Очисні́ спору́ди (англ. sewage treatment plant, нім. Kläranlagen f pl, Reinigungsanlagen f pl) — інженерні споруди для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод.

Очисні споруди

До очисних споруд належать аеротенки, аерофільтри, біофільтри, септики, відстійники, метантенки, ґратки-дробарки, піско-, нафто-, жиро- і масловловлювачі тощо.

Атмосферне забруднення ред.

Поля аерації, приміщення грубої очистки стічних вод, мулові басейни є забрудниками повітря навколишнього середовища та джерелами зловоних газів. Зловоння від очисних споруд пояснюється наявністю в повітрі в основному наступними сполуками:

Див. також ред.

Література ред.

  • Водовідвідні очисні споруди: навч. посіб. [для студентів ВНЗ, які навчаються за спец. 7.06010303, 8.06010303 «Водогосп. та природоохорон. буд-во»] / О. О. Мацієвська ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 220 с. : іл. — Бібліогр.: с. 214—217 (46 назв). — ISBN 978-617-607-847-0
  • Водопостачання і водовідведення: навч. посіб. / О. О. Мацієвська ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 144 с. : іл. — Бібліогр.: с. 137—140 (72 назви). — ISBN 978-617-607-846-3
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Очищення стічних вод природними дисперсними сорбентами: [монографія] / М. С. Мальований, І. М. Петрушка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 180 с. : іл. — Бібліогр.: с. 160—174 (171 назва). — ISBN 978-617-607-306-2
  • Хільчевський В. К. Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти: Підручник. [Електронний ресурс] — К.: ВПЦ «Київський університет», 1999. — 319 с.
  • Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина ІІІ. Заключні процеси. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019. — 232 с.

Посилання ред.