Портал:Християнство
Редагувати Вітаємо на сторінках порталу
Християнство
Христия́нство (грец. Χριστιανισμός) — найбільша світова монотеїстична релігія, віровчення про всезнаючого, всюдисущого та вічного Бога Творця неба і землі (Бога Отця Вседержителя), Його єдинородного несотворенного Сина — Господа Ісуса Христа (Бога Ісуса Христа), та Животворчого Святого Духа, що говорив через пророків (Бога Духа Святого), Їх Єдину Волю та Сутність у Святій Тройці. Центральне місце в християнстві займає втілення та зшестя на землю Сина Божого з метою спасіння людства від гріха жертовним Розп'яттям на Голгофі, Його Воскресіння, Вознесіння на Небо та Друге Пришестя судити усіх живих та мертвих людей. Християнство сповідує віру в існування духовного світу (нематеріальної людської душі та ангелів), визначає природу людини — її сотворення, гріхопадіння (перворідний гріх) та Викуплення Христом, її майбутню долю — воскресіння мертвих і страшний суд, її вічне блаженство (рай) або вічне прокляття (пекло). Віруючі послідовники цих догматів звуться християнами, беруть участь у видимому поклонінні Христу в церквах (місцях особливої присутності Бога) і духовному служінні цьому Богові через сповнення Його настанов, покаяння у випадку їх порушення, регулярно спілкуються з Ним через молитву. Сотні християн покидають світське життя і віддаляються в монастирі чи скити (див. ченці), щоби повністю посвятити себе служінню та хвалінню Христа. Християнство вчить, що метою людського життя є освячення людини, повернення до первинної природи, через обоження (грец. theosis) людини через причастя в Бозі Христі, завдяки Його Викупительній Самопожертві за людські гріхи.
Редагувати Вибрана стаття
Домініканський монастир — монастир першого луцького католицького ордену; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Драгоманова, 26, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк». Луцький домініканський монастир був заснований у третій чверті XIV століття. Довгий час він був єдиним монашим згромадженням в місті. З початку XVII століття у пріораті відбуваються суттєві зміни, які приводять до зростання значення монастиря не тільки для міста, а й цілої Волині, тут зароджується культ чудотворної ікони Луцької Богоматері, активно доповнюється бібліотека і підвищується рівень орденської школи. В наступному столітті тенденції посилюються, і монастир набуває загальнопровінційного значення. На зламі XVIII-XIX століть монастир зазнає кількох руйнівних пожеж, зокрема відновлюється з нуля. Однак існування Волині у складі Російської імперії унеможливлює діяльність католицьких інституцій, і в 1850 році поряд з іншими монастирями міста домініканський закривається. Сьогодні в монастирі домініканців розміщена Волинська духовна семінарія УПЦ МП.
Редагувати Вибране зображення
Лемківська греко-католицька церква Святої Параскеви в с. Квятонь, Горлицький повіт, Польща. Світова спадщина ЮНЕСКО.
Редагувати Чи Ви знаєте...
Редагувати Вибрана ікона
Святі Антоній і Феодосій Печерські, основоположники українського чернецтва, що створили в XI ст. Києво-Печерський монастир. За «Патериком Печерським, або Отечником», преподобний Антоній (в миру Антип) народився в Любечі біля Чернігова. Прагнучи душевного спокою, юнак викопав печеру, де молився на самоті. Невдовзі Антип вирушив на гору Афон, що уславилась як осередок православного чернечого життя. Там жили подвижники духу, постом і молитвою досягаючи внутрішньої гармонії. Обійшовши чи не всі афонські монастирі, Антип в одному з них прийняв постриг і прибрав собі ім’я Антоній. Феодосій Печерський народився в м. Василеві (теперішній Васильків під Києвом) 1009 року. Ще в юнацькі роки Феодосій носив на тілі залізний ланцюг (вериги). Вериги були важкими та впивалися в тіло, утворюючи кров'яні рани й завдаючи нестерпного болю, таким чином постійно нагадуючи про хресні страждання Ісуса Христа. Феодосій Печерський був обраний та поставлений ігуменом в Києво-Печерському монастирі 1059 року.
Редагувати Як Ви можете допомогти
Статті, яких бракує: Вечірня, Мінея, Церковне мистецтво, Полієлей, Маріологія, Неопалима Купина, Християнська символіка, Християнські деномінації, Вериги, Утреня, Созомен, Стихира, Схима, Схимонах, Христологія, Оптинська пустинь, Трапісти, Істота, Рясофор, Дім Богородиці, Христологія, Подвижник, Вознесіння Богоматері, Коронування Богоматері, Варлаам Хутинський, Кіпрська Православна Церква, Трисвяте, Херувимська пісня, Подвижник, Вічність, Український наспів, Грецька Православна Церква, Геєна, Анахорет, Заклинання, Жировицький монастир (Білорусь), Ечміадзинський монастир (Вірменія), Сповідник, Безмовник, Помісний собор, Свята Цецилія, Святий Чеслав Статті, які слід розширити: Всеночна, Сотеріологія, Пастор, Місіонер, Місіонерство, Константинопольський патріархат, Віфсаїда, Есхатологія, Доксологія, Гностицизм, Ієрей, Хіліазм, Ансельм Кентерберійський Якщо Ви написали статтю, що стосується християнства, додайте її у список нові статті. Див. такожРедагувати Вибране Писання
Дії Святих Апостолів 1:3-12 (Переклад Огієнка) 3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав. 4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене. 5 Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів! 6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві? 7 А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. 8 Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі. 9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей... 10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, 11 та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо! 12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. Редагувати Нові статті
Редагувати Категорії
Інші категорії ...
Редагувати Добра стаття
Жі́нка, зодя́гнена в со́нце (грец. γυνὴ περιβεβλημένη τὸν ἥλιον, лат. Mulier amicta sole, церковнослов'янською: Жена́ ѡблече́на въ со́лнце) — символічний персонаж Одкровення Івана Богослова. Образ Жінки має різні богословські тлумачення, серед яких домінує трактування його як християнської церкви в період гонінь, він виражає дар спасіння, який начебто Бог дарував людству та знаменування перемоги людського над усім нелюдським. Про це йдеться у висновоку Книги Одкровення в сцені видіння Нового Єрусалиму, в якому немає більше ні храму, ні сонця, ні місяця, тому що Бог і Агнець — це храм Нового Єрусалиму, а слава Бога і Агнця — це світильник його. Уперше образ Жінки, зодягненої в сонце, з'явився в видіннях Івана Богослова й пізніше знайшов відображення в Одкровенні. Як трактують богослови, апостол Іван віддалився зі своїм учнем Прохором на пустельну гору, де наклав на себе триденний піст. Під час молитви апостола гора загойдалася, загримів грім. Прохор зі страху впав на землю. Апостол Іван підняв його і наказав записувати те, що він буде говорити. «Я є Альфа й Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є і був і гряде, Вседержитель»
Редагувати Братні портали
Редагувати Основні теми
Редагувати Інші розділи Вікімедії
Редагувати Портали інших релігій
|