Зашків (Львівський район)
За́шків — село в Україні, у складі Львівської міської громади, підпорядковується Львівській міській раді, як частина Шевченківського району м. Львова, Львівського району, Львівської області. Північний старостинський округ.
| село Зашків | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Львівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060250110096678 |
| Основні дані | |
| Населення | 1411 |
| Площа | 15,91 км² |
| Густота населення | 88,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80375[1] |
| Телефонний код | +380 32 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′06″ пн. ш. 23°59′39″ сх. д. / 49.95167° пн. ш. 23.99417° сх. д.Координати: 49°57′06″ пн. ш. 23°59′39″ сх. д. / 49.95167° пн. ш. 23.99417° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Зашків | |
 Зашків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Перша письмова згадка про село Зашків сягає 1377 року.
Щороку в Зашкові у ніч на Івана Купала проводиться етнічний фестиваль «Купальський вінок». В середині червня тут проходить фестиваль «Зашків – Земля Героїв» – патріотичний фестиваль, заснований молодіжними громадськими організаціями Львівщини у 2006 році і присвячений до дня народження Євгена Коновальця[2].
Історія
ред.Село, належало до Львівського повіту, 14 км на пн.-захід від Львова. На півдні лежать Гряда і Завадів, на заході і півночі Зарудці, на пн.-сх. Костеїв, на сх. Великий Дорошів (Жовківський повіт). Південною частиною села пропливає потік Недільщина. Сільська забудова лежить на зах. території села. В 1890 році було 223 будинки, 1357 жителів в гміні. (1055 греко-католиків, 232 римо-католики, 49 ізраелітів, 21 інших віросповідань; 1183 русинів, 167 поляків, 7 німців). Парафія римо-католицька була в Костеєві, греко-католицька в селі, львівського деканату. До парафії належить Завадів. В селі була церква Св. Михаїла і гмінна кредитна каса з капіталом 1880 зл. Відповідно до записів Креховського, колись тут існував василіанський монастир.
Документом, виданим 11 жовтня 1377 року в Перемишлі, надає Владислав, князь Опольський, львівським домініканам у власність села Кротошин, Зашків і ін.[3] В 1378 році визначає цей же князь межі Зашківської власності. (там же, стор. 13). Документом, виданим у Львові 1 жовтня 1397 року,[4] переводить король Владислав ІІ Ягайло маєтності львівських домінікан, а між ними також село Зашків («Saszcowo») на магдебурзьке право.[5] 21 березня 1399 року дозволяє Якуб Стрепа, латинський галицький архієпископ, закласти каплицю в Зашкові і виконувати там духовні обов'язки.[6] Згідно з люстрацією з 1469 року, львівські домінікани показали надання Владислава Опольського на три села: Кротошин, Зашків і Костеїв. В 1515 році домінікани платять з села Зашків від 4 ланів, з млина пів копи, корчма дає фертона. В 1578 році платять від 17,5 ланів 3 ком.
У 1989 році мешканці Зашкова таємно вночі встановили пам'ятник на могилі Михайла Коновальця — батька провідника ОУН. 2011 року Львівська обласна рада виділила 20000 грн. для відновлення пам'ятників на могилах родичів Євгена Коновальця.[7] Гора Берковиця, що близькою до нп Зашків, перекладається як Ведмежа гора. Де "Бер", це ведмідь.
Відомі люди
ред.
- о. Михайло Коновалець (1824—4.3.1887, Зашків) — парох села, дід провідника ОУН Євгена Коновальця, одружився 1852 року[8]
- Коновалець Михайло Михайлович — український галицький педагог, батько Евгена та Мирона, управитель (директор) місцевої народної школи
Народились
ред.- Євген Коновалець — Полковник Армії УНР, командант УВО, засновник і голова Організації Українських Націоналістів.
- Мирон Коновалець — один із організаторів Листопадового чину, поручник УГА, член УВО, журналіст. Брат Євгена Коновальця.
- Микола Творидло — український економічний діяч на Закарпатті і в Галичині, інженер, агроном.
- Ігор Чернюх — у 2012 році як учень Львівського фізико-математичного ліцею завоював Золоту медаль на 44 Міжнародній хімічній олімпіаі 2012 року (Вашингтон). 25 жовтня 2023 року захистив дисертацію доктора філософії в Технологічному університеті м. Цюрих, Швейцарія.
Пам'ятки
ред.- Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця (відділ Львівського історичного музею)[9].
- Пам'ятник Євгену Коновальцю, 14 червня 1991,
скульптор Роман Романович та архітектор В. Потюк (у липні знищений вандалами, у грудні відновлений)[9]
Фотографії
ред.-
Західна частина Зашкова -
Східна частина Зашкова -
Став
Примітки
ред.- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Старовинне село Зашків на Львівщині: що подивитися? - leopolis.name (укр.). 23 червня 2022. Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Акти ґродські і земські.-Львів,1870.Т.2.-295с.,(пол., лат.) [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] с.10-11
- ↑ Акти ґродські і земські.-Львів,1870.Т.2.-295с.,(пол., лат.) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] с.41
- ↑ Акти ґродські і земські.-Львів,1870.Т.2.-295с.,(пол., лат.) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] с.40
- ↑ Акти ґродські і земські.-Львів,1870.Т.2.-295с.,(пол., лат.) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] с.42-44
- ↑ У Зашкові реставрують пам'ятні знаки на могилах родичів Євгена Коновальця. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 11 жовтня 2015.
- ↑ Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832–1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205–206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- ↑ а б Львівський історичний музей. Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця
Бібліографія
ред.- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- Zashków (1), wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 715. (пол.) — S. 715. (пол.)
Посилання
ред.- Акти ґродські і земські [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (лат.), (пол.)