ На Кам'янеччину поїхав черговий «Груз 200» із зони АТО // «Є», 19 листопада 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
Останнє, що він сказав: «Хлопці, відходьте, я вас прикрию» // «Є», 25 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за вихідні станом на 17 листопада 2014 року
- ↑ На Личаківському кладовищі поховали двох учасників АТО. Фото. Відео // «Галінфо», 26 листопада 2014
Львів попрощався ще з одним Героєм, який загинув в АТО // ZIK, 26 листопада 2014 [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
У Львові попрощалися із двома воїнами АТО // ТРК «Львів», 26 листопада 2014 [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ У Києві попрощалися з бійцем батальйону Айдар // Перший Національний, 17 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
У Києві прощались із загиблим бійцем «Айдару»/ 5 канал, 17 листопада 2014
На автодороге Старобельск-Луганск перевернулась иномарка. Водитель погиб // СітіНьюз, 18 листопада 2014
Львів'яни попрощалися із добровольцем батальйону «Айдар» Дмитром Жовтим // «Духовна Велич Львова», 19 листопада 2014 - ↑ Сумщина сумує за героєм // Сумська ОДА, 21 листопада 2014 [Архівовано 2016-03-11 у Wayback Machine.]
Сумщина понесла еще одну потерю — на Донбассе погиб наш земляк // Портал Gorod.sumy.ua, 20 листопада 2014(рос.)
Боєць АТО загинув через нестачу на передовій кровоспинних ліків // «ТСН», 22 листопада 2014 - ↑ В последний путь провели криворожского бойца Дениса Верескуна // Перший Криворізький, 20 листопада 2014(рос.)
- ↑ 39-ка — один 200 … один 300
- ↑ Під час обстрілу блокпоста поблизу Гірського загинув боєць Нацгвардії, — АТЦ // «112», 16 листопада 2014 [Архівовано 28 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Внаслідок обстрілу загинув офіцер Нацгвардії // НГУ, 17 листопада 2014 [Архівовано 1 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Майору з Вінниці, що загинув на Луганщині, присвоїли звання підполковника посмертно // Vinbazar.com, 17 листопада 2014 - ↑ а б в В бою за Станицю Луганську загинуло троє бійців батальйону «Чернігів» // УМВС в Чернігівській області, 16 листопада 2014
Батальйон «Чернігів» повернувся на планову ротацію не в повному складі // ТСН, 18 листопада 2014
Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за вихідні станом на 17 листопада 2014 року - ↑ Потайки на фронт: доля чернігівського героя, який загинув у зоні АТО // «Чернігівський Монітор», 20 листопада 2011
- ↑ а б У Києві колона з понад 20 машин проводжала двох військових, які загинули на Донбасі // ТСН, 19 листопада 2014
- ↑ У зоні АТО загинув уродженець Збаражчини Сергій Долгіх // «Народне слово», 18 листопада 2014 [Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.]
В бійця з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, сиротою залишилась донька // «Інформаційний простір Тернопілля», 28 листопада 2014 [Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Дні пам'яті загиблих у АТО земляків провели у Бодаківській школі - ↑ Ірпінь попрощався з В'ячеславом Кірічеком // «Правда Ірпеня», 19 листопада 2014 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
Ірпінь попрощався з героєм (відео) // «Правда. Тут», 21 листопада 2014 - ↑ а б в г д е ж Семеро чернігівців загинули під Дебальцевим // «Високий Вал», 17 листопада 2014
«Урал» українських військових підірвався на фугасі поблизу Дебальцевого // LB.ua, 18 листопада 2014
Стали известны имена 7-х погибших под Дебальцево // gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 18 листопада 2014(рос.) - ↑ В полку потеря….
Під Дебальцево загинув 33-річний майор медичної служби, начмед Віталій Вашеняк // «Вісник Переяславщини», 18 листопада 2014
Земляки провели в останню путь загиблого героя Віталія Вашеняка // Барська РДА, 22 листопада 2014 - ↑ АТО: в районі Дебальцево загинув боєць з Кіровоградщини // «Перша електронна», 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Дружина загиблого під Дебальцевим снайпера Яніса Лупікса залишилася з трьома дітьми // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 2 грудня 2014
- ↑ В Чернігові провели в останню путь Олександра Будько // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 23 листопада 2014(рос.)
Вдова бійця Будька отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня. 31.07.2015, 12:42 - ↑ Жителі Херсонщини проведуть в останній путь ще одного Героя // Херсонська ОДА, 20 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Проклята війна забрала життя ще одного жителя Скадовського району // «Скадовська палітра», 19 листопада 2014 - ↑ Сводка за 17.11.2014 // facebook 25 Батальйон Територіальної Оборони «Київська Русь», 17 листопада 2014(рос.)
На Київщині поховають капітана батальйону «Київська Русь» // Соцпортал, 18 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
На Київщині поховали капітана батальйону «Київська Русь» // Соцпортал, 19 листопада 2014 [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Герої не вмирають // Борзнянська РДА, 18 листопада 2014
Хороше Озеро попрощалося із Миколою Росомахою, 20 листопада 2014 [Архівовано 12 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ У Житомирській області поховали бійця 30-ї бригади, який помер від поранень на руках у брата // Житомир.info, 20 листопада 2014
- ↑ В зоні АТО загинув криворіжанин Валерій Бердаков // Перший Криворізький, 20 листопада 2014(рос.)
Довгинцівська районна в місті рада, її виконавчий комітет та всі мешканці Довгинцівського району глибоко сумують… - ↑ 1 загиблий і 7 поранених унаслідок вечірнього бою під Донецьким аеропортом // LB.ua, 19 листопада 2014
- ↑ У Дніпропетровську прощались з Героєм // «11 канал», 25 листопада 2014
- ↑ За добу в зоні АТО загинули 2 військових, 13 поранено — РНБО
Армійці втратили один танк біля аеропорту Донецька - ↑ Під Дебальцевим, рятуючи поранених, загинув розвідник із 54-го батальйону // LB.ua, 20 листопада 2014
- ↑ Запорожского бойца в зоне АТО нашли в блиндаже мертвым // «Індустріалка», 22 листопада 2014 [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
У зоні АТО загинув наш земляк — 33 річний житель Верхньої Терси // «Гуляйполе», 21 листопада 2014
Бійця із Запорізької області на блокпосту вбили за наказом? // Індустріалка 20.08.2017 [Архівовано 2017-08-20 у Wayback Machine.]
Бійця із Запорізької області довели до самогубства? — Загинув на блокпосту // Індустріалка, 25.05.2018 [Архівовано 2018-05-26 у Wayback Machine.] - ↑ а б Двоє уродженців Ужгородщини загинули у зоні АТО // «Панорама Мукачева», 20 листопада 2014
Ужгородщина прощається відразу із двома героями АТО (ФОТОРЕПОРТАЖ) // «Карпатський об'єктив», 26 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] - ↑ а б Найстарший із-поміж трьох синів… // Газета «День», 27 січня, 2015
- ↑ У зоні АТО солдат вбив товариша по службі з гранатомета // ТСН, 21 листопада 2014
- ↑ Загинув мешканець Васильківського району // «Рідне місто», 23 листопада 2014
Ещё один наш герой(рос.) - ↑ Воловик Всеволод Валентинович // ЦВК. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Валентин Воловик: «После папиной гибели понял, что хочу быть, как он — военным» // Олена Білозерська, 1 лютого 2015
- ↑ а б Сьогодні під Донецьким аеропортом ми втратили двох побратимів // Олена Білозерська: Знаю, як треба!, 21 листопада 2014
- ↑ 24 листопада відбудеться прощання… // facebook правий сектор Київ, 23 листопада 2014
У Києві прощалися з розвідником Всеволодом Воловиком // «Подробности-ТВ», 24 листопада 2014
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - ↑ Стало відоме ім'я загиблого в Донецьку прикарпатця // «Галка», 22 листопада 2014
В Богородчанах прощалися з бійцем добровольчого Українського корпусу, який загинув в зоні проведення АТО // Богородчанська РДА, 24 листопада 2014 [Архівовано 2016-06-30 у Wayback Machine.]
Морпєх // «Олена Білозерська Знаю, як треба», 25 листопада 2014
Байдюк Володимир Іванович («Морпєх») // Книга пам'яті - ↑ У Новоархангельську завтра прощатимуться з бійцем 34-го батальйону // «Гречка», 22 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
На Донбасі, захищаючи Україну, загинув свободівець із Кіровоградщини Микола Томак // Сайт ВО «Свобода», 22 листопада 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Під Маріуполем загинув боєць з Новоархангельського району // «Новини Кіровоградщини», 22 листопада 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Кременчужанин Сергій Кривченко загинув на Донбасі // «Телеграф», 21 листопада 2014(рос.)
Рідні та близькі попрощалися із загиблим в АТО Сергієм Кривченко // «Телеграф», 26 листопада 2014(рос.) - ↑ а б Дайджест станом на 08.00 22.11.2014
Віктор Калашник вручив ордени рідним двох загиблих кременчуцьких Героїв. 23.06.2015, 14:02 - ↑ 26 листопада Лохвиччина попрощалася з Горбатенком Анатолієм Олексійовичем // Лохвицька РДА, 26 листопада 2014 [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]
Загинув поблизу Щастя // «Зоря Полтавщини», 18 грудня 2014 [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Спасти разведчика Маэстро: Сергея Костакова из 72 бригады арестовали под Волновахой (фото) // «Подробности», 18 вересня 2014(рос.)
Безслідно зник відомий розвідник з 72-ї окремої механізованої бригади Сергій Костаков // «Про БЦ», 25 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це — Сергій Костаков. Людина з долею… // Facebook Єгор Соболєв, 8 липня 2014
Знайдено тіло Сергія Костакова
Прокуратура Донецької області контролює розслідування вбивства чоловіка, тіло якого знайдено в лісосмузі під Волновахою // Прокуратура Донецької області, 11 червня 2015
У Києві попрощалися з розвідником 72-ї бригади С.Костаковим // «5 канал», 2 жовтня 2015
Facebook Сергей Костаков - ↑ У Пісках загинув боєць батальйону ОУН зі Львова // «ZIK», 24 листопада 2014 [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
У середу на Личаківському кладовищі поховають 2 львів'ян-учасників АТО // Львів офіційний портал, 24 листопада 2014
Сьогодні на Личаківському кладовищі відбулися похорони 2 львів'ян-учасників АТО // Офіційний портал Львова, 26 листопада 2014
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - ↑ Бойовики обстріляли Піски, двоє військовослужбовців загинули, — журналіст // «112», 23 листопада 2014[недоступне посилання з червня 2019]
В Пісках загинув пастор, який воював на боці України // Христианский Мегапортал invictory.com, 24 листопада 2014 [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Дніпро-1 — одна з головних сил, що тримає Пески // facebook Батальйон Днепр-1, 24 листопада 2014 - ↑ Ще один житель Дніпродзержинська загинув на сході України // «Событие», 24 листопада 2014 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Пам'яті товариша // Сайт ДМКД, 26 листопада 2014 [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Дніпродзержинськ простився із загиблим в зоні АТО Сергієм Бородаєм // 5692.com.ua — Сайт города Днепродзержинска, 26 листопада 2014(рос.) - ↑ Сумщина в жалобі // Сумська ОДА, 25 листопада 2014 [Архівовано 2016-04-25 у Wayback Machine.]
Село Вири Білопільського району провело в останню путь свого бійця // Сумська ОДТРК, 26 листопада 2014 [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ У зоні АТО загинув герой-земляк Сергій Хоменко // «Херсонщина» офіційний сайт Херсонської ОДА, 25 листопада 2014[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Загинули два бійці 42 батальйону // «Точка доступу», 27 листопада 2014
Убит запорожский боец, переживший «иловайский котел» // «Заноза», 29 листопада 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Запорожский разведчик погиб по дороге к лагерю в Дебальцево // «Заноза», 25 грудня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ В батальйоні «Батьківщина» нові втрати // Сайт Юлії Тимошенко, 25 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ В зоні АТО загинув солдат. Закарпатці кажуть, що наш // «7 днів», 25 листопада 2014 [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
І знову наш край у скорботі… У Харківському госпіталі помер закарпатець // UZHGOROD.in, 25 листопада 2014
На Виноградівщині попрощалися із загиблим героєм // «Голос Карпат», 29 листопада 2014
У зоні АТО загинув капітан Микола Будз з Чорнотисова // «Новини Виноградівщини», 28 листопада 2014 [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ а б Сумщина знову несе втрати в АТО // RegioNews Суми, 25 листопада 2014 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
В АТО на Донбасі за два дні загинули 2 сумчанина // 0542.ua — Сайт міста Сум, 25 листопада 2014(рос.)
Сумчани попрощалися одразу з двома солдатами // Церква.info УПЦ КП, 2 грудня 2014 - ↑ Степанець Андрій Миколайович
- ↑ Військовий з Чуднівського району загинув під Донецьком // «Перший Житомирський», 26 листопада 2014
- ↑ Під Лисичанськом загинув боєць 3-го батальйону // LB.ua, 25 листопада 2014
У Лисичанську недбале поводження зі зброєю привело до трагедії // «Сегодня», 26 листопада 2014 - ↑ В АТО загинув ще один львів'янин (ФОТОРЕПОРТАЖ) // 032.ua — Сайт міста Львова, 27 листопада 2014
В зоне проведения АТО оборвалась жизнь Героя
Похорон львів'янина Ігоря Паня, який загинув на Донбасі, переносять // ZIK, 27 листопада 2014 [Архівовано 18 червня 2015 у Wayback Machine.]
Тіло Ігоря відвезли у морг на повторний розтин - ↑ Львів попрощався із 23-річним бійцем АТО Ігорем Паньо // «Високий Замок», 29 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Під мінометним обстрілом загинув боєць тербату «Волинь» // «Вісник+К», 25 листопада 2014
Сьогодні поховають бійця батальйону «Волинь» // «Голос Свободи», 27 листопада 2014 [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
Сьогодні нашому ГЕРОЮ СКЛЕЗЮ СЕРГІЮ виповнилось би 38 років - ↑ а б На Сході України трагічно загинули двоє військовослужбовців // «Панорама Мукачева», 26 листопада 2014
Обласна влада висловлює співчуття рідним, близьким і побратимам загиблих в АТО // Закарпатська ОДА, 27 листопада 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Загиблий Павло Стець хотів помститись сепаратистам за тисячі смертей // «Панорама Мукачева», 28 листопада 2014
В Мукачеві прощалися з загиблим в АТО військовим (ВІДЕО) // «Голос Карпат», 28 листопада 2014 - ↑ Воякові з Міжгір'я, що загинув на Сході, було всього 23 (ВІДЕО) // «Закарпаття онлайн», 29 листопада 2014
- ↑ Боєць 30-ї бригади загинув від поранення отриманого на Луганщині // «Перший Житомирський», 28 листопада 2014
Вчора пішов з життя, ще один захисник нашої землі
В зоні АТО загинув голова Першотравневого первинного осередку УДАРу - ↑ а б в погибли 30 ноября: Васюк Олег…
- ↑ Ще одна втрата у зоні АТО: Віталій Крижак з Летичівщини // «Є», 9 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Солдати обстріляли на блокпосту автівку з військовими за відмову зупинитись // УНН, 28 листопада 2014
- ↑ Вночі в зоні АТО загинув тернополянин Роман Мусій // 20 хвилин Тернопіль, 27 листопада 2014
- ↑ В Баранівці прощатимуться із 38-річним мобілізованим, який загинув у зоні АТО // «Перший Житомирський», 4 грудня 2014
У Баранівці поховали бійця Дніпропетровської механізованої бригади, який загинув в АТО // Сайт міста Баранівка, 5 грудня 2014 - ↑ Сьогодні, 4 грудня, додому, на Тернопільщину, привезуть тіло загиблого героя // Сайт Тернопільської обласної ради [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
В зоні АТО загинув 33-річний Руслан Голембйовський // 20 хвилин Тернопіль, 3 грудня 2014
33-річного загиблого в зоні АТО Руслана Голембйовського поховали сьогодні у рідному селі // «Новини Тернопільщини», 5 грудня 2014 - ↑ В Нікішине загинув військовий, четверо поранені // «Подробиці», 29 листопада 2014
Громада Макарівщини провела в останню путь загиблого воїна // Макарівська РДА, 4 грудня 2014 [Архівовано 2016-11-17 у Wayback Machine.] - ↑ В останню путь провели воїна земляка // Олександрівська РДА, 4 грудня 2014 [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
Бойко Роман Вікторович - ↑ Жителі Новоодещини попрощалися з Героєм! // Офіційний сайт Новоодеської РДА, 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ У Донецькому аеропорту сьогодні двоє вбитих і 15 поранених // «Лівий берег», 29 листопада 2014
- ↑ Вчора писав про хлопців, які встановили прапор над терміналом
Андрій Горбань, той що вивішував прапор, сьогодні помер від тяжкого поранення
«Кіборг» перед смертю просив наречену не закриватися в собі, якщо його вб'ють. (рос.) 08.12.2014, 00:05
Зеленський посмертно нагородив воїна, який вивісив стяг України на Донецькому аеропорту. 06.11.2019, 06:18 - ↑ Существует всего одна точка невозврата. Смерть(рос.)
У Житомирі попрощаються з бійцем 95-ї бригади, який загинув під Донецьким аеропортом // Житомир.інфо, 2 грудня 2014
Они уходят от нас совсем молодыми
У Житомирі попрощалися із бійцем 95-ї бригади Дмитром Ільницьким // Житомир.інфо, 3 грудня 2014 - ↑ Загинув ще один волинський військовий в зоні АТО // «ВолиньPost», 2 грудня 2014
На Волині попрощалися з героєм, що загинув під Донецьком // «Слово Волині», 4 грудня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Олег Олександрович Васюк // Дарницька у місті Києві РДА, 29 грудня 2014
- ↑ Прощание с Аполоном — Виталик Полонский(рос.)
3 грудня відбулось прощання зі старшим солдатом Полонським Віталієм Анатолійовичем - ↑ В АТО загинув один з головних свідків у справі Коломойського // «Українська правда», 17 лютого 2015
- ↑ Помер солдат Віталій Стельникович // БФ «Героїка», 7 грудня 2014
Прощання з героєм АТО // Офіційний сайт Овруцької РДА, 4 грудня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ а б Сьогодні вранці, під час обстрілу Градами, загинуло 2 наших воїна — Бистрий та Захар // facebook Новости «Айдар», 2 грудня 2014
У Щасті загинули двоє бійців «Айдару» // «Громадське», 2 грудня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця // 20 хвилин Тернопіль, 2 грудня 2014
Бійця з Тернопільщини в останню путь проводжало все село. ФОТО. 03.02.2015 - ↑ В АТО загинув вінничанин Олександр Захарчук // 20 хвилин Вінниця, 2 грудня 2014
У зоні АТО загинув вінницький боєць «Айдару» й волонтер Олександр Захарчук // «Моя Вінниця», 3 грудня 2014 - ↑ В Будинку Офіцерів прощались із загиблим «айдарівцем» Олександром Захарчуком // «20 хвилин Вінниця», 1 лютого 2015
- ↑ Драбівщина попрощалася з бійцем-героєм Олександром Потапенком // Черкаська ОДА, 5 грудня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
На Драбівщині попрощалися із загиблим в АТО воїном // Драбівська районна рада, 5 грудня 2014 [Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Потапенко Олександр Олександрович - ↑ а б Ще двоє земляків втратила Вінниччина в зоні АТО // Вінницька ОДА, 3 грудня 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Війна ламає долі молодих… // «Немирівський вісник», 4 грудня 2014
- ↑ У Донецькому аеропорту загинув 23-річний черкащанин // 0472.ua, 4 грудня 2014
В День Збройних Сил України Черкаси з сумом прощалися з своїм сином // «Кропива», 6 грудня 2014
Прощання з героєм, який загинув, захищаючи Донецький аеропорт // youtube «Громадське телебачення Черкаси», 6 грудня 2014 - ↑ У Донецькому аеропорту загинув 23-річний черкащанин // «Про Головне», 3 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Чергові втрати на Сході — у зоні АТО загинув уродженець Тячівщини Олександр Шимон // «Закарпаття онлайн», 4 грудня 2014
Угля оплакала загиблого в зоні АТО Олександра Шимона (фоторепортаж) // «Тячів Ньюс», 6 грудня 2014 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Герої не вмирають // Михайлівсько-Рубежівська ЗОШ, 8 грудня 2014
- ↑ Білявський Олександр Миколайович. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Ушел из жизни «киборг» Юрий Боровик // «ГАРД», 4 грудня 2014(рос.)
Промова о. Ігоря Ворони, проголошена під час прощання із Воїном АТО Юрієм Боровиком
Новини ЮУАЕС
Білявський Олександр Миколайович [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] - ↑ В зоні АТО загинув військовослужбовець з Ямпільського району // Ямпіль.INFO, 5 грудня 2014
Ямпільщина оплакує загиблого в АТО військовослужбовця // Ямпіль.INFO, 7 грудня 2014 - ↑ Пономаренко Олександр // Чернігівська ОДА
Вічна і світла пам'ять Олександру Пономаренку // Козелецька РДА, 9 грудня 2014 - ↑ Тіло загиблого на Донеччині мінометника з Городні без результатів ДНК родичам не віддають // «Чернігівщина: події і коментарі», 29 грудня 2014
- ↑ Продовжуємо втрачати синів // Сайт NikopolNews.net, 19 грудня 2014
Нікополь втратив ще одного славного сина // «Город Никополь», 26 грудня 2014
Прощальна церемонія з Рибченко Сергієм Володимировичем - ↑ В зоні АТО загинув шахтар з Дніпропетровщини // «Лиця», 9 січня 2014(рос.)
Шостий павлоградець загинув в зоні АТО // «Бегемот», 9 січня 2015[недоступне посилання з червня 2019](рос.) - ↑ ДТЭК скорбит вместе с семьей погибшего шахтера из ШУ Павлоградское // Сайт ДТЕК, 26 січня 2015
- ↑ Капитоненко Евгений Николаевич (пошук) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.](рос.)
Капітоненко Євген Миколайович - ↑ Установили личность еще одного запорожского бойца, погибшего в АТО // «Заноза», 30 квітня 2015(рос.)
Стала известна личность бойца, погибшего в Песках // «Телеграф», 30 квітня 2015
Шилов Сергій Володимирович - ↑ Праздник со слезами на глазах(рос.)
Болюча втрата в батальйоні
Доброволець Юрій Марцинюк загинув у день Збройних сил України // ТСН, 10 грудня 2014
Вічна пам'ять загиблому герою // Тетіївська міська рада, 10 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Втрати сил АТО за добу склали двоє військових, ще вісім — поранені. (рос.) 07.122014, 13:01
- ↑ Внаслідок недільного вечірнього обстрілу Луганської ТЕС загинув боєць 80-ї бригади // «Новий погляд», 7 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Загинув Сачек Володимир, боєць 3-ї роти 80-ї аеромобільної бригади
Загинув за рідну землю - ↑ а б в Сьогодні в обід загинули наші підопічні з 90-го окремого аеромобільного батальйону «Житомир» під Пісками
- ↑ У Києві поховали військового, що загинув поблизу Пісків // «5 канал», 12 грудня 2014
- ↑ ФОТО. ВИДЕО. В Славянске прошла гражданская панихида по погибшему военнослужащему ВСУ // «Слов'янськ діловий», 11 грудня 2014(рос.)
- ↑ 11 грудня відбудеться прощання з десантником Сергієм Чопом // «БЦ», 10 грудня 2014
Прощання з бійцем 95-ї аеромобільної бригади, Чопом Сергієм Миколайовичем
На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках // «5 канал», 11 грудня 2014 - ↑ а б в Чернігівщина втрачає синів: у Пісках загинули троє бійців 1 танкової бригади // «Високий вал», 9 грудня 2014
- ↑ Загинули, захищаючи Україну // ГРАД Прилуки, 10 грудня 2014
- ↑ На Сході загинув захисник України — свободівець Віктор Лавренчук // «Голос Свободи», 9 грудня 2014 [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
На Прилуччині поховали загиблого на Донбасі свободівця Віктора Лавренчука // Сайт ВО «Свобода», 11 грудня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Лавренчук Віктор Іванович - ↑ // ТРА «Новий Чернігів», 22 грудня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Носенко В'ячеслав Олексійович - ↑ Указ № 421/2016 Про відзначення державними нагородами України
- ↑ Запорізький 23-й мотопіхотний батальйон втратив під Маріуполем ще одного бійця // «Індустріалка», 10 грудня 2014 [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Под Мариуполем погиб 47-летний боец из Запорожья // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 10 грудня 2014(рос.)
Запорожец Андрей Андреев родился в России, а погиб за Украину [Архівовано 18.03.2015, у Wayback Machine.](рос.) - ↑ а б 39-й батальйон потрапив у засідку, двоє загиблих // «Лівий берег», 10 грудня 2014
Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 12 грудня 2014 року
На Луганщині двоє військових загинули, довірившись переодягненим бойовикам // НБН, 12 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Боєць, який вижив у Іловайському котлі, загинув в «день перемир'я» // «Патріоти України», 11 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
На Днепропетровщине похоронили воина, который погиб в «День тишины» // Сайт gorod.dp.ua, 14 грудня 2014(рос.) - ↑ На Донбасі загинув ще один наш земляк // «Подія», 10 грудня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Днепродзержинцы провели в последний путь погибшего в АТО земляка // 5692.com.ua — Сайт города Днепродзержинска, 13 грудня 2014(рос.) - ↑ Під Нікішиним загинув військовий // «Лівий берег», 10 грудня 2014
- ↑ На Літинщині поховали загиблого вінничанина-атовця // VIN, 12 грудня 2014
На Вінниччині поховали бійця 54-го розвідувального батальйону // 5 канал, 12 грудня 2014 - ↑ Ярков Олександр Іванович // Миколаївська ОДА
- ↑ На фото слева мой родной брат, а справа Лесников Иван. Наш Славутчанин
Перестало биться сердце Ивана Лесникова // Портал Славутича, 11 грудня 2014(рос.)
Він вічно житиме у наших душах і серцях // Портал Славутича, 15 грудня 2014 - ↑ а б При бойових зіткненнях під Маріуполем загинули двоє бійців «Азова», вбито декілька бойовиків, — МВС // «РБК Україна», 12 грудня 2014
Про ситуацію в Павлополі // facebook Батальйон спеціального призначення «Азов», 12 грудня 2014
За даними штабу полку «Азов» серед загиблих у Павлополі двоє бійців полку — з позивними Бєлаз та Тихий
Сьогодні попрощалися з загиблими в бою побратимами… // «АЗОВ» — полк особливого призначення, 13 грудня 2014 - ↑ сьогодні паскудний день..багато, що сталося неприємного. Але…
Лучани попрощалися з героєм, що віддав життя за Україну // VIP, 14 грудня 2014 [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
П'амять іваничівського героя вшанували на оперативній нараді в ОДА // «Буг», 15 грудня 2014 - ↑ У Києві попрощались із загиблим бійцем полку «Азов» // «5 канал», 15 грудня 2014
- ↑ Перемирие унесло жизни двух бойцов — жителей Западного Донбасса // Популярні відомості, 30 грудня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Опублікований список харків'ян, загиблих в зоні АТО // «Новини Харкова», 16 січня 2015
- ↑ Завтра у Смоліному ховатимуть героя АТО, який загинув, рятуючи свого товариша // Сайт novosti.kr.ua, 17 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
На Маловисківщині попрощалися з героєм АТО // «Перша електронна газета», 19 грудня 2014 [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ Збицький Максим Володимирович [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Знову приспущені прапори // МГО «Сокіл» Нові Санжари, 23 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - ↑ На Сході від серцевого нападу помер боєць з Прикарпаття // «Курс», 18 грудня 2014
- ↑ Цвітненко Андрій Сергійович
- ↑ Новости города (на 23.12.2014) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
Завтра будут хоронить нашего Защитника Бугаец Евгения Александровича // Типичный Никополь, 18 грудня 2014(рос.) - ↑ а б Трагедія. Сьогодні від диверсії сепаратистів загинуло двоє наших товаришів // facebook Новости «Айдар», 18 грудня 2014
Поздно вечером 18.12.2014, в окрестностях города Счастье // facebook Батальйон «АЙДАР», 19 грудня 2014
Батальйон «Айдар» потрапив у засідку, двоє бійців загинули // «Українська правда», 19 грудня 2014
В районі Щастя внаслідок перестрілки двоє бійців «Айдару» загинули // «Громадське», 19 грудня 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
На майдані прощались з бійцями «Айдару» «Динамітом» та «Чужим» // «Громадське», 20 грудня 2014 - ↑ Шепетівська земля втратила ще одного славного героя // Сайт міста Шепетівка, 19 грудня 2014
- ↑ Грузинский доброволец погиб под Луганском в боях за украинскую государственность // «Грузія онлайн», 19 грудня 2014(рос.)
Грузинського добровольця, який воював в Україні, посмертно нагородили «Знаком пошани» // 5 канал, 23 січня 2016 - ↑ На Полтавщині поховали 22-річного героя Миколу Демиденко // «Полтава сьогодні», 23 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
«Он умер на руках у брата» — друг военного, погибшего в Счастье // «Телеграф», 26 грудня 2014(рос.) - ↑ Завтра у Львові ховатимуть Героя Андрія Лозинського // «Львівський портал», 22 грудня 2014 [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.]
У Львові знайшов вічний спокій ще один Герой АТО Андрій Лозинський // ZIK, 23 грудня 2014 [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Похорон бійця Грузовенка, який загинув біля Донецька // 5 канал, 24 грудня 2014
В Києві похоронили павшого бійця одеської мехбригади (відео) // «Думська», 25 грудня 2014(рос.) - ↑ Під Лисичанськом загинув волонтер з Чернівців // BukNews, 19 грудня 2014
- ↑ Завтра у Львові поховають загиблого військового 80-ї бригади // «Вголос», 21 грудня 2014
Львів провів в останню путь Героя АТО Леоніда Луцика, який загинув, рятуючи друга // ZIK, 22 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
Львів попрощався з Леонідом Луциком, який загинув в АТО (ФОТО) // «Вголос», 22 грудня 2014 - ↑ В Лисичанске из-за неосторожного обращения с гранатой погибли военный и волонтер // «Факти», 21 грудня 2014(рос.)
