Енциклопедія українознавства

Фундаментальна праця з україністики

«Енциклопедія українознавства» (англ. Encyclopedia of Ukraine) — фундаментальна праця з україністики, створена під егідою французького Наукового товариства ім. Шевченка у Сарселі.

«Енциклопедія українознавства»
Entsiklopedia ukrainoznavstva Kyiv 1993.jpg
Обкладинка першого тому репринтного видання «Енциклопедії українознавства», Київ, 1993 рік
Автор Наукове товариство імені Шевченка
Назва мовою оригіналу англ. Encyclopedia of Ukraine
Дизайн обкладинки Кучабського Ю.
Країна США
Мова українська
Тема українознавство
Жанр енциклопедія
Видавництво Молоде Життя
Видано 1949—1995
Тип носія на папері й онлайн
Наступний твір 1993—2003 (репринт)

Всього енциклопедія складається з 14 томів. По аналогії з Encyclopædia Britannica, ЕУ складається з кількох типів томів. Перший тип томів - це три томи так званої "Macropædia" (1949) також відомих як "ЕУ-I", де фактично розміщена одна велика розлога стаття про Україну на 1 200 сторінок (нумерація всіх трьох томів наскрізна). Другий тип томів - це 10 томів так званої "Micropædia" (1955—1995) також відомих як "ЕУ-II", де розміщуються короткі статті та плюс 11-ий том з виправленнями та доповненнями. Усього енциклопедія містить понад 20 000 термінів.[1][2]

У 1993-2003 роках всі 14 томів було перевидано як "репринтові видання" в Україні у Львові (НТШ у Львові, лише "ЕУ-II") та Києві (Інститут археографії НАН України, лише "ЕУ-I"). Паралельно з НТШ у Львові, у Києві альтернативну версію репринтового видання зі своїми власним художнім оформленням зробила харківська друкарська фабрика «Глобус».

У 1984—1993 роках була видана англомовна скорочена версія що складається з 5-ти томів та має лише 12 500 термінів. У 1950-60-их роках була спроба видати 6-томну «Дитячу енциклопедію українознавства» силами "Об'єднання працівників дитячої літе­ратури" (ОПДЛ), але видавці зуміли видати лише кілька томів із запланованих шести.

Редакція енциклопедіїРедагувати

Головний редактор — Володимир Кубійович (останній том завершував Аркадій Жуковський); співробітники: Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець, Софія Янів, Микола Глобенко, Василь Маркусь, Олександр Оглоблин, Василь Витвицький, Святослав Гординський, Всеволод Голубничий, Євген Ґловінський, Богдан Кравців, Наталія Полонська-Василенко, Матвій Стахів, Атанас Фіґоль, Микола Чубатий та інші.

Передумови створення ЕУРедагувати

Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII—XVIII століть: І. Ґізель «Синопсис» (перше видання 1674). Далі слід назвати праці П. Симоновського «Краткое описаніе о козацком народе» (1765), С. Лукомського «Собраніе историческое» (1770), В. Рубана «Краткая летопись Малой Россіи» (1776), О. Рігельмана «Летописное повествованіе о Малой Россіи» (1778). Своє бачення історії України виклали Д. Бантиш-Каменський, М. Маркевич, П. Куліш, М. Костомаров, В. Антонович, І. Франко, М. Грушевський.

Модерною українською енциклопедією стало видання під редакцією М. Грушевського, Ф. Вовка, Ф. Корша, А. Кримського, М. Туган-Барановського, О. Шахматова, С. Томашівського, М. Єфименка, С. Рудницького, О. Русова, В. Охріменка «Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ» (Петроград, 1914—1916).

У XX столітті було кілька спроб видати енциклопедію України: три томи «Української Загальної Енциклопедії» побачили світ у Львові під редакцією І. Раковського; У 1932—1934 рр. у Харкові були підготовлені матеріяли для трьох томів планованої 20-томної «Української радянської енциклопедії» (УРЕ) під редакцією М. Скрипника, але робота припинилася через сталінські репресії. Невдачею закінчилася і справа «Енциклопедії Українознавства» започаткованої 1941 року в Кракові. Український науковий інститут у Берліні 1942 року видав у Ляйпцигу однотомну енциклопедію німецькою мовою «Handbuch der Ukraine» за редакцією І. Мірчука.

Історія створення ЕУРедагувати

Першою фундаментальною науковою працею, що містить систематизовані знання про Україну, стала «Енциклопедія Українознавства», задумана й реалізована під егідою Наукового товариства ім. Т. Шевченка, підготовлена і видана українськими діаспорними вченими в Сарселі (передмістя Парижа, Франція). Головний редактор видання — В. Кубійович, автори статей, зокрема, А. Жуковський, Ю. Шевельов, В. Маркусь, О. Оглоблин, М. Глобенко, С. Янів та інші. Це була 3-томна енциклопедія (1949—1952) та 10-томна словникова частина (1955—1984): 1600 друкованих аркушів, понад 20 тисяч термінів.[2]

Перевидання в УкраїніРедагувати

 
Обкладинка першого тому репринтного видання «Енциклопедії українознавства», Львів, 1993 рік

В Україні в перші роки незалежності репринтне перевидання здійснено відразу у двох видавництвах — у Львові організацією НТШ у Львові й у Києві харківською друкарською фабрикою «Глобус».

У Києві у Інституті археографії НАН України у 1994-1995 роках було перевидано перші три томи "загальної частини" енциклопедії, так зване "ЕУ-I". У Львові під егідою НТШ у Львові та на кошти приватних спонсорів у 1993-2003 роках було перевидано одинадцять томів "словникової частини" енциклопедії, так зване "ЕУ-II". До першого тому вміщено статтю Олега Романіва «Довгий, тернистий, шлях українства до самопізнання», де подано доволі змістовну інформацію з історії українських енциклопедій та «Енциклопедії українознавства» зокрема. Художнє оформлення енциклопедії здійснив Ю. Кучабський. Перевиданням ЕУ-II у Львові опікувався видавничий комітет, що його очолили троє співголів — Іван Гель, Микола Жулинський, та Олег Романів. Перевидання здійснено

Також паралельно зі львівським перевиданням 11-ти томів "ЕУ-II" передрук у Києві розпочало, майже паралельно зі львівським але все ж на кілька місяців пізніше, харківська друкарська фабрика «Глобус». Перевидання було здійснено у власному художньому оформленні й накладом вдвічі більшим аніж у львівського перевидання ЕУ.

Англомовне скорочена версія «Encyclopedia of Ukraine»Редагувати

 
Англомовне видання Encyclopedia of Ukraine

У 1984—1993 роках було здійснено 5-томне паперове англомовне видання Encyclopedia of Ukraine (EU), у видавництві Торонтського та Альбертського університету. Англомовна версія мала понад 12,500 тисяч термінів. У 2001 році вийшов додатковий том під назвою "Encyclopedia of Ukraine: Index and Errata" з індексом всіх термінів у 1-5 томах.[3]

У 2001 році з'явилася онлайн версія «Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU) під назвою Internet Encyclopedia of Ukraine (укр. Мережева «Енциклопедія України») якою займається Canadian Institute of Ukrainian Studies.[4] Станом на 2019 рік у енциклопедії вже є більше 7.2 тис. термінів, що є приблизно 45% всіх термінів що були у оригінальній друкованій версії 1984-1993 років плюс деякі абсолютно нові терміни, які були відсутні у версії 1984-1993 рр.[5]

Проект мережевої версії не закінчено й триває праця над наповненням енциклопедії - кінцева мета більше 20 тис. термінів.[6][7][8]

Україномовна дитяча версія «Дитяча енциклопедія українознавства»Редагувати

У видавництво "Об'єднання працівників дитячої літе­ратури" (ОПДЛ) під проводом Юрія Сірого усього планувалося 6 томів, а за умов комерційного успіху то й 8 томів, «Дитячої енциклопедії українознавства».[9] У ОПДЛ у 1952 році вийшов перший том "Україна земля моїх батьків" (тоді з підзаголовком "Українська дитяча енциклопедія - Ч. 1"),[10] а у 1961 році - третій том "Слава не поляже. Козаччина" (тоді з підзаголовком "Дитяча енциклопедія українознавства - Ч. 3").[11] Наступний том енциклопедії мав бути про праісторію України.[9]

БібліографіяРедагувати

Повна бібліографія всіх 14 томів ЕУ:[12]

Том 0 (Загальна частина у 3 томах, "ЕУ-I")
  • Т. 0, [ч. 1] / авт. вступу З. Кузеля. Наук. т-во ім. Шевченка ; під голов. ред. Володимира Кубійовича і Зенона Кузелі. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Молоде Життя, 1949.. – 368 с.
  • Т. 0, [ч. 2]. Наук. т-во ім. Шевченка ; під голов. ред. Володимира Кубійовича і Зенона Кузелі. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Молоде Життя– 1949. – С. 369-800.
  • Т. 0, [ч. 3] Наук. т-во ім. Шевченка ; під голов. ред. Володимира Кубійовича і Зенона Кузелі. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Молоде Життя післясл.: В. Кубійович, З. Кузеля. – 1949. – С. 801-1230
Том 1-11 (Словникова частина у 11 томах, "ЕУ-II")
  • Том 1

...

  • Том 11

Див. такожРедагувати

Джерела та приміткиРедагувати

  1. Пилипчук, Р. В.; Фещенко, Н. М. Енциклопедія Українознавства: про структуру, зміст та історію стволрення // Наука України у світовому інформаційному просторі: [зб. наук. ст.]. Вип. 12 / НАН України. — К. : Академперіодика, 2015. — Т. І. — С. 128—131
  2. а б З лабораторії творення «Енциклопедії українознавства» / Відп. ред. М. Железняк; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Київ, 2018. 352 с. ISBN 978-966-02-8666-5
  3. Press Release: Encyclopedia of Ukraine: Index and Errata. brama.com, 18 лютого 2002
  4. Internet Encyclopedia of Ukraine opens up a world of possibilities. The Ukrainian Weekly, October 5, 2003, No. 40, Vol. LXXI (англ.)
  5. Internet Encyclopedia of Ukraine: Info. encyclopediaofukraine.com, 2019 (англ.)
  6. IEU features populist writers in Russian-ruled Ukraine. Chas i poidii, 16 квітня 2009 (англ.)
  7. INTERVIEW: Marko Stech speaks about Internet Encyclopedia of Ukraine project. The Ukrainian Weekly, 12 жовтня 2003, No. 41, Vol. LXXI (англ.)
  8. Internet Encyclopedia of Ukraine Features: Ukrainian Literary Avant-Garde (1910s-1920s). ukrainianvancouver.com, жовтень 2013 (англ.)
  9. а б Дитяча енциклопедія українознавства. Перед VI-тою педагогічною конференцією в Торонто. Свобода, №160, 24 серпня 1961
  10. "Україна земля моїх батьків" «Дитяча енциклопедія українознавства» Ч. 1 (1952). Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019. 
  11. "Україна земля моїх батьків" «Слава не поляже. Козаччина» Ч. 3 (1961). Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019. 
  12. Енциклопедія українознавства. Корпус енциклопедичних видань України, 2019

ПосиланняРедагувати

Загальні посилання - Ізборник
Загальні посилання - Діаспоряна
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 0, ч1-3: Загальна частина - відсутній
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 1: Абаза Микола – Голов'янко Зиновій djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 2: Голинський Петро – Зернов djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 3: Зернове господарство – Крушельницький Антін djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 4: Крушельницький Іван – Місто; Додатки: Фундатори Енциклопедії Українознавства 1954–1964 djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 5: Місто – "Перемышлянинъ" djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 6: Перемишль – Пряшівщина djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 7: Пряшівщина – Сиг djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 8: Сигаревич – Тимковські djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 9: Тимофєєв Валентин – Хмельницький Богдан djvu 
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 10: Хмельницький Борис – Ящуржинський Георгій djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 11: Академія Будівництва і Архітектури УРСР ‒ Якимович Авксентій djvu  
Загальні посилання - Ukrainica
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 0, ч1-3: Загальна частина - відсутній
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 1: Абаза Микола – Голов'янко Зиновій PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 2: Голинський Петро – Зернов PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 3: Зернове господарство – Крушельницький Антін PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 4: Крушельницький Іван – Місто; Додатки: Фундатори Енциклопедії Українознавства 1954–1964 PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 5: Місто – "Перемышлянинъ" PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 6: Перемишль – Пряшівщина PDF, Ч.1/PDF, Ч.2
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 7: Пряшівщина – Сиг PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 8: Сигаревич – Тимковські PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 9: Тимофєєв Валентин – Хмельницький Богдан PDF
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 10: Хмельницький Борис – Ящуржинський Георгій PDF, Ч.1/PDF, Ч.2
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 11: Академія Будівництва і Архітектури УРСР ‒ Якимович Авксентій - відсутній
Загальні посилання - Інститут історії НАН України
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 0, ч1-3: Загальна частина - відсутній
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 1: Абаза Микола – Голов'янко Зиновій PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 2: Голинський Петро – Зернов PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 3: Зернове господарство – Крушельницький Антін PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 4: Крушельницький Іван – Місто; Додатки: Фундатори Енциклопедії Українознавства 1954–1964 PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 5: Місто – "Перемышлянинъ" PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 6: Перемишль – Пряшівщина PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 7: Пряшівщина – Сиг PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 8: Сигаревич – Тимковські PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 9: Тимофєєв Валентин – Хмельницький Богдан PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 10: Хмельницький Борис – Ящуржинський Георгій PDF djvu  
  • Енциклопедія Українознавства. Т. 11: Академія Будівництва і Архітектури УРСР ‒ Якимович Авксентій PDF djvu  
Загальні посилання - Encyclopedia of Ukraine