Водові́д (англ. water conduit) — гідротехнічна споруда для підведення чи відведення води в заданому напрямку[1].

Відсутній елемент Вікіданих
Дериваційний водовід
Зрошувальний водовід
Акведук в Сеговії

Переважно водоводами переміщують воду від місця її забору до місць споживання. У цьому випадку водовід бере свій початок з річки, озера, водосховища чи іншої водойми.

Класифікація ред.

Розрізняють[2]:

  • зрошувальні водоводи;
  • водоводи систем водопостачання;
  • енергетичні водоводи — турбінні (англ. pentstock; подають воду на робочі колеса турбіни) і дериваційні (англ. diversion canal; використовуються у дериваційних гідроелектростанціях), якими вода надходить до гідроелектростанцій.

За місцем прокладання водоводи бувають наземні (канали, лотки, акведуки) і підземні (трубопроводи, гідротехнічні тунелі). Рух води водоводами, виконаними з труб, може здійснюватися під напором, що створюється греблями, насосами (нагнітальні водоводи) або самопливом, з використанням різниці відміток місцевості (самопливні або гравітаційні водоводи).

За гідравлічним режимом роботи водоводи бувають: напірні, що працюють повним перетином, та безнапірні, у яких лише частина перетину заповнена водою.

Конструктивні особливості ред.

Водоводи улаштовують у вигляді штучних русел замкнутого поперечного перетину (трубопроводи і тунелі, прокладені в товщі земної кори) або незамкнутого перетину (канали і лотки, розташовувані на поверхні землі у виїмках, насипах або на опорах-естакадах).

Основна характеристика водоводу — максимальна пропускна спроможність, або витрата води визначає при проектуванні розміри його поперечного перетину.

Водоводи споруджують із ґрунту (переважно зрошувальні), каменю, сталі, залізобетону, азбестоцементу, деревини тощо.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ДСТУ 2569-94 Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення.
  2. «Водовід» [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.] в УРЕ

Джерела ред.

  • Хлапук М. М., Шинкарук Л. А., Дем'янюк А. В., Дмитрієва О. А. Гідротехнічні споруди: Навчальний посібник. — Рівне: НУВГП, 2013. — 241 с. ISBN 978-966-327-263-4
  • Смирнов Г. Н. Гидрология и гидротехнические сооружения: Учеб. для вузов / Г. Н. Смирнов, Е. В. Курлович, И. А. Витрешко, И. А. Мальгина; Под ред. Г. Н. Смирнова. — М.: Высшая школа, 1988. — 472 с.
  • Кириенко И. И. Гидротехнические сооружения: Учебное пособие / И. И. Кириенко, Ю. А. Химерик. — К.: Вища школа, 1987. — 154 с.