Міста України

адміністративна одиниця України

Місто в Україні — статус адміністративно-територіальної одиниці України, населений пункт зі статусом місто, що розташований на території України і підпорядковується органам місцевої державної влади України.

Кожне місто України має унікальний ідентифікатор в Кодифікаторі адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ).

Значною кількістю міст (в межах 19-51) виділяються традиційно промислові регіони (особливо Львівщина та Донбас). За кількістю міст обласного та центрального підпорядкування на першому місці знаходяться промислові регіони: Донецька область (28 міст), Дніпропетровська (13) Луганська (14), а також регіони, які концентрують управлінські функції: Київська область (13) та Автономна Республіка Крим (11).

Всього в Україні налічується 461 місто. Станом на 1 січня 2014 року в містах мешкало 60,5 % загальної чисельності населення країни (без врахування населених пунктів, підпорядкованих міськрадам)[1].

Міста України (населення на 2001)
Найдавніші міста України

Міста зі спеціальним статусомРедагувати

Це міста з особливим статусом. До цієї категорії належать 2 міста — Київ (як адміністративний центр України) і Севастополь.

Міста обласного значенняРедагувати

Міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний державний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч осіб (указ 1958 р)[2]. В окремих випадках до категорії міст обласного підпорядкування за зазначеним указом можна було віднести міста з кількістю населення менш як 50 тисяч осіб, якщо вони мали важливе промислове, соціально-культурне та історичне значення, близьку перспективу подальшого економічного і соціального розвитку, збільшення кількості населення.

Станом на 1 січня 2021 року в Україні було 187 міст обласного значення.

Міста районного значенняРедагувати

Станом на 1 січня 2009 року в Україні нараховувалось 280 міст районного значення[3]. На 1 січня 2021 року — 272 міста.

Кількість міст районного значення по областях станом на 2009 рік
Регіон Кількість

міст

Місце

за кількістю

Автономна Республіка Крим 5 24
Вінницька 12 7
Волинська 7 17
Дніпропетровська 7 18
Донецька 24 2
Житомирська 6 21
Закарпатська 6 22
Запорізька 9 13
Івано-Франківська 10 9
Київська 14 5
Кіровоградська 8 15
Луганська 23 3
Львівська 35 1
Миколаївська 4 25
Одеська 12 8
Полтавська 10 10
Рівненська 7 19
Сумська 8 16
Тернопільська 17 4
Харківська 10 11
Херсонська 6 23
Хмельницька 7 20
Черкаська 10 12
Чернівецька 9 14
Чернігівська 13 6
м. Київ 0 27
м. Севастополь 1 26
ВСЬОГО 280

Малі містаРедагувати

Відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст» статус «малого міста» мають населені пункти, чисельність населення яких не перевищує 50 тис. осіб. Таких міст в Україні, відповідно до статистичних даних станом на 1 січня 2020 року, налічується 374, що складає близько 81 % від загальної кількості міст держави. У малих містах мешкає близько 14 % від загальної кількості населення країни та близько 20 % від населення усіх міст[4].

Статистика міст за областямиРедагувати

Регіон Кількість

міст

Місце

за кількістю

Автономна Республіка Крим 16 10
Вінницька 18 7
Волинська 11 20
Дніпропетровська 20 5
Донецька 52 1
Житомирська 12 18
Закарпатська 11 20
Запорізька 14 16
Івано-Франківська 15 14
Київська 26 4
Кіровоградська 12 18
Луганська 37 3
Львівська 44 2
Миколаївська 9 24
Одеська 19 6
Полтавська 16 10
Рівненська 11 20
Сумська 15 14
Тернопільська 18 7
Харківська 17 8
Херсонська 9 24
Хмельницька 13 17
Черкаська 16 10
Чернівецька 11 20
Чернігівська 16 10
м. Київ 1 27
м. Севастополь 2 26
ВСЬОГО 461

Динаміка населення великих містРедагувати


Станом на 1965 рік у Українській РСР нараховувалось 365 міст[11].

Проблеми містРедагувати

Подальша урбанізація значною мірою обмежується наявними земельними ресурсами. Особливо гостро відчувається це в містах. Територіальне розширення міст викликає протидію інших землекористувачів — сільського і лісового господарства, транспорту, зв'язку та ін. Усе частіше виникають ситуації, коли розвиток міст, особливо великих, вимагає використання їх підземного простору.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 2020-12-15. 
  2. Указ Президії ВР УРСР від 28 червня 1965 року, яким було затверджено «Положення про порядок перетворення, обліку, найменування і реєстрації населених пунктів, а також вирішення деяких інших адміністративно-територіальних питань в УРСР»
  3. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія. Сучасність. Перспективи. Київ: Секретаріат Кабінету Міністрів України. 2009. с. 582–583. ISBN 978-966-7863-80-7. 
  4. Укладачі: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. Передмова // Малі міста України. Чернігівська область. — Київ : Мінрегіон України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, 2017. — С. 5.
  5. Населення районів і міст України[недоступне посилання з липня 2019]
  6. а б в г д е ж и к л м дані неповні та можуть бути уточнені
  7. а б в г д е Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою data2014 не вказано текст
  8. а б Загальна характеристика динаміки чисельності міського населення Російської імперії за 1811—1913 рр.
  9. В, де Ливрон «Статистическое обозрение Российской империи» — Санкт-Петербург, 1874
  10. Статистический ежегодник России 1913 г, " — Санкт-Петербург, 1914.
  11. Административно-территориальное деление союзных республик на январь 1965 года (рос.). Москва: Известия советов депутатов трудящихся СССР. 1965. с. 8. 

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Івченко А. С. Міста України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 1999. — 136 с. (twirpx.com)
  • Міста України: Інформаційно-статистичний довідник. — К. : «АВК-Росток»©/ ФО СВС Якубець А. В, 2007. — 128 с. (twirpx.com)