Дистрикт Галичина

Reichsadler Deutsches Reich (1935–1945).svg Дистрикт
Дистрикт Галичина
нім. Distrikt Galizien
пол. Dystrykt Galicja
Distrikt Galizien.jpg
Загальна інформація
Інші назви Львівський дистрикт,
Галицька область
Входила
до складу
Генеральної губернії
(Третій Рейх Третій Райх)
Сучасна
локація
Івано-Франківська область,
Львівська область,
Тернопільська область
(крім північної частини),
Підкарпатське воєводство
(місцями),
Люблінське воєводство
(2 гміни)
Період
уживання
топоніма
1941—1944
Населення 4 200 760 осіб
(1 березня 1943)[1]
Площа 47 000 км²[1]
Розташування на карті
Держави на території історичної області
Раніше: Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1937-1949).svg Українська РСР (1939—1941)
Опісля: Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1937-1949).svg Українська РСР (1944—1991),
Польща ПНР (1944—1989)

Дистрикт Галичина — адміністративна одиниця у складі Генерал-губернаторства в період нацистської окупації під час Другої світової війни. Охоплював ті окуповані німецькими нацистами українські землі, які не було віднесено до Райхскомісаріату Україна. На чолі Дистрикту Галичина стояв губернатор. Урядовою мовою була німецька.

   Дистрикт Галичина на мапі Генерал-губернаторства Польща

ІсторіяРедагувати

Протягом перших тижнів Німецько-радянської війни практично вся територія Західної України була окупована вермахтом, які вже 19 вересня 1941 року увійшли в Київ, а 22 липня 1942 року разом із союзникам захопили всю Україну. Згідно з наказом від 22 червня 1941 року «Про управління в зайнятих областях СРСР» військове командування отримувало всю повноту влади на зайнятих територіях, проте швидкий темп просування німців вглиб радянської території вимагав перегляду цих положень.

Першим губернатором був призначений Карл фон Ляш, якого, у січні 1942 року на цій посаді змінив Отто Вехтер. Виходець з австрійської родини, він мав певний сантимент до Галичини, як колишнього коронного краю Австро-Угорської імперії, й дотримувався «м'якої» позиції в окупаційній політиці, підтримував зв'язки з представниками УГКЦ та українськими громадськими інституціями, зокрема Українським центральним комітетом (УЦК), мав дружні стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким та головою УЦК Володимиром Кубійовичем. Вехтер також став одним з ініціаторів створення української дивізії СС «Галичина».

Грошовою одиницею з 18 вересня 1941 замість рубля (карбованця) став злотий для розвитку торгівлі в Генеральній Губернії.[2]

Дистрикт Галичина припинив своє існування наприкінці липня 1944 року, коли внаслідок Львівсько-Сандомирської операції, був ліквідований, а німецька окупація змінилася на радянську.

Адміністративний поділРедагувати

Адміністративно дистрикт Галичина поділявся на:

НаселенняРедагувати

На 15 вересня 1942 р. в дистрикті Галичина проживало 4 млн. 528 тис. 323 особи, з них 14 тис. 366 рейхсдойчів, 29 тис. 76 фольксдойчів, 3 млн. 247 тис. 353 українці, 955 тис. 821 поляк, 278 тис. 132 євреї, 5 тис. 575 осіб інших національностей.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
  2. Полянський Ф. Тернопільщина у період німецько-радянської війни… — С. 197.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати