Львівський історичний музей

Льві́вський істори́чний музе́й  — один із найстаріших музеїв України, заснований у 1893 році. Фондова збірка музею нараховує понад 370 тисяч музейних предметів. Експозиція знайомить з історією міста Львова та галицьких земель від найдавніших часів до наших днів.

КЗ ЛОР "Львівський історичний музей" Pictogram infobox palace.png
Lwow-dziedziniecKamienicyKrolewskiej.jpg
49°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.017° сх. д. / 49.833; 24.017Координати: 49°50′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.017° сх. д. / 49.833; 24.017
Тип історичний
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна, Львів,
Площа Ринок, 6,
Засновано вересень 1893
Режим роботи З 10:00 до 18:00 Вихідний день — середа
Фонд понад 370 тис. одиниць
Директор Чмелик Роман Петрович (з 2 червня 2016)
Сайт Офіційний сайт музею
Львівський історичний музей. Карта розташування: Львів
Львівський історичний музей
Львівський історичний музей (Львів)

CMNS: Львівський історичний музей у Вікісховищі

Музейні експозиції розташовані в пам'ятках архітектури XVI—XVIII ст. — будинках № 2,4,6,24 на площі Ринок, в колишньому міському Арсеналі на вул. Підвальній, 5, та в будівлі Стрілецького братства на вул. Лисенка, 23а. До Львівського історичного музею також належать такі відділи як: «Літературний Львів І пол. XX ст.» (вул. Героїв Майдану, 18, четверий поверх), Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича (вул. Білогорща, 76а), Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця (с. Зашків Жовківському районі Львівської області), «Музей історії науки і техніки» у міському трамвайному депо — пам'ятці архітектури кінця XIX ст. на вул. Вітовського, 57а.

Історія музеюРедагувати

Львівський історичний музей заснований у 1893 р. До його збірки увійшли нечисленні пам'ятки, що зберігались у міському архіві, різних бюро магістрату, депозити і дари окремих громадян міста.

Першим приміщенням музею стало архівне бюро в будинку Міської ратуші.

В 1908 р. створено Національний музей ім. короля Яна III, для якого магістрат купує стародавню кам'яницю на площі Ринок, 6. У 1918 році п'ять залів відведено для збірок міського Історичного музею міста Львова.

У 1926 р. гміна м. Львова придбала для Історичного музею міста Львова будинок — на площі Ринок, 4. Сюди було перенесено п'ятитисячну колекцію цього музею, і 22 вересня 1929 р. експозицію відкрито для огляду.

8 травня 1940 р. Історичний музей міста Львова й Національний музей ім. Яна III було об'єднано в одну установу — Львівський державний республіканський історичний музей.

У 2012 році музей отримав статус комунального закладу Львівської обласної ради.

Сьогодні тут зберігається понад 370 тис. музейних предметів. Найзначніші колекції музею — це матеріали археологічних розкопок, знаряддя праці, вироби львівських цехових майстрів, твори мистецтва, старовинні монети, ордени і медалі, зброя, фотоматеріали, графіка.

У 1991 році утворено відділ історії Визвольних Змагань України, а 13 жовтня 2012 року у дні відзначення 70-річчя Української Повстанської Армії урочисто відкрито Музей визвольної боротьби України, [1] який розташований у будинку колишнього Стрілецького товариства по вулиці Лисенка 23-а, в південній частині мальовничого Регіонального ландшафтного парку «Знесіння». У 2005 році відкрито відділ «Палаццо Бандінеллі»[2] у приміщенні на пл. Ринок, 2 — пам'ятці львівської ренесансної архітектури

кінця XVI—XVII ст.

У вересні 2016 року музей підписав багаторічну угоду про співпрацю з Google на базі платформи Google Arts & Culture.

У 2018 році в Україні відбулося відзначення на державному рівні пам'ятної дати — 125 років з часу заснування Львівського історичного музею (1893).[1]

Директори музеюРедагувати

Музейні будівліРедагувати

Кам'яниця Корнякта (головний корпус Музею) пл. Ринок, 6Редагувати

 
Приміщення Музею на площі Ринок, 6

Великою цінністю, окрім експонатів, розміщених безпосередньо в залах, є і сам будинок. Будинок під № 6 був побудований у 1580 році греком Корняктом, який розбагатів на продажі вин. Споруда значно більша, ніж сусідні, має по шість вікон на поверсі, замість звичних трьох і вважається найкращою визначною пам'яткою львівського ренесансу.

На даху — аттик із семи кам'яних статуй, з фігурою короля посередині. На початку 17 ст. у будинку розміщувався орден черниць-кармеліток босих. З часом монастир збіднів і продав будинок Якубу Собеському. До кінця 17 ст. будинок належав Собеським і використовувався як тимчасова королівська резиденція Яна III Собеського.

 
Приміщення Музею на площі Ринок, 4

Важливою подією, яка відбулася в цих залах, було підписання в 1687 році мирного договору між Польщею і Росією, який розділив Україну на Лівобережну і Правобережну.

З часом будинок переходить у власність коронного гетьмана Станіслава Жевуського, пізніше Ходкевичів, з 1816 року князя Понінського,[2] а наприкінці 19 ст. — Любомирських, які 1908 року за заповітом князя Понінського передають цей будинок місту як Національний музей імені Яна III Собеського. 1939 року музей перейменований в Львівський історичний музей.

 
Арсенал

Перший поверх є перлиною ренесансного стилю. А також там міститься готична кімната, єдина, яка залишилася ще з часу життя Корнякта і не була змінена в результаті багатьох перебудов всіх наступних власників. Зараз у ній розташований магазин антикваріату.

На другому поверсі знаходяться так звані Королівські зали, в яких розгорнена виставка «Історичні коштовності». Виставка представляє унікальні визначні пам'ятки XVII—XVIII ст. з фондових збірок музею — меблі, живопис, старовинний годинник, музичні інструменти, художні вироби з скла і порцеляни, рідкісні ордени і заслуги.

Перший і третій поверхи використовуються під різні експозиції і тимчасові виставки.

Внутрішній простір будинку під № 6 утворює так званий Італійське подвір'я, характерне для стилю італійське палаццо зі скелпінчастими галереями по периметру всіх трьох поверхів. Тут, у подвір'ї музею, відвідувачі або просто жителі і гості Львова можуть приємно провести час в затишній кав'ярні просто неба, будучи повністю захищеними від звуків сучасного міста.

Кам'яниця Бандінеллі (пл. Ринок, 2)Редагувати

Чорна кам'яниця (пл. Ринок, 4)Редагувати

Кам'яниця Массарівська (пл. Ринок, 24)Редагувати

Міський арсенал (вул. Підвальна, 5)Редагувати

Будинок Стрілецького товариства (вул. Лисенка, 23а)Редагувати

Перше трамвайне депо (вул. Вітовського, 57а)Редагувати

Сучасні експозиціїРедагувати

Музейні експозиції розташовані в пам'ятках архітектури XVI—XVIII ст. — будинках № 4, 6, 24 на площі Ринок та в колишньому міському Арсеналі на вулиці Підвальній, 5.

Історія західноукраїнських земель у найдавніші та середньовічні часи відображена в експозиції будинку 24 на площі Ринок. Тут можна ознайомитись з матеріалами про заснування міста Львова, діяльність Короля Русі Данила Галицького, довідатись про боротьбу українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

 
Євангеліє — тетр. Кінець XVI ст.

У Королівських залах будинку на площі Ринок, 6, експонується виставка історичних коштовностей, на якій представлені меблі, годинники XVIII ст., унікальна збірка старовинних орденів тощо.

У колишньому Міському арсеналі  — пам'ятці архітектури XVI ст. представлена старовинна зброя близько 40 країн світу XIII — поч. XX ст.

На початку 1990-х років створено філіали Львівського історичного музею — музей «Літературний Львів першої половини XX ст.» (вулиця Гвардійська, 18), а також музей провідника ОУН полковника Євгена Коновальця в с. Зашків на Жовківщині.

2005 році відкрито відділ «Палаццо Бандінеллі»[3] у приміщенні на пл. Ринок, 2 -пам'ятці львівської ренесансної архітектури кінця XVI—XVII ст.

13 жовтня 2012 року відкрито Музей визвольної боротьби України (вул. Лисенка, 23а), в якому представлено історіб боротьби українців за незалежність з поч. XX ст. по сьогодні.

Відділи МузеюРедагувати

ЕкспозиційніРедагувати

Робочий час музеюРедагувати

Дні і години роботи музею:

  • відкритий щоденно з 10 до 18 години. Вихідний день — середа.

Адреса музеюРедагувати

Україна, Львів, Площа Ринок, 6, Львівський Історичний музей

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати