Торгівля

вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів і послуг

Торгі́вля — процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

Gdańsk
На карті зображено два шляхи один сухопутний (сухопутний міжконтинентальний Шовковий шлях, де торговці на цих маршрутах були залучені в «релейний торгівлю», при якій товари багато разів переходили з рук в руки, перш ніж досягли кінцевого пункту призначення») інший морський, що поєднував ділянку історичного Шовкового шляху, який з'єднує Китай з Південно-Східною Азією, Індонезійським архіпелагом, Індійським субконтинентом, Аравійським півостровом, аж до Єгипту і, нарешті, Європи. На сьогодні торговий шлях продовжує існувати під новою назвою "Новий Шовковий шлях". Він має також два направлення (морський та сухопутний). В свою чергу має  кілька проектів з розширення транспортної інфраструктури в районі історичних торгових шляхів. Найбільш відомою, ймовірно, є Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».
Карта торгового шляху між Європою та Азією Цей торговий шлях, або як називали його історики "Шовковий шлях", був мережею древніх торгових шляхів, офіційно створених за часів династії Хань в Китаї 130 року до н. е., які зв’язували регіони стародавнього світу між 130 р. до н. е. і 1453 р. н. е. На карті зображено два шляхи: сухопутний (сухопутний міжконтинентальний Шовковий шлях, де торговці були залучені в «релейну торгівлю», коли товари багато разів переходили з рук в руки, перш ніж досягали кінцевого пункту призначення») та морський (поєднував ділянку історичного Шовкового шляху, який з'єднував Китай з Південно-Східною Азією, Індонезійським архіпелагом, Індійським субконтинентом, Аравійським півостровом, далі йшов до Єгипту і, нарешті, Європи). На сьогодні торговий шлях продовжує існувати під назвою "Новий Шовковий шлях". Він має також два варіанти: морський і сухопутний. Існує декілька проектів з розширення транспортної інфраструктури в районі історичного торгового шляху. Ймовірно, найбільш відомою є Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».

Законопроєкт «Про внутрішню торгівлю» станом на вересень 2011 містить таке визначення: Торговельна діяльність — діяльність з купівлі-продажу товарів, зокрема власного виробництва, або посередницька діяльність, зокрема із надання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробників (постачальників) до кінцевого покупця[1].

Командна торгівля — залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Історія торгівлі

Торгівля виникла з появою розподілу праці як обмін надлишками продуктів і виробів. Обмін спочатку носив натуральний характер; з появою грошей виникли передумови для встановлення товарно-грошових відносин.

Ще інша назва торгівлі та пов'язаних з нею справ — комерція.[2]

Види торгівліРедагувати

Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю.

Гуртова торгівляРедагувати

Докладніше: Гуртова торгівля

Гуртова торгівля — це діяльність із придбання та відповідного перетворення товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівляРедагувати

Процес обміну товарами на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреби споживача та отримання прибутку.

Внутрішня торгівляРедагувати

Внутрішня торгівля — торгівля на внутрішньому ринку країни. Внутрішня торгівля охоплює обіг засобів виробництва і предметів особистого споживання. Складається з гуртової та роздрібної торгівлі.

Міжнародна торгівляРедагувати

Торгівля між суб'єктами господарювання з двох або більше країн, ділиться на імпорт і експорт.

Соціальна відповідальність торгівліРедагувати

Якщо продукція не відповідає вимогам, то постачальник несе відповідальність

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.radakmu.org.ua/080911_01%20.doc[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Комерція // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела, літератураРедагувати