Відкрити головне меню
Каналізація — сукупність трубних мереж

Каналіза́ція (англ. waste-water disposal system, canalization, sewerage system, channeling conduit; нім. Entwässerung(anlage) f, Kanalisation f)

  • 1) Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів, що забезпечує збирання та виведення за межі населених пунктів і промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їхнє очищення та знешкодження перед використанням чи скиданням у водойму.
  • 2) Прокладання каналів.
  • 3) Розподіл електроенергії чи сигналів зв'язку між споживачами; К. кабельна — система керамічних або бетонних труб для прокладання кабелю в підземних лініях зв'язку.

Нижче у статті описано класичну, сантехнічну каналізацію.

Схемою каналізації називають технічно і економічно обґрунтоване проектне вирішення прийнятої системи каналізації з врахуванням місцевих умов і перспектив розвитку об'єкта каналування.

Кожну систему каналізації можна реалізувати різними технічними прийомами при трасуванні мереж і колекторів, вибором певних глибин їхнього розміщення, кількості насосних станцій, кількості і розташування очисних споруд тощо.

Зміст

Класифікація каналізаційних спорудРедагувати

Усі каналізаційні споруди будь-якої системи і схеми каналізації за своїм призначенням діляться на дві основні групи.

До першої групи відносять устаткування і споруди, призначені для прийому і транспортування стічних вод:

  • а) внутрішні каналізаційні пристрої
  • б) зовнішню каналізаційну мережу;
  • в) насосні станції і напірні каналізаційні водоводи.

До другої групи відносять:

  • а) очисні станції, призначені для очищення, знешкодження, знезараження стічних вод і для обробки осаду;
  • б) випуски очищених вод у водоймище.

Внутрішня каналізаціяРедагувати

 
Вантуз — пристрій для прочищення мереж
 
Принцип дії сифона

Внутрішні каналізаційні пристрої в житлових і громадських спорудах складаються з приймачів (санітарних приладів) — унітазів, пісуарів, раковин, умивальників, мийок, трапів, ванн, біде і ін., і з мережі — відвідних труб, стояків, випусків і дворової мережі.

Санітарні прилади встановлюють в кухнях, туалетних і ванних кімнатах житлових, громадських і виробничих будівель.

Стічні води з приймачів поступають у відвідні труби, а потім в стояки внутрішньої каналізаційної мережі.

Стояки прокладають стінами усередині опалювальних приміщень або в монтажних шахтах, блоках і санітарно-технічних кабінах. Їх виводять через горищне приміщення вище даху.

Унаслідок обігріву стояків в опалювальних приміщеннях в них створюється тяга повітря, що забезпечує вентиляцію внутрішньої і зовнішньої каналізаційної мережі. Верхню частину стояка називають витяжною (фановою) трубою, на кінці її встановлюють дефлектор (флюгарку). Її призначення — вирівнювання тиску всередині та ззовні стояка.

Щоб повітря і гази не проникали в приміщення, між мережею і санітарними приладами передбачають водяні затвори. У унітазах і трапах водяні затвори є конструктивним елементом приладу, а під умивальниками, ваннами, миттям і раковинами встановлюють спеціальні фасонні частини — сифони. Одним сифоном можна обслужити декілька приладів. Вода в ньому автоматично замінюється свіжішою після кожного скидання нової порції води в санітарний прилад. Для огляду і прочищення труб встановлюють ревізії і прочищення.

Стічні води поступають стояком через випуск у дворову або внутрішньоквартальну каналізаційну мережу. У місці приєднання кожного випуску до дворової або внутрішньоквартальної каналізаційної мережі обладнують оглядовий колодязь, який призначається для спостереження за роботою внутрішньої мережі і для її прочищення при засміченні.

У виробничих приміщеннях приймачами стічних вод служать воронки, трапи, відкриті і закриті лотки, що розташовуються у виробничих апаратів і машин. Внутрішньоцехову каналізаційну мережу у виробничих приміщеннях обладнують аналогічно внутрішньобудинковій мережі з чавунних або пластмасових труб у вигляді стояків, відвідних труб і випусків.

Зовнішня каналізаціяРедагувати

Зовнішньою каналізаційною мережею називають укладену з ухилами розгалужену підземну мережу труб і каналів, що відводить стічні води самоплив до насосної станції, очисним спорудам або у водоймище.

Залежно від призначення, місця укладання і розмірів зовнішньої каналізаційної мережі, розрізняють:

  • дворову — укладену в межах одного будинковолодіння;
  • внутрішньоквартальну — укладену усередині кварталу;
  • заводську — укладену на території промислових підприємств
  • вуличну — прокладену вулицями й проїздами і яка приймає стічні води з дворових, внутрішньоквартальних і заводських мереж.

Для контролю за роботою дворової і внутрішньоквартальної мережі в кінці таких каналізацій обладнують оглядовий колодязь, який називають контрольним. Ділянку мережі, що сполучає контрольний колодязь з вуличною мережею, називають сполучною гілкою.

Вулична мережа міст сильно розгалужена і охоплює обширні території, з яких стічні води відводяться переважно самоплив. Для цього всю територію каналізації населеного місця ділять на басейни каналування.

Басейном каналування називають частину каналізованої території, обмежену вододілами.

КолекторРедагувати

 
Влаштування колектора

Ділянку каналізаційної мережі, що збирає стічні води з одного або декількох басейнів каналування, називають колектором.

Колектори підрозділяють на:

  • а) колектори басейну каналування, що збирають стічні води з каналізаційної мережі одного басейну;
  • б) головні колектори, що збирають стічні води два або декількох колекторів басейнів каналування;
  • в) заміські (або відведення) колектори, що відводять стічні води транзитом (без приєднань) за межі об'єкта каналування до насосних станцій, очисним спорудам або до місця випуску у водоймище.

У крупних містах з сильно розвиненою міською мережею колектори великих розмірів незрідка називають каналами.

Каналізаційна мережа і колектори завжди мають бути доступна для огляду, промивання і прочищення від засмічень, для чого на них обладнують оглядові колодязі.

Каналізаційні насосні станціїРедагувати

З річками, ярами і залізницями колектори перетинаються за допомогою дюкерів, переходів, естакад. Колектори прокладають з ухилом зниженою місцевістю, тальвегами річок і ярів. При необхідності підйому стічних вод на вищі відмітки обладнують каналізаційні насосні станції, які перекачують воду напірними водогонами.

Залежно від призначення каналізаційні станції підрозділяють на:

  • а) місцеві, призначені для перекачування стічних вод від одного або декількох окремих, несприятливо розташованих будівель або житлових кварталів;
  • б) районні, призначені для перекачування стічних вод від окремих районів або басейнів каналування;
  • в) головні, призначені для перекачування основної частини або всієї кількості стічних вод населеного пункту або промислового підприємства, що каналізується.

На схемі каналізації міста, що має промислове підприємство, з басейну каналування, розташованого на знижених відмітках, не представляється можливим відводити стічні води самопливом у головний колектор. Тому в найнижчій точці цього басейну влаштована районна насосна станція РНС, яка перекачує стічні води напірним трубопроводом у верхів'я найближчого самопливного головного колектора.

Очисні спорудиРедагувати

 
Типовий краєвид очисних споруд
Докладніше: Очисні споруди

Очисні станції призначені для очищення стічних вод і обробки опадів; вони компонуються з комплексів очисних і допоміжних споруд, зв'язаних між собою інженерними комунікаціями в єдину технологічну схему. Комплекси очисних споруд вибирають залежно від концентрації, якісної і кількісної характеристики забруднювальних домішок, а також від вимог, що пред'являються до очищених вод за місцевими умовами.

Канал, що відводить очищені стічні води від очисних станцій у водоймище і забезпечений пристроєм для перемішування цих вод з водою водоймища, називають випуском. На колекторах перед насосною і очисною станціями також обладнують випуски для скидання стічних вод у водоймище без очищення в разі аварії; ці випуски називають аварійними.

При складанні схеми загальносплавної системи каналізації на головному колекторі передбачають пристрій зливоспусків для часткового скидання у водоймище під час великих злив сильно розбавленої суміші побутових і дощових вод. Це дозволяє зменшити розміри головного колектора і очисних споруд, а отже, і вартість будівництва загальносплавної каналізації.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати