Відкрити головне меню
Reichsadler Deutsches Reich (1935–1945).svg Дистрикт
Дистрикт Люблін
нім. Distrikt Lublin,
пол. Dystrykt lubelski
Lublin District.jpg
Загальна інформація
Інші назви Люблінський дистрикт
Входила
до складу
Генерального губернаторства
(Третій Рейх Третій Райх)
Сучасна
локація
Люблінське воєводство,
Підкарпатське воєводство
Період
уживання
топоніма
19391944
Населення 2 074 543 особи
(станом на 1 березня 1943)[1]
Площа 26 560 км²[1]
Розташування на карті
Gengub admin.png
Адміністративна карта Генерал-губернаторства
Держави на території історичної області
Раніше: Польща Друга Річ Посполита (1918—1939)
Опісля: Польща Польща (1944—донині)
Дистрикти Краків, Варшава, Радом і Люблін 1941—1945 років
Польські землероби під час виселення з Замойського краю, зима 1942/1943
Економічна експлуатація люблінського села — дорожній контроль із метою протидії нелегальному забою тварин

Дистри́кт Лю́блін (нім. Distrikt Lublin, пол. Dystrykt lubelski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з 26 жовтня 1939 до 25 липня 1944[2]. У 1940 році займала площу 26 848 км², a в 1942 — 26 560 км²[3].

Дистрикт Люблін було створено 26 жовтня 1939 року:

У листопаді 1939 році утворено міський повіт (нім. Stadtkreis) у Холмі. 28 листопада 1939 запроваджено Положення про управління польською громадськістю.

1 січня 1940 затверджено повітовий статус міст Люблін і Холм та поділено територію Люблінського дистрикту на 10 староств (нім. Kreishauptmannschaften):

  • Крайсгауптманшафт Біла Підляська (нім. Kreishauptmannschaft Biala Podlaska): у складі Більського і північної частини Володавського повітів
  • Крайсгауптманшафт Білґорай (нім. Kreishauptmannschaft Bilgoraj): у складі Білґорайського та частини Замостського, Ярославського, Ланьцютського і Тарнобжезького повітів
  • Крайсгауптманшафт Холм (нім. Kreishauptmannschaft Chelm): у складі Холмського і основної частини Володавського повітів
  • Крайсгауптманшафт Грубешів (нім. Kreishauptmannschaft Hrubieszow): у складі Грубешівського та частини Томашівського і Сокальського повітів
  • Крайсгауптманшафт Янув-Любельскі (нім. Kreishauptmannschaft Janow Lubelski): у складі Янівського і частини Тарнобжезького повітів
  • Крайсгауптманшафт Красностав (нім. Kreishauptmannschaft Krasnystaw): у складі Красноставського повіту
  • Крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (нім. Kreishauptmannschaft Lublin-Land): у складі Люблінського повіту
  • Крайсгауптманшафт Пулави (нім. Kreishauptmannschaft Pulawy): у складі Пулавського та частини Гарволінського повітів
  • Крайсгауптманшафт Радин (нім. Kreishauptmannschaft Radzyn): у складі Радинського і Любартовського повітів та частини Луківського і Володавського повітів
  • Крайсгауптманшафт Замостя (нім. Kreishauptmannschaft Zamosc): у складі більшої частини Замостського і Томашівського повітів та частини Любачівського і Равського повітів.

У травні 1940 року Холм передано назад до складу Холмського повіту (1 жовтня 1941 року місту повернуто його історичну назву, тобто «Холм»).

1 вересня 1941 частина крайсгауптманшафта Радзин увійшла в крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (землі колишнього польського Любартовського повіту без гмін Чемерники, Дембова, Лисобики, Міхів, Парчів і Вєльке), а також у крайсгауптманшафт Пулави (гміни Лисобики, Міхов і Вєльке з колишнього польського Любартовського повіту)[4].

30 вересня 1942 перенесено адміністративний центр Янівського повіту з Янова до Красника, a в жовтні 1942 змінено назву староства на крайсгауптманшафт Янов-Любельскі-ін-Краснік.

30 вересня 1943 гміну Ходель виділено зі складу крайсгауптманшафту Люблін-Ланд та включено до складу крайсгауптманшафту Пулави.

Станом на 1 січня 1944 року Люблінський дистрикт складався з 11 повітів (міський повіт Люблін (нім. Stadt Lublin) + 10 крайсгауптманшафтів).

На території староства містилася одна з найбільших фабрик смерті під час Другої світової війни — винищувальний табір Белжець.[5]

Губернатори дистриктуРедагувати

  • Фрідріх Шмідт (1939 — березень 1940)
  • Ернст Цьорнер (31 березня 1940 — 10 квітня 1943)
  • Ріхард Вендлер (27 травня 1943 — липень 1944)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
  2. 25 липня 1944 — дата захоплення Любліна Червоною Армією.
  3. Gawryszewski, Andrzej (2005). Ludność Polski w XX wieku (rozdział II – Terytorium i podział administracyjny) (польською). Instytut Geografii i Przestrzennego Zagospodarowania. 
  4. Гміни Чемерники, Дембова і Парчів залишилися у крайсгауптманшафті Радзин.
  5. Масовий розстріл євреїв у місті Станіслав

ДжерелаРедагувати