Йосип Абрам
Josip Abram
Абрам Йосип.jpg
Псевдо Байда Козак, Трентар, Мостар
Народився 2 лютого 1875(1875-02-02)
Штанєл, Комен, Словенія
Помер 22 червня 1938(1938-06-22) (63 роки)
Любляна
Країна Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Діяльність поет, літературознавець, перекладач
Мова творів словенська
Конфесія Римо-католицька церква

CMNS: Йосип Абрам у Вікісховищі

Йо́сип (Йоже) А́брам (словен. Josip Abram; * 2 лютого 1875, Штанєл — † 22 червня 1938, Любляна) — словенський поет, літературознавець і перекладач. Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар, Мостар.

Біографічні відомостіРедагувати

Йосип Абрам народився у селі Штанель 2 лютого 1875 року . 1899 року закінчив духовну семінарію в Гориці. Був сільським священиком.

ТворчістьРедагувати

1912 року за мотивами словенського фольклору написав народну драму «Золоторіг» (видано 1934 року).

Йосип Абрам і УкраїнаРедагувати

Автор статей про українські народні пісні та про переклади творів словенської літератури українською мовою.

1895 року в журналі «Dom in svet» («Батьківщина і світ», № 21) надрукував перший оригінальний твір — баладу «Українець», позначену впливом творчості Тараса Шевченка. Популярність Абраму принесли поетичні переклади творів Тараса Шевченка, що відзначаються високою точністю і художністю. Видані 1907 і 1908 роках у Любляні дві книжки «Кобзаря» містять 43 твори Шевченка в перекладі Абрама, серед них: «Заповіт», «Гайдамаки», «Катерина», «Тополя», «Холодний Яр». До кожної з цих книжок також додано розвідки перекладача.

Статті про життя і творчість Тараса Шевченка друкував у журналі «Dom i svet» — «На могилі Тараса Шевченка» (1901, № 5), «Тарас Шевченко» (1914, № 6-8). У своїх статтях Абрам докладно висвітлив життєвий і творчий шлях Шевченка, охарактеризував його роль у тогочасному суспільному і культурному житті України й Росії, ідейно-художній зміст його творчості. Завдяки працям Абрама і його перекладам поезія Шевченка на початку XX століття стала помітним явищем літературного життя Словенії.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати