Країна — територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.

Політична карта Європи

У світі існує 195 країн-держав. Практично всі вони, за винятком Ватикану та Палестинських територій, є членами ООН.

Політична мапа світуРедагувати

 
Політична мапа світу

Політична мапа світу з'явилася з утворенням перших держав. Можна вирізнити кілька етапів її формування:

Назви країнРедагувати

Докладніше: ISO 3166

У більшості країн є дві назви: протоколарна назва та географічна назва.[1][2][3]

Протоколарна назва (повна назва, офіційна назва), наприклад, Республіка Індія, Чеська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Держава Катар, Князівство Монако, Королівство Норвегія, Велике Герцогство Люксембург, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Австралійський Союз, Соціалістична Республіка В'єтнам, Союз Радянських Соціалістичних Республік. Повна форма (офіційна назва) використовується, якщо йдеться про державу як юридичну особу (суб'єкт права): наприклад, Це рішення адресоване Сполученому Королівству Великобританії та Північної Ірландії. Французька Республіка уповноважена…, Угода між Арабською Республікою Єгипет та Російською Федерацією…. Якщо повторення назви штату в тексті призводить до переваг використання короткої форми, його можна ввести за допомогою фрази «надалі іменованої ... (географічна назва)».

Географічна назва (коротка назва), наприклад, Індія, Чехія, Швейцарія, Катар, Монако, Норвегія, Люксембург, Ефіопія, Сполучене Королівство, Сполучені Штати, Австралія, В'єтнам, Радянський Союз. Коротка форма (коротка назва) використовується, коли держава згадується географічно або економічно: наприклад, Робітники, які проживають у Франції. Експорт з Греції….[4]

Для деяких станів повна та коротка форма ідентичні: наприклад, Демократична Республіка Конго, Домініканська Республіка, Об'єднані Арабські Емірати, Центральноафриканська Республіка, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Грузія, Канада, Малайзія, Монголія, Нова Зеландія, Румунія, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Тувалу, Туркменістан, Україна, Чорногорія, Ямайка, Японія.

Символи країнРедагувати

Державний лад і державний устрійРедагувати

Форми правлінняРедагувати

Основні типи державного ладу і форми правління:

  1. Монархія — форма правління, за якої главою держави є монарх (король, князь, султан, шах, емір) і влада успадковується наступником. Реально у світі налічується близько 30 монархій. Монархії поділяють на:
  2. Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи державної влади обираються чи формуються загальнонаціональними установами — парламентами. Наприклад: Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Україна, Росія.
  3. Держави у складі Співдружності. Офіційно країн з подібною формою правління — 15 (це фактично незалежні держави, главами яких юридично вважається королева Великої Британії). Загальні ж збори колишніх колоній збирають понад 40 країн-представниць.

Державний устрійРедагувати

Основні форми державного устрою:

  1. Унітарна держава — форма устрою, за якої територія країни не має у своєму складі самостійних автономних утворень. Наприклад, Італія, Франція, Японія.
  2. Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:
  3. Особливою формою державного устрою є конфедерація — постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети (Швейцарія) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад, — Річ Посполита).


Регіон
Кількість незалежних держав
У тому числі
З них
Залежні території
Республіки
монархії
федерації
унітарії
Європа
41
31
12
6
37
1
Азія
49
35
14
9
40
3
Африка
54
50
3
3
50
5
Північна Америка
2
2
-
2
-
2
Латинська Америка
33
33
-
3
30
14
Австралія та Океанія
13
12
1
2
11
17

Типологія країн світуРедагувати

Типологія країн залежить від того, які ознаки покласти в її основу. Критеріями поділу можуть бути:

  • розмір території,
  • кількість населення,
  • рівень економічного розвитку,
  • частка країни у світовому господарстві,
  • структура економіки, тощо
П'ятірка країн світу за величиною території
Найбільші країни Територія, млн кв. км Найменші країни територія, кв. км
Росія 17 Ватикан 0,4
Канада 10 Монако 2
Китай 9,57 Науру 21
США 9,52 Тувалу 24
Бразилія 8,51 Сан-Марино 62


та кількістю населення
Країна Населення, млн чол. Країна населення тис. чол.
Китай 1,373,710 Ватикан 0,8
Індія 1 156,898 Тувалу 9
США 322,425 Науру 10
Індонезія 190 Палау 16
Бразилія 205,329 Сан-Марино 24

В типологію країн може бути покладено виробничі відносини в суспільстві та рівень соціально-економічного розвитку. Найважливіший показник цього рівня — вироблений країною валовий внутрішній продукт (ВВП), який є сукупною вартістю усіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року в країні.

Економічна структура світового господарства складається з країн різного рівня розвитку і видів виробничих відносин. Основу цієї типології складають:

  • співвідношення частки аграрного (сільськогосподарського) і промислового виробництва в економіці держави: аграрні, аграрно-промислові, промислово-аграрні, промислові (індустріальні), постіндустріальні країни;
  • рівень валового внутрішнього та національного продукту;
  • показник ВВП на душу населення.
Показник ВВП на душу населення
Країна
понад 10 тис. доларів країни Північної та Середньої Європи, США, Канада, Австралія, Японія, Кувейт, Нова Зеландія Сінгапур, ОАЕ
3-10 тисяч доларів Венесуела, Лівія, ПАР, європейські країни (крім постсоціалістичних), країни Перської затоки (крім Ірану), Бутан, Південна Корея Тайвань
1-3 тисячі доларів Таїланд, Малайзія, Мексика, Алжир, Туреччина, деякі країни Південної Америки
до 1 тисячі доларів решта країн


Розрізняють також валовий суспільний продукт — вартість продукції матеріального виробництва та національний дохід — частину вартості суспільного продукту, що лишилася після відшкодування матеріальних витрат. Узявши до уваги названі критерії, а також ступінь сформованості господарства та його управлінські структури, країни світу можна поділити на три великі групи: економічно розвинені капіталістичні країни; країни постсоціалістичного розвитку; країни, що розвиваються. До кожної групи входять країни, які мають як спільні риси, так і значні відмінності. Країни першої групи посідають провідні місця у світовому господарстві практично за всіма показниками. Їх близько 40. Це — індустріальні або постіндустріальні держави з розвиненою промисловістю (до 2/3 промислової продукції світу) та інтенсивним високотоварним сільським господарством. Саме в цих країнах найвищий рівень розвитку науки і наукомістких виробництв, значна концентрація світового капіталу, високий рівень життя населення.

З поміж економічно розвинених країн можна вирізнити декілька груп:

До групи постсоціалістичних країн належать:

Найчисленнішою групою (понад 100 країн) є третя — країни, що розвиваються, або країни третього світу:

Поділ на регіониРедагувати

З огляду на природно-географічні, історично та соціально-географічні фактори весь світ можна поділити на великі регіони та групи країн.

  1. Європа
    • Західна: країни Північної, Середньої, Південної Європи.
    • Центральна: постсоціалістичні (Польща, Чехія, Румунія та ін.), країни Балтії(Естонія, Литва, Латвія).
    • Східна: Білорусь, Молдова, Україна; Росія (європейська частина), Казахстан (європейська частина); країни Закавказзя (економічно).
  2. Азія
    • Південно-Західна: великий регіон (16 країн) від східного узбережжя Середземного моря до Афганістану і від гір Кавказу до узбережжя Індійського океану.
    • Південна: Індія, Бангладеш, Непал, Бутан, Пакистан, Шрі-Ланка.
    • Південно-Східна: 11 країн Індокитаю та Малайського архіпелагу: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Східний Тимор.
    • Східна Азія: Китай (КНР), Монголія, Японія, КНДР (Північна Корея), Тайвань, Аомінь, (Макао) має особливий статус.
    • Центральна Азія: Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Монголія, райони Тибету (КНР) та Алтаю (Росія).
  3. Америка
    • Північна Америка (США, Канада). За географічною ознакою сюди ж входить Мексика (частіше її відносять до регіону Латинської Америки).
    • Центральна Америка. Близько 30 країн (з них 17 незалежні), розташовані від півострова Юкатан до Панами, а також країни Карибського басейну.
    • Південна Америка (решта країн, з них 12 незалежні). Зустрічається також термін «країни Латинської Америки» — південно- та центральноамериканські латиномовні країни.
  4. Африка: Північна, Південна, Західна, Східна, Центральна.
  5. Австралія та Океанія.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Доценко Ю. М., Мішогло Г. О. «Економічна і соціальна географія світу»

ПосиланняРедагувати