Редагувати 
Ласкаво просимо до порталу «УКРАЇНА»


Державний Прапор України
Державний Прапор України
Герб України
Герб України
Розташування України

Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]) — держава і країна у Центрально-Східній Європі, розташована в південно-східній частині Східноєвропейської рівнини.

Столиця України — місто Київ.

Має спільні державні кордони з Росією на сході та північному сході, з Білоруссю на півночі, омивається Чорним та Азовським морями на півдні. На заході межує з Польщею та Словаччиною, на південному заході — з Угорщиною, Румунією та Молдовою. З Румунією та Росією Україна має не тільки сухопутний, а й морський кордон. Площа виняткової (морської) економічної зони України становить понад 82 тис. км2.

Загальна протяжність кордонів 6992 км (із них сухопутних 5637 км). Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (по Чорному морю — 1056,5 км; по Азовському морю — 249,5 км; по Керченській протоці — 49 км).

Вибрана стаття
Полтавський краєзнавчий музей
Полтавський краєзнавчий музей — історико-краєзнавчий музей в місті Полтава, Полтавська область, Україна. Заснований 1891 року. У сорока музейних залах і фондосховищах музею представлено більш ніж 200 тисяч експонатів. Заклад володіє найбільшим зібранням пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури в місті й області. Проводить наукові дослідження та конференції присвячені краєзнавству Полтавщини; головним напрямком роботи музею є науково-дослідна робота — археологічні, етнографічні, комплексні природознавчі експедиції, розвідки. Музей засновано 1891 року за ініціативою професора Василя Докучаєва, який в 1890 році запропонував створити в Полтаві природничий музей. В основу музею лягли колекції, що зібрала експедиція професора Докучаєва — зразки ґрунтів — 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід — 500 одиниць; гербарій — до 800 аркушів. .:::::::::::::::: Докладніше
Вибране зображення
Автопортрет, Тарас Шевченко
Література про Україну
Редагувати 
Нові статті



Редагувати 
Дерево категорій про Україну
Вікіпроєкти про Україну
Редагувати 
Корисні шаблони про Україну


  • {{Інтерес:Україна}} — тим, хто цікавиться Україною на особисту сторінку (зареєстрованим користувачам).
  • {{UKR}} — дає поруч із зображенням прапора України напис «Україна» з посиланням на текст статті «Україна» Україна Україна
  • {{Прапор Україна}} — дає тільки один маленький прапорець України Україна
  • {{Україна-доробити}} — ставиться на незавершені статті загально про Україну.
  • {{Географія України-доробити}} — для незавершених статей з географії України.
  • {{Історія України-доробити}} — для незавершених статей з історії України.
  • {{Ukraine-culture-stub}} — для незавершених статей про культуру України.
  • {{Ukr-art-stub}} — для незавершених статей про мистецтво України.
  • {{Ukraine-sport-stub}} — для незавершених статей про спорт України.
  • {{Ukr-bio-stub}} — для незавершених статей про людину України.
  • {{Ukr-scientist-stub}} — для незавершених статей про науковця України.
  • {{Ukraine-writer-stub}} — для незавершених статей про письменника України.
  • {{Ukraine-actor-stub}} — для незавершених статей про актора України.
  • {{Ukraine-singer-stub}} — для незавершених статей про співака України.
  • {{Ukraine-musician-stub}} — для незавершених статей про музиканта України.
  • {{Ukr-company-stub}} — на незавершену статтю про компанію чи підприємство України.
  • {{Ukr-org-stub}} — на незавершену статтю про українську організацію.
  • {{Ukraine-film-stub}} — на незавершену статтю про український фільм.
  • {{Ukraine-street-stub}} — на незавершену статтю про українську вулицю.
  • {{Ukraine-metro-stub}} — на незавершену статтю про українське метро.
  • Шаблон:Особа — оформлення шаблону-картки для біографії особи.
  • Інші шаблони в «Категорія:Шаблони:Україна».


Редагувати 
Допоможіть, будь ласка



Сьогодні, п'ятниця 4 жовтня 2024, і Українська Вікіпедія має 1 347 610 статтей.

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на тему України.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що розміщена зверху ліворуч, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Запити на українські інтервікі в статті про Україну

у білоруській • у російській • у польській • у болгарській • у англійській • у французькій • у німецькій • у іспанській

Запити на статті

Див. також


Редагувати 
Редагують зараз


Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Україна», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.


Добра стаття
Садиба Лі́бермана міського типа у Києві. Нині Спілка письменників України
Маєток (опрічник) Лі́бермана — пам'ятка історії, мистецтва та архітектури у Києві на Банковій вулиці, 2. Опрічника збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, що у 1896 році перебудував його на замовлення київського купця та цукрозаводчика Симхи Лібермана у стилі неоренесансу. Сьогодні цей будинок більше відомий як осідок Спілки письменників України. У 1989 році в ньому засновано Народний Рух України за перебудову. Восени 1879 року київський міський архітектор Володимир Ніколаєв, автор багатьох київських споруд різного призначення, зокрема й опрічників, затвердив проєкт одноповерхового, на взір «Г» у плані, кам'яного будинку, який мав бути зведений на місці дерев'яного, що пішов на злам у великій садибі на розі вулиць Інститутської та Банкової. Садиба ця належала генерал-ад'ютанту Федору Трепову, незадовго до того — міському голові Санкт-Петербурга. Відомий він був зокрема тим, що 24 січня 1878 року в нього стріляла революціонерка Віра Засулич, протестуючи у такий спосіб проти покарання різками «землевольця» Боголюбова (Ємельянова). Ця акція справила сильне враження на тогочасне суспільство — суд присяжних виправдав терористку, а Трепов, маючи для цього певні мотиви, переїхав подалі від столиці — до Києва. Річ у тім, що ще 1870 року, у зв'язку з будівництвом залізничного мосту через Дніпро, архімандрит Видубицького монастиря о. Арсеній завбачливо звернувся до впливового Трепова по допомогу, наголошуючи, що з пуском залізниці «перед очима в кожного з пасажирів, ніби представницею усієї святині Київської, буде наша Видубицька обитель, зовнішній вигляд котрої справляє сумне враження…». Скориставшись цим, Трепов дав згоду стати опікуном монастиря, зібрав добровільні пожертви на суму 12 715 рублів та виїхав до Києва.:::::::::::::::: Докладніше
Адміністративний устрій України
За історію України утворилося 24 області, Автономна Республіка Крим, місто з особливим статусом Севастополь і столиця України — місто Київ.::::::::::::::::читати далі
Фотохроніка війни, розв'язаної Росією в Україні
Вояки України, фото 12 червня 2014
Українські новини
Велети духу в Україні
Файл:345 Ганцов Всеволод Михайлович фотопортрет арештованого 1929 року.jpg
Все́волод Миха́йлович Ганцо́в (25 листопада (7 грудня) 1892(18921207), Чернігів — 5 жовтня 1979, там же) — український мовознавець. Закінчив 1916 Петербурзький університет. Учень О. О. Шахматова, Л. Щерби, Я. Бодуена де Куртене, в останньому 1916—1917 викладав. Від жовтня 1918 — професор Київського університету. У 19191929 — науковий співробітник ВУАН. Досліджував питання діалектології, історії української мови, українського правопису, лексикографії. У праці «Діалектологічна класифікація українських говорів» (1923) розробив наукові засади діал. членування української мови. Досліджував поліські дифтонги («Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їхнього фонетичного розвитку»,1923; «Діалектологічні межі на Чернігівщині», 1925). Від 1920 — керівник Комісії для складання словника української живої мови, від 1924 — співредактор «Російсько-українського словника» (вийшли т. 1—3, К., 1924—1933); одночасно був член Харківської правописної комісії та автором розділу «Фонетика» у проєкті українського правопису (1926). Досліджував проблеми історії української мови, правопису та лексикографії. Заклав основи подальшого розвитку української діалектології, запропонувавши нову класифікацію українських говірок (виділив північні, північно-західні та південно-східні говірки). Член правописної комісії та автор розділу «Фонетика» у проєкті українського правопису (1926), редактор академічного «Російсько-українського словника» (1925–1929). Дослідник автографів Т. Шевченка. Заарештований 1929, засуджений 1930 у справі «СВУ» на 8 років, при чому слідством розглядався як один із ключових авторів ненависного правопису Скрипника. 1938 — ще на 8 років, 1950 висланий у Красноярський край (РФ). 1956 звільнений, мешкав у Чернігові. Реабілітований. 1989 (посмертно).:::::::::::::::: Докладніше
Українські прислів'я
  • Хто не шукає, той вже втратив.
  • Слово не стріла, а ранить глибше.
  • Якщо у громаді каліки, таке й життя.
  • Малому злодію руки ламаємо, а перед великим — шапку скидаємо !
  • Коли почав велике діло, викинь з душі свою слабкість.
  • Слово не горобець вилетить не спіймаєш.
Цитата тижня
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.

Холодний Яр, Тарас Шевченко

Вибране фото про Україну
Софійський собор, головний вівтар, Київ
Чи Ви знаєте...
50 рублів
50 рублів
Редагувати 
Сторінки представлені на вилучення


Редагувати 
про Україну в розділах Вікімедії
Редагувати 
Братні портали

Портали регіонів України

П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П: П:
КО ВО ВО ДО ДО ЖО ЗО ЗО ІФО КО КАР ЛО ЛО МО ОО ПО РО СО ТО ХО ХО ХО ЧО ЧО ЧО
Редагувати 
Прикордонні сусіди України
Портал стартував 11 липня 2007 р.
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти