Торгівля
Торгі́вля — процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.
Торгівля | |
Досліджується в | економіка, наука про взаємодіїd і Комерція (значення) |
---|---|
Джерело додаткових зовнішніх даних | data.europa.eu/euodp/en/data/group/eurovoc_domain_100147 |
Частково збігається з | sacrifice[d] |
Є об'єднанням | див. список:d |
Торгівля у Вікісховищі |
Законопроєкт «Про внутрішню торгівлю» станом на вересень 2011 містить таке визначення: Торговельна діяльність — діяльність з купівлі-продажу товарів, зокрема власного виробництва, або посередницька діяльність, зокрема із надання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробників (постачальників) до кінцевого покупця[1].
Торгівля, як галузь господарської діяльності, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію продукції, має мережу гуртових і роздрібних підприємств.
Командна торгівля — залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.
Історія ред.
Торгівля виникла з появою розподілу праці як обмін надлишками продуктів і виробів. Обмін спочатку мав натуральний характер, а з появою грошей виникли передумови для встановлення товарно-грошових відносин.
Ще інша назва торгівлі та пов'язаних з нею справ — комерція.[2]
Види торгівлі ред.
Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю; міжнародну і внутрішню.
Гуртова торгівля ред.
Гуртова торгівля — це діяльність із придбання та відповідного перетворення товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Роздрібна торгівля ред.
Процес обміну товарами на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреби споживача й отримання прибутку.
Внутрішня торгівля ред.
Внутрішня торгівля — це торгівля в межах окремої країни.
Міжнародна торгівля ред.
Міжнародна торгівля — це торгівля між різними країнами, яка складається з імпорту й експорту. У більшості країн вона становить значну частину ВВП. Хоча міжнародна торгівля була присутня протягом більшої частини історії (див. Шовковий шлях, Бурштиновий шлях), її економічне, соціальне та політичне значення зросло в останні століття, головним чином завдяки індустріалізації, розвиненому транспорту, глобалізації, транснаціональним корпораціям та аутсорсингу.
Емпіричні докази успіху торгівлі можна побачити в контрасті між такими країнами, як Південна Корея, яка прийняла політику експортно-орієнтованої індустріалізації, та Індія, яка історично проводила більш закриту політику. За останні п'ятдесят років Південна Корея досягла набагато кращих результатів за економічними критеріями, ніж Індія, хоча її успіх також пов'язаний з ефективними державними інституціями.[3]
Торговельні санкції ред.
Торговельні санкції проти певної країни іноді застосовуються для того, щоб покарати цю країну за певні дії. Ембарго, сувора форма зовнішньої ізоляції, — це блокада всієї торгівлі однієї країни з іншою. Наприклад, Сполучені Штати мають ембарго проти Куби вже понад 60 років.[4] Зазвичай ембарго є тимчасовим. Наприклад, Вірменія ввела тимчасове ембарго на турецьку продукцію і забороняє будь-який імпорт з Туреччини 31 грудня 2020 року. Ситуація викликана побоюваннями щодо продовольчої безпеки з огляду на вороже ставлення Туреччини до Вірменії.[5]
Учасники торгівлі ред.
У деяких випадках на практиці одна й та сама людина може бути одночасно і продавцем, і покупцем товару.
Соціальна відповідальність торгівлі ред.
Якщо продукція не відповідає вимогам, то постачальник несе відповідальність
Див. також ред.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Торгівля |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Торгівля |
Примітки ред.
- ↑ http://www.radakmu.org.ua/080911_01%20.doc[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Комерція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Storper, Michael (2000). Globalization, localization and trade.. The Oxford Handbook of Economic Geography: 146–165.
- ↑ U.S.-Cuba Relations - Council on Foreign Relations. web.archive.org. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 5 січня 2024.
- ↑ LLC, Helix Consulting. On temporary ban on imports of goods having Turkish origin. www.gov.am (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
Джерела, література ред.
- Крамарювання // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 754. — 1000 екз.
- Торг, торгівля // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1914—1916. — 1000 екз.
- Комерційна діяльність // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Торгівля // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Товарне виробництво і торгівля в Україні (друга половина XVII — кінець XVIII ст.) / О. М. Стрішенець. — Чернівці: Місто, 2009. — 303 с. : табл. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 978-966-2951-41-7
- Торговельне підприємництво: механізм розвитку і фінансової підтримки: монографія / ред.: С. В. Князь; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 722 c.
- Комерційне посередництво (агентська діяльність) // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 342. — ISBN 978-617-7627-10-3.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |