Вікіпедія

Адміністративний устрій України

опис структури адміністративно-територіального устрою України

Україна — унітарна держава, регіонами[1] якої є 24 області, 1 автономна республіка (АР Крим) і 2 міста зі спеціальним статусом: Київ і Севастополь.[2] Суверенітет держави поширюється на всю її територію — стаття 2 Конституції України[3]. На території України відсутні інші державні утворення, її територія, в межах існуючих кордонів — цілісна і недоторкана[3]. Особливістю державного устрою країни є існуванням Автономної Республіки Крим, якій надано дещо більші права у питаннях самоврядування, ніж іншим адміністративним одиницям України.[3].

Структура державного устрою

Згідно зі статтею 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села[4]. Ці територіальні одиниці розрізняються за трьома підставами[5]:

1) за географічними ознаками вони поділяються на регіони (АР Крим, області, райони, міста-регіони Київ і Севастополь) та населені пункти (міста, селища, села);

2) за своїм статусом — на: адміністративно-територіальні одиниці (області, райони), самоврядні територіальні одиниці - територіальні громади (міські, селищні, сільські). Крім того, АР Крим має особливий статус територіальної автономії, а райони в містах характеризуються ознаками як адміністративно-територіальних, так і самоврядних одиниць);

3) за місцем у системі адміністративно-територіального устрою України — на територіальні одиниці первинного рівня (міські, селищні і сільські територіальні громади), середнього рівня (райони) і вищого рівня (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).

Історія

Докладніше: Полковий устрій Гетьманщини та Адміністративний поділ УНР
 
Історія адміністративних змін сучасної території України
Україна
 
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
 
  Категорія • Інші країни

Сучасна система областей та районів України сформована з 1932 року, коли були утворені перші 7 областей замість чинної до того адміністративної системи з 40 окру́гів та 406 районів і 29 938 населених пунктів.

Станом на 1 жовтня 2018 року в Україні були такі адміністративно-територіальні одиниці: АР Крим, 24 області, Київ та Севастополь, у складі яких нараховується 490 районів, 461 місто (з них 187 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 108 районів у містах, 883 селища міського типу, 28131 сільський населений пункт.[6] У березні 2014 року українська влада втратила контроль над окупованими Російською Федерацією АР Крим та м. Севастополем, влітку — над частиною Донецької та Луганської областей.

Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів, а на початок 2011 року — 490 районів, 459 міст (з них 180 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 10278 сільських рад, 28457 сіл[7]

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив проект закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України», який має замінити Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X.

Він законодавчо врегульовує питання щодо порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів та віднесення їх до певних категорій. Законопроектом встановлюється трирівнева система адміністративно-територіального устрою України — регіональний рівень (АР Крим і області), субрегіональний рівень (райони) та базовий рівень — громади, до складу яких входять один або декілька населених пунктів. Також запроваджується державна реєстрація адміністративно-територіальних одиниць.

З прийняттям законопроекту про адміністративно-територіальний устрій планується ліквідуввати дублювання повноважень районної ради і РДА із органами місцевого самоврядування ОТГ, прибрати надмірні витрати на утримання апарату РДА, підвищити якість надання послуг за рахунок збільшення фінансування бюджетів органів місцевого самоврядування в частині створення госпітальних округів, нового освітнього простору тощо. Що є необхідною умовою для подальшої успішної децентралізації.[8]

17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову про скорочення кількості районів в Україні. Замість 490 районів було створено 136. У середньому у складі кожної області стало по 4-5 районів.[9] Постанова набрала чинності 19 липня 2020 року[10].

Територіальні одиниці України вищого рівня та їхній склад

Прапор Герб № Регіон Площа
(км²) 		Населення Густота населення
(осіб/км²) 		Адм. центр Районів Громад Докладніше
    1 Автономна Республіка Крим 26 081 1 966 801 75,4 Сімферополь 14 - докладніше
    2 Вінницька область 26 513 1 617 424 61,0 Вінниця 6 63 докладніше
    3 Волинська область 20 144 1 041 375 51,7 Луцьк 4 54 докладніше
    4 Дніпропетровська область 31 974 3 290 786 102,9 Дніпро 7 86 докладніше
    5 Донецька область 26 517 4 340 862 163,7 Донецьк 8 66 докладніше
    6 Житомирська область 29 832 1 261 798 42,3 Житомир 4 65 докладніше
    7 Закарпатська область 12 777 1 256 958 98,4 Ужгород 6 64 докладніше
    8 Запорізька область 27 180 1 775 154 65,3 Запоріжжя 6 67 докладніше
    9 Івано-Франківська область 13 928 1 381 935 99,2 Івано-Франківськ 6 62 докладніше
    10 Київська область 28 131 1 725 470 61,3 Київ 7 69 докладніше
    11 Кіровоградська область 24 588 986 830 40,1 Кропивницький 4 49 докладніше
    12 Луганська область 26 684 2 237 897 83,9 Луганськ 8 37 докладніше
    13 Львівська область 21 833 2 537 806 116,2 Львів 7 73 докладніше
    14 Миколаївська область 24 598 1 167 821 47,5 Миколаїв 4 52 докладніше
    15 Одеська область 33 310 2 395 935 71,9 Одеса 7 91 докладніше
    16 Полтавська область 28 748 1 457 223 50,7 Полтава 4 61 докладніше
    17 Рівненська область 20 047 1 159 114 57,8 Рівне 4 64 докладніше
    18 Сумська область 23 834 1 131 903 47,5 Суми 5 51 докладніше
    19 Тернопільська область 13 823 1 072 793 77,6 Тернопіль 3 55 докладніше
    20 Харківська область 31 415 2 736 807 87,1 Харків 7 56 докладніше
    21 Херсонська область 28 461 1 072 013 37,7 Херсон 5 49 докладніше
    22 Хмельницька область 20 645 1 306 396 63,3 Хмельницький 3 60 докладніше
    23 Черкаська область 20 900 1 259 240 60,2 Черкаси 4 67 докладніше
    24 Чернівецька область 8097 908 540 112,2 Чернівці 3 52 докладніше
    25 Чернігівська область 31 865 1 065 826 33,4 Чернігів 5 57 докладніше
    26 Київ 839 2 869 361 3420 Київ 10 — докладніше
    27 Севастополь 864 386 003 446,8 Севастополь 4 — докладніше
    UA Україна 603 628 45 410 071 75,2 Київ 129 1470 —

Зміни в адміністративно-територіальному поділі у 1989-2020 роках

Кількість адміністративно-територіальних одиниць у 1989–2020 роках[11][12](на 1 січня)
Роки Райони ОТГ Міста Райони

в містах

Селища

міського

типу

Сільські

населені

пункти

всього у тому числі

спеціального статусу,

республіканського

та обласного значення

1989 479 434 144 120 927 28 768
1990 479 436 145 120 927 28 804
1991 481 436 149 120 925 28 845
1992 485 437 153 120 923 28 828
1993 486 441 158 120 915 28 858
1994 489 445 164 120 911 28 863
1995 489 445 165 120 909 28 864
1996 490 446 167 121 907 28 838
1997 490 447 167 121 904 28 834
1998 490 448 168 121 896 28 794
1999 490 448 169 121 897 28 775
2000 490 448 170 121 894 28 739
2001 490 451 173 122 893 28 651
2002 490 454 174 118 889 28 619
2003 490 453 176 118 887 28 612
2004 490 455 178 118 886 28 597
2005 490 456 178 118 886 28 585
2006 490 457 178 118 885 28 562
2007 490 458 179 118 886 28 540
2008 490 458 179 118 886 28 504
2009 490 459 179 118 886 28 490
2010 490 459 179 118 885 28 471
2011 490 459 180 118 885 28 457
2012 490 459 180 114 885 28 450
2013 490 460 180 111 885 28 441
2014 490 460 182 111 885 28 397
2015 490 460 184 111 885 28 388
2016 490 93 460 187 111 885 28 385
2017 490 216 460 189 111 885 28 377
2018 490 458 461 189 108 883 28 378
2019 490 686 461 189 108 883 28 376
2020 490 841 461 189 108 882 28 376

Див. також

Примітки

  1. ↑ Закон України від 05.02.2015 № 156-VIII «Про засади державної регіональної політики» (uk). Верховна рада України. Процитовано 2015-04-15. «7) регіон — територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя» 
  2. ↑ Основна частина півострова Крим анексована Росією. Згідно з федеративним устроєм Росії на території Криму розташовуються суб'єкти Російської Федерації Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь. Згідно з адміністративним поділом України на території Криму розташовуються регіони України Автономна Республіка Крим і місто зі спеціальним статусом Севастополь.
  3. ↑ а б в Погорілко В. Ф., Бобровник С. В. Державний устрій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
  4. ↑ Конституція України
  5. ↑ 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з червень 2019]
  6. ↑ [1]
  7. ↑ Державна Служба Статистики України. Кількість адміністративно-територіальних одиниць в Україні на 1 січня 2011 року.
  8. ↑ Уряд схвалив законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України». https://www.kmu.gov.ua/. Кабінет Міністрів України. 2018-02-21. Процитовано 25 лютого 2018. 
  9. ↑ ВРУ // Прийнято Постанову "Про утворення та ліквідацію районів"
  10. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20/card4#Future
  11. ↑ Кількість адміністративно-територіальних одиниць. database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2020-08-03. 
  12. ↑ Кількість адміністративно-територіальних одиниць у 1992–2018 роках. Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік" Державна служба статистики України. 

Література

  1. Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — 800 с.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  1. Адміністративно-територіальний устрій України / За заг. ред. О.В. Турчинова. — К. : Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2009. — 616 с. — ISBN 978-966-7863-80-7.
  2. Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
  3. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Колектив авторів; Відповідальний редактор професор Н. Р. Нижник. — К.: УАДУ при Презедентові України, 1997. — 448 с.
  4. (рос.) Регионы Украины: поиск стратегии оптимального развития. Под редакцией професора Голикова А. П. — Харьков, 1994.
  5. Соціальні процеси в регіонах України. Регіональне самоврядування: проблеми реалізації владних відносин. — Харків, 1994.
  6. (рос.) Симоненко В. К. Регионы Украины: проблемы развития. — К., 1997.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адміністративний_устрій_України&oldid=29093319