Ялина ситхінська

вид рослин
Picea sitchensis
QuinaltSpruce 7246c.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялина (Picea)
Вид: P. sitchensis
Біноміальна назва
Picea sitchensis
(Bong.) Carriere, 1855
Picea sitchensis distribution map.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Picea sitchensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Picea sitchensis
EOL logo.svg EOL: 1033696
IPNI: 676986-1
ITIS logo.svg ITIS: 183309
IUCN logo.svg МСОП: 42337
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3332

Picea sitchensis (ялина сітхинська[1] або ялина ситхінська[2][3], англ. Sitka spruce, фр. épinette de Sitka) — вид роду ялина родини соснових.

Вид названий за місцевістю Ситка (Аляска).

Поширення, екологіяРедагувати

Країни поширення: Канада (Британська Колумбія); США (Аляска, Каліфорнія, Орегон, Вашингтон). Зустрічається від припливних до крутих гірських схилів на Алясці і в Британській Колумбії, загалом, до приблизно 900 м над рівнем моря (найвище, 1189 м), завжди в безпосередній близькості від океанічної погоди. Ґрунти різні, зазвичай з товстим гумусовим шаром. Клімат дуже вологий, річна кількість опадів коливається від 1300 мм до 3750 мм, зима помірна (в прибережній Алясці сніг взимку, як правило, залишається тільки вище 200 м). На острові Ванкувер і на олімпійському півострові у Вашингтоні ця ялина досягає найбільшого розміру. Зазвичай змішується з Tsuga heterophylla (тіньовитривалий конкурент), Pseudotsuga menziesii і Thuja plicata, інші.

ОписРедагувати

 
Гілка зі зрілою насіннєвою шишкою і старою пилковою шишкою

Дерево до 80 м у висоту і 500 см діаметра на рівні грудей з прямим стовбуром і відкритою, конічною кроною горизонтальних гілок. Кора сіра, гладка, тонка, стаючи темно-пурпурно-коричневою з лускатими пластинами. Гілки дещо повислі. Бруньки червонувато-коричневі, 5-10 мм, вершини округлі. Голки (1.2) 1.5-2.5 (3) см, сплющені або широко трикутні в поперечному перерізі (нижня поверхня округла або злегка кутова), досить жорсткі (гострі), від синьо-зеленого до світло-жовто-зеленого кольору, верхня поверхня темно-зелена. Шишки 5-9 (-10) см завдовжки, циліндричні, на коротких ніжках, зелені або червонуваті, після дозрівання від блідо-бурого до світло-оранжево-коричневого кольору. Насіння чорне, 3 мм завдовжки, з тонкими, 7-9 мм довжиною блідо-коричневими крилами. 2n = 24.

ВикористанняРедагувати

Це дуже цінне дерево і темпи вирубки перевищують вирубки інших видів і старовікові дерева мають по-справжньому чудові розміри. Дерева менших розмірів використовуються в паперовій промисловості, але великі дерева цінуються для будівництва і спеціальних застосувань, таких як мала авіація, щогли й лонжерони для вітрильних суден, весла для гребних човнів, трапів і музичних інструментів. Ялина широко використовується в лісонасадженнях на бідних ґрунтах, в прохолодному і вологому кліматі, таких як пагорби і болота Ірландії та Шотландії. У садівництві знаходить менше використання; більшість насаджень у великих парках як зразки дерев датуються 19-го століттям. Вимагає прохолодний і вологий клімат.

Загрози та охоронаРедагувати

Вирубка є основною загрозою. Цей вид присутній на кількох охоронних територіях, в тому числі національних парках.

Цікаві фактиРедагувати

  • Найвища Ялина ситхінська має 96.7 м висоти за останніми вимірами 2007 року. Її місце перебування зберігається в таємниці, проте відомо, що вона зростає на території парку «Prairie Creek Redwoods»[4].
  • На острові Кемпбелл неподалік Нової Зеландії росте ялина ситхінська, яка визнана найсамотнішим деревом світу. На острові немає більше дерев, а найближче дерево росте за 222 км на Оклендських островах[5][6][7]. Вважається, що дерево було посаджене губернатором Нової Зеландії лордом Ранфурлі між 1901 і 1907 роками, коли він був в експедиції для збору зразків птахів для Британського музею.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. В.М. Маурер, В.В. Шевчук. Перспектива та особливості використання різних культиварів роду Picea A. Dietr в озелененні // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. — 2014. — Вип. 198. — № 2. — С. 262–267.
  2. Висоцька, Н. Ю. Вплив генотипу маточного дерева та культуральних умов на розвиток експлантів Picea sitchensis і Picea pungens в умовах in vitro. // Лісівництво і агролісомеліорація: зб. наук. праць. — 2011. — Вип. 118. — С. 137–141.
  3. Соломаха, Н. Г. Насіннєве розмноження інтродукованих видів роду Pinus L. у ДП" Маріупольська лісова науково-дослідна станція" // Лісівництво і агролісомеліорація. — 2008. — Вип. 114. — С. 259–267.
  4. Top 10 tallest tree species of the world
  5. Guinness Book of World Records. Guinness World Records Limited. 2013. с. 41. ISBN 9781904994862. 
  6. The Lone Tree of Campbell Island – Sub-Antarctic Science. Subantarcticscience.wordpress.com (13 April 2012). Retrieved 2 August 2013.
  7. Blog and News from. the Centre for Science Communication (15 February 2012). Retrieved 2 August 2013.
  8. Loneliest Tree. Radio New Zealand. 2013-12-19. Процитовано 19 February 2018. 

ПосиланняРедагувати