Відкрити головне меню

Долар США

грошова одиниця США й ряду інших країн

До́лар США або Америка́нський до́лар (англ. United States dollar, US dollar, American dollar; код: USD, символ: $) — офіційна валюта Сполучених Штатів Америки та деяких інших країн. Поділяється на 100 центів (¢). В обігу перебувають монети номіналом 1, 5, 10, 25, 50 центів і 1 долар та банкноти в 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 доларів. Правом емісії володіє Федеральна резервна система, яка виконує в США функції центрального банку.

Долар США
United States dollar
USDnotesNew.png
Банкноти долара США
Держава(и) США США (країна-емітент),
а також:
Еквадор Еквадор
Зімбабве Зімбабве
Маршаллові Острови Маршаллові Острови
Палау Палау
Панама Панама
Сальвадор Сальвадор
Східний Тимор Східний Тимор
Федеративні Штати Мікронезії Федеративні Штати Мікронезії
Банкноти 1 $, 2 $, 5 $, 10 $, 20 $, 50 $, 100 $
Монети 1¢, 5¢, 10¢, 25¢, 50¢, 1 $
Символ $
Літерний код USD
Цифровий код 840
Центральний банк Федеральна резервна система
Веб-сайт www.federalreserve.gov
Валютні курси
1 EUR = 1,117 USD (20 травня 2019)
1 GBP = 1,274 USD (20 травня 2019)
1 UAH = 0,03791 USD (20 травня 2019)
Інфляція 2,44 % (2018)[1]
Долар США у Вікісховищі?

Долар США є основною резервною та найпоширенішою валютою у світі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60 % фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.[2][3]

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

«Долар» походить від слова «Йоахімсталер», назви монети XVI століття, яку карбували біля срібної копальні в м. Яхимів, на території сучасної Чехії. «Йоахімсталь» значить «діл (долина) Йоахіма». З часом «Йоахімсталер» скоротили до «талера», а данці перетворили це слово в «далер». Англійці перетворили його в благозвучніше для них слово «долар». Словом «талер» або «долар» називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд США запровадив власну валюту у 1785 р., то основою став долар (перші долари США почали карбувати у 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).

Слово «бакс» (англ. bucks, однина англ. buck, олень) походить від англійського слова «бакскін» (англ. buckskin — шкіра самця оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі з індіанцями. Індіанець приїжджав до поселень білих колоністів, щоб обміняти шкури на необхідні йому речі (рушниці, патрони, сіль, інструменти, «вогняну воду» тощо), і білий торговець казав: «Це тобі коштуватиме три баки (бакси)», тобто три шкіри оленя. Пізніше слово стали використовувати як сленгову назву долара.

Інша версія пов'язує слово «бак(с)» з англійським sawbuck — козла для пиляння дров, на яку була схожа велика римська цифра X, зображена на зворотній стороні першої 10-доларової купюри випуску 1861 р.

Ще одна версія пояснює, що жаргонна назва «бакси» пов'язана з кольором зворотної сторони банківських білетів США.

До 1861 року США практично не мали єдиної банкнотної системи. Більшість грошових операцій здійснювалися через приватні банки або через «дзвінку монету» (у цьому випадку під цей термін підпадають також золоті та срібні зливки). Тимчасові облігації «Treasury Notes», що випускалися Скарбницею США (US Treasury) у 17931861 рр. та швидко погашалися, повноцінними банкнотами вважати не можна. Після початку Громадянської війни обом ворогуючим сторонам знадобилися гігантські суми коштів готівкою. 17 липня 1861 р. Конгрес США ухвалив акт, яким зобов'язував Скарбницю випустити нові грошові знаки на астрономічну на ті часи суму — 60 мільйонів доларів. Замовлення було направлено до нью-йоркської друкарської компанії «American Bank Note Co.» Беручи до уваги, що акт 17 липня санкціонував випуск лише номіналів 5, 10 і 20 доларів, можна уявити, яку велику кількість банкнот треба було виготовити. Друкарі підійшли до справи з чисто практичного боку: вони перевірили, перш за все, запаси фарби у сховищах і виявили, що більше всього зеленої.

Таким чином і були емітовані мільйони банкнот із зеленою зворотною стороною. У народі вони одразу отримали назву «грінбеки» (від англ. «greenbacks» — «зелені спини»). Ця назва закріпилася за всіма видами американської валюти, незалежно від її кольору. Пізніше й сама Скарбниця перейняла цю традицію й тривалий час випускало банкноти лише із зеленим зворотом. Лише у 2004 році стали випускатися купюри інших кольорів. Зміни торкнулися купюр вартістю 10, 20 і 50 доларів США.

ІсторіяРедагувати

  • У 1775 були запровадженні тимчасові континентальні долари.
  • У 1792 1 унція золота коштувала 19,3 $.
  • У 1834 за унцію давали вже 20,67 $, оскільки США не мали достатнього золотого запасу, щоб забезпечити всі надруковані гроші.
  • До 1900 р. долар можна було вільно поміняти на золото та срібло.
  • З 1900 по 1934 р. — тільки на золото (1,67 г за долар).
  • У 1913 р. долар припиняється друкуватися державними установами і починає друкуватися приватною структурою ФРС.
  • Щороку Державне казначейство США вимушене сплачувати приватній структурі ФРС 5 % річних за користування паперовими доларами.
  • З 1934 по 1975 р. обмін на золото провадився тільки для урядів іноземних держав (у 19341972 рр. 0,88865 г за долар; 19721975 рр. 0,81853 г за долар). Тобто за Бреттон-Вудським договором 1944 р. 1 унція = 35 $, і тільки для урядів.
  • Під час Другої світової війни на доларах що були в обігу на Гаваях робилася спеціальна надпечатка.
  • З кінця 1960-х інфляція у США: 1971 — 38 $ за унцію, 1973 — до 42,22 $ за унцію.
  • У 1971 р. президент США Ніксон скасував прив'язку долара до золота, що уможливило в 1976 ямайську систему плаваючих курсів.
  • Як наслідок у 2011 р. ціна золота зросла до 1600 доларів за унцію.
  • За 30 років долар девальвував у 20 разів відносно золота.
  • За період з 1995 по 2005 р. доларова сума в обігу зросла на 89 % й досягла 758.8 млрд. $
  • За станом на 30 вересня 2006 р. у світі існувало банкнот та монет на загальну суму 971 млрд 922 млн 146 тис. 480 $, з них 790 млрд 556 млн 11 тис. 806 $ у вільному обігу.

Захист банкнот і їх виробництвоРедагувати

Долари традиційно захищалися від підробок. Папір для банкнот виготовляє тільки одна компанія, якій заборонено продавати його ще кому-небудь, окрім федеральної влади США. Формула фарби є секретом Бюро США з гравіювання і друку (англ. Bureau of Engraving and Printing ). У 1990 році США почали виробляти долари, додатково захищені за допомогою мікродруку і захисних ниток. У 1996 р. захист долара був ще більш посилений. У 2003 р. з'явилася нова версія банкноти 20 $, в 2004 році — 50 $, у 2005 р. — 100 $, у 2006 р. — 10 $, у 2008 р. — 5 $, у 2013 р. — 100 $.

21 квітня 2010 р. офіційні представники Скарбниці США, Ради керуючих Федеральної резервної системи і Секретної служби США оприлюднили новий дизайн 100-доларової банкноти. Оновлена купюра зберегла традиційний зовнішній вигляд американської валюти, але дістала нові ефективні елементи захисту від підробок.[4] Нова 100-доларова купюра не надійшла в обіг у зв'язку з виявленими проблемами — зминанням паперу під час виробництва, чого не було помічено на етапі всебічного тестування перед друком.[5][6] Введення в обіг заплановано на 8 жовтня 2013 року.[7]

Щоб успішно боротися з фальшивомонетниками, планується змінювати дизайн доларів кожні 7-10 років. При цьому мається на увазі, що старі купюри виводяться з обігу, хоча і залишаються дійсними та обов'язковими до прийому.

У США немає державного центрального банку. Право грошової емісії (випуску) мають 12 приватних банків — членів Федеральної резервної системи (заснована 23 грудня 1913 року). Територія США була розділена на 12 регіонів (округів), кожен зі своїм федеральним резервним банком, які мають цифрове і літерне позначення в алфавітному порядку:

Номер території Буква Розташування центру
1 A Бостон
2 B Нью-Йорк
3 C Філадельфія
4 D Клівленд
5 E Ричмонд
6 F Атланта
7 G Чикаго
8 H Сент-Луїс
9 I Міннеаполіс
10 J Канзас-Сіті
11 K Даллас
12 L Сан-Франциско

Федеральні резервні банки, розміщені у цих центрах, мають право друкувати паперові гроші. Щодня для виготовлення доларів вони витрачають приблизно 18 тонн фарби.

Приблизна вага однієї банкноти, незалежно від номіналу, становить 1 грам. Папір, з якого виготовляються долари, складається з 25 % лляної нитки і 75 % — бавовняної, тому не жовтіє з часом. Папір посилений синтетичними волокнами (до Першої світової війни цю функцію виконували шовкові нитки).

Термін службиРедагувати

Термін служби банкнот Федеральної Резерву варіюється в залежності від номіналу і залежить від цілого ряду чинників, в тому числі, як купюра використовується публікою. Для того щоб банкнота стала непридатною і розірвалася, її потрібно зігнути 4 тисячі разів. За даними Федеральної Резервної Системи США, термін служби такий[8]:

Номінал Орієнтований термін служби
1 $ 5,8 років (70 місяців)
5 $ 5,5 років (66 місяців)
10 $ 4,5 років (54 місяці)
20 $ 7,9 років (95 місяців)
50 $ 8,5 років (102 місяці)
100 $ 15,0 років (180 місяців)

†Орієнтовні терміни служби станом на грудень 2013 р. Оскільки 2 $ банкнота не широко циркулює, дані не подаються.

‡Орієнтований термін служби станом на грудень 2012 року. Оскільки Федеральний резерв випустив оновлену 100 $ банкноту в жовтні 2013 року, немає достатніх даних, щоб розрахувати термін служби банкноти на 2013 рік.

НоміналиРедагувати

Всі федеральні банкноти США, випущені починаючи з 1861 року, до цього дня є законним платіжним засобом. З 1971 року скасовано забезпеченість долара США золотим резервом.

У вільному обігу присутні і випускаються банкноти наступних номіналів:

монети номіналів:

Монети мають широкий вжиток тільки в США і у деяких країнах з доларовою економікою.

Також існують понині дійсні банкноти номіналом 500 $, 1000 $, 5000 $, 10 000 $ (їх боністична вартість набагато вища від номіналу); і 100 000 $ (для внутрішніх розрахунків ФРС та Скарбниці).

Зараз із усіх випущених банкнот номіналом 10 тисяч доларів, кількість яких відстежується ФРС і останній випуск яких був у 1944 (серія 1934 року), не вилучені з обігу тільки 130 штук. Тому їхня вартість у каталогах зазвичай взагалі не вказується (раритет).

Купюри номіналом 500, 1000, 5000, 10 000 і 100 000 доларів друкувалися раніше. Вони використовувалися в основному в міжбанківських операціях і при розрахунках між злочинними угрупованнями. Проте з 1936 (серії 1934 та 1935 років) їх припиняють друкувати, а у 1969 вилучають з обігу за наказом президента Річарда Ніксона.

Банкнота найбільшого номіналу (100 000 $) була випущена у 1934 році. Ці банкноти ніколи не ставали доступними широкій публіці і використовувалися для розрахунків між державними фінансовими структурами. Нині найбільша банкнота має номінал 100 $. Банкноти вартістю в 500 $, 1000 $, 5000 $ і 10 000 $ випускалися до 1946 р., а з 1967 р. офіційно виведені з обігу (через використання електронних банківських платежів).

МонетиРедагувати

Докладніше: Монети США

Випуск припиненийРедагувати

Фото
(аверс/реверс)
Номінал Дата випуску Метал Аверс Реверс Діаметр
(мм)
Маса
(гр)
Гурт Гравер
   Один цент
«Голова індіанця»
1859–1909 95 % Cu, 5 % Zn Голова індіанця Номінал
дубовий вінок
19 3,11 Гладкий Джеймс Лонгекр
   Один цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)»
1909–1958 95 % Cu, 5 % Zn Авраам Лінкольн Номінал
пшеничні колоски
19 3,11 Гладкий Віктор Бреннер
   Один цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)»
1943 Сталь Авраам Лінкольн Номінал
пшеничні колоски
19 2,7 Гладкий Віктор Бреннер
   Один цент
«Меморіал Лінкольна»
1959–2009 97.5 % Zn, 2,5 % Cu Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 19 3,11 Гладкий Віктор Бреннер
Френк Гаспарро
   П'ять центів
«Свобода»
1883–1913 75 % Cu, 25 % Ni Голова Свободи Номінал
дубовий вінок
21,21 5 Гладкий Чарльз Барб'є
   П'ять центів
«Індіанець»
1913–1938 75 % Cu, 25 % Ni Голова індіанця Бізон 21,21 5 Гладкий Джеймс Фрейзер
   Дайм
«Барб'є»
1892–1916 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Номінал
вінок з агрокультур
17,91 2,5 Рубчастий Чарльз Барб'є
   Дайм
«Меркурій»
1916–1945 90 % Ag, 10 % Cu Меркурій Пучок стріл
оливкова гілка
17,91 2,5 Рубчастий Адольф Вайнман
   Чверть долара
«Барб'є»
1892–1916 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Герб США 24,3 6,25 Рубчастий Чарльз Барб'є
   Чверть долара
«Свобода, що стоїть»
1916–1930 90 % Ag, 10 % Cu Фігура Свободи Орел 24,3 6,25 Рубчастий Герман Макнейл
Півдолара
«Барб'є»
1892–1915 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Герб США 30,6 12,5 Рубчастий Чарльз Барб'є
   Півдолара
«Свобода, що йде»
1916–1947 90 % Ag, 10 % Cu Фігура Свободи Орел 30,6 12,5 Рубчастий Адольф Вайнман
   Півдолара
«Франклін»
1947–1963 90 % Ag, 10 % Cu Бенджамін Франклін Дзвін 30,6 12,5 Рубчастий Джон Сіннок
   Один долар
«Морган»
1878–1904, 1921 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Орел,
лавровий вінок
38,1 26,73 Рубчастий Джордж Морган
   Один долар
«Мирний»
1921–1935 90 % Ag, 10 % Cu Голова Свободи Орел,
промені сонця
38,1 26,73 Рубчастий Антоніо де Франчізі
   Один долар
«Ейзенхауер»
1971–1978 75 % Cu, 25 % Ni
79 % Cu-Ni, 21 % Ag
Дуайт Ейзенхауер Орел,
місячний пейзаж
38,1 22,68
24,59
Рубчастий Френк Гаспарро
   Один долар
«Сюзан Ентоні»
1979–1981, 1999 91,67 % Cu, 8,33 % Ni Портрет Сьюзен Ентоні Орел,
місячний пейзаж
26,5 8,1 Рубчастий Френк Гаспарро
   2,5 долара
«Голова індіанця»
1908–1916, 1929 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 18 4,18 Рубчастий Белла Пратт
   П'ять доларів
«Голова індіанця»
1908–1916, 1929 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 18 21,6 Рубчастий Белла Пратт
   Десять доларів
«Голова індіанця»
«Орел
Сент-Годенса»
1907–1933 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 26,92 16,718 Рубчастий Огастес Сент-Годенс
   Двадцять доларів
«Голова Свободи»
«Подвійний орел»
1849–1907 90 % Au, 10 % Cu Голова індіанця Орел 34,1 33,431 Рубчастий Джеймс Лонгекр
   Двадцять доларів
«Сент-Годенс»
«Подвійний орел
Сент-Годенса»
1907–1933 90 % Au, 10 % Cu Постать Свободи
на фоні променів сонця
Орел
на фоні променів сонця
34,1 33,431 Рубчастий Огастес Сент-Годенс

Випускаються по сьогодніРедагувати

Фото
(аверс/реверс)
Номінал Дата випуску Метал Аверс Реверс Діаметр
(мм)
Маса
(гр)
Гурт Гравер
   Один цент
щит об'єднаної держави
2010–до сьогодні 97.5 % Zn, 2,5 % Cu Авраам Лінкольн Щит, що символізує об'єднану державу 19 2,50 Гладкий Віктор Бреннер,
Лінделл Басс
   П'ять центів
«Джефферсон»
1938–до сьогодні 1938-: 75 % Cu, 25 % Ni
1942-1945: 56 % Cu, 35 % Ag, 9 % Mn
Томас Джефферсон Садиба Монтічелло 21,21 5 Гладкий Фелікс Шлаг
   Дайм (10 центів)
«Рузвельт»
1946–до сьогодні 1946-1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-: 75 % Cu, 25 % Ni
Франклін Рузвельт Смолоскип,
оливкова,
дубова гілка
17,91 2,5 Рубчастий Джон Сіннок
   Чверть долара
«Вашингтон»
1932–до сьогодні 1932-1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-: 75 % Cu, 25 % Ni
Джордж Вашингтон Орел,
пучок стріл,
оливкові гілки
24,3 6,25
5,67
Рубчастий Джон Фланеган
   Півдолара
«Кеннеді»

(обмежений випуск)
1964–до сьогодні 1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-1970: 60 % Cu, 40 % Ag
1971-: 90 % Cu, 10 % Ni
Джон Кеннеді Герб США 30,6 12,5
11,34
Рубчастий Гілрой Робертс,
Френк Гаспарро
  Один долар
«Сакагавея»
(обмежений випуск)
1979—1981, 1999-до сьогодні 88,5 % Cu, 6 % Zn, 3,5 % Mn, 2 % Ni Сакагавея Різні, в залежності від року випуску 26,5 8,1 літери і зірки Гленна Гудейкер

БанкнотиРедагувати

Випуск припиненийРедагувати

Серії 1928–1995
Зображення Номінал Опис Дата випуску
Аверс Реверс Аверс Реверс першого останнього
    $5 Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 1928 1995
    $10 Александер Гамілтон Міністерство фінансів США
    $20 Ендрю Джексон Білий дім
    $50 Улісс Грант Капітолій 1993
    $100 Бенджамін Франклін Індепенденс-холл
    $500 Вільям Мак-Кінлі Напис "Five Hundred Dollars" 1934
    $1000 Гровер Клівленд Напис "One Thousand Dollars"
    $5000 Джеймс Медісон Напис "Five Thousand Dollars"
    $10 000 Салмон Чейз[en] Напис "Ten Thousand Dollars"
    $100 000 Вудро Вілсон Напис "One Hundred Thousand Dollars"
Серії 1996–2006
Зображення Номінал Опис Дата випуску
Аверс Реверс Аверс Реверс першого останнього
    5 доларів Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 1999 2006
    10 доларів Александер Гамілтон Міністерство фінансів США 2003
    20 доларів Ендрю Джексон Білий дім 1996 2001
    50 доларів Улісс Грант Капітолій
    100 доларів Бенджамін Франклін Індепенденс-холл 2006

Випускаються по сьогодніРедагувати

Зображення Номінал Розміри (мм) Основний
колір
Опис
Аверс Реверс Аверс Реверс Дата
    1 долар 156 × 66,3 чорно-зелений Джордж Вашингтон Велика печатка 1963–до сьогодні
    2 долари
(обмежений випуск)
156 × 66,3 чорно-зелений Томас Джефферсон Декларація незалежності США 1976–до сьогодні
    5 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-жовтий Авраам Лінкольн Меморіал Лінкольна 2006–до сьогодні
    10 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-жовтий Александер Гамілтон Міністерство фінансів США 2004–до сьогодні
    20 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-жовтий Ендрю Джексон Білий дім 2004–до сьогодні
    50 доларів 156 × 66,3 чорно-зелений Улісс Грант Капітолій 2004–до сьогодні
    100 доларів 156 × 66,3 чорно-зелено-синій Бенджамін Франклін Індепенденс-холл 2009–до сьогодні

Долар США як світова резервна валютаРедагувати

Після Другої світової війни Долар США став основною резервною валютою у світі. Це пояснюється домінуючою роллю американської економіки і політичної системи як найбільшої і однієї з найрозвиненіших та найстабільніших в світі. Дане становище було закріплене Бреттон-Вудською валютною системою.

На американський долар стабільно припадає більше половини світових національних золотовалютних запасів. З 2002 року після введення євро спостерігалася тенденція до зниження частки накопичень в американських доларах що було викликано бажанням центробанків диверсифікувати свої резерви. Однак з 2008 року після глобальної фінансової кризи ця тенденція сповільнилася позаяк долар вважається більш стабільною валютою-сховищем.

На початок XXI століття долар США займає перше місце у світі за об'ємами торгівлі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60 % фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.[2][3]

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999
Долар США 61,69 % 62,72 % 65,36 % 65,74 % 65,17 % 61,27 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 %
Євро 20,69 % 20,16 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,06 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,14 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Японська єна 5,20 % 4,90 % 3,96 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 %
Британський фунт 4,43 % 4,53 % 4,34 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 %
Китайський юань 1,89 % 1,23 % 1,07 %
Канадський долар 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Австралійський долар 1,62 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Швейцарський франк 0,15 % 0,18 % 0,17 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 %
Інші 2,48 % 2,44 % 2,34 % 2,83 % 2,79 % 2,80 % 3,21 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 %
Джерело: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд

Валютний курсРедагувати

 
Графік «Індексу долара» (1967—2015)

Незважаючи на статус основної резервної валюти у світі, долар США однак не є «найтвердішою» за валютним курсом серед інших головних валют. Так загалом з 1960 по 2018 рік він зміцнів відносно британського фунта на 118 %, австралійського долара на 58 % та канадського долара на 43 %, однак ослаб відносно японської єни на 69 % та швейцарського франка на 77 %. Відносно євро з 1999 (коли він був запроваджений) по 2018 рік, американський долар зміцнів на 2 %. Відносно валют-попередників євро таких як французький франк та німецька марка, долар США, з 1960 по 1998 рік, зміцнів на 14 % відносно франка але ослаб на 59 % відносно марки.[9]

Так званий «Індекс долара», який розраховує вартість долара США відносно шести валют основних торговельних партнерів США, з 1967 по 2018 рік знизився на 24 відсоткових пунктів (з 120 до 96).[10] Загалом протягом усього цього часу індекс плавно знижувався хоч і мав значні хвилі зростання. Примітно що основні хвилі зростання індексу припадають на регіональні (неамериканські) фінансові кризи, такі як Боргова криза латиноамериканських країн (1980-ті рр.), Азійська фінансова криза (1997) або Європейська боргова криза (2014—2015), під час яких відповідні регіональні валюти знецінювалися що в свою чергу породжувало попит на резервні валюти, в основному на долар США. Натомість Глобальна фінансова криза 2008 року, яка почалася саме з США, особливо на індекс долара не вплинула. Це можна пояснити тим що хоч дана криза й почалася з США, згодом вона поширилася майже на увесь світ.

Графіки валютного курсу долара США по відношенню до євро (з 1999 р.), британського фунта та японської єни (обидва з 1990)
(на перших двох — к-сть доларів за один євро та фунт відповідно, на третьому — к-сть єн за один долар)
Поточний обмінний курс USD
На Google Finance: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На Yahoo! Finance: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На XE: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На OANDA: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На fxtop.com: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати