Якимівка (селище)

селище в Україні, адміністративний центр Якимівської селищної громади Мелітопольського району Запорізької області
(Перенаправлено з Якимівка (смт))

Яќимівка — селище (до 2024 року — смт) в Україні, адміністративний центр Якимівської селищної громади Мелітопольського району Запорізької області, до 19 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Якимівського району Запорізької області. Населення становить 11 647 мешканців (2018).

Селище Якимівка
Герб Якимівки Прапор Якимівки

Скульптура оленя на перетині автошляху Т 0820 Якимівка — Кирилівка з автошляхом міждержавного значення М18
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район Мелітопольський район
Громада Якимівська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA23080310010091806
Основні дані
Засновано 1833 (191 рік)
Статус із 2024 року
Площа 8,98 км²
Населення 11 647 осіб (2018)[1]
Густота 1297 осіб/км²;
Поштовий індекс 72500—504
Телефонний код +380 6131
Географічні координати 46°42′07″ пн. ш. 35°09′53″ сх. д. / 46.70194° пн. ш. 35.16472° сх. д. / 46.70194; 35.16472Координати: 46°42′07″ пн. ш. 35°09′53″ сх. д. / 46.70194° пн. ш. 35.16472° сх. д. / 46.70194; 35.16472
Висота над рівнем моря 33 м
Водойма р. Малий Утлюк, Балка Добра


Відстань
Найближча залізнична станція: Якимівка
До обл. центру:
 - залізницею: 139 км
 - автошляхами: 149 км
Селищна влада
Адреса 72503, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с-ще Якимівка, вул. Молодих Патріотів, 10А
Голова селищної ради Чишко Михайло Євгенович
Карта
Якимівка. Карта розташування: Україна
Якимівка
Якимівка
Якимівка. Карта розташування: Запорізька область
Якимівка
Якимівка
Мапа

Якимівка у Вікісховищі

Географія ред.

Селище Якимівка розташоване на Приазовській низовині, на берегах річок Малий Утлюк та Балка Добра, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Полянівка, нижче за течією примикає село Володимирівка. Через селище пролягають автошлях територіального значення Т 0820 та залізниця, на якій розташована однойменна станція. Відстань до обласного центру становить 149 км та пролягає автошляхом міжнародного значення М18E105.

Історія ред.

В околицях селища існують кургани, типові для епохи бронзи (I тисячоліття до н. е.).

Селище засноване 1833 року на місці колишнього ногайського аулу Азберду — «нечисленна берда». Заснували її семеро селян мордвинів духоборів — сектантів-іконоборців зі Спаського повіту Тамбовської губернії. В наступні двадцять років сюди також переселились державні селяни із Борисоглібського повіту Тамбовської області та Фатезького повіту Курської губернії. У 1855 році оселилися переселенці зі Спаського повіту Тамбовської губернії. Свою назву Якимівка отримала на честь поліцейського ісправника Якима Колосова, під керівництвом якого відбувся початок заселення даної місцевості.

У 1863 році Якимівка — волосний центр.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Якимівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, налічувалось 2223 особи, 297 подвір'їв, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 9 лавок, 2 винних склади, 2 постоялих двори, відбувалось 2 ярмарки на рік: 2 лютого та 8 жовтня[2]. За 3 версти — лавка, постоялий двір, залізнична станція Якимівка.

Наприкінці XIX століття, з розвитком ринкових відносин, селище Якимівка — одне із найбільших пунктів торгівлі зерном. На початок XX століття вантажообіг залізничної станції Якимівка досяг півмільйона пудів на рік.

У листопаді 1917 року встановлена радянська влада. З 7 березня 1923 року селище — адміністративний центр Якимівського району.

У 1932—1933 роках, під час організованого радянською владою Голодомору, померло щонайменше 116 жителів селища[3].

У 1957 році Якимівка набула статусу селища міського типу[4].

4 жовтня 1941 року радянські війська полишили Якимівку. З 1 вересня 1942 року, в ході німецько-радянської війни, селище було центром Якимівської округи. 2 жовтня 1943 року Червоною армією Якимівку звільнено від німецько-фашистських загарбників.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», селище набуло статусу адміністративного центру Якимівської селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, селище міського типу увійшло до складу Мелітопольського району[6].

З 24 лютого 2022 року, в ході російського вторгнення в Україну, селище тимчасово окуповане російськими загарбниками.

28 липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 8263 «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою». Відповідно до цього законопроєкту, статус селища міського типу в Україні було ліквідовано, а замість нього набуло статусу селища. 24 жовтня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України, що діяв 1981 року[7].

Населення ред.

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 22 201 особа[8]. Мовний склад населення був таким[9]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 20767 93,54
російська 1314 5,92
білоруська 24 0,11
болгарська 29 0,13
вірменська 11 0,05
молдовська 18 0,08

Промисловість ред.

 
Якимівський елеватор

Харчова промисловість, ливарно-механічний завод «Стандарт» (чавунне та кольорове литво, насоси, промислова трубопровідна арматура тощо). Свого часу, за часів СРСР були збудовані асфальтобетонний, комбікормовий, хлібний та завод продовольчих товарів; елеватор, цехи Мелітопольського міського молочного заводу, міжгосподарче підприємство з виробництва продукції птахівництва, міжколгоспна будівельна організація, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія, комбінат побутового обслуговування, будинок побуту[4].

Об'єкти соціальної сфери ред.

Гімн Якимівки ред.

Мужнієш у битвах, квітуєш у буднях, Минуле народу шануй, пам'ятай.

Назавжди у серці ти кожного будеш, Якимівко, люба, мій батьківський край.

Особистості ред.

  • Бєлічков Володимир Прокопович (1926—2002) — художник, освітянин, член Спілки художників СРСР (1956).
  • Ківшар Таїсія Іванівна (нар. 1947) — український історик, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник культури України (2004)[10]
  • Мірошніченко Микола Валентинович — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правий Сектор»[11].
  • Назаренко Ігор Петрович (нар. 1964) — український вчений-агротехнолог.
  • Попов Володимир Геннадійович (1990—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Сяров Володимир Володимирович (нар. 1957) — художник, член Національної спілки художників України (2005).
  • Щербина Ігор Іванович (1966—2015) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Якимівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. а б Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. В Україні ліквідували селища міського типу: основні положення закону. espreso.tv. 24 жовтня 2023.
  8. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 6 грудня 2015.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]
  10. Ківшар Таїсія Іванівна [Електронний ресурс С. М. Ляшко // Українська бібліотечна енциклопедія: наук. проєкт / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого. — Київ, 2018. — Бібліогр. наприкінці століття]
  11. Мірошниченко Меруж Валентинович («Скіф») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.

Посилання ред.