Люблін
Лю́блін або Люблин (пол. Lublin, їдиш לובלין) — місто в Польщі, столиця Люблінського воєводства. Люблін є одним з найстарших польських поселень. Ще в VI столітті на схилах пагорбу Чвартек почали осідати поселенці. Сьогодні Люблін — центр Люблінського воєводства, найбільше місто та промисловий, культурний і науковий осередок у Східній Польщі та на правобережжі Вісли. З огляду на велику кількість історичних пам'яток, спортивно-оздоровчих об'єктів та готельну базу місто є важливим туристичним центром.
| Люблін Lublin |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| 51°14′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 22.567° сх. д.Координати: 51°14′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 22.567° сх. д. | |||||
| Країна |  Польща |
||||
| Регіон | Люблінське воєводство | ||||
| Засновано | 1317 | ||||
| Магдебурзьке право | 1317 | ||||
| Населення | 351 806 (2008[1]) | ||||
| Агломерація | біля 550 000 | ||||
| Площа міста | 147,45 км² | ||||
| Густота населення | 2386 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 20-001 до 20-999 | ||||
| Телефонний код | 48 81 | ||||
| Часовий пояс | Центральноєвропейський літній час | ||||
| Номери автомобілів | LU | ||||
| Висота НРМ | 168-228 м | ||||
| Міста-побратими | Івано-Франківськ, Луцьк, Візеу[d], Рівне, Суми, Хаккярі, Дебрецен, Дельменхорст, Рішон-ле-Ціон, Нюкебінґ Фальстер, Тілбург, Луганськ, Старобільськ, Ері, Перник, Алькала-де-Енарес, Берестя, Львів, Нансі, Паневежис[2], Tilburg[d], Анаполіс, Гранада, Цзяоцзо[d], Ланкастер, Мюнстер, Nilüfer[d], Новий Сад, Омськ, Рамалла, Тбілісі, Віндзор, Вінниця і Тімішоара | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | um.lublin.pl | ||||
| Мер міста | Krzysztof Żuk[d] | ||||
 Люблін на Вікісховищі |
|||||
|
Portal:Lublin[d] |
|||||
Зміст
ГеографіяРедагувати
Місто розташоване на північній околиці Люблінської (Любельської) височини (пол. Wyżyna Lubelskia), на берегах річки Бистриці, притоки Вепру.
КлiматРедагувати
| Клімат (1936−2011) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18,0 | 16,2 | 22,0 | 27,2 | 35,7 | 33,9 | 35,0 | 37,0 | 33,2 | 25,0 | 18,9 | 15,0 | 37,0 |
| Середній максимум, °C | −0,7 | 0,4 | 5,7 | 12,7 | 18,4 | 21,4 | 23,3 | 23,0 | 18,1 | 12,3 | 5,4 | 0,8 | 11,8 |
| Середня температура, °C | −3,1 | −2,5 | 1,6 | 7,8 | 13,1 | 16,2 | 17,9 | 17,4 | 12,9 | 7,9 | 2,6 | −1,4 | 7,6 |
| Середній мінімум, °C | −5,9 | −5,7 | −2 | 3,0 | 7,7 | 10,7 | 12,5 | 12,0 | 8,2 | 4,0 | 0,0 | −3,9 | 3,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −32,2 | −31,1 | −30,9 | −7,2 | −4,1 | 0,0 | 2,0 | 0,0 | −4 | −7,6 | −17,9 | −23,9 | −32,2 |
| Норма опадів, мм | 22.7 | 25.9 | 27.3 | 42.4 | 51.1 | 66.6 | 71.5 | 64.0 | 55.5 | 40.6 | 36.7 | 33.6 | 537.9 |
| Кількість сонячних годин | 53 | 73 | 115 | 174 | 226 | 237 | 238 | 248 | 165 | 124 | 48 | 37 | |
| Кількість днів з опадами | 23,3 | 19,5 | 18,4 | 13,1 | 13,0 | 11,8 | 12,3 | 9,3 | 11,2 | 13,3 | 18,1 | 20,8 | 184,1
|
| Вологість повітря, % | 88.7 | 85.9 | 79.8 | 68.9 | 71.9 | 73.7 | 75.1 | 74.4 | 79.8 | 84.0 | 89.4 | 90.2 | 80.1 |
| Джерело: Climatebase.ru[3] | |||||||||||||
ІсторіяРедагувати
Перші постійні поселення на люблінській землі з'явилися на початку середньовіччя, хоча археологічні знахідки вказують на присутність різних культур за довго до цього. Найбільш ранні поселення відносять до VI-го століття, знайшли на пагорбі в передмісті Любліна Чвартек пол. Czwartek (четвер — найімовірніше, посилання на торговий день у поселенні). Цілком імовірно, що навколишні пагорби, зокрема, земля сучасного люблінського старого міста, також були в той час заселені.
