Січень
Сі́чень — перший місяць року в григоріанському календарі, один із семи місяців, який має 31 день.
| ← січень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2020 рік | ||||||
Походження назвиРедагувати
Назва січень походить від слова «січа». Цей термін пов'язаний з практикою підсічно-вогневого землеробства розчищати ділянки від корчів, щоб навесні їх засіяти. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. Схожа з українською назва існує також у польській (styczeń) і хорватській (siječanj) мовах, а в діалектах словацької — veľký sečeň, sečeň (при літературному варіанті január)[1]. Білоруська назва сформувалася на початку XX століття: у 1907 — январ (стычань), у 1908 — стычань, у 1909 — январ, у 1910—1912 — студзень (январ); надалі — студзень («студений місяць»)[2]. У болгарських діалектах січень називається «великий січень» (Голям Сечко): на протилежність лютому чи «малому січню» (Малък Сечко, заст. Малък Сечен), що має 28 чи 29 днів[3].
У більшості мов назви січня походять від лат. Ianuarius: на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно в римському календарі першим місяцем був березень, а початок року в січні був встановлений або за часів Нуми Помпілія, або за часів децемвірів близько 450 р. до н. е. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі — 1 січня[4].
Кліматична характеристика січня в УкраїніРедагувати
Січень є найхолоднішим місяцем року в Україні. Найнижча середня температура повітря у січні -8 — -7 °C спостерігається на північному сході, сході та в Українських Карпатах. На решті території вона становить -6 — -4 °C. На Південному березі Криму середня температура повітря становить +3 — +4 °C. Абсолютний мінімум температури у січні зафіксований у 1935 р. і становить -41,9 °C на сході, в Луганській області, на Південному березі Криму -21,9 °C у 1940 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури в січні 19,5 °C спостерігався у 1971 р. в Джанкої. Середня місячна кількість опадів становить 35-40 мм, в північних та східних областях 43-49 мм, на Закарпатті до 64 мм.
Християнські святаРедагувати
- 6 січня — Святий Вечір
- 7 січня — Різдво Христове
- 8 січня — Собор Пресвятої Богородиці
- 13 січня — Меланки[5]
- 14 січня — Василя або Василечка[6]
- 19 січня — Водохреща[7]
- 20 січня — Собор Івана Хрестителя
- 21 січня — Різдвяний день або Пів-Івана[8]
- 25 січня — Святої Тетяни
Свята та пам'ятні дніРедагувати
Див. такожРедагувати
| У Вікісловнику є сторінка січень. |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Pôvodné názvy mesiacov
- ↑ Гісторыя беларускай літаратурнай мовы, Т.2.
- ↑ «Български календар», «България днес», бр.3 (48), 1999 (болг.)
- ↑ B. Richmond, Time Measurement and Calendar Construction, 1956, P.113 extrait (consulté le 28 mars 2014). (англ.)
- ↑ Щедра кутя (13 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
- ↑ Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
- ↑ День ясний – хліба чисті (Водохреща, 19 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
- ↑ І в будень зробимо свято (21 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.