Аля́скинська зато́ка (англ. Gulf of Alaska) — широка затока Тихого океану між півостровом Аляска і материком Північної Америки. В Аляскинській затоці розташовані порти Сьюард, (зв'язаний залізницею з центром штату Аляска) та Принс-Руперт (Канада).

Затока Аляска
англ. Gulf of Alaska
Фото із супутника NASA
Мапа Затоки Аляска
57° пн. ш. 144° зх. д. / 57° пн. ш. 144° зх. д. / 57; -144
РозташуванняПівнічна Америка
Частина відТихий океан
ОкеанТихий океан
Прибережні країниСША США, Канада Канада
РегіонАляска
Вливаються
  • Мідна річка, Алсек і Seal Riverd
  • Міста та поселенняСьюард (Аляска) та Принс-Руперт (Канада)
    ідентифікатори і посилання
    P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic4312
    GeoNames4031789, 5879094
    У проєкті OpenStreetMap 1116270 ·R (Аляска)
    Затока Аляска. Карта розташування: Земля
    Затока Аляска
    Затока Аляска
    Затока Аляска (Земля)
    Мапа
    CMNS: Затока Аляска у Вікісховищі

    Частина Тихого океану, обмежена кривою південного узбережжя Аляски, тягнеться від півострова Аляска і острова Кадьяк на заході до Олександрівського архіпелагу на сході.

    Вся берегова лінія затоки — чергування лісу, гір і декількох льодовиків.

    Найбільші льодовики Аляски, Льодовик Маласпіна і Льодовик Берінга сягають узбережжя .

    Клімат

    ред.

    Акваторія затоки розташована у помірному кліматичному поясі[1]. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Зволоження надмірне. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, сильними вітрами; прохолодне вологе літо з лагідною погодою.[2].

    З метеорологічної точки зору, затока Аляска є великим джерелом штормів, які рухаються в південному напрямі уздовж берегів Британської Колумбії, штатів Вашингтон і Орегон. Багато сезонних злив на північно-західному узбережжі Тихого океану приносяться із затоки Аляска.

    Екологія

    ред.

    Затока Аляска вважається продуктивною екосистемою класу I, з більш ніж 300 грамами карбону на квадратний метр на рік[3] на підставі даних SeaWiFS.

    Тут живуть глибоководні корали; через наявність Primnoa pacifica ця територія позначена Середовищем особливого занепокоєння (англ. Habitat Areas of Particular Concern).[4] Це глибоководний корал P. pacifica, як правило, тут проживає на глибині від 150 до 900 метрів.[5]

    Примітки

    ред.
    1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
    2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
    3. Hogan, C. Michael (2011). Gulf of Alaska. Topic ed. P.Saundry. Ed.-in-chief C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
    4. Stone Robert P; Shotwell S Kalei. (2007). State of deep coral ecosystems in the Alaska Region: Gulf of Alaska, Bering Sea and the Aleutian Islands (PDF). In: Lumsden SE et Al., Eds. The State of Deep Coral Ecosystems of the United States. NOAA Technical Memorandum CRCP-3. Silver Spring, MD: 65—108. Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2013. Процитовано 13 червня 2013.
    5. Waller, RG; Stone, RP; Mondragon, J; Clark, CE (2011). Reproduction of Red Tree Corals in the Southeastern Alaskan Fjords: Implications for Conservation and Population Turnover. In: Pollock NW, Ed. Diving for Science 2011. Proceedings of the American Academy of Underwater Sciences 30th Symposium. Dauphin Island, AL: AAUS; 2011. Архів оригіналу за грудня 13, 2013. Процитовано 13 червня 2013. [Архівовано 2013-12-13 у Wayback Machine.]

    Література

    ред.