Неоренесанс

архітектурний стиль

Неоренесанс — один із історичних стилів середини 19 ст. Звичайно, не виступав в чистому вигляді, а як суміш з необароко і мав короткий термін існування.

Бейтс Холл, читальна зала, Бостонська публічна бібліотека.

Загальна характеристикаРедагувати

Неоренесанс — одна з поширених форм архітектурної еклектики XIX століття, що відтворювала зовнішні архітектурні рішення часів Відродження, в особливості італійського чінквеченто. Відмінні риси — тяжіння до симетрії, раціональне членування фасадів, надавалась перевага прямокутним планам з внутрішніми двориками, широким використання таких архітектурних елементів, як рустика і пілястри.

ДжерелаРедагувати

Неоренесанс цілком склався до моменту споруди за проектом Лео фон Кленце Лейхтенбергского палацу в Мюнхені (1816). Англієць Чарльз Баррі, відомий в першу чергу як популяризатор неоготики, з 1820-х років також охоче звертався до стилістики італійського ренесансу (один з найкращих зразків — заміський палац в Клайвдені). Проте в цілому, навіть у 1830-ті роки, споруди в неоренесансній стилістиці носили епізодичний характер.

Переосмислення архітектурної мови італійського ренесансу як універсальної стильової системи пов'язане з діяльністю німецького архітектора Готфріда Земпера. Його головний твір — Дрезденська опера (1834-41), пройнятий впливом бароко у набагато меншій мірі, ніж опера Гарньє в Парижі. Земперовський стиль набув широкого поширення в Австро-Угорщині. Таким чином, у Відні та Будапешті в стилістиці неоренесансу забудовані цілі квартали. Найчастіше йому віддавали перевагу при зведенні музеїв і бібліотек.

В УкраїніРедагувати

Будинок Клуга у Києві на вул Саксаганського 96 відносять до французького неоренесансу.

Зразки неоренесансних спорудРедагувати

ГалереяРедагувати

 
Львів, Україна. Палац Потоцьких.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Kurt Milde: Neorenaissance in der deutschen Architektur des 19. Jahrhunderts. Grundlagen, Wesen und Gültigkeit. Verlag der Kunst, Dresden 1981.
  • Daniela Biffar: Schmuckstücke der Neorenaissance. Der Bijouterie-Fabrikant Hermann Bauer (1833—1919). Edition Hatje, Ostfildern-Ruit 1996, ISBN 3-7757-0638-0.
  • Walter Krause (Hrsg.): Neorenaissance. Ansprüche an einen Stil. Verlag der Kunst, Dresden 2001, ISBN 3-929744-03-1.