Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (дав.-гр. ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та дав.-гр. ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)[1] — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-го тисячоліття до н. е. до V століття н. е.
Давньогрецька мова | |
---|---|
Ἑλληνική | |
![]() | |
Регіон | Східне Середземномор'я |
Писемність | грецька абетка |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | grc |
ISO 639-3 | grc |
Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.). На кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти.
Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів. Давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову).
У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Алфавіт давньогрецької мовиРедагувати
Стаття з серії:
Грецька мова
(У таблиці зліва направо та згори донизу)
Α α — альфа | Β β — бета | Γ γ — гама | Δ δ — дельта |
Ε ε — епсилон | Ζ ζ — дзета | Η η — ета | Θ θ — тета |
Ι ι — йота | Κ κ — капа | Λ λ — лямбда | Μ μ — мю |
Ν ν — ню | Ξ ξ — ксі | Ο ο — омікрон | Π π — пі |
Ρ ρ — ро | Σ σ ς — сигма | Τ τ — тау | Υ υ — іпсилон |
Φ φ — фі | Χ χ — хі | Ψ ψ — псі | Ω ω — омега |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Вимова: гē геллēнікḕ ґлȭсса — гē геллēнікḕ ґлȭтта — гē геллēнікḕ фōнḗ.
ЛітератураРедагувати
- Уляна Головач, Галина Шепель. Грецька мова: койне елліністично-римського періоду. Львів: Видавництво УКУ, 2011
- Леся Звонська-Денисюк. Давньогрецька мова. Київ: Томіріс, 1997. ISBN 5-87498-095-4
- Леся Звонська. Давньогрецька мова. Київ: ВПЦ «Київський університет імені Тараса Шевченка», 2007. ISBN 966-594-950-0
- Леся Звонська-Денисюк. Грецька мова Нового Завіту. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2000. ISBN 966-7136-08-6
- Леся Звонська. Історія грецької мови. Київ: ВПЦ «Київський університет імені Тараса Шевченка», 2011. ISBN 978-966-439-413-7
- Джеймс Светнам. Вступ до грецької мови Нового Завіту. Львів: Видавництво ЛБА, 1995 ISBN 5-7707-8797-X
ПосиланняРедагувати
- Давньогрецька мова; Рейхлінова вимова // 434-435 Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 141-142; 434-435. — 552 с.
- Древнегреческо-русский словарь И. Х. Дворецкого
- Давньогрецька мова на сайті Ethnologue: Greek, Ancient. A language of Greece (англ.)
- Давньогрецька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Ancient Greek (англ.)
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |