Українська радянська енциклопедія

енциклопедія
(Перенаправлено з УРЕ)

Українська радянська енциклопедія — багатотомна універсальна українська енциклопедія, перша республіканська енциклопедія в СРСР.

«Українська радянська енциклопедія»
Українська радянська енциклопедія.jpg
Українська радянська енциклопедія, друге видання, I том
Країна УРСР, СРСР СРСР
Мова українська, друге видання — українська і російська
Жанр енциклопедія
Видавництво Головна редакція Української радянської енциклопедії
Попередній твір 1974—1985

Перше виданняРедагувати

Після появи першого тому «Української Загальної Енциклопедії» у Львові (1930) з ініціативою великої «Української Радянської Енциклопедії» (УРЕ) виступив М. Скрипник.
Під його головуванням створено в Харкові редакційну колегію УРЕ, секретарем якої став С. Бажан. Редакція видавала «Бюлетень УРЕ» (3 числа)[1]. Залучено до співпраці понад 100 фахівців. З запланованих 20 томів підготовані три. Друк першого був передбачений на початок 1933 року, але московська цензура заборонила його як націоналістичний. Того ж року Скрипник вчинив самогубство і його наступником став В. Затонський. Виготовлені матеріали були знищені, і в листопаді 1934 редакцію УРЕ розпущено[2].

Проект 20-томної УРЕ знов виринув на початку 1948 р., але реально почато його здійснювати невдовзі після XX з'їзду КПРС (1956), знов у відповідь на українську енциклопедію поза УРСР — Енциклопедію Українознавства, що її почало видавати Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

18 грудня 1957 р. доручено працю над УРЕ АН УРСР. На чолі створеної тоді Головної редакції УРЕ (понад 40 осіб) став М. Бажан. Заплановано 15—16 тт. на 19581962. У 19591965 видано в Києві 17 тт. (17-й том цілковито присвячений УРСР, у 1967 і 1969 видано його російську і англійську версії). У 1968 додатково видано «Алфавітний предметно-іменний покажчик». У сумі УРЕ охопила 45 000 гасел, тобто реєстрових слів. Серед ілюстрацій — понад 120 кольорових мап. Наклад — 80 000. У виданні УРЕ взяло участь понад 5000 авторів.

Зміст українознавчих гасел УРЕ згідний з заявою «Передмови», що УРЕ «має показати братерську єдність українського народу з великим російським і всіма іншими народами Радянської Вітчизни» і що вона спрямована проти «насамперед українського буржуазного націоналізму» (це останнє поширюється і на постаті XVII—XVIII ст., наприклад, на І. Виговського, П. Дорошенка, І. Мазепу, П. Орлика).

В УРЕ є тенденція (хоч не послідовна) розуміти українство за територіальним принципом (хто працює в Україні, той українець), але у випадку письменності — за мовним. Багато географічних назв подані не за нормами української мови. Усі назви книг цитовані в УРЕ українською, внаслідок чого не можна дізнатися, якою мовою вони написані[2].

У 17 томі дуже скупо потрактовано розділ «Населення» (3 стор. з мапою), «Мова» (6 стор.), «Релігія і церква» (3 стор.), тоді як КПУ присвячено 25 сторінок. Немає зовсім розділів про етнографію та українців у світі, непропорційно мало місця приділено історії до Жовтневого перевороту 1917 р. (50 сторінок, а радянській добі — 54), що загалом є характерним для історичних праць радянської доби.

БібліографіяРедагувати

  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.). Т.1: А. - Богунці. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1959. 639 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.2: Богуслав - Волочиськ. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1960. 575 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.3: Волочіння - Данія. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1960. 576 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.4: Данте - Ешелон. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1961. 560 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.5: Є - Італіки. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1961. 560 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.6: Італія - Колізія. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1961. 576 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.7: Коліївщина - Ланчин. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1962. 576 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.8: Лань - Мащення. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1962. 576 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.9: Маяк - Нахічевань. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1962. 568 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.10: Находка - Патріархат. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1962. 576 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.11: Патріотизм - Прянощі. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1963. 392 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.12: Пряшів - Світлофор. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1963. 576 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.13: Світлякові - Сподумен. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1963. 563 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.14: Споживання - Тумак. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1963. 592 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.15: Туман - Цемент. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1964. 591 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.16: Цементація - Ь. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1964. 632 стор.
  • Українська радянська енциклопедія 1-ше вид: (в 17-ти т.) Т.17: Українська Радянська Соціалістична Республіка. Гол.ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 1965. 807 стор.

Друге виданняРедагувати

У 1974 році почало виходити друге видання УРЕ за редакцією того ж Миколи Бажана, випуск якого завершено 1985 року. У складі редакції знову було понад 40 осіб. Видання складалося із 12 тт. і 50 000 гасел[3]. Нововведенням другого видання стала російськомовна версія, яка почав з'являтися від 1978 року. Україномовна версія 2-го видання УРЕ мала менший тираж у порівнянні з першим ((50 000 примірників проти 80 000 примірників в 1-му виданні). Російськомовна версія 2-го видання також мала 50 000 примірників, тож загальний наклад 2-го видання УРЕ 2 склав 100 000.

У «Передмові» зазначено, що це видання УРЕ показує «характерні риси… радянського народу — нової історичної спільноти людей»[2].

БібліографіяРедагувати

  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.1: А. — Борона. 1977. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 542 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.2: Боронування — Гергелі. 1978. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 542 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.3: Гердан — Електрографія. 1979. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 551 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.4: Електрод — Кантаридин. 1979. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 558 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.5: Кантата — Кулики. 1980. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 566 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.6: Куликів — Мікроклімат. 1981. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 552 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.7: Мікроклін — Олеум. 1982. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 526 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.8: Олефіни — Поплі. 1982. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 527 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.9: Поплужне — Салуїн. 1983. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 558 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.10: Салют — Стогові. 1983. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 543 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.11 кн. 1: Стодола — Фітогеографія. 1984. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 606 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.11 кн. 2: Українська Радянська Соціалістична Республіка. 1984. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 494 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)
  • Українська радянська енциклопедія 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т.12: Фітогормони — Ь. 1985. Гол. ред.: Микола Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ. 568 стор. (djvu) (pdf част. 1, pdf част. 2)

Інші видання Головної редакції УРЕРедагувати

Після усунення з України П. Шелеста (1972) помітна тенденція Головної редакції УРЕ перейти частково на російську мову видань. Це відповідало прийнятій у 1970—80-х рр. методології зросійщення видань через двомовність, коли гостро актуальні чи важливі оригінальні українські видання перекладали паралельно російською мовою, з поступовим зменшенням чи навіть ліквідацією українськомовних варіантів[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Борчук Степан. Маловідома сторінка «розширення прав союзних республік»: «Українська Радянська Енциклопедія»-2 (1944—1947 рр.).— Краєзнавство. Науковий журнал.— Число 1(83), 2013.— С. 188—199.
  • Зуц В. Л. 50 років «Українській радянській енциклопедії» // Український історичний журнал. — 2008. — № 2. — С.205–206.

ПосиланняРедагувати