Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
Державна установа «Інститут енциклопедичних досліджень НАН України» — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України. Є суб'єктом видавничої справи (внесено до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції).
| Інститут енциклопедичних досліджень НАН України | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
| Засновано | 2004 | |||
| Приналежність | НАН України | |||
Контакт
| ||||
| Ключові особи | Железняк Микола Григорович | |||
| Розташування |
 Україна, Київ | |||
| Країна |
Україна | |||
| Штаб-квартира | Київ | |||
| Адреса |
Київ 01601, вул. Терещенківська 3, поверх 4 | |||
| Тип | організація | |||
| Вебсторінка | Офіційний сайт | |||
Мапа
| ||||
 | ||||
Інститут було створено постановою Президії Національної академії наук України від 14 квітня 2004 р. № 121 в результаті реорганізації Координаційного бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України шляхом його злиття з Українським міжнародним комітетом з питань науки і культури при НАН України. Інститут є державною неприбутковою науковою установою з правами юридичної особи, що фінансується з Державного бюджету України.
Директор-організатор — акад. Я. Яцків (2004–2008). Від 2008 Інститутом керує М. Железняк (на посаді директора від 2017 року).
Призначення
ред.Основним призначенням Інституту енциклопедичних досліджень НАН України є підготовка томів та онлайн-версії Енциклопедії сучасної України — основного енциклопедичного проєкту НАН України, сучасної національної української багатотомної енциклопедії, яку пишуть провідні науковці країни, найкращі фахівці у своїх галузях.
До завдань Інституту належить здійснення фундаментальних і прикладних досліджень в галузі енциклопедистики (енциклопедичної справи) з метою одержання нових наукових знань, сприяння науково-технічному прогресові, соціально-економічному та духовному розвитку суспільства, утвердження української державності. Це робить установу координаційним центром з енциклопедичної справи в Україні.
Діяльність інституту
ред.
Стоять: другий зліва В. Білецький, далі Р. Пляцко, П. Вольвач, сидять Т. Добко, М. Железняк, Н. Головченко
Серед основних практичних досягнень установи — створення найбільшого за кількістю томів енциклопедичного видання «Енциклопедія сучасної України» (ЕСУ)[1], Енциклопедії «Наукове товариство ім. Шевченка» (у співпраці з НТШ), деяких інтернет-проєктів, зокрема «Корпус енциклопедичних видань України»[2], «Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації»[3], «Атлас національних онлайн-енциклопедій світу»[4]. Ще один важливий напрям діяльності — лексикографія: Інститут започаткував серію видань «Із словникової спадщини», яка покликана повернути до життя українські термінологічні словники, створені на початку 20 століття.
Крім цього, спільно з Національною бібліотекою України імені В. Вернадського 2004 року видано довідник «Наукові бібліотеки України» Базу даних ЕСУ використано для підготовки низки довідкових видань («Жінки-вчені Києва». К., 2003, «Імена України в космосі». Київ—Львів, 2003 тощо). Методичні розробки та рекомендації Інституту щодо створення енциклопедичних видань активно застосовують інші редколегії енциклопедичних та біографічних видань, зокрема, їх використовано у підготовці тритомної праці «Тернопільського Енциклопедичного Словника» (Тернопіль, 2004). Ілюстративну базу ЕСУ використано для укладання книги "Anthologie. De La Littérature ukrainienne du XIe au XXe Siécle " (Paris—Kyiv, 2004).
Періодичні видання
ред.Інститут видає науковий щорічник «Енциклопедичний вісник України» (ISSN: 2706-9990, e-ISSN: 2707-000X), що індексується міжнародними реферативними базами (ERIH PLUS, DOAJ, Index Copernicus).
Структура
ред.Інститут складається з двох наукових відділів:
- Відділ науково-дослідної роботи, науково-інформаційного й науково-технічного забезпечення Енциклопедії Сучасної України
- Відділ теорії та методології створення енциклопедичних видань
Вчена рада
ред.- Железняк Микола Григорович — голова вченої ради, кандидат філологічних наук (директор інституту)
- Іщенко Олександр Сергійович — секретар вченої ради, кандидат філологічних наук (заступник директора інституту з наукової роботи)
- Яцків Ярослав Степанович — член вченої ради, академік НАН України
- Кульчицький Станіслав Владиславович — член вченої ради, доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України)
- Бортник Сергій Юрійович — член вченої ради, доктор географічних наук, професор (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
- Матяш Ірина Борисівна — член вченої ради, доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України)
- Добко Тетяна Василівна — член вченої ради, доктор наук із соціальних комунікацій (Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Дзюба І., Жуковський А., Железняк М. та ін., ред. (2001-2022). Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (енциклопедія). Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 966-02-2074-X. Процитовано 13 листопада 2022.
{{cite web}}: Явне використання «та ін.» у:|editor-last=(довідка) - ↑ Железняк, Микола; Іщенко, Олександр, ред. (2017). Корпус енциклопедичних видань України. https://corpus.encyclopedia.kyiv.ua. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. doi:10.37068/b/cuebi.
- ↑ Железняк М., Яцків Я., Андрейчин М., Степаненко М., Мельник М., Добко Т., Іщенко О. (ред.). Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації. Знакові постаті українського походження у світовій цивілізації (укр.). Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Железняк, Микола; Іщенко, Олександр, ред. (2022). Атлас національних онлайн-енциклопедій світу. The World Atlas of National Online Encyclopedias. doi:10.37068/wanoe. Процитовано 13 листопада 2022.
{{cite news}}:|first2=з пропущеним|last2=(довідка)
Посилання
ред.- encyclopedia.kyiv.ua — офіційний сайт «Інститут енциклопедичних досліджень НАН України».
- https://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000264
- Бойко, Ю. О. (2016). Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України: історія створення та діяльність. Гілея: науковий вісник. № 109. с. 50—55. ISSN 2076-1554. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 21 грудня 2020.
- 50°26′39″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.4443167° пн. ш. 30.5158083° сх. д.Координати: 50°26′39″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.4443167° пн. ш. 30.5158083° сх. д.