Дуб

рід дерев і чагарників родини Букові (Fagaceae)

Дуб (Quercus) — рід багаторічних рослин родини букових, що налічує приблизно 430 негібридних видів[1][2]. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.

Дуб
Період існування: палеоген (можливо, пізня крейда) – сьогодення
Quercus robur.jpg
Дуб звичайний (Quercus robur) typus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Підродина: Quercoideae
Рід: Дуб (Quercus)
L., 1753
Commons-logo.svg Вікісховище: Quercus

Дуб у багатьох народів вважають найкрасивішим деревом, і до нього ставляться з пошаною і любов'ю. Недарма латиною дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево»[3].

ОписРедагувати

 
Осіннє листя дуба звичайного
 
Плоди дуба — жолуді
 
Листки і суцвіття дуба червоного

До дубів належать переважно великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше — низькі дерева або кущі. Стовбур у цих дерев зазвичай товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили.

У Греції та Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями[3]. В Україні поширюється дуб червоний, завезений в Європу з Північної Америки в XVII столітті. Особливо гарний він в листопадний період, тоді його листя набуває відтінків червоного кольору (на кожному окремому дереві відтінки можуть різнитися). Але за споживацькими характеристиками його деревина поступається вітчизняному дубу.

У популяціях дубів поширений сезонний поліморфізм — є літні та зимові біоморфи[3]. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років (див. також: Вічнозелений дуб).

Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи так званий морений дуб, який особливо цінують у столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тому з дуба роблять діжки і паркет.

Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[3]. Одночасно з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в круглій чашечці — плюсці.

Листя дуба є їжею для численних тварин, деякі з них можуть помітно шкодити (дубова листовійка, жук трубкокрут дубовий та інші).

Поширення в УкраїніРедагувати

Див. також: Діброва (ліс)

Дуб — основна лісотвірна порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясеном, ялиною, буком (див. також діброва). Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок, догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

ВикористанняРедагувати

Найчастіше дуб використовують при виготовленні меблів. Дубові меблі вважають найкрасивішими і міцними, крім того, щільна деревина дає змогу прикрасити деталі рельєфним різьбленням. Також міцність і твердість деревини сприяє виготовленню дрібних кріпильних, але в той же час міцних з'єднань. Дуб — одна з небагатьох порід деревини, з якої можна зробити гнуті деталі різного радіусу. Через високий вміст в деревині дубильних речовин дуб вважають найбільш стійкою до гниття серед усіх листяних дерев.

Крім того, використовують у столярно-меблевому і паркетному виробництвах; вагоно-, обозо- судо-, сільгоспмашинобудуванні, для виготовлення бочок під виноградні вина. Деревина і кора дуба слугують для отримання дубильних речовин.[4][5]

У харчуванніРедагувати

 
Корейське желе-салат з жолудів дуба

Дуб був першою борошняною рослиною, що її використала для їжі людина. Жолуді містять багато дубильних речовин, тому на смак гіркі. Щоб позбавити гіркоти зібрані восени чи напровесні жолуді, їх чистять, подрібнюють на 6-8 частинок і вимочують два-три дні у воді. Протягом цього часу воду змінюють. Раніше подрібнені жолуді вкладали в плетені кошики та затоплювали в проточній воді струмків або річок.

Після вимочування жолуді заливають свіжою водою і деякий час проварюють. Далі висушують на сонці, а потім завершують у печі або духовці. Висушена крихка маса подрібнюється на крупу в млині, ступі чи крізь м'ясорубку. Зазвичай із жолудяного борошна печуть коржики, оладки та різноманітне печиво. Якщо до такого борошна додати 10-15% зернового для в'язкості, то вийде смачний і поживний хліб.

У Франції та Англії в такий спосіб і тепер готують жолудяне борошно та використовують для приготування спеціальних сортів тістечок, тортів, печива.

Листя дуба використовують як пряно-ароматний додаток для квашення огірків.[6]

Деякі дуби мають меншу кількість таніну в жолудях, тому позбавити гіркоти їх простіше. Наприклад дуб Келлога, що здавна використовують індіанці в їжу.[7]

У Кореї з жолудів роблять желе доторі-мук (도토리묵, англ. Dotori-muk). Його переважно готують у гірських районах. Жолуді розмелюють на пасту, що має оранжево-коричневий колір. Пасту розмішують у воді, відділяючи волокна від крохмалю. Водну суміш з крохмалем періодично відстоюють, щоб він осів, і змінюють, вилучаючи танін.[8]

Дуб у культурі Кукутень-ТрипілляРедагувати

Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.[9] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Дуб як символРедагувати

Дуб — символ Перуна, Сонця та інших богів; дерева життя; гордості й міці, сили, довговічності, здоров’я; цілісності; дужого, гарного парубка; нерозважливості[10].

У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважали священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.

Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. За думкою Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, об'єкт їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свій візит розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, тому що в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.

Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятьби), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця як зброя громовержця чи сонячного бога символізувала твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.

Окрім Зевса, у Стародавній Греції дуб був присвячений також богу сонця, науки і мистецтв — Аполлону[3]. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові подвиги. Центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким розташовувалось джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі.[3] Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворені Філемон і Бавкіда, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За легендою, у Геракла була дубова палиця. За деякими версіями з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.

У Стародавньому Римі дуб символізує силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як символ родючості. Священним вважали й дубове поліно, через нього підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.

Дубу відведено місце й у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба[джерело?]. У віруваннях друїдів дуб символізував вісь світу й асоціювався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів, усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливу роль відіграє образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловіче начало, а омела — жіноче. В епоху християнізації кельтів багато церков та монастирів в Ірландії часто будували неподалік від дібров або окремих дубів.

У давнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується реальним фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.

Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу, видатних суспільно-політичних діячів та полководців. Наприклад, дуб Шевченка в Полтаві — живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений на спомин про перевезення тіла поета до України полтавською «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання поета біля Канева.[11]

У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається:

«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море — серед цього моря стояло два дуби, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила»[3].

Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «… дуби … незаймані століттями, одного віку зі Всесвітом, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше чудо світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, тому і жолудь носив назву: «Югланс» (Juglans), тобто «Юпітерів плід»[3].

Існує також стародавня легенда про те, як в одному королівстві жив князь Понтелій зі своїм сином Дубином. Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний та злий. Він кожен день страчував з насолодою невинних людей. Жителям це дуже не подобалось, та вони не могли протистояти війнам та князю. Тому вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив маг. Вони просили допомоги. Маг допоміг їм і пішов до князя. Всіх, хто підкорився, він перетворив на жолуді, а самого князя на дерево. Дуб назвали на його честь. І досі цей дуб стоїть в Закарпатській області в Великоберзянському районі під назвою Дідо-Дуб. Йому вже понад 1200 років.

У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — емблема Христа як сили, що проявляється в біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими версіями християнського переказу хрест розп'яття був зроблено з дуба.

Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. Національна команда Румунії з регбі має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя символізує військові звання в збройних силах США.

Дуби-рекордсмениРедагувати

Дуби — довговічні рослини, деякі з них доживають до двох тисяч років,[12] а столітні дуби трапляються дуже часто.[3]

Цікаві фактиРедагувати

ВидиРедагувати

  1. Quercus acerifolia
  2. Quercus acherdophylla
  3. Quercus acrodonta
  4. Quercus aculcingensis
  5. Quercus acuta
  6. Quercus acutangula
  7. Quercus acutifolia
  8. Quercus acutissima — дуб найгостріший
  9. Quercus aerea
  10. Quercus afares
  11. Quercus affinis
  12. Quercus agrifolia
  13. Quercus ajoensis
  14. Quercus alba
  15. Quercus albicaulis
  16. Quercus albocincta
  17. Quercus aliena
  18. Quercus alnifolia
  19. Quercus alpescens
  20. Quercus annulata
  21. Quercus aquifolioides
  22. Quercus arbutifolia
  23. Quercus argentata
  24. Quercus argyrotricha
  25. Quercus ariifolia
  26. Quercus aristata
  27. Quercus arizonica
  28. Quercus arkansana
  29. Quercus asymmetrica
  30. Quercus aucheri
  31. Quercus augustini
  32. Quercus auricoma
  33. Quercus austrina
  34. Quercus austrocochinchinensis
  35. Quercus baloot
  36. Quercus bambusifolia
  37. Quercus baniensis
  38. Quercus baolamensis
  39. Quercus baronii
  40. Quercus barrancana
  41. Quercus bawanglingensis
  42. Quercus bella
  43. Quercus benthamii
  44. Quercus berberidifolia
  45. Quercus bicolor
  46. Quercus bidoupensis
  47. Quercus blakei
  48. Quercus blaoensis
  49. Quercus boyntonii
  50. Quercus braianensis
  51. Quercus brandegeei
  52. Quercus brandisiana
  53. Quercus brantii
  54. Quercus breedloveana
  55. Quercus brenesii
  56. Quercus brevicalyx
  57. Quercus breviradiata
  58. Quercus buckleyi
  59. Quercus calophylla
  60. Quercus camusiae
  61. Quercus canariensis
  62. Quercus canbyi
  63. Quercus candicans
  64. Quercus carmenensis
  65. Quercus castanea
  66. Quercus castaneifolia
  67. Quercus cedrosensis
  68. Quercus centenaria
  69. Quercus cerris
  70. Quercus championii
  71. Quercus chapmanii
  72. Quercus charcasana
  73. Quercus chartacea
  74. Quercus chenii
  75. Quercus chevalieri
  76. Quercus chihuahuensis
  77. Quercus chimaltenangana
  78. Quercus chinantlensis
  79. Quercus chrysocalyx
  80. Quercus chrysolepis
  81. Quercus chrysotricha
  82. Quercus chungii
  83. Quercus ciliaris
  84. Quercus coahuilensis
  85. Quercus coccifera
  86. Quercus cocciferoides
  87. Quercus coccineaдуб шарлатовий
  88. Quercus coffeicolor
  89. Quercus conduplicans
  90. Quercus confertifolia
  91. Quercus congesta
  92. Quercus conspersa
  93. Quercus convallata
  94. Quercus conzattii
  95. Quercus copeyensis
  96. Quercus cornelius-mulleri
  97. Quercus corrugata
  98. Quercus cortesii
  99. Quercus costaricensis
  100. Quercus crassifolia
  101. Quercus crassipes
  102. Quercus crenata
  103. Quercus crispifolia
  104. Quercus crispipilis
  105. Quercus cualensis
  106. Quercus cubana
  107. Quercus daimingshanensis
  108. Quercus dalechampiiдуб золотистий
  109. Quercus dankiaensis
  110. Quercus delavayi
  111. Quercus delgadoana
  112. Quercus delicatula
  113. Quercus deliquescens
  114. Quercus dentata
  115. Quercus depressa
  116. Quercus depressipes
  117. Quercus deserticola
  118. Quercus devia
  119. Quercus dilacerata
  120. Quercus dinghuensis
  121. Quercus disciformis
  122. Quercus diversifolia
  123. Quercus dolicholepis
  124. Quercus dongfangensis
  125. Quercus donnaiensis
  126. Quercus douglasii
  127. Quercus dumosa
  128. Quercus durata
  129. Quercus durifolia
  130. Quercus edithiae
  131. Quercus eduardi
  132. Quercus edwardsiae
  133. Quercus elevaticostata
  134. Quercus ellipsoidalis
  135. Quercus elliptica
  136. Quercus elmeri
  137. Quercus emoryi
  138. Quercus engelmannii
  139. Quercus engleriana
  140. Quercus eumorpha
  141. Quercus fabrei
  142. Quercus faginea
  143. Quercus falcata
  144. Quercus fimbriata
  145. Quercus floccosa
  146. Quercus flocculenta
  147. Quercus floribunda
  148. Quercus frainetto
  149. Quercus franchetii
  150. Quercus frutex
  151. Quercus fuliginosa
  152. Quercus fulva
  153. Quercus furfuracea
  154. Quercus fusiformis
  155. Quercus gaharuensis
  156. Quercus galeanensis
  157. Quercus gambelii
  158. Quercus gambleana
  159. Quercus garryana
  160. Quercus gemelliflora
  161. Quercus geminata
  162. Quercus georgiana
  163. Quercus germana
  164. Quercus ghiesbreghtii
  165. Quercus gilliana
  166. Quercus gilva
  167. Quercus glabrescens
  168. Quercus glauca
  169. Quercus glaucescens
  170. Quercus glaucoides
  171. Quercus gomeziana
  172. Quercus gracilenta
  173. Quercus gracilior
  174. Quercus grahamii
  175. Quercus gravesii
  176. Quercus greggii
  177. Quercus griffithii
  178. Quercus grisea
  179. Quercus gulielmitreleasei
  180. Quercus gussonei
  181. Quercus guyavifolia
  182. Quercus hainanica
  183. Quercus handeliana
  184. Quercus hartwissiana
  185. Quercus havardii
  186. Quercus helferiana
  187. Quercus hemisphaerica
  188. Quercus hinckleyi
  189. Quercus hintonii
  190. Quercus hintoniorum
  191. Quercus hirtifolia
  192. Quercus honbaensis
  193. Quercus hondae
  194. Quercus hui
  195. Quercus huicholensis
  196. Quercus humboldtii
  197. Quercus hypargyrea
  198. Quercus hypoleucoides
  199. Quercus hypophaea
  200. Quercus hypoxantha
  201. Quercus ichnusae
  202. Quercus ignaciensis
  203. Quercus ilex — дуб кам'яний
  204. Quercus ilicifolia
  205. Quercus iltisii
  206. Quercus imbricariaдуб черепицевий
  207. Quercus incana
  208. Quercus infectoria
  209. Quercus inopina
  210. Quercus insignis
  211. Quercus intricata
  212. Quercus invaginata
  213. Quercus ithaburensis
  214. Quercus jenseniana
  215. Quercus jinpinensis
  216. Quercus john-tuckeri
  217. Quercus jonesii
  218. Quercus juergensenii
  219. Quercus kelloggii — дуб Келлога
  220. Quercus kerangasensis
  221. Quercus kerrii
  222. Quercus kinabaluensis
  223. Quercus kingiana
  224. Quercus kiukiangensis
  225. Quercus kongshanensis
  226. Quercus kotschyana
  227. Quercus kouangsiensis
  228. Quercus laceyi
  229. Quercus laeta
  230. Quercus laevis
  231. Quercus lamellosa
  232. Quercus lanata
  233. Quercus lancifolia
  234. Quercus langbianensis
  235. Quercus laurifolia
  236. Quercus laurina
  237. Quercus laxa
  238. Quercus leiophylla
  239. Quercus lenticellata
  240. Quercus liaoi
  241. Quercus libani
  242. Quercus liboensis
  243. Quercus liebmannii
  244. Quercus lineata
  245. Quercus litseoides
  246. Quercus lobata — дуб лопатевий
  247. Quercus lobbii
  248. Quercus lodicosa
  249. Quercus longinux
  250. Quercus longispica
  251. Quercus look
  252. Quercus lowii
  253. Quercus lungmaiensis
  254. Quercus lusitanica
  255. Quercus lyrata
  256. Quercus macdougallii
  257. Quercus macrantheraдуб великопиляковий
  258. Quercus macrocalyx
  259. Quercus macrocarpaдуб великоплодий
  260. Quercus macvaughii
  261. Quercus magnoliifolia
  262. Quercus magnosquamata
  263. Quercus mannifera
  264. Quercus manzanillana
  265. Quercus margarettae
  266. Quercus marilandica
  267. Quercus marlipoensis
  268. Quercus martinezii
  269. Quercus meavei
  270. Quercus meihuashanensis
  271. Quercus melissae
  272. Quercus merrillii
  273. Quercus mespilifolia
  274. Quercus mexia
  275. Quercus mexicana
  276. Quercus michauxii
  277. Quercus microphylla
  278. Quercus minima
  279. Quercus miquihuanensis
  280. Quercus miyagii
  281. Quercus mohriana
  282. Quercus mongolica — дуб монгольський
  283. Quercus monimotricha
  284. Quercus monnula
  285. Quercus montana
  286. Quercus morii
  287. Quercus motuoensis
  288. Quercus muehlenbergii
  289. Quercus mulleri
  290. Quercus multinervis
  291. Quercus myrsinifolia
  292. Quercus myrtifolia
  293. Quercus nigra
  294. Quercus ningangensis
  295. Quercus ningqiangensis
  296. Quercus nivea
  297. Quercus nixoniana
  298. Quercus oblongata
  299. Quercus oblongifolia
  300. Quercus obtusanthera
  301. Quercus obtusata
  302. Quercus ocoteifolia
  303. Quercus oglethorpensis
  304. Quercus oidocarpa
  305. Quercus oleoides
  306. Quercus oocarpa
  307. Quercus opaca
  308. Quercus orocantabrica
  309. Quercus oxyodon
  310. Quercus oxyphylla
  311. Quercus pachucana
  312. Quercus pachyloma
  313. Quercus pacifica
  314. Quercus pagoda
  315. Quercus palmeri
  316. Quercus palustrisдуб болотяний
  317. Quercus panamandinaea
  318. Quercus pannosa
  319. Quercus parvula
  320. Quercus patkoiensis
  321. Quercus paxtalensis
  322. Quercus pauciradiata
  323. Quercus peduncularis
  324. Quercus peninsularis
  325. Quercus pennivenia
  326. Quercus pentacycla
  327. Quercus percoriacea
  328. Quercus perpallida
  329. Quercus petelotii
  330. Quercus petraea — дуб скельний
  331. Quercus phanera
  332. Quercus phellos
  333. Quercus phillyreoides
  334. Quercus pinbianensis
  335. Quercus pinnativenulosa
  336. Quercus planipocula
  337. Quercus platycalyx
  338. Quercus poilanei
  339. Quercus polymorpha
  340. Quercus pontica
  341. Quercus porphyrogenita
  342. Quercus potosina
  343. Quercus praeco
  344. Quercus pringlei
  345. Quercus prinoides
  346. Quercus protoroburoides
  347. Quercus pseudosetulosa
  348. Quercus pseudoverticillata
  349. Quercus pubescens — дуб пухнастий
  350. Quercus pumila
  351. Quercus pungens
  352. Quercus purulhana
  353. Quercus pyrenaica
  354. Quercus quangtriensis
  355. Quercus radiata
  356. Quercus ramsbottomii
  357. Quercus rehderiana
  358. Quercus rekonis
  359. Quercus repanda
  360. Quercus resinosa
  361. Quercus rex
  362. Quercus robur — дуб звичайний
  363. Quercus robusta
  364. Quercus rotundifolia
  365. Quercus rubra — дуб червоний
  366. Quercus rubramenta
  367. Quercus rugosa
  368. Quercus runcinatifolia
  369. Quercus rupestris
  370. Quercus rysophylla
  371. Quercus sadleriana
  372. Quercus saei
  373. Quercus salicifolia
  374. Quercus salicina
  375. Quercus saltillensis
  376. Quercus sanchezcolinii
  377. Quercus sapotifolia
  378. Quercus sarahmariae
  379. Quercus saravanensis
  380. Quercus sartorii
  381. Quercus schottkyana
  382. Quercus schultzei
  383. Quercus scytophylla
  384. Quercus sebifera
  385. Quercus seemannii
  386. Quercus segoviensis
  387. Quercus semecarpifolia
  388. Quercus semiserrata
  389. Quercus semiserratoides
  390. Quercus senescens
  391. Quercus serrata
  392. Quercus sessilifolia
  393. Quercus setulosa
  394. Quercus shanxiensis
  395. Quercus shennongii
  396. Quercus shingjenensis
  397. Quercus shumardii
  398. Quercus sichourensis
  399. Quercus sicula
  400. Quercus sideroxyla
  401. Quercus similis
  402. Quercus sinuata
  403. Quercus skinneri
  404. Quercus sororia
  405. Quercus spinosa
  406. Quercus splendens
  407. Quercus steenisii
  408. Quercus stellata
  409. Quercus stenophylloides
  410. Quercus stewardiana
  411. Quercus striatula
  412. Quercus suber — дуб корковий
  413. Quercus subsericea
  414. Quercus subspathulata
  415. Quercus sumatrana
  416. Quercus supranitida
  417. Quercus tarahumara
  418. Quercus tardifolia
  419. Quercus tarokoensis
  420. Quercus texana
  421. Quercus thomsoniana
  422. Quercus thorelii
  423. Quercus tiaoloshanica
  424. Quercus tinkhamii
  425. Quercus tomentella
  426. Quercus tomentosinervis
  427. Quercus tonduzii
  428. Quercus toumeyi
  429. Quercus toxicodendrifolia
  430. Quercus treubiana
  431. Quercus trojana
  432. Quercus trungkhanhensis
  433. Quercus tsinglingensis
  434. Quercus tuberculata
  435. Quercus tuitensis
  436. Quercus tungmaiensis
  437. Quercus turbinella
  438. Quercus undata
  439. Quercus ungeri
  440. Quercus urbanii
  441. Quercus utilis
  442. Quercus uxoris
  443. Quercus vacciniifolia
  444. Quercus valdinervosa
  445. Quercus vallicola
  446. Quercus variabilis
  447. Quercus vaseyana
  448. Quercus velutina
  449. Quercus verde
  450. Quercus vestita
  451. Quercus vicentensis
  452. Quercus viminea
  453. Quercus virginiana
  454. Quercus vulcanica
  455. Quercus welshii
  456. Quercus wislizeni
  457. Quercus wutaishanica
  458. Quercus xalapensis
  459. Quercus xanthoclada
  460. Quercus xanthotricha
  461. Quercus xuanliensis
  462. Quercus xylina
  463. Quercus yiwuensis
  464. Quercus yonganensis
  465. Quercus yongchunana

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Quercus L.. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.05.2021. 
  2. Quercus L.. Oaks of the World. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 16.05.2021. 
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с.
  4. Породи деревини для виготовлення шпону — Торгово-промислова компанія ЄВРОШПОН-СМИГА. euroshpon.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 15 лютого 2016. 
  5. Використання деревини » Дубова паркетна заготовка, паркет, паркетна дошка. freza.pp.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016. 
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.96
  7. Derby, Jeanine A. (1980). Acorns-Food for Modern Man. У Plumb, Timothy R. Proceedings of the symposium on the ecology, management, and utilization of California oaks, June 26–28. USDA Forest Service General Technical Report PSW-044. с. 360–361. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 17 грудня 2018. 
  8. Pemberton, R. W. & Lee, N. S. Wild food plants in South Korea; market presence, new crops, and exports to the United States // Economic Botany. — 1996. — Вип. 50. — № 1. — С. 57–70. — DOI:10.1007/BF02862113. (англ.)
  9. Івченко С. Зелений світ. — К.: Веселка, 1986. — С.41.
  10. Дуб // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. — С. 238. (ISBN 978-966-2464-48-1)
  11. Вишнівська Д. Екологічні традиції українців: озеленення могил. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 30 травня 2013. 
  12. а б Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007—128с., іл. (сторінка: 21)
  13. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  14. http://www.vberez.gov.ua/ua/publication/content/883.htm Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine. Дуб — чемпіон
  15. Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
  16. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати