Бекетов Олексій Миколайович

Український архітектор

Беке́тов Олексі́й Микола́йович (19 лютого (3 березня) 1862, Харків, Російська імперія[1] — 23 листопада 1941(1941-11-23)[1], Харків, Українська РСР, СРСР[1]) — український архітектор і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (1941).

Бекетов Олексій Миколайович
Beketow u wyszywanci.jpg
О. М. Бекетов у вишиванці.
Народження 19 лютого (3 березня) 1862
Смерть 23 листопада 1941(1941-11-23)[1] (79 років)
Поховання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність архітектор, реставратор, викладач університету
Архітектурний стиль неоренесанс, модерн, неокласицизм
Найважливіші споруди Харківське комерційне училище Імператора Олександра III, Раднаркомівська вулиця, Вулиця Дарвіна і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь доктор архітектури (1939)
Вчене звання академік і Prof.d
Заклад Петербурзька академія мистецтв і НТУ «ХПІ»
Учні Душкін Олексій Миколайович, Кричевський Василь Григорович і Тацій Олексій Олександрович
Нагороди заслужений діяч мистецтв УРСР
Батько Бекетов Микола Миколайович
CMNS: Бекетов Олексій Миколайович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 19 лютого (3 березня) 1862 року в Харкові в сім'ї Миколи Миколайовича Бекетова[2] — засновника фізико-хімічної науки, академіка, професора Харківського університету.

У Харкові закінчив Перше реальне училище, де малюнок і живопис викладав учень Карла Брюллова — Дмитро Безперчий, а також приватну художню школу М. Д. Раєвської-Іванової.

Навчався в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчив у 1885, її академік з 1894.

Від 1898 — професор Харківського технологічного інституту (згодом, з 1930 — Харківського будівельного інституту). Серед учнів — архітектори О. Душкін, О. Касьянов, В. Кричевський, О. Тацій.

Був одружений з художницею Ганною Алчевською — дочкою українського промисловця, банкіра, громадського діяча, мецената Олексія Кириловича Алчевського та українського педагога, організатора народної освіти Христини Данилівни Алчевської. То ж проєкти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О. М. Бекетовим безкоштовно. Це проєкт Громадської бібліотеки (1899—1901, нині ХДНБ ім. В. Г. Короленка) і проєкт будівлі Харківської жіночої недільної школи Х. Д. Алчевської (1896, нині Виставковий зал Харківського художнього музею).

ТворчістьРедагувати

У Харкові збудував понад 40 громадських і житлових споруд: будинки юридичного інституту (1892), корпуси сільськогосподарського інституту (1907—1912), банку (1932) та інші. В переліку побудованих до 1917 року споруд Харкова :

За проєктами Бекетова будували також у містах Новочеркаську ( будинок палати судових встановлень, 1909 рік), Катеринославі, Ростові-на-Дону, Києві (будинок на вулиці Грушевського, 9, 1934 рік), Сімферополі.

Працював і як художник (пейзажі Криму).

У 1905—1907 у співавторстві з скульптором І. Андреолетті створив памятник В. Н. Каразіну, який зараз розташований біля входу до Харківського університету ім. В. Н. Каразіна[3].

РодинаРедагувати

Його онук Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932) став доктором фізико-математичних наук[4][5], а праонучка Олена Рофе-Бекетова — відомою громадською діячкою та активісткою.[6][7][8][9][10][11][12]

Вшанування пам'ятіРедагувати

На честь видатного архітектора в Харкові названо станцію метрополітену. Перед будівлями ХНУБА та ХНУМГ[13] (котрому за наказом МОН України № 464 від 25.04.2013 р. присвоєно ім'я О. М. Бекетова) встановлено пам'ятники.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Бекетов Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. БЕКЕТОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. resource.history.org.ua. Процитовано 2019-09-28. 
  3. Бекетов Олексій Миколайович (1862-1941) | Харьковский областной совет молодых ученых и специалистов. scientists.kharkov.ua. Процитовано 2019-09-28. 
  4. Рофе-Бекетов Ф.С. и Песчанский В.Г. // В.В. Ерёменко. О себе и моих учителях, колегах, друзьях. Процитовано 29 березня 2020.  (рос.)
  5. Майя Чайка (29 серпня 2016). Алчевские. Память сердца. Харьковские Известия. Процитовано 29 березня 2020.  (рос.)
  6. Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Пам'ятник великому зодчому і педагогу О.М. Бекетову. Процитовано 29 березня 2020. 
  7. Ирина Стрельник (18 червня 2018). Памятники архитектуры и истории нужно не охранять, а сохранять. Вечерний Харьков. Процитовано 29 березня 2020.  (рос.)
  8. Трансформация волонтерства: от ящиков с едой к масштабным фестивалям. Накипело. 6 лютого 2017. Процитовано 29 березня 2020.  (рос.)
  9. Активісти Харкова та 9 міст об'єднуються для захисту архітектурних пам'яток. Справжня варта. 15 січня 2018. Процитовано 29 березня 2020. 
  10. Юлія Гуш (7 березня 2019). Будинок зі шпилем у небезпеці: Як безкультур’я та жадоба знищують старий Харків. Depo.ua. Процитовано 29 березня 2020. 
  11. Юлія Бойко (15 січня 2019). У Харкові пройшов щорічний вертеп-фест (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 29 березня 2020. 
  12. Марина Верещака (12 січня 2020). Понад 1,5 тисячі колядників пройшлися центром Харкова. Суспільне. Процитовано 29 березня 2020. 
  13. У Харкові відкрили пам'ятник архітектору Олексію Бекетову

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати