Портал:Наукова фантастика
 | Ласкаво просимо до порталу «Наукова фантастика» |  |
 Наукова фантастикаНаукова фантастика (також НФ, англ. варіант sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій. В НФ-творах зображаються речі принципово можливі в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях. Важливе значення має також переконливе обґрунтування зображуваного. Наприклад, багато творів засновані на допущенні надсвітлових швидкостей, що суперечить спеціальної теорії відносності Ейнштейна, але все ж може обґрунтовуватися наукою. Досить часто, при вживанні терміну «фантастика», мається на увазі саме наукова фантастика. Засновником наукової фантастики вважається французький письменник Жуль Верн. У більшості випадків головною фантастичною складовою твору постає фантастична ідея: винахід (надсвітловий двигун, мислячий робот, телепорт) або відкриття (подорожі у часі, телепортація, нове джерело енергії), вигадане місце дії (інша планета, паралельний світ), уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна), жива істота або речовина з незвичайними властивостями (чужопланетяни, мутанти, антиматерія), незвичайна ситуація, пов'язана з наукою і технікою (паранормальні здібності)..::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
 Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обраний життєпис наукової фантастики Хо́рхе Луї́с Бо́рхес (ісп. Jorge Luis Borges, нар.24 серпня 1899, Буенос-Айрес — пом.14 червня 1986, Женева) — аргентинський прозаїк, поет і публіцист. Борхес визнаний одним з найвидатніших письменників XX сторіччя.::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Телевізійні науково-фантастичні серіали Західний світ (англ. Westworld) - фантастичний телесеріал телеканалу HBO, чий вихід заплановано на 2015 рік. Продюсерами серіалу виступили Ліза Джой і Джонатан Нолан[1], який буде режисером пілотної серії. Серіал є адаптацією кінофільму "Західний світ", написаного і поставленого Майклом Крайтоном (1973).::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні художні фільми Битва за Лос Анжелес (англ. World Invasion: Battle Los Angeles за межами США, або оригінальна назва Battle: Los Angeles) фантастичний фільм режисера Джонатана Лібесмана. Дія фільму проходить у сучасному Лос-Анжелесі де підрозділи Морської піхоти США та Авіації протистоять вторгненню на землю космічних прибульців. Фільм знято у IMAX 3D та RealD 3D.::::::::::::::::читати далі |
Анімаційні науково-фантастичні фільми Остання фантазія: Духи всередині (англ. Final Fantasy: The Spirits Within) — повнометражний науково-фантастичний анімаційний фільм, виконаний за допомогою комп'ютерної графіки. Фільм вийшов 13 липня 2001 року і став першою анімаційною кінострічкою з близьким до фотореалістичного зображенням. Режисер — Хіронобу Сакагуті, творець відомої серії японських рольових ігор «Final Fantasy». Окрім однакової назви та кількох класичних імен сюжет фільму не пов'язаний з іграми серії. |
 Премії наукової фантастики Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (англ. Damon Knight Memorial Grand Master Award) — американська літературна премія, що вручається за загальний пожиттєвий внесок до жанру фантастики (наукової фантастики, фентезі). Заснована 1975 року Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі (англ. Science Fiction & Fantasy Writers of America, SFWA). Після смерті фундатора Асоціації — американського письменника-фантаста, редактора і літературного критика Деймона Найта (1922—2002) була перейменована на його честь. Вручається в рамках нагородження премією «Неб’юла». Першим володарем титулу став Роберт Гайнлайн. .::::::::::::::::читати далі |
 Нові статті
|
 Корисні шаблони наукової фантастики
|
 Добра стаття«Крига» (пол. «Lód») — альтернативно-історичний роман Яцека Дукая, виданий 6 грудня 2007 року в краківському видавництві «Wydawnictwo Literackie». Головний герой — польський математик та завзятий картяр Бенедикт Ґєрославський, який співпрацює з Альфредом Тарським над завданням багатозадачної логіки. За версією Яцека Дукая, це науково-фантастичний роман, в якому наукова частина — історіософія. В романі поєднується альтернативна фізика та логіка. Сюжет побудований на альтернативному баченні історії, філософії, психології, біології і фізіології. Роман «Крига» отримав низку нагород та відзнак. Найвідоміша з них. Він також відзначений найавторитетнішою в жанрі фантастики польською літературною Меморіальною премією імені Януша Зайделя. «Крига» має низку інших нагород. Українською мовою роман «Крига» вийшов у двох книгах 2018 року у видавництві «Астролябія». Переклав твір Андрій Павлишин.::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Померли:
Науково-фантастичні романи [[Файл:|120пкс|праворуч]] Гімн Лейбовичу (англ. A Canticle for Leibowitz) - це постапокаліптичний науково-фантастичний роман написаний американським письменником-фантастом Волтером Міллером, вперше опублікований в 1960, і є єдиним романом виданим за життя автора. Дія роману відбувається в католицькому монастирі в пустелі на північному заході США після тотальної ядерної війни. В книзі описується три періоди після війни, які загалом займають майже півтори тисячі років, і за цей час цивілізація відбудовує себе. Монахи ордену Лейбовіца в нелегкі часи поставили собі за мету зібрати і зберегти знання попереднього віку, допоки люди не стануть готові до цього. Гімн Лейбовіцу побудований на трьох оповіданнях які Міллер опублікував в журналі Fantasy & Science Fiction[2], в 1955-1957 роках. Дані оповідання: «Гімн Лейбовіцу» (англ. A Canticle for Leibowitz, 1955) (також видавалася під назвою «Перший куплет»(англ. The First Canticle)); «І стало світло» (англ. And the Light Is Risen, 1956) і «Останній куплет» (англ. The Last Canticle, 1957). «Гімн Лейбовіцу» був дуже добре сприйнятий критиками і читачами і завоював Премію Г'юґо за найкращий роман в 1961 році. Даний роман став класикою наукової фантастики з численними перевиданнями і перекладами, хоча українського перекладу, на даний момент, не існує. Продовження в вигяді роману «Святий Лейбовіц і Жінка Дикий Кінь» (англ. Saint Leibowitz and the Wild Horse Woman) вийшло в 1997 році вже після смерті автора.::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні повісті «Пікні́к на узбі́ччі» — фантастична повість братів Стругацьких. Написана в 1972 році. За мотивами повісті в 1979 році Андрій Тарковський зняв фільм «Сталкер». Українською повість було перекладено Анатолієм Саганом і Борисом Щавурським в 2007 році (спільна робота видавництв «Навчальна книга — Богдан» і «Веселка», також до книги увійшли повісті «Малюк» і «Хлопець із пекла»). Події твору відбуваються у вигаданій англомовній країні біля 1970-х років після так званого «Візиту» — прибуття на Землю невідомої чужопланетної цивілізації. Прибульці з'явилися з невідомою метою і так само несподівано зникли, лишивши по собі небезпечні для життя Зони. Науковці роблять дотепне припущення, що це прибуття чужопланетян — такий собі «пікнічок на узбіччі» на якійсь з галактичних трас. «Сміття», яке залишили прибульці, стає предметом полювання вчених, політиків і різноманітних злочинців. Незважаючи на значний ризик, в Зони проникають окремі люди — сталкери, які виносять звідти артефакти, плануючи заробити на цій діяльності. .::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні оповідання  Світ черво́ного со́нця (The World of the Red Sun — англ.) — науково-фантастичне оповідання Кліффорда Саймака, перший опублікований літературний твір письменника. Надрукований у журналі «Wonder Stories» Х'юго Ґернсбеком в грудні 1931 року. Двоє вчених з м. Денвер Харл Свенсон та Білл Кресман створили машину часу і з 1935 року вирушили в майбутнє. Під час подорожі у них ламається лічильник часу і замість кількох тисяч вони потрапляють на кілька мільйонів років уперед. Дослідників зустрічають руїни міста, червоне сонце на небі та орда дикунів. Після запеклої боротьби і стрілянини Харл і Білл потрапляють у полон. Там вчені з 20-го ст. від старигана, що розносить їжу, дізнаються, що ...::::::::::::::::читати далі |
Книжкові науково-фантастичні саги Фундація, Заснування або Основа (англ. Foundation) — вигаданий всесвіт, що об'єднує цикл із семи романів Айзека Азімова, класика наукової фантастики, про Роботів, становлення Імперії та Фундацію та розповідає про розпад могутньої Галактичної імперії та її прискорене відродження з допомогою «плану Селдона». Входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова Історія майбутнього Гарі Селдон, найвидатніший математик Галактичної імперії, розвинув науку, яку він назвав психоісторією, за допомогою якої міг передбачати історичні події в масштабах Галактики. Його передбачення свідчили про швидкий і неминучий розпад Галактичної імперії та про період смути, що повинен був тривати 30 тис. років. Селдон жодним чином не міг зупинити розпад, але він розробив план, як скоротити період смути до 1000 років. Для цього він під приводом компіляції Галактичної Енциклопедії, зібрав на забутій далекій планеті Термінус на краю Галактики видатних науковців. Перед смертю Селдон зробив записи своїх передбачень, які жителі Термінуса повинні продивлятися через певні проміжки часу, при настанні наступної кризи розвитку, звіряючи, чи йде історія за «планом Селдона». З початком розпаду Імперії вчені з Термінуса втратили державне фінансування, й повинні були викручуватися самі. Маючи знання, але не маючи ресурсів, вони вдосконалили відомі технології, які в охоплених розбратом інших частинах Імперії почали забуватися. У першій книзі серії, зробленій у вигляді новел, темою яких я послідовні селдонівські кризи, Азімов розповідає про перемогу на Термінусі прагматизму над абстрактним теоретизуванням, про використання релігії для умиротворення й підкорення агресивних сусідніх планетних систем, про розвиток торгової мережі й відмову від релігії на користь відносин, основаних на взаємовигоді. У другій книзі уже зміцнілий Термінус стикається із залишками Галактичної імперії. При кожній кризі відкривається запис Селдона, і жителі Термінусу переконуються в тому, що все йде за планом. .::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
 |
 Критична науково-фантастична література
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|
- ↑ Jonathan Nolan (англ.)
- ↑ http://www.isfdb.org/cgi-bin/pe.cgi?1079 Saint Leibowitz на ISFDB