Музей
Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — науково-дослідний та культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини[1]. Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який у деяких країнах проводиться Ніч музеїв.
Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Історія утворення
ред.У ІІ тис. до н. е. писарі Ура та інших міст Межиріччя почали збирати літературні та наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Таким чином виникали приватні і царські бібліотеки. Найбільшою з них була бібліотека Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.), яка нараховувала понад 30 тисяч табличок. У VI ст. до н. е. вавилонський цар Набонід збирав старожитності, займався розкопками і навіть відновив частину Ура халдейського[2].
У Давній Греції мусейонами (музеями) називалися вівтарі для жертвоприношення музам, які вважалися божествами джерел, а пізніше — покровительками мистецтв і наук. Подібні вівтарі містилися у філософських школах Платона й Арістотеля для здійснення обрядів. Іноді мусейони слугували не лише місцями для поклоніння музам, але й проведення творчих змагань поетів. У Феспійському святилищі раз на п'ять років проводилися загальногрецькі святкування на честь муз — Мусеї. У самому святилищі і його околицях містилися статуї богинь, виконані скульпторами Кефісодотом і Праксителем, статуї Діоніса роботи Мирона і Лісіппа, відомий мармуровий Ерос Праксителя[2].
Ці статуї, а також предмети декоративно-прикладного мистецтва, реліквії, військові трофеї, присвячувалися богам на честь одержаної над ворогом перемоги, у надії отримати зцілення чи задовольнити будь-яке прохання. Із цих дарів створювалися перші колекції, які зберігалися в святилищах, храмах, скарбницях. Спеціальні служителі переймалися їхньою охороною й обліком. Вони складали детальні списки речей, де вказували назву предмета, матеріал, з якого його виготовлено, масу, особливі ознаки, стан, ім'я бога, якому він присвячувався, привід і дата присвячення, ім'я та етнічна приналежність того, хто дарує. Речі, які перебували у зруйнованому стані, заносилися у списки речей на вилучення, які затверджувалися радою храму. Оскільки руйнувати ці предмети не дозволялося, то вироби із золота і срібла переплавлялися на зливки, які потім присвячувалися богам, інші — закопувалися у храмові резервуари чи підземні сховища[2].
Найвідвідуваніші музеї
ред.Види музеїв
ред.За своїм профілем музеї поділяються на такі види:
- історичні
- археологічні
- краєзнавчі
- природничі
- літературні
- меморіальні
- мистецькі
- етнографічні
- технічні
- галузеві тощо.
- ретро
На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.
Музейна територія
ред.На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:
- заповідна — для зберігання і охорони найцінніших історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
- експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
- наукова — для проведення науково-дослідної роботи;
- рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
- господарська — для розміщення допоміжних господарських об'єктів.
-
Качанівка, план паркової зони
-
Воронцовський палац (Алупка), Зимовий сад.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Про музеї та музейну справу. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ а б в Юренева Т. Ю. Музееведение: Учебник для высшей школы. — 2-е изд. — М.: Академический Проект, 2004. — 560 с. —(«Gaudeamus»)
- ↑ а б в г д е ж и к л ART'S MOST POPULAR / The Art Newspaper [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ 國家博物館2015年接待觀眾729萬人次 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в Smithsonian Visitor Statistics [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ 上海科技馆举行2015年度总结表彰大会(图) [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ National Palace Museum Annual Report 2015 (вид. First print). Taipei: National Palace Museum. April 2016. с. 69. ISBN 9789575627607. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
- ↑ а б в Visits made in 2015 to visitor attractions in membership with ALVA [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.].
Література
ред.- Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд.: Л. Перейма, Я. Огоновська, М. Зобків, Г. Івановська; Наук. ред.: О. Роман, Л. Перейма, О. Перелигіна; Літ. ред. Я. Тучапський; Худ.-тех. ред. Ю. Поляков; Відп. за вип. Б. Чайковський; Львівський історичний музей. — Львів: Проман, 2007.
- Т. 1. — Л.: [б.в.], 2007. — 243 с.: іл. — Бібліогр.: с. 242. — ISBN 978-966-96146-4-3.
- Т. 2. — Л.: [б.в.], 2007. — 243 с.: іл. — Бібліогр.: с. 241—242. — ISBN 978-966-96146-4-3.
- Загальна музеологія: Посібник / Ф. Вайдахер; перекл. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич]. — Л.: Літопис, 2005. — 632 с.
- Закон України «Про музеї та музейну справу»
- Музеєзнавство: Навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. — К.: Знання, 2008. — 428 с.
- Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Г. Г. Мезенцева. — К.: Вища школа, 1980. — 120 с.
- Музей: менеджмент і освітня діяльність: зб. наук. праць. — Л.: Літопис, 2009. — 224 с.
- Музей як комунікативний та освітній простір: навч. посіб. / П. В. Вербицька, Р. Е. Пасічник; Національний університет «Львівська політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 229 с.: табл., портр.; 22 см. — Бібліогр.: с. 223—229 (89 назв). — 100 пр. — ISBN 978-966-941-018-4.
- Нариси музейної справи / М. М. Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. М. Славін. — К., 1959. — 466 с.
- Словник-довідник музейного працівника / Овчарова О., Яушева-Омельянчик Р., Сургай Л. — К.: Кий, 2013. — 464 с., іл.
- Словник-довідник термінології музейництва / Роман Микульчик, Петро Слободян, Єлизавета Діденко, Тарас Рак. — Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. — 128 с.
- О. С. Сапанжа Современный художественный музей: на службе человечеству или человеку? // В поисках музейного образа: Материалы науч. конф. — СПб, 2007. — С. 6—17. (рос.)
- Т. Е. Максимова Виртуальные музеи: типология и функциональная специфика. — М.: Экон-информ, 2014. — 160 с. — ISBN 978-5-9506-1148-3. (рос.)
- Lexikon der Kunst. — Karl Müller Verlag, 1998. (нім.)
- W. Prinz Die Entstehung der Galerie in Frankreich und Italien. — Berlin: Gebr. Mann Verlag, 1970. — 61 р. (нім.)
- K. Hudson A Social History of Museums: What the Visitors Thought. — London: Palgrave Macmillan, 1975. — 217 p. — 1st ed. — ISBN 978-1349017591. (англ.)
Посилання
ред.- Музей // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Музей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1052. — 1000 екз.
- Музей // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 80-81.
- Сайт "Музеї України"
- Музейний простір України.
- Музей природи Галицького національного природного парку
- Ad altereum mente captorum
- Історико-етнографічний музей народної архітектури у селищі Пирогів
- Руденко, С. Б. Музейна пам'ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей: монографія. — К. : НАКККІМ, 2012. — 120 c.