Юліанський календар

календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем.

Юліанський або юліянський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 р. до н. е. За юліанським календарем тривалість року складає 365¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.

На зміну юліанському календарю у 1582 році було запроваджено астрономічно більш точний григоріанський календар.

В Україні відлік діб за юліанським календарем називається календарем за старим стилем, а на григоріанський календар Українська Народна Республіка перейшла в 1918 році.

Юліанський календар використовується сімома з шістнадцяти автокефальних Східних православних церков, а саме Єрусалимським патріархатом, Російською, Сербською, Грузинською, Польською православними церквами, Православною церквою України й Охридською архієпископією, а також анабаптистами.[1] Юліанський календар використовують теж помісні Українська греко-католицька церква (за винятком парафій української діаспори),Русинська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, що належать до двадцяти трьох Східних католицьких церков[2].


ІсторіяРедагувати

Свого часу Гай Юлій Цезар із цього приводу пожартував: «Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилося». Спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив, що рік триває 365 із чвертю доби (365.25). Четвертинки діб враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавалася ще одна доба, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 діб.

Ім'я Цезаря вшановано в латинській назві сьомого місяця (тодішнього п'ятого) — Julius. Пізніше, Октавіан Август виправив конструкцію високосного року, і восьмий місяць на його честь названо Augustus. А щоб не осоромитися перед імператором-попередником, місяць серпень Augustus також отримав 31-й день, який взяли з кінця року — 29/30 лютого. Таким чином лютий вкоротився й став тривати 28 днів звичайного року й 29 високосного. У 325 році Перший Нікейський собор затвердив цей календар як обов'язковий для всіх християнських країн[3].

Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за астрономічний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд) на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря.

В УкраїніРедагувати

В Україні юліанський календар з'явився разом із Хрещенням Русі князем Володимиром (988 р.). Інакше і бути не могло. Князь Володимир вирішив прийняти християнство зі Сходу, у візантійському обряді. В цей час у Візантії запровадили новий-старий календар -Візантійський календар (календар Східної Римської імперії, що був офіційно затверджений імператором Василем II в 988 році та використовувався аж до падіння імперії в 1453 році). Він збігався з Юліанським календарем, відрізняючись лише назвами місяців, переведеними з латині на грецьку мову.[4].

В Україні та за часів Російської імперії користувалися юліанським календарем, введеним Петром І лише 1700 р. замість 7208 р. від створення світу.[5] На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст., крім Волині, Галичини та Правобережжя. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року.[6][7]

У християнствіРедагувати

Східне православ'яРедагувати

Наразі юліанський календар використовують деякі помісні східні православні церкви: Єрусалимський патріархат, Російська, Сербська, Грузинська, Польська (повернулася 15 червня 2014 року[8]) православні церкви, Православна церква України та Охридська архиєпископія. Також юліанський календар використовують численні неканонічні юрисдикції, наприклад грецькі старокалендарники та інші що не прийняли переходу на новоюліанський календар в Церкві Греції та інших церквах у 1920-ті роки.

Крім того, його дотримуються деякі монастирі та парафії та в інших країнах Європи, а також в Америці, монастирі та інші установи Атоса (Вселенський патріархат Константинополя), окремі єпархії Румунської православної церкви (Бессарабська митрополія та українське вікаріатство[9]).

При цьому скрізь, крім Православної церкви Фінляндії, дата Великодня обчислюється, як і раніше, за Олександрійською пасхалією та юліанським календарем.[10].

Етіопська православна церква Тевахедо (36 млн. вірян), Етіопська католицька церква (71 тис. вірян), Еритрейська православна церква Тевахедо(понад 3 млн. вірян) та Еритрейська католицька церква (168 тис. вірян) використовують етіопський календар, а Коптська православна церква Александрії (приблизно 10 мільйонів членів у всьому світі) коптський календар. Це понад 52 млн. осіб. Варто зауважити, що етіопський і коптський календарі співпадають з юліанським. [11]

КатолицтвоРедагувати

Юліанський календар використовують помісні Українська греко-католицька церква (за винятком парафій української діаспори),Русинська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, що належать до двадцяти трьох Східних католицьких церков[12]. Крім того, його дотримуються деякі парафії українського вікаріату Румунської греко-католицької церкви.

Різниця між юліанським та григоріанським календарямиРедагувати

Якщо додатково «продовжити» григоріанський календар в часі назад (раніше 15 жовтня 1582), то отримаємо таку таблицю відповідності періодів двох календарів:[13]

Різниця, днів Період (за юліанським календарем) Період (за григоріанським календарем)
-2 1 березня 4 — 29 лютого 100 28 лютого 4 — 27 лютого 100
-1 1 березня 100 — 29 лютого 200 28 лютого 100 — 28 лютого 200
0 1 березня 200 — 28 лютого 300 1 березня 200 — 28 лютого 300
1 29 лютого 300 — 28 лютого 500 1 березня 300 — 1 березня 500
2 29 лютого 500 — 28 лютого 600 2 березня 500 — 2 березня 600
3 29 лютого 600 — 28 лютого 700 3 березня 600 — 3 березня 700
4 29 лютого 700 — 28 лютого 900 4 березня 700 — 4 березня 900
5 29 лютого 900 — 28 лютого 1000 5 березня 900 — 5 березня 1000
6 29 лютого 1000 — 28 лютого 1100 6 березня 1000 — 6 березня 1100
7 29 лютого 1100 — 28 лютого 1300 7 березня 1100 — 7 березня 1300
8 29 лютого 1300 — 28 лютого 1400 8 березня 1300 — 8 березня 1400
9 29 лютого 1400 — 28 лютого 1500 9 березня 1400 — 9 березня 1500
10 29 лютого 1500 — 28 лютого 1700 10 березня 1500 — 10 березня 1700
11 29 лютого 1700 — 28 лютого 1800 11 березня 1700 — 11 березня 1800
12 29 лютого 1800 — 28 лютого 1900 12 березня 1800 — 12 березня 1900
13 29 лютого 1900 — 28 лютого 2100 13 березня 1900 — 13 березня 2100

Оскільки невідомо чи був 4 р.н. е. за юліанським календарем високосним (у зв'язку з неправильним визначенням римськими жерцями перших після 45 до.н. е. високосних років календаря і календарними реформами Августа, що були покликані виправити це), неможливо встановити точну відповідність між календарями в період до 27 лютого 4 р.н.е. Якщо 4 р.н. е. був високосним, то 27 лютого за григоріанським календарем відповідає 29 лютого за юліанським (і матимемо все ті ж -2 дні різниці), а якщо звичайним (найбільш ймовірно) — то 28 лютого за юліанським календарем (-1 день різниці). У першому випадку 1 січня 1 р.н. е. за юліанським календарем припадає на суботу, а в другому — на неділю.

МісяціРедагувати

Українська назва Римська назва Примітки
Січень Януаріус Названий в честь дволикого бога Януса
Лютий Фебруаріус Місяць очищення
Березень Мартіус Названий в честь бога війни Марса (перший місяць року)
Квітень Апріліс Ймовірно, отримав назву від слова «апрікус» — «той, що зігрівається сонцем»
Травень Майус Названий в честь богині Майї
Червень Юніус Названий в честь богині Юнони
Липень Юліус (Квінтіліс) Названий в честь імператора Юлія Цезаря (початково «п'ятий»)
Серпень Аугустус (Секстіліс) Названий в честь імператора Октавіана Августа (початково «шостий»)
Вересень Септембер З латинської перекладається як «сьомий»
Жовтень Октобер З латинської перекладається як «восьмий»
Листопад Новембер З латинської перекладається як «дев'ятий»
Грудень Децембер З латинської перекладається як «десятий»[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Why do Amish celebrate «Old» Christmas? / Dutchman News. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 18 червня 2019. 
  2. Байцар Андрій.НОВИЙ РІК. ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР. Літочислення «від створення світу» (за Біблією) і «від Різдва Христового» https://baitsar.blogspot.com/2022/01/blog-post_2.html
  3. а б Леонтьева Г. А., Шорин П. А., Кобрин В. Б. Вспомогательные исторические дисциплины: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. Г. А. Леонтьевой. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. — С. 284—285: ил. ISBN 5-691-00495-6
  4. Байцар Андрій.НОВИЙ РІК. ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР. Літочислення «від створення світу» (за Біблією) і «від Різдва Христового» https://baitsar.blogspot.com/2022/01/blog-post_2.html
  5. Для християн 2022-й, а для слов’ян ще й 7530 від Створення Миру, Клуб органічного землеробства, 26 червня 2022
  6. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995 . — С. 261 .
  7. А завтра була весна. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017. 
  8. Православные Польши вернулись к юлианскому календарю [Архівовано 2015-03-30 у Wayback Machine.] // Фома : журнал. — 5 февраля 2015 года.
  9. Mitropolia Banatului (рум.). Secretariatul de Stat pentru Culte. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017. 
  10. СОЛНЦЕ, ЛУНА, ДРЕВНИЕ ПРАЗДНИКИ И НОВОМОДНЫЕ ТЕОРИИ. fatus.chat.ru. Процитовано 25 грудня 2019. 
  11. Байцар Андрій. До дискусії про календарі (фото старих календарів різних років видання) https://baitsar.blogspot.com/2017/12/normal-0-false-false-false-ru-x-none-x_25.html
  12. Байцар Андрій.НОВИЙ РІК. ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР. Літочислення «від створення світу» (за Біблією) і «від Різдва Христового» https://baitsar.blogspot.com/2022/01/blog-post_2.html
  13. Nautical almanac offices of the United Kingdom and the United States. Explanatory Supplement to the Astronomical Ephemeris and The American Ephemeris and Nautical Almanac. 1961 page 417. [Архівовано 10 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)

ПосиланняРедагувати