Вікіпедія

Любляна

столиця та найбільше місто Словенії

Любляна[1][2] (словен. Ljubljana, нім. Laibach, італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр.

Любляна
словен. Ljubljana
—  Місто  —
Місто Любляна
Mesto Ljubljana
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Прапор
Прапор		 Герб Любляна словен. Ljubljana }}}
Герб
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. / 46.05556; 14.50833
Країна Словенія Словенія
Перша згадка 1112–1125
Статус міста близько 1220
Уряд
 - Мер і губернатор Зоран Янкович
Площа
 - Повна 163,8 км²
Висота над р.м. 298 м 
Населення (2010)
 - Усього ▲ 271,885
 - Густота 1660/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 1000
Телефонний код(и) 01
Автомобільний індекс LJ
Веб-сайт: www.ljubljana.si
Любляна словен. Ljubljana. Карта розташування: Словенія
Любляна словен. Ljubljana
Любляна
словен. Ljubljana

Впродовж усієї своєї історії, завдяки географічному розташуванню, місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культур.

Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[3] і в XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.

Етимологія та символРедагувати

Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, ім'я Любляниці походить від старослов'янської назви Ljubovid.[4] За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить з латинської alluviana, а саме походить від слова eluvio, що означає затоплення.[5]

У середньовіччя, і річка і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане від старонімецької, скоріше означає «стояча вода викликаюча повені». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року.[6]

Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.

Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхніка і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста.[7]

Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від Святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого в XV столітті. За легендою про Святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.

Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.

ІсторіяРедагувати

 
Любляна в XVIII столітті.
 
Святкування під час проведення Лайбахського конгресу, 1821 рік.
 
В 1895 році землетрусом була зруйнована значна частина центру міста, через це була виконана велика програма реконструкції Любляни.

Приблизно в 2000 до н. е. болота Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоби обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше, область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів і іллірійців названа Iapydes[en] і потім в 3-му столітті до н.е кельтське плем'я, Тевриски.[8]

Приблизно в 50 році до н.е, римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупуванням під назвою Iulia Aemona (Емона).[9] Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс».[10] У 452 році, він був зруйнований гунами за наказом Аттіли,[9] і пізніше остготів і лангобардів.[11] Форт Емона мав 5000-6000 жителів і відігравав важливу роль в багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи.[9] У VI столітті, туди переїхали предки словенців. В IX столітті, словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів.[12]

Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach).[13][14] Коли саме Любляні було надано права міста не відомо,[13] але це було не пізніше, ніж у 1220 році.[15] У XIII столітті, місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору).[13]

У 1270 році, Крайна і, зокрема Любляна була завойована Отакаром II, королем Богемії.[12] Коли він у свою чергу, зазнав поразки від Рудольфа I,[11] останній взяв місто в 1278 році.[12] Перейменоване у Laibach, місто належало Габсбургам до 1797 року.[11]

У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році, місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна.[16] У XVI столітті чисельність населення досягла 5 тис.осіб, 70 % з яких розмовляли словенською мовою.[16]

КліматРедагувати

Клімат Любляни
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 14 19 23 30 31 38 39 35 31 29 20 16 39
Середня температура, °C 2 5 10 15 20 24 27 26 22 15 8 4 15
Середній мінімум, °C −4 −4 0 4 9 12 14 14 11 6 2 −1 5
Норма опадів, мм 88 89 76 98 121 133 113 127 142 151 131 114 1383
Джерело: worldweather.org

Промисловість та наукаРедагувати

Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.

У місті містяться Словенська академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований в 1810 році, є найстаршим ботанічним садом в південно-східній Європі.

ТранспортРедагувати

АвіаційнийРедагувати

Аеропорт Любляни розташований за 26 км на північний захід від міста, має рейси до багатьох європейських міст. Авіакомпанії, що здійснюють рейси, є Adria Airways, Air France, Air Serbia, easyJet, Finnair, Montenegro Airlines, Wizz Air та Turkish Airlines. Ці напрямки переважно є європейськими.[17] Цей аеропорт замінив перший аеропорт Любляни, який працював 1933 - 1963 роки[18][19]

ЗалізничнийРедагувати

Люблянський залізничний вузол є складовою Пан'європейського залізничного коридору V (найшвидше сполучення між Північною Адріатикою та Центральною та Східною Європою)[20] та X (що сполучає Центральну Європу з Балканами)[21] та основні європейські лінії (E 65, E 69, E 70).[22] Всі міжнародні потяги що прямують Словенією зупиняються там.[23] У Любляні є шість пасажирських станцій та дев'ять платформ[24]. Головна пасажирська станція — станція Любляна. Залізнична станція Любляна-Мосте — найбільша товарна станція. Станція Любляна-Залог має найбільшу горловину станції. Наприкінці 2006 року[25] було введено в дію фунікулер Люблянського замку. Також у Любляні є декілька промислових залізниць[26]

КультураРедагувати

У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.

Міста-побратимиРедагувати

 
Панорама Любляни з замком Град на холмі
 
Местні трг з фонтаном Франческа Робе і церквою Св. Миколая.
 
Скульптури на центральній площі міста

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ Mehle Mihovec, Barbka (2008-03-19). Kje so naše meje? [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene). Gorenjski glas. Архів оригіналу за 2008-05-31. Процитовано 2009-08-07. 
  4. ↑ O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach [On the Origin and the Meaning of the Place Name Ljubljana and its German form Laibach]. Glasilo Mestne občine Ljubljana (Slovene) (Ljubljana City Municipality) (8, 9). September 2008. ISSN 1318-797X. Архів оригіналу за 23 серпень 2011. Процитовано 23 січень 2011. 
  5. ↑ O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana) [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene). Promin.si. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-23. 
  6. ↑ Avtor: visitljubljana.si. O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana. Visitljubljana.si. Архів оригіналу за 2009-12-29. Процитовано 2010-01-25. 
  7. ↑ Dragon, the Symbol of Ljubljana. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  8. ↑ First settlers. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  9. ↑ а б в The Times of Roman Emona. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  10. ↑ (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343
  11. ↑ а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
  12. ↑ а б в Ljubljana in the Middle Ages. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  13. ↑ а б в Darinka Kladnik (October 2006). Ljubljana Town Hall. Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-23. 
  14. ↑ Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366. 
  15. ↑ Marija Verbič (1967). 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino 15 (2). Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-23. 
  16. ↑ а б Renaissance and Baroque. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-10-31. 
  17. ↑ Aerodrom Ljubljana, d.d. Архів оригіналу за 16 September 2008. Процитовано 31 July 2008. 
  18. ↑ 7622: Ljubljana – Staro letališče [Ljubljana: The Old Airport]. Register of the Cultural Heritage of Slovenia (Slovenian). Ministry of Culture, Slovenia. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 16 January 2011. 
  19. ↑ Staro Ljubljansko letališče: Zgodovina [The Old Ljubljana Airport: History] (Slovenian). Процитовано 16 January 2012. 
  20. ↑ Slovenia, a Country at the Crossroads of Transport Links. Government Communication Office, Republic of Slovenia. November 2000. Архів оригіналу за 8 July 2012. 
  21. ↑ Siarov, Veselin. Ahmed, Moustafa (February 1999). Corridor X – Case Study 1. CODE–TEN. Архів оригіналу за 24 травень 2013. Процитовано 16 липень 2017. 
  22. ↑ Pšenica, Peter. Pangerc, Jože (December 2007). Extent of PRI. Network Statement of the Republic of Slovenia 2009. с. 25. Архів оригіналу за 8 February 2012. 
  23. ↑ LUZ, d. d. (March 2010). Državni prostorski načrt za Ljubljansko železniško vozlišče [The National Space Plan for the Ljubljana Rail Hub: Draft] (Slovenian). Архів оригіналу за 8 липень 2012. Процитовано 16 липень 2017. 
  24. ↑ Brkić, Tanja (7 August 2008). SŽ: Železniška postajališča niso zadovoljivo opremljena [SŽ: The Railway Stops are Not Adequately Fitted]. Dnevnik.si (Slovenian). 
  25. ↑ Urban Rail (30 January 2007). Ljubljana's funicular tram. Процитовано 13 September 2009. 
  26. ↑ 0800.03: Imenik železniških postaj, daljinar in kažipot za prevoz blaga po progah SŽ [0800.03: The Directory of Railway Stations, Fare Scales and a Signpost for the Transport of Goods on the Rails of the Slovenian Railways] (Slovenian). Holding Slovenske železnice. 16 April 2004. Архів оригіналу за 15 August 2012. 
  27. ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ljubljana


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любляна&oldid=26160096