Майдан Героїв Небесної Сотні

Майдан Героїв Небесної Сотні
Харків
Майдан Героїв Небесної Сотні; Харків
	Майдан Героїв Небесної Сотні з пам'ятником Руднєву, знесеним у 2015 році Майдан Героїв Небесної Сотні з пам'ятником Руднєву, знесеним у 2015 році
Район	Основ'янський
Назва на честь	Небесної Сотні
Колишні назви
	Михайлівська площа, Сінна площа (неофіційно), Скобелевська площа, площа Руднєва
Загальні відомості
Координати	49.986365° пн. ш. 36.245811° сх. д. / 50° пн. ш. 36° сх. д.
поштові індекси	61001
Транспорт
Автобуси	249е
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	№ 3, 22, 28, 36
Державні установи	Апеляційний суд Харківської області
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Майдан Героїв Небесної Сотні у Вікісховищі

Майдан Героїв Небесної Сотні — площа в Основ'янському районі Харкова. Розташована з парного боку проспекту Героїв Харкова.

Історія

У 18 столітті в районі сучасного майдану Героїв Небесної Сотні розташовувався в'їзд до Харкова. Наприкінці століття на місці фортечного валу з'явилася площа. Початково вона мала назву Михайлівська — за назвою Михайлівської церкви, збудованої в 1787 році за проектом Петра Ярославського^[1], яка розташовувалася в південній частині майдану.

З 1814 року на площі зосередилася торгівля сіном, і Михайлівська отримала другу, неофіційну, назву — Сінна.

В 1833 році базар перенесли на територію сучасного Центрального ринку. На південній частині, що звільнилася, відбувалися народні гуляння, військові навчання та паради. Поруч розташовувалися казарми.

В 1866 році площа отримала назву Скобелевська — на честь генерала Російської імператорської армії Міхаїла Скобелева.

9 лютого 1919 року на площі було поховано Миколу Руднєва (його прах начебто перевезли з Царицина). Відтоді й аж до листопада 2015 року площа носила його ім'я — площа Миколи Руднєва.

У грудні 1959 року на площі був відкритий пам'ятник Миколі Руднєву за проєктом скульптора В. П. Воловика і архітектора Ф. Д. Якименка.

Сучасна історія

Влітку 2014 року в покинутому будинку № 30 був створений соціально-культурний центр «Автономія», так званий сквот. В 2018 році було прийняте рішення про демонтаж будинку. Працівники КП «Житлокомсервіс» зіткнулись зі спротивом людей, що перебували в приміщеннях будинку^[2].

9 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла пакет законів «про декомунизацію України». В ніч на 11 квітня 2015 року невідомими особами був зруйнований пам'ятник Миколі Руднєву^[3]. Пізніше голова ХОДА Ігор Балута пост-фактум підписав розпорядження про демонтаж пам'ятника.

20 листопада 2015 року площу Руднєва було перейменовано на майдан Героїв Небесної Сотні^[4].

В 2017 році громадський рух «Східний корпус» виступив з ініціативою по перепохованню праху Миколи Руднєва. Міська топонімічна комісія прийняла відповідне рішення. Але коли в грудні 2017 року могилу відкрили, вона виявилась порожньою. Історик Едуард Зуб припускає, що тіло Руднєва дістали з могили і знищили денікінці ще в 1919 році^[5].

Реконструкції

В 2008 році здійснено капітальний ремонт та благоустрій майдану: відремонтовано фонтан, що не працював до того 15 років, встановлено лавки та нові ліхтарі.

Наприкінці квітня 2011 року на громадських слуханнях було схвалено ідею реконструкції майдану, згідно з якою на площі мають замінити дорожнє покриття, оновити розмітку, встановити нові світлофори^[6].

Будівлі

Будинок № 3 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 325. Житловий будинок, 1913 рік, реконструкція архітектора Б. М. Корнієнка.
Будинок № 4 — Харківська місцева прокуратура № 5^[7].
Будинок № 19 — Був започаткований як Клюб будівельників ім. Горького 20 липня 1927 року (проект Якова Штейнберга, І. Мілеєніса, І. Малозьомова). В 1958 році реорганізований у Будинок культури будівельників ім. Горького. Потім став комунальним закладом «Палац культури Основ'янського району». В 2019 році був перейменований у комунальний заклад культури «Муніципальний центр культури та аматорського мистецтва»^[8]. В будівлі відбуваються вистави театру «Тимур», репетирує міський хор ветеранів війни і праці.
Будинок № 22 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 478. Житловий будинок, архітектор невідомий, 1896 рік.
Будинок № 28 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 355. Прибутковий будинок, архітектор М. Л. Мелетинський, 1910 рік.
Будинок № 36 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 324. В 1889—1902 роках за проектом Олексія Бекетова було зведено будівлю судових установлень, нині Апеляційний суд Харківської області, (за участі архітекторів Ю.С, Цауне та В. Хрустальова). Розташована в центрі майдану. У роки Другої світової війни зазнала пошкоджень, була відреставрована у 1946—1954 рр. У березні 2022 р. поруч з будівлею вибухнула російська авіабомба. Вибух пошкодив західний та північно-західний фасади.^[9]