Словенська мова
Слове́нська мо́ва (словен. slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов. Поширена у Словенії, Австрії та Італії. Має 49 діалектів, що об'єднуються у 7 основних груп: паннонська, штирійська, каринтійська, верхньокраїнська (горенська), нижньокраїнська (доленська), ровтарська та приморська. На відміну від сербської та хорватської мов, словенська пережила певні інновації, що виражаються:
- у сильній редукції голосних (mísliti > míslәtә > mislt «мислити»)
- у частковій (по говірках) утраті середнього роду (jajce «яйце» > jajca (жіночий рід) або jajc (чоловічий рід))
- у зникненні простих минулих часів
- діалектному спрощенні або втраті тонічного наголосу
| Словенська мова | |
|---|---|
| Slovenščina | |
 | |
| Поширена в | Словенія, Італія, Австрія, Хорватія, Угорщина |
| Регіон | Європа |
| Носії | 2,2 млн. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |
 Словенія,  Європейський Союз |
| Регіональна |
 Італія,  Австрія |
| Регулює | Словенська Академія Науки та Мистецтва |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | sl |
| ISO 639-2 | slv |
| ISO 639-3 | slv |
| SIL | slv |
| У Вікісловнику є сторінка словенська мова. |
Водночас словенська мова зберегла певну кількість архаїчних (давніх) рис, як-от:
- двоїна в дієслові та імені,
- розрізнення в формах коротких та повних прикметників,
- досягальний спосіб дієслова.
У багатьох говірках установилася система трьох типів наголосу: слабкий, середній (у коротких складах) та сильний (у коротких та довгих складах).
Писемність на основі латинки. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок літературної мови пов'язаний з протестантизмом, з діяльністю у XVI столітті Приможа Трубара, який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому Марко Похлін), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета Франце Прешерна та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.
АбеткаРедагувати
Спершу в словенській мові існувала проблема з відсутністю літер для позначення звуків [ʒ], [ʃ] та [tʃ](тобто фактично українських літер "ж","ш" і "ч"). В кожний період часу існування мови цю проблему вирішували по-різному:
- Після Реформації у Європі, на території Словенії користувалися системою писемності А.Богорича, де для позначення цих звуків використовували літери та звукосполучення s [з], ſ [с], z [ц], sh [ж], ſh [ш], zh [ч]. Проте система була не зручною ,адже складно було розрізнити з/с ,ж/ш на початку слова, якщо вони писалися з великої букви (для «s» і «ſ» форма написання літери єдина:«S»).
.jpg)
- В першій половині XVIII століття користувалися одразу двома способами: дайнчицею та метелчицею, де користувалися запозиченими знаками з кирилиці.
- З середини XIX століття в словенській мові використовують систему писемності Л.Гая ,що була створена для сербохорватської мови ,хоча дещо видозмінену (виключили літери Ć та Đ), що збереглася до нашого часу. Загалом в словенській мові є 25 літер на латинському письмі (без Q,W,X,Y, натомість з новоутвореними Č,Š,Ž). Також ще існують три диграфа — DŽ,LJ та NJ, хоча навідміну від сербохорватської мови вони не вважаються окремими літерами (наприклад в кросвордах).
|
|
ПрикладРедагувати
«Заповіт» Т.Шевченка словенською мовою (переклав Йосип Абрам)
|
ПриміткиРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Шевченко Т. Г. Заповіт мовами народів світу. — К. : Наукова думка, 1989.
ПосиланняРедагувати
- Словенська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Словенська мова на сайті Ethnologue: Slovene. A language of Slovenia (англ.)
- Словенська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Slovenian (англ.)
- Словенська мова на сайті WALS Online: Language Slovene (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |