Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (самоназва: ἡ Ἑλληνικὴ γλῶσσα (γλῶττα), МФА: /hɛː hel.lɛː.ni.kɛ̀ː ɡlɔ̂ːs.sa/ (/ɡlɔ̂ːt.ta/)) — мова індоєвропейської сім'ї, прамова сучасної грецької мови, була поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-го тисячоліття до н. е. до V століття н. е.
| Давньогрецька мова | |
|---|---|
| Ἑλληνική | |
 | |
| Регіон | Східне Середземномор'я |
| Писемність | грецька абетка |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | grc |
| ISO 639-3 | grc |
| IETF | grc  |
Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (IX—VI століття до н. е.), класичний (V—IV століття до н. е.), елліністичний (III століття до н. е.—IV століття н. е.). На кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти.
Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» й «Одіссея» Гомера, філософії та літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського та царствах діадохів. Давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії й основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову).
У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревуси (на відміну від димотики).
Алфавіт давньогрецької мови
ред.
(У таблиці зліва направо та згори донизу)
| Α α — альфа | Β β — бета | Γ γ — гамма | Δ δ — дельта |
| Ε ε — епсилон | Ζ ζ — дзета | Η η — ета | Θ θ — тета |
| Ι ι — йота | Κ κ — каппа | Λ λ — лямбда | Μ μ — мю |
| Ν ν — ню | Ξ ξ — ксі | Ο ο — омікрон | Π π — пі |
| Ρ ρ — ро | Σ σ ς — сигма | Τ τ — тау | Υ υ — іпсилон |
| Φ φ — фі | Χ χ — хі | Ψ ψ — псі | Ω ω — омега |
Примітки
ред.Література
ред.- Уляна Головач, Галина Шепель. Грецька мова: койне елліністично-римського періоду. Львів: Видавництво УКУ, 2011 [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Леся Звонська-Денисюк. Давньогрецька мова. Київ: Томіріс, 1997. ISBN 5-87498-095-4
- Леся Звонська. Давньогрецька мова. Київ: ВПЦ «Київський університет імені Тараса Шевченка», 2007. ISBN 966-594-950-0
- Леся Звонська-Денисюк. Грецька мова Нового Завіту. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2000. ISBN 966-7136-08-6
- Леся Звонська. Історія грецької мови. Київ: ВПЦ «Київський університет імені Тараса Шевченка», 2011. ISBN 978-966-439-413-7
- Джеймс Светнам. Вступ до грецької мови Нового Завіту. Львів: Видавництво ЛБА, 1995 ISBN 5-7707-8797-X
Посилання
ред.- Давньогрецька мова; Рейхлінова вимова // 434-435 Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 141-142; 434-435. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Древнегреческо-русский словарь И. Х. Дворецкого [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Давньогрецька мова на сайті Ethnologue: Greek, Ancient. A language of Greece (англ.)
- Давньогрецька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Ancient Greek [Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)