Відкрити головне меню

Гребенне (пол. Hrebenne) — село в Польщі, в гміні Любича-Королівська Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 308 осіб (2011[1]).

Село
Гребенне
пол. Hrebenne
Cerkiew Hrebenne 2.jpg
Церква святого Миколая XVII століття

Координати 50°16′59″ пн. ш. 23°34′33″ сх. д. / 50.28305556002777621° пн. ш. 23.57611111002777804° сх. д. / 50.28305556002777621; 23.57611111002777804Координати: 50°16′59″ пн. ш. 23°34′33″ сх. д. / 50.28305556002777621° пн. ш. 23.57611111002777804° сх. д. / 50.28305556002777621; 23.57611111002777804

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Любича-Королівська
Населення 308 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-681
Автомобільний код LTM
SIMC 0892760
GeoNames 770974
Гребенне. Карта розташування: Польща
Гребенне
Гребенне
Гребенне (Польща)
Гребенне. Карта розташування: Люблінське воєводство
Гребенне
Гребенне
Гребенне (Люблінське воєводство)

Розташоване на Закерзонні (в історичному Надсянні).

Через село проходить державна траса № 17, недалеко розташовано прикордонний пункт пропуску «Рава-Руська — Гребенне».

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перший раз село згадано у джерелах у 1458 році, коли було передане у власність Ратиборові[2]. Наприкінці XVI століття тут вибухнуло селянське повстання, яке було криваво придушене. У польському географічному словнику зазначено, що селяни Гребенного вміли лікувати «американську хворобу», що поширювалась всією територією Європи[3].

21 липня 1944 року село захопили радянські війська.

Одразу по 2-й світовій війні польський уряд поставив собі за мету позбутися українського населення з територій, приєднаних до ПНР, внаслідок етнічних чисток Надсяння та операції Вісла багато українців було вбито поляками або репатрійовано[4]. До УРСР у 1946 році вивезено 81 родину (378 осіб); депортовані розселені в межах Львівської та Тернопільської областей[5]. 21-25 червня 1947 року українське населення, яке не виїхало до СРСР (742 особи), було переселено на північ Польщі в рамках акції Вісла (за іншими даними, на північ Польщі виселено 193 родини — разом 867 осіб[6]). Залишитися в селі змогли працівники залізниці, яких не було можливості швидко замінити спеціалістами-поляками. Після послаблення комуністичного режиму незначна частина мешканців Гребенного змогла повернутися.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 166 36 112 18
Жінки 142 18 87 37
Разом 308 54 199 55

Церковна громадаРедагувати

Парох Гребенного обслуговував філіальні церкви у Мостах Малих і Селиськах. За даними церковних шематизмів[8], в Гребенному в різні роки мешкали українці греко-католики:

рік Гребенне, ос. разом з філіями, ос.
1840 418 857
1859 478 1020
1879 682 1131
1899 951 1534
1926 1000 1750
1938 1417 2302

Крім того, 1938 року в Гребенному і околиці мешкало 400 латинників (полонізованих українців) і 40 євреїв.

За підрахунками Володимира Кубійовича[9], населення Гребенного станом на 1 січня 1939 року становило 1630 осіб, з них українців — 1420, поляків — 30, латинників — 160, євреїв — 10, німців та осіб інших національностей — 10.

Наприкінці 1980-х років греко-католицьку парохію в Гребенному приділено до Перемиського деканату. Від 1998 року село обслуговує декан Перемиський о. Іван Тарапацький. Під час реконструкції в храмі виявлено ікону Пресвятої Богородиці[10].

Пам'яткиРедагувати

  • Церква св. Миколая (дерев'яна), збудована у 1697—1700 роках, оновлена 1882 та відремонтована 2009 року. Розташована на крутій горі, біля підняжжя якої прокладена траса з Рави-Руської до Любліна.

Докладніше див. статтю Церква св. Миколая в Гребенному.

  • В лісі на північ від села, по дорозі до залізничної станції, знаходиться старий цвинтар, на якому до наших днів збереглися надгробні пам'ятники, виконані майстрами Бруснівської каменярської школи.

УродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гребенне (Томашівський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. https://risu.org.ua/article_print.php?id=33350&name=kaleido_digest&_lang=ua&
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 3. s. 174.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  5. Дані вказано на пам'ятному знаку, присвяченому 60-літтю депортації.
  6. Дані вказано на пам'ятному знаку, присвяченому 60-літтю депортації.
  7. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  8. Блажейовський Дмитро. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської адміністрації Лемківщини (1828—1939). — Львів: Каменяр, 1995. — с. 188—189
  9. Володимир Кубійович. Етнографічна карта південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Мюнхен: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1983. — с. 64.
  10. https://tsn.ua/video/video-novini/u-polschi-ukrayinski-derev-yani-cerkvi-stali-chastinoyu-turistichnih-velomarshrutiv.html

ПосиланняРедагувати