Відкрити головне меню

Шинкарук Володимир Іларіонович

український філософ

Володи́мир Іларіо́нович Шинкару́к (22 квітня 1928, Гайворон, Київська область, УРСР — 29 листопада 2001) — філософ-марксист, професор, був членом АН УРСР (з 1978). Член ВКП(б) з 1951 року. Член Ревізійної Комісії КПУ у 1981 — 1986 р. Кандидат у члени ЦК КПУ у 1986 — 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Шинкарук Володимир Іларіонович
Народився 22 квітня 1928(1928-04-22)
Гайворон, Київська область
Помер 29 листопада 2001(2001-11-29) (73 роки)
Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність історик філософії
Відомий завдяки філософія
Alma mater філософський факультет Київського університету імені Шевченка
Науковий ступінь професор, доктор філософських наук
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство НАН України і Академія наук СРСР
Посада директор Інституту Філософії АН УРСР до 2001 року
Партія КПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції
Державна премія України в галузі науки і техніки
Звання академік

Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

  Зовнішні зображення
  Він був наймолодшим деканом КНУ ім. Т.Шевченка
  Не лише вчений, а й громадський діяч
  Засновник Київської філософської школи
  Облікова картка лауреата державної премії 1982 року

Володимир Іларіонович Шинкарук народився в селі Гайворон на Київщині. У 1950 році закінчив філософський факультет Київського університету імені Шевченка, в якому працював з 1951 року викладачем, доцентом, а з 1965 року — професором, згодом деканом філософського факультету. 1968 року став директором Інституту Філософії АН УРСР, головним редактором журналу «Філософська думка» (з 1969 до 1971 і з 1979), віце-президент Філософського товариства СРСР та голова його українського відділу. З 1984 року — голова правління Товариства «Знання» УРСР.

За свою роботу з філософії Геґеля 1964 року отримав Золоту медаль Гегелевського Товариства (Париж).

Філософські поглядиРедагувати

Під час панування комуністичного режиму постійно піддавався нападкам з боку партійно-номенклатурної бюрократії, звинувачувався у ревізіонізмі. Попри це, продовжував гуманістичні традиції українського типу філософствування, створивши Київську школу філософії, в центрі якої стояла проблема «людина — світ», і де в філософському творчому пошуку замість спустошеної марксистської «людини народної маси» поставала особистість з її переживаннями, вірою, тривогами, любов'ю та надіями.

Хоча частина робіт з цієї тематики вийшла ще за часів радянського ладу[1][2][3], особливо яскраво ці його провідні ідеї почали втілюватися в конкретні теоретичні наробки наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років[4].

Основні праціРедагувати

Серед основних праць Володимира Шинкарука праці з питань марксистської логіки, гуманізму, аналізу сучасного суспільного розвитку в дусі марксизму-ленінізму та з історії філософії:

  • «Предмет та завдання історії філософії як науки» (1957)
  • «Розвиток філософської думки в стародавньому Китаї» (1958, разом з В. Дмитриченком)
  • «Логика, диалектика и теория познания Гегеля» (1964)
  • «Единство диалектики, логики и теории познания» (1977) та ін.
  • Філософський словник /За ред. В. І. Шинкарука. — 2. вид. І доп. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 800 с.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Шинкарук В. И. Философия и мировоззрение // Человек и мир человека. Категории «человек» и «мир» в системе научного мировоззрения. [Владимир Илларионович Шинкарук, Вадим Петрович Иванов, Иван Николаевич Молчанов и др.]. / Ред. кол.: В. И. Шинкарук [отв. ред.]. / АН УССР. Ин-т филосфии. — Библиог.: сс. 332–336. — Предм. указ. сс. 338–340. — К.: Наук. Думка. — 1977. — 342 с. — СС. 7-26;
  2. Шинкарук В. И. Категориальная структура научного мировоззрения/ Володимир Іларіонович Шинкарук. // Мировоззренческое содержание категорий и законов материалистической диалектики. [Владимир Илларионович Шинкрук, Борис Сергеевич Укринцев, Жабойхан Мубаракович Абдильдин и др.]. / Отв. ред-ры В. И. Шинкарук, А. И. Яценко. / АН УССР. Ин-т философии. Укр. отд. Филос. общ-ва СССР. — К.: Наук. думка, 1981. — 368 с. — СС. 11-25;
  3. Шинкарук В. И., Яценко А. И. Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения / Владимир Илларионович Шинкарук, Александр Иванович Яценко. — К.: Политиздат Украини, 1984. — Библиог.: сс. 249–254. — 256 с.)
  4. Шинкарук В. Методологічні засади філософських вчень про людину / Володимир Іларіонович Шинкарук. // Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми. — К., 2000. — СС. 8—48.

ДжерелаРедагувати