Аляска

найбільший штат США
Штат Аляска
Прапор штату Аляска Печатка штату Аляска
Прапор Аляски Печатка штату Аляска
Девіз: North to the Future
Прізвисько штату: Остання Межа,
Земля Північного Сонця
Карта США з підсвіченим штатом Аляска
Інші штати США
Столиця Джуно
Найбільше місто Анкоридж
Губернатор Сара Пелін (R)
Офіційні мови Англійська
Площа 1,717,854 км² (1ий)
 — Суша 1,481,347 км²
 — Вода 236,507 км² (13.77%)
Населення
 — Населення 626,932 (47ий)
 — Густота 0,42/км² (50ий)
Приєднання до США в ролі штату
 — Дата 3 січня, 1959
 — Номер 49ий
Часовий пояс Аляскінський Час: UTC-9/DST-8
Широта 54°40'N до 71°50'N
Довгота 130°W до 173°E
Ширина 1,300 км
Довжина 2,380 км
Висота
 — Найбільша 6,194 м
 — Середня 3,060 м
 — Найнижча 0 м
Абревіатури
 — USPS AK
 — ISO 3166-2 US-AK
Веб-сайт www.state.ak.us

Аля́ска (англ. Alaska) — найбільший штат США на північно-західній околиці Північної Америки, що має в своєму складі півострів Аляска: усю північно-західну частину материка, Алеутські острови й архіпелаг Олександра; загальна площа — 1 717 855 км²; площа суходолу — 1 478 457 км². Аляска стала 49-им штатом Сполучених Штатів 3 січня 1959.

Зміст

НазваРедагувати

Назва походить від Алеутського «алясҳаҳ» — «китове місце». Спочатку Аляскою називалася тільки південно-західна частина території нинішнього штату (Аляска (затока), Аляска (півострів)). Назва закріплена з XVIII століття[1].

ІсторіяРедагувати

 
Карта Північно-Східної Америки 1867 з позначенням територій, переданих Російською Імперією Північно-Американським Сполученим Штатам

Групи сибірських племен перейшли перешийок (тепер Берингову протоку) 16-10 тисяч років тому. Ескімоси стали селитися на арктичному узбережжі, алеути заселили Алеутський архіпелаг.

Першими європейцями, що відвідали Аляску 21 серпня 1732, були члени команди бота «Св. Гавриїл» під командуванням геодезиста М. С. Гвоздьова та підштурмана І. Федорова в ході експедиції А. Ф. Шестакова і Д. І. Павлуцького 1729–1735 років. Крім того, є уривчасті відомості про відвідування російськими людьми Америки в XVII столітті.

З 9 липня 1799 по 18 жовтня 1867 Аляска з прилеглими до неї островами перебувала під управлінням Російсько-американської компанії. Бойові дії на Далекому Сході в період Кримської війни показали повну незахищеність східних земель Російської імперії та, особливо, Аляски. Щоб не втратити дарма територію, яку неможливо було захистити й освоїти в осяжному майбутньому, було ухвалене рішення про її продаж.

16 грудня 1866 в Санкт-Петербурзі відбулася спеціальна нарада, на якій були присутні Олександр II, великий князь Костянтин Миколайович, міністри фінансів і морського міністерства, а також російський посланник у Вашингтоні барон Едуард Андрійович Стекль. Всі учасники схвалили ідею продажу. За пропозицією міністерства фінансів був визначений поріг суми — не менше 5 мільйонів доларів золотом. 22 грудня 1866 Олександр II затвердив кордон території. У березні 1867 Стекль прибув до Вашингтона й офіційно звернувся до держсекретаря Вільяма Сьюарда.

Підписання договору продажу Аляски відбулося 30 березня 1867 у Вашингтоні. Територія площею 1 519 000 км² була продана за 7,2 мільйона доларів золотом, тобто по 4,74 долара за км² (куди родючіша й сонячна Французька Луїзіана, куплена у Франції в 1803, обійшлася бюджету США дещо дорожче — приблизно по $ 7 за км²) .

Приблизно в цей час було виявлено золото. Регіон розвивався повільно аж до початку золотої лихоманки на Клондайку у 1896 році. За роки золотої лихоманки на Алясці було видобуто близько 1 000 тонн золота, що в цінах на квітень 2005 року відповідало 13-14 мільярдам доларів.

З 1867 Аляска перебувала у віданні військового міністерства США й називалася «Округ Аляска», в 1884–1912 — «округ», потім — «територія» (1912–1959), а з 3 січня 1959 — штат США .

Аляска оголошена штатом в 1959. З 1968 там розробляються різні мінеральні ресурси, особливо в районі затоки Прудо-Бей, на південному сході від Пойнт-Барроу.

У 1977 прокладено нафтопровід від затоки Прудо-Бей до порту Валдез.

У 1989 розлив нафти з танкера «Ексон Валдез» став причиною серйозного забруднення навколишнього середовища.

ГеографіяРедагувати

Штат розташований на крайньому північному заході континенту, відділений від Чукотського півострова (Росія) Беринговою протокою, на сході межує з Канадою, на заході на невеликій ділянці Берингової протоки — з Росією. Будучи відділеною від решти штатів США територією Канади, Аляска є найбільшим ексклавом у світі. Складається з материкової частини і великого числа островів: архіпелаг Олександра, Алеутські острови, острови Прібилова, острів Кадьяк, острів Святого Лаврентія. Найвіддаленіші з островів Алеутського архіпелагу розташовані у Східній півкулі, тому Аляска одночасно є найсхіднішим, найзахіднішим, а на додаток ще і найпівнічнішим штатом США. Омивається Північним Льодовитим і Тихим океанами. На тихоокеанському узбережжі, більшу частину якого займає затока Аляска — хребет Аляски; внутрішня частина — плато заввишки від 1200 м на сході і до 600 м на заході; переходить в низовину. На півночі — хребет Брукса, за яким розташована Арктична низовина.

Гора Мак-Кінлі (Деналі) (6168 м) — найвища в Північній Америці. У її околицях розташований знаменитий Національний парк Деналі.

Є діючі вулкани.

У 1912 році в результаті виверження вулкана виникла Долина десяти тисяч димів і новий вулкан Новарупта. Північну частину штату покриває тундра. Південніше розташовані ліси. До складу штату входить острів Малий Діомід (острів Крузенштерна) в Беринговій протоці, розташований на відстані 4 км від острова Великий Діомід (острів Ратманова), який належить Росії. Вулкани суттєво змінюють Аляску - її рельєф, конфігурацію[2]

На Тихоокеанському узбережжі клімат помірний, морський, відносно м'який; в інших районах — арктичний і субарктичний континентальний, з суворими зимами.

НаселенняРедагувати

Докладніше: Демографія Аляски
Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
1880 33 426
1890 32 052 −4.1%
1900 63 592 98.4%
1910 64 356 1.2%
1920 55 036 −14.5%
1930 59 278 7.7%
1940 72 524 22.3%
1950 128 643 77.4%
1960 226 167 75.8%
1970 300 382 32.8%
1980 401 851 33.8%
1990 550 043 36.9%
2000 626 932 14.0%
2010 710 231 13.3%
Оцінка 2013 735 132 3.5%
1930 and 1940 censuses taken in preceding autumn
Sources: 1910–2010, US Census Bureau[3]
2013 Estimate[4]

Хоча штат один з найменш населених у країні, в 1970-ті сюди переїхали багато нових жителів, залучені вакансіями в нафтовій промисловості та транспорті, а в 1980-ті приріст населення склав більше 36 %.

Близько 75% населення білі, уродженці США. У штаті близько 88 тис. корінних жителів — індіанці (атапаски, хайда, тлінкіти, цімшиан), ескімоси і алеути. У штаті живе також невелике число нащадків вихідців з Російської імперії. Серед основних релігійних груп — католики, православні, пресвітеріани, баптисти та методисти. Частка православних, складова за різними оцінками 8-10%, є найвищою в країні.

Останні 20 років жителі штату традиційно голосують за республіканців. Колишній губернатор штату — республіканка Сара Пейлін була кандидатом у віце-президенти США на виборах 2008 при Джоні Маккейні. Наразі губернатором Аляски є Шон Парнелл.

Головні міста: Анкоридж (порт), Фербенкс, Джуно (адміністративний центр);

Мовний склад населення (з 5 років)[1]

Мова %
Англійська 83,92
Алеутсько-ескімоські мови 4,61
Іспанська 3,49
Тагальська 2,39
Російська 0,61
Самоа 0,52
Німецька 0,52
Корейська 0,48
Індіанські мови 0,42
Французька 0,28
інші 2,80

Українці на АлясціРедагувати

Про дослідження Аляски виселеними українськими козаками відомо з праць українських істориків Миколи Аркаса та Дмитра Яворницького, а також американського історика Губерта Бенкрафта, хоч останній і вважає козаків росіянами. Згідно з Бенкрафтом, першим, хто причалив до Алеутських островів, був козак Лука Морозко, якого «пригнали туди вітри» у 1669 році.

ЕкономікаРедагувати

ВВП штату у 2005 р. склав $39.9 мільярдів. На душу населення за 2005 р. ВВП склав $60,079, третій у США.

На півночі видобуток нафти-сирцю (нафтопровід завдовжки 1250 км до порту Вальдіз (Valdez)), природного газу, вугілля, міді, заліза, золота, цинку; рибальство; вирощування північних оленів; лісозаготівля і мисливство; авіатранспорт; військові авіабази. Чималий дохід приносить туризм, який з кожним роком тут стрімко розвивається. Туристів Аляска приваблює суворими краєвидами та національними парками.

ТранспортРедагувати

  • Аляскинська траса — зв'язує Досон-Крік в канадській провінції Британська Колумбія і Делта-Джанкшен на Алясці. Функціонує з 1942 року, довжина — 2232 кілометри. Неофіційна частина Панамериканського шосе.
  • Аляскинська залізниця — зв'язує міста Сьюард і Фербанкс. Функціонує з 1909 року (офіційна дата відкриття — 1914 рік), довжина — 760 кілометрів. Одна з небагатьох залізниць світу, які проходять через національні парки (Деналі), і одна з небагатьох, де деякі потяги можна зупинити і підсісти на них, помахавши білою хусткою, тобто автостопом[5].
  • У зв'язку з важкою доступністю більшості місць штату на Алясці дуже розвинене повітряне сполучення: фактично, кожен населений пункт, у якому живе хоча б два-три десятки жителів, має свій аеродром.

Офіційна символікаРедагувати

Природна краса АляскиРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

  • Прапор Аляски придумав тринадцятирічний Бенні Бенсон з Чігнік. На синьому фоні прапора зображені вісім п'ятикутних зірок: сім з них символізують сузір'я Великої Ведмедиці, а восьма — Полярну зірку.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати