Фі́тинг — фасонна деталь, якою з'єднують труби. Муфта, трійник, коліно, ніпель, кутовий поворот тощо, якою з'єднують (на різь або паянням) труби, зокрема водовіддільну колону з основою превентора, розташованого на дні моря. Використовується практично в усіх трубопроводах. Виготовляється здебільшого з металу, втім разом з пластиковими трубами використовуються і пластикові ж фітинги.[1]

Мідні фітинги для паяння (кутник 45 ° з коротким радіусом, трійник, кутник 90 ° з довгим радіусом, перехідники...)
Трубопровідна арматура: 1) Мідь (паяння); 2) Чорний метал або жовта мідь (різьбові); 3) Латунь (обтиснення); 4) Латунь (обтиснення до спайки); 5) Латунні перехідники.

ОписРедагувати

Встановлюють в місцях розгалужень, поворотів, переходів на інший діаметр, а також за потреби частого збирання і розбирання труб. Фітинги служать і для герметичного перекриття трубопроводу та інших допоміжних цілей. Залежно від призначення, фітинги поділяються на:

  • косинці (змінюють напрям на 90°)
  • трійники (забезпечують відгалуження в одному напрямі)
  • хрести (забезпечують відгалуження в двох напрямах)
  • муфти (сполучають труби прямої ділянки)
  • пробки, ковпаки (використовують для герметичного закупорення кінців труб)
  • інші елементи.

Фітинги, що сполучають кінці труб однакового діаметра, називаються прямими, фітинги, що з'єднують кінці труб різного діаметра — перехідними. Виготовляються з ковкого чавуну, сталі, пластику тощо.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Use Proper Plumbing Tools To Avoid Flushing Money Down The Drain. Bangor Daily News. October 25, 1996. Процитовано December 26, 2013.