Розділ Вікіпедії: Фентезі
Проєкт  |  Портал
Ласкаво просимо до порталу «Фентезі»
редагувати
  Фентезі
Важливим джерелом для фентезі є казки і легенди, наприклад, про те, як Добриня Микитич рятував Забаву Путятівну від змія Горинича.

Фе́нтезі (англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[1].

Магія й інші надприродні явища не обов`язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.

У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні фентезійний жанр включає в себе твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.

Також у наші дні фентезі — це жанр в живописі, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх.

редагувати
  Вибрана стаття

Го́біт, або Туди́ і зві́дти (англ. The Hobbit, or There and Back Again) — роман-казка англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна. Вперше опублікований 1937 року видавництвом «Джордж Аллен і Анвін», із часом став класикою дитячої літератури. В основі сюжету — подорож гобіта Більбо Торбина, чарівника Ґандальфа та тринадцяти гномів на чолі з Торіном Дубощитом. Їхній шлях лежить до Самотньої Гори, де дракон Смоґ стереже захоплені ним гномівські скарби.

Під час написання «Гобіта» Толкін звертався до мотивів скандинавської міфології та давньоанглійської поеми «Беовульф». На думку низки дослідників, на романі відобразився досвід участі письменника в Першій світовій війні. Характерною особливістю твору є протиставлення архаїчного й сучасного стандартів поведінки, зокрема через стилістику мови персонажів. Головний герой, Більбо Торбин, має чимало характеристик сучасної людини і, як наслідок, на тлі стародавнього світу видається явним анахронізмом. Відповідно, у творі порушується питання про співвідношення людини сучасної культури зі стародавніми героями, в оточенні яких вона перебуває. Протягом історії відбувається розвиток головного героя — участь у пригодах стає для Більбо шляхом самопізнання. У конфлікті за скарби, який виникає в пізній фазі сюжету роману, розглядається проблематика почуття жадібності до матеріальних цінностей та його подолання. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення
Майкл Муркок
редагувати
  Обраний життєпис

Меріон Зіммер Бредлі або Меріон Елеонора Зіммер Бредлі (англ. Marion Eleanor Zimmer Bradley, 3 червня 1930 - 25 вересня 1999) — американська письменниця у жанрах наукова фантастика і фентезі, відома як автор циклів «Тумани Авалона» і «Дарковер», часто з феміністським укліном. Її брат, Пол Едвін Зіммер ((16 жовтня 1943 - 18 жовтня 1997) також писав наукову фантастику і фентезі. Пізніше сімейну письменницьку традицію перейняв Девід Р. Бредлі - перша дитина Меріон.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Чи Ви знаєте...

Перед тим як стати професійним письменником, Девід Геммел працював редактором однієї з газет у Сассексі. І коли вийшов його третій за рахунком роман («Нетутешній»), з'ясувалося, що Геммел використовував в ньому імена своїх колег по роботі, що дуже не сподобалося керівному директору видання. В результаті, це призвело до звільнення Геммела і його становленню професійним письменником.

редагувати
  Телевізійні фентезійні серіали

Відьмак (пол. Wiedźmin)  — польський телевізійний серіал, що був створений на основі фентезійних творів Анджея Сапковського  — «Останнє бажання» і «Меч долі»  —, що входять до циклу «Відьмак». Транслювався у Польщі телеканалом TVP з 22 вересня 2002 року.

Геральт є Відьмаком, або спеціально змотивованою людиною, що живе щоб захистити людей від монстрів. Ріс він у Каер Моргені, де тренував свої вміння. Він не є звичайним Відьмаком, оскільки може кохати, прикладом чого є його роман із Йенніфер. Під час своїх мандрів світом зустрічає найкращого друга, мандрівного барда і поета, Жовтця. Мандруючи, щораз більше переконується у тому, що люди погані. Переломом у його житті стає момент, коли він гостює у домі королеви Цінтри, Калатне. Там використовує своє законне право несподіванки у замін на допомогу королівській родині. Через декілька років знаходить свою дитину-несподіванку, Сірі. Це вона і любов до неї змушує Геральта зробити висновок, що він є людиною, а не відьмаком.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Фентезійні художні фільми

Нескінче́нна істо́рія (англ. The Neverending storyнім. Die unendliche Geschichte) — німецько-американський фільм студії Warner Brothers, знятий 1984 року за частиною книги письменника Міхаеля Енде «Нескінченна історія». В 1990 році отримав продовження «Нескінченна історія 2: Нова глава», зняте за рештою оригінального твору, а в 1994 році — «Нескінченна історія 3» за мотивами попередніх фільмів та книги.

Школяр Бастіан Букс живе зі своїм батьком після смерті матері. З цієї причини він відчуває себе одиноким, а у школі стає об'єктом для глузувань з боку інших учнів як мрійник. Батько ж намагається спонукати сина перестати мріяти та подорослішати.

Одного разу, тікаючи від хуліганів, Бастіан забігає до книгарні. Продавець Кореандер дорікає, що діти тепер не читають книг, тож Бастіану там нічого робити. Але хлопчик розповідає, що він читав, і помічає велику книгу з назвою «Нескінченна історія». Бастіан краде цю книгу, залишаючи записку з обіцянкою повернути після прочитання. Боячись запізнитися на урок, він відправляється на шкільне горище і починає читати «Нескінченну історію»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Анімаційні фентезійні фільми

Легенди нічної варти

редагувати
  Категорії
редагувати
  Корисні шаблони
  • {{Tolkien-stub}} — на незавершені статті про твори Дж. Р. Р. Толкіна.
  • {{Інтерес:Фантастика}} — тим, хто цікавиться фантастикою (на особисту сторінку)
  • Шаблон:Особа — оформлення шаблону-картки для біографії особи.
  • Інші шаблони в «Категорія:Шаблони:Фантастика».
редагувати
  Премії фентезі
редагувати
  Література про фентезі
Книги
Книги
  • Brian M. Stableford. The A to Z of Fantasy Literature (Lanham, Maryland: The Scarecrow Press, 2009) - See more at: http://www.sf-encyclopedia.com/entry/stableford_brian_m#sthash.kY2IlCg3.dpuf
  • Don D'Ammassa. Encyclopedia of Fantasy and Horror Fiction: Literary Movements (New York: Infobase/Checkmark, 2006) - See more at: http://www.sf-encyclopedia.com/entry/dammassa_don#sthash.xpel3mA1.dpuf
  • Энциклопедия фантастики.Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова - Минск: Галаксиас, 1995 - 694с.
  • Sam Lundwall. Bibliografi över science fiction & fantasy 1741-1996 ["Bibliography of Science Fiction & Fantasy 1741-1996"] (Stockholm, Sweden: Lundwall Fakta & fantasi, 1997) [bibliography: hb/]
  • Sam Lundwall.Illustrerad bibliografi over science fiction & fantasy 1741-1973. ["Illustrated Bibliography of Science Fiction & Fantasy, 1741-1973"] (Stockholm, Sweden: Lindqvist, 1974) [bibliography: hb/]
  • http://sf-encyclopedia.uk/fe.php
редагувати
  Фентезійні сайти

Ви можете додати сюди посилання на вебсайти для статтей про фентезі↓

редагувати
  Добра стаття

«Крига» (пол. «Lód») — альтернативно-історичний роман Яцека Дукая, виданий 6 грудня 2007 року в краківському видавництві «Wydawnictwo Literackie». Головний герой — польський математик та завзятий картяр Бенедикт Ґєрославський, який співпрацює з Альфредом Тарським над завданням багатозадачної логіки.

За версією Яцека Дукая, це науково-фантастичний роман, в якому наукова частина — історіософія. В романі поєднується альтернативна фізика та логіка. Сюжет побудований на альтернативному баченні історії, філософії, психології, біології і фізіології. Роман «Крига» отримав низку нагород та відзнак. Найвідоміша з них. Він також відзначений найавторитетнішою в жанрі фантастики польською літературною Меморіальною премією імені Януша Зайделя. «Крига» має низку інших нагород.

Українською мовою роман «Крига» вийшов у двох книгах 2018 року у видавництві «Астролябія». Переклав твір Андрій Павлишин.::::::::::::::::читати далі


  
Цей день у світі фентезі — 14 квітня:редагувати



Події:

Народилися:

Померли:

  1. Моріс Дрюон (1918 — 2009)
  2. Джанні Родарі (1920 — 1980)


редагувати
  Книги у жанрі фентезі

Замок у Карпатах (фр. Le Château des Carpathes)  — роман, що являє собою суміш фентезі, фантастики жахів та готичного роману, що написаний французьким письменником Жуль Верном та вперше випущений 1892 року. Українською мовою вперше випущений у Львові 1934 року, пізніше перевиданий львівським видавництвом «Світ» 1992 року, а 2003 року  — видавництвом Криниця, Київ.

Роман "Замок у Карпатах" всесвітньо відомий французький письменник-фантаст Жуль Верн створив наприкінці 80-х років XIX століття — понад 110 років тому.

Географічна та етнографічна достовірність розповіді, історично-романтичний колорит реальних суспільних подій в деяких країнах Європи доповнюються науково-фантастичними передбаченнями автора.

З особливою цікавістю дізнається сучасний читач про те, як для мешканців Карпат XIX століття здавалося чудом, містикою, «нечистою силою» те, що нині відоме в найвіддаленіших куточках планети як «побутова техніка»....::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Книжкові фентезійні саги
Файл:Of Amber.jpg
Оригінальне видання

Хро́ніки Амбе́ра  — епічний цикл фентезі-романів, написаний американським фантастом Роджером Желязни, який складається з десяти книжок, об'єднаних у два п'ятикнижжя — одне про принца Амбера Корвіна, а друге — про його сина Мерліна.

Книги, які входять до серії

П'ятикнижжя про Корвіна:


редагувати
  Нові статті
  • RuriDragon — започаткував 12 квітня 2024 користувач Daries1
  • Enshrouded — започаткував 24 лютого 2024 користувач Taxfrest


Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Фэнтези: Истоки жанра - Антон Карелин - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ. www.mirf.ru. Процитовано 23 вересня 2015.