Головченко Ніна Іванівна

Ні́на Іва́нівна Голо́вченко (25 листопада, с. Богданівка, Яготинський район, Київська область) — український літературний критик, педагог, журналіст. Кандидат педагогічних наук, доцент, член Національної спілки журналістів України.

Ніна Іванівна Головченко
Ніна Головченко.jpg
Ніна Головченко, Лютий 2018
Народилася 25 листопада
Яготинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Україна Україна, Київ
Діяльність літературна критика, наука
Відома завдяки літературний критик, педагог, журналіст
Alma mater Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
Київський університет імені Бориса Грінченка
Науковий ступінь кандидат педагогічних наук
Титул доцент
У шлюбі з Олександр Головченко
Діти доньки Наталія і Тетяна
Сайт dotsentnina.wordpress.com

ЖиттєписРедагувати

Походить з родини сільського вчителя. Закінчила Богданівську середню школу.

1977—1981 — філологічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (тепер Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), кваліфікація вчителя російської мови та літератури. Диплом з відзнакою ЖВ — 1 № 122484.

1999—2002 — Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (зараз Київський університет імені Бориса Грінченка) повна вища освіта, кваліфікація вчителя зарубіжної літератури. Диплом з відзнакоюКВ № 21271902

Працювала учителем російської мови та літератури, учителем зарубіжної літератури в м. Біла Церква, в м. Києві.

Із 2003 року викладала в Університеті «Україна» дисципліни: історія зарубіжної літератури; літературний стиль; літературно-художня критика і ЗМІ. Працювала на посадах викладача, доцента кафедри видавничої справи та редагування, доцента кафедри журналістики.

Кандидат педагогічних наук, дисертація на тему «Структурно-стильовий аналіз художнього тексту в старших класахзагальноосвітньоїшколи» (спеціальність 13.00.02 — теорія і методика навчання (зарубіжна література). Диплом кандидата педагогічних наук ДК № 055748 (рішення президії ВАК України від 18 листопада 2009 року).

З 2011 до 2017 року на посаді директора Імідж-центру Університету «Україна» ініціювала створення Студентського медіа-центру університету; відновила діяльність літературної студії «Горлиця», до керівництва якою запросила письменників Г. Горового, Тетяну Череп-Пероганич, Сергія Пантюка.

Доцент кафедри видавничої справи та редагування (атестат 12ДЦ № 031040, рішення Атестаційної колегії МОНМС України від 29 березня 2012 року).

З 2013 по 2017 уклала три числа альманаху «Горлиця», збірник творів «Люблю життя!» (спільно зі С. Патрою), які побачили світ в університетському видавництві і куди ввійшли вірші та проза Геннадія Горового, Оксани Радушинської, Світлани Патри, А. Загребельної та інших.

З 2017 працює у Державній науковій установі «Енциклопедичне видавництво», від 2018 — на посаді старшого наукового співробітника.

Від 2020 — провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України.

Коло наукових інтересів: методика структурно-стильового аналізу художнього тексту; література модернізму, постмодернізму; літературна критика; сучасна українська література.

Як літературний критик спеціалізується на явищах сучасного літературного процесу.

Журналістські публікації присвячені темам інклюзії та сучасної культури.

Разом із чоловіком Головченком Олександром Івановичем виховала двох доньок, Наталію і Тетяну.

Проживає в м. Києві. Від 2019 року — «Почесний житель села Богданівки» (рішення Богданівської сільської ради № 377-42-YІІ від 27.06.2019).

Громадська діяльністьРедагувати

Із 2014 — член Національної спілки журналістів України (посвідчення № 3386).

Експерт другого етапу книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів» у номінації «Доросла література», 2017[1], 2018[2], 2019[3], 2020[4].

Від 2017 — керівник інтернет-проекту «Культурна референтура ОУН».

ПублікаціїРедагувати

Є автором понад 60 наукових друкованих праць, навчального посібника з грифом МОН «Література модіернізму: художній стиль, методика вивчення» (2011) та понад 100 публікацій в періодичних інтернет-виданнях і друкованих ЗМІ.

Монографії

  1. Енциклопедичні видання в сучасному інформаційному просторі: колективна монографія / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2017. 312 с. [Головченко Н. І.  Актуальні проблеми тлумачення наукового терміну в енциклопедичній статті (на прикладі літературознавчих категорій). С. 261−278].
  2. Традиції та сучасні концепти енциклопедичної справи в Україні: колективна монографія / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2018. 280 с. [Головченко Н. І.  Про критерії добору персоналій українських письменників ХХ–ХХІ ст. до «Великої української енциклопедії».  с. 134—140].

Книги

  1. Головченко Н. І. Література модернізму: художній стиль, методика вивчення [Текст] / Навчальний посібник. К. : Освіта України, 2011. 236 с. Гриф МОНУ(Лист № 1/11− 2673 від 04.04.2011 р.).[5]
  2. (у співавт.) Новітні медіа та комунікаційні технології. Комплекс навчальних програм для спеціальностей «Журналістика», «Видавнича справа та редагування», «Реклама та зв'язки з громадськістю». К. : Паливода А. В., 2012. — 412 с. // Василик Л. Є., Вербовий Р. М., Ворона А. Г., Гвоздєв В. М. та ін.
  3. Головченко Н. І. Навчально-методичний комплекс: Історія зарубіжної літератури XIX, XX ст. К. : Університет «Україна», 2013, 2016. 154 с.

Наукові статті

  1. Структурно-стильові домінанти імпресіонізму (до вивчення творів Кнута Гамсуна «Пан», М. Коцюбинського «Цвіт яблуні», І. Буніна «Легке дихання»). Українська література в загальноосвітній школі. 2005. № 2. С. 9–16 (фахове видання).
  2. Творча манера Марселя Пруста та її відмінність від реалістичного способу письма (Структурно-стильовий аналіз тексту вставної повісті «Сваннове кохання» з роману «У пошуках утраченого часу»). Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2006.  № 3. С. 40–49 (фахове видання).
  3. Структурно-стильовий аналіз ліричного есе Джеймса Джойса «Джакомо Джойс». Мова і культура. ХУ Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго. К.: ВД Дмитра Бураго. 2007. Випуск 9. Том Х (98). С. 245—252 (фахове видання).
  4. Стильові константи і стильова домінанта як одиниці структурно-стильового шляху аналізу художнього тексту. Мова і культура. XVI Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго. К.: ВД Дмитра Бураго. 2008. Випуск 10. Том Х (110). С. 188—195 (фахове видання).
  5. Інтертекстуальність як провідна ознака казки на новий лад «Червона шапочка» Євгена Дударя. Збірник наукових праць «Педагогічна освіта: теорія і практика». Випуск 3.  Камянець-Подільський: ПП «Медобори»-2006", 2009.  с. 156−160 (фахове видання).
  6. Інформаційно-комунікаційні технології навчання студентів в інтегрованому навчальному середовищі (з досвіду роботи) // Інформаційні технології і засоби навчання (фахове видання). 2011, № 4(24). URL https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/451 (У співавт. з Калмиковим О. М.)
  7. Постмодернізм як універсальна матриця сучасної світової літератури: мультимедійна лекція [Електрон. ресурс] / Головченко Н. І. К: В-во Ун-т «Україна», 2011. 1 СD. URL: https://www.youtube.com/watch?v=bxhe0bSlbqk
  8. Теоретико-методологічні засади вивчення художнього тексту з урахуванням стилю. Освіта регіону. К.: Університет «Україна», 2011. Вип. № 5. С. 88−94 (фахове видання).
  9. Роман Люко Дашвар «БИТІ Є» (2012) як український варіант масової літератури. Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. : наук.-метод. журн. 2013. № 7/8. С. 56−60. Бібліогр.: 15 назв. (фахове видання).
  10. Книжка «Літопис самовидців: Дев'ять місяців українського спротиву» як художня література некласичного формату. Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. : наук.-метод. журн. 2015. № 2. С. 56−60. Бібліогр. : 5 назв. (фахове видання).
  11. Верлібр як форма сучасної української поезії (на прикладі збірки «Вірші з війни» Бориса Гуменюка (2015). Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації. ‒ К.: Університет "Україна, 2016. № 1 (42). С. 81−91 (Фахове видання) URL : http://www.vmurol.com.ua/upload/Naukovo_doslidna%20robota/Elektronni_vidannya/Osvita-regionu/osvita_regioniv_1_2016.pdf
  12. Поезія у прозі як один із жанрових пріоритетів письменника Бориса Гуменюка. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Збірник наукових праць. Філологічні науки (літературознавство). Миколаїв, МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2017, № 2 (20). с. 66−74. (Фахове видання). URL: http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2017/11/11.20.17.pdf
  13. Жанрово-стильові модифікації сучасної української документальної літератури про Євромайдан та Антитерористичну операцію (АТО). Літературний процес: методологія, імена, тенденції: зб. наук. праць. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. Вип. 14. С. 54–61. URL: https://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/505/485
  14. Формування читацької грамотності під час вивчення сучасної української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 27. Том 2. С. 119−127. URL: http://journals.uran.ua/index.php/2308-4855/issue/view/12312
  15. Форми і види міжпредметної взаємодії на уроках української літератури в умовах компетентнісно орієнтованого навчання. Інноваційна педагогіка. 2020. № 26. С. 42−46. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2020/26/10.pdf
  16. Зміст, проблеми та перспективи вивчення теорії літератури в системі міжпредметних зв'язків в 11 класі ліцею. Український педагогічний журнал. 2020. № 4. С. 169−180. URL:  https://lib.iitta.gov.ua/722195/

Рецензії

  1. Нові форми промовляння давно відомих істин. [Софія Андрухович «Фелікс Австрія», (2015)]. 02.07.2015. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2015/07/02/093328.html
  2. Роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» у руслі імагологічного аналізу. 22.09.2015. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2015/09/22/074742.html
  3. Про «Чарунки долі» Вахтанґа Кебуладзе. 27.08.2016. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2016/08/27/093520.html
  4. Про Пантюка, Тимка і Шкоду. 09.10.2016. Буквоїд. URL:  http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2016/10/09/201908.html
  5. «Ця війна залишила рельєфний відбиток солдатського берця…» [Сергій Гридін. Сапери. (2017)]. 02.06.2017. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/06/02/072207.html
  6. Істина криється в деталях або Автопортрет митця в умовах АТО. [Чех А. Точка нуль. (2017)]. 06.07.2017. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/07/06/083538.html
  7. Про «відмороженого» Пашу Сергія Жадана. [С. Жадан. Інтернат. (2017)]. 24.05.2018. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2018/05/24/072033.html
  8. ПроСТО вірші поета Сергія Пантюка — експериментатора і лірика. 03.08.2018. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2018/08/03/113848.html
  9. Про «Зайчикову книжечку» Івана Андрусяка. Буквоїд. 13.08.2018. URL: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2018/08/13/161442.html
  10. Довготерпелива любов Оксани Радушинської // Золота пектораль. № 2−3 (46−47) 2019. С. 160−163.
  11. Світлана Короненко: «Зграя посивілих кляч чи поетична еліта?..» // Літературна Україна. 15.02.2020. С. 18-19.
  12. Іван Андрусяк про сірку на порох і проблеми самоідентифікації українців // Українська культура, 2020. № 1−2 (1062−1063). С. 54−58. URL: https://lib.iitta.gov.ua/720585/
  13. Бодлерівські мотиви «Містерій» Світлани Короненко. Короненко Світлана. Замовляння на білоруську мову: поезії / Світлана Короненко.  Київ: Ярославів Вал, 2020. С. 134−148.
  14. Книги спогадів Михайла Слабошпицького як енциклопедія літературного і навкололітературного життя України. Офіційний сайт Національної спілки письменників України. 04.12.2020. URL: https://nspu.com.ua/novini/nina-golovchenko-knigi-spogadiv-mihajla-slaboshpickogo-yak-enciklopediya-literaturnogo-i-navkololiteraturnogo-zhittya-ukraini/
  15. Любити, єднатися і с т о я т и  з а  с в о є − формула омріяної України від Оксани Забужко. Українська літературна газета. 20.11.2020. № 23 (289).  С. 18. URL: https://litgazeta.com.ua/reviews/nina-holovchenko-liubyty-iednatysia-i-stoiaty-za-svoie-formula-omriianoi-ukrainy-vid-oksany-zabuzhko/
  16. Як «Морськосвинський детектив» Івана Андрусяка заохочує дітей до читання. Офіційний сайт Національної спілки письменників України. 22.12.2020. URL: https://nspu.com.ua/novini/nina-golovchenko-yak-morskosvinskij-detektiv-ivana-andrusyaka-zaohochuie-ditej-do-chitannya/?fbclid=IwAR3iErCO34eW203l-oh1kCcgi63czgaaxP3crDliZuCtrtMdf8uU-BsoSng
  17. Головченко Н. І. Магія прози Сергія Осоки. Літературна Україна, № 3(5886). 13 лютого 2021 р. С. 8−9.
  18. Головченко Н. І. БІЛОКУР: акценти до творчої біографії  від мистецтвознавиці Олесі Авраменко. Українська літературна газета. № 4(296). 25 лютого 2021 р. URL: https://litgazeta.com.ua/reviews/nina-holovchenko-bilokur-aktsenty-do-tvorchoi-biohrafii-vid-mystetstvoznavytsi-olesi-avramenko/?fbclid=IwAR2qpHdYWg-kHSAhB9I0EbhR3nhI3KqEXEmxORYj7vRi4t8_6ghrA9dr274

Публікації у ЗМІ

  1. У Києві відбулася прем'єра документального фільму «Академік Дмитро НАЛИВАЙКО». 04.04.2016. Жінка-Українка. URL: http://ukrainka.org.ua/node/6857
  2. Катерина Білокур — цар-колос Богданівки. 13.06.2017. Жінка-Українка. URL: http://ukrainka.org.ua/node/7874
  3. Замітки експерта книжкової премії. («ЕСПРЕСО. Вибір читачів»). 02.09.2017. Авторська колонка. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/column//2017/09/02/104327.html
  4. У Києві презентували «Антологію української поезії XX століття: від Тичини до Жадана». 02.10.2017. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2017/10/02/113948.html
  5. Молитва нехрещених. (Відгук про прем'єру документального фільму «Невидимий батальйон»). 26.11.2017. Жінка-Українка. URL: http://ukrainka.org.ua/node/8139
  6. КІБОРГИ: кіно про війну, націоналістів і «толерастів». 20.12.2017. Культурна референтура ОУН. URL: http://kroun.info/iz-pershih-vust/kiborgi-kino-pro-viynu-natsionalistiv/
  7. Українцям варто частіше слухати сатирика Євгена Дударя, а не політиків. 30.01.2018. Культурна референтура ОУН. URL: http://kroun.info/iz-pershih-vust/ukrayintsyam-varto-chastishe-sluhati-satirika-yevgena-dudarya-a-ne-politikiv/
  8. Мамина пенсія, або Історія, яка, можливо, комусь стане в пригоді… Голос України. 15.06.2018. URL: http://www.golos.com.ua/article/304203
  9. Сергій Пантюк про творчість крізь призму фестивалю «Віршень». 02.03.2018. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/events/interview/2018/03/02/132007.html
  10. Володимир Петранюк: Пріоритетом у діяльності театру «Дзеркало» є відбудова руїни — руїни в театрі, у культурі, у суспільстві. Культурна референтура ОУН. 03.07.2018. URL: http://kroun.info/iz-pershih-vust/volodimir-petranyuk-prioritetom-u-diyalnosti-teatru-dzerkalo-ye-vidbudova-ruyini-ruyini-v-teatri-u-kulturi-u-suspilstvi/
  11. У Києві відбувся показ вистави за книгою Бориса Гуменюка «Блокпост». Буквоїд. 09.10.2018. URL: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2018/10/09/192806.html
  12. Тетяна Захарченко: «Рухатися вперед, відкривати нове і творити для України…» // Еліта. 09.01.2019. URL: http://elita.org.ua/tetiana-zakharchenko-rukhatysia-vpered-vidkryvaty-nove-i-tvoryty-dlia-ukrainy/
  13. Борис Гуменюк презентував нові вірші та новели про війну // Золота пектораль. 08.02.2019. URL: http://zolotapektoral.te.ua/борис-гуменюк-презентував-нові-вірші/
  14. Боротися за молодь! 30.03.2019. Авторська колонка. Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/column/2019/03/30/070519.html
  15. Олеся Авраменко: Білокур — це бренд, бо іншої такої художниці у світі немає. Буквоїд. 11.12.2020. URL: http://bukvoid.com.ua/events/bookmarket/2020/12/11/213646.html?fbclid=IwAR2Py_LY1sKIYVc74sG3Grr0e5hr1tOX6NgK2176aoRtlbPpHtyOF6UXfHM

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати