Портал:Морська справа

Розділ Вікіпедії: Морська справа
Проєкт  |  Портал
Морська справа
Yacht foresail.svg Морська справа
Female scuba diver swims with a young male Manta ray - Kona district, Hawaii.jpg
Океани Землі
Похідний порядок чотирьох різних сучасних авіаносців

Скорочення: Yacht foresail.svgОновити кеш

Pix.gif
FA gold ukr.png Вибрана стаття
Традиційні будинки науруанців в Аренібеку (1896)

Історія Науру — історія острова Науру, карликової держави на однойменному кораловому острові в західній частині Тихого океану від доісторичних часів до сьогодення. Історію доколоніального періоду Науру відомо дуже мало через відсутність будь-яких письмових джерел (до появи на островах місіонерів на початку ХХ століття науруанська мова не мала письмової форми) і археологічних даних. Колоніальний період пов'язаний із головним природним багатством Науру — фосфоритами (науруїтом).
Першим європейцем, який побачив острів Науру, став британський капітан Джон Фірн, який відкрив острів 8 листопада 1798 року. Згодом Науру по черзі ставав територією різних колоніальних держав: у 1888 році — Німеччини, в 1914 році — Австралії, з 1942 по 1945 роки — Японії, потім — знову Австралії. У 1968 році острів став незалежним, а в 1999 році Республіка Науру стала повноправним членом Організації Об'єднаних Націй.
Починаючи з 1906 року, на острові різними колоніальними й комерційними компаніями велася розробка фосфоритових родовищ. Фосфорити стали єдиним джерелом прибутків для крихітної мікронезійської країни, забезпечивши на кілька десятиліть дуже високий рівень життя населення Науру. Однак виснаження родовищ і необдумана економічна політика керівництва країни призвела до великої фінансової кризи та політичної нестабільності на початку 1990-х років. Намагаючись розширити джерела надходжень валюти в країну, Республіка Науру стала великим офшорним центром. Здійснювався продаж науруанських паспортів. Тільки на початку 2004 року з приходом нового уряду в країні з'явилися позитивні зрушення в економіці.

Архів

Pix.gif
Yacht foresail.svg Вибрана особа
Вільям Паррі

Вільям Паррі (англ. William Edward Parry, *19 грудня 1790 р. — †8 чи 9 липня 1855 р.) — британський мореплавець і дослідник Арктики, керівник однієї з найраніших спроб досягти Північного полюса. У 1827 р. він установив рекорд широти північних досліджень — 82°45′, який протримався сорок дев'ять років.
Паррі народився і здобув перші ступені освіти в місті Бат (Англія). Морську кар'єру почав у тринадцять років, у 1806 р. став корабельним гардемарином, а в 1810 здобув чин лейтенанта на фрегаті Alexander, який охороняв китобійний промисел на Шпіцбергені. До цього періоду належать перші астрономічні спостереження Паррі в полярних умовах. На основі цих спостережень він у 1816 р. видав книжку під назвою Nautical Astronomy by Night. Згодом Паррі на кораблі Hogue брав участь в англо-американському конфлікті 1812—1815 рр.
В арктичних експедиціях Паррі сповідував переконання, що мораль і порядок є ключовими чинниками успіху. Його щоденники створюють враження педантичного керівника, який однаково ретельно дбав і про фізичне здоров'я, і про релігійне виховання своїх підлеглих. Паррі дуже ґрунтовно ставився до підготовки експедицій: він запровадив використання консервів в арктичних подорожах, розробив систему профілактики цинги тощо.
На його честь названо кратер на Місяці, а також графство в Новому Південному Уельсі (Австралія), місто Перрі-Саунд у штаті Онтаріо (Канада) і оптичне явище «дуга Паррі», вперше зафіксоване ним під час експедиції 1819—1821 рр.

Архів

Pix.gif
Yacht foresail.svg Вибране зображення
Есмінець «Мітчер» типу «Арлі Берк» ВМС США (праворуч) вітає французький фрегат «Герміона»[fr] — репліку історичного корабля[fr], на якому 1780-го року генерал Жильбер де Лафаєт приніс Джорджу Вашингтону звістку про підтримку Францією американської війни за незалежність

Архів

Pix.gif
Yacht foresail.svg Категорії
Pix.gif
Dobra6.png Добра стаття
Парад дау типу «шуї» в Катарі, на день незалежності країни

Дау (араб. داو[da: w], маратхі dāw, суах. daw), іноді також відомі як доу або дхау від перекрученої англійської (англ. dhow) — традиційні арабські, індійські або перські судна, озброєні характерними косими «арабськими» вітрилами, що історично були поширені на Аравійському півострові й у північно-західних регіонах Індійського океану, від східноафриканського узбережжя Суахілі до півострова Індостан. Перші згадки про ці судна походять від античних авторів і вони продовжували широко використовуватись у своєму класичному вигляді до першої половини XX століття. До появи в регіоні наприкінці XV ст. перших португальських кораблів, усі дау будувались без використання заліза по технології зшитих суден. Несли від однієї до трьох щогл і варіювались розмірами від невеликих 5-10 метрових рибальських човнів до великих трансокеанських кораблів з довжиною до 35 метрів і водотоннажністю до 300 тонн.

Архів

Pix.gif
Yacht foresail.svg Вибрана карта
Полярна експедиція Андре 1896—1897

Полярна експедиція Андре 1896—1897 — наукова експедиція під керівництвом шведського інженера-натураліста Саломона Андре, здійснена в 1897 році з метою досягнення Північного полюса на повітряній кулі. Під час експедиції всі три учасника загинули.
Саломон Андре (1854—1897) — перший шведський повітроплавець, який запропонував організувати експедицію на заповненій воднем повітряній кулі від Шпіцбергена до Росії чи Канади, при цьому її шлях повинен був пройти, якщо пощастить, прямо через Північний полюс. Патріотично налаштовані сили зустріли цю ідею з ентузіазмом, оскільки Швеція, будучи північною країною, відставала в гонці за Північний полюс.

Архів

Pix.gif
Yacht foresail.svg Нові статті


Усього знайдено статей: 12945 (17 квітня 2020)

Pix.gif
Yacht foresail.svg Чим допомогти

Портал:Морська справа/Допомога

Pix.gif

Шаблон:Морська справа/box-header

Oceanic gyres.png

Gnome-globe.svg

Emblem-web.svg

Swords.svg

Istor portal.png

Castle template.svg

UVIIC.GIF

Океанологія

Географія

Гідрологія

Війна

Історія

Фортифікація

Підводні човни


Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш