Свобода (газета в США)

найстарша в світі україномовна газета (з 1893), перша українська газета США, одна з найстаріших газет діаспори; офіційний орган УНС

«Свобо́да» (англ. Svoboda, The Ukrainian Weekly) — найстарша у світі україномовна газета, що виходить безперервно (з 1893 року). Перша українська газета у США, одна з найстаріших українських газет у діаспорі. Офіційний орган Українського Народного Союзу.Архів газети для вільного доступу заблоковано.

Свобода

Заголовок газети «Свобода» за 2 лютого 1933
Країна  США
Тип щотижневик
Тема Україна, українці, Українці Сполучених Штатів Америки
Мова українська (харківський правопис)
Місце публікації Джерсі-Сіті[2], Шемокін[2], Маунт-Кармел[2], Оліфент[2], Скрентон[2], Нью-Йорк[2], Парсіппені-Трой-Гіллс[2]
Видавець УНС
Формат А4

Засновано 1893
Засновник Грушка Григорій Теодорович[3]
Власник УНС
Редактор Левко Хмельковський,
Петро Часто
Головний редактор Рома Гадзевич
Ціна $2 за число
Звичайна газета на папері
з поштовою доставкою:
$90 на рік,
$80 на рік для членів УНС.
Електронна версія газети:
$40 на рік,
$5 додатково для тих, хто вже передплатив газету на папері.
Головний офіс 2200 Route 10, P. O. Box 280
Parsippany, NJ 07054 USA
Наклад 8000
ISSN 0274-6964

svoboda-news.com(укр.)
CMNS: Свобода у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Свобода (Українська газета у США). 1893, № 001

Спершу двотижневик, з 1894 — тижневик, з 1915 — тричі на тиждень, з 1921 — щоденник у США; ініціатор створення Руського, згодом Українського Народного Союзу, спочатку неофіційний і з 1908 його офіційний орган. З 15 вересня 1893 до червня 1895 виходила у Джерсі-Сіті, пізніше у Шамоківі, Маунт-Кармелі, Оліфанті, Скрентоні, з 1903 у Нью-Йорку, а з 1911 знову в Джерсі-Сіті.

Редактори

ред.

Редакторами «Свободи» були о. Григорій Грушка[4] (1893—1895), о. Нестор Дмитрів і о. Іван Констанкевич[5] (1895—1897), о. Степан Макар (1897—1900), о. Іван Ардан (1900—1907), Антін Цурковський (1907—1909 і 1911), Йосип Стеткевич (1910 і 1912—1919), Володимир Лотоцький (1919—1926), Омелян Рев'юк (1926—1933), Лука Мишуга (1933—1955), Антін Драган (1955—1979), В. Тершаковець (1979—1980), Зенон Снилик (1980—1998), Р. Галешко (1998—2000), І. Яросевич (2000—2007), Рома Гадзевич (2007—2020), Андрій Нинка (від 2020).

З 1920-х років співредакторами «Свободи» були серед інших: Володимир Кедровський, Є. Ляхович, С. Демидчук; з 1950-х років Іван Коровицький, Лука Луців, І. Кедрин-Рудницький, В. Давиденко, Богдан Кравців, Михайло Сосновський.

У «Свободі» спіпрацювали українські діячі, письменники і журналісти, поміж ними Іван Франко, Михайло Павлик, Володимир Гнатюк, М. Лозинський, Богдан Лепкий, В'ячеслав Будзиновський, Анатоль Курдидик та інші.

Правопис

ред.

До 1903 року «Свобода» виходила етимологічним, пізніше — фонетичним правописом. Зараз дотримується Харківського правопису. Наклад 19 000 (1973). З 1933 як додаток виходить англомовний «Український Тижневик» — «Ukrainian Weekly», у 1952—53 виходив і літературний додаток — недільне видання. При «Свободі» з'являються також неперіодично додатки еміграційних молодіжних, культурних і громадських організацій.

Видавництво

ред.

У 1896—1906 «Свобода» видала серію популярних книжечок (45 назв), у 1914—16 — просвітніх листків («Видання „Просвіти“ Українського Народного Союзу», 24 назви), згодом кількадесят брошур а книжки поза серіями; з 1915 (разом з Українським Народним Союзом) — низку англомовних видань про Україну (їх авторами серед ін. були: М. Грушевський, Д. Донцов, Д. Дорошенко, Ю. Вернадський, В. Г. Чемберлен, Л. Мишуга, К. А. Меннінґ, А. Драган), у 1963—71 англомовну «Енциклопедію Українознавства» (у 2 тт., вид. НТШ, за ред. В. Кубійовича). У 1914—18 у видавництві «Свобода» виходив журнал для дітей «Цвітка», з 1954 — журнал «Веселка»; 1927—33 ж. для молоді «Juvenile Magazine».

«Свобода» з самих початків стояла виразно на українських національних позиціях, поборювала москвофільство, широко освітлювала і освітлює українське життя на еміграції і в Україні; відіграла видатну роль в поширенні національної свідомості серед українських імміґрантів у США і в їх організації, була головним ініціатором створення центральної української репрезентації, почавши від Американської Руської Народної Ради у 1914 до Українського Конгресового Комітету Америки у 1940, подеколи була їх трибуною чи й органом, підтримувала акції на допомогу Україні і в обороні українців, переслідуваних там окупаційними режимами.

До виникнення української преси і в Канаді, і в Бразилії, «Свобода» обслуговувала ці країни (постійні інформації: «Канадійська Русь» з 1896 і «Вісті з Бразілії», 1897). «Свобода» і її календарі є цінним — іноді єдиним — джерелом вивчення історії українського поселення в Північній і Південній Америці.

15 вересня 1963 року в місті Нью-Йорк (США) український тижневик «Свобода» відзначив своє 70-річчя. З цієї нагоди колектив видання привітали президент США Д. Кеннеді і губернатор Н. Рокфеллер.

На сайті газети «Свобода» розміщено архів усіх випусків газети, починаючи з найпершого. Доступ до архівних випусків — вільний, за винятком номерів газети за поточний рік, які доступні лише передплатникам.

Примітки

ред.
  1. а б The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0274-6964
  2. а б в г д е ж https://chroniclingamerica.loc.gov/lccn/sn80012518/
  3. Kuropas M. B. The Ukrainian Americans: Roots and Aspirations 1884-1954UTP, 1991. — P. 75. — ISBN 0-8020-2749-0
  4. Грушка Григорій Теодорович. esu.com.ua (ua) . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 1 червня 2017.
  5. Констанкевич Іван-Христофор Михайлович. esu.com.ua (ua) . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2017.

Джерела

ред.

Посилання

ред.