Любляна
Любляна[1][2] (словен. Ljubljana, нім. Laibach, італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр.
Любляна словен. Ljubljana |
|||
---|---|---|---|
— Місто — | |||
Місто Любляна Mesto Ljubljana |
|||
Вигляд міста з висоти пташиного польоту | |||
|
|||
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. | |||
Країна | ![]() | ||
Перша згадка | 1112–1125 | ||
Статус міста | близько 1220 | ||
Уряд | |||
- Мер і губернатор | Зоран Янкович | ||
Площа | |||
- Повна | 163,8 км² | ||
Висота над р.м. | 298 м | ||
Населення (2010) | |||
- Усього | ▲ 271,885 | ||
- Густота | 1660/км² | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Поштовий код | 1000 | ||
Телефонний код(и) | 01 | ||
Автомобільний індекс | LJ | ||
Веб-сайт: www.ljubljana.si | |||
![]() ![]() Любляна словен. Ljubljana |
|||
![]() |
Впродовж усієї своєї історії, завдяки географічному розташуванню, місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культур.
Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[3] і в XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.
Етимологія та символРедагувати
Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, ім'я Любляниці походить від старослов'янської назви Ljubovid.[4] За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить з латинської alluviana, а саме походить від слова eluvio, що означає затоплення.[5]
У середньовіччя, і річка і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане від старонімецької, скоріше означає «стояча вода повені що викликає». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року.[6]
Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.
Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхника і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста.[7]
Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від Святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого у XV столітті. За легендою про Святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.
Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.
ІсторіяРедагувати
Приблизно у 2000 до н. е. болота Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоби обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше, область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів і іллірійців названа Iapydes[en] і потім в 3-му столітті до н.е кельтське плем'я, Тевриски.[8]
Приблизно в 50 році до н.е, римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупуванням під назвою Iulia Aemona (Емона).[9] Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс».[10] У 452 році, він був зруйнований гунами за наказом Аттіли,[9] і пізніше остготів і лангобардів.[11] Форт Емона мав 5000-6000 жителів і відігравав важливу роль в багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи.[9] У VI столітті, туди переїхали предки словенців. В IX столітті, словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів.[12]
Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach).[13][14] Коли саме Любляні було надано права міста не відомо,[13] але це було не пізніше, ніж у 1220 році.[15] У XIII столітті, місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору).[13]
У 1270 році, Крайна і, зокрема Любляна була завойована Отакаром II, королем Богемії.[12] Коли він своєю чергою, зазнав поразки від Рудольфа I,[11] останній взяв місто в 1278 році.[12] Перейменоване у Laibach, місто належало Габсбургам до 1797 року.[11]
У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році, місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна.[16] У XVI столітті чисельність населення досягла 5 тис.осіб, 70 % з яких розмовляли словенською мовою.[16]
КліматРедагувати
Клімат Любляни | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 14 | 19 | 23 | 30 | 31 | 38 | 39 | 35 | 31 | 29 | 20 | 16 | 39 |
Середня температура, °C | 2 | 5 | 10 | 15 | 20 | 24 | 27 | 26 | 22 | 15 | 8 | 4 | 15 |
Середній мінімум, °C | −4 | −4 | 0 | 4 | 9 | 12 | 14 | 14 | 11 | 6 | 2 | −1 | 5 |
Норма опадів, мм | 88 | 89 | 76 | 98 | 121 | 133 | 113 | 127 | 142 | 151 | 131 | 114 | 1383 |
Джерело: worldweather.org |
Промисловість та наукаРедагувати
Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.
У місті містяться Словенська академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований в 1810 році, є найстаршим ботанічним садом в південно-східній Європі.
ТранспортРедагувати
АвіаційнийРедагувати
Аеропорт Любляни розташований за 26 км на північний захід від міста, має рейси до багатьох європейських міст. Авіакомпанії, що здійснюють рейси, є Adria Airways, Air France, Air Serbia, easyJet, Finnair, Montenegro Airlines, Wizz Air та Turkish Airlines. Ці напрямки переважно є європейськими.[17] Цей аеропорт замінив перший аеропорт Любляни, який працював 1933—1963 роки[18][19]
ЗалізничнийРедагувати
Люблянський залізничний вузол є складовою Пан'європейського залізничного коридору V (найшвидше сполучення між Північною Адріатикою та Центральною та Східною Європою)[20] та X (що сполучає Центральну Європу з Балканами)[21] та основні європейські лінії (E 65, E 69, E 70).[22] Всі міжнародні потяги що прямують Словенією зупиняються там.[23] У Любляні є шість пасажирських станцій та дев'ять платформ[24]. Головна пасажирська станція — Любляна. Залізнична станція Любляна-Мосте — найбільша товарна станція. Станція Любляна-Залог має найбільшу горловину станції. Наприкінці 2006 року[25] було введено в дію фунікулер Люблянського замку. Також у Любляні є декілька промислових залізниць[26]
КультураРедагувати
У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.
Архітектурні пам'яткиРедагувати
Міста-побратимиРедагувати
- Пезаро, Італія (16 березня 1964)
- Парма, Італія (11 квітня 1964)
- Хемніц, Німеччина (17 жовтня 1966)
- Братислава, Словаччина (4 березня 1967)
- Сус, Туніс (27 липня 1969)
- Вісбаден, Німеччина (30 березня 1977)
- Тбілісі, Грузія (7 жовтня 1977)
- Леверкузен, Німеччина (30 серпня 1979)
- Рієка, Хорватія (23 жовтня 1979)
- Ченду, КНР (25 жовтня 1981)
- Відень, Австрія (14 липня 1999)
- Афіни, Греція (1 березня 2000)
- Москва, Росія (20 травня 2000)
- Загреб, Хорватія (21 лютого 2001)
- Сараєво, Боснія і Герцеговина (24 січня 2002)
- Мардін, Туреччина (8 квітня 2003)
- Брюссель, Бельгія (28 квітня 2004)
- Скоп'є, Північна Македонія (23 квітня 2007)
Відомі людиРедагувати
- Йосип Броз Тіто — лідер Югославії, помер тут в лікарні.[27]
- Майда Врховник (1922—1945) — словенська партизанка, Народний герой Югославії.
- Від Печьяк (1929—2016) — словенський письменник-фантаст, психолог, уродженець Любляни.
- Луїза Песяк - словенська письменниця, поетеса і перекладач
- Елеонора Єнко Гроєр - перший словенський лікар
ПриміткиРедагувати
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Mehle Mihovec, Barbka (2008-03-19). Kje so naše meje? [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene). Gorenjski glas. Архів оригіналу за 2008-05-31. Процитовано 2009-08-07.
- ↑ O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach [On the Origin and the Meaning of the Place Name Ljubljana and its German form Laibach]. Glasilo Mestne občine Ljubljana (Slovene) (Ljubljana City Municipality) (8, 9). September 2008. ISSN 1318-797X. Архів оригіналу за 23 серпень 2011. Процитовано 23 січень 2011.
- ↑ O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana) [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene). Promin.si. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-23.
- ↑ Avtor: visitljubljana.si. O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana. Visitljubljana.si. Архів оригіналу за 2009-12-29. Процитовано 2010-01-25.
- ↑ Dragon, the Symbol of Ljubljana. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31.
- ↑ First settlers. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31.
- ↑ а б в The Times of Roman Emona. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31.
- ↑ (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343
- ↑ а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
- ↑ а б в Ljubljana in the Middle Ages. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31.
- ↑ а б в Darinka Kladnik (October 2006). Ljubljana Town Hall. Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-23.
- ↑ Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366.
- ↑ Marija Verbič (1967). 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino 15 (2). Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-23.
- ↑ а б Renaissance and Baroque. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31.
- ↑ Aerodrom Ljubljana, d.d. Архів оригіналу за 16 September 2008. Процитовано 31 July 2008.
- ↑ 7622: Ljubljana – Staro letališče [Ljubljana: The Old Airport]. Register of the Cultural Heritage of Slovenia (Slovenian). Ministry of Culture, Slovenia. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 16 January 2011.
- ↑ Staro Ljubljansko letališče: Zgodovina [The Old Ljubljana Airport: History] (Slovenian). Процитовано 16 January 2012.
- ↑ Slovenia, a Country at the Crossroads of Transport Links. Government Communication Office, Republic of Slovenia. November 2000. Архів оригіналу за 8 July 2012.
- ↑ Siarov, Veselin. Ahmed, Moustafa (February 1999). Corridor X – Case Study 1. CODE–TEN. Архів оригіналу за 24 травень 2013. Процитовано 16 липень 2017.
- ↑ Pšenica, Peter. Pangerc, Jože (December 2007). Extent of PRI. Network Statement of the Republic of Slovenia 2009. с. 25. Архів оригіналу за 8 February 2012.
- ↑ LUZ, d. d. (March 2010). Državni prostorski načrt za Ljubljansko železniško vozlišče [The National Space Plan for the Ljubljana Rail Hub: Draft] (Slovenian). Архів оригіналу за 8 липень 2012. Процитовано 16 липень 2017.
- ↑ Brkić, Tanja (7 August 2008). SŽ: Železniška postajališča niso zadovoljivo opremljena [SŽ: The Railway Stops are Not Adequately Fitted]. Dnevnik.si (Slovenian).
- ↑ Urban Rail (30 January 2007). Ljubljana's funicular tram. Процитовано 13 September 2009.
- ↑ 0800.03: Imenik železniških postaj, daljinar in kažipot za prevoz blaga po progah SŽ [0800.03: The Directory of Railway Stations, Fare Scales and a Signpost for the Transport of Goods on the Rails of the Slovenian Railways] (Slovenian). Holding Slovenske železnice. 16 April 2004. Архів оригіналу за 15 August 2012.
- ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ljubljana |