Сімферополь

Сімферополь; Акмєсджит; крим. Aqmescit
Герб Сімферополя	Прапор Сімферополя
	Залізничний вокзал, Кримський академічний драматичний театр, будинок Воронцова в парку Салгирка, Кебір-Джамі, Свято-Троїцький жіночий монастир, Кримський державний медичний університет, Буюк Джума-Джамі
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим; (окупована й анексована Росією)
Район	Сімферопольський район
Код КАТОТТГ	UA01160330010074014
Засноване	на початку XVI століття; 1508
Поділ міста	3 адміністративні райони
Населення	▲338 319 (01.01.2014)
- повне	▲338 319 (01.01.2014)
Агломерація	363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа	107.41 км²
Густота населення	3149.79 осіб/км²
Поштові індекси	95000—95490
Телефонний код	+380-652
Координати	44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д.Координати: 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д.
Висота над рівнем моря	245 м
Водойма	р. Салгир
Назва мешканців	сімферо́полець, сімферо́полька, сімферо́польці
Міста-побратими	9 міст (див. список)
День міста	перша неділя червня
Номери автомобілів	АК, МА, ТК, МК
Відстань
Найближча залізнична станція	Сімферополь
До Києва
- фізична	664 км
- залізницею	863 км
- автошляхами	780 км
Міська влада
Адреса	95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Вебсторінка	Сімферопольська міська рада (сайт тимчасово не працює)
Мапа
	Сімферополь; Акмєсджит; крим. Aqmescit
	Сімферополь; Акмєсджит; крим. Aqmescit

Сімферо́поль (МФА: [sʲimfeˈrɔpɔlʲ] ( прослухати)), Акмєсджи́т (крим. Aqmescit, зросійщений варіант — Ак-Мече́ть) — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим, адміністративний центр Сімферопольського району. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Розташоване на берегах річки Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ак-Мечеть (значення).

Місто адміністративно поділено на три міські райони — Залізничний, Київський та Центральний.

Назва

Назва Акмесджит перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста. Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»^[3] на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».

Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)^[4]

Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль^[5]^[6]^[7], Семферопіль^[8].

Історія

Докладніше: Історія Сімферополя

Панорама Сімферополя, 1855

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
1921–1945 центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
1954 р. — Кримська область в складі УРСР
1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
З 1998 р. — столиця АР Крим.
У лютому-березні 2014 місто окуповане Росією і проголошено адміністративним центром так званої «Республіки Крим».

Географія

Докладніше: Географія Сімферополя

Клімат

Докладніше: Клімат Сімферополя

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Клімат Сімферополь (1981-2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,4	21,9	28,7	31,5	34,2	37,7	39,3	39,5	37,2	33,3	28,0	25,4	39,5
Середній максимум, °C	3,9	4,7	9,1	15,9	21,4	25,7	28,9	28,7	23,1	17,0	10,4	5,6	16,2
Середня температура, °C	0,2	0,4	3,9	9,9	15,1	19,5	22,3	22,0	16,9	11,3	5,8	2,0	10,8
Середній мінімум, °C	−2,9	−3,2	−0,3	4,8	9,5	13,9	16,5	16,1	11,2	6,8	2,2	−1,1	6,2
Абсолютний мінімум, °C	−26	−30,3	−18,4	−11,1	−8,4	0,7	3,6	3,8	−5,1	−11,4	−21,7	−23,2	−30,3
Годин сонячного сяйва	86,8	101,7	164,3	210,0	282,1	315,0	341,0	316,2	261,0	204,6	114,0	74,4
Норма опадів, мм	39	36	37	34	34	58	47	52	42	42	49	45	515
Днів з дощем	12	11	11	11	10	11	8	7	10	11	13	14	129
Днів зі снігом	11	11	7	1	0	0	0	0	0	1	4	9	44
Вологість повітря, %	85	81	76	69	68	67	63	63	69	76	82	84	74
Джерело: Pogoda.ru.net,^[9] Hong Kong Observatory^[10] for data of sunshine hours

Населення

Докладніше: Населення Сімферополя

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872—1875); його кількість, осіб:


1840	1864	1887	1897	1914	1926	1939	1959	1970	1989	2001	2009	2014
8584	17 000	38 000	49 078	91 000	86 145	142 634	187 623	249 053	343 565	343 644	337 139	338 319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року року^[11]


	чисельність	частка, %
росіяни	238 938	66,7
українці	76 147	21,3
кримські татари	25 209	7,0
білоруси	4 102	1,1
євреї	2 371	0,7
вірмени	2 130	0,6
татари	1 339	0,4
азербайджанці	1 014	0,3
поляки	717	0,2
греки	619	0,2
молдавани	561	0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 року^[12]


	російська	кримськотатарська	українська	вірменська	білоруська
Сімферополь	85,57	6,81	6,24	0,34	0,12
Залізничний район	87,53	4,82	6,38	0,30	0,11
Київський район	85,92	6,81	6,04	0,33	0,14
Центральний район	83,59	8,32	6,41	0,39	0,11

Економіка

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Транспорт

Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Амет-Хан Султана

Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди «Укрзалізниці» у напрямку Криму до деокупації від російських загарбників тимчасово скасовані^[13]. На початку 2015 року обслуговував лише приміські поїзди.
Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 року і до повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022) обслуговував лише рейси російського напрямку)
тролейбусна лінія Сімферополь — Алушта — Ялта, яка пролягає однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (біля залізничного вокзалу).
Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста пролягає автошлях міжнародного значення E105.

В місті розвинуте автобусне та тролейбусне сполучення.

Освіта та наука

Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського

Інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура

Сімферопольський цирк

Кінотеатр імені Тараса Шевченка (з 1904 року)
Кінотеатр «Спартак» (з 1910 року)
«Ілюзіон» — кінотеатр відкритий у 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці^[14]
«Ампір» — відкритий у 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: з 1929 року — «Прожектор», з 1931 року — «Культфільм», з 1957 року — «Піонер». У 1965 році отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 року^[15]
«Тріанон» — у 1913 році відкритий в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
«Зірка»
«Супутник» (вул. Севастопольська)
«Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова)
«Космос» (з 1970-х років)
«Мир» — відкритий 30 травня 1964 року. У 1990-х роках було заплановано реконструкція кінотеатру, проте новий проєкт та реконструкція не здійснена^[16]
«Сімферополь» (з 1956 року)

Бібліотеки

Пам'ятники та пам'ятки міста

Докладніше: Пам'ятники Сімферополя

Див. також: Пам'ятки Сімферополя

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

Напередодні 18 травня 2024 року окупаційна влада демонтувала пам'ятник українському генералові Петру Григоренку, який відстоював права кримських татар. Пам'ятник був відкритий в Сімферополі на Радянській площі за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу у 1999 році^[17]^[18].

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

Релігія

Олександро-Невський собор

Культові споруди

Християнство

Українська православна церква Московського патріархату

Православна церква України

Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги^[19]

Римсько-католицька церква в Україні

Сеїт-Сеттар

Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії^[20]

Іслам

Кебір-Джамі
Сеїт-Сеттар
Хаджі Сеїт-Нафе
Буюк Джума-Джамі
Чокурча-Джамісі
Джемаат Джамі (будується)
Мерхамет Джамісі (реконструкція)
Ак-Мечит Джамі
Бор-Чокрак Джамісі
Сувукъ-дере (будується)^[21]
Мечеть мікрорайону Мар'їне
Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії № 102

Туризм

Палац Воронцова, класицизм (1826), парк Салгирка

Ботанічний сад при ТНУ імені Володимира Вернадського

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату, партизанам та підпільникам Криму, Богдану Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи

Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка»)
Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк.
П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури

Палац М. С. Воронцова (1826)
Будинок Чірахова (початок ХХ століття)
Залізничний вокзал (1951)
Кримський академічний російський театр (1911)
Кінотеатр імені Тараса Шевченка (1915)

Сімферопольське водосховище

Археологічні пам'ятки

Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці

Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
Ділянка степу біля с. Сонячне.

Відомі особи

Уродженці міста

Абселямов Мемет Абселямович (1911—1988) — радянський кримськотатарський художник.
Ашеров Аківа Товійович (нар. 1938) — кібернетик, доктор технічних наук (1993), професор (1993).
Аширов Рефат Алімджанович (нар. 1941) — кримськотатарський композитор.
Виграненко Ростислав (нар. 1978) — музикант-органіст
Головня Анатолій Дмитрович (1900—1982) — радянський кінооператор
Гребенніков Віктор Степанович — ентомолог і художник
Кенігсон Володимир Володимирович (1907—1986) — радянський актор кіно і театру.
Кошляков Володимир Миколайович (1922—2009) — український радянський механік-теоретик, прикладний математик, педагог, доктор фізико-математичних наук.
Краснов Станіслав Олександрович — український військовик та громадський діяч.
Кущ Віктор Максимович — український військовик, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР, генерал-хорунжий
Ліптуга Олександр Сергійович (1986—2017) — старший сержант Збройних сил України, сапер, учасник російсько-української війни.
Нудельман Леа (нар. 1955) — українська радянська й ізраїльська шахістка.
Половінська-Джабраїлова Тетяна Анатоліївна (нар. 1965) — радянська і українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
Сенцов Олег Геннадійович (нар. 1976) — український режисер, політичний в'язень у Росії
Совчі Тамара Дмитрівна (1941—2011) — радянська і російська актриса
Стяжкіна Тетяна Анатоліївна (нар. 1977) — українська шосейна велогонщиця, учасниця двох олімпіад.
Хомський Станіслав Миколайович (1936—2011) — Народний артист Росії.
Цибуленко Євген Миколайович (нар. 1972) — естонський професор права українського походження.
Чекмак Вілор Петрович (1925—1941) — герой Оборони Севастополя.
Черняєв Євген Олександрович (1921—1992) — радянський і російський художник кіно
Філіппов Роман Сергійович (1936—1992) — радянський актор театру і кіно

Мешкали та працювали

Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, ерудит, актор (театр)
Марія Заньковецька — українська акторка (театр)
Михайло Старицький— український письменник, театральний і культурний діяч
Микола Самокиш — художник
Олександр Яценко — хірург, викладач Київського університету
Петер-Симон Паллас — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф, енциклопедист XVIII-XIX століття
Владислав Городецький — власник фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в місті^[22]
Ігор Курчатов (1912—1923) — радянський фізик, академік, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР
Олександр Пушкін (1820), Олександр Грибоєдов (1825) — поети

Юрк Юрій Юрійович — геолог.
Микола Пирогов — хірург
Лев Толстой — письменник
Констянтин Треньов — письменник
Михайло Щепкін — російський артист
Менделєєв Дмитро Іванович —великий російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів
О. М. Сєров, Христофор Кушнарьов — музиканти
Вернадський Володимир Іванович — вчений та філософ
Архієпископ Лука Войно-Ясенецький — архієпископ Сімферопольський та Кримський, хірург, доктор медицини. Православний святий.
Кумлик Роман Петрович — гуцульський музикант-віртуоз.
Орєхов Петро Іванович (1899—1981) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор, Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Бердичева.
Антін Васиньчук (1885—1935) — визначний український діяч Холмщини та Підляшшя. Закінчив духовну семніарію в Сімферополі, 1905 р.^[23]

Міста-побратими

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)^[24]:

Ескішехір—Тепебаши, Туреччина (2007)
Гейдельберг, Німеччина (1991)
Кечкемет, Угорщина (2006)
Русе, Болгарія (2008)
Сейлем, США (1986)
Іркутськ, Росія (2008)
Москва—Південно-Західний адміністративний округ, Росія (2008)
Новочеркаськ, Росія (2008)
Омськ, Росія (2008)

Під час тимчасової окупації

З початку анексії Криму партнерські відносини України з містами РФ розірвані.

Галерея

Рада міністрів Криму, (площа Леніна)
Кінотеатр «Сімферополь»
Набережна
Вулиця Карла Маркса
Вулиця Гагаріна
Багатоповерхівка в центрі міста
Критично низький рівень води у водосховищі (у лютому 2013 року)
Неаполь Скіфський
Кебір-Джамі
Будівництво Соборної мечеті
Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор

Пам'ятники