Вибрана стаття
.jpg)
Мости системи Гау — мости з дерев'яно-металевими наскрізними фермами, які застосовують для перекриття прогонів від 20 до 50 м. Мають дворозкісну схему, у якій пояси та розкоси виготовляють з дерев'яних колод або брусів, а замість стійок використовують металеві тяжі, натяг яких можна регулювати. Відзначаються простотою конструкції, жорсткістю ферм, зручністю виготовлення та збирання.
Схема ферми, запатентована американським інженером Вільямом Гау у 1840-му, швидко набула поширення у США, де за кілька десятиліть були збудовані сотні мостів, а також у Європі, Росії, Австралії. Наприкінці XIX століття дерев'яні та дерев'яно-металеві мости Гау почали витіснятися металевими мостами, зокрема, на залізницях. Проте дерев'яні мости цієї системи ще продовжували споруджувати для автомобільних доріг до 60-х років XX століття. Мости системи Гау вважають вершиною епохи дерев'яних мостів.
Добра стаття
Колібрієві (лат. Trochilidae) — родина дрібних серпокрильцеподібних птахів, що включає 113 родів і 361 вид. Представники цієї родини мешкають в Америці, від Аляски і Лабрадора до Вогняної Землі, багато видів є ендемічними. Широко поширені в тропічних лісах, особливо на середньогір'ях. Переважну частину раціону колібрієвих складає багатий на вуглеводи солодкий нектар квіткових рослин, який вони добувають за допомогою довгого, чутливого язика. Птахи також доповнюють свій раціон поживними на білок дрібними членистоногими, яких вони ловлять в польоті або знімають з листя і павутиння. Завдяки живленню нектаром, колібрієві є важливими запилювачами рослин, багато рослин Нового Світу запилюється виключно ними.
.jpg)
Вибраний список
.jpg)
У списку наведено всі види плазунів, які трапляються на території Німеччини. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки[de], основа списку взята з Червоної книги плазунів Німеччини.
Загалом у Німеччині підтверджено проживання 14 видів: 6 видів ящірок, 7 видів змій та 1 виду черепах. Існують дані про інтродукцію низки алохтонних рептилій (Podarcis liolepis, Chrysemys picta, інвазивної Trachemys scripta), проте немає чітких даних щодо їхньої репродукції, у списку Червоної книги Німеччини цих плазунів не наводять як складову аборигенної герпетофауни.
На кількість видів впливають таксономічні зміни. Lacerta bilineata довгий час утворювала з Lacerta viridis єдиний видовий комплекс, але у сучасних джерелах наведена як повноцінний вид. Natrix helvetica до 2017 року вважався підвидом Natrix natrix, після генетичних досліджень йому надано видовий статус, таким чином фауна плазунів Німеччини збагатилася ще одним видом вужів.
Поширеність різних видів неоднакова, південна частина країни багатша на видове розмаїття. Vipera aspis, Podarcis muralis, Natrix tesselata трапляються лише на півдні, Emys orbicularis чи Vipera berus є більш «північними» видами, а Anguis fragilis та Lacerta agilis мешкають по всій Німеччині.
_(cropped).jpg)
