Індіанці

корінне населення Північної та Південної Америки

Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів та алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав відкритий ним континент Індією.

Представники племен-жителів Америки до приходу європейців (малюнок із книги «Nordisk familjebok» — «Шведська енциклопедія»), 1904
Пояснення до схеми: приналежність до племені: 1. Алеути; 2. Колоші (тлінкіти); 3, 4. Інуїти (ескімоси, жінка і чоловік); 5. Ковічини (район Ванкувера); 6. Кроу; 7. Чорноногі; 8. Оджибва (оджибвеї); 9, 10. Паюти (жінка і чоловік); 11. Шошони; 12. Сіу; 13. Пауні; 14. Мандани; 15. Апачі; 16. Пуебло; 17. Мешіка (ацтеки); 18. Майпуре; 19. Камбеба; 20, 21. Ботокуди (чоловік і жінка); 22, 23. Тукуна (чоловік і жінка); 24. Міранья; 25. Перуанець із Серро-де-Паско; 26. Чилієець-креол з району Чилое; 27. Кечуа; 29. Мохо (Болівія); 30. Пуельче (керанді, Аргентина); 31. Патагонець; 32. Араукани (мапуче); 33. Вогнеземельці.

Походження ред.

Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки близько 23 тисяч років тому (кількома хвилями) по перешийку між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду[1][2][3].

Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять із Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.

Культура ред.

У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвоя (Джордж Гесс) створив абетку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі.

Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чикасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям грошима.

Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їхнього розвитку. Індіанці полювали, збирали їжу, а осілі племена ще були землеробами. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті в індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним харчовим продуктом був пеммікан, приготували який тільки жінки.

Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).

Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та інше). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн річки Амазонка та інші). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.

Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.

Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки, виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного круга (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.

Поширення і чисельність ред.

 
Індіанці Амазонії

Основні племена індіанців ред.


Відомі індіанці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Генетики розкрили подробиці заселення Америки вихідцями зі Старого Світу. www.unian.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2024. 
  2. Населення Північної Америки. Всеосвіта. 
  3. Корінні жителі США. Індіанці США. GGtravel (укр.). 26 березня 2021. Процитовано 11 січня 2024. 

Джерела ред.

  • Мар'ятеґі Х. К.. Огляд індіянського питання (1928) [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Морган Л. Г., Дома и домашняя жизнь американских туземцев, пер. с англ., Л., 1934;
  • Фостер У., Очерк политической истории Америки, пер. с англ., М., 1953;
  • Wiss1er Cl., The American Indian, 3 ed., N. Y., 1950;
  • Appleton le Roy H., Indian art of the Americas, L., 1950;
  • Covarrubias М., The eagle, the jaguar and the serpent., N. Y., 1954;
  • Dockstader F. J., Indian art in America, Greenwich (Connecticut), 1961.