Дерево
Де́рево[1][2] — велика, багаторічна, дерев'яниста рослина.
| Дерево | |
 | |
| Цей таксон є джерелом | деревина |
|---|---|
| Досліджується в | forestry scienced і дендрологія |
 | |
 Дерево у Вікісховищі | |
Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[3] до 6 м[4] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі або стовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див. кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100 м заввишки й деякі можуть жити протягом кількох тисяч років
Значення ред.
Дерева — необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів та сільському господарстві, забезпечуючи урожаї фруктів (наприклад, яблук). Дерева також відіграють важливу роль у багатьох світових міфологіях (див. дерева в міфології).[5]
Класифікація ред.
Дерево — життєва форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і форм листя, характеристик кори, репродуктивної системи тощо.
Найдавніші дерева були деревоподібними папоротями і хвощами, які росли в безмежних лісах у Кам'яновугільному періоді; деревоподібні папороті все ще існують, але серед сучасних хвощів нема деревоподібних форм. Пізніше, в тріасовому періоді, з'явилися хвойні дерева, гінкго, саговники та інші рослини, а згодом в крейдяному періоді квіткові рослини. Більшість видів дерев сьогодні — квіткові та хвойні рослини.
Група дерев, що ростуть разом, називається гаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називається лісом. Декілька біотипів значною мірою визначаються деревами, які їх населяють; наприклад — дощовий ліс і тайга (див. екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називається саваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї — лісостепом.
- Дерева поділяються за виглядом листків на хвойні та листяні.
- Хвойні відрізняються звичайно жорстким вічнозеленим голкоподібним або лускатим листям, що називається хвоєю, або голками, утворюють шишки або ялівцеві ягоди. До цієї групи належать, наприклад, сосни, ялинки, ялиці, модрини, кипариси, секвої.
- Листяні дерева мають широкі та плоскі листки — у яких товщина значно менше довжини й ширини. Листя зазвичай опадає раз на рік. Листяні дерева зазвичай цвітуть і плодоносять. До цієї групи належать клени, буки, ясени, евкаліпти та інші.
- Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні й вічнозелені.
- Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення та опадає, деякий час (взимку) дерево стоїть без листя, потім (навесні) з бруньок виростають нові листки.
- Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який момент року і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.
Крім біологічної класифікації дерева поділяються і за іншими ознаками: наприклад, плодові дерева (плоди яких використовуються людиною в їжу), цінні (деревина яких використовується для промислових цілей), корабельні (використовувані в кораблебудуванні), тропічні (ареал проживання яких проходить недалеко від екватора), північні (ареал проживання яких проходить далеко від екватора) та інші.
Морфологія ред.
У дереві виділяють три основні частини: корінь, стовбур і крона.
Корінь дерева — підземна частина рослини. Основні функції — утримання дерева у вертикальному положенні, всмоктування живильних речовин з ґрунту і передача їх в стовбур.
Стовбур дерева виконує функцію опори для крони, а також здійснює передачу речовин між корінням і кроною. У зимовий період стовбур виступає в ролі сховища вологи та живильних речовин.
Крона дерева — сукупність гілок і листя у верхній частині рослини, що продовжує стовбур від першого розгалуження до верхівки дерева або чагарнику зі всіма бічними відгалуженнями та листям. Розрізняють такі характеристики, як форма крони — від колоноподібної до розкидистої та щільність крони — від щільної до рідкісної, ажурної. Під дією світла в листі в результаті фотосинтезу відбувається синтез необхідних речовин.
Рекорди, пов'язані з деревами ред.
- Найбільшої висоти досягають дерева виду секвоя, в національному парку Редвуд їх висота досягає 115,55 м.[6].
- Найтовстіше дерево у світі — баобаб, 15.9 м в діаметрі.
- Тривалий час вважалося, що найстаріше живе дерево росте в Каліфорнії (США) — це остиста сосна, вік якої становить близько 4700 років, однак 27 квітня 2023 року, видання Science Alert повідомило, що за результатом аналізу деревини кипарису Alerce Milenario (Великий прадідусь), який росте в Південному Чилі, він виявився найдревнішим деревом на Землі віком 5484 років[7][8].
Дерево у побуті та культурі ред.
У зв'язку з поширеністю і простотою обробки в багатьох культурах світу широко використовується деревина, як матеріал для виготовлення як предметів побуту (меблі, посуд тощо), так і предметів благоустрою житла.
Дерево, як і камінь, є природним матеріалом, що зберігає нанесені зображення, що, за твердженням вчених, сприяло розвитку писемності у багатьох мовах.
Здатність горіти допомогло освоєння вогню, що різко розширило ареал людини на північ, і дозволило освоїти нові типи житла: печери, будинки, іглу тощо. Головешки, що залишаються після згорання дерева, використовувалися для перших наскельних малюнків. Мала густина деревини стосовно води сприяла розвитку судноплавства: починаючи від плотів і закінчуючи каравелами — багато років судна робилися з дерева. Особливості цвітіння деяких дерев стали загальними в культурі багатьох народів світу. Так в Японії квітка сакури оспівана багатьма поетами й часто використовувалися для медитації та відпочинку. На Сході поширений образ квітки персика, в Росії був оспіваний яблуневий цвіт. Фрукти є неодмінним атрибутом майже всіх свят, як і музичні інструменти, більшість яких виготовляється з певних сортів деревини.
Дерево у релігії ред.
З давніх часів дерево символізує життя і в багатьох первісних релігіях було об'єктом поклоніння. Наприклад, стародавні греки вважали, що з кожним деревом пов'язана німфа — дріада.
Стародавні кельти та друїди взаємодіяли з деревами, використовуючи у своїх магічних обрядах «коелбрени» — дерев'яні палички розміром з палець, на кожній з яких випалений або вигравіюваний один з 20 знаків — огам, відповідно до породи дерева. Коелбрен огам є ключем до великої скарбниці магічних таємниць і основним джерелом сили друїдів.
Згадки про дерево зустрічається також в багатьох сучасних релігіях, у християнстві згадується Дерево пізнання Добра і Зла, Дерево Життя.
Пальмова неділя або свято Входу Господнього в Єрусалим відзначається святковим Богослужінням, на якому віряни приходять із пальмовими гілками. В Україні першою розпускається верба, тому стали використовувати гілки цього дерева і свято отримало назву Вербна неділя.
У фольклорі мертве дерево служить символом або притулком нечистої сили.
Деревина широко застосовувалася для виготовлення релігійної символіки (ідолів та інших).
Цікаві факти ред.
За результатами досліджень, проведеними міжнародною групою вчених під керівництвом Томаса Кроутера з Нідерландського інституту екології у 2015 році, на Землі росте більше трьох трильйонів дерев. Попередня оцінка була заниженою — вважали, що на планеті близько 400 мільярдів дерев, вона ґрунтувалася на матеріалах супутникової зйомки.[9]
Професії, що породило дерево ред.
Арборист — обрізчик дерев.
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Дерево // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Дерево // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Rushforth, K. (1999). Trees of Britain and Europe. Collins ISBN 0-00-220013-9.
- ↑ Mitchell, A. F. (1974). A Field Guide to the Trees of Britain and Northern Europe. Collins ISBN 0-00-212035-6
- ↑ Going Out On A Limb With A Tree-Person Ratio [Архівовано 19 червня 2009 у Wayback Machine.], Morning Edition, National Public Radio. 12 Nov 2008.
- ↑ Gymnosperm Database: Sequoia sempervirens. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 2- августа 2009.
Hyperion, Redwood National Park, CA, 115.55 m
- ↑ A Cypress in Chile Could Soon Break The Record For World's Oldest Tree. // By Paulina Abramovich, AFP. 27 April 2023
- ↑ У Південній Америці виявлено найдревніше дерево на Землі (ФОТО). 03.05.2023, 22:55
- ↑ Вчені: на Землі росте більше трьох трильйонів дерев // УНІАН. — 03.09.2015. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
Джерела ред.
- А. О. Слюсарев, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін. «Біологія: навчальний посібник». Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. Київ: Вища школа, 1999.
Посилання ред.
- Дерево // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дерево |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дерево |
| У Вікісловнику є сторінка дерево. |
- Gymnosperm database [Архівовано 27 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Silvics of North America [Архівовано 8 липня 2011 у Wayback Machine.]
- University of Florida's Landscape Plants website [Архівовано 25 червня 2011 у Wayback Machine.]
- «Найстаріші дерева в Україні» «Українська правда. ЖИТТЯ», 29 травня 2013 [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
- «Щоб обхопити найбільше дерево у світі, потрібно 30 осіб» «Gazeta.ua.», 25 Серпня 2013
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |