Загальна протяжність кордонів 6992 км (із них сухопутних 5637 км). Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (по Чорному морю — 1056,5 км; по Азовському морю — 249,5 км; по Керченській протоці — 49 км).
Сергі́й Степа́нович Оста́пенко (* 1881 — † 1937) — українськийекономіст, державний і політичний діяч. Голова Ради Народних Міністрів УНР (від 13 лютого до 9 квітня1919 року). У лютому 1919 року, коли вищі державні органи перебралися до Вінниці, Остапенко перервав членство в УПСР, щоб не виходити зі складу уряду, на чому наполягав ЦК УПСР. Через відставку частини Ради Народних Міністрів УНР Остапенку довелося тимчасово виконувати обов'язки міністра агітації та пропаганди. У цій ролі він 6 лютого1919 року брав участь у переговорах із начальником штабу французької групи військ в Україні полковником Фрейденбергом на станції Бірзула поблизу Одеси. Українці вимагали від представників Антанти визнання їх самостійності та допущення на міжнародну мирну конференцію в Парижі, сприяння у проведенні в Україні соціальних реформ, забезпеченні народовладдя тощо. Переговори виявилися безрезультатними. Уряд Чехівського подав у відставку. Формування нового уряду Директорія доручила Остапенку, який був великим прихильником порозуміння з країнами Антанти. Він очолював уряд від 13 лютого до 9 квітня1919 року.:::::::::::::::: Докладніше
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на тему України.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що розміщена зверху ліворуч, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
Запити на українські інтервікі в статті про Україну
Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Україна», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.
Садиба Лі́бермана міського типа у Києві. Нині Спілка письменників України
Маєток (опрічник) Лі́бермана — пам'ятка історії, мистецтва та архітектури у Києві на Банковій вулиці, 2. Опрічника збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, що у 1896 році перебудував його на замовлення київського купця та цукрозаводчика Симхи Лібермана у стилі неоренесансу. Сьогодні цей будинок більше відомий як осідок Спілки письменників України. У 1989 році в ньому засновано Народний Рух України за перебудову. Восени 1879 року київський міський архітектор Володимир Ніколаєв, автор багатьох київських споруд різного призначення, зокрема й опрічників, затвердив проєкт одноповерхового, на взір «Г» у плані, кам'яного будинку, який мав бути зведений на місці дерев'яного, що пішов на злам у великій садибі на розі вулиць Інститутської та Банкової. Садиба ця належала генерал-ад'ютанту Федору Трепову, незадовго до того — міському голові Санкт-Петербурга. Відомий він був зокрема тим, що 24 січня1878 року в нього стріляла революціонерка Віра Засулич, протестуючи у такий спосіб проти покарання різками «землевольця» Боголюбова (Ємельянова). Ця акція справила сильне враження на тогочасне суспільство — суд присяжних виправдав терористку, а Трепов, маючи для цього певні мотиви, переїхав подалі від столиці — до Києва. Річ у тім, що ще 1870 року, у зв'язку з будівництвом залізничного мосту через Дніпро, архімандрит Видубицького монастиря о. Арсеній завбачливо звернувся до впливового Трепова по допомогу, наголошуючи, що з пуском залізниці «перед очима в кожного з пасажирів, ніби представницею усієї святині Київської, буде наша Видубицька обитель, зовнішній вигляд котрої справляє сумне враження…». Скориставшись цим, Трепов дав згоду стати опікуном монастиря, зібрав добровільні пожертви на суму 12 715 рублів та виїхав до Києва.:::::::::::::::: Докладніше
Володимир Вікторович Лесевич (рос. дореф.Лесевичъ Владимиръ Викторовичъ, *27 січня 1838 р., село Денисівка, тепер Оржицького району Полтавської області, †26 листопада 1905 р., м. Київ) — видатнийукраїнський філософ і російський філософ, літературознавець, фольклорист, етнограф, педагог та громадський діяч. Закінчив гімназію в Києві, Військово-інженерне училище та Петербурзьку Академію Генерального штабу. Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. У сучасників мав репутацію ерудита в соціології філософії. Започаткував філософську систему «критичний реалізм», його публікації внесли в світову філософію це поняття. Перший й видатний представник емпіріо-критичного варіанту позитивізму, його публікації внесли в світову філософію це поняття. Засновник першої школи з викладанням наук українською мовою в 1864 р., яку за доносом було знищено російською владою в Україні; друкував свої філософські твори з псевдонімом «Українець» (рос.Украинец). Походив з дворянської родини Лесевичів. Був прихильником української незалежності. У 1879 р. без пред'явлення офіційного звинувачення був засланий до Сибіру.:::::::::::::::: Докладніше
За що, не знаю, називають
Хатину в гаї тихим раєм.
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози! Я не знаю,
Чи єсть у бога люте зло,
Що б у тій хаті не жило?
Майже 50% світових запасів марганцевих руд має Україна.
Економічний район Кривбас в Україні є одним з найбільших залізорудних і сталеливарних промислових центрів у Європі.
Низка великих державних музеїв України за роки війни 1941-1945 рр. (тоді в складі СРСР) була агресивно позбавлена трьохсот (300 000) тисяч експонатів. Більшість із них досі перебуває у приватних збірках Західної Європи.
Україна стала першою країною в історії, що добровільно відмовилася від ядерної зброї.
Найдовший з мостів у Києві, завдовжки у 1,543 метри «міст Патона» через річку Дніпро, побудований в 1953 р., став першим в світі як «зварена сталева конструкція».
_location_map.svg)
.svg){kind=small}
.svg)