- ↑ Минулого тижня Кіровоградщина втратила трьох військових // «Рідний Кіровоград», 22 грудня 2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
Сьогодні громада с. Таужне провела в останню путь свого Героя
Хотів писати про виконану роботу по поїздці на схід
На Кіровоградщині сплюндрували могилу загиблого бійця АТО. 23.02.2016, 19:21 [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.] - ↑ На Олександрійщині попрощались із загиблим героєм (ФОТО). Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ Військовослужбовця, обвинуваченого у вбивстві звільнено з під варти з залу суду // Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, 15 лютого 2018
- ↑ ДТЕК сумує разом із родиною загиблого шахтаря із ШУ «Першотравенське» // ДТЕК, 24 грудня 2014
Ковальов Костянтин Олександрович
Старший сержант Ковальов Нацгвардії більше не потрібен // «Бегемот», 18 вересня 2016 [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Бараш Василь Васильович на сайті Ємільчинської райдержадміністрації. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ «Купол» батальйону «Донбас» в Підгірцях [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
Одкровення українського бійця про війну в зоні АТО [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ а б В преддверии Новогодних праздников незаметно для народных масс прошли похороны настоящих Героев Украины — бойцов спецподразделения «Купол»(рос.)
- ↑ Жила Вячеслав Миколайович
23 грудня 2016 похорон Вячеслава Жили
В Харкові поховали героя АТО В'ячеслава Жилу, який загинув два роки тому
На Харківщині простилися з бійцем батальйону «Донбас»
Долгий путь домой: в Харькове похоронили бойца АТО, которого родственники искали два года(рос.)
История одного харьковчанина(рос.) - ↑ Анатомія великої брехні бойовиків: загибель групи «Донбасу» під Павлополем
- ↑ Глєбов Ігор Юрійович
На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТО - ↑ Гринько Юрій Вікторович («Очаков»)
Сім'ї по обидва боки лінії зіткнення відчувають однаковий біль втрати… // «Голос України», 12 жовтня 2016
Завтра в пятницу 23.12.2016 в 12.00 в Новоайдаре (Луганская область) хороним Гринько Юрия («Очаков»)
Напередодні Новорічних свят непомітно для народних мас пройшли похорони справжніх Героїв України (фото 16+). 29.12.2016, 21:59
Герої не вмирають! // ДСУ у справах ветеранів війни та учасників АТО, 27 грудня 2016 - ↑ Вічна пам'ять загиблим героям! // Національна гвардія України, 25 грудня 2014 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Загиблий в АТО Петро Андруник планував 1 січня одружитися // 20 хвилин Тернопіль, 25 грудня 2014 - ↑ а б Нові втрати 28-ї гвардійської: загинули начальник розвідки одеської бригади і командир відділення // «Думська», 25 грудня 2014(рос.)
- ↑ У зоні АТО загинув 32-річний майора 8-го окремого полку спеціального призначення Кушнірук Олександр // Khmelnytsky.com.ua — сайт Хмельницького, 26 грудня 2014
Сотні хмельничан в останню путь проводжали спецпризначенця Олександра Кушнірука // «Є», 28 грудня 2014 [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ Валерій Лісник… командир відділення розвідроти
Житель Іванівського району Одеської області загинув у зоні АТО // «Трасса Е-95», 31 грудня 2014(рос.) - ↑ В зоні АТО загинув житель Глинська // «Здолбунів City», 30 грудня 2014
Чергова втрата. У зоні АТО загинув мешканець Рівненщини Руслан Палічук // Телеканал «Рівне-1», 31 грудня 2014 - ↑ Терористи обстріляли блок-пост «Азову», загинув боєць // «Українська правда», 28 грудня 2014
Під час обстрілу бойовиками блок-посту, що охороняли бійці полку «Азов», загинув 20-річний дніпропетровець з позивним «В'єтнам» // Батальйон спеціального призначення «Азов» — нова сторінка, 29 грудня 2014 - ↑ У Житомирській області попрощалися із загиблим військовослужбовцем // «Житомир. Інфо», 31 грудня 2014
- ↑ Нікополь втратив ще одного солдата! // Nikopol.dp.ua, 30 грудня 2014
Форум пограничников // pogranec.ru, 5 січня 2015 - ↑ Профайл гравця // Федерація Футболу України
- ↑ Підірвати б той аеропорт з усім, що там залишилось — «кіборг» Олексій // «Радіо Свобода», 24 грудня 2014
- ↑ а б в Сьогодні вночі ворог напав на наші позиції в с. Піски // facebook Борис Гуменюк, 29 грудня 2014
Щойно у нас був запеклий бій // facebook Миколи Коханівського, 29 грудня 2014 - ↑ Сегодня, погиб в Песках киевлянин, боец 93ей бригады, Леша «Динамо»(рос.)
29,12,2014 при нападении на с. Пески, погиб боец… // facebook Сергія Власенка, 30 грудня 2014(рос.)
Загинув Олексій Дурмасенко
У Києві попрощались із героєм-«кіборгом» Олексієм Дурмасенком // «5 канал», 3 січня 2015
відкриття меморіальної дошки пам'яті бійця АТО Олексія Дурмасенка - ↑ В АТО загинув ще один мешканець Сумщини // Суми RegioNews, 31 грудня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
Боєць із Сум пожертвував життям заради військового побратима // «ТСН», 3 січня 2015 - ↑ У боях під Пісками трагічно загинув боєць зі Звенигородщини // «Про головне», 31 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
На Черкащині попрощалися з кіборгом // «ПроЧерк», 3 січня 2015 - ↑ Золочівщина втратила ще одного бійця АТО // «Золочів.нет», 30 грудня 2014
У Великовільшанецьку школу завітали побратими полеглого Героя АТО Володимира Салівончика // «Золочів.нет», 14 травня 2015
У селі Велика Вільшаниця відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю // «Золочів.нет», 14 жовтня 2015 - ↑ Чотирнадцятий… Світла пам'ять… // «Медіа Дрогобиччини», 31 грудня 2014 [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Ще одна жертва війни на сході України — дрогобичанин Михайло Сирватка // LifeInfo, 2 січня 2015 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ У Шепетівці поховали учасника АТО Валентина Драчука. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ В АТО загинув 27-річний львів'янин // 032.ua — Сайт міста Львова, 2 січня 2015
У Львові попрощалися із бійцем 14-ї мехбригади // «5 канал», 3 січня 2015 - ↑ Куль Євген Геннадійович
В Криворожском районе установили мемориальные доски Денису Соколовскому и Евгению Кулю(рос.) - ↑ На Херсонщині загинув військовослужбовець з Тернопільщини // «Номер один», 5 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Загинув тернополянин — солдат батальйону тероборони Зіновій Флекей [Архівовано 2017-02-27 у Wayback Machine.]
Поховали Зиновія Флекея, бійця Тернопільського батальйону «Збруч»
Зіновій Флекей не зізнався батькам, що захищає Україну - ↑ Боец 28-й механизированной бригады, за жизнь которого боролись медики Николаева, скончался в свой День рождения // 0512.com.ua — Сайт города Николаева, 13 жовтня 2014(рос.)
Мобилизованный одессит скончался от ран, полученных на учениях // «Думская», 13 жовтня 2014 - ↑ У Кривому Розі вже вдруге військові підірвались на гранаті — 1 загинув // «Українська правда», 17 жовтня 2014
- ↑ У Чернівцях провели в останню путь героя, який загинув у зоні АТО // «Від і До», 6 листопада 2014 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Сьоодні у Чернівцях прощалися із Олексієм Вербіцькім, який загинув у зоні АТО // «Чернівці Таймс», 6 листопада 2014
В Запорожской области погиб боец из черновицкого батальона // Комментарии: Запорожье, 11 листопада 2014 [Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Він загинув, захищаючи Україну // Сайт sos.com.ua, 7 липня 2015 [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Вбивці солдата під Харковом планували тікати у Росію // «Подробиці», 20 листопада 2014
«Все спокойно, стоим в карауле»: за день до смерти погибший солдат говорил с женой // «ТелеграфЪ», 18 листопада 2014(рос.)
Дружина вбитого солдата: «Офіцер розстріляв Стаса за відмову копати собі могилу» - ↑ Згорьованій мамі не близька дорога до сина // Газета «Ратнівщина», 27 листопада 2017
- ↑ Пирятинці провели в останню путь Станіслава Таранця — військовослужбовця, який загинув у зоні АТО // ТРК «Пирятин», 4 грудня 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Таранець Станіслав Олексійович - ↑ Ковальчук Михайло Володимирович
Гвардійці Навчального центру взяли участь у відкритті меморіальної дошки // НГУ, 14 грудня 2015 - ↑ У Сумах трагічно загинув боєць АТО // Суми муніципальний інформативний портал, 8 грудня 2014 [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
У Сумах прощалися з бійцем АТО, який загинув вдома // Суми RegioNews, 10 грудня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ На Яворівському полігоні загинув волонтер через вибух безпілотника // «День», 18 грудня 2014
- ↑ Сьогодні, під час випробувань, загинув… // facebook Аеророзвідка, 18 грудня 2014
- ↑ Резюме
- ↑ Гордість Криворізького «УДАРу»!
- ↑ Звільнення Красногорівки: розповідь начштабу 20-го ОМПБ
- ↑ Фотоальбом з місця поховання
Друзі, в понеділок 13 березня 2017 в м. Кривий Ріг відкривається меморіальна дошка в пам'ять прапорщика Корнія Станіслава Семеновича
Посилання ред.
- Книга пам'яті загиблих [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Міноборони оприлюднило список усіх загиблих військових у зоні АТО
- At least 955 Ukrainian soldiers killed in Russia's war against Ukraine // «Kyiv Post», 25 september 2014 [Архівовано 26 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
