Йосип Абрам
| Йосип Абрам | ||||
|---|---|---|---|---|
| Josip Abram | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Байда Козак, Трентар, Мостар | |||
| Народився |
2 лютого 1875 або 1875[1] Штанєл, Комен, Словенія | |||
| Помер |
22 червня 1938 або 1938[1] Любляна, Королівство Югославія | |||
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | поет, літературознавець, перекладач | |||
| Сфера роботи | католицька церква[1], література[1], драма[1], перекладацтво[d][1] і альпінізм[1] | |||
| Мова творів | словенська | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
|
| ||||
 Йосип Абрам у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Йо́сип (Йоже) А́брам (словен. Josip Abram; 2 лютого 1875, Штанєл — 22 червня 1938, Любляна) — словенський католицький священник, поет, літературознавець і перекладач. Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар, Мостар.
Біографічні відомості ред.
Йосип Абрам народився у селі Штанель 2 лютого 1875 року . 1899 року закінчив духовну семінарію в Гориці. Був сільським священником.
Творчість ред.
1912 року за мотивами словенського фольклору написав народну драму «Золоторіг» (видано 1934 року).
Йосип Абрам і Україна ред.
Автор статей про українські народні пісні та про переклади творів словенської літератури українською мовою.
1895 року в журналі «Dom in svet» («Батьківщина і світ», № 21) надрукував перший оригінальний твір — баладу «Українець», позначену впливом творчості Тараса Шевченка. Популярність Абраму принесли поетичні переклади творів Тараса Шевченка, що відзначаються високою точністю і художністю. Видані 1907 і 1908 роках у Любляні дві книжки «Кобзаря» містять 43 твори Шевченка в перекладі Абрама, серед них: «Заповіт», «Гайдамаки», «Катерина», «Тополя», «Холодний Яр». До кожної з цих книжок також додано розвідки перекладача.
Статті про життя і творчість Тараса Шевченка друкував у журналі «Dom i svet» — «На могилі Тараса Шевченка» (1901, № 5), «Тарас Шевченко» (1914, № 6-8). У своїх статтях Абрам докладно висвітлив життєвий і творчий шлях Шевченка, охарактеризував його роль у тогочасному суспільному і культурному житті України й Росії, ідейно-художній зміст його творчості. Завдяки працям Абрама і його перекладам поезія Шевченка на початку XX століття стала помітним явищем літературного життя Словенії.
Джерела ред.
- Гримич В. Г. Абрам Йосип // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 11.
- Гримич В. Г. Від покоління до покоління / Вілль Гримич // Всесвіт. 1978. № 3. С.174 — 179.
- Гримич В. Г. За кобзаревою луною / Вілль Гримич // Всесвіт. 1981. № 3. С.164 — 173; 1983. № 3. С.150 — 157; 1984. № 3. С. 152—158.
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 17—18.
- «Заповіт» Тараса Шевченка словенською мовою. Переклав Йосип Абрам
- Ševčenko T. G. Kobzar: izbrane pesmi Tarasa Ševčenka z zgodovinskim pregledom Ukrajine in pesnikovim življenjepisom / prevel Jos. Abram. V Ljubljani: Katoliška bukvarna, 1907. 288 str. [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
Посилання ред.
- Абрам, Йосип [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