Вибрана стаття
Кампанія на Балтійському морі (1914—1918) — військові дії флотів Антанти (Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Німецької імперії на морському просторі Балтійського моря в роки Першої світової війни. До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів. Протягом кампанії 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій на всій акваторії моря. У 1915 році німецький флот, зосереджуючи основні зусилля на підтримці своїх військ, що наступали вздовж Курляндського узбережжя, перекинув з Північного моря до Балтики велике з'єднання лінійних кораблів, крейсерів і ескадрених міноносців. Слідом відбулись зіткнення російських та німецьких кораблів у Готландському бою та бою в Ризькій затоці. Невдала операція з прориву в Ризьку затоку змусила німців тимчасово відмовитися від активних боїв, натомість Балтійський флот скористався поліпшенням оперативної обстановки й розгорнув боротьбу на німецьких морських комунікаціях. До початку кампанії 1916 року німецьке верховне командування повернуло лінійні з'єднання флоту, що діяли на Балтиці, в Північне море. Але Балтійський флот росіян, попри виникнення величезної переваги над противником, жодних активних дій по суті не планував. Єдиним серйозним зіткненням став рейдовий наліт російських кораблів на німецький конвой у шведській бухті Норрчепінг у червні 1916 року, що завершився провалом. Кампанія 1917 року увінчалася повним успіхом німецького флоту. Російський флот продовжував перебувати в пасивному стані, а вирішальним фактором стало те, що в Російській імперії вибухнула гостра політична криза. Втім, у вересні 1917 року після здобутої в Ризькій операції перемоги німецьке командування провело операцію «Альбіон» з метою захоплення Моонзундських островів.
Добра стаття
Анатолій Євгенович Жураковський (4 (17) березня 1897, Москва, Російська імперія — 3 грудня 1937, урочище Сандармох, Карельська АРСР, СРСР) — священник Російської православної церкви, духовний письменник, громадський діяч та ідеолог Істинно-Православної Церкви у Києві.
Походив із сім'ї російських дворян. Більшу частину свого життя провів у Києві. Ще в гімназійні роки відвідував Київське релігійно-філософське товариство. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. 1918 року підтримував діяльність уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Сан священника отримав 18 серпня 1920 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври на початку гоніння радянської влади проти церкви. З 1927 року став одним із головних прихильників «йосифлянського» руху в Києві. Розстріляний 3 грудня 1937 року на станції Ведмежа гора (Сандармох). Старший брат Геннадій став радянським педагогом, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук Російської РФСР.
Вибране зображення
Вибраний список
Станом на 2021 рік на території Чехії знаходяться 16 об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, що складає 1,38% від усієї кількості (1154) таких об'єктів у світі. Головною передумовою для внесення об'єкту до списку є ратифікація країною Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Будучи частиною Чехословаччини, Чехія підписала її ще в 1972 році, однак ратифікація відбулася лише 15 лютого 1991 року. Вже наступного року історичні центри Праги, Чеського Крумлова та Тельча стали складовою Світової спадщини.
.jpg)
