Відкрити головне меню

Адміністративний устрій Вінницької області

Адміністративний поділ Вінницької області: 27 адміністративних районів і 6 міст обласного значення, до складу яких входять 18 міст, 29 селищ міського типу, 1458 сільських населених пунктів (станом на 1 липня 2013 року). Найбільші міста: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Козятин. Адміністративний центр — місто Вінниця.

Вінницьку область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову ІV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Її площа становить 26,5 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 623 тис. осіб. Щільність населення — 61,7 осіб на км².

Зміст

Таблиці адміністративних одиницьРедагувати

РайониРедагувати

Назва Герб Населення,
тис. жит.
Територія,
км²
Густота,
чол./км²
Адміністративний
центр
Карта
1 Барський   54 1 100 49.4 Бар  
2 Бершадський   61,6 1 285.8 48.7 Бершадь  
3 Вінницький   77,9 950 80.9 Вінниця  
4 Гайсинський   58,6 1 100 53.7 Гайсин  
5 Жмеринський   35,7 1 130 32 Жмеринка  
6 Іллінецький   38,2 910 42.6 Іллінці  
7 Калинівський   59,5 1 090 54.9 Калинівка  
8 Козятинський   41 1 120 37 Козятин  
9 Крижопільський   34,9 880 40.2 Крижопіль  
10 Липовецький   39,2 970 45.56 Липовець  
11 Літинський   36,6 960 38.6 Літин  
12 Могилів-Подільський   34,2 930 37.2 Могилів-Подільський  
13 Мурованокуриловецький   26,8 890 30.7 Муровані Курилівці  
14 Немирівський   51,3 1 290 40.3 Немирів  
15 Оратівський   22,4 870 26.3 Оратів  
16 Піщанський   21,7 600 36.6 Піщанка  
17 Погребищенський   31,6 1 199 26,9 Погребище  
18 Теплицький   29,8 810 37.5 Теплик  
19 Тиврівський   43,5 880 49.8 Тиврів  
20 Томашпільський   34,7 780 45 Томашпіль  
21 Тростянецький   37 860 43.5 Тростянець  
22 Тульчинський   57,3 1 120 51,7 Тульчин  
23 Хмільницький   38,1 1 250 30.9 Хмільник  
24 Чернівецький   22,7 590 39.3 Чернівці  
25 Чечельницький   22,4 760 30 Чечельник  
26 Шаргородський   58,7 1 140 52 Шаргород  
27 Ямпільський   41,6 790 53.4 Ямпіль  

Міста обласного значенняРедагувати

Назва Герб Населення
Площа,
км²
Мапа Склад
1 Вінниця   371 748 79,94
2 Жмеринка   35 419 18,26
3 Козятин   24 261 12,5 1 смт
4 Ладижин   22 967 9 1 село і 2 селища
5 Могилів-Подільський   32 099 21,63 2 селища
6 Хмільник   28 226 20,5

