Адміністративний устрій Київської області

Київську область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову ІV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Її площа становить 28,1 тис. км² (4,7% від території України). Чисельність населення — 1827,9 тис. осіб (3,7% від населення України), у тому числі міське населення — 1053,5 тис. осіб (58%), сільське — 774,4 тис. осіб (42%). Густота населення — 65 осіб на км².

До липня 2020 року Київська область складалася з 25 адміністративних районів та 12 міст обласного підпорядкування.

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи, з 2020 року Київська область складається з 69 територіальних громад, об'єднаних в 7 районів: укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та новоутворений Бучанський[1].

Всього в області нараховується 1180 населених пунктів[2], з них 25 міст, 30 селищ міського типу, 1125 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів, Ірпінь. Адміністративний центр — місто Київ, що є окремим регіоном - містом зі спеціальним статусом, та не входить до складу Київської області.

Перелік районів з 2020 рокуРедагувати

Назва Площа, тис. км2 Чисельність

населення, тис. ос.

Густота,

ос./км²

Адміністративний

центр

Чиселньність

населення

адм. центру, тис. ос.

Кількість

громад

Кількість

населених

пунктів

Розташування

на мапі

1 Білоцерківський 6,51 443,4 68,11 Біла Церква 209,2 13 302  
2 Бориспільський 3,87 203,7 52,63 Бориспіль 63,2 11 140  
3 Броварський 2,88 240,7 83,57 Бровари 108,3 8 125  
4 Бучанський 1,54 339,5 220,45 Буча 36,3 11 141  
5 Вишгородський 6,91 130,1 18,82 Вишгород 30,9 7 163  
6 Обухівський 3,53 229,8 65,09 Обухів 33,4 8 200  
7 Фастівський 2,89 160,9 55,67 Фастів 45,4 9 109  

Райони та міста обласного значення до 25 жовтня 2020 рокуРедагувати

Перелік районівРедагувати

Назва Герб Населення,
тис. жит.
Територія,
км²
Густота,
ос./км²
Адміністративний
центр
Карта
1 Баришівський   41,6 957,6 42,9 Баришівка  
2 Білоцерківський   55,6 1276,8 43,580 Біла Церква  
3 Богуславський   40,6 772 52,560 Богуслав  
4 Бориспільський   54,7 1 485 36,8 Бориспіль  
5 Бородянський   57,5 934 61,54 Бородянка  
6 Броварський   84,3 1 198 70,37 Бровари  
7 Васильківський   69,2 1184,4 58,3 Васильків  
8 Вишгородський   72,5 2031 36 Вишгород  
9 Володарський   23,4 649 35,9 Володарка  
10 Згурівський   19,0 763,08 30 Згурівка  
11 Іванківський   35,4 3 616 9,7 Іванків  
12 Кагарлицький   32,8 926 37,3 Кагарлик  
13 Києво-Святошинський   198,6 726 212,7 Київ  
14 Макарівський   44,0 1 400 31 Макарів  
15 Миронівський   41,5 904 46 Миронівка  
16 Обухівський   72,0 773 93,1 Обухів  
17 Переяслав-Хмельницький   31,6 956 33 Переяслав  
18 Поліський   6,4 1 288 4,9 Красятичі  
19 Рокитнянський   36,4 661,51 54,96 Рокитне  
20 Сквирський   44,3 980 45,2 Сквира  
21 Ставищенський   25,2 674 37,4 Ставище  
22 Таращанський   31,9 758 48,05 Тараща  
23 Тетіївський   33,2 756 43,9 Тетіїв  
24 Фастівський   32,1 896,25 36 Фастів  
25 Яготинський   25,2 793,25 45,7 Яготин  

Перелік міст обласного значенняРедагувати

Назва Герб Населення
(01.01.2011)
Площа,
км²
Розташування

на мапі

1 Біла Церква  
210924
33,7
 
2 Березань  
16547
32,92
 
3 Бориспіль  
59502
37,01
 
4 Бровари  
98052
34
 
5 Буча  
28369
26,57
 
6 Васильків  
36678
21,03
 
7 Ірпінь  
41533
110.83
 
8 Обухів  
33025
24,2
 
9 Переяслав  
27960
32
 
10 Ржищів  
7537
35,6
 
11 Славутич  
24854
20,824
12 Фастів  
48250
43
 

ІсторіяРедагувати

При утворенні Київської області 27 лютого 1932 року у її складі було 98 районів та два міста (обласного значення) - Київ та Житомир. До цього моменту на території майбутньої Київської області (приблизно співпадає з межами тодішніх Київської та Білоцерківської округ) вже були ліквідовані деякі утворені у 1923 році райони: Шамраївський (1925), Гоголівський (Гоголів, 1925), Ксаверівський (1925), Озернянський (1925), Телешівський (1925), Ходорівський (Ходорів, 1925; первісно Македонський), Хотівський (1925), Будаївський (1927), Гостомельський (1927), Великодимерський (1927, приєднано до Броварського, який у 1930 знову став називатися Великодимерським), Германівський (1927), Рогозівський (1927), Баришівський (1930, приєднано до Березанського; пізніше того ж року райцентр перенесено з Березані до Баришівки, район перейменовано), Київський (1930; утворений 1928–29), Бишівський (1931), Новошепелицький (1931).

Перелік районів Київської області з 27 лютого 1932 року: Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Баришівський, Бахмацький, Березнянський, Білоцерківський, Бобровицький, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Борознянський, Брусилівський, Буцький, Васильківський, Вищедубечанський, Володарський (з кол. Білоцерківської округи), Володарський (з кол. Волинської округи), Гельмязівський, Глухівський, Городницький, Городнянський, Димерський, Дмитріївський, Добрянський, Драбівський, Ємільчинський, Жашківський, Звенигородський, Златопільський, Золотоніський, Іваницький, Іванківський, Ічнянський, Кагарлицький, Кам’янський, Канівський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Коростенський, Коростишівський, Корсунський, Корюківський, Кролевецький, Лисянський, Лугинський, Макарівський, Малинський, Малодівицький, Мархліївський, Менський, Народицький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Новоград-Волинський, Носівський, Обухівський, Овруцький, Олевський, Олишівський, Остерський, Переяславський, Г. І. Петровського, Понорницький, Попільнянський, Потіївський, Пулинський, Радомисльський, Ржищівський, Ріпківський, Розважівський, Рокитнянський, Ружинський, Семенівський, Середино-Будський, Сквирський, Словечанський, Смілянський, Сновський, Ставищенський, Тальнівський, Таращанський, Тетіївський, Троянівський, Фастівський, Хабнівський, Черкаський, Чернігівський, Чорнобаївський, Чорнобильський, Черняхівський, Чигиринський, Шосткинський, Шполянський, Яготинський, Ярунський, Житомирська міськрада, Київська міськрада - усього 98 районів, 2 міськради.

15 жовтня 1932 року до складу новоутвореної Чернігівської області було передано 29 районів: Бахмацький, Березнянський, Бобровицький, Борознянський, Глухівський, Городнянський, Дмитріївський, Добрянський, Іваницький, Ічнянський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Корюківський, Кролевецький, Малодівицький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Олишівський, Остерський, Понорницький, Ріпківський, Семенівський, Середино-Будський, Сновський, Чернігівський та Шосткинський; до складу Харківської - 2 райони: Драбівський та Яготинський; з Вінницької області до складу Київської передано 7 районів: Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський.

22 січня 1935 року утворено райони: Березанський, Бишівський, Великополовецький, Вільшанський, Вчорайшенський, Гребінківський, Іркліївський, Катеринопільський, Корненський, Ладижинський, Маньківський, Миронівський, Мокрокалигірський, Новошепелицький, Олександрійський, Підвисоцький, Ротмістрівський, Узинський, Чоповицький. У складі Київської області 93 райони та 2 міськради.

4 травня 1935 у складі області утворено 2 округи (Коростенський з 9 районів та Новоград-Волинський з 6 районів). Мархліївський район Новоград-Волинського округу був розформований 21 жовтня 1935.

4 квітня 1937 року на приміській зоні Київської міськради утворені Броварський та Київський (Святошинський) райони. Місто Київ визнано містом республіканського значення.

22 вересня 1937 зі складу Київської було передано:

  • 4 райони до складу Вінницької області: Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський;
  • 28 районів та 1 міськраду до складу створюваної Житомирської області (при цьому округи ліквідовувалися): Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Вчорайшенський, Городницький, Ємільчинський, Корненський, Коростенський, Коростишівський, Малинський, Лугинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Потіївський, Радомисльський, Ружинський, Славечанський, Троянівський, Червоноармійський (Пулинський до 1935 р.), Черняхівський, Чоповицький, Ярунський, Житомирська міськрада;
  • 4 райони до складу новостворюваної Полтавської області: Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський.

1938 року надано статус міста 7 населеним пунктам: Богуслав, Фастів, Сквира, Корсунь, Звенигородка, Шпола і Тальне.[3][4]

10 січня 1939 року до складу утворюваної Кіровоградської області були передані 5 районів: Златопільський, Кам’янський, Олександрійський, Підвисоцький, Чигиринський[4], також у 1939 році статус міста обласного значення отримали міста Біла Церква, Сміла, Умань, Черкаси.[5]

6 січня 1954 року з Полтавської до Київської області передано 2 райони: Згурівський та Яготинський. А наступного дня, 7 січня, з утворенням Черкаської області до її складу відійшли від Київської області 20 районів та 3 міськради: Бабанський, Буцький, Вільшанський, Городищенський (Г. І. Петровського до 1944[6]), Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський (Корсунський до 1944[7][8]), Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Мокрокалигірський, Ротмістрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Шполянський. міста Сміла, Умань, Черкаси.
Після цього у складі Київської області залишилося 35 районів та 1 міськрада: Баришівський, Березанський, Бишівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Великополовецький, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський (Старченківський від 1948), Новошепелицький, Обухівський, Переяславський (Переяслав-Хмельницький від 1944[9][10]), Ржищівський, Розважівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Узинський, Фастівський, Хабнівський (Кагановицький від 1935), Чорнобильський, Яготинський та місто Біла Церква.

У 1959 р. скасовано 4 райони: Бишівський, Великополовецький, Новошепелицький, Розважівський.[11][12]

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів[13]. Отже скасовувались 19 районів[14][15]: Баришівський, Березанський, Богуславський, Бородянський, Броварський, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Обухівський, Поліський, Ржищівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Старченківський, Узинський та Фастівський, статус міста обласного підпорядкування отримали: Богуслав, Бровари, Васьльків, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький, Фастів. У 1965 р. деякі з перелічених районів були відновлені до 19, а міста Богуслав, Бровари, Васильків та Переяслав-Хмельницький повернуто до складу районів.[16][17] У грудні 1966 р. відновилось ще 5 районів: Богуславський, Бородянський, Володарський, Обухівський та Рокитнянський.[18]

У 1973 році утворено Вишгородський район.[19]

У 1986 р. утворено Згурівський район.[20]

У 1988 році ліквідовано Чорнобильський район. Таким чином, з 1989 до 2020 років у Києвській області нараховувалось 25 районів.

Статус міста обласного значення на додачу до Білої Церкви, Ірпень і Фастова отримали: Бровари (1972), Бориспіль (1975), Васильків (1975), Переяслав-Хмельницький (1975), Прип'ять (1980), Славутич (засновано на території Чернігівської області і включено до складу Київської у 1987), Березань (1994), Ржищів (1995), Буча (2007), Обухів (2010).

17 липня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Постанову «Про утворення та ліквідацію районів», внаслідок якої ліквідовані Баришівський, Білоцерківський район, Богуславський, Бориспільський район, Бородянський, Броварський район, Васильківський, Вишгородський район, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський район, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський,Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський район, Яготинський райони, укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та утворено Бучанський райони[1][21].

Колишні райони
Назва Рік ліквідації Територія увійшла до Примітка
Бишівський 1959 Макарівський район[11]
Великополовецький 1959 Білоцерківський район, Сквирський район[11]
Новошепелицький 1959 Чорнобильський район, Поліський район[12]
Розважівський 1959 Іванківський район, Поліський район[12]
Баришівський 1962 Переяслав-Хмельницький район відновлений 4 січня 1965
Березанський 1962 Яготинський район, Переяслав-Хмельницький район
Богуславський 1962 Таращанський район, м. Богуслав відновлений 8 грудня 1965
Бородянський 1962 Макарівський район відновлений 8 грудня 1965
Броварський 1962 Бориспільський район, м. Бровари відновлений 4 січня 1965
Вищедубечанський 1962 Києво-Святошинський район
Володарський 1962 Тетіївський район відновлений 8 грудня 1965
Гребінківський 1962 Васильківський район
Димерський 1962 Іванківський район, Києво-Святошинський район
Згурівський 1962 Яготинський район ствоений знову 25 вересня 1986
Обухівський 1962 Кагарлицький район відновлений 8 грудня 1965
Поліський 1962 Чорнобильський район, Іванківський район, Поліський промисловий район відновлений 4 січня 1965
Ржищівський 1962 Кагарлицький район, м. Богуслав
Рокитнянський 1962 Таращанський район відновлений 8 грудня 1965
Сквирський 1962 Білоцерківський район, м. Біла Церква відновлений 4 січня 1965
Ставищенський 1962 Тетіївський район відновлений 4 січня 1965
Старченківський 1962 Кагарлицький район, м. Богуслав відновлений як Миронівський 4 січня 1965
Узинський 1962 Білоцерківський район
Фастівський 1962 Васильківський район, м. Фастів відновлений 4 січня 1965
Чорнобильський 1987 Іванківський район
Баришівський 2020 Броварський район (25), Бориспільський район (1)
Богуславський 2020 Обухівський район (16), Білоцерківський район (6)
Бородянський 2020 Бучанський район
Васильківський 2020 Білоцерківський район (15), Обухівський район (15), Фастівський район (13)
Володарський 2020 Білоцерківський район
Згурівський 2020 Броварський район
Іванківський 2020 Вишгородський район
Кагарлицький 2020 Обухівський район
Києво-Святошинський 2020 Бучанський район (19), Фастівський (8), Обухівський район (3)
Макарівський 2020 Бучанський район (26), Фастівський (11)
Миронівський 2020 Обухівський район
Переяслав-Хмельницький 2020 Бориспільський район
Поліський 2020 Вишгородський район
Рокитнянський 2020 Білоцерківський район
Сквирський 2020 Білоцерківський район
Ставищенський 2020 Білоцерківський район
Таращанський 2020 Білоцерківський район
Тетіївський 2020 Білоцерківський район
Яготинський 2020 Бориспільський район

ПриміткиРедагувати

  1. а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Територіальні межі України. Децентралізація в Україні. 
  3. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
  4. а б СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 80, 81.(рос.)
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 35 (58). — 13 листопада. — С. 4.
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» від 15 серпня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 10.
  7. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 34 (294). — 18 червня. — С. 4.
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Корсунського району, Київської області, в район — Корсунь-Шевченківський» від 3 травня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 3.
  9. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4.
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Переяславського району, Київської області, в район Переяслав-Хмельницький» від 11 березня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1944. — № 6 (20 грудня). — С. 20.
  11. а б в s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію Бишівського і Велико-Половецького районів Київської області»
  12. а б в s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ново-Шепелицького і Розважівського районів Київської області»
  13. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  14. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 28–30.
  15. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 106–108.
    (рос.)
  16. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  17. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  18. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 514.
  19. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
  20. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 вересня 1986 року «Про утворення Згурівського району у Київській області»
  21. Автор. Нові райони - Київська область (проектні райони). decentralization.gov.ua (Українською). Процитовано 17 липня 2020. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Короткий статистично-економічний довідник Київської області 1932 року: з адміністративною картою області. — К. : Видання організаційного комітету Київської обл, 1932. — 4 + 201 с.
  • Адміністративно-територіальний поділ Київської області на 1 грудня 1967 року: [довідник] / Виконком Київської обл. Ради депутатів трудящих; складачі: М. І. Лазаренко і Г. А. Борисюк. — [Вид. 3-є]. — К., 1968. — 103 с.: з схем.-карт.
  • Київська область: адм.-територ. поділ [на 1 травня 1974 р.] / Виконком Київ. обл. Ради депутатів трудящих. — К.: Реклама, 1975. — 101 с.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 257–286.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1471–1919 рр.). Ч. 1: довідник. — Київ: Держархів Київської області, 2012.
  • Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1920–2009 рр.). Ч. 2: довідник. — Київ: Держархів Київської області, 2012.
    • Адміністративно-територіальний поділ Київщини. 1918–2010 роки: Довідник. (Автор – упорядник Корінний М.М.) — Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2012. — 304 с.: іл.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 159–176. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. такожРедагувати