Велика українська енциклопедія

(Перенаправлено з ВУЕ)

«Вели́ка украї́нська енциклопе́дія» (ВУЕ) — сучасна універсальна енциклопедія українською мовою.

«Велика українська енциклопедія»
Логотип Великої української енциклопедії.jpg
Логотип «Великої української енциклопедії»
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр енциклопедія
Місце Київ
Видавництво Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво»
Видано з 2016
Сторінок 592

Загальна інформаціяРедагувати

Станом на 2020 р. опубліковано один том, хоча від початку передбачалося, що у 2020 р. буде готовий весь їх комплект[1] У 2015 р. завершення проекту перенесли на 2026 р.[2] (очікуваний обсяг видання: 70—100 тис. статей у 30 паперових томах). Підготовлено до друку сигнальні примірники другого і третього томів[3][4]. Крім паперової, від 2018 року існує онлайн-версія енциклопедії.[5]

Над виданням працює Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» (підпорядковується Державному комітету телебачення і радіомовлення України), яка є правонаступником Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана». Відповідно до Указів Президента України №1/2013 від 02.01.2013 і №7/2015 від 12.01.2015 загальне керівництво підготовкою «ВУЕ» здійснює Національна академії наук України.

Мета «ВУЕ» — подати для найширшого читацького загалу систематизований набір сучасних достовірних наукових відомостей з усіх галузей людських знань у зручному для користування форматі. Видання покликане систематизувати і сприяти поширенню наукових знань про розвиток людської цивілізації та внесок України у світову історію й культуру.

Поряд із тим, на одній із конференцій керівник проєкту Алла Киридон зазначила, що «ВУЕ» — україноцентричне видання, яке в глобальному вимірі є національною енциклопедією[4]. Залучаючи авторів, колектив Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» під час роботи на виданням прагне зберегти баланс між універсальністю й україноцентричністю енциклопедії, щоб уникнути дублювання концепції «Енциклопедії Сучасної України», яку 2018 року було згадано як одну з найповніших онлайн-енциклопедій України (поряд із галузевою Енциклопедією історії України, а також Українською Вікіпедією (на відміну від «ВУЕ», «ЕСУ» є передусім українознавчою енциклопедією)[6].

ІсторіяРедагувати

2 січня 2013 року президент України Віктор Янукович підписав указ № 1/2013 «Про Велику українську енциклопедію», який постановив: «Підтримати пропозицію Національної академії наук України щодо підготовки та видання протягом 2013—2020 рр. Великої української енциклопедії.»[7].

Протягом 2013—2014 рр., до виходу на пенсію, цю структуру очолював український історик і політолог — доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. У 2014—2015 роках обов'язки директора виконував доктор історичних наук, професор Володимир Кривошея.

12 січня 2015 р. президент України Петро Порошенко підписав указ № 7/2015 «Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії», який вносив зміни в колишній указ. Тепер належало «Підтримати пропозицію Національної академії наук України щодо підготовки та видання протягом 2013—2026 рр. багатотомної Великої української енциклопедії в електронному та паперовому вигляді»[8]

У лютому 2015 р. директором Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» призначено доктора історичних наук, професора Аллу Киридон[9].

28 березня 2017 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація першого тому «Великої української енциклопедії» («А — Акц»)[10].

16 листопада 2020 р. відбулася презентація сигнальних примірників 2-го і 3-го томів, якими завершено статті на літеру «А»[4].

КритикаРедагувати

У 2013 році було висловлено думки про недоцільність готувати сучасну універсальну енциклопедію у вигляді книжкового видання через рік після оголошення енциклопедією "Британіка" про припинення друку паперової версії. Подібні заяви робилися перед початком фактичної роботи над енциклопедією. Крім того, на них вплинула ситуація політичного протистояння в умовах влади Віктора Януковича, коли серед цільової аудиторії проекту було поширено побоювання щодо намагань влади транслювати через енциклопедію плітичзовані оцінки. Наприклад, журналіст Мустафа Найєм назвав бажання створити багатотомник ВУЕ "подорожжю до кам'яного віку"[11]. Аналогічне припущення зробив також письменник Василь Карп'юк: він назвав цей проєкт "примітивною гігантоманією" і припустив, що редакція на догоду влади вдаватиметься до перекручення і спотворення історичних фактів [12].

Автори обох згаданих заяв зробили їх, не знаючи про майбутній початок роботи над порталом «Велика українська енциклопедія». Їхню критику було спрямовано на задум «Великої української енциклопедії» як винятково друкованого видання, від якого було вирішено відмовитися вже 2014 року на користь енциклопедійного порталу з паралельним виданням паперової версії. При цьому, на порталі розміщуються розлогіші, ніж у друкованій версії, варіанти статей, він ілюструється додатковими ілюстраціями (зокрема мультимедійними матеріалами), ведеться робота над студійним записом текстів усіх статей для осіб із вадами зору. Поряд із тим, для полегшення користування паперовою версією статті у ній часто супроводжуються посиланнями на додаткові матеріалі на порталі (у вигляді QR-кодів)

Після виходу 1 тому друкованої версії (2016), запуску порталу «ВУЕ» (2018) та їхньої презентації широкій аудиторії експерти більше не озвучували обвинувачень у «гігантоманії» або політичній ангажованості учасників проекту. Цьому, зокрема, посприяло оприлюднення у відкритому доступі підготовчих матеріалів для «ВУЕ» (тематичних реєстрів гасел, методичних матеріалів, досліджень із історії й теорії енциклопедійної справи), підготовлених за участю співробітників ДНУ «Енциклопедичне видавництво»[13].

Крім того, відзначене критиками «ВУЕ» припинення друку паперової версії Енциклопедії «Britannica» 2012 року відбулося після виходу масовим накладом 15 багатотомних видань довідника, які тиражувалися впродовж тривалого часу. При цьому, після оприлюднення 2020 портальної версії дитячої енциклопедії «Britannica» активізувалося обговорення відновлення публікації друкованих енциклопедій[14][15].

Окремі журналісти закидають[16] «ВУЕ» «низький фаховий рівень». Відповідно до цих тверджень, у статтях пропущено важливі для українського читача факти, вміщено численні посилання на російські джерела, трапляються статті, запозичені з «Української радянської енциклопедії» (ДНУ «Енциклопедичне видавництво» як правонаступник Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана» володіє авторськими правами на «Українську радянську енциклопедію»). Подібні закиди викликають сумніви у неангажованості їхньої авторки.[джерело?] Зокрема, у перщому з наведених нею двох прикладів «пропусків» і «запозичень» (стаття про ім’я «Анна») авторка закиду Олена Голуб пропонує видавництву переробити статтю про біблійне ім’я «Анна» (івритського походження, запозичене до української через посередництво давньогрецької мови) на статтю про утворене від цього імені українське ім’я «Ганна» (таку статтю заплановано у «ВУЕ» як окреме гасло).[джерело?] Таким чином, замість двох статей про пов’язані між собою імена вона радить залишити одну і, відповідно, збіднити енциклопедію.[джерело?] У другому випадку (про гасло «Радянська влада») авторка взагалі критикує не статтю, а заготовку з технічним визначенням. Обвинувачення в «наведенні численних посилань на російські джерела» просто не відповідає дійсності — їхня кількість помітно менша, ніж в «Українській радянській енциклопедії» (де чисельність зумовлювалася часом видання) чи «Енциклопедії сучасної України».[джерело?] У багатьох статтях наведено бібліографію англійською, французькою, іспанською тощо мовами без жодного джерела російською (наприклад, статті[джерело?] Асперо., Асад, Мухаммад., Антисіонізм., Антисемітизм., Асархаддон. і сотні інших).

СкладРедагувати

Том Опис
Велика українська енциклопедія. Слóвник / кер. авт. колективу д-р іст. наук, проф. Киридон А. М.. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2015. — 1408 с. — ISBN 978-617-7288-19-9.
1 А — Акц. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2016. — 592 с. — (Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А. М. ; 2016—, т. 1). — ISBN 978-617-7238-39-2.
2 [Акц — Аор]. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», [2020]. — (Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] ; 2016—, т. 2). — Готується до видання[17].
3 [Апа — Ая]. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», [2020]. — (Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] ; 2016—, т. 2). — Готується до видання[17].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Велика українська енциклопедія: чи не запізно?. ЛітАкцент (українська). 9-01-2013. Процитовано 2020. 
  2. Велику українську енциклопедію повністю надрукують до 2026. Укрінформ (10 лютого 2016). Перевірено 28 березня 2017.
  3. https://www.umoloda.kyiv.ua/number/3508/188/137390/
  4. а б в Презентовано сигнальні примірники другого та третього томів “Великої української енциклопедії”. Прес-служба НАН України (українська). 18-11-2019. Процитовано 2020. 
  5. Презентовано електронну версію «Великої української енциклопедії». Прес-служба НАН України (українська). 29-12-2018. Процитовано 2020. 
  6. Union, Publications Office of the European (2019-01-15). Europe's online encyclopaedias : equal access to knowledge of general interest in a post-truth era?. P. 36. op.europa.eu (en). doi:10.2861/002977. Процитовано 2020-11-30. 
  7. Указ Президента України № 1/2013. Про Велику українську енциклопедію. Президент України (2 січня 2013). Перевірено 16 червня 2017.
  8. Указ Президента України № 7/2015. Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії. Президент України (12 січня 2015). Перевірено 16 червня 2017.
  9. У державних видавництвах, підпорядкованих Держкомтелерадіо, відбулись кадрові зміни. Державний комітет телебачення і радіомовлення України (12 лютого 2015). Перевірено 28 березня 2017.
  10. Перший том Великої української енциклопедії презентували в Києві. Цензор.нет (28 березня 2017). Перевірено 28 березня 2017.
  11. Первый указ Януковича в 2013 году — это путешествие в каменный век, — Мустафа Найем(ФОТО). enovosty. Украинские новости дня (ru). Процитовано 2020-12-23. 
  12. news|url=https://m.day.kyiv.ua/uk/news/100113-stvorennya-ukrayinskoyi-enciklopediyi-ie-primitivnoyu-gigantomaniieyu-eksperti%7Ctitle=Створення української енциклопедії є примітивною гігантоманією, - експерти|last=|first=|date=2013-01-10|language=українська|work=День|accessdate=2020-12-23}}
  13. Публікації видавництва Методичні рекомендації з підготовки, редагування та оформлення статей до Великої української енциклопедії. Монографії.. ev.vue.gov.ua. 
  14. The new Children's Britannica: a fantastic voyage through the history of the world. www.telegraph.co.uk. 
  15. Why printed encyclopedias for children are more important than ever. The Independent. 19 November 2020. 
  16. Голуб, Олена (2020-12-23). Великий інформаційний смітник. День (українська). Процитовано 2020-12-23. 
  17. а б ВУЕ, 2017

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати