Портал:Біологія океану

Розділ Вікіпедії: Біологія океану
Проєкт  |  Портал



редагувати
  Біологія океану

Біоло́гія океа́ну (морська біологія, біологічна океанологія, біологічна океанографія) — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їх екологічні взаємодії. Біологія океану — частина гідробіології. Біологією океану також називають саму сукупність живих організмів, що мешкають в Світовому океані або пов'язаних з океаном.

Життя знаходиться в океані від поверхні до найбільших глибин. По типах місцепроживань розрізняють пелагічні організми, що населяють товщу води (планктон і нектон), і організми, що населяють дно океану (бентос). У океані мешкають представники майже всіх класів тварин, а багато класів відомо тільки в океані..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 FA gold ukr.png Вибрана стаття
Northern Royal Albatross with Red-billed Gull Taiaroa Head Sept 2007.jpg

Альбатро́си або Альбатро́сові (Diomedeidae) — родина морських птахів ряду буревісникоподібних (Procellariiformes), широко поширених у Південному океані (води навколо Антарктиди) і в північній частині Тихого океану. На півночі Атлантики вони відсутні, проте на підставі викопних залишків можна припустити, що раніше вони зустрічалися і там. Альбатроси вважаються одними з найкрупніших літаючих птахів, а у мандрівного (Diomedea exulans) і південного королівського альбатросів (Diomedea epomophora) розмах крил досягає рекордної величини — до 3,7 м і навіть більше[1]. У забарвленні оперення у більшості альбатросів переважають чорні, білі й бурі кольори. Ніздрі містяться по боках дзьоба, кожна в окремій трубочці. Крила вузькі й довгі..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 High-contrast-camera-photo-2-blue.svg Вибране зображення
Skadovsky 000 1.jpg
редагувати
  Біолого-океанологічна термінологія
Океанічні області

Абіса́ль (грец. άβυσσος — безодня) — зона чи простір морського дна, частина бенталі, яка відповідає ложу океану (з глибинами понад 2000 м) з відносно малою рухомістю води, постійною температурою (нижче 2 °C) та характерною відсутністю світла. Абісаль займає ~75 % площі дна океанів і вважається однією з найбільших екологічних одиниць. Життя представлене мікроорганізмами-хемотрофами та тваринами. Нерідко виділяють ультраабісаль — зона на глибинах понад 6000 м.

Характеризується відсутністю сонячного світла, слабкою рухливістю водних мас, постійно низькою температурою, обмеженістю джерел харчування, бідністю тваринного світу..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Зоологи та Зоогеографи океану
Skadovsky 000 1.jpg

Сергій Миколайович Скадовський (* 31 серпня (12 вересня) 1886, Білозерка, нині Херсонської області — 2 травня 1962, Москва) — радянський гідробіолог, творець еколого-фізіологічного напряму в гідробіології, доктор біологічних наук, професор (1935).

Походить з Херсонської гілки роду Скадовських. Батько — Скадовський Микола Львович, український художник, ініціатор і співзасновник Товариства періодичних виставок південно-російських художників в Одесі, помер, коли Сергієві не виповнилося ще й шести років. Мати вдруге вийшла заміж за відомого невропатолога і психолога Григорія Россолімо..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис біології океану. Ботаніки та геоботаніки океану
Ramensky-Leonty 1884-1953.jpg

Леонтій Григорович Раменський (4 (16) червня 1884, Петербург, — 27 січня 1953, Москва) — радянський ботанік і географ, лукознавець, доктор біологічних наук (1935). Член КПРС з 1946.

Закінчив університет Петрограду (1916). У 1911—1928 роках працював в наукових установах Воронезької губернії, з 1928 року — в Державному луговому інституті. Вивчав природні кормові угіддя низки районів СРСР і в 1932 очолив їх інвентаризацію в масштабі всієї країни. Розробив уявлення про єдину типологію земель, розвивав екологічний напрям в геоботаніці, вніс багато нового в її теорію (вчення про безперервність рослинного покриву і про екологічну індивідуальність видів). Роботи Раменського з теорії фітоценозів отримали широке визнання. Був піонером вживання кількісних методів при геоботанічних дослідженнях (проєктивне покриття, стандартні екологічні шкали). Один з основоположників вчення про морфологію географічного ландшафту.

У 1908 в складі ботанічного відділу взяв участь в Камчатської експедиції Ф. П. Рябушинського, досліджував болота і озера, вивчав мохи і водорості, збирав колекції матеріалів по цих групах, допомагав вести метеорологічні спостереження, зробив докладний опис озер Ближнього, Далекого, Ничикінського і Халактирського, а також Паратунської тундри.

Спільно з іншими учасниками експедиції обстежив Тар'їнскую бухту, Паратунську долину і Паратунські ключі, Коряцька сопку, Авачинську тундру і околиці Халактирского озера..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис біології океану. Біогеоценологи та екологи океану

Чарльз Мур молодший, Charles J. Moore - океанограф та капітан-яхтсмен відомий за статтями, що привернули увагу до великої тихоокеанської сміттєвої плями,[2] території в Тихому океані за розміром більшої за Техас.[3]

У 1997 році, коли він повертався до південної Каліфорнії після закінчення транстихоокеанської яхтної регати Лос-Анджелес-Гаваї, він та його команда помітили сміття, що плавало за бортом. Він написав про це статтю, яка привернула увагу масмедія до цього питання.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані водорості Світового океану
Laminaria.jpg

Ламінарії пальчаста (лат. Laminaria digitata, Laminaria japonica — морська водорість) — вид бурих водоростей (Phaeophyceae), широко поширений у Північній Америці та Європі. Широко використовується у фармакології.

Ареал L digitata охоплює північно-західну Атлантику від Гренландія і Гудзонової затоки на півночі до Кейп-Коду і Нью-Йорка на півдні. Також у північно-східній Атлантиці від Ісландії і Карського моря в Росії на південь до Бретані у Франції. Є звичайним видом вздовж берегів Британських островів крім великої частини східного прибережжя Англії.[4].::::::::::::::::читати далі


редагувати
  Обрані квіткові Світового океану

Лата́ття (Nymphaéa) — рід водяних рослин родини Лататтєві (Nymphaeaceae).

Листки з плівчастими ланцетними прилистками. Чашечка чотирилиста. Пелюстки численні, звичайно трохи довші за чашолистки, білі. Поверхня плода вкрита рубцями. Насіння і міцні кореневища цього роду у вареному вигляді їстівні. Насіння у сухому стані містить до 47% крохмалю. Підсушені кореневища містить до 20% крохмалю, 5-6% глюкози, багато дубильних кислот.

В Індії лотос теж вважався священним. Стародавні індуси представляли землю у вигляді квітки лотоса. Бог індусів Брама, як і єгипетський бог Озіріс, зображується лежачим на листі лотоса; храми, присвячені їм, також прикрашаються лотосами. У міфі індусів богиня родючості Лакшмі перепливає океан на квітці лотоса. «Квіти лотоса — корабель, на якому потопаючий серед океану життя може знайти порятунок». Лотос розводять в Індії та Китаї, висіваючи насіння в мул ставків і каналів.

Один з видів (Nelumbo nucifera) священного лотоса Єгипту та Індії зростає не тільки в цих країнах. Листя ціього лотоса, що мають вид перекинутих ковпачків на довгих черешках, що стирчать з води, і його великі рожеві і пурпурні квітки можна побачити в гирлі Волги, у районі Астрахані, в дрібних затонах Каспійського моря, в гирлах річок Кури й Тереку в Закавказзі. Лотос росте і на Далекому Сході. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані трави Світового океану

Гідатофі́ти (Від грец. Hydor, родовий відмінок hydatos — вода і phyton — рослина) — водні рослини, цілком або більшою своєю частиною занурені у воду (на відміну від гідрофітів, занурених у воду тільки нижньою частиною).

Одні з них не прикріплені коренями до ґрунту (наприклад, ряска, елодея), інші — прикріплені (наприклад, латаття). За способом розвитку різняться:

  • Гідатофіти справжні — рослини, занурені у воду, ріст і розвиток яких відбуваються тільки у воді (наприклад, види куширу);
  • аерогідатофіти занурені — рослини, цілком занурені у воду, зростання у яких відбувається у воді, а запилення квіток — над водою (наприклад, у валіснерії спіральної);
  • аерогідатофіти плаваючі — рослини, у яких частина листя і стебел занурена у воду, а частина — плаваюча; запилення квіток відбувається.::::::::::::::::читати далі
редагувати
  Обрані мангрові дерева та чагарники Світового океану
Rhizophora-mangle.jpg

Різофора (Rhizophora) — невеликий рід мангрових дерев і чагарників родини різофорових, що складається з 6 різних видів. Назва походить з двох грецьких слів, що визначають основну характеристику рослин даного роду: ῥιζο, rhizo — «корінь», і φορός, phorós — «основа». Насправді, як і у інших мангрів, у різофори коріння частково повітряне, що дозволяє їм утримувати стійке положення на мілководді в умовах солоної води, частих приливів і хиткого ґрунту.

Дерева і чагарники, що виростають на літоралі (приливно-відливной зоні) узбережжя тропічного і субтропічного поясу Землі..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Біолого-океанологічні сайти світу
редагувати
  Одиниці біогеографічного районування Світового океану
Карта Індо-Тихоокеанської області

Індо-Тихоокеанська область — біогеографічна область тропічного регіону, що включає в себе території Індійського і Тихого океанів між 40° пн.ш. і 40° пд.ш., біля західного узбережжя Південної Америки її кордон різко зрушено на північ під впливом холодної Перуанської течії. Термін застосовується в біогеографії, біології океану та іхтіології, адже моря цієї області, від Мадагаскару до Японії, є ареалом для багатьох видів тварин.

Місцеві відмінності у фауні дозволяють виділити дві підобласті: Індійсько-Западнопацифічна підобласть і Східнопацифічна підобласть.

Сприятливі температурні умови, зумовлені великою площею мілководь, і стабільність середовища протягом багатьох геологічних періодів призвели до розвитку тут виключно багатої фауни. Деякі представники фауни:

редагувати
 Sub-arrows.svg Категорії
редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Біолого-океанологічна література
  • Organismi planctonici (parassiti esclusi) - da Barnes & Hughes, Ecologia marina,Piccin, Padova, 1990.
  • Моисеев П. А. Биологические ресурсы Мирового океана. — М., 1969.
  • Ward, Ritchie R. Into the ocean world; the biology of the sea. 1st ed. New York: Knopf; [distributed by Random House], 1974: 161
  • Hyde, K.D.; E.B.J. Jones (1989). "Spore attachment in marine fungi". Botanica Marina
  • Anderson, Genny. "Beginnings: History of Marine Science".
  • Gage, John D., and Paul A. Tyler. Deep-sea biology: a natural history of organisms at the deep-sea floor. Cambridge: Cambridge University Press, 1991
  • Ward, Ritchie R. Into the ocean world; the biology of the sea. 1st ed. New York: Knopf; [distributed by Random House], 1974: 161


редагувати
 FA gold ukr.png Добра стаття
Темний крячок (Onychoprion fuscata) здатний протриматися над океаном 3-10 років, проводячи лише невелику частку часу на поверхні води


Морські птахи — птахи, пристосовані до життя в морському середовищі. Хоча всі морські птахи в значній мірі відрізняються один від одного як за фізіологією так і поведінкою, вони часто виявляють ознаки конвергентної схожості, що говорить про їх схожу еволюцію в спільних умовах та близьких кормових нішах. Найдавніші морські птахи з'явилися ще в Крейдяний період, а ознак сучасних родин вони набули переважно в епоху Палеогена.

У порівнянні з іншими групами птахів, морські птахи, як правило, живуть довше.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
Capo Gallo Oblada melanura.jpg
редагувати
  Обрані риби Світового океану
Latimeria chalumnae01.jpg

Латимерія (Latimeria) — рід целакантів родини Латимерієві (Latimeriidae), єдиний сучасний вид Кистеперих риб. На даний час відомо два вида Латимерій - Latimeria chalumnae, знаходится біля східного і південого побережжя Африки, и Latimeria menadoensis, відкрита і описанна в 1977 - 1999рр біля острова Сулавеси в Індонезії.

Latimeria chalumnae - екземпляр у Зоологічному музеї в Копенгагені

Базуючись на кільцях приросту на отолітах, латимерії живуть до 80-100 років. Мешкають на глибині 700 м і більше, але частіше трапляються на 90-200 м. Живі екземпляри целаканта коморського Latimeria chalumnae мають блакитне забарвлення, що є, імовірно, камуфляжем від їх потенційних жертв.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані ссавці Світового океану
Noaa-walrus22.jpg

Морж (лат. Odobenus rosmarus) — великий морський ссавець групи Ластоногих (лат. Pinnipedia), розповсюджений по всьому узбережжю Північного Льодовитого океану. Це єдиний сучасний вид своєї родини Моржевих (лат. Odobenidae), що зазвичай поділяється на три підвиди: атлантичний (O. r. rosmarus), тихоокеанський (O. r. divergens) і лаптєвський (O. r. laptevi). За розмірами тіла серед ластоногих моржі поступаються лише морським слонам. В природі ареали цих видів не перетинаються і тому моржі є найбільшими ластоногими у своєму середовищі проживання. В каріотипі 32 хромосоми. Етимологія: грец. ὀδούς — «зуби», грец. βαίνω — «йти», посилаючись на те, що морж використовує ікла, щоб витягти себе з води. Морж є запозиченням з саамської мови й виводиться від наслідування звуків, що видають моржі [ЕСУМ 1989]..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані птахи Світового океану
Northern Royal Albatross with Red-billed Gull Taiaroa Head Sept 2007.jpg

Альбатро́си або Альбатро́сові (Diomedeidae) — родина морських птахів ряду буревісникоподібних (Procellariiformes), широко поширених у Південному океані (води навколо Антарктиди) і в північній частині Тихого океану. На півночі Атлантики вони відсутні, проте на підставі викопних залишків можна припустити, що раніше вони зустрічалися і там..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані рептилії та амфібії Світового океану
Chappel island tiger22.jpg

Змія тигрова (Notechis scutatus) — єдиний представник роду отруйних змій Notechis родини Аспідові. Має 2 підвиди.

Загальна довжина сягає 1,5-2,1 м. Голова помірної довжини. Зіниці круглі. Тулуб кремезний та стрункий. Колір шкіри спини чорний, сірий, оливковий, коричневий, перехоплено нерізкими сірчистої-жовтими кільцями, черево має жовте забарвлення.

Полюбляє узбережжя боліт, струмків, річок та океану. Активна вдень, лише у спекотні часи з'являється вночі. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані членистоногі Світового океану
Caridina japonica.jpg

Атидові, або прісноводні креветки (Atyidae) — родина креветок, представлених у тропічних та більш помірних водах світового океану. Єдина родина у надродині Atyoidea.[5] Дорослі особини потребують постійного перебування у прісній воді, хоча деякі з видів (наприклад, гавайська креветка) можуть мешкати і у солонуватому середовищі. Це єдина родина, що входить до складу надродини Atyoidea..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані Обрані кішечнопорожнинні Світового океану
Haeckel Stauromedusae.jpg

Stauromedusae — ряд сцифоїдних медуз, що складається приблизно з 36 видів, які розподілені по трьом родинам, 6 підродинам та 15 родам.

Цей ряд об'єднує сидячих медуз, що прикріплюються до субстрату стебловидним виростом на завнішній поверхні купола; завдяки такому способу життя ці медізи є найбільш незвичайними представниками класу Scyphozoa. Деякі дослідники, ґрунтуючись на такій особливості їхнього життєвого циклу, вважають їх неотенічними організмами, що вдаються до статевого розмноження, не не дійшовши до кінця трансформації у дорослу особину. Також для цього ряду характерна наявність помітної кількості примітивних анатомічних деталей, схожих на такі у медузоїдних стадії кишковопорожнинних класу Гідроїдних; це дозволяє припустити, що ряд Stauromedusae еволюційно походить від форм, близьких до класу Hydrozoa, або навіть від спільного з цим класом предка. Найзвичайнішими представниками класу є види з родів Lucernaria та Haliclystus, що мешкають переважно в холодних та помірних водах.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані молюски Світового океану
Rapana Black Sea 2008 G1.jpg

Рапана венозна (Rapana venosa) — найбільший черевоногий молюск фауни України.

Природний ареал охоплює моря Далекого сходу. У 1947 році молюск вперше був знайдений у Чорному морі у Новоросійській бухті, куди потрапив скоріш за все з баластними водами кораблів. Після цього масово розселився по всій акваторії Чорного моря. Зустрічається також у Азовському морі.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані коралові поліпи Світового океану
Platygyra lamellina (Hard brain coral).jpg

Платигіра (Platygyra) — рід колоніальних коралів ряду мадрепорові корали родини Faviidae. Поширені в Індо-Тихоокеанському регіоні і біля берегів Австралії.[6].::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Телепрограми та кіно про органічний світ океану

Життя (англ. Life) — телевізійний документальний фільм, вперше показаний на телеканалі BBC з жовтня по грудень 2009 року.

Life створений BBC Natural History Unit спільно з Discovery Channel, Skai TV та Відкритим університетом. Оригінальний сценарій, використаний в британській і канадській версіях, був написаний і розказаний Девідом Аттенборо.

На телеканалі BBC серіал був представлений із десяти 50-хвилинних епізодів. Перша серія дає загальне введення в телефільм, друга показує рослини, а інші призначені для основних груп тварин. Їх метою було показати загальні риси, які зробили свій внесок в успіх кожної групи, а також інтимні та драматичні моменти у житті окремих видів, які були обрані завдяки їх видатним досягненням або харизмі. Наприкінці кожної серії показано десятихвилинний making-of із найцікавішими моментами зйомки, в результаті чого загальний час серії досяг 60 хвилин. ... 8. Істоти глибин / Creatures of the Deep Мільярди років океан був єдиним місцем на планеті, де існувало життя. Нащадки тих давніх істот дожили і до наших днів. Це господарі глибин — кальмар Гумбольдта, гігантський тихоокеанський восьминіг, краб-павук та інші.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Біологічні списки Світового океану
редагувати
 Crystal Clear app kservices.png Корисні шаблони


редагувати
 Emblem-pen-new.svg Нові статті






редагувати
 Info blue.svg Вікіпроєкти
редагувати
 Commons-emblem-notice.svg Братні портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Weimerskirch, Henri (Oct 2004). Wherever the Wind May Blow. Natural History Magazine. Прочитане 2011-01-07
  2. Donovan Hohn (June 22, 2008), "Sea of Trash", New York Times
  3. TED (2009) Charles Moore, Oceanographer
  4. Laminaria digitata (Hudson) J.V. Lamouroux The Seaweed Site. Retrieved 2011-09-22.
  5. Sammy De Grave, N. Dean Pentcheff, Shane T. Ahyong et al. (2009). A classification of living and fossil genera of decapod crustaceans. Raffles Bulletin of Zoology. Suppl. 21: 1–109. 
  6. Platygyra. World Register of Marine Species (WoRMS). Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 жовтня 2012.