Дерево

велика, багаторічна, дерев'яниста рослина
Секвоя, одне з найвищих дерев на Землі

Де́рево — велика, багаторічна, дерев'яниста рослина.

Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[1] до 6 м[2] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі або стовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див. кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100 м заввишки і деякі можуть жити протягом кількох тисяч років.

Дерева — необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів та сільському господарстві, забезпечуючи урожаї фруктів (наприклад, яблук). Дерева також відіграють важливу роль у багатьох світових міфологіях (див. дерева в міфології).[3]

Зміст

КласифікаціяРедагувати

Дерево — форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і форм листя, характеристик кори, репродуктивної системи тощо.

Найдавніші дерева були деревовидними папоротями і хвощами, які росли в безмежних лісах у Кам'яновугільному періоді; деревовидні папороті все ще існують, але серед сучасних хвощів нема деревовидних форм. Пізніше, в тріасовому періоді, з'явилися хвойні дерева, гінкго, саговники та інші рослини, а згодом в крейдяному періоді квіткові рослини. Більшість видів дерев сьогодні — квіткові та хвойні рослини.

Група дерев, що ростуть разом, називається гаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називається лісом. Декілька біотипів в значній мірі визначаються деревами, які їх населяють; наприклад — дощовий ліс і тайга (див. екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називається саваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї — лісостепом.

  • Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні і вічнозелені.
    • Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення і опадає, деякий час (взимку) дерево стоїть без листя, потім (навесні) з бруньок виростають нові листки.
    • Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який момент року і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.

Крім біологічної класифікації дерева поділяються і за іншими ознаками: наприклад, плодові дерева (плоди яких використовуються людиною в їжу), цінні (деревина яких використовується для промислових цілей), корабельні (використовувані в кораблебудуванні), тропічні (ареал проживання яких проходить недалеко від екватора), північні (ареал проживання яких проходить далеко від екватора) та інші.

МорфологіяРедагувати

 
Сухе дерево.

У дереві виділяють три основні частини: корінь, стовбур і крона.

Корінь дерева — підземна частина рослини. Основні функції — утримання дерева у вертикальному положенні, всмоктування живильних речовин з ґрунту і передача їх в стовбур.

Стовбур дерева виконує функцію опори для крони, а також здійснює передачу речовин між корінням і кроною. У зимовий період стовбур виступає в ролі сховища вологи і живильних речовин.

Крона дерева — сукупність гілок і листя у верхній частині рослини, що продовжує стовбур від першого розгалуження до верхівки дерева або чагарника зі всіма бічними відгалуженнями та листям. Розрізняють такі характеристики, як форма крони — від колоновидної до розкидистої і щільність крони — від щільної до рідкісної, ажурної. Під дією світла в листі в результаті фотосинтезу відбувається синтез необхідних речовин.

Рекорди, пов'язані з деревамиРедагувати

  • Найбільшої висоти досягають дерева виду секвоя, в національному парку Редвуд їх висота досягає 115,55 м.[4]
  • Найтовстіше дерево у світі — баобаб, 15.9 м в діаметрі.
  • Найстаріше живе дерево росте в Каліфорнії, — це остиста сосна, вік якої становить близько 4700 років.

Дерево у побуті та культуріРедагувати

Див. також: Світове дерево

У зв'язку з поширеністю і простотою обробки в багатьох культурах світу широко використовується деревина як матеріал для виготовлення як предметів побуту (меблі, посуд тощо), так і предметів благоустрою житла.

Дерево, як і камінь, є природним матеріалом, що зберігає нанесені зображення, що, за твердженням вчених, сприяло розвитку писемності у багатьох мовах.

Здатність горіти допомогло освоєння вогню, що різко розширило ареал поширення людини на північ, і дозволило освоїти нові типи житла: печери, будинки, іглу тощо. Головешки, що залишаються після згорання дерева, використовувалися для перших наскельних малюнків. Мала густина деревини по відношенню до води сприяла розвитку судноплавства: починаючи від плотів і закінчуючи каравелами — багато років судна робилися з дерева. Особливості цвітіння деяких дерев стали загальними в культурі багатьох народів світу. Так в Японії квітка сакури оспівана багатьма поетами і часто використовувалися для медитації та відпочинку. На Сході поширений образ квітки персика, в Росії був оспіваний яблуневий цвіт. Фрукти є неодмінним атрибутом майже всіх свят, як і музичні інструменти, більшість яких виготовляється з певних сортів деревини.

Дерево у релігіїРедагувати

З давніх часів дерево символізує життя і в багатьох первісних релігіях було об'єктом поклоніння. Наприклад, стародавні греки вважали, що з кожним деревом пов'язана німфа — дріада.

 
Дерево

Стародавні кельти та друїди взаємодіяли з деревами, використовуючи в своїх магічних обрядах «коелбрени» — дерев'яні палички розміром з палець, на кожній з яких випалений або вигравіруваний один з 20 знаків — огам, відповідно до породи дерева. Коелбрен огам є ключем до великої скарбниці магічних таємниць і основним джерелом сили друїдів.

Згадки про дерево зустрічається також в багатьох сучасних релігіях, у християнстві згадується Дерево пізнання Добра і Зла, Дерево Життя.

Пальмова неділя або свято Входу Господнього в Єрусалим відзначається святковим богослужінням, на якому віруючі приходять з пальмовими гілками. В Україні першою розпускається верба, тому стали використовувати гілки цього дерева і свято отримало назву Вербна неділя.

У фольклорі мертве дерево служить символом або притулком нечистої сили.

Деревина широко застосовувалася для виготовлення релігійної символіки (ідолів та інших).

Цікаві фактиРедагувати

За результатами досліджень, проведеними міжнародною групою вчених під керівництвом Томаса Кроутера з Нідерландського інституту екології у 2015 році, на Землі росте більше трьох трильйонів дерев. Попередня оцінка була заниженою — вважали, що на планеті близько 400 мільярдів дерев, вона ґрунтувалася на матеріалах супутникової зйомки.[5]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Rushforth, K. (1999). Trees of Britain and Europe. Collins ISBN 0-00-220013-9.
  2. Mitchell, A. F. (1974). A Field Guide to the Trees of Britain and Northern Europe. Collins ISBN 0-00-212035-6
  3. Going Out On A Limb With A Tree-Person Ratio, Morning Edition, National Public Radio. 12 Nov 2008.
  4. Gymnosperm Database: Sequoia sempervirens. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2- августа 2009. «Hyperion, Redwood National Park, CA, 115.55 m» 
  5. Вчені: на Землі росте більше трьох трильйонів дерев // УНІАН. - 03.09.2015

ДжерелаРедагувати

  • А. О. Слюсарев, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін. «Біологія: навчальний посібник». Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. Київ: Вища школа, 1999.

ПосиланняРедагувати