ІсторіяРедагувати

  • 27.02.1932 — утворена Вінницька область у складі 2 міст обласного підпорядкування: 1. Вінниця, 2. Бердичів та 69 районів[1]: 1. Антонінський, 2. Бабанський, 3. Барський, 4. Бершадський, 5. Браславський, 6. Волочицький, 7. Вороновицький, 8. Гайсинський, 9. Городоцький, 10. Грицівський, 11. Деражнянський, 12. Джулинський, 13. Ім. т. Дзержинського (Романівський), 14. Дунаївецький, 15. Жмеринський, 16. Заславський, 17. Затонський (Віньківецький), 18. Іллінецький (Лінецький), 19. Калинівський, 20. Кам'янецький, 21. Козятинський, 22. Копайгородський, 23. Крижопільський, 24. Липовецький, 25. Літинський, 26. Любарський, 27. Лятичівський, 28. Ляхівецький, 29. Манастирищанський, 30. Махнівський, 31. Меджибізький, 32. Михалпільський, 33. Могилівський, 34. Муровано-Курилівецький, 35. Немирівський, 36. Ново-Ушицький, 37. Оратівський, 38. Орининський, 39. Піщанський, 40. Плисківський, 41. Погребищанський, 42. Полонський, 43. Проскурівський, 44. Славутський, 45. Смотрицький, 46. Солобківецький, 47. Станіславчицький, 48. Старо-Костянтинівський, 49. Старо-Ушицький, 50. Теофипільський, 51. Теплицький, 52. Тиврівський, 53. Томашпільський, 54. Тростянецький, 55. Тульчинський, 56. Уланівський, 57. Уманський, 58. Хмільницький, 59. Христинівський, 60. Чемерівецький, 61. Чорнівецький, 62. Чечельницький, 63. Чуднівський, 64. Шаргородський, 65. Шепетівський, 66. Юринецький, 67. Ямпільський, 68. Янушпільський, 69. Ярмолинецький.
  • 15.10.1932 — Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський райони перечислені до Київської області[2]
  • 7.03.1933 — Юринецький район перейменовано на Сатанівський
  • I пол. 1933 — створено Ситковецький і Шпиківський райони (загалом стало 64 райони і 2 міськради)
  • 31.07.1934 — 19 сільрад Староушицього району передані до Кам'янецького
  • 25.12.1934 — Кам'янецький і Проскурівський райони перетворені на міськради
  • 1934? — Могилівський і Шепетівський райони перетворені на міськради
  • 26.02.1935 — шляхом розукрупнення утворено 14 районів: Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Дашівський, Красилівський, Миньковецький, Ободівський, Ольгопольський, Остропольський, Плужнянський, Старо-Синявський, Турбівський, Чорноострівський, Яришівський
  • 1.04.1935 — створено 4 округи: Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, Проскурівський, Шепетівський
  • 27.10.1935 — Волочиський район перейменовано на Фридрихівський
  • 15.12.1935 — 44 райони, 2 міськради і 4 округи (всього 74 райони і 6 міськрад)
  • 1936 — Фридрихівський район перейменовано на Волочиський
  • 22 вересня 1937 року:
  • 1938? — створено Вінницький район
  • 11.08.1939 — створено Самгородоцький район
  • 19 червня 1945 та 7 червня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[3][4][5]
  • 20.03.1946 — створено Джуринський район
  • 1954 — Монастирищенський район відійшов до Черкаської області (на поч.-сер. 1950-х рр. всього 45 районів)
  • 28.11.1957 — ліквідовано Ольгопільський, Самгородоцький, Станіславчицький райони[6]
  • 04.06.1958 — скасовано Яришівський; створено Могилів-Подільський район[6]
  • 21.01.1959 — ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райони[7]
  • 10.09.1959 — скасовано Вороновицький, Джулинський, Джуринський, Копайгородський, Турбівський райони[8]
  • 30.12.1962 — укрупнення районів (замість 32 створено 13)[9]: Барський, Бершадський, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Могилів-Подільський, Немирівський, Погребищенський, Тульчинський, Хмільницький; тобто скасовувались 19 районів[10][11]: Брацлавський, Вінницький, Іллінецький, Комсомольський, Літинський, Мурованокуриловецький, Оратівський, Піщанський, Плисківський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Уланівський, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський та Ямпільський.
  • 4.01.1965 — відновлено Вінницький, Іллінецький, Тиврівський, Тростянецький, Шаргородський і Ямпільський райони[12][13]
  • 8.12.1966 — відновлено Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільсьикй, Чечельницький райони[14]
  • 7.12.1979 — відновлено Оратівський район
  • 28 листопада 1990 — створено Чернівецький район

ПриміткиРедагувати

  1. Назви районів відповідно до розділу III додатка до постанови IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9.02.1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
  2. П. 3 постанови ВУЦВК від 15 жовтня 1932 року «Про утворення Чернігівської области»
  3. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19.6.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області»
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1947 — № 7–8 — с. 28–32.
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 880–958, 959–1040.
  6. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407, 415.
  7. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дашівського, Ободівського і Ситковецького районів Вінницької області»
  8. s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Вінницької області»
  9. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 7–8.
  11. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 94–96.(рос.)
  12. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  13. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  14. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 511.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 31–66.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 25–44. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. такожРедагувати