У X столітті була споруджена дерев'яна оборонна споруда, пізніше кам'яна. В X-му і XI-му століттях поселення Чвартек перетворилося на важливий торговий центр. Знаходження Любліна на східних кордонах польських землях визначило його військове значення. Фортеця, що стала місцем перебування каштелянів, вперше згадується в історичних джерелах з 1224 року. Найдавніший історичний документ, де згадується Люблін, датується 1198 роком. 1260 року домініканці збудували перший католицький костел архангела Михаїла.
Місто зазнало нападів з боку татар, русинів, і литовців, і було зруйновано кілька разів. В 1317 році під час правління князя Владислава I Локетека місто отримало магдебурзьке право. Казимир III[4] оцінив стратегічну важливість міста, оточили його в 1341 оборонними стінами. В 1341 році Казимир III здобув біля Любліна перемогу над татарами.
У 1392 році місто отримало значні торговельні привілеї від короля Владислава II Ягайла, а зі зближенням між Польщею та Литвою, стало місцем значної частини торгівлі між двома країнами. В 1474 році Казимир IV Ягеллончик зробив місто столицею новоствореного Люблінського воєводства. У XV і XVI-му столітті місто швидко зростало. Протягом XVI-го століття кілька разів були проведені засідання сейму. 26 червня 1569, одним з найважливіших з них проголосив Люблінську унію, яка об'єднала Польщу та Литву.
У місті діяло православне братство, доброчинцем якого, зокрема, був князь Юрій Чорторийський.[5]
З другої половини XVI століття протестантський рух охопив Люблін. Приблизно в той же час була також створена одна з найважливіших єврейських громад Польщі.
У XVII столітті епідемія в місті забрала життя більш ніж 5 тис. жителів. У 1655 році місто руйнують козаки Богдана Хмельницького, а потім у 1656 році постраждало від шведського вторгнення, в часи Північної війни. В 1703 році Август II Фрідріх надає місту привілеї, що порівняли його в правах з містом Краків.
Російська окупаціяРедагувати
1792 року місто займають російські війська. Після третього поділу Польщі, в 1795 Люблін відійшов до Австрійської імперії, а потім з 1815 році знову до Російської імперії. У 1877 році була запущена залізниця сполученням Варшава — Ковель, яка простимулювала промисловий розвиток міста. Населення Любліна зросло з 28 900 в 1873 році до 50 150 в 1897. За царату був центром Люблінської губернії.
1914—1918 рокиРедагувати
Правління Російської імперії закінчилося в 1915 році, коли місто було окуповане німецькою та австро-угорською арміями. У той час єврейська громада становила близько 40 % від населення Любліна.
Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.[6]
Німецько-нацистська окупаціяРедагувати
Під час німецько-нацистської окупації міста, що почалася 1939 року, населення, зокрема єврейські жителі, було об'єктом серйозного гноблення з боку окупантів. Місто було адміністративним центром однойменного дистрикту і водночас осередком основних німецьких зусиль щодо винищення євреїв в окупованій Польщі. Єврейське населення було змушене жити в гетто. Між 17 березня і 11 квітня 1942 року більшість мешканців гетто — близько 26 000 осіб — були депортовані до винищувального табору Белжець, решта — до Майданеку (великий концентраційний табір, створений на околиці міста). Більшість із них були вбиті.
У складі Польської державиРедагувати
24 липня 1944 року в місто ввійшла радянська армія і воно стало тимчасовою столицею контрольованої комуністами Польщі. 23 жовтня 1944 року в Любліні був заснований університет Марії Кюрі-Склодовської. Столиця була перенесена до Варшави у січні 1945 р.
У липні 1980 року працівники Любліна були першими в хвилі страйків, спрямованих проти комуністичного режиму, які в кінцевому підсумку призвели до появи «Солідарності».
2017 року місто святкуватиме 700-річчя від часу отримання міських прав.[7]
НаселенняРедагувати
Історичні пам'яткиРедагувати
Історична частина міста, Старе місто, займає відносно невеликий простір між Краківською брамою і замком. У Старій Ратуші, збудованій у XV столітті, розміщувався Коронний Трибунал. Ринок зберігає свою давню красу: ренесансні кам'яниці, що колись належали багатим купецьким родам, розбагатілим за рахунок торгівлі. Колись у місті був вірменський храм.
Визначними місцями міста є:
- Краківська брама
- Ґродська брама
- Замок із замковою каплицею
- Архікатедра
- Костел святого Станіслава (Домініканців)
- Костел Бернардинців
- Костел Святого Духа
- Костел Бригіток
- Костел святого Миколая на Чвартку
- Костел святого Михаїла Архангела
- Приміщення Коронного Трибуналу
- Старий та новий єврейські цвинтарі
Великий Люблінський замок розташований на високому піднесенні і має мало спільного з первісною оборонною будівлею, збудованою на цьому місці у XIV столітті. Споруда отримала свій сучасний вигляд у XIX столітті; тривалий час тут була в'язниця, а зараз знаходиться Люблінський музей. Із попереднього замкового ансамблю збереглася лише кругла вежа-донжон.
Економіка, наука та культураРедагувати
На території Любліна процвітає промисловість, особливо автомобільна, харчова та металургія.
Наукова база:
- Університет Марії Кюрі-Склодовської
- Люблінська Політехніка
- Люблінський медичний університет
- Люблінський природничий університет
- Люблінський Католицький Університет
Окрім вищезазначеного, у місті є багато цікавих музеїв, філармонії, театри та оперетка. Зокрема, Музей люблінського села, Брама Ґродська — Театр NN.
У місті було засновано популярний польський рок-гурт «Budka Suflera».
ТранспортРедагувати
Люблін є також важливим залізничним та автодорожнім вузлом східної Польщі. У місті діє розгалужена мережа велосипедних доріжок.[8]
АвтотранспортРедагувати
Через місто проходять експрес-автодороги:
- S12 (E373) з Пйотркува Трибунальського (пол. Piotrków Trybunalski) до Холма (пол. Chełm) і кордону з Україною в Дорогуську (пол. Dorohusk)
- S17 (E372) з Варшави до Замістя (пол. Zamoście) i кордону з Україною в Гребенному (пол. Hrebenne), потім — до Києва
- S19 з Білостоку до Ряшева (Białystok — Rzeszów).
У Любліні розпочинаються автодороги:
- крайова № 82 до Влодави
- воєводські № 809 до Пшиточна (пол. Przytoczno), № 822 до Свідника (пол. Świdnik), № 830 до Наленчува (пол. Nałęczów), № 835 до Білгорая (пол. Biłgoraj) і Переворська (пол. Przeworska).
ЕлектротранспортРедагувати
Діє міський електротранспорт. Люблін свого часу — у 1919 році після пропозиції женевської фірми «Austro-Daimler» — міг стати першим містом Польщі, де б почали ходити тролейбуси, однак реалізувати проект не вдалося.[9]
Залізничний транспортРедагувати
Місто — значний залізничний вузол. Залізницю до Любліна розпочали будувати 1875 року. 1893—1894 років почали розбудовувати міський двірець.[10]
СпортРедагувати
1969 року і місті проходила Жіноча шахова олімпіада.
У рамках святкування 700-річчя міста відбулися і заплановані численні спортивні змагання.[11]
Влітку 2017 Люблін став одним із шістьох міст Польщі, які приймали молодіжний чемпіонат Європи з футболу.
КлубиРедагувати
- ФК «Мотор» (Люблін)
- Міський спортивний клуб «Старт» (пол. Miejski Klub Sportowy Start" Lublin)
- Жіночий спортивний клуб «Люблінянка» (пол. KS Lublinianka)
- Спідвейний «Speed Car Motor Lublin» (до сезону 2017 називався «KMŻ Lublin»).
СпорудиРедагувати
- Арена Люблін (пол. «Arena Lublin») — футбольний стадіон, домашня арена футбольних клубів «Мотор» та «Гурнік» (Ленчна).
- Спортивно-видовищна зала «Глобус» (пол. Hala Sportowo-Widowiskowa „Globus”)
- Футбольно-спідвейний «Stadion MOSiR Bystrzyca»
Околиці ЛюблінаРедагувати
4 км від центру Любліна знаходиться колишній нацистський концентраційний та винищувальний табір Майданек, сьогодні меморіал, де загинуло понад 80.000 в'язнів, в основному євреїв.
На захід від Любліна (на відстані 30-50 км) знаходяться три важливі туристичні осередки: відомий санаторій Наленчув, що спеціалізується на лікуванні серцевих захворювань, значний промисловий центр Пулави, де у минулому жили славні магнатські роди та Казімєж Дольний — улюблене місце туристів і художників. Розташоване над Віслою місто-красень пишається старовинними ренесансними кам'яницями, ошатними будиночками видатних митців, величним ренесансним костелом та руїнами старовинного замку на високому узгір'ї. Казімєж Дольний особливо популярний серед художників та митців.
Міста-побратимиРедагувати
Відомі людиРедагувати
НародилисьРедагувати
- Ромуальд Ліпко — музи́ка-мультиінструменталіст, композитор, учасник гурту «Budka Suflera».
- Кшиштоф Цуґовський — лідер відомого рок-гурту «Budka Suflera», сенатор.
Пов'язані з містомРедагувати
- Каєтан Шептицький (бл. 1740 — 1792) — люблінський каштелян[12]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ http://www.panevezys.lt/lt/veiklos-sritys/uzsienio-rysiu-skyrius_1247/tarptautinis-bendradarbiavimas-220/miestai-partneriai.html
- ↑ Climatological Normals for Lublin, Poland. Процитовано November 27, 2013.
- ↑ у польській традиції — з прізвиськом Великий
- ↑ Latacz E. Czartoryski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 277. (пол.)
- ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 39. — ISBN 5-7707-7867-9.
- ↑ Rozpocznij PODRÓŻ w czasie. (пол.)
- ↑ Rowerowy Lublin. (пол.) Mapa Rowerowa Lublina. (пол.)
- ↑ Historia trolejbusów w Lublinie. (пол.)
- ↑ Kolej żelazna w Lublinie do II wojny światowej. (пол.)
- ↑ 700 lat Lublina Wydarzenia sportowe. (пол.)
- ↑ Kajetan Szeptycki h. wł. (ID: 2.273.22). (пол.)
ДжерелаРедагувати
- Barącz S. Lublin // Rys dziejów ormiańskich. — Tarnopol, 1869. — S. 104. (пол.)
- Lublin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 421—439. (пол.)
- Niedźwiadek R. (Lublin). Odkrycia archeologiczne w kryptach i na cmentarzu pobrygidkowskiego kościoła p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny Zwycięskiej w Lublinie // Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego. — S. 192—203. (пол.)
ПосиланняРедагувати
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люблін |
- Люблін — Культурна Столиця Європи (укр.)
- Інтернет-сторінка міста Любліна
- Офіційна Інтернет-сторінка міста Любліна
- Туристичний довідник (укр.) [недоступне посилання]
- Люблін — місто культури (укр.) [недоступне посилання]
- Буклет (укр.) [недоступне посилання]
 |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |