Січень

перший місяць року в григоріанському та юліанському календарях

Сі́чень, заст. про́синець[1] — перший місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

січень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2021 рік


Січень
Паління підсічених гілок у Фінляндії, 1893 рік.

НазваРедагувати

Назва місяця споріднена з давньоруським словом сѣча, що ним у старовину називали ділянку лісу, розчищену від дерев і корчів[3]. Слово пов'язане з підсічно-вогневим землеробством, а саме з часом підрубування дерев перед весняним викорчовуванням, спалюванням залишків та сівбою[4][5]. Таким чином вдавалося одержати кілька високих врожаїв, перш ніж переходити до вирубки та освоювання нової ділянки[6]. Співзвучна назва вживається в хорватській мові (siječanj), а також у деяких діалектах словацької (veľký sečeň, sečeň)[7] та болгарської (голям сечко)[8] мов. У давньокиївських пам'ятках слово сѣчьнъ позначало другий місяць (лютий)[9].

В Остромировому Євангелії січень згадується в заголовку до зачала на свято Обрізання Господнього:

  Мс̑ца єноуара, просиньца рекомааго[4][10][11].  

Наймення «просинець» трапляється також в інших давньокиївських апракосах і тетрах (у написаннях: просинець, просинць, просинѣць), зокрема в Крилоському та Путнянському євангеліях[12]. У формі просиньць назва завсідчена у Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року[4][13]. Можливо, саме прасл. *prosinьcь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[14]. Більшість дослідників тлумачить слово як похідне від прасл. *sinǫti «засяяти», бо в цей час стає більше сонячного світла[15]. Ця назва місяця досі обмежено вживається в українській мові[1].

Руські стародруки XVI—XVII століть згадують місяць як: стычень[a] (пол. styczeń), просинец[b], сѣчень[c], сѣрин[d]. У вжитку були й інші народні назви: сні́жень, снігови́к, льодови́к, щипу́н, тріску́н[19], а також: лю́тий, сі́чень пе́рший, про́симець / про́зимець[20], про́синь, сту́день, вогневи́к, лютові́й[21].

У більшості мов світу назви січня походять з лат. Ianuarius, на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно рік у римському календарі починався з березня, а першим місяцем січень став близько 450 р. до н. е. — за часів Нуми Помпілія, або за децемвірів. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі ж — 1 січня[22].

Кліматична характеристика в УкраїніРедагувати

Січень — найхолодніший місяць року зі стійким сніговим покривом на переважній частині України, з частими хуртовинами, ожеледдю та туманами. Середня місячна температура повітря складає мінус 1—6 °C, у східних областях, на півночі Лівобережжя та в Карпатах — мінус 7—8 °C, у Криму — від мінус 2 °C до 4 °C.

У першій і другій декаді січня на більшій частині території західних та Запорізької областей здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження; лише на крайньому заході України, у Криму та більшості південних областей цей перехід взагалі не відбувається.

Абсолютний мінімум температури — мінус 23—37 °C, в окремих пунктах східних, північних областей та в Карпатах — мінус 38—42 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 13—22 °C. Абсолютний максимум температури — 8—14 °C, на Закарпатті, Прикарпатті та в південних областях — до 17 °C, у Криму — до 21 °C.

Середня місячна кількість опадів — 27—56 мм, на Закарпатті, в Карпатах і горах Криму — до 150 мм.

Найбільша висота снігового покриву звичайно спостерігається в третій декаді січня і становить в середньому 8—15 см, на північному сході країни — до 27 см; на півдні України сніговий покрив нестійкий[23].

Свята і пам'ятні дніРедагувати

Офіційні в УкраїніРедагувати

ІншіРедагувати

Див. такожРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[18];
    • Устав молитв. Львів, 1670:
      • Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[18].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Просинець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Січень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Сѣча // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Труд И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 903.
  4. а б в Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  5. Січень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 258—259. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Горленко В., Бойко І. Народна землеробська техніка українців. — К., 1971.
  7. Pôvodné názvy mesiacov
  8. «Български календар», «България днес», бр.3 (48), 1999 (болг.)
  9. Сѣчьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Труд И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 906.
  10. Остромирово Евангеліе 1056—57 года. Съ приложеніемъ греческаго текста евангелій и съ грамматическими объясненіями / Изд. А. Востоковымъ. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1845. — С. 256. — 623 с.
  11. Остромирове Євангеліє 1056—1057 рр.
  12. Просиньць // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Труд И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 1567.
  13. «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976. — С. 228.
  14. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  15. Просинець // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 601. — ISBN 966-00-0590-3.
  16. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  17. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія. XV и XVI вѣкъ. Часть I / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Табл. XXI, XXII.
  18. а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  19. Січень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 544—545.
  20. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  21. Січень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 166. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  22. B. Richmond. Time Measurement and Calendar Construction. — 1956. — С. 113.
  23. Коротка кліматична характеристика січня. betaren.ua. Процитовано 27 вересня 2021. 
  24. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  25. Щедра кутя (13 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  26. Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  27. День ясний — хліба чисті (Водохреща, 19 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  28. І в будень зробимо свято (21 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